ОПОРА дослідила, як із листопада 2023 року до 10 березня 2024-го, коли завершилося дострокове голосування на тимчасово окупованих теріторіях (ТОТ), Росія наповнювала інфопростір темою виборів президента Росії та просувала одного-єдиного кандидата. Для цього ми зібрали 8622 повідомлення із 775 проросійських Телеграм-каналів (здебільшого це місцеві ЗМІ, журналісти й політики, а також російські блогери, які багато говорять про ТОТ) за ключовими словами «Путин» та «выборы» й проаналізували, як російська пропаганда спілкується з мешканцями тимчасово окупованих територій України.

У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.

Громадянська мережа ОПОРА задокументувала й описала ключові риси культурної політики Російської Федерації у так званих “ДНР” та “ЛНР” у 2014–2022 роках. Основою дослідження стали майже 11 тисяч дописів на сторінці “міністерства культури” т.зв. “ДНР” у соціальній мережі “ВКонтакте”, дописи “міністерства культури ЛНР”, а також публікації місцевих, всеукраїнських і міжнародних ЗМІ. У цьому матеріалі ми простежимо системну політику руйнування української ідентичності населення окупованих частин Донеччини й Луганщини та заміщення її російською шляхом знищення культурного простору.

Як працює публічна та непублічна дипломатія? Які ризики несуть переговори за зачиненими дверима без України? В чому полягає суперзавдання української дипломатії та чи можливі позитивні сценарії для України на Вашингтонському саміті НАТО? Коли Альянс перейде від позиції стримування до позиції сили? Про це читайте в розмові Ольги Айвазовської з колишнім міністром закордонних справ України, главою місії України при НАТО у 2017–2019 роках Вадимом Пристайком.

Після псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України у вересні 2022 року Росія розгорнула активну політику вписування всіх сфер життя ТОТ у російську вертикаль управління. Так, згідно з російським законодавством, відразу після окупації в так званих "нових регіонах" почав діяти "перехідний період", який триватиме до 1 січня 2026 року. За цей час "нові території мають повністю інтегруватися у всі сфери життя держави", в тому числі культурне. 

Віра Агеєва – літературознавиця, літературна критикиня, популяризаторка української культури та професорка Києво-Могилянської академії. Вона є авторкою популярних книжок «За лаштунками імперії» та «Марсіани на Хрещатику», в яких досліджує культурний спротив Російській імперії та боротьбу України за свою історію.

Намагаючись підкорити захоплені українські території, російський окупаційний режим перетворює всі сфери публічного життя, зокрема й культуру, на інструмент контролю. Чого вартує лише той факт, що з Президентського фонду культурних ініціатив РФ на заходи на ТОТ протягом 2022–2023 років виділили близько 38,3 млн доларів США. І це лише одне з джерел фінансування — у межах дослідження культурної політики росіян в окупованих українських регіонах Громадянська мережа ОПОРА нарахувала щонайменше 46 державних, громадських і "громадсько-державних" російських інституцій, залучених до насадження російської культури. Також ми дослідили, як росіяни комунікують тему культури в окупаційних телеграм-каналах, та зафіксували низку повідомлень про проведені на ТОТ офлайн-заходи та події. У цьому матеріалі розповідаємо, як росіяни намагаються змінити ідентичність українських дітей на ТОТ.

У цьому матеріалі йтиметься про внутрішнє переміщення українців. І висновки будуть доволі невтішними, оскільки вони доводять колосальний вплив ворога на стимулювання переїзду в інші регіони України. Тож тактика ворога щодо руйнації сотень міст і сіл виявилася доволі успішною.Одним з основних знарядь російського терору стали удари із ЗРК С-300. Чимало областей (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська і Миколаївська) перебувають у зоні ураження із цих комплексів ППО, з яких можна завдавати низькоточних ударів по наземних цілях. 

15–17 березня в Росії відбуваються президентські «вибори». На окупованих територіях України «голосування» триває вже три тижні. Чергова «виборча кампанія» на ТОТ супроводжується мобілізацією місцевого населення і створенням пропагандистської картинки всенародної любові до Путіна. Ключове завдання Кремля – висока явка, що має засвідчити високу довіру не лише до Путіна, а й до Росії в цілому. Тож режим розтягнув «голосування» в часі та проводить масштабну кампанію «заохочення» українців, використовуючи примус і залякування. Наприклад, спеціальні «мобільні групи» відвідують кожен дім, що практично унеможливлює спроби уникнути участі в «голосуванні» для місцевих, які раніше просто могли не піти на дільниці й так висловити свій протест проти окупації.