Насильницька риторика в українському сегменті Telegram. Листопад 2025

ОПОРА починає серію матеріалів про виборчі права окремих категорій населення, і перша публікація присвячена виборчим правам жінок. У дослідженні проаналізовано еволюцію гендерних квот в українському законодавстві, а також досвід європейських країн у сфері забезпечення збалансованого гендерного представництва у виборних органах. Особливу увагу приділено викликам, зумовленим повномасштабною війною, зокрема проблемі цензу осілості для мільйонів жінок, що змушені були релокуватися за кордон.

Громадянська мережа ОПОРА провела фасилітований діалог у столиці Італії — Римі, аби покращити залучення громадян та інтегрувати їхні думки в державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку. Серед ключових завдань, які ставила перед собою ОПОРА, проводячи діалоги з українськими громадами за кордоном, були систематизація їхнього досвіду, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами України та громадянським суспільством, вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України.

В рамках роботи над спеціальним законом про порядок підготовки і проведення перших повоєнних загальнодержавних виборів обговорюють питання про те, чи відповідатиме принципу рівного виборчого права закріплення у такому законі різних/відмінних процедур реалізації права голосу на виборах і права балотування залежно від статусу виборця (вимушено переміщена особа, військовослужбовець тощо). Саме тому ОПОРА проаналізувала, чи відповідатиме принципу рівності надання певним групам виборців можливості багатоденного голосування (чи іншого альтернативного способу голосування) і ненадання такої можливості іншим, встановлення додаткових винятків з цензу осілості для вимушено переміщених осіб тощо.

ОПОРА провела дослідження, яке базується на системному моніторингу публічної комунікації в українських Telegram-каналах, та спрямоване на виявлення ознак насильницької, дискримінаційної та дегуманізаційної риторики. дослідження базується на системному моніторингу публічної комунікації в українських Telegram-каналах, спрямованому на виявлення ознак насильницької, дискримінаційної та дегуманізаційної риторики.  Моніторинг відбувався протягом липня-вересня 2025 року й охоплював 67 каналів у трьох категоріях: 15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів із найбільшою авдиторією, 6 каналів популярних блогерів та 46 регіональних анонімних новинних каналів (по 2 з кожної області, за винятком тимчасово окупованих). Перед класифікацією дані були очищені від службових сповіщень (наприклад про повітряні тривоги), щоб уникнути шуму в аналізі. Для автоматичного виявлення ознак насильницької й токсичної риторики у текстах використовувалися великі мовні моделі, налаштовані на класифікацію повідомлень за релевантними ознаками. У межах дослідження насильницька риторика розуміється як публічний контент, що прямо або опосередковано сприяє легітимації, нормалізації чи підбурюванню до насильства проти окремих осіб, груп або інституцій із політичних мотивів чи для досягнення політичної мети. Йдеться не лише про прямі заклики до застосування фізичної сили, а й про ширший спектр дискурсивних практик, які створюють сприятливе середовище для насильницьких дій.

Вимушене переміщення мільйонів українських громадян за кордон стало одним із наймасштабніших наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України. За оцінками Громадянської мережі ОПОРА, станом на травень 2025 року за межами України перебувало близько 8,9 млн українців, хоча реальні показники варіюються залежно від методологій обліку. За наявними оцінками, частка українських громадян за кордоном сягає 15–20% від населення України до 24 лютого 2022 року. Такий масштаб зовнішньої міграції формує довгострокові виклики для соціальної згуртованості, ринку праці та політики реінтеграції, що потребує узгоджених рішень як на національному рівні, так і у взаємодії з державами, які прийняли найбільшу кількість українців.

Аудит безпеки в Нікопольській міській територіальній громаді відбувся у жовтні–листопаді 2025 року за методологією, яку розробила Громадянська мережа ОПОРА. Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності й соціально-економічних передумов, що допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.

У вересні 2025 року насильницька риторика в досліджуваному масиві залишалася відносно обмеженою за масштабами, однак її структура і контекст зазнали помітних змін. Із понад 53 тис. повідомлень, опублікованих у 67 Telegram-каналах, 1541 допис містив ознаки насильницької риторики. Частка такого контенту є вищою, ніж у попередні місяці, що свідчить не стільки про різку радикалізацію, скільки про поступове розширення тем і груп, щодо яких застосовується агресивна, принизлива або делегітимізаційна мова.

У жовтні 2025 року відбувся аудит безпеки Великописарівської селищної територіальної громади. Громадянська мережа ОПОРА провела його згідно з матрицею оцінки, яку розробила ОПОРА. Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності й соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.

У жовтні 2025 року відбувся аудит безпеки Новомиколаївської селищної територіальної громади. Громадянська мережа ОПОРА провела його згідно з матрицею оцінки, розроблену ОПОРОЮ. Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності й соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.