Це український переклад звіту тайванської організації Factlink. Його опубліковано за згодою авторів у межах співпраці Громадянської мережі ОПОРА та Factlink у дослідженні російської та китайської пропаганди. Аналіз і висновки належать авторам оригінального звіту. 

Дослідження ОПОРИ про використання ШІ для просування російської пропаганди у TikTok, створене у межах цієї співпраці, читайте за посиланням. 

Автори: 

Вей-Пін Лі (Wei-Ping Li), директорка з досліджень, FactLink

Мері Ма (Mary Ma), керівниця відділу розслідувань, FactLink

Саммер Чен (Summer Chen), засновниця і журналістка, FactLink

Пропаганда Комуністичної партії Китаю (КПК), спрямована на тайванську аудиторію, виходить далеко за межі жорсткої критики політики Тайваню та його зусиль, спрямованих на його міжнародне визнання як незалежної держави. Натомість окремі пропагандистські матеріали прагнуть викликати у жителів Тайваню почуття «туги за поверненням на батьківщину», паралельно висвітлюючи переваги «возз'єднання». Останнім часом потужні інструменти штучного інтелекту дозволили китайській пропаганді втілити цю риторику у відеороликах, що змальовують ідеалізовану картину зручного й комфортного життя поряд із рішуче налаштованим китайським урядом, який прагне допомогти тайванцям «досягти кращого життя». На прикладі відео з TikTok, присвячених будівництву мосту Сямень — Кінмень, ми демонструємо, як новітня китайська пропаганда використовує ШІ для створення привабливого, але водночас тривожного образу для тайванської аудиторії.

Щоб з'ясувати, яку роль відіграє штучний інтелект у поширюваних у TikTok відео про міст Сямень — Кінмень, ми шукали відповідні ролики за період від 2023 року, коли уряд КНР розпочав будівництво китайської частини мосту, до 1 вересня 2026 року. Пошук здійснювали в Apify та TikTok за ключовими словами “міст Сямень — Кінмень” і “міст Кінмень — Сямень”. Китайський уряд називає цю споруду “мостом Сямень — Кінмень”, [厦金大桥], а тайванці оперують назвою “міст Цзіньмень — Сямень” [金廈大橋]. Оскільки це дослідження стосується китайської пропаганди, ми використовували назву “міст Сямень — Кінмень”, яка вживається у TikTok-відео. (Згідно з прийнятою в українській мові транслітерацією з офіційної латинізації китайської мови (піньїнь), ця група островів має назву Цзіньмень (Jīnmén). Однак на Тайвані прийнятою є інша латинізація, відповідно до якої острови називаються Kinmen. Українською ми передавали цю назву як Кінмень. — Прим. пер.)

В результаті ми отримали 112 відео, присвячених цій темі. Далі ми вручну проаналізували й категоризували їх за такими ознаками: місцезнаходження акаунта, дата публікації, залученість аудиторії, підтеми, стиль відео, а також чи згенеровано відео за допомогою ШІ. Щоб визначити, чи створено відео із застосуванням ШІ, ми використали кілька методів: перевіряли деталі відео, здійснювали зворотний пошук зображень, порівнювали кадри з фотографіями відповідних локацій, шукали деталі в самих акаунтах TikTok, а також перевіряли зображення за допомогою кількох інструментів для виявлення згенерованого ШІ контенту. Усі підозрілі зображення переглянули троє членів команди FactLink. Крім того, ми відібрали частину відео й надіслали їх незалежним експертам, щоб вони перевірили, чи створено ці ролики за допомогою ШІ. Щоб проаналізувати тенденції та можливу координацію між авторами, ми порівняли дати публікації відео, місцезнаходження й дати створення акаунтів, подібність зображень і сценаріїв, а також виокремили спільні елементи, з яких склали загальні наративи.

Детальніше про наші висновки йтиметься в наступних розділах. Однак, перш ніж перейти до відео, створених за допомогою ШІ, варто коротко пояснити суть суперечливого плану будівництва мосту Сямень — Кінмень і символізм цього проєкту для тайванців і китайців. Це допоможе читачам краще зрозуміти й оцінити мету, методи та вплив китайської пропаганди.

Кінмень — це група островів, розташованих між Тайванем і Сяменем, містом у провінції Фуцзянь на південному сході Китаю. Після того, як Комуністична партія Китаю (КПК) завдала поразки Гоміньдану (Китайській націоналістичній партії) і той відступив на Тайвань, острови стали важливим форпостом Гоміньдану в обороні Тайваню. Географічно Кінмень ближчий до Сяменя: у найвужчому місці їх розділяє лише близько 10 км (6 миль). На початку 2000-х років Тайвань почав поступово запроваджувати прямі торгівельні, транспортні й поштові зв'язки між Кінменем і Сяменем (три прямі сполучення). Відтоді ці дві громади дедалі тісніше переплітаються завдяки туризму, повсякденній торгівлі, інвестиціям і спільним ресурсам. Наприклад, із 2018 року водопостачальна компанія з Фуцзяні забезпечує частину потреб Цзіньменя у воді. З посиленням цих зв'язків уряд Сяменя і низка тайванських політиків запропонували збудувати міст між Сяменем і Кінменем. Серед цих політиків був і колишній мер Тайбея Ко Веньчже, який балотувався на посаду президента на виборах 2024 року на Тайвані.

