Функціонування парламентів у демократичній системі: Аналітичне оновлення щодо прогресу України у виконанні заходів Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій

Чому у Польщі почали саме зараз підвищувати градус довкола Волинської трагедії і чи повʼязано це з внутрішньополітичною боротьбою? На які кроки могла піти Україна, щоб згладити гострі кути у суперечці? Хто чи що може переконати польських політиків повернутися до напрацьованої формули «Вибачаємо. Просимо пробачення». У новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРИ Ольга Айвазовська говорить із колишнім головою Українського інституту національної пам'яті, а нині народним депутатом України Володимиром Вʼятровичем.

Громадянська мережа ОПОРА презентувала методологію оцінки виконання Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій.

Європейська Комісія опублікувала звіт за 2025 рік з оцінкою прогресу реформ в Україні та виконання нею вимог для членства в Європейському Союзі. Звіт ЄК містить інформацію про проведені реформи та проблеми, які потребують подальшого врегулювання. Серед них є й питання, дотичні до виборчої реформи.

Радниця віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олена Сотник у розмові з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською розповіла про деталі процедури скринінгу законодавства на шляху до інтеграції з Європейським Союзом, імовірність відкриття переговорних кластерів попри спротив Угорщини, роль та відповідальність парламенту в ухваленні євроінтеграційних законопроєктів. Інтерв’ю відбулося в межах відеопроєкту «Сила вибору».

Європейський Союз уже тривалий час системно підтримує Україну. У межах ініціативи, підтриманої ЄС, «Просування демократичної доброчесності та врядуванню в Україні» Громадянська мережа ОПОРА реалізує у 2025–2026 роках комплексну програму досліджень та аналітики з метою оцінки готовності країни до повоєнних демократичних процесів

Україна зберегла євроінтеграційний курс та продовжує реформуватися навіть під російськими обстрілами. Загальний індекс наближення до ЄС в України становить 0,67 з 1 балу, що є другим результатом серед шести країн Східного партнерства, поступаючись лише Молдові (0,73). Такий результат демонструє стабільність реформ і політичної волі попри повномасштабну війну та відображає тренди за 2024 рік. Минулого року Україна офіційно відкрила переговори про вступ до ЄС. Водночас залишаються значні виклики: верховенство права, інституційна спроможність, рівень виконання судових рішень, захисту прав та свобод під час правового режиму воєнного стану, ефективної боротьби з корупцією.

У рамках матриці переговорів України з ЄС, яка була затверджена у липні минулого року, розроблена Дорожня карта з верховенства права. У ній 139 стратегічних результатів і понад 500 заходів у чотирьох блоках, зокрема судова влада, основоположні права, боротьба з корупцією. Саме про поступ України у судовій реформі як запоруку успішного руху України до ЄС йшлося 2 червня в межах німецько-українського діалогу.

Три роки повномасштабної російської війни та 11 років років російської війни в Україні загалом Росія продовжує системно атакувати інформаційний простір України. Вони використовують сталі дезінформаційні наративи, маніпуляції та психологічні техніки, спрямовані на роз'єднання українського суспільства та дискредитацію європейського курсу України. 2 червня в Києві учасники німецько-українського воркшопу обговорили, як кремлівські інформаційні впливи шкодять довірі до інституцій, розпалюють внутрішні суперечності, впливають на рішення союзників і навіть залучають до злочинної діяльності українських підлітків.

Забезпечення виборчих прав мільйонів українців, які вимушено опинилися за кордоном через повномасштабне російське вторгнення, є одним з ключових викликів для організації демократичних повоєнних виборів в Україні. У межах німецько-українського діалогу 2 червня в Києві відбулася дискусія про виборчі права українців за кордоном.