З квітня 2024 року до березня 2026 року Громадянська мережа ОПОРА провела серію фасилітованих діалогів у 6 країнах Європейського Союзу та Великій Британії. Один із діалогів відбувся у столиці Республіки Ірландія — Дубліні. Фасилітовані діалоги спрямовані на покращення залучення громадян та інтегрування їхніх думок у державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку. 

Серед ключових завдань, які ставила перед собою ОПОРА, були систематизація досвіду українських громад за кордоном, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами й громадянським суспільством України, а також вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України. 

Ключовими питаннями, довкола яких було організоване центральне обговорення під час фасилітованих діалогів, були:

  • Що поєднує вас з Україною, коли ви перебуваєте далеко від дому? 
  • Як і навіщо залучатися до суспільно-політичного життя України, перебуваючи за кордоном?

Крім цього, у завершальному блоці фасилітованого діалогу фасилітаторки просили учасників та учасниць анонімно дати письмову відповідь ще на два питання:

  • Один виклик, з яким ви зіштовхуєтеся, перебуваючи за кордоном.
  • Що вас стримує від повернення додому?

Отримані дані були деперсоніфіковані, переведені в електронний формат, оброблені й інтегровані в підсумковий звіт дослідження. Аналіз результатів обговорень дозволив сформувати рекомендації, які сприятимуть вирішенню ключових потреб та допоможуть українській владі під час розробки майбутніх політик, спрямованих на підтримку українських громад за кордоном.

Рекомендації

1. Забезпечення реалізації політичних прав українців в Ірландії.

Участь у виборах

Більшість учасників фасилітованого діалогу наголошували на необхідності забезпечення умов для повноцінного залучення українців за кордоном до політичного життя країни, зокрема, до участі у виборах. За словами опитаних, для того, аби виборчий процес за кордоном був легітимним і логістично можливим, необхідно розв’язати низку практичних та організаційних проблем. Перш за все, йшлося про створення механізму обміну інформацією з Україною про те, скільки українських громадян перебуває в Ірландії та в яких регіонах країни вони проживають, що уможливить подальше планування Києвом своїх політик щодо українців за кордоном, включно з реалізацією їхніх виборчих прав. 

Респонденти також порушували питання організаційної готовності до проведення виборів за кордоном: забезпечення належної кількості приміщень для голосування, їх безпеки та розвʼязання інших логістичних питань. Усі вони потребують тривалої підготовки, а зволікання з ними, на думку опитаних, безпосередньо вплине на легітимність майбутнього виборчого процесу. Також для участі українців за кордоном у виборах критично важливою є інформаційна та координаційна підтримка на місцях. З огляду на висловлене, для забезпечення повноцінного залучення українців в Ірландії до голосування на українських виборах, необхідна системна робота та координація багатьох українських інституцій. 

Верховній Раді України:

  • Прийняти зміни до виборчого законодавства з урахуванням реалій вимушеної міграції. Чинне виборче законодавство не адаптоване до ситуації, коли мільйони українців перебувають за кордоном. Попри існування механізмів для голосування за межами країни, без відповідних законодавчих змін значна частина українців за кордоном буде фактично позбавлена можливості реалізувати своє виборче право на перших повоєнних виборах через низку обмежень, передусім логістичних.

    • Продовжити розробку змін до виборчого законодавства. Відновити регулярні засідання робочих груп із питань підготовки до перших повоєнних виборів і доопрацювати законодавчі зміни, які враховують специфіку голосування за межами країни.
    • Розглянути можливість відкриття додаткових виборчих дільниць за кордоном. Спільно з ЦВК та МЗС розробити механізм організації приміщень для голосування поза межами українських дипломатичних установ, що дозволить більшій кількості українців взяти участь у виборах та охопить їх у регіонах, де дипломатична присутність України є обмеженою.
    • Розглянути можливість запровадження активної реєстрації виборців за кордоном. Спільно із ЦВК та МЗС розробити механізм активної реєстрації для українців, що перебувають за межами України, зокрема шляхом онлайн-реєстрації. 
    • Розглянути можливість збільшення тривалості голосування для закордонного виборчого округу. Оцінити доцільність продовження періоду голосування за кордоном з урахуванням логістичних та безпекових ризиків.
    • Врегулювати питання виборчої агітації за кордоном. Визначити допустимі форми й методи виборчої агітації, а також її обмеження для українських виборців і кандидатів за межами України, передбачивши норму, згідно з якою правила агітації за кордоном мають узгоджуватися не лише з українським виборчим законодавством, а й із законодавством відповідної країни.

