Це український переклад звіту, створеного за результатами спільного дослідження Громадянської мережі ОПОРА і тайванської організації Factlink. Дослідження ОПОРИ про використання ШІ для просування російської пропаганди у TikTok, створене у межах цієї співпраці, читайте за посиланням. Переклад дослідження Factlink, також створене в межах цієї співпраці, можна прочитати за цим посиланням.

Автори: 

Ольга Снопок, аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА

Ольга Бєдовська, аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА

Вей-Пін Лі (Wei-Ping Li), директорка з досліджень, FactLink

Мері Ма (Mary Ma), керівниця відділу розслідувань, FactLink

Саммер Чен (Summer Chen), засновниця і журналістка, FactLink

1. Вступ

Що змінив генеративний штучний інтелект (далі — ШІ) в інформаційних операціях Росії проти України та в інформаційних операціях Комуністичної партії Китаю (КПК), спрямованих проти Тайваню, у TikTok? Звіт, який ви читаєте, відповідає на це питання, поєднуючи два дослідження, які підходять до нього з різних боків. Український кейс показує, як пропаганда на основі ШІ діє в суспільстві, що перебуває у стані війни; тайванський — у суспільстві, що живе під постійною її загрозою.

Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі. У лютому 2022 року ця війна переросла в повномасштабне вторгнення. Відтоді Україна воює на протяжній лінії фронту, частина її території залишається під окупацією, а міста по всій країні зазнають регулярних ракетних і дронових ударів, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Війна вплинула на кожну сферу життя суспільства. Мільйони людей стали внутрішніми переселенцями або виїхали за кордон, а армія залежить від постійної мобілізації. Змінилося й політичне життя. З 2022 року в Україні діє воєнний стан, і за українським законодавством жодні вибори не можуть відбутися до його скасування. Мобілізація, перебіг війни та перспективи миру стали центральними темами публічної дискусії, і водночас саме вони найбільш вразливі до зовнішніх маніпуляцій.

Інформаційна війна була частиною російської агресії від самого початку. Росія використовує широкий спектр каналів — від державного телебачення та фейкових новинних сайтів до Telegram-каналів і мереж акаунтів у соцмережах. Через них вона намагається підірвати довіру до українських інституцій і Збройних Сил, поглибити суспільні розколи й послабити міжнародну підтримку України. Україна вибудувала можливості для протидії, які об’єднують державні органи, незалежні медіа, фактчекерів і організації громадянського суспільства, але масштаб і здатність російських операцій до адаптації залишаються постійним викликом.

Що стосується Тайваню, то КПК, яка править Китаєм уже 77 років, останніми роками посилила зусилля, спрямовані на «об’єднання» з Тайванем. Окрім інтенсивніших військових навчань навколо острова і частих навмисних провокацій, коли винищувачі й дрони перетинають серединну лінію Тайванської протоки, КПК веде проти Тайваню кампанії інформаційного втручання. Згідно з даними V-Dem, програми Гетеборзького університету, що оцінює стан демократій, Тайвань є країною, яка найбільше потерпає від дезінформаційних кампаній з боку іноземних держав. Тактики інформаційного втручання КПК охоплюють не лише відверту пропаганду, яка зображає Китай як сильний та багатий, а Тайвань висміює як слабкий і вразливий, а й підступні дезінформаційні кампанії, спрямовані на поглиблення розколів у тайванському суспільстві. За останні два роки з’явилися свідчення того, що зловмисники також використовують ШІ, щоб створювати фейкові акаунти, поширювати дезінформацію під час резонансних подій і навіть намагатися вплинути на громадську думку під час виборів. 

Попри різний контекст, обидві країни стикаються з подібним зсувом тактик. Генеративний ШІ зробив дезінформацію швидшою, дешевшою та простішою для масового виробництва, і вже зараз він впливає на інтенсивність операцій впливу як в Україні, так і на Тайвані.

Цей звіт ґрунтується на двох дослідженнях. У дослідженні Громадянської мережі ОПОРА «Яку роль відіграє ШІ у війні Росії проти України?» проаналізовано 240 акаунтів у TikTok, які використовували ШІ для створення контенту на чотири теми: від підриву довіри до армії та влади до релігійного й нібито проукраїнського контенту. Дослідження FactLink «Міст, збудований у хмарах: згенерована ШІ пропаганда про об’єднання Тайваню й Китаю в TikTok» розглянуло згенеровані ШІ відео, які подають міст Сямень — Кінмень як символ «повернення» Тайваню до Китаю. Поєднуючи ці висновки, звіт має на меті визначити спільне й відмінне в тому, як російська і китайська пропаганда використовують ШІ, щоб впливати на аудиторії в Україні й на Тайвані. 

2. Методологія й обмеження порівняння

Цей звіт поєднує два дослідження, розроблені й проведені незалежно одне від одного. ОПОРА досліджувала згенерований ШІ контент у чотирьох тематичних напрямах в українському сегменті TikTok, тоді як FactLink зосередився на одній темі (міст Сямень — Кінмень) у контенті, спрямованому на тайванську аудиторію. Як наслідок, дослідження відрізняються за охопленням, вибіркою та способом виявлення згенерованого ШІ контенту. У цьому розділі послідовно описано обидва підходи, а потім окреслено, як ці відмінності обмежують можливості порівняння. Саме тому звіт порівнює тактики й наративи, а не масштаб чи охоплення двох кампаній.

