“Усі гріхи нелегітимного президента”: що відбувалося в українському Х під час розгортання “Майдану 3”

ОПОРА продовжує розробляти та публікувати свої технічні рішення для збору й аналізу даних із соціальних мереж. 

Згаяти годинку або попрокрастинувати, подивитись пізнавальні відео або отримати денну дозу крінжу - ось чому ви, швидше за все, заходите у тікток. І він радо підкине вам у рекомендації смішні відео з котиками, песиками, незграбними дітьми та багато чого іншого. тікток зробить все, аби ви сприймали його як соцмережу, де панує щастя, сміх добро та інші позитивні емоції. Та є у цієї китайської соцмережі й інша сторона, яку вона з усіх сил намагається приховати подалі від очей користувачів. Чому ви ніколи не дізнаєтесь в Тіктоці про уйгурів, але із великою ймовірністю наткнетеся на небезпечні челенджі та російське ІПСО? Розповідає аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок у своєму блозі. 

Аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок говорить, що великою проблемою у запобіганні подібним злочинам є закритість платформ, на яких контактують російські агенти з українцями, і небажання йти на контакт як з українською владою, так і з правоохоронцями окремо.

Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням. 

За останніми даними про медіаспоживання від ОПОРИ, тікток для отримання новин використовують 26,8% українців. Ця платформа вже давно перестала бути лише розважальною. Разом з тим, тут генеруються оціночні судження, вірусяться відео, вироблені не завжди доброчесними контентмейкерами, поширюються відверті маніпуляції та пропагандистський контент. Про це йшлося під час онлайн-дискусії "Алгоритми і політики тікток на стороні російської пропаганди. Перевіряємо». В рамках розмови експерти Texty.org.ua та Громадянської мережі ОПОРА обговорили вплив алгоритмів і політик тіткток на поширення російської пропаганди в Україні.

Через те, що користуватись ШІ зараз круто, є вже кілька органів влади, які публічно казали про те, що застосовують його у своїй роботі: НАЗК та Верховна Рада. Проте кожного разу, при вивченні питання детальніше у відповідь на інфозапит, вони насправді повідомляли, що лише ознайомлювались із роботою чи просто використовували модний термін. Цього разу ШІ вирішили застосувати й у МЗС, щоб допомагати отримувати консульські послуги за кордоном. Підхід цікавий, адже замість цілого кол-центру і багатьох людей в різних країнах може працювати компʼютер. Проте, на запит прийшла відповідь, що опублікований чат-бот "Вікторія ШІ" це лише ініціатива (тут питання до юристів, чим у нас регламентуються ініціативи?) МЗС і вони вже готують документи про співпрацю з розробниками бота.

ОПОРА дослідила, які нові обмеження зʼявилися для іноземних рекламодавців у країнах, де нині перебуває найбільше українців, та спробувала відповісти на три ключові питання: Чи дозволяє законодавство певної країни транслювати політичну рекламу онлайн кандидату або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні? Чи є можливість у кандидата або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні, транслювати політичну рекламу онлайн з погляду політики певної соціальної мережі? Чи існують додаткові обмеження (наприклад, вартість) онлайн-агітації за кордоном для кандидатів чи партій, які братимуть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні?

Україна може адаптувати практики інших країн та інституцій Європейського Союзу щодо заборони використання TikTok держслужбовцями, чиновниками, правоохоронцями та народними депутатами, вважає Ольга Снопок.

ОПОРА вже традиційно слідкує за іноземним досвідом боротьби з інформаційними загрозами. Раніше ми розбиралися, як США регулює політичну рекламу та протидіє поширенню конспірологічних теорій. Цього разу ми дослідили, як соціальні мережі намагаються протидіяти дезінформації, створеній штучним інтелектом (ШІ).