Міністерству закордонних справ України спільно з Центральною виборчою Комісією України:

  • Розпочати координацію з ірландською стороною щодо процесу організації виборів. Ірландія має власну адміністративну специфіку, яка вимагає тривалого часу для належного оформлення оренди приміщень для голосування, забезпечення безпеки та налагодження взаємодії з правоохоронними органами. Зволікання з початком підготовки може унеможливити організацію належної виборчої інфраструктури до дня голосування. Для цього, у випадку ухвалення відповідного законодавства Верховною Радою України, ЦВК необхідно:
    • Заздалегідь визначити перелік організаційних питань, що потребують погодження з ірландською стороною. Скласти вичерпний перелік питань, які необхідно врегулювати з державними органами Ірландії, зокрема щодо отримання даних про кількість українців в Ірландії, необхідного облаштування приміщень для голосування, безпекового забезпечення та логістики виборчих бюлетенів тощо.
    • Розпочати консультації з ірландськими органами влади. Ініціювати взаємодію з відповідними ірландськими інституціями (зокрема Garda Síochána) заздалегідь, враховуючи потенційно тривалий час, необхідний для проходження адміністративних і бюрократичних процедур. 
    • Узгодити механізм розгортання мережі виборчих дільниць. Спільно з ірландською стороною визначити оптимальну кількість і розташування виборчих дільниць з огляду на географічний розподіл української громади у різних регіонах Ірландії.
  • Розпочати консультації з урядом Ірландії щодо відкриття додаткових виборчих дільниць поза межами посольства України. У випадку прийняття відповідного законодавства, організація додаткових приміщень для голосування за межами дипломатичних установ потребуватиме погодження з ірландською стороною, що є тривалим процесом. З огляду на це, необхідно:
    • Завчасно ініціювати перемовини з Ірландією. Розпочати попередні консультації з ірландською стороною щодо правових та організаційних умов відкриття додаткових приміщень для голосування поза межами посольства України в Дубліні.
    • Спільно з ірландською стороною провести дослідження української громади в Ірландії. Використати наявні дані системи тимчасового захисту для визначення регіонів із найвищою концентрацією громадян України, які мають право голосу. На основі цих даних визначити потенційні проблемні зони в кожному графстві: значна віддаленість виборчих дільниць, відсутність інформаційної інфраструктури, безпекові чи логістичні ризики для проведення голосування тощо. На основі даних розрахувати необхідну кількість додаткових виборчих дільниць, а також потенційні місця їхнього розташування.
    • Узгодити організаційні й безпекові аспекти з ірландською стороною. Розпочати переговори щодо забезпечення належних умов для голосування, зокрема безпеки приміщень для голосування і логістики доставлення виборчих бюлетенів. Встановити постійний контакт з ірландськими правоохоронними органами та налагодити взаємодію із ними.
  • Підготувати мережу дорадників у графствах Ірландії для роз'яснення виборчих прав громадянам України. Брак доступної інформації про механізми реалізації виборчих прав за кордоном є одним із ключових чинників, що можуть вплинути на електоральну активність українців в Ірландії. Посольство України в Дубліні не має достатніх ресурсів для охоплення всієї громади у різних регіонах країни. Водночас громада українців в Ірландії висловлює готовність долучатися до такої активності навіть на волонтерських засадах. З огляду на це, необхідно:
    • Узгодити розгортання кампанії інформування українських громадян з ірландською стороною. Провести перемовини з урядом Ірландії щодо потенційних перешкод для створення мережі дорадників у країні.
    • Визначити потребу в дорадниках у кожному графстві Ірландії. З урахуванням розподілу української громади в різних графствах Ірландії встановити, де присутність дорадників найбільш необхідна.
    • Розробити критерії відбору й підготувати мережу дорадників. Визначити вимоги до кандидатів і механізм їх відбору, розглянувши можливість залучення представників місцевих українських організацій, які вже мають довіру громади. Відібраних кандидатів необхідно забезпечити актуальною інформацією і навчанням щодо механізмів реалізації виборчих прав, зокрема перевірки себе у списках виборців, реєстрації для голосування (у випадку запровадження активної реєстрації), постановки на консульський облік (у випадку збереження чинних механізмів голосування у закордонному виборчому окрузі) тощо.
    • Забезпечити сталу взаємодію дорадників із посольством. Налагодити регулярний обмін актуальною інформацією між дорадниками і посольством України в Ірландії.