Методи дослідження, використані у звіті ОПОРИ

Оскільки TikTok надає дослідникам дуже обмежені інструменти для аналізу контенту, виявляти й відстежувати акторів, їхню поведінку на платформі та наративи, які вони поширюють, складно. З огляду на ці обмеження. ОПОРА розпочала з пошукового дослідження кількох обраних тем. Спершу дослідження зосереджувалося на двох напрямах: підрив репутації українських військових і підрив репутації української влади. Для кожного напряму ОПОРА склала перелік хештегів, які, на думку команди, охоплювали публічне обговорення цих тем. Однак, переглядаючи десктопну версію TikTok, команда помітила, що у розділі «Вам може сподобатися» (You may like) платформа систематично рекомендувала профілі зі згенерованим ШІ контентом ще на дві теми: проукраїнський контент і контент, що просуває наративи, пов’язані з Російською православною церквою. Оскільки алгоритм платформи пов’язував ці теми з початковими, ОПОРА розширила дослідження, додавши їх. 

За допомогою сервісу Apify ОПОРА завантажила відео з обраними хештегами. Потім команда вручну переглянула ці відео, щоб виявити ролики, створені за допомогою ШІ, а також профілі, які систематично публікували такий контент на одну з обраних тем. Профілі за двома додатковими напрямами виявили через рекомендації TikTok. Усі виявлені профілі були внесені до окремої бази даних для детальнішого аналізу.

ОПОРА класифікувала відео як згенероване ШІ лише тоді, коли це однозначно випливало з його змісту, наприклад у випадку анімацій або сцен, що зображують події, яких ніколи не було. Команда спиралася на візуальну оцінку, а не на автоматизовані інструменти виявлення. Відео, походження яких залишалося непевним, не зараховували до згенерованих ШІ. Через такий обережний підхід дослідження радше применшує, ніж перебільшує масштаби використання ШІ.

ОПОРА зібрала по 60 профілів за кожним напрямом (загалом 240) і завантажила всі 152 759 дописів, які ці акаунти опублікували від моменту створення до 13 липня 2026 року. З цього масиву команда сформувала вибірку з 2 000 дописів за кожним напрямом, стратифіковану за акаунтами, щоб кожен профіль був представлений пропорційно. Ця вибірка відображає ключові тактики, які використовують у згенерованому ШІ контенті, але не показує, як змінювалося використання ШІ протягом періоду спостереження. Деякі акаунти були видалені під час дослідження, тому остаточні цифри можуть відрізнятися. Оскільки TikTok не показує, коли було створено акаунт, ОПОРА використовувала як наближений показник дату публікації першого допису кожного акаунта. Цей підхід приблизний: деякі акаунти могли бути створені раніше, але залишатися неактивними, а інші могли видалити старіші дописи.

Насамкінець ОПОРА вручну проаналізувала отриманий масив із 8 000 дописів, щоб визначити ключові теми й наративи, які різні актори використовують для впливу на українських користувачів TikTok у контексті війни Росії проти України.

Методи дослідження, використані у звіті FactLink

FactLink відібрав кейси, що ілюструють типову китайську кампанію інформаційного маніпулювання із застосуванням ШІ. Команда зосередилася на згенерованих ШІ відео в TikTok про контроверсійний план Китаю збудувати міст Сямень — Кінмень, яким КПК хоче фізично з’єднати Сямень, місто на території Китаю, з Кінменем, островом під управлінням Тайваню. Уряд Тайваню вважає міст загрозою національній безпеці, оскільки він може полегшити вторгнення КПК, і відмовився брати участь у будівництві. Однак КПК збудувала міст, що з’єднує два острови в Сямені, і заявляє, що продовжить роботи, аби довести його до Кінменя. Паралельно з будівництвом згенеровані ШІ пропагандистські відео подають міст як доказ спільного кровного споріднення та символ «дороги додому [до Китаю] для тайванців». У відео також стверджується, що міст дасть тайванцям, зокрема мешканцям Кінменя, зручний доступ до кращих ресурсів у Китаї та більшого економічного добробуту. Команда FactLink проаналізувала наративи цих відео й те, як їхні автори використовували ШІ для просування пропаганди, зокрема хибної інформації, щоб впливати на глядачів.

Для цього дослідження FactLink шукав в Apify і TikTok відповідні відео, опубліковані в період від 2023 року, коли китайський уряд розпочав будівництво китайської частини мосту, до 1 вересня 2026 року, за ключовими словами «міст Сямень — Кінмень» та «міст Кінмень — Сямень». Пошук дав 112 відео на цю тему. Потім команда FactLink вручну переглянула й промаркувала кожне відео за місцем розташування акаунта, датою публікації, залученістю аудиторії, підтемою, стилем відео та тим, чи було воно згенероване ШІ. Щоб виявити тенденції та можливу координацію між авторами, члени команди порівняли дати публікації відео, місця розташування й дати створення акаунтів, а також схожість зображень і сценаріїв, а потім виокремили спільні елементи, щоб визначити поширені наративи.

