«Кабінет виборця»: користувацький досвід, бар’єри й напрями вдосконалення (результати фокус-групового дослідження) 

Станом на кінець липня в Закарпатській області було офіційно зареєстровано 124 929 внутрішньо переміщених осіб, із яких близько 120 тис. є виборцями. Водночас дані мобільних операторів свідчать про втричі більшу кількість людей, які прибули до області з початком повномасштабної війни. Чи здатна Закарпатська область забезпечити виборче право кожному, хто на нього претендує?

Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на Чернівці та область: з одного боку, регіон став домівкою для тисяч внутрішньо переміщених осіб, з іншого — частина місцевих переїхала жити в інші країни. Такі масштабні міграційні процеси лише частково відображаються в офіційних реєстрах, зокрема в Державному реєстрі виборців. Попри те, що дата перших повоєнних виборів лишається невідомою, питання актуальності виборчих даних не варто відкладати на потім. Що раніше буде виявлено слабкі місця системи, то більше шансів буде їх усунути до старту виборчого процесу.

Повномасштабна війна змінила виборчу географію Івано-Франківщини: в області зареєстровані понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, понад 30 тисяч виборців мають у Державному реєстрі виборців відмітку про вибуття, а частина жителів регіону перебуває за кордоном або служить у Силах оборони. Громадянська мережа ОПОРА з'ясувала, наскільки актуальними є дані Реєстру на Прикарпатті, як сьогодні працюють його відділи та які проблеми потрібно вирішити до того, як проведення виборів в Україні стане можливим. 

Уявіть: війна закінчилася, в Україні оголосили вибори, і мільйони людей приходять голосувати. Хтось повернувся з-за кордону, хтось усе ще мешкає у Варшаві чи Берліні, хтось переїхав з Харкова до Львова і живе тут уже п’ять років, а хтось щойно став повнолітнім. Чи знає держава, де саме всі ці виборці мають право проголосувати? У цій статті розбираємо, що таке Державний реєстр виборців, хто його адмініструє та в якому стані перебуває ця система на Львівщині.

Хоча питання проведення перших повоєнних виборів наразі заблоковане безпековою ситуацією в країні, підготовка до них вимагає чіткого розуміння наявних проблем і низки послідовних рішень: від забезпечення безпекових умов до законодавчих змін, аби громадяни могли повноцінно реалізувати своє виборче право — як безпосередньо проголосувати, так і бути обраними.

Повномасштабне вторгнення Росії суттєво змінило географію українських виборців. Понад 4,6 млн громадян зареєстровані як внутрішньо переміщені, 5–9 млн українців перебувають за кордоном, мільйони залишаються на тимчасово окупованих територіях, сотні тисяч залучені до сектору безпеки й оборони, тисячі мають статус зниклих безвісти та полонених. Водночас, за даними Державного реєстру виборців, на тимчасово окупованих територіях обліковується близько 42 тис. виборців віком понад 100 років, а понад 1000 виборців мають вік понад 115 років. Також близько 1,45 млн виборців офіційно не мають виборчої адреси, тобто знялися з реєстрації за попереднім місцем проживання, але не зареєстрували нове.

Через повномасштабну війну в Україні вже понад шість років не проводили виборів. Поки що говорити про дати першого повоєнного волевиявлення зарано, але перед виборчою системою вже зараз стоїть низка викликів. Мільйони українців змінили місце проживання всередині країни або виїхали за кордон, однак Державний реєстр виборців далеко не завжди фіксує ці зміни. На Кіровоградщині ситуація ускладнюється тим, що десятки сіл лишилися без жодного зареєстрованого виборця, а у відділах ведення Державного реєстру виборців бракує працівників. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки регіон готовий до виборів — і що вже зараз може зробити кожен, аби не опинитися поза списком виборців у майбутньому.

Понад 1,4 мільйона виборців, 1427 виборчих дільниць, десятки тисяч людей, які змінили місце проживання, сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, зруйновані й пошкоджені приміщення для голосування, а також відділи Державного реєстру виборців, в яких працює менш як 40% від передбаченої кількості працівників. За усім цим — питання, які після завершення війни стануть цілком практичними: чи зможе кожен виборець Київщини знайти себе у списках і реально скористатися своїм правом голосу?

Із майже двох мільйонів виборців на Донеччині сьогодні залишається трохи більш як 80 тисяч, а понад 85% виборчих дільниць опинилися під окупацією або зруйновані. Попри це, область стала абсолютним лідером в Україні за швидкістю відновлення Державного реєстру виборців, релокувавши свої відділи в інші регіони. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, чому збережений кадровий потенціал і оновлені бази даних досі не гарантують можливості провести вибори в Донецькій області.