Центральній виборчій комісії України:

  • Забезпечити навчальні матеріали для мережі дорадників у графствах Ірландії для роз'яснення виборчих прав українським громадянам. Підготовка мережі дорадників в Ірландії потребуватиме навчальних посібників та матеріалів для працівників мережі, які допомагатимуть їм розʼяснювати механізми реалізації виборчих прав для українців  за кордоном. З огляду на це, необхідно: 

    • Розробити методичні матеріали для дорадників. Підготувати українськомовні інструкції та роз'яснення щодо механізмів реалізації виборчих прав за кордоном, зокрема щодо перевірки себе у списках виборців, розташування виборчих дільниць та активної реєстрації для голосування (у випадку прийняття відповідного законодавства).
    • Забезпечити регулярний обмін інформацією протягом усього виборчого процесу. Налагодити постійне оновлення матеріалів для дорадників у міру змін виборчих процедур та наближення ключових етапів виборчого процесу.
  • Розробити і провести інформаційну кампанію серед українських громадян в Ірландії щодо механізмів голосування за кордоном. Для цього необхідно:
    • Розробити українськомовні інформаційні матеріали. Підготувати роз'яснення щодо процедури голосування за кордоном, зокрема з урахуванням можливості відкриття нових дільниць та особливостей голосування за кордоном.
    • Визначити канали поширення інформації. Дослідити й використовувати канали, якими користується українська громада в Ірландії, зокрема соціальні мережі, українські організації, мережу дорадників у графствах та ірландські державні інституції.
    • Узгодити терміни проведення кампанії з виборчим календарем. Інформаційну кампанію варто розпочати до початку виборчого процесу і проводити на всіх його ключових етапах.

Інструменти електронної демократії

Реалізація політичних прав українців за кордоном не обмежується участю у виборчому процесі. Перебування значної кількості громадян України за межами держави створює виклики не лише для реалізації права обирати чи бути обраним. Ширший комплекс політичних прав (як-от брати участь у консультаціях, громадських обговореннях та формуванні політик) також залишається нереалізованим. 

Міністерству цифрової трансформації України та Міністерству соціальної політики України:

  • Проводити просвітницьку роботу серед українців в Ірландії щодо доступних інструментів електронної демократії та механізмів взаємодії з органами державної та місцевої влади. Українці за кордоном часто не обізнані з наявними цифровими інструментами участі у громадському житті, не розуміють мандатів і функцій різних органів державної влади України. Це суттєво обмежує їхню спроможність ефективно взаємодіяти з державою та реалізувати свої політичні права. З огляду на це, необхідно:
    • Дослідити рівень залученості українців за кордоном до інструментів електронної демократії. З'ясувати, які інструменти вже відомі серед українців за кордоном, а які потребують більшої промоції. Визначити ключові юридичні та логістичні проблеми, що постають перед українцями за кордоном у процесі реалізації своїх політичних прав через інструменти електронної демократії.
    • Розробити доступні інформаційні матеріали. Підготувати українськомовні роз'яснення про наявні інструменти електронної демократії, зокрема платформу “Дія”, електронні петиції та консультації, а також інформацію щодо функцій і мандатів різних органів державної влади.
    • Організувати просвітницькі заходи для громади в Ірландії. У співпраці з українськими організаціями та МЗС провести інформаційні сесії й онлайн-заходи для ознайомлення громади з цифровими інструментами участі.
    • Забезпечити онлайн-просвіту. Розглянути можливість створення постійного онлайн-ресурсу або каналу комунікації, який дозволить українцям в Ірландії отримувати актуальну інформацію про інструменти взаємодії з державою.

Залучення до політичного життя в Україні

Українські громадяни в Ірландії висловлювали зацікавлення в тому, щоб голос їхньої громади був почутий принаймні на рівні української національної політики. Зокрема, опитані згадували, що набули за кордоном досвіду, яким вони радо ділитимуться в Україні. 

