Стандарти ЄСПЛ щодо права голосу виборців за кордоном

28 жовтня Центральна виборча комісія ухвалила постанову № 57 “Про питання реалізації деяких виборчих процедур виборчими комісіями”. Документ пояснює порядок заміщення депутатів місцевих рад і членів територіальних виборчих комісій, представлених від політичних партій, які прийняли рішення про саморозпуск.

Перший модуль Академії виборчої доброчесності, що відбувся офлайн 24–26 жовтня 2025 року, об’єднав фахівців, аналітиків, представників громадських організацій і державних інституцій. Усі вони працюють над тим, щоб виборчі процеси в Україні залишалися справжнім інструментом демократії навіть у часи війни. Протягом трьох днів учасники дискутували про цінності, безпеку та етичну відповідальність — три складові, без яких неможливо уявити доброчесний виборчий процес.

Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, працювала спостерігачкою на останніх парламентських виборах у Молдові. У новому випуску відеопроєкта “Сила вибору” Ольга Айвазовська поговорила з нею про причини фіаско проросійських сил, правові механізми, завдяки яким вдалося протистояти російському втручанню, а також уроки, які можуть бути корисними Україні на повоєнних виборах.

Через повномасштабну війну і правовий режим воєнного стану частина політичних процесів в Україні, зокрема проведення виборів, поставлені на паузу. Місцеві вибори мали б відбутися 26 жовтня 2025 року, але вже зараз очевидно, що провести їх цього дня неможливо. З огляду на це 8 жовтня Верховна Рада прийняла постанову, яка передбачає безперервність роботи місцевих рад і голів громад. Ми звернули увагу на малі громади (до 10 тисяч), депутатів до яких обирають за мажоритарною системою. Аби замістити такого депутата, необхідно проводити вибори, а оскільки в умовах війни це неможливо, такі ради “втрачають” депутатів безповоротно. Постає питання: в якому складі місцеві ради підходять до кінця 5-го року своєї каденції? Тож Громадянська мережа ОПОРА дослідила стан депутатського корпусу у таких громадах.

Наталка Цмоць — Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні з 2023 року. У новому випуску відеопроєкту «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить з пані Наталкою про мотивацію працювати послом у країні, яка воює, про прагнення Канади допомагати Україні, а також про можливості посилити економічну співпрацю та зацікавленість Канади в українських військових технологіях. Пані посол розмовляла під час інтерв'ю українською, хоч вона для неї не рідна.

ОПОРА продовжує рубрику знайомства з новим законодавством у форматі відповідей на найпоширеніші запитання. Сьогодні у фокусі нашої уваги — Закон України “Про лобіювання”, що набув чинності 1 вересня 2025 року.  Підготовка цього тексту додатково зумовлена тим, що процес розробки закону відбувався поспіхом. Тоді 260 організацій приєдналися до заяви щодо необхідності забезпечення прозорих, змістовних та інклюзивних публічних консультацій щодо законопроєктів про лобіювання.  В підсумку можливості для маніпулювання окремими положеннями закону в ході правозастосовної практики все ж залишилися. Саме тому ОПОРА звернулася з проханням розʼяснити деякі його положення до НАЗК. В основу наведених тез ми поклали положення Закону “Про лобіювання”, матеріали НАЗК, його відповідь на наш запит, а також власну експертизу в цій сфері.

Верховна Рада прийняла постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних і міських голів) проголосували 308 народних депутатів. Відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія. 

Директор Інституту фронтиру, візіонер, фахівець з довготермінових стратегій Євген Глібовицький і голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська в новому випуску відеопроєкту «Сила вибору» говорили про вектори розвитку українського суспільства в умовах тривалої війни, українську суб’єктність, стан суспільної довіри і стійкості, потребу виробити бачення майбутнього та знайти відповіді на виклики безпеки і міграції.

Люстрація є важливим інструментом захисту демократії та перехідного правосуддя. Впровадження політичної люстрації щодо виборних посад актуальне і в Україні, адже потенційна участь тисяч проросійських колабораціоністів у перших повоєнних виборах може призвести до розколу в суспільстві, делегітимації владних інститутів, підриву незалежності держави, а також поставити під сумнів її євроатлантичний вибір. Саме тому особливу увагу необхідно приділити аналізу можливих варіантів люстрації таких осіб, яка б враховувала і вимоги Основного Закону, і міжнародні стандарти, і кращі практики у сфері політичної люстрації. Дослідженню цих питань і присвячено цей документ.