Рекомендації для органів влади України за результатами фасилітованого діалогу з українською спільнотою в Республіці Ірландія

Раніше слово «репарації» здавалося чимось далеким із підручників історії чи розповідей дідусів та бабусь про війни минулого століття. Сьогодні ж воно напряму стосується мільйонів українців.

Громадянська мережа ОПОРА провела фасилітований діалог у столиці Ірландії — Дубліні, аби систематизувати досвід українських громад за кордоном, напрацювати стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами України та громадянським суспільством і врешті виробити спільне розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України. У діалозі взяло участь 30 осіб. ОПОРА зʼясувала, що повʼязує українців за кордоном з Україною, їхні мотивації долучатися до суспільно-політичного життя, а також інструменти, які вони знають і, можливо, використовують для цього. Крім того, ми дослідили виклики, з якими стикаються українці за кордоном, та причини, які стримують їх від повернення до України.

15 травня 2026 року Комітет міністрів Ради Європи схвалив Розширену часткову угоду щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Ця угода фактично запускає формування інституційної архітектури майбутнього трибуналу та створює юридичну основу для його подальшого функціонування. Зокрема, йдеться про запуск Керівного комітету (Steering Committee), який відповідатиме за практичну підготовку трибуналу – напрацювання статутних документів, процедур, структури органів, механізмів фінансування та участі держав. Крім того, формат Enlarged Partial Agreement відкриває можливість державам офіційно долучатися до цього механізму в межах Ради Європи.

У новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі Ольга Айвазовська спілкувалася з директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом про зміни в регіоні, спричинені війною з Іраном, нові виклики та можливості. Хто серед учасників війни на Близькому Сході має більше переваг? Чи можливе виникнення нових союзів внаслідок війни з Іраном? Наскільки ефективно використала свої можливості Україна, пропонуючи країнам Затоки безпекові рішення?

Реєстр збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U) — це офіційний міжнародний механізм, де фіксуються збитки, втрати і шкода, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок війни. Його створила Рада Європи за участю України й за підтримки понад 40 держав-учасниць і Європейського Союзу.

Після завершення повномасштабної війни Україна поступово повертатиметься до повноцінного політичного процесу з конкуренцією, виборами та бурхливими публічними обговореннями. Однак підпис під документом про припинення бойових дій навряд чи зможе за помахом чарівної палички розв'язати всі проблеми та конфлікти, які накопичилися за роки війни в українському суспільстві. Вони, скоріш за все, не лише не зникнуть, а й стануть більш помітними, тож їх частіше використовуватимуть у політичних дискусіях. Понад те, різні досвіди війни й дискусії про справедливість розподілу її тягаря можуть створювати додаткову напругу та підсилювати суперечливі інтерпретації подій.

Громадянська мережа ОПОРА продовжує серію інформаційних матеріалів про Реєстру збитків для України (RD4U). Це офіційний міжнародний механізм, де фіксуються збитки, втрати і шкода, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок війни. Подання заяви — це можливість уже сьогодні закласти підґрунтя для отримання компенсації та репарацій у майбутньому, коли відповідний міжнародний механізм запрацює. Консультанти ОПОРИ у Варшаві, Дніпрі, Рівному, Миколаєву та Львові допомагають постраждалим подавати заяви. А про те, як це відбувається на практиці — розказує юристка-документаторка фонду «OPORA in Poland» Олена Мурзановська на прикладі своєї консультації з постраждалою, яку надалі зватимемо “пані Т.”

Російське повномасштабне вторгнення суттєво трансформувало українське суспільство. Різні, часто травматичні досвіди проживання війни посилюють напругу в публічному просторі та створюють підґрунтя для загострення соціальних розломів. У цих умовах медійні платформи не лише виконують комунікативну функцію, а й стають середовищем, де формується інтерпретація подій, відтворюються та підсилюються уявлення про “своїх” і “чужих”.

Громадянська мережа ОПОРА продовжує системно моніторити ризики, пов’язані з поширенням у публічному просторі риторики, що може посилювати соціальне виключення й радикалізацію та послаблювати суспільну згуртованість. У цьому звіті проаналізовано комунікацію в українському сегменті Telegram упродовж лютого 2026 року, зокрема випадки висміювання, приниження й інших форм риторики, які потенційно можуть сприяти нормалізації або виправданню насильства.