Авторка: Марія Патока, Свідомі
У липні 2024 року Служба безпеки України заарештувала групу з шістьох чоловіків, підозрюваних у підпалі автомобілів військовослужбовців. Їх звинувачують у спробах спалення як мінімум 15 машин.
Правоохоронці проводять подібні арешти підозрюваних у багатьох містах України: Києві, Хмельницькому, Харкові тощо. Ці злочини стають системними. За даними СБУ, ФСБ Росії замовляє підпали українцям через соцмережі та месенджери. Так Росія намагається розколоти українське суспільство зсередини.
Свідомі розповідають, кого заарештовують правоохоронці за підпали автомобілів військових та чому ці люди погоджуються вчиняти такі злочини.
У пошуках швидкого заробітку — хто підпалює автомобілі військових
Влітку 2024 року Служба безпеки України опублікувала перші повідомлення про арешти підозрюваних у підпалах автомобілів військовослужбовців. Серед затриманих — підлітки, люди з кредитними заборгованостями, люди в пошуках швидкого заробітку.
Так у серпні затримали чоловіка, який відкрито зізнався, що шукав в інтернеті швидкий заробіток. Він намагався підпалити шість автівок військовослужбовців у Києві, Дніпрі та Одесі.
В Івано-Франківській області Служба безпеки України затримала двох юнаків. Вони підпалили три автівки в Калуші і Долині. За це їм обіцяли грошову винагороду, та, за словами затриманих, «платили вдвічі менше обіцяного».
Окрім авто, «замовники» давали завдання підпалювати будівлі територіальних центрів комплектування та релейні шафи на ключових лініях залізничного сполучення західного регіону України.
У Харкові за підпали автомобілів 1 серпня 2024 року заарештували двох чоловіків, один з яких був раніше засуджений за майнові злочини. За підпали машин «куратори» обіцяли по 40 тисяч гривень.
У Львові в липні СБУ та Нацполіція затримали двох юнаків, які підпалювали машини військових. Спочатку затримані шукали машини й надсилали своїм «замовникам» у Telegram, а потім, після отримання «дозволу» на знищення, — підпалювали їх.
У Вінниці СБУ затримала іноземця, який підпалював машини військових. Поки що це випадок унікальний, адже, за даними СБУ, російські спецслужби намагаються вербувати саме українських громадян для вчинення таких злочинів. СБУ повідомляли, що він теж робив це за гроші.
Свідомі надіслали запит до Служби безпеки України з проханням надати інформацію про кількість кримінальних проваджень за статтею 114-1 КК України «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань» за фактом підпалів автівок військових. Служба безпеки повідомила про 52 відкриті справи станом на серпень 2024 року. Всі провадження — на стадії досудового розслідування.
Затриманим загрожує до десяти років в’язниці. Мікрокредитні організації та нерегульовані месенджери вже стали загрозою національній безпеці, адже російські спецслужби шукають там українців у вразливому фінансовому стані. Вони пропонують «замовлення», які українські правоохоронці кваліфікують як державну зраду й пособництво ФСБ та ГРУ Росії.
Як російські спецслужби використовують вразливий стан українців?
17 червня 2024 року військовий і голова наглядової ради БЕБ Тарас Котов на сторінці у Facebook повідомив про підпал вночі в Києві свого авто, яке він використовував у бойових діях. Котов написав, що винними в підпалі виявились мати та її неповнолітній син, які мали борги по мікрокредитах, і їм за підпал та фотопідтвердження вчиненого пообіцяли 500 доларів.
«…Чому завданням таких агентів так часто стають саме машини військових? Бо це поглиблює розкол у суспільстві. Військові ображаються на цивільних, патріоти починають вірити, що “кругом ждуни”, російські ЗМІ дають новини про те, як “молодші брати на украінє” чинять героїчний опір київській хунті. І питання всього цього рейваху — в кращому випадку пара тисяч баксів — крихти для ФСБ, але цілий статок для людей у безвиході» — написав військовий.
Також російські спецслужби «полюють» на неповнолітніх у пошуках легкого заробітку. 14 червня 2024 року Національна поліція повідомила про арешт чотирьох юнаків в Одесі. Найстаршому з них було 18 років, наймолодшому — 13. В їхніх телефонах правоохоронці знайшли листування з російськими співробітниками спецслужб. За підпали машин військових юнакам обіцяли грошову винагороду.
