“Агітація в інтернеті без регулювання порушує принцип рівності учасників виборчого процесу”, — аналітикиня цифрових платформ ОПОРИ

10 березня Україна святкує День Державного Гімну, тож ОПОРА підготувала інформаційно-просвітницький експлейнер про нього.

Проведення мирних зібрань є формою передвиборної агітації (ч. 1 ст. 51 Виборчого кодексу України). Водночас у міжвиборчий період, особливо в умовах воєнного стану коли вибори неможливі, реалізація свободи мирних зібрань дозволяє зберігати і підтримувати політичну активність громадян. Це право також тісно пов’язане зі свободою вираження поглядів, а разом вони є необхідними передумовами функціонування демократичних інститутів.  Саме тому юристи ОПОРИ дослідили, як регулюється свобода мирних зібрань в різних областях України в умовах воєнного стану.

Через повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні запровадили правовий режим воєнного стану, який триває досі. Саме тому в строки, визначені Конституцією України (ч. 1 ст. 77, ч. 5 ст. 103), не відбулися чергові парламентські (остання неділя жовтня 5-го року повноважень Верховної Ради припадала на 29 жовтня 2023 року) та президентські вибори (остання неділя березня 5-го року повноважень Президента припадала на 31 березня 2024 року).

28 лютого в Києві відбулася презентація "Білої книги підготовки та проведення повоєнних виборів", розробленої Громадянською мережею ОПОРА, Центром політико-правових реформ і Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES в Україні). Документ, над яким працювали понад два роки, має допомогти українським політикам та інституціям ухвалювати ефективні законодавчі рішення для проведення виборів після завершення війни.

28 лютого в Києві експерти Громадянської мережі ОПОРА, Центру політико-правових реформ і Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні  презентували спільно розроблену "Білу книгу підготовки та проведення повоєнних виборів”. Роботу над цим деталізованим документом розпочали ще два роки тому, щоб політикам та інституціям, які займатимуться організацією виборів після завершення війни, було легше ухвалювати необхідні законодавчі рішення.

Більше 2000 свідчень українців, що постраждали від неспровокованої агресії Росії, зібрала Фундація OPORA in Poland завдяки роботі Центру сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві з вересня 2022 року. Центр — єдина українська організація на території Польщі, яка працює з українцями задля збору інформації про російські воєнні злочини та офіційно передає ці дані польській та українській прокуратурам.

Фундація “OPORA in Poland” спільно з українською громадою в Об'єднаному Королівстві ініціювала проєкт із документування воєнних злочинів, скоєних росіянами в Україні. З початку повномасштабної війни OPORA in Poland здобула значну практику документування у Польщі, — провела понад 2300 попередніх інтерв’ю з очевидцями та постраждалими й передала ці дані до польської прокуратури в межах співпраці з Генеральної прокуратурою України. Успішний досвід вирішили розширити — географія нового проєкту розгортатиметься у трьох графствах Англії: Ланкаширі, Великому Манчестері та Мерсісайді.

Громадянська мережа ОПОРА ініціювала спільну заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру. Менш як за добу документ підписали понад 250 громадських організацій всеукраїнського та локального рівнів. Це профільні об’єднання, які працюють над суспільно-політичними питаннями; правозахисні рухи; спільноти внутрішньо-переміщених осіб, осіб з інвалідністю та інших вразливих груп; організації регіонального спрямування та амбасадори української позиції на міжнародному рівні.