Коаліція громадських організацій ініціатив, до якої увійшла і ОПОРА, оприлюднила Тіньовий звіт-2026 — незалежну оцінку того, як Україна виконує євроінтеграційні зобов’язання у межах кластера «Основи процесу вступу». У матеріалі читайте детальніше про забезпечення виборчих прав вимушено переміщених осіб на перших повоєнних виборах.
Хто такі вимушено переміщені особи у контексті виборів?
Це громадяни України, які через війну були змушені змінити місце проживання: внутрішньо переміщені особи (ВПО) всередині країни та ті, хто виїхав за кордон. У вересні 2026 року було офіційно зареєстровано понад 4,6 млн ВПО, а під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебуває близько 4,4 млн українців. Саме їхні виборчі права зараз є однією з найбільших проблем підготовки до післявоєнних виборів.
Скільки виборців зараз у Державному реєстрі і чому ці цифри не відображають реальність?
У Реєстрі обліковується понад 34 млн виборців, але майже 1,5 млн мають відмітку про вибуття. У закордонному виборчому окрузі зареєстровано лише близько 558 тисяч осіб (з них із виборчою адресою – приблизно 381 тисяча). Це майже у вісім разів менше за кількість українців, які реально перебувають під захистом у ЄС. Дані Реєстру сильно відстають від реальної ситуації через масове переміщення.
Як внутрішньо переміщена особа може проголосувати на виборах?
Є три основні способи:
- Повернутися до громади, де зареєстрована виборча адреса, і проголосувати там.
- Змінити місце голосування без зміни виборчої адреси і проголосувати на будь-якій зручній дільниці в Україні.
- Офіційно змінити виборчу адресу на нове місце проживання і голосувати вже там.
Чи складно зараз змінити місце голосування або виборчу адресу?
Значно простіше, ніж було до 2019–2020 років. Заяву можна подати особисто, через уповноважену особу або онлайн. Документи, що підтверджують причину зміни (договір оренди тощо), – більше не потрібні. Однак строки залишаються короткими: зараз заяву про зміну місця голосування приймають не пізніше ніж за 5 днів до дня голосування.
Чому раніше ВПО майже не могли голосувати на місцевих виборах?
До 2020 року для зміни виборчої адреси потрібні були підтверджувальні документи, яких у більшості переселенців не було. Процедура зміни місця голосування без зміни адреси на місцевих виборах не застосовувалася. У результаті на місцевих виборах 2015 року, за оцінками, близько 1 млн ВПО не змогли проголосувати. Після рішення Європейського суду з прав людини процедури суттєво спростили.
Які головні проблеми з дільницями для ВПО?
Система дільниць формувалася ще до війни і базується на застарілих даних Реєстру. Через переміщення населення в одних громадах виборців стало значно більше, в інших – менше. Багато приміщень зруйновані або пошкоджені (понад 1300 дільниць пошкоджені чи зруйновані, майже 6 тисяч залишаються на окупованих територіях). Якщо на дільницю раптом прийде набагато більше людей, ніж розраховано, голосування може бути організоване погано або взагалі зірватися.
Що пропонує Центральна виборча комісія для вирішення цих проблем?
У проєкті закону про особливості післявоєнних виборів ЦВК пропонує:
- збільшити строки подання заяв (зміна адреси — за 30 днів, зміна місця голосування — за 15 днів до виборів);
- розглядати заяви за 3 дні;
- одразу повідомляти виборця електронно (через email або «Дію»);
- утворювати додаткові дільниці, якщо на звичайній накопичиться понад 3500 виборців.
Однак ці пропозиції ще не стали законом.
Чому навіть пропозиції ЦВК не повністю вирішують проблему переповнених дільниць?
Додаткові дільниці пропонують утворювати пізно (за 12 днів до голосування) і лише за ініціативою місцевої влади, а не самої ЦВК. Якщо люди масово змінюватимуть адресу чи місце голосування в останні дні, дільниці все одно можуть виявитися неготовими (не вистачить місця, кабін, скриньок чи навіть бюлетенів).