Міністерству соціальної політики України:

  • Розробити механізм залучення українців за кордоном до вироблення державної політики, розробки профільного законодавства і нормативно-правового регулювання щодо закордонного українства, а також до процесів реформування України через відкриті та прозорі механізми участі. Українці, які перебувають в Ірландії, набули досвіду і знань, які можуть бути корисними для України, зокрема з погляду впровадження іноземних практик у різних сферах суспільно-політичного життя. З огляду на це, необхідно:
    • Вивчити досвід держав із великою діаспорою щодо залучення громадян за кордоном до суспільно-політичного життя. Проаналізувати інструменти, які використовують різні держави світу (Ізраїль, Ірландія, Молдова тощо) для залучення своїх громадян за кордоном, та розробити рекомендації щодо їх адаптації до українського контексту.
    • Розробити інструменти, які сприятимуть долученню українців за кордоном до визначених сфер формування політик на державному та місцевому рівнях. Визначити, які формати участі (громадські консультації, експертні обговорення тощо) будуть найбільш ефективними з погляду долучення українців в Ірландії до вироблення політик на державному та місцевому рівнях.

2. Забезпечення звʼязку між Україною й українцями за кордоном.

Довготривале повномасштабне вторгнення створює ризик поступового послаблення зв'язку між українцями за кордоном та Україною. Наразі українці в Ірландії зберігають намір повернутися до України і залишаються залученими до українського суспільного життя. Збереження та зміцнення цього зв'язку важливе як для самих українців за кордоном, так і для України, яка зацікавлена у поверненні своїх громадян додому. 

Водночас інституційна спроможність України підтримувати цей зв'язок в Ірландії відстає від реальних потреб громади. Інфраструктура посольства розрахована на довоєнну громаду у близько 5 000 осіб, тоді як після 24 лютого 2022 року близько 127 тис. українських громадян отримали в Ірландії тимчасовий захист. Це призводить до того, що українці змушені їздити до інших країн для оформлення документів. Додатковою проблемою є нерівномірність охоплення: якщо в Дубліні певна комунікація з громадою відбувається, то українці в менших містах Ірландії фактично залишаються поза увагою посольства.

Міністерству закордонних справ України:

  • Адаптувати роботу посольства України в Ірландії відповідно до реальних потреб громади. Чинна інфраструктура посольства не відповідає потребам громади, що після 2022 року зросла у понад 20 разів. Через це українці в Ірландії мають обмежений доступ до консульських послуг і, як наслідок, не відчувають, що українська держава зацікавлена зберігати з ними звʼязок. З огляду на це, необхідно:
    • Провести аудит поточного навантаження на посольство. Визначити, які консульські послуги є найбільш популярними серед українців в Ірландії, й оцінити, яких ресурсів бракує посольству, аби задовольнити попит на них.
    • Збільшити штат посольства. Збільшити кількість персоналу посольства відповідно до реального масштабу громади українців в Ірландії. 
    • У співпраці з Міністерством цифрової трансформації України оцінити потенціал переведення окремих видів послуг, які надаються посольством, в онлайн-формат. Зокрема, йдеться про розширення функціоналу сервісу “Дія” щодо видачі більшості документів у дистанційному форматі або альтернативних онлайн-сервісів для громадян, для яких “Дія” з різних причин недоступна. Для оптимізації роботи необхідно провести попереднє дослідження того, які довідки або витяги найбільш популярні серед українців за кордоном. Окрему увагу приділити забезпеченню доступності послуг з оформлення паспортів, документів щодо спадщини та заповітів, а також реєстрації дітей.
    • Розглянути можливість відкриття філії ДП “Документ” у Дубліні. Оцінити доцільність відкриття філії та визначити, які послуги є найбільш популярними серед українців в Ірландії і які філія має надавати першочергово.
  • Розглянути можливість залучення місцевої громади в Ірландії до виконання окремих державних функцій за кордоном. Наявні ресурси посольства України в Ірландії не дозволяють повністю задовольнити потреби громади, тоді як українські організації в Ірландії мають значний організаційний потенціал. З огляду на це, необхідно: 
    • Визначити функції, які посольство може делегувати громадським організаціям. Окреслити перелік завдань, які доцільно делегувати українським організаціям в Ірландії, та встановити межі їхніх повноважень.
    • Розглянути можливість залучення волонтерів до роботи посольства. Створити механізм залучення волонтерів для зменшення навантаження на персонал посольства.
    • Забезпечити підтримку й координацію громадського сектору. Надавати українським організаціям в Ірландії організаційну підтримку.

