Призерка Олімпіади Ірина Ліщинська: «Росія завжди використовувала спорт як політичну платформу, щоб пропагувати свої погляди»

Демократія – це вплив громадян, влада громадян управляти власним життям через безпосередньо обраних представників, тобто парламент, президента, уряд або напряму. Тому, коли ми говоримо про те, що демократія занепадає, це скоріше реакція на зовнішні виклики, коли людям хочеться простих рішень, тому перемагає постправда і популізм. Тому що ніхто з нас в більшій мірі не готовий індивідуально чи групово, будучи просто громадянином, брати повноцінну відповідальність за наслідки свого волевиявлення.

«Якщо ми не будемо мати гарантій безпеки, то в жоден Європейський Союз нас не візьмуть. Вони будуть проводити перемовини, закривати один розділ за іншим, пропонувати нам одні пропозиції за іншими. Але реальний вступ відбудеться тоді, коли вони переконаються, що на цій території немає воєнних дій», — вважає журналіст, публіцист і письменник Віталій Портников.

Міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках, колишній глава місії України при НАТО, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії у 2020–2023 роках Вадим Пристайко вважає, що з американськими партнерами, зокрема і з адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа, ми маємо спілкуватися зрозумілою мовою — прямолінійно та чітко. Не варто очікувати, що вони пам’ятають про свої обіцянки в Будапештському меморандумі захистити нас після відмови від третього ядерного арсеналу у світі. За його словами, нам треба пояснити, чому ми не тільки історично, а й у майбутньому становитимемо інтерес для США.

У серпні 2024 року Громадянська ОПОРА провела соціологічне дослідження у кількох громадах щодо соціально-економічної ситуації. Серед них чотири були обласними центрами - Івано-Франківськ, Львів, Полтава, Рівне. З результатами усіх досліджень можна ознайомитися на сайті ОПОРИ, в цьому матеріалі наведемо окремі дані для порівняння у різних громадах.  

У першій частині розповідаємо, як за допомогою шкали афективної поляризації ми тестували взаємне ставлення представників різних груп одне до одного. У другій частині ми намагалися зʼясувати, чи впливає належність до певної соціальної групи на ставлення до людини. Для цього було застосовано віньєткове дослідження (різновид експерименту, що дає змогу вивчати оцінки респондентами гіпотетичних ситуацій або персонажів).

Український досвід боротьби за безпеку й демократію може мати величезне значення для Європейського Союзу, який багато років позичав компонент безпеки у США, а зараз, можливо, муситиме вчитися забезпечувати його самостійно. «У мене є враження, що основним предметом експорту України світові буде культура, яка уможливлює поєднання свободи, добробуту і безпеки. Це достатньо серйозна та цінна валюта», — зазначає візіонер і директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.

Деякі мої колеги, яким доводилося коментувати тему поляризації, жартують, що абсолютна згода можлива лише на кладовищі. І я до цього жарту приєднаюся. Якщо серйозно, поставити “діагноз”, чи є поляризація чи немає на основі лише цих даних ми не можемо (якщо бодай якась соціологія на остаточні діагнози спроможна взагалі). Можемо сказати лише, що поляризація українського суспільства малоймовірна. Принаймні, за вимірюванням ставлень та упереджень “моя Vs чужа група” ми не фіксуємо підстав остерігатися фрагментації українського суспільства на поляризовані групи (принаймні за тими факторами, які ми вже поміряли). 

Також у своєму дослідженні ОПОРА встановила: якщо у 2023 році довіра до більшості джерел інформації поступово зростала, то у 2024-му вона зменшилася. Натомість кількість людей, які не довіряють жодному джерелу, збільшується: з 5,2% у 2022 році до 7,7% у 2023 році й аж до 15,2% у 2024 році. 

Якщо запитати, які лінії поляризації пролягають зараз в українському суспільстві, то набереться три основних. Це поляризація між тими, хто воює, і тими, хто в тилу; між тими, хто виїхав, і хто залишився; між тими, хто підтримує російську культуру, мову, церкву, і хто виступає різко проти. Постає питання, як же нам країну зшивати? Громадянська мережа ОПОРА вирішила проблему дослідити і замовила Київському інституту соціології опитування, залучивши Київську школу економіки. За якими ж лініями насправді відбувається поляризація в українському суспільстві ― про це в інтерв’ю на Радіо Культура міркувала аналітикиня громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк. На переконання експертки, треба менше вірити тому, що ми читаємо у соцмережах, і більше спілкуватися з живими людьми. Тоді легше буде зрозуміти, що немає глибинних ліній поляризації в українському суспільстві, про які нам можуть нашіптувати пропагандистські джерела.