Перші кроки до майбутньої компенсації: як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків для України

Громадянська мережа ОПОРА провела фасилітований діалог у столиці Італії — Римі, аби покращити залучення громадян та інтегрувати їхні думки в державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку. Серед ключових завдань, які ставила перед собою ОПОРА, проводячи діалоги з українськими громадами за кордоном, були систематизація їхнього досвіду, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами України та громадянським суспільством, вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України.

У 100% справ, які Служба безпеки України розглядає стосовно загроз національній безпеці, координація учасників відбувалася в Telegram.

Найпопулярніші Telegram-канали в Україні системно поширюють насильницькі наративи. І хоча такі повідомлення нечисленні, з’являються вони фактично щодня або щотижня. Про це розповіла аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк під час презентації дослідження «Агресія в цифровому світі: дослідження насильницьких наративів у популярних українських Telegram-каналах», що відбулася 18 лютого.

ОПОРА провела дослідження, яке базується на системному моніторингу публічної комунікації в українських Telegram-каналах, та спрямоване на виявлення ознак насильницької, дискримінаційної та дегуманізаційної риторики. дослідження базується на системному моніторингу публічної комунікації в українських Telegram-каналах, спрямованому на виявлення ознак насильницької, дискримінаційної та дегуманізаційної риторики.  Моніторинг відбувався протягом липня-вересня 2025 року й охоплював 67 каналів у трьох категоріях: 15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів із найбільшою авдиторією, 6 каналів популярних блогерів та 46 регіональних анонімних новинних каналів (по 2 з кожної області, за винятком тимчасово окупованих). Перед класифікацією дані були очищені від службових сповіщень (наприклад про повітряні тривоги), щоб уникнути шуму в аналізі. Для автоматичного виявлення ознак насильницької й токсичної риторики у текстах використовувалися великі мовні моделі, налаштовані на класифікацію повідомлень за релевантними ознаками. У межах дослідження насильницька риторика розуміється як публічний контент, що прямо або опосередковано сприяє легітимації, нормалізації чи підбурюванню до насильства проти окремих осіб, груп або інституцій із політичних мотивів чи для досягнення політичної мети. Йдеться не лише про прямі заклики до застосування фізичної сили, а й про ширший спектр дискурсивних практик, які створюють сприятливе середовище для насильницьких дій.

Про відвоювання національної пам’яті, очищення від російських міфів, побудову власних наративів, а також про те, як знаходити шляхи порозуміння з Польщею на тлі історичних трагедій голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська поспілкувалася з керівником Українського інституту національної пам'яті Олександром Алфьоровим у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору».

Вимушене переміщення мільйонів українських громадян за кордон стало одним із наймасштабніших наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України. За оцінками Громадянської мережі ОПОРА, станом на травень 2025 року за межами України перебувало близько 8,9 млн українців, хоча реальні показники варіюються залежно від методологій обліку. За наявними оцінками, частка українських громадян за кордоном сягає 15–20% від населення України до 24 лютого 2022 року. Такий масштаб зовнішньої міграції формує довгострокові виклики для соціальної згуртованості, ринку праці та політики реінтеграції, що потребує узгоджених рішень як на національному рівні, так і у взаємодії з державами, які прийняли найбільшу кількість українців.

У вересні 2025 року насильницька риторика в досліджуваному масиві залишалася відносно обмеженою за масштабами, однак її структура і контекст зазнали помітних змін. Із понад 53 тис. повідомлень, опублікованих у 67 Telegram-каналах, 1541 допис містив ознаки насильницької риторики. Частка такого контенту є вищою, ніж у попередні місяці, що свідчить не стільки про різку радикалізацію, скільки про поступове розширення тем і груп, щодо яких застосовується агресивна, принизлива або делегітимізаційна мова.

У вересні 2025 року насильницька риторика в досліджуваному масиві залишалася відносно обмеженою за масштабами, однак її структура і контекст зазнали помітних змін. Із понад 53 тис. повідомлень, опублікованих у 67 Telegram-каналах, 1541 допис містив ознаки насильницької риторики. Частка такого контенту є вищою, ніж у попередні місяці, що свідчить не стільки про різку радикалізацію, скільки про поступове розширення тем і груп, щодо яких застосовується агресивна, принизлива або делегітимізаційна мова.