Параметр

ОПОРА

FactLink

Фокус дослідження

4 тематичні сфери (армія, влада, Російська православна церква, проукраїнський контент)

1 тема: міст Сямень — Кінмень

Обсяг

240 акаунтів, понад 110 тис. дописів, 8000 дописів проаналізовано вручну

112 відео, 23 з них — частина скоординованої кампанії

Період

2021 — 13 липня 2026

2023 — 1 вересня 2026

Метод пошуку

Хештеги та ключові слова через Apify і TikTok + рекомендації “Вам може сподобатися”

Ключові слова через Apify і TikTok

Незалежна верифікація ШІ

Не застосовувалася

Детектори ШІ, оцінювання членами команди FactLink і зовнішніми експертами

Вік акаунта

Дата публікації першого допису

Дата створення акаунта

Координація між акаунтами

Не відслідковувалася

За сценаріями, датами та геолокацією

3. Спільні тактики російської та китайської пропаганди

І дослідження ОПОРИ, і дослідження FactLink фіксують п’ять тактик, що трапляються у російському та китайському кейсах. Російська й китайська пропаганда спираються на дуже схожі тактики, але наповнюють їх різними наративами, про що йтиметься в наступному розділі.

В обох випадках пропагандисти намагаються ввести аудиторію в оману, змішуючи згенерований ШІ контент з автентичним. Крім того, обидва дослідження виявили ознаки того, що в деяких випадках згенерований ШІ контент у соцмережах може поширюватися завдяки скоординованій, а не органічній активності. Щоб впливати на користувачів TikTok, пропагандисти використовують фейкових ведучих, яких подають як авторитетних експертів, аби їхні наративи виглядали надійнішими й переконливішими. Вони застосовують загальний, легкий або гумористичний контент, щоб привернути аполітичну аудиторію, тоді як чутливий та емоційно заряджений контент спрямовують на конкретні ідентичнісні маркери. Далі ми розглянемо кожну тактику детальніше.

Тактика 1. Змішування згенерованого ШІ контенту з автентичним

І ОПОРА, і FactLink виявили, що згенерований ШІ контент часто публікують поряд зі справжніми відео. У довгостроковій перспективі це найнебезпечніший прийом, оскільки він розмиває межу між тим, що відбулося насправді, і тим, чого не було.

В Україні значну частину згенерованого ШІ контенту поширюють акаунти, які змішують на своїх сторінках згенеровані відео зі справжніми. Особливо помітно це в TikTok-контенті на тему мобілізації. Ті самі автори публікували справжні відео затримань громадян працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК), а слідом за ними згенеровані ШІ відео на схожі або тісно пов’язані теми. Гумористичні відео на тему ТЦК, які були створені користувачами TikTok, змішували з глузливими згенерованими піснями й відео. Наприклад, в одному з досліджуваних акаунтів поруч одне з одним можна було побачити справжнє відео про те, що «армія виховує рабів, а не чоловіків», і згенероване, яке містило принизливу пісню про ветеранів. Схожу закономірність можна простежити і з відео про реальний травматичний досвід ветеранів і військових, які змішувалися зі згенерованими відео нібито про їхнє життя на фронті. А деякі акаунти в TikTok, що належать школярам або маловідомим блогерам, намагаються здобути більше підписників, навмисно публікуючи згенерований ШІ контент із провокаційним вмістом. Імовірно, вони роблять це тому, що розуміють: контент, розрахований на залученість, робить їхні профілі помітнішими й допомагає їм частіше з’являтися в стрічках користувачів.

Схожа закономірність простежується й у тайванському кейсі. З 2025 року до автентичних зображень будівництва мосту Сямень — Кінмень додають згенеровані ШІ сцени, змішуючи їх між собою. Наприклад, FactLink зафіксував згенеровані ШІ сцени, на яких китайські будівельники працюють у поганих погодних умовах.

Як зазначають обидві організації, поєднання автентичного й сфабрикованого контенту розмиває межу між реальним і фейковим. Коли згенеровані відео з’являються поряд зі справжніми, глядачам дедалі складніше їх розрізнити. У деяких випадках це може надавати вигаданим історіям довіри, якої вони самі по собі не мали б. В інших випадках це може залишати в глядачів відчуття, що «не все так однозначно», через що вони починають сумніватися й у правдивій інформації.

Тактика 2. ШІ-ведучі як спосіб апелювати до авторитету

І ОПОРА, і FactLink зафіксували, як російська й китайська пропаганда говорять вустами ведучих, яких не існує. Імітуючи авторитетних осіб і звичні новинні формати, такий контент робить дезінформацію правдоподібнішою.

Як зазначає ОПОРА, імітація новинного контенту — доволі поширений прийом, який використовували двома способами. В частині роликів повідомлення озвучував голос за кадром, а відеоряд складався зі згенерованих ШІ матеріалів, іноді змішаних із фрагментами справжніх кадрів. Усе це перегукується з першою тактикою, описаною вище: поєднання реального й синтетичного контенту ще більше розмиває межу між ними. Другий спосіб — створення за допомогою ШІ спікера, який розповідав новини. Такі повідомлення часто були емоційно забарвленими й містили дезінформацію.

