Коаліція громадських організацій ініціатив, до якої увійшла і ОПОРА, оприлюднила Тіньовий звіт-2026 — незалежну оцінку того, як Україна виконує євроінтеграційні зобов’язання у межах кластера «Основи процесу вступу». У матеріалі читайте детальніше про все, що вихотіли знати про реєстрацію виборців і списки виборців.
 

Що таке Державний реєстр виборців і навіщо він потрібен?

Державний реєстр виборців (ДРВ) ­– це база даних усіх громадян України, які мають право голосу. Саме на її основі складають списки виборців на кожних виборах. Без актуального Реєстру неможливо гарантувати, що кожен виборець зможе проголосувати, а результати виборів будуть чесними. В Україні діє пасивна модель реєстрації: дані переважно надходять від інших державних органів, але виборець сам може уточнити свою інформацію, змінити виборчу адресу чи місце голосування.

Що сталося з Реєстром після початку повномасштабної війни?

З 24 лютого 2022 року оновлення бази та доступ до неї тимчасово припинили через захист персональних даних і кібербезпеку. Згодом Центральна виборча комісія поетапно відновлювала роботу: у вересні 2023 – тестовий режим, у грудні 2023 – періодичне оновлення даних, у вересні 2024 – облік виборчих дільниць, а з 23 грудня 2025 – взаємодія з виборцями, у тому числі через «Особистий кабінет виборця».

Однак станом на вересень 2026 року повноцінно працюють лише 71% органів ведення Реєстру (293 із 411). Багато органів на окупованих чи прифронтових територіях досі не функціонують.

Чому дані Реєстру зараз неактуальні?

Через війну мільйони людей змінили місце проживання:

  • понад 4,6 млн офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб;
  • близько 4,4 млн громадян під тимчасовим захистом у країнах ЄС;
  • люди на тимчасово окупованих територіях, військові, зниклі безвісти тощо.

Багато хто не оновлював реєстрацію місця проживання. Тому значна частина записів у Реєстрі не відповідає реальному місцю перебування людей. Станом на кінець липня 2026 року в Реєстрі було понад 34 млн виборців, але майже 1,5 млн мали відмітку про вибуття, а в закордонному окрузі з понад 558 тис. облікованих виборців лише близько 381 тис. мали виборчу адресу.

Що вже робить держава, щоб підготувати Реєстр до післявоєнних виборів?

ЦВК створила робочі групи, які напрацювали пропозиції. У січні 2026 року вона ухвалила постанову з рекомендаціями: спростити зміну виборчої адреси та місця голосування, провести первинне оновлення бази даних на основі інформації від інших держорганів, запровадити обов’язкову інформаційну кампанію.

Також створено парламентську Робочу групу з підготовки законодавства для післявоєнних виборів. Пропозиції ЦВК щодо змін до Закону «Про Державний реєстр виборців» підтримані, але станом на кінець липня 2026 року ще не зареєстровані як законопроєкт.

Чому складно організувати голосування для українців за кордоном?

Фактична кількість громадян за межами України значно більша, ніж тих, хто стоїть на консульському обліку чи змінив виборчу адресу на закордонну. Без точних даних важко планувати кількість дільниць.

ЦВК пропонує запровадити «активну реєстрацію»: громадянин сам подає заяву, що хоче голосувати за кордоном. Це допоможе оцінити потребу в додаткових дільницях. Однак потрібні зміни до законів, розвиток електронних сервісів («Дія», особистий кабінет виборця) та широка інформаційна кампанія.

Чому важливий аудит Реєстру і чи проводять його?

Аудит дозволяє незалежно перевірити, наскільки повні, точні та захищені дані в Реєстрі. Європейська комісія називає аудит і оновлення Реєстру одними з найнагальніших завдань перед першими післявоєнними виборами.

Наразі в законодавстві немає чіткої правової рамки для такого аудиту (хто, як, за якою методологією і з якими наслідками його проводить). Експерти наполягають, щоб правила закріпили законом і провели аудит завчасно — до початку виборчого процесу.

Чи зручно зараз змінити виборчу адресу або місце голосування?

Недостатньо. Строки подання заяв короткі (раніше — 5 днів від початку виборчого процесу). Процедура тимчасової зміни місця голосування хоч і стала доступнішою (є онлайн-варіанти), але користуються нею обмежено. Інформація для виборців часто надходить уже після того, як вони подали заяву, а не заздалегідь.

ЦВК пропонує збільшити строки (до 7 днів або навіть за 30 днів до голосування), дозволити подавати заяви через «Дію», уповноважену особу, скоротити термін розгляду до трьох днів і одразу повідомляти виборця електронно.

Які ризики є при зміні виборчої адреси?

На місцевих виборах 2020 року спостерігачі фіксували випадки масової («аномальної») зміни адреси — так званий «виборчий туризм». Це може спотворювати результати, особливо якщо до списків у громаді масово включають людей, які з нею не пов’язані. Потрібні як довші строки для заяв, так і ефективні санкції та швидке реагування правоохоронців.

Скільки часу потрібно, щоб підготувати Реєстр до виборів?

Повноцінна актуалізація можлива лише після завершення воєнного стану. Мінімальний підготовчий період до перших післявоєнних виборів експерти оцінюють щонайменше в шість місяців. Потрібні також додаткові кошти на оновлення бази, цифровізацію, кіберзахист і відновлення роботи органів Реєстру.

Що потрібно зробити, щоб Реєстр працював надійно на післявоєнних виборах?

ОПОРА рекомендує:

  • Провести комплексну актуалізацію бази даних з урахуванням переміщення населення.
  • Відновити роботу всіх можливих органів ведення Реєстру.
  • Закріпити законом механізм активної реєстрації для виборців за кордоном.
  • Ухвалити правила аудиту Реєстру і провести його до початку виборчого процесу.
  • Спростити і зробити зручнішими процедури зміни адреси та місця голосування (електронно, через уповноважену особу, з довшими строками).
  • Дати виборцям більше часу на перевірку і уточнення списків.
  • Забезпечити широке й завчасне інформування громадян (особливо ВПО, людей за кордоном і з прифронтових територій).
  • Передбачити окреме фінансування цих заходів.

Ці кроки дозволять кожному громадянину реально скористатися своїм правом голосу, навіть якщо він змінив місце проживання через війну.

Читайте повний текст звіту за посиланням: https://oporaua.org/es/tin-oviy-zvit-2026-koaliciya-go-za-koordinaciyi-lzi-oprilyudnila-nezalezhnu-ocinku-progresu-ukrayini-u-klasteri-osnovi-procesu-vstupu-26266 

Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій за координації Лабораторії законодавчих ініціатив у складі ЛЗІ, Transparency International Україна, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», Асоціації правників України, «Європи без бар’єрів», Громадянської мережі ОПОРА, Центру демократії та верховенства права і за інформаційної підтримки «Європейської правди». Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.