КПК активно будує міст, оскільки вважає цей проєкт символом майбутньої інтеграції Тайваню до складу Китаю. У 2019 році китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що «сполучення водопостачання, електроенергії, газу та мостів» між Сяменем і Кінменем може стати провісником і моделлю ширших зв'язків між Китаєм і Тайванем. У тайванців цей міст, хоча він і може покращити життя мешканців Кінменя, викликає серйозні занепокоєння щодо національної безпеки, зокрема ризик послаблення безпеки кордонів Тайваню. Він також може сигналізувати міжнародній спільноті, що «Кінмень є невід'ємною частиною Китаю», і підважувати суверенітет Тайваню. Саме тому уряд Тайваню рішуче виступає проти проєкту. Попри спротив Тайваню, у 2023 році Китай розпочав будівництво ділянки від острова Сямень до нового міжнародного аеропорту Сянань. Утім, на момент написання цього звіту (наприкінці вересня 2026 року) не було жодних ознак того, що Тайвань має намір будувати свою частину мосту. Попри це, відео про будівництво мосту Сямень — Кінмень поширюються в TikTok із 2023 року, а наприкінці 2025 року їх кількість різко зросла завдяки використанню штучного інтелекту.

Порівняння відео в TikTok, створених до і після 2025 року, коли згенеровані ШІ відео стали поширенішими, показує, наскільки штучний інтелект полегшив виробництво відеоконтенту. Ранні відео, які поширювалися у 2023 році, коли розпочалося будівництво «мосту Сямень — Кінмень», містять справжні фрагменти новин, у яких тайванські політики, як-от Ко Веньчже, висловлюють підтримку зведенню мосту, а також кадри ключових етапів будівництва. Згодом у деяких відео також з'явилися люди, які стоять на тлі будмайданчика й вигукують: «Усі дивіться! Це перший морський міст Сямень — Кінмень, що веде до Тайваню!» Однак із 2025 року до відео почали додавати згенеровані ШІ сцени, змішуючи їх зі справжніми зображеннями. Багато з них показують будівельні роботи (див. зображення 1), зокрема робітників, які працюють у суворих погодних умовах, і вихваляють досягнення в будівництві мосту. В інших навіть стверджується, що американці шоковані дивовижною роботою китайських будівельників (див. зображення 2). Хоча деякі зображення легко розпізнати як згенеровані ШІ, поєднання справжніх і сфабрикованих картин будівництва ускладнює для глядачів розмежування реального стану робіт і уявних зображень уже завершеного мосту.

    

Зображення 1. Згенерована ШІ сцена в одному з відео. Напис китайською: «Це Сямень». Зображення 2. Згенерована ШІ сцена, що зображує, як «американці не можуть повірити своїм очам».

Використання ШІ для створення відео про «міст Кінмень — Сямень» вписується в тренд коротких ШІ-драм, які поширилися в Китаї влітку 2026 року. У липні 2026 року в TikTok з'явилося відео у форматі ШІ-драми під назвою «Міст Кінмень — Сямень — дорога додому». Ролик триває понад дві хвилини і складається з двох пов'язаних історій, які підкреслюють переваги мосту між Сяменем і Кінменем, рішучість китайського народу покращити життя мешканців Кінменя, а також «безсердечний» спротив уряду Тайваню будівництву та його нехтування потребами людей на острові. У першій історії літній чоловік закликає молодого рибалку, байдужого до будівництва мосту, цінувати зусилля китайського уряду. Старий стверджує, що «воду й електрику нам постачала провінція Фуцзянь», однак насправді це не так: Кінмень ніколи не отримував електроенергії з Сяменя. Наприкінці він каже: «Цей міст — для всіх, хто хоче повернутися додому», — і висловлює сподівання на краще життя після завершення будівництва. У другій частині відео китайський будівельник ставить під сумнів доцільність зведення мосту, адже Тайвань і пальцем не поворухнув, щоб збудувати свою ділянку. Його колега тепло повторює слова старого з першої частини: «Цей міст — для всіх, хто хоче повернутися додому», — і запевняє, що вони дотримаються обіцянки, бо тайванці чекають на цей міст.