По інший бік земної кулі китайська пропаганда створює в TikTok акаунти згенерованих ШІ ведучих, які видають себе за експерток із фінансів та інвестицій. Ці привабливі, але несправжні жінки дають фінансові поради, аналізують ринки й публікують однотипні відео про міст Сямень — Кінмень. Вони зачитують майже ідентичні тексти й мають однаковий візуальний стиль.

Ця тактика не лише робить дезінформацію правдоподібнішою, а й допомагає охопити аудиторію, яка зазвичай не цікавиться політичним контентом. Фейкова фінансова експертка може привернути увагу тих, хто цікавиться інвестиціями, а приваблива ведуча — зовсім іншу аудиторію. Отже, пропаганда не обов'язково має виглядати як пропаганда: вона може потрапляти в стрічки людей під виглядом контенту, який вони й так споживають.

Тактика 3. Політичні меседжі в неполітичній упаковці

В обох випадках пропаганда набуває різних форм, щоб видаватися ближчою, привабливішою та легшою для сприйняття ширшій аудиторії. Тайванський кейс ми вже описали вище: згенеровані ШІ відео в TikTok вбудовують прокитайські меседжі в інвестиційні поради та фінансові коментарі.

В Україні ОПОРА зафіксувала поєднання розважального й дискредитаційного контенту. Пропагандистські меседжі часто вбудовували в гумористичні відео, що висміювали, принижували чи знецінювали політиків або військових. Мабуть, найпоказовіший приклад — акаунти, що спеціалізуються на згенерованій ШІ музиці. Ці пісні часто транслювали наративи, у яких українські політики поставали як корумповані чи безвідповідальні, українські військові — як жертви обставин, а працівники ТЦК — як абсолютне зло.

Ці формати по-різному зачіпають чутливі й болісні теми, щоб викликати в глядачів сильні емоції — від відчаю до ненависті чи страху — і спонукати людей реагувати: коментувати, поширювати чи в інший спосіб взаємодіяти з контентом. Мета згенерованих ШІ відео не завжди полягає в тому, щоб змінити думку глядачів чи безпосередньо їх переконати. Іноді достатньо отримати реакцію: залученість допомагає контенту поширюватися далі й показувати той самий меседж більшій кількості користувачів.

Тактика 4. Використання ШІ для ампліфікації наративів

П'ята тактика найбільш технічна. Обидві організації зафіксували найпомітніші сплески у 2025–2026 роках: ОПОРА — у кількості нових акаунтів, що публікують згенерований ШІ контент, а FactLink — у кількості згенерованих ШІ відео. Одне з можливих пояснень такого збігу в часі — стрімке вдосконалення й дедалі більша доступність моделей для генерації відео. Раніше масове виробництво такого контенту потребувало значно більше ресурсів, а генеративний ШІ суттєво знизив ці бар'єри. Це дає змогу набагато легше створювати великі обсяги контенту довкола тих самих наративів.

Утім, виробництво — лише одна частина процесу. Звіти також вказують на закономірності, які свідчать, що цей контент може поширюватися через скоординовані мережі акаунтів, а не повністю органічно. Дані ОПОРИ показують, що нові акаунти з'являлися хвилями, а не рівномірно: «у липні й вересні 2025-го кількість нових каналів вперше перевищила 8 і 10 відповідно, а у березні 2026 року зафіксовано абсолютний максимум за весь період спостереження — 13 нових акаунтів за місяць.». На думку ОПОРИ, «така динаміка може свідчити не про органічне зростання інтересу до теми, а про ситуацію, коли нові канали з'являються групами в певні періоди».

Докази FactLink ґрунтуються не лише на часових збігах, а й на самому контенті. Дослідники виявили 12 персонажів-«експерток», які опублікували 23 відео про міст Сямень — Кінмень із майже ідентичними текстами й однаковим візуальним стилем. Чотири з цих персонажок з'являлися на кількох акаунтах під різними іменами. Наприклад, одна ведуча публікувала той самий контент із трьох сторінок із різними назвами. Не менш показовою була й хронологія: 21 із 23 відео опубліковано наприкінці липня та в серпні 2026 року, а більшість акаунтів створено після кінця 2025 року. Крім того, більшість акаунтів, імовірно, пов'язані з країнами Південно-Східної Азії, як-от Малайзія, Сінгапур і М'янма.

4. Спільні наративи

ОПОРА і FactLink виявили в проаналізованих TikTok-відео, створених із застосуванням ШІ, кілька подібних наративів, які використовують російська та китайська пропаганда.

Спільний наратив 1. «Ваш уряд безсердечний — подивіться, які добрі  ми»

Порівняння пропагандистських відео в TikTok, створених із застосуванням ШІ Росією, і тих, що спрямовані на тайванську аудиторію, виявило спільний наратив: уряди Тайваню й України зображують корумпованими, безсердечними та ворожими до власного народу, тоді як уряди Росії та Китаю постають сильними й турботливими.

