За роки повномасштабної війни мільйони українців змінили місце проживання. Частина переїхала в інші громади, частина — за кордон. Водночас дані Державного реєстру виборців не завжди відображають ці зміни. Проблема не лише в актуальності даних: чи знають громадяни, що свої дані в ДРВ потрібно перевіряти, чи розуміють, як це зробити, а головне — чи бачать у цьому потребу? Про це дискутували представники органів влади, громадських організацій, медіа та експертного середовища під час панельної дискусії «Від повідомлення до дії: комунікації, просвіта та довіра» в межах форуму ОПОРИ «Легітимність повоєнних виборів починається з реєстру виборців», що відбувся 10 листопада у Києві.

«В одному зі свіжих досліджень ОПОРИ бачимо, що 40% опитаних у трьох макрорегіонах взагалі не знають про Державний реєстр виборців. Ці результати демонструють, наскільки важливими є комунікаційні, просвітницькі та інформаційні кампанії. Водночас, за результатами попередніх загальнонаціональних і закордонних досліджень ОПОРИ, 58% опитаних в Україні готові самостійно перевірити або оновити свої дані в Державному реєстрі виборців. Однак якщо вони отримають відповідне звернення від держави, ця частка зросте до 77%. Серед опитаних українців за кордоном — із 49% до 61%. Тобто ми бачимо, що держава може не просто інформувати, а й суттєво впливати на готовність громадян діяти», — зазначила модераторка дискусії, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА Катерина Жемчужникова, на початку обговорення.

Член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко, який відповідає за роботу над просвітою, зазначив, що з 2022 року Комісія працює над комунікаційною стратегією повоєнних виборів. Цей документ також увійшов у перелік зобов’язань в євроінтеграційних процесах України. Наприкінці 2025 року Стратегія була затверджена.

«Ключові речі, які ми для себе там визначили, — це те, що комунікація з виборцями повинна бути вчасною, об'єктивною і цілеспрямованою. Кожна цільова аудиторія діє тільки тоді, коли має потребу. Якщо виборець не має такої потреби, то змусити його до певних змін поведінки дуже складно. Також постає питання, чи готові ми витрачати ресурс для того, щоб змінювати цю поведінку, чи можливо все ж таки потрапити в той момент, коли ця зміна поведінки є природною. Коли буде розуміння в суспільстві щодо дати виборів, то ця потреба буде природною і зрозумілою для громадян», — розповів Гевко.

На його думку саме в цей час варто виходити із комунікацією, керуючись, так би мовити підходом «push замість pull» (підштовхувати замість тягнути).

Він також зазначив, що загальній просвіті виборців про процедури може допомогти певна інтеграція з додатком «Дія», наприклад, зробити виборчу адресу ще одним цифровим атрибутом у додатку: «Ми маємо водійське посвідчення, ідентифікаційний код і ми повинні мати там виборчу адресу. І в цьому розділі за виборчою адресою ми повинні мати не просто інформацію про те, де є виборча дільниця, куди я прийду. А також, якщо підходить час виборів, виборець повинен там бачити свій виборчий бюлетень. Не голосувати там, але бачити цих кандидатів. Він повинен розуміти, що на місцевих виборах у нього може бути до п'яти виборчих бюлетенів і хто ці люди в них. І він має отримати інформацію про цих людей. Тобто розвивати цю історію». 

За словами члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександра Бурмагіна, у своїх просвітницьких кампаніях, зокрема щодо підготовки до перших повоєнних виборів, державні органи не мають обмежуватись лише офіційними та традиційними каналами комунікації.

«Виборці за кордоном і багато інших цільових аудиторій доступні саме через соціальні мережі, через із платформи спільного доступу до інформації. На сьогодні це один з основних каналів комунікації, а для закордонної аудиторії, можливо, навіть основний. І соцмережі — це один з каналів, який, звісно, на мою думку, має бути використаний в цій компанії. Єдине, що тут надскладна задача для державних органів», — зазначив Бурмагін.

На його думку, у держави є великі проблеми з комунікацією загалом: «Коли навіть представники телемарафону не можуть знайти спікера, щоб прокоментувати чутливу та важливу інформацію чи подію в моменті, то це створює вакуум. І ще одним великим викликом для держави є бути цікавою і захопливою в створенні і поширенні цього контенту. Тобто створити такий контент, який би вірусився, який би масово залітав на різних платформах».

За його словами, Нацрада буде шукати ресурси на боці донорів, щоб залучати професіоналів-комунікаційників, тому що державні органи не можуть конкурувати з ринком в плані цих фахівців. Адже комунікаційні фахівці коштують дуже дорого, навіть серед бізнесових кіл за них точаться баталії, а цих людей відверто бракує через кадровий голод і дефіцит. Тому це багатоскладова історія, але держава і всі зацікавлені стейколдери мають працювати у взаємодії, щоб думати, як це вирішувати.

Як зауважила експертка зі стратегічних комунікацій та голова ГО «Join Ukraine» Любов Цибульська, у комунікації треба розрізняти три речі: 1) людина зрозуміла інформацію, 2) людина погодилася з нею, 3) людина почала діяти, тобто змінила свою поведінку. 

