Верховна Рада підтримала законопроєкт про множинне громадянство у першому читанні

Через безпекові заходи діяльність парламенту залишається невидимою для людей. «Того, про що ми не знаємо, просто не існує. В умовах повномасштабного вторгнення для більшості громадян не існує ані Комітетів Верховної Ради, ані парламенту, ані повноцінного політичного процесу», – зазначила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова «Відкрита Верховна Рада: до міжнародних стандартів в умовах війни» 28 листопада.

3 вересня 2024 року у Верховному Суді відбулося засідання щодо припинення державного фінансування політичної партії “Голос”. Остання подала апеляційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який 21 серпня 2024 року залишив у силі накази НАЗК про зупинення і припинення державного фінансування політичної партії “Голос” від ​​25 червня 2024 року.

29 серпня 2024 року Верховній Раді IX скликання виповнилося п’ять років. Понад два з половиною з них вона функціонує в умовах повномасштабного російського вторгнення. Це скликання парламенту вже пропрацювало 1828 днів, і через воєнний стан воно точно стане найдовшим в українській історії.

Повномасштабна війна, розпочата РФ у лютому 2022 року, суттєво вплинула на різні сфери життя суспільства та інституції. Верховна Рада України не стала винятком. Фактично відразу після початку вторгнення доступ до засідань парламенту та кулуарів став закритий для журналістів. Засідання майже всіх комітетів перейшли в онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства.

7 лютого 2024 року Верховна Рада України прийняла постанову № 10327 про звільнення Юрія Буглака з посади члена Центральної виборчої комісії, її підтримали 300 народних депутатів. Нагадаємо, що ще 11 серпня 2023 року голова Комітету державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила, що за ініціативою народного депутата Олександра Аліксійчука Комітет планує заслухати голову Центральної виборчої комісії щодо ситуації з її членом Юрієм Буглаком. Той, за інформацією ЗМІ, виїхав за кордон і живе у США, продовжуючи отримувати заробітну плату з українського бюджету. 

До 227 випуску Індексу реформ за період з 4 по 17 грудня потрапило дев’ять реформ, які забезпечили прогрес за трьома із шести напрямків спостереження — Державним управлінням, Монетарною системою, Людським капіталом. Загалом Індекс склав +0,8 бала (з діапазону від -5 до +5). У попередньому випуску він був трохи вищим — +1 бал.

10 січня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за урядовий законопроєкт №10337 «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні». Його ініціатором був Кабінет міністрів України, а напрацювання розробляли також представники Національного агентства з питань запобігання корупції.

До 225 випуску Індексу реформ за період з 7 по 19 листопада потрапило шість реформ, які забезпечили прогрес за двома зі шести напрямків спостереження — Державному управлінню та Бізнес-середовищу. Загалом Індекс склав +0,5 бала (з діапазону від -5 до +5). У попередньому випуску він був трохи нижчим — +0,4 бала.

У 2022 році Україна стала кандидатом на членство в Європейському Союзі, що вимагає дотримання “Копенгагенських критеріїв”. З 2020 року Європейська комісія встановлює більш жорсткі вимоги до реформ щодо дотримання критеріїв верховенства права, в тому числі у сфері функціонування демократичних інститутів, серед яких згадано і парламентський кодекс поведінки. В Україні немає уніфікованого кодексу депутатської етики, натомість у різних законах є лише окремі норми, що прямо чи опосередковано стосуються етичної поведінки нардепів.