У російських відео в TikTok кілька дрібніших наративів працюють на одну тему — зображення української влади в негативному світлі. Наприклад, президента України Володимира Зеленського показують як маніяка, який не випускає українських чоловіків із країни, тоді як його власні діти не воюють на фронті. В інших відео Зеленський їсть чорну ікру й п'є вино на Мальдівах за гроші, вкрадені з німецької військової допомоги. Крім того, у деяких ШІ-відео стверджується, що Зеленський «сам втягнув Україну у війну», через що «вся країна... горить, без світла й води». Натомість президент Росії Володимир Путін постає в ШІ-відео сильним лідером, який твердо стоїть поруч зі своїм народом та історично приходив до Європи як «визволитель».

Наратив про те, що «тайванський уряд погано ставився до свого народу, а от Китай дбає про тайванців», також присутній у ШІ-відео, спрямованих на тайванську аудиторію. У відео стверджується, що китайський уряд і звичайні китайці думають про тайванців і роблять усе можливе, щоб «допомогти їм повернутися додому» (у цих відео «домом» називають Китай). В одному з відео ШІ-персонажі вдаються до дезінформації, стверджуючи, що Китай постачав мешканцям Кінменя електроенергію з материка, і так демонструють, наскільки Китай дбає про тайванців. У відео також стверджується, що Китай докладе всіх зусиль, щоб завершити будівництво мосту, адже тайванці прагнуть кращого життя, а саме цього, за версією відео, тайванський уряд не дає досягти своїм громадянам.

Спільний наратив 2. Західні партнери як ненадійні гравці

Очорнюючи уряди України й Тайваню, відео поширюють ще один наратив, спрямований на дискредитацію західних союзників. Російська пропаганда наголошує, що США та ЄС покинуть Україну за першої ж нагоди, бо вона їм набридла. Китайська пропаганда зображує США як безпорадного спостерігача.

Наприклад, у деяких російських пропагандистських ШІ-відео стверджується, що Зеленський «набрид» Дональду Трампу й поступово втрачає підтримку США, а європейські партнери сміються з нього й відмовляються постачати зброю. У китайських відео, проаналізованих FactLink, США постають наляканими й безпорадними, спостерігаючи, як Китай просувається до об'єднання з Тайванем. У кількох відео показано будівництво «мосту Сямень — Кінмень», а ведуча чи голос за кадром вигукує: «США вже справді не можуть всидіти на місці! Вони в стані шаленого збудження, адже Тайвань от-от отримає пряме сполучення з материком [Китаєм]!» В одній згенерованій ШІ сцені, що з'являлася в кількох відео, Трамп в оточенні прихильників молиться разом із ними.

Спільний наратив 3. Заперечення суб'єктності України й Тайваню

Відео, що просувають наративи про сильну Росію чи процвітаючий Китай і зображують західних союзників як зрадників, чітко заперечують суб'єктність України й Тайваню та демонструють нерозуміння того, як мислять українці й тайванці. Російські пропагандистські відео однобічно наголошують, що Україна не здатна чинити опір самотужки й мусить капітулювати, а китайська пропаганда наполягає, що інтеграція Тайваню відбудеться попри його небажання.

Натомість російська пропаганда просуває тезу, що західні партнери поступово відвертаються від України й припиняють постачання зброї, натякаючи, що перемогти Росію неможливо. Інші відео прямо й доволі емоційно закликають припинити бойові дії, підкріплюючи це згенерованими ШІ сценами російських ударів по Україні. У випадку Тайваню в деяких відео стверджується: «Хоче того Тайвань чи ні, ми збудуємо міст до Тайваню!» Ця заява показує, наскільки мало КПК зважає на думку тайванців.

Спільний наратив 4. Апеляції до спільної ідентичності чи «кровного зв'язку»

Цікаво, що Росія й КПК також звертаються до українців і тайванців із тезами на кшталт «у нас спільна ідентичність» чи «нас поєднує кров». Росія намагається вибудувати наратив, у якому українці є лише «заблудлими» росіянами. Вона також активно атакує українську церкву та мову — обидві є засадничими для української ідентичності, — заперечуючи існування обох і пропонуючи натомість російські альтернативи. Китайська пропаганда теж апелює до «кровних уз обох берегів протоки» та «дороги додому». Наприклад, міст став символом поєднання тайванців і китайців як людей однієї крові. У відео повторюються фрази на кшталт «наш власний "суперпроєкт" поєднує кровні узи обох берегів протоки» та «цей міст — для всіх, хто хоче повернутися додому».

5. Інші знахідки з дослідження ОПОРИ

Окрім спільних висновків, у своєму дослідженні ОПОРА виявила кілька додаткових тактик, характерних суто для українського кейсу.

Приниження, стигматизація і дегуманізація

Значна частина російського контенту про українських політиків узагалі не стосується їхньої політики чи рішень. Замість критики відео пропонують висміювання: за допомогою ШІ політиків показують в абсурдних, принизливих чи сексуалізованих ситуаціях, які не мають нічого спільного з їхньою реальною діяльністю.