Ці справи показують, що основні винуватці в підпалах — люди, які мають певні фінансові вразливості. Про це пише й голова наглядової ради БЕБ Тарас Котов: «…Ці випадки у 90% — результат відчаю і безвиході, а не демонстрація громадянської позиції».
Де ж російські спецслужби шукають цих людей, які у відчаї готові підпалити машину військових заради швидкого доходу? Перше — це бази даних мікрокредитних організацій. Друге — це канали в Telegram, чат-боти в месенджерах і закриті групи в соцмережах.
Журналісти проєкту «Схеми» у липні 2024 року опублікували розслідування про мікрокредитну організацію «Просто Позика». Співвласник організації Андрій Манучаров має громадянство Росії, яке отримав у 2014 році у вже окупованому Криму. Там він став радником генерального директора «Росморпорту» — федерального підприємства РФ, яке оперує всіма морськими портами. Паралельно він розвивав бізнес мікрокредитів в Україні.
Його син Іван — депутат окупаційного парламенту Криму від путінської партії «Єдина Росія». Дружина Манучарова Наталія — теж громадянка РФ. Вона також має мікрокредитний бізнес в Україні «Тайм Кредит».
У травні 2022 року Національний банк України видав постанову, якою заборонив росіянам управляти небанківськими фінансовими установами. Та від українських паспортів ні Андрій Манучаров, ні його дружина Наталія не відмовились. Тому за законом Нацбанк не може відібрати ліцензію у цих мікрокредитних організацій. НБУ повідомили журналістам проєкту «Схеми», що направлять запити до СБУ, щоб перевірити зібрану журналістами інформацію.
Мікрокредитні організації збирають основні дані про своїх клієнтів: ім’я та прізвище, дані паспорта та ідентифікаційний код і номер мобільного телефону. Російські спецслужби отримують доступ до цих даних або напряму: через таких власників, як Андрій Манучаров, або через витік баз даних клієнтів. Мікрокредитні організації також продають бази даних своїх клієнтів-боржників колекторам. Потенційно російські спецслужби можуть викупити їх.
Аналітикиня громадської організації ОПОРА Ольга Снопок говорить, що Національний банк розробляє вимоги до всіх фінансових установ у країні щодо кібербезпеки та захисту даних. Проте варто посилювати регулювання діяльності цих організацій.
«Мікрокредитні організації також перебувають під регулюванням Національного банку та мають виконувати всі норми регулятора. У тому числі й ті, які стосуються кібербезпеки. У цьому випадку відповідальність держави — це стежити за виконанням мікрокредитними організаціями цих зобовʼязань, регулярно моніторити витоки баз даних таких організацій та відповідно до ситуації або запроваджувати нове регулювання та нові стандарти безпеки інформації для мікрокредитних організацій, або ж притягувати до відповідальності ті організації, які не виконують вимоги регулятора» — пояснює Ольга Снопок.
Проте окрім вимог до самих установ, держава та медіа мають проводити просвітницьку роботу й пояснювати людям небезпеку потрапляння їхніх даних до шахраїв, вважає аналітикиня.
«Якщо людина братиме мікропозику в установи, доступ до порталів якої не захищений достатньою мірою, то її документи, електронна пошта, номер телефону можуть опинитися в руках злочинців. Згодом ці дані можуть стати товаром на ринку продажу персональних даних (особливо зважаючи на те, що зараз багато мікрокредитних організацій працює онлайн). Тож поруч із відповідальністю держави люди також мають робити все можливе, аби убезпечити себе та свої дані».
У Telegram росіяни доєднуються до каналів, де є українці, або навіть самі утворюють такі для них. Журналісти-розслідувачі Bihus.info на прикладі каналів у месенджерах, де поширюють інформацію про місцезнаходження представників ТЦК, розповідають, як російські співробітники ФСБ та ГРУ контактують з українцями. Росіяни пропонують їм гроші за підпали машин.
Найчастіше на подібні канали підписуються люди, які бояться мобілізації. Тому вони вже мають схильність до паніки. Також вони можуть шукати швидкий дохід. Росіяни користуються цим відчуттям паніки та нав’язують певні дії, які нібито спрямовані проти представників ТЦК, а насправді — проти військових.
Спочатку росіяни пропонують сфотографувати машину, яка виглядає як військова (зеленого кольору, має намальовані хрести тощо). Потім завдання стають серйознішими, серед них — підпали авто за грошову винагороду. Той, хто погодився на це, підпадає під статтю 114-1 ККУ — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. За контакт з російськими спецслужбами паліїв можуть визнати шпигунами та судити за статтями 113 — диверсія і 114 — шпигунство.