Міністерству закордонних справ України та Міністерству соціальної політики України:

  • Підтримувати діяльність української громади в Ірландії. Українська громада в Ірландії є активною, однак фрагментованою: взаємодія між організаціями відбувається переважно через неформальні зв'язки, а комунікація з діаспорами в інших країнах несистемна. Це унеможливлює скоординовані дії у важливих питаннях та знижує ефективність роботи громади загалом. З огляду на це, необхідно:
    • Налагодити структурований обмін досвідом всередині діаспори в Ірландії та між діаспорами у різних країнах. Використовуючи онлайн-платформу та способи офлайн-координації, створити механізм регулярної комунікації між українськими організаціями в Ірландії та представниками діаспори в інших країнах, щоб забезпечити обмін практиками та скоординовані дії щодо спільних проблем.

Міністерству соціальної політики України:

  • Створити єдиний державний онлайн-портал для українців за кордоном. Українці за кордоном стикаються з браком структурованої та актуальної інформації про життя поза межами України та можливості підтримки свого звʼязку із Батьківщиною. З огляду на це, необхідно:
    • Розробити концепцію й архітектуру порталу. Визначити структуру ресурсу з окремими розділами для кожної країни перебування, забезпечивши його доступність щонайменше українською й англійською мовами.
    • Наповнити портал актуальною інформацією за ключовими тематичними блоками, зокрема щодо:
  • роботи українських посольств, консульств, інших державних установ і послуг, які вони надають;
  • особливостей місцевого законодавства — міграційного, трудового, податкового, житлового, освітнього;
  • соціального забезпечення — медичного страхування, соціальної допомоги;
  • освітньої системи — можливостей навчання для дітей і дорослих, визнання українських дипломів, вступу до місцевих університетів;
  • працевлаштування — вимог для офіційного працевлаштування, можливостей перекваліфікації та отримання необхідних ліцензій;
  • пошуку житла — ключових ресурсів та можливостей отримання соціального житла;
  • бізнес-можливостей — вимог до відкриття бізнесу, грантових програм та адміністративних процедур;
  • українських громадських організацій, культурних центрів і волонтерських хабів із контактами, описом діяльності та календарем подій;
  • безкоштовних освітніх онлайн-курсів і навчальних матеріалів;
  • волонтерських ініціатив, які потребують фінансової або фізичної підтримки.
  • Забезпечити механізм оновлення інформації діаспорними організаціями. Передбачити можливість для українських організацій за кордоном самостійно оновлювати свої сторінки на порталі, публікувати новини, запрошення на заходи тощо.

Верховній Раді України:

  • Сприяти забезпеченню інституційної підтримки українців в Ірландії. Українці в Ірландії відчувають брак інституційної уваги з боку держави: попри значний масштаб громади та її готовність долучатися до суспільного життя України, офіційні канали підтримки звʼязку з країною залишаються недостатньо розвиненими. З огляду на це, необхідно:
    • Передбачити в державному бюджеті кошти на розширення штату дипломатичних установ в Ірландії, де кількість українських громадян різко зросла після 24 лютого 2022 року і чинна інфраструктура посольства не відповідає реальним потребам громад.
  • Сприяти візитам представників української влади до українських громад за кордоном. Учасники діалогу відзначали, що візити Президента й інших українських політичних діячів мають великий емоційний і символічний вплив на громаду, підкреслюють її важливість для держави та зміцнюють відчуття зв'язку з Батьківщиною. Водночас такі візити залишаються поодинокими подіями, а системна комунікація між українською владою та громадою в Ірландії недостатня. З огляду на це, необхідно:
    • Запровадити регулярні зустрічі народних депутатів та інших представників української влади з українською громадою в Ірландії. Такі зустрічі мають відбуватися з обов'язковим охопленням регіональних громад поза межами Дубліна, щоб забезпечити рівний доступ до комунікації з представниками влади для українців у різних частинах країни.

3. Підтримка української освіти і культури в Ірландії.

Збереження української мови, культури й ідентичності є важливою передумовою для майбутнього повернення українців з-за кордону. В Ірландії українська громада виявляє значну активність у цьому напрямку: діють недільні та суботні школи, студентські спілки, культурні ініціативи тощо. Однак ця робота відбувається переважно на волонтерських засадах, без системної державної підтримки — як з боку України, так і з боку Ірландії. Водночас ризики асиміляції є реальними: зокрема, багато українських дітей, які вже понад 4 роки перебувають в Ірландії та навчаються в ірландських школах, поступово втрачають зв'язок з Україною, українською мовою та культурою.