Головною мішенню такого контенту є Володимир Зеленський. У згенерованих ШІ відео він у сукні танцює для Дональда Трампа, цілує ноги Емманюелю Макрону або постає в образі безхатька, півня чи свині. Особливо помітним був гомофобний контент. Найчастіше повторюваний сюжет зображував нібито романтичні чи сексуальні стосунки між Зеленським і Макроном, які обігрували в ШІ-відео, мультфільмах, алюзіях на фільми на кшталт «Сутінок» і фейкових новинних сюжетах.

Такий самий підхід поширювався й на інших політиків, зокрема представників опозиції. Мера Києва Віталія Кличка зображували як «недорозвиненого африканця», Петра Порошенка та Юрія Луценка — як безхатьків на фронті, а в згенерованих ШІ піснях Верховну Раду називали «цирком» і «театром абсурду». Жодне з цих відео не доводить, що певне рішення політиків було хибним — ефект такого контенту полягає в іншому. Політики стають об'єктами глузування, а не учасниками політичної дискусії, тому вони, як і політика загалом, можуть здаватися глядачам несерйозними.

Подібне ставлення спостерігалося й щодо певних соціальних груп, але тут приниження переростає в дегуманізацію. Працівники територіальних центрів комплектування ставали персонажами мемів і ШІ-мультфільмів — від «товстуна з ТЦК» до сцени, де собака мочиться на працівника ТЦК. Поліцейських називали «відгодованими бугаями» й показували, як їх зневажають навіть діти (теж згенеровані ШІ). Українських військових зображували слабкими й боягузливими, як-от у відео, де наляканий військовий з українським шевроном боїться стрибати з парашутом. Позбавлення цих груп гідності може зробити ворожість до них прийнятнішою.

Одночасне поширення великої кількості суперечливих наративів

Поширення взаємно суперечливих наративів не є для Росії новою тактикою. Ще до буму ШІ РФ часто заповнювала інформаційний простір суцільним шумом, щоб дезорієнтувати аудиторію й підштовхнути її до думки, що «не все так однозначно». Ця тактика також дає змогу водночас охоплювати багато різних груп.

Найвиразніше вона проявилася у відео в TikTok, які дискредитують Зеленського. Його образ спирався на типові наративи російської пропаганди, зокрема зображення президента України як нациста чи нацистського колаборанта. В одних випадках Зеленського показували в нацистській формі або приписували йому симпатії до нацистської ідеології, в інших відео він поставав російським агентом, який їде до Москви й співає пісню «Я русский», тримаючи прапор СРСР. Ці наративи взаємно несумісні: Зеленський не може водночас бути українським нацистом, ворожим до Росії, і російським агентом, лояльним до Москви.

Інші відео використовували образ Степана Бандери, щоб показати Зеленського як «бандерівця» і розпалити ворожнечу між українцями та поляками. Такі наративи не обов'язково мають складатися в одну цілісну історію. Різні й навіть суперечливі образи можуть одночасно апелювати до різних аудиторій. У результаті ефект є ширшим, ніж просто переконати глядачів прийняти певну версію подій. Велику кількість взаємно суперечливих наративів можуть водночас таргетувати на різні групи, що ускладнюватиме орієнтування в самому інформаційному середовищі.

Підважування авторитету державних інституцій

ОПОРА зафіксувала численні спроби зобразити безпековий апарат держави, зокрема армію, ТЦК й інші безпекові органи, як репресивні інституції, що не цінують людського життя. Військову службу подавали як шлях до неминучої смерті, а мобілізацію — як процес, можливий лише через насильство. 

Деякі акаунти в TikTok також пропонували способи «розв'язати цю проблему» — від закликів «відправити ТЦК на фронт» до повідомлень, що нормалізують насильницьку відповідь на спроби мобілізації. У такій рамці застосування державою примусу постає як нелегітимне і репресивне, тоді як насильство щодо її представників може подаватися як прийнятна реакція.

Ця тактика ширша, ніж просто відваджування від військової служби чи дискредитація ТЦК. Вона ставить під сумнів легітимність самих безпекових інституцій держави, а в деяких випадках нормалізує насильницький опір їхнім повноваженням.

Поглиблення внутрішніх розколів

Вище ми вже коротко згадували маніпуляції ідентичністю, розглядаючи тактики, спільні для російської та китайської ШІ-пропаганди. Однак російський кейс демонструє й специфічніший підхід: використання наявних розколів в українському суспільстві та розпалювання ворожнечі між різними соціальними групами.

Українське суспільство, як і будь-яке інше, не є однорідним. Люди мають різні погляди на політичне керівництво, мобілізаційну політику й майбутнє країни. Російська пропаганда використовує ці наявні розбіжності й намагається поглибити ворожнечу між групами, зокрема між військовими, цивільними, внутрішньо переміщеними особами та українцями за кордоном.