Маніпуляції на темі ТЦК призвели до того, що військові почали клеїти на свої авто позначки, що авто не належить ТЦК.
Ольга Снопок говорить, що великою проблемою у запобіганні подібним злочинам є закритість платформ, на яких контактують російські агенти з українцями, і небажання йти на контакт як з українською владою, так і з правоохоронцями окремо.
«Якщо поглянути на останні випадки затримань підлітків, які здійснювали підпали авто військових, то можна помітити, що подальша комунікація та “отримання завдань” відбувається вже не в Telegram, а в інших месенджерах (зокрема Signal). Повідомлення в цьому додатку є зашифрованими, тому інформацію з них отримати набагато важче. Також варто розуміти, що попередити скоєння таких злочинів стає ще важче, коли платформа не йде на співпрацю та не сприяє жодним розслідуванням. У випадку з Telegram це так і є, адже українська влада вже неодноразово заявляла, що компанія Telegram не хоче йти з ними на контакт» — підсумовує вона.
Тому необхідно самостійно захищати дані про себе, щоб не потрапити на «гачок» ФСБ.
Як захиститися від подібних пропозицій?
ФСБ використовує для пошуку виконавців такого злочину бази мікрокредитних організацій. Для того, щоб отримати мікрокредит, клієнти мають надати організаціям дані свого паспорта, ідентифікаційний код та номер телефону.
Ще одна категорія людей, яких використовує ФСБ, — люди в пошуку швидкого заробітку. Найчастіше це підлітки та молодь. Вони активно діляться особистими даними, включно з номерами телефонів, у різних чатах та месенджерах. Так на них виходять російські співробітники спецслужб і пропонують легкий заробіток.
Щоб уберегти свої дані від росіян, необхідно розуміти, які дані про себе можна поширювати, а які — ні. Ольга Снопок говорить, що майже всі дані про людину чутливі, навіть ім’я та прізвище, а ще — місце проживання та номер телефону.
«Важливо памʼятати, що знайти будь-яку інформацію в інтернеті доволі просто, а тому варто подумати про обсяг даних, який ви готові передати соцмережі або месенджеру ще на етапі реєстрації»
— говорить вона про те, що потрібно пам’ятати при реєстрації в соцмережах.
Міністерство цифрової трансформації рекомендує завжди вмикати двофакторну авторизацію там, де це доступно, а не використовувати тільки паролі. Вони мають бути унікальними, а додатки, якими ви користуєтеся, — офіційними. На телефонах для посилення безпеки можна заборонити встановлювати додатки зі сторонніх джерел.
Для двофакторної аутентифікації необхідно надати сайту або месенджеру номер свого телефону. А щоб номер не потрапив у відкриті бази даних, найкраще завести декілька номерів для соцмереж, банкінгу і дзвінків. Також для захисту своїх даних можна використовувати декілька різних електронних поштових скриньок. Геолокацію найкраще тримати вимкненою і регулярно видаляти дані з неї.
Ольга Снопок говорить, що також необхідно перевірити політику конфіденційності в кожній соцмережі чи месенджері, яким ви користуєтеся.
«Більшість платформ дає можливість налаштувати приватність вашого профілю (тобто вибрати дані, які будуть відображатись публічно). До прикладу, навіть у Telegram можна налаштувати, хто буде бачити ваш номер телефону, останню активність, дату народження і фото профілю. Хоча навіть це не убезпечить користувача від випадку витоку даних (коли всі, навіть непублічні дані стають публічними). Тож треба зважати на те, які дані ви хочете надати цій соцмережі», — пояснює аналітикиня.
І останній крок — не зберігати в месенджерах і переписках чутливі дані (банківські реквізити, документи тощо), говорить Ольга Снопок. Адже для вербування росіяни використовували й такий захищений месенджер, як Signal, який у Росії заборонили.
«Переписки у Telegram, на відміну від інших месенджерів, не є зашифрованими, а отже можуть бути прочитані будь-якою людиною, яка навчилась завантажувати повідомлення з Telegram. А це не так вже й складно», — підсумовує Ольга Снопок.
Зараз стає все складніше вберегти свої дані від «зливу» в інтернеті й потрапляння до рук шахраїв і навіть російських спецслужб. Тому головне правило — це сумніватись перед тим, як надавати свої дані будь-якому сервісу в інтернеті. Якщо є сумніви щодо того, чи не співпрацює ця платформа з РФ — краще не йти на ризик, говорить Ольга Снопок.