Як можуть проголосувати українці, які перебувають за кордоном?
Зараз – тільки на закордонних виборчих дільницях при дипломатичних установах України і лише за умови, що вони зареєстрували виборчу адресу за кордоном. Створити дільницю поза межами посольства чи консульства чинне законодавство не дозволяє. При одній установі також не можна створити кілька дільниць.
Чому існуюча система закордонних дільниць не спрацює після війни?
Кількість українців за кордоном у рази більша, ніж зареєстровано в Реєстрі. Навіть за низької явки (традиційно 7–15%) існуючі дільниці просто не зможуть прийняти всіх бажаючих. ЦВК пропонує дозволити створювати кілька дільниць при одній установі та дільниці поза дипломатичними установами, але їхнє створення не гарантоване і залежить від ініціативи самих виборців та переговорів МЗС з іноземними державами.
Чи можна буде проголосувати, якщо під час війни втрачено паспорт?
За чинним законом на звичайних дільницях приймають лише внутрішній паспорт, тимчасове посвідчення або військовий квиток, а на закордонних – лише закордонний, дипломатичний чи службовий паспорт. ЦВК пропонує дозволити використовувати будь-який документ з цього переліку на всіх дільницях. У Робочій групі також обговорювали можливість використання посвідчення на повернення в Україну.
Чи зможуть люди, які довго перебували за кордоном через війну, балотуватися на виборах?
Зараз для кандидатів у народні депутати потрібне проживання в Україні останні 5 років, для кандидата в Президенти – 10 років. Ті, хто був змушений виїхати і не повернувся, формально не відповідають цій вимозі. Експерти рекомендують передбачити у спеціальному законі про післявоєнні вибори винятки для осіб, які перебували за кордоном саме через збройну агресію Росії.
Чому важлива широка інформаційна кампанія для переселенців?
Багато людей просто не знають про спрощені процедури, строки подання заяв і наслідки пізнього звернення. Якщо вони змінять адресу чи місце голосування в останній момент, це створить хаос на дільницях. ЦВК і громадські організації наголошують на необхідності окремих програм інформування (через «Дію», соціальні мережі, діаспору, центри для ВПО) з належним фінансуванням.
Що потрібно зробити, щоб ВПО реально змогли проголосувати?
- Збільшити строки зміни виборчої адреси та місця голосування.
- Зобов’язати ЦВК переглянути всю систему дільниць після актуалізації Реєстру і аудиту інфраструктури.
- Дати ЦВК право самостійно створювати додаткові дільниці.
- Передбачити фінансування тимчасових приміщень (наметів тощо) для пошкоджених дільниць.
- Чітко прописати порядок створення додаткових закордонних дільниць.
- Дозволити отримувати бюлетень за будь-яким документом, що посвідчує особу громадянина України.
- Зробити винятки з цензу осілості для тих, хто був змушений виїхати через війну.
Чи вирішені вже ці питання на рівні закону?
Ні. Пропозиції ЦВК обговорюються в парламентській Робочій групі, але станом на літо 2026 року ще не оформлені в узгоджений законопроєкт, який можна було б внести до Верховної Ради. Без спеціального закону про особливості післявоєнних виборів більшість проблем залишаться невирішеними.
Читайте повний текст звіту за посиланням: https://oporaua.org/es/tin-oviy-zvit-2026-koaliciya-go-za-koordinaciyi-lzi-oprilyudnila-nezalezhnu-ocinku-progresu-ukrayini-u-klasteri-osnovi-procesu-vstupu-26266
Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій за координації Лабораторії законодавчих ініціатив у складі ЛЗІ, Transparency International Україна, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», Асоціації правників України, «Європи без бар’єрів», Громадянської мережі ОПОРА, Центру демократії та верховенства права і за інформаційної підтримки «Європейської правди». Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.