На відміну від роликів, які зображають будмайданчики й вихваляють досягнення в будівництві мосту, ця коротка ШІ-драма за допомогою сюжету й легкої фонової музики підкреслює турботу Китаю про тайванців і його бажання, щоб ті «жили краще», а також апелює до «родинних зв'язків» між Кінменем (тайванцями) і Сяменем (китайцями). Сцени плавно змінюються, а персонажі схожі на реальних людей. Однак уважні глядачі все ж можуть помітити огріхи, які видають походження відео. Наприклад, акцент літнього чоловіка раптово змінюється посеред сцени. Хоч яким привабливим може бути таке відео у форматі драми, популярним воно не стало: за два місяці після публікації ним поділилися лише 170 разів. Акаунт, який його опублікував, мав 4 548 підписників у вересні 2026 року, хоча, ймовірно, не був першоджерелом ролика. Подальший пошук також не виявив ознак того, що інші акаунти в TikTok активно поширювали це відео.  


Зображення 3 і 4. Сцени зі згенерованої ШІ короткої драми, яка просуває ідею, що «міст Кінмень — Сямень» будують для мешканців Кінменя, щоб тайванці «повернулися додому».

Окрім згаданої вище ШІ-драми, яка не привернула особливої уваги, ми виявили скоординовану пропагандистську кампанію, у межах якої різні згенеровані ШІ ведучі зачитують майже ідентичні тексти. Відео починаються словами: «США вже справді не можуть всидіти на місці — вони в стані шаленого збудження, адже Тайвань от-от встановить пряме сполучення з материком!» Далі ведучі розповідають про величезні кошти, які китайський уряд витратив на будівництво, і про те, як китайські інженери подолали труднощі будівництва через море, щоб з'єднати Сямень і Кінмень. «Доїхати автомобілем із Сяменя до Кінменя більше не буде мрією — це займе лише кілька десятків хвилин». Усі відео завершуються згадкою про Японію, хоча вона не має жодного стосунку до цього питання. Ведучі закликають глядачів ставити вподобайки, апелюючи до патріотизму та негативного ставлення багатьох китайців до Японії:

«Відео з японською сакурою зібрало понад мільйон вподобайок. Хіба наш власний "суперпроєкт", що поєднує кровні зв’язки по обидва береги протоки, не заслуговує, щоб його побачило ще більше людей! Підтримаймо цей допис, щоб більше синів і дочок Китаю змогли його побачити!» (див. зображення 5, 6, 7, 8)

   

   
Зображення 5, 6, 7, 8. На скриншотах різні «фінансові експертки» використовують у своїх відео однакові фрази, закликаючи глядачів ставити вподобайки, протиставляючи свої ролики відео з японською сакурою й апелюючи до патріотизму.

Збігаються не лише тексти, а й стилістика відео: в усіх роликах у центрі кадру — ведуча, яка стоїть на вулиці або сидить у приміщенні, нахиляє голову й то повертається обличчям до камери, то відвертається від неї. Більшість ведучих (і їхні акаунти в TikTok) позиціонують себе як «фінансові експертки» і пропонують інвестиційні поради, економічну аналітику й коментарі щодо міжнародних подій. Загалом ми виявили 12 персонажів-«експерток», які опублікували 23 подібні відео про міст Сямень — Кінмень. Чотири з них використовували кілька акаунтів під різними іменами. Наприклад, ми встановили, що акаунт під ніком «Фінансистка Ін-Ін» [財女英英] публікував схожий контент ще з двох акаунтів — «Сін-Ін при грошах» [新英有財] і «Гін-Шін» [靜心].

    

Зображення 9, 10, 11. Три TikTok-акаунти використовували зображення однакових згенерованих ШІ ведучих та ідентичні тексти, щоб просувати пропаганду про «міст Кінмень — Сямень».

У багатьох відео в нижній частині екрана також є однакові сцени, схожі на кадри з будівництва чи фрагменти новин. Наприклад, одна згенерована ШІ сцена демонструє Дональда Трампа, який молиться разом зі своїми прихильниками. Деякі відео прямо позначені як такі, що містять «медіаконтент, згенерований ШІ». Ми перевірили це зображення за допомогою сервісів для виявлення ШІ-контенту Image Whisperer та Hive Moderation, і обидва класифікували його як «згенероване ШІ». Image Whisperer також показав, що частину відео створено за допомогою Google Veo 3 — просунутої генеративної ШІ-моделі для відео, розробленої DeepMind.

Ми також виявили випадки, коли ведуча з великою ймовірністю сама була згенерована ШІ. Сервіси для виявлення ШІ-контенту Image Whisperer і Hive Moderation, а також незалежний експерт із верифікації ШІ-зображень доктор Хсю Чічхун (Chih-Chung Hsu, 許志仲) з Національного університету Янмін Цзяотун дійшли висновку, що ведуча може бути згенерованим ШІ персонажем. (На зображеннях 13–14 показано один із прикладів акаунтів, ведуча якого може бути створена ШІ.)