Серед прикладів, зафіксованих ОПОРОЮ, були відео, що зображували прихильників чинної української влади як «каструлеголових» (зневажливе прізвисько, що походить із часів Євромайдану, коли деякі протестувальники використовували каструлі як імпровізовані шоломи) або «переможників» — глузливий термін, який натякає, що вони вірять у перемогу, яка може ніколи не настати. Ці образи ставили під сумнів здатність перших мислити критично, а других звинувачували в тому, що вони чекають, що за них воюватимуть інші, а самі ухиляються від мобілізації.

Подібні спроби знецінити певні групи спрямовані й проти українців, які живуть за кордоном. Їх зображували як лінивих і нерозумних людей, які не розуміють реалій життя в Україні. Інші відео просували негативний образ мігрантів в Україні й за її межами. Такий контент не просто відображає наявні розбіжності, а показує певні соціальні групи як егоїстичні, безвідповідальні чи негідні поваги.

Російська пропаганда прагне перетворити різний, часто травматичний досвід соціальних груп на джерело взаємної недовіри й ворожнечі. Окрім посилення наявної напруги, такий контент зображує представників певних груп як людей, яким не можна довіряти й які не заслуговують на солідарність.

Від онлайн-контенту до реальних дій

ОПОРА виявила два патерни, коли згенерований ШІ контент у TikTok використовували не лише для привернення уваги, а й для того, щоб спонукати глядачів до подальших дій.

Досліджуючи православний релігійний контент, ОПОРА з'ясувала, що деякі акаунти заохочували глядачів переходити з TikTok до груп у Telegram чи WhatsApp, обіцяючи можливість вивчати Біблію, отримувати молитви та благословення. У цих групах користувачі могли безпосередньо спілкуватися з модераторами чи адміністраторами, надсилати прохання й отримувати відповіді або молитви (здебільшого російською мовою та відповідно до канонів Російської православної церкви). Це свідчить, що збирання вподобайок і коментарів не обов'язково було кінцевою метою таких акаунтів. TikTok також слугував вхідними дверима до більш особистих і менш модерованих каналів комунікації.

Інший підхід виявився в дослідженні проукраїнського контенту. Деякі акаунти використовували згенеровані ШІ зображення українських військових, щоб викликати співчуття, набрати вподобайки й підписників, а в окремих випадках — зібрати пожертви. Тут емоційна залученість до синтетичних військових образів могла перетворюватися на прохання про фінансову підтримку. Однак ОПОРА зазначає, що такий контент важко атрибутувати як російський. Його шкода полягає в експлуатації горя та підриві довіри до справжніх зборів коштів.

Хоча ці приклади різні, вони показують, як згенерований ШІ контент може виводити аудиторію за межі пасивного перегляду. Замість того щоб просто поширювати наративи, такі акаунти заохочують користувачів робити додаткові кроки, чи то приєднуватися до груп у месенджерах, чи то жертвувати гроші. Такі практики порушують питання про те, як емоційну залученість і довіру аудиторії можна експлуатувати за межами першої взаємодії в TikTok.

6. Інші знахідки з дослідження FactLink

Тут ми також наводимо висновки з дослідження FactLink про згенеровані ШІ відео в TikTok, що просувають пропаганду довкола «мосту Сямень — Кінмень».

ШІ допомагає візуалізувати наративи

Пропаганда не лише атакує своїх противників, а й створює для цільової аудиторії райдужну картину. Як інструмент, що дає змогу швидко генерувати вигадані зображення й відео, ШІ допомагає візуалізувати наративи і посилити переконливість пропаганди. Як видно з китайських пропагандистських відео в TikTok, згенеровані ШІ вигадані зображення мосту Сямень — Кінмень допомагають глядачам уявити міст і зручності, які він може принести тайванцям. Відео також драматизують наратив, показуючи, наскільки рішуче КПК налаштована «допомогти тайванцям». Крім того, коли сфабриковану інформацію поєднують із візуальним рядом, сюжетом і музикою, тож аудиторії стає важче помітити проблемні елементи, адже численні складники роблять контент інформативнішим і переконливішим. Такі візуалізовані наративи становлять дедалі більший виклик для дослідників, які прагнуть їх спростовувати.

Довші сюжетні ШІ-відео

З розвитком інструментів ШІ їх дедалі частіше використовують для створення довших сюжетних відео зі складною фабулою, персонажами, музикою й ефектами короткометражного кіно. З 2026 року команда FactLink спостерігає в китайській пропаганді тенденцію до складних ШІ-відео у форматі драм. Пропагандистські відео про «міст Сямень — Кінмень» також відображають тренд на короткі ШІ-драми, що набув популярності в китайськомовному медіапросторі у 2026 році. Оскільки інструменти ШІ стають дедалі простішими у використанні, можна очікувати, що головними носіями китайської пропаганди стануть як відео тривалістю лише кілька секунд, так і довші відео у форматі драми, які поєднують захопливі елементи з прихованими меседжами, що притуплюють критичне сприйняття аудиторії.

