Ольга Айвазовська: Російське інформаційне втручання створює довгострокові загрози для суспільної стійкості

Це — підсумковий документ для Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України й інших інституцій, від рішень яких залежать повнота і точність даних Державного реєстру виборців та доступність відповідних виборчих процедур. Документ підготувала Громадянська мережа ОПОРА в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», який реалізується за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Проведення перших повоєнних виборів в Україні стане ключовим кроком до відновлення регулярної зміни влади та підтвердження її демократичної легітимності, а тому потребує завчасної підготовки відповідної законодавчої рамки. Водночас ця підготовка є не лише предметом внутрішньої правової політики, а й складовою євроінтеграційних зобов'язань України. Заходи щодо вдосконалення виборчого законодавства зак            ріплено в Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій, схваленій Кабінетом Міністрів України у травні 2025 року як передумова відкриття першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС».

Андрій Юсов представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України розповів про масштаби когнітивної війни, у якій через цифрові платформи таргетуються російські дезінформаційні наративи, скеровані на роз'єднання українського суспільства, а також про громадську відповідальність в когнітивній обороні та готовність інституцій діяти на упередження іноземного інформаційного втручання розповів.

Поняття “політична реклама” тривалий час існувало в Законі “Про рекламу”, однак 31 березня 2023 року було виключене з нього як побічний наслідок медійної реформи. Однак проблема так званої політичної “джинси” (прихованої немаркованої реклами, яку видають за незалежну чи соціально значущу думку), дочасної передвиборної агітації (агітації до початку виборчого процесу) залишається нерозв’язаною. Потреба в її врегулюванні посилюється вимогами євроінтеграції та найбільш тривалим в історії України виборчим циклом, під час якого політична реклама є юридично невидимою. 

Цей документ є скороченою версією звіту за результатами серії інтерв’ю, проведених Громадянською мережею ОПОРА в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії».

Повномасштабна війна, масштабне внутрішнє й зовнішнє переміщення громадян, тимчасова окупація територій і тривала перерва у проведенні виборів створили нові виклики для підтримання актуальності даних Державного реєстру виборців. Водночас відновлення виборчих процесів вимагатиме не лише актуальних відомостей про виборців, а й готовності системи ДРВ працювати в умовах суттєвого збільшення навантаження, оперативно взаємодіяти з іншими державними інформаційними системами та забезпечувати громадянам можливість перевірити й уточнити свої дані.

Дев'ятеро з десяти опитаних українців заявляють про готовність взяти участь у наступних виборах. Але лише кожен п'ятий підтримує їх проведення найближчим часом. На перший погляд, ці відповіді суперечать одна одній, проте насправді вони можуть свідчити про те, що українці розрізняють своє конституційне право обирати владу та можливість реалізувати це право в умовах війни.

Повномасштабна війна спричинила значну міграцію населення всередині України й за її межі. Фактичне місце проживання багатьох людей змінилося, а можливість повернутися додому залишається невизначеною. За таких обставин актуальність відомостей у Державному реєстрі виборців набуває значення для організації майбутнього голосування і забезпечення участі громадян, які проживають не за своєю виборчою адресою. Водночас звернення держави із закликом перевірити ці відомості може сприйматися як сигнал про наближення виборів або спроба отримати інформацію для мобілізаційних заходів.

22 жовтня в Києві відбувся X Український жіночий конгрес. Під час панельної дискусії «Від винятків до нових стандартів... і назад» представники громадянського суспільства та народні депутати обговорили реалії та перспективи участі жінок у політиці, виклики для досягнення гендерного балансу, вплив маскулінізації на державне управління в умовах війни, а також виклики токсичного медіасередовища й анонімних Telegram-каналів для жінок-лідерок.