«Часто комунікаційники думають, що їхня місія зупиняється на другому етапі, тому і виникає цей розрив між наміром і дією. Нам треба працювати з мотивацією, нам треба працювати з кожною окремою групою, на тих каналах, які ця група споживає. Але нам також треба скорочувати цю дистанцію, нам треба давати зрозуміле. Не тільки повідомлення має бути зрозумілим, але й сама процедура, те, що ми закликаємо зробити, має бути простою і зрозумілою».

Також вона вважає, що аудиторії варто нагадувати і пояснювати важливість виборів, що вони означають у житті кожної людини: «Я думаю, ми недостатньо говоримо про те, що вибори — це, власне, основний інструмент демократії. І що насправді мати вибори — це велике щастя. Зараз ми це відчуваємо, згадуючи, що колись в нас була така можливість. Це — велика свобода і велике свято. Тому нам треба знову навчити людей цінувати вибори. Люди виснажені і втомлені, люди дійсно вже не пам'ятають, адже підросло ціле покоління, яке ніколи не голосувало, їм треба заново це все розказувати. Для когось це буде зовсім новий дивний світ, а комусь про це треба просто нагадати».

Олена Фроляк, ведуча і керівниця інформаційної служби «Факти ICTV» медіахолдингу «Starlight Media», згадала про успішний досвід співпраці з ОПОРОЮ на виборах 2019 року у питанні просвітницької інформаційної кампанії, коли в роликів та сюжетів були хороші рейтинги.

«Я абсолютно погоджуюся з паном Гевком, що комунікації мають бути вчасними. Але у нас держава так боїться бути вчасною і так переживає за це, що дуже часто ці комунікації вже бувають запізнілими і нікому вже не потрібними. Тому, коли кажуть, що зарано говорити про вибори, що це не на часі, що давайте не будемо бігти поперед батька в пекло, то я погоджуюся лише частково. Адже якщо не говорити про це зараз, то ми можемо прийти до того, що коли війна закінчиться і вибори будуть оголошені, то буде вже трошки запізно — Державний реєстр виборців просто впаде. Щоб цього не сталося, я вважаю, що можна говорити про це з людьми», — зазначила вона.

За її словами, люди на це реагують дуже тригерно, тому що дуже важкі часи, особливо зараз: «Світла немає, води немає, тепла немає, і тут бац — ролик про вибори. Але, якщо знайти правильні слова про те, що це не означає, що вибори відбудуться завтра. Сьогодні їх провести нереально. Тому що мільйони людей за кордоном, до мільйона людей в окопах, мільйони внутрішньо переміщених осіб, дуже багато людей взагалі живуть не те, що не за місцем реєстрації, а взагалі міняють постійно місце проживання. Сьогодні це зробити нереально, але коли доведеться це зробити, ми повинні бути до цього готовими. Тому зробіть одну дію — перевірте себе в Державному реєстрі виборців. Мені не здається, що це може бути якимось таким страшним тригером».

На її думку, головне — правильно доносити цю інформацію, повторювати людям, що це відбудеться, це обов'язково станеться, коли закінчиться війна, але щоб ми до цього були готовими, давайте будемо відповідальними.

Як зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук, з огляду на дані досліджень ОПОРИ, людям за кордоном фактично не треба шукати додаткову мотивацію голосувати на виборах: «79% з них або дуже активно, або активно цікавляться політичним життям на Батьківщині. І якщо ти цікавишся політичним життям, то тема виборів є для тебе, власне, близькою і помітною. Та якщо ми подивимося на ті питання, які люди задають, то це питання про процедури: а як я буду голосувати? а де дивитися списки виборців? а як доїхати до виборчої дільниці? І тут є вина і громадського сектору, і чиновників, і багатьох інших фахівців, що досі дійсно немає механізму, як ці люди будуть за кордоном голосувати».

За його словами, проблема з непоінформованістю про процедури актуальна і всередині країни: «Коли питаєш людей, чи варто вам оновлювати свою виборчу адресу або перевіряти свої дані в ДРВ, то 77% вважають, що в них там все добре. Що це питання, радше, наприклад, до сусідки, яка переїхала, а не до них. І найцікавіше, що навіть серед ВПО 62% вважають, що з їхніми даними в Державному реєстрі виборців все гаразд. Це добре, що вони хвалять державу, думають, що держава, можливо, один реєстр з іншим синхронізувала, але до кінця це так не працює. За кордоном, очевидно, якщо людина переїхала після 2022-го року, вона розуміє, що питання проголосувати на виборах конкретно стосується її. Тобто вона, в принципі, скоріш за все, буде більш активною в питаннях ДРВ, актуалізації виборчої адреси тощо. Але яку відповідь ми готові дати цим людям, якщо досі немає відповіді, що робити з виборчими дільницями за кордоном, де і скільки їх відкривати».

Проте, за його словами лише 16% українців за кордоном перебувають на консульському обліку. Це означає, що тільки вони будуть включені у списки виборців. Тому потрібно визначатися із процедурою, яку можна буде застосувати до такої великої кількості українських виборців, яка зараз перебуває за кордоном. Наприклад, це може бути активна реєстрація. І тоді вже якраз можна чесно пояснювати людям, що нам потрібні ваші виборчі адреси для того, щоб ми спланували виборчу інфраструктуру, аби ви могли проголосувати.

ОПОРА створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення: https://oporaua.org/perevir-drv 

Захід відбувся в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.