Використання привабливих ведучих для привернення уваги аудиторії

Спостереження FactLink за ШІ-відео на тему «мосту Сямень — Кінмень» виявили ще один прийом китайської ШІ-пропаганди: використання образів привабливих жінок, які обговорюють популярні теми, цікаві широкій аудиторії. Використання привабливих жінок для привернення глядачів загалом стало тенденцією в китайськомовних соціальних мережах, і частина таких ведучих згенеровані ШІ. Попередні розслідування також показали, що зловмисники використовують повністю згенерованих ШІ ведучих або вкрадені фото реальних жінок, щоб створювати ШІ-аватари для пропаганди і шахрайства. У цьому дослідженні FactLink з'ясувала, що деякі ведучі у відео в TikTok були згенеровані ШІ, що відображає ширшу тенденцію використання таких образів для поширення проблемних меседжів.

7. Висновки

У цьому проєкті ОПОРА та FactLink об'єднали свої зусилля, щоб дослідити, як російські та китайські інформаційні операції використовують згенеровані ШІ меседжі для впливу на аудиторію TikTok в Україні й на Тайвані відповідно. Порівнявши тактики і наративи, які застосовують російські й китайські актори, ми виявили низку спільних рис інформаційних маніпуляцій двох авторитарних держав, а також помітні відмінності. Ці збіги й відмінності поглиблюють розуміння авторитарних інформаційних операцій і допомагають Україні та Тайваню передбачати можливі інформаційні атаки й зміцнювати стійкість обох суспільств.

Аналізуючи створені за допомогою ШІ відео, які просувають актори, пов'язані з Росією та Китаєм, дослідники з України й Тайваню виокремили такі спільні тактики російської й китайської пропаганди:

  1. Пропагандистські відео в TikTok поєднують згенерований ШІ та справжній контент, тому аудиторії ще важче відрізнити сфабриковані зображення від реальних сцен.
  2. ШІ використовують не лише для створення вигаданих сюжетів чи зображень, а й для збільшення кількості відео. І ОПОРА, і FactLink зафіксували зростання кількості пов'язаних і скоординованих акаунтів, що створюють та публікують згенеровані ШІ відео.
  3. І російська, і китайська пропаганда використовують згенерованих ШІ персонажів для подачі інформації. Деякі з них навіть видають себе за авторитетних телеведучих, щоб здаватися достовірними й завоювати довіру глядачів.
  4. Багато згенерованих ШІ відео подають як неполітичний контент, наприклад інвестиційні поради чи емоційні історії, щоб привернути глядачів і заохотити їх до взаємодії.

Дослідники з України й Тайваню виокремили такі спільні наративи російської та китайської пропаганди:

  1. Один із найбільш поширених наративів у російських і китайських пропагандистських ШІ-відео звучить так: «Ваш уряд безсердечний — подивіться, які добрі ми». Відео зображують уряди України й Тайваню жорстокими чи байдужими до власних народів, водночас пропонуючи сфабриковані образи російських лідерів, які завжди підтримують свій народ, і Китаю як процвітаючої країни, уряд якої дбає й про тайванців.
  2. Очорнюючи уряди України й Тайваню, російська та китайська ШІ-пропаганда водночас зображує західні країни як ненадійних союзників, які або зрадять Україну, або стануть безпорадними спостерігачами, роздратованими зближенням Китаю й Тайваню.
  3. І російська, і китайська пропаганда зображують українців і тайванців так, ніби вони не мають іншого вибору, крім як прийняти рішення Росії та КПК. Російська пропаганда подає капітуляцію як єдиний спосіб завершити війну, а китайська ШІ-пропаганда наполягає, що Тайвань має об'єднатися з Китаєм, а тайванці — «повернутися додому [до Китаю]».
  4. На противагу принизливому контенту й лексиці, спрямованим проти урядів України й Тайваню, російські та китайські ШІ-відео намагаються налагодити зв'язок зі звичайними українцями й тайванцями, апелюючи до «кровного зв'язку» та «спільної ідентичності».

Під час дослідження ОПОРА та FactLink також виявили виклики, з якими стикаються українське й тайванське суспільства:

  1. ШІ допоміг Росії та КПК швидко й масштабно посилити вже наявні наративи. Тепер подібні наративи можна швидко відтворювати в численних варіаціях і форматах — від мемів і пісень до фейкових новин, молитов чи емоційних історій про життя військового.
  2. Зі зростанням обсягів контенту ШІ також посилив здатність російських і китайських інформаційних кампаній залучати онлайн-аудиторію за допомогою емоцій, хоча й не обов'язково переконувати її. Утім, навіть певний емоційний відгук міг допомогти пропагандистам посіяти зерна впливу.
  3. Ще одна окрема й навіть складніша проблема, спричинена згенерованими ШІ відео, — криза довіри. Коли справжні відео з'являються поруч зі згенерованими, а реальні історії про військових — поруч зі сфабрикованими пораненнями й навіть смертями, користувачам дедалі важче оцінювати те, що вони бачать. Особливо це може стосуватися людей старшого віку, які ще не навчилися миттєво розпізнавати згенерований контент. З часом люди можуть узагалі втратити довіру до контенту, зокрема до матеріалів, які створюють державні та місцеві органи влади.

В епоху ШІ з такими викликами можуть зіткнутися й багато інших демократичних країн. Саме тому державам, які підтримують демократію та свободу, вкрай важливо посилювати обмін досвідом і співпрацю, щоб протидіяти цим викликам.