Зображення 13-14. Підтвердження результату використання ШІ від ImageWhisperer та Hive Moderation

Дати публікації відео та створення акаунтів, а також ідентичні тексти й візуальне оформлення свідчать про те, що ці відео могли бути частиною скоординованої кампанії. Із 23 відео, які ми визначили як потенційно пов'язані з однією кампанією, 21 було опубліковане наприкінці липня та в серпні 2026 року, а решту два — у березні та квітні 2026 року. Більшість акаунтів створено після кінця 2025 року, за винятком одного, що існує з 2023 року. Коли йдеться про геолокації акаунтів, то більшість із них, імовірно, пов'язані з країнами Південно-Східної Азії, зокрема Малайзією, Сінгапуром і М'янмою, шість — із Тайванем і один — зі США. Дані про геолокацію ми отримали шляхом аналізу вихідного коду сторінок у TikTok. Втім, відео могли публікувати й через VPN.

Подаючи ведучих як «фінансових експерток», які діляться «інвестиційними порадами», ці відео орієнтуються на глядачів, які можуть не мати чітких політичних поглядів, але цікавляться інвестиціями чи поточними подіями. Такі відео охоплюють ширшу аудиторію, ніж лише людей із певними політичними вподобаннями. Привабливі жіночі персонажі також можуть утримувати увагу тих, хто затримується на відео з гарними обличчями, і такі глядачі з більшою ймовірністю сприймуть історії ведучих. Однак, якщо придивитися до «фінансових порад», здебільшого вони зводяться до загальних рекомендацій на кшталт «удача дуже важлива, коли ви ухвалюєте інвестиційні рішення» або до вихваляння піднесення Китаю.

Як аудиторія реагує на відео зі згенерованими ШІ ведучими? Попри велику кількість персонажів і відео, які повторюють ті самі пропагандистські тези, загальне охоплення цих відео на платформі TikTok доволі мляве. Із серпня 2026 року, коли ці ролики з’явилися, більшість із них зібрали лише кількасот вподобайок і кілька десятків коментарів. Деякі коментатори висловлювали схвалення у формі емодзі з піднятим пальцем чи усмішкою, інші ж висловлювали незгоду й намагалися спростувати сказане. Однак у жодному коментарі не висловлено застережень про те, що відео згенеровані ШІ, навіть коли самі відео прямо позначені як такі, що «містять медіаконтент, згенерований ШІ». 

Зображення 15. Коментарі, що висловлюють незгоду з відео та висміюють його. Виділене речення: «Люди жартують про це вже багато років, зокрема про автомагістраль, яка мала б з'єднати Кінмень [з Китаєм]. Оскільки проєкт зачіпає території, що належать різним країнам, наразі він застряг на етапі планування».

Висновки

Дослідивши випадки, коли TikTok-відео використовують тему «мосту Сямень — Кінмень» для просування китайської «м'якої» пропаганди, можемо зробити такі висновки:

  1. Інструменти ШІ дають змогу тим, хто маніпулює інформацією, швидко й масово виробляти шаблонні відео. Наприклад, відео з «експертками», що містять ШІ-матеріали, мають майже ідентичні тексти й подібну стилістику. Лише за допомогою кількох ключових промптів можна легко створити ШІ-зображення та вмонтувати їх у відео за шаблоном, де кожен ролик повторює ті самі фрази й подібні сцени. Зростання кількості таких однотипних відео може допомогти їм охопити більше людей і збільшити можливості впливу на аудиторію, хоча наразі ці операції не видаються надто успішними. Однак ризик зберігатиметься доти, доки інструменти ШІ роблять це можливим.
     
  2. Інструменти ШІ дають змогу створювати контент у форматі драм із сюжетом, персонажами й навіть музикою без участі реальних акторів, що скорочує час виробництва та знижує витрати. Оскільки короткі ШІ-драми стають дедалі популярнішими в соціальних мережах, ми очікуємо, що все більше інформаційних кампаній використовуватимуть ці прийоми, щоб розповідати історії в межах наративу «китайської історії» та впливати на сприйняття аудиторії на Тайвані й в інших країнах. Крім того, інструменти ШІ можуть допомогти таким кампаніям охоплювати аудиторії, що розмовляють різними мовами, адже з ними легше долати мовні бар'єри.
     
  3. Інструменти ШІ також використовують для створення реалістичних вигаданих сцен. У досліджених нами випадках частину сцен, що зображують будівництво й події, було згенеровано ШІ. З розвитком цих інструментів, особливо коли згенеровані зображення поєднують зі справжніми кадрами, глядачам буде ще важче відрізнити вигадані сцени від реальних, те, що сталося, від того, чого не було, і, звісно, пропаганду від правди.