Міністерству освіти і науки України:

  • Сприяти розвитку української освіти в Ірландії. Українські діти, вимушені переїхати до Ірландії після початку повномасштабного вторгнення, поступово втрачають зв'язок з українською мовою, історією та культурою. Робота з дітьми в Ірландії наразі відбувається суто на волонтерських засадах, натомість державних програм підтримки та розвитку української ідентичності майже не існує. Без системної підтримки це може стати серйозним викликом для збереження української ідентичності серед дітей та підлітків та мати наслідки, зокрема в контексті майбутнього повернення українців додому. З огляду на це, необхідно:
    • Надати методичну підтримку українським школам в Ірландії, які функціонують на волонтерських засадах. Забезпечити українські заклади освіти в Ірландії актуальними навчальними програмами, методичними матеріалами і рекомендаціями, розробленими з урахуванням специфіки навчання за кордоном.
    • Розглянути можливість співфінансування волонтерських закладів освіти в Ірландії. Дослідити потреби українських волонтерських організацій, які працюють з українськими дітьми та підлітками за кордоном, та запропонувати моделі співфінансування цих організацій.
    • Розробити онлайн-курси для дітей за кордоном, які знайомитимуть їх з українською мовою та культурою. Створити доступні цифрові освітні ресурси, орієнтовані на дітей, які навчаються в іноземних школах і мають обмежений контакт з українською мовою та культурою.
    • Підтримати українські студентські спілки в ірландських університетах. Надати організаційну підтримку українським студентським об'єднанням в Ірландії, які представляють українську культуру й історію в академічному середовищі.

Верховній Раді України:

  • Передбачити в державному бюджеті кошти на підтримку українських освітніх ініціатив за кордоном. Українські освітні ініціативи в Ірландії, зокрема суботні й недільні школи, функціонують переважно на волонтерських засадах, не маючи стабільного фінансування. Відсутність державної підтримки унеможливлює їхній сталий розвиток та обмежує спроможність зберігати мову, культуру та ідентичність українців за кордоном. З огляду на це, необхідно:
    • Передбачити в державному бюджеті окрему статтю витрат на підтримку українських освітніх ініціатив за кордоном, зокрема українських суботніх і недільних шкіл, культурних організацій та громадських об'єднань.
    • Розробити прозорий механізм розподілу коштів. Визначити критерії та процедури отримання фінансування, щоб забезпечити рівний доступ для організацій у різних країнах.

4. Стимулювання повернення українців до України.

Учасники діалогу в Ірландії загалом підкреслювали, що планують повернутися до України, однак відзначали низку чинників, що стримують це рішення. Крім безпекової ситуації, опитані вказували на відсутність економічних перспектив, соціальну незахищеність та труднощі з працевлаштуванням. Додатковим бар'єром є страх негативної реакції з боку тих, хто залишився в Україні — від несприйняття до відкритої ворожості щодо тих, хто повертається з-за кордону. 

Міністерству соціальної політики України:

  • Розробити комплексну державну стратегію повернення українців. Наразі в Україні немає системної державної політики повернення громадян, які перебувають за кордоном. Наявні заяви є фрагментарними і не забезпечують чіткого розуміння, яка підтримка очікує на українців після повернення на Батьківщину. З огляду на це, необхідно:
    • Розробити комплексну стратегію повернення. У співпраці з профільними державними інституціями та громадянським суспільством напрацювати стратегію, яка враховуватиме безпекові, соціальні й економічні аспекти реінтеграції та міститиме чіткий алгоритм дій для повернення й адаптації. 
    • Створити міжвідомчу робочу групу з питань повернення. Сформувати групу за участю посадовців ключових міністерств, зокрема Міністерства економіки, МОН, МЗС, МВС та Міністерства оборони. Міністерство соціальної політики має виконувати координаційну роль і формувати порядок денний щодо створення необхідних політик. Група повинна регулярно збиратися й оперативно напрацьовувати рішення для потреб українців, що повертаються.
    • Забезпечити комплексну інформаційну підтримку процесу повернення. Розгорнути інформаційну кампанію про наявні можливості для тих, хто вирішив повернутися. Зокрема, на базі Єдиного державного онлайн-порталу створити розділ із покроковими інструкціями щодо:
  • отримання допомоги з житлом;
  • відновлення втрачених документів;
  • пошуку роботи;
  • переведення дітей до українських шкіл;
  • доступних державних програм підтримки тощо.

Читайте також по цій темі:

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ і торгівлі Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Ірландії.