Артур Дронь: «Я хочу повернути погляд на війну від статистичного та політичного виміру до особистого і людського»

Як Росія намагається послабити підтримку України з боку Європи? В кого більше ресурсів, щоб встояти у тотальній війні? Чому збільшення кількості мобілізованих не обовʼязково дозволить змінити хід бойових дій на свою користь? Про різні виміри війни між Україною та Росією у новому випуску програми «Сила вибору» Ольга Айвазовська говорить із старшим аналітиком фонду «Повернись живим» Миколою Бєлєсковим.

Кожну війну ми звикли міряти людськими втратами — загиблими, пораненими, тими, хто втратив дім. Але у щоденних зведеннях не згадують ще однієї жертви — природи, а саме замінованих полів, випалених лісів, забруднених річок та морів, де гинуть дельфіни. Руйнівний вплив бойових дій на природу зазвичай відчутний і для наступних поколінь. Але щоб описати цей злочин, спершу потрібно було дати йому назву. Термін екоцид з’явився під час В’єтнамської війни. У лютому 1970 року американський біолог Артур Ґалстон, який досліджував хімічні речовини, для знищення бур’янів, уперше публічно вжив його, щоб засудити навмисне знищення природного середовища, в якому живуть люди. А 1972 року прем’єр-міністр Швеції Улоф Пальме у вступній промові на Стокгольмській конференції ООН прямо назвав В’єтнамську війну екоцидом. Новостворений термін буквально означав «вбивство нашого дому».

У цьому дослідженні Громадянська мережа ОПОРА з'ясувала, наскільки активно використовується ШІ для просування російської пропаганди в українському сегменті TikTok і які саме наративи Росія просуває на цій платформі. 

Євген Глібовицький — генеральний директор Інституту фронтиру, член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та викладач Українського католицького університету, — пропонує helicopter view на ці процеси і явища: погляд дослідника, публічного інтелектуала й людини, яка спілкується практично з усіма стейкхолдерами. Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору» говорить із Євгеном про те, як короткі шокові рішення в державному управлінні продукують невизначеність, про суперпрезидентську форму правління і важливість багатоголосся спроможних середовищ.

Наскільки болючими є українські удари по складах, НПЗ та портовій інфраструктурі для російської економіки? Чому осінь може стати порою ще більшого закручування гайок в Росії? Як Україні підвищувати продуктивність економіки під час війни? У новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить із економістом, керівником аналітики у Фундації «Множина» Юрієм Гайдаєм про спроможність економік Росії та України платити за війну.

Узагальнений звіт за результатами фасилітованих діалогів з українськими спільнотами у Великій Британії, Литві, Польщі, Німеччині, Італії, Ірландії та Іспанії (2024–2026).

У чому ризик розділення Мінрозвитку на два міністерства? Як уряд та міста готуються до важкої зими? Та як в умовах війни знайти гроші на відбудову, та залучити інвесторів в інфраструктурні проєкти? У  новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить із ​​​​​​ колишньою першою заступницею міністра розвитку громад та територій України Альоною Шкрум.

Хто несе відповідальність за війну? На перший погляд, відповідь здається очевидною — держава-агресорка. Адже саме держави програють війни, платять контрибуції, втрачають території та несуть колективну відповідальність. Але держава — це юридична конструкція, яка не може постати перед судом, дати свідчення, понести покарання чи відчути сором.

Як змінилися відносини між США та Україною за часів президентства Трампа? Чому Сполучені Штати не зацікавлені в деімперіалізації Росії і до чого тут Китай? Чи варто вірити гарантіям безпеки з боку Вашингтона? У новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить із старшою викладачкою школи держслужби імені Джорджа Буша, асоційованою дослідницею Фонду Карнегі за мир Катериною Шинкарук.