Дострокові вибори в Німеччині: катастрофа чи нові можливості?

Обмеження реалізації права бути обраним у зв’язку з наслідками окупації: міжнародні стандарти та дискусії щодо запровадження в Україні.

Аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок говорить, що великою проблемою у запобіганні подібним злочинам є закритість платформ, на яких контактують російські агенти з українцями, і небажання йти на контакт як з українською владою, так і з правоохоронцями окремо.

21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, після набрання чинності якого Україна стане 125-ю державою-учасницею. За відповідний законопроект №0285 проголосували 281 народний депутат.

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин. Дослідження медіаспоживання українців відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року.

Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена у повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави. 

23 квітня Сенат Сполучених Штатів Америки проголосував за пакет допомоги Україні на 60 млрд доларів. Раніше цю допомогу ухвалила Палата представників. Баталії навколо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню тривали у США близько 5 місяців. Ще 6 грудня 2023 року Президент Байден скерував до Конгресу законопроєкт, який стосувався військової допомоги. Однак республіканці в Палаті представників відмовилися голосувати за нього: мовляв, спочатку потрібно розглянути питання захисту кордону між США та Мексикою і загалом внести зміни до міграційного законодавства. 

Станом на перший квартал 2024-го після двох років великої війни ситуація на Черкащині залишається стабільною і контрольованою. В цілому 2023-й мало чим відрізнявся від попереднього року. Ключовою відмінністю стало збільшення кількості ракетно-дронових ударів ворога по території області: “дісталося” і центру Черкас, де тепер про війну нагадує зруйнований готель, і Смілі, і особливо Умані. 28 квітня 2023 року увійде в історію як один із найтрагічніших днів в історії області — тоді російська ракета забрала життя 23 людей, зокрема 6 дітей. Черкащина й далі прихищає переселенців, допомагає відбудовувати деокуповану Херсонщину, намагається відновити зруйновані об’єкти на своїй території, проводить тендери на будівництво та ремонти укриттів тощо. Політичне середовище області й обласного центру продовжує перебувати у загальному затишші, попри незначні спалахи активності.

На міжнародній арені росіяни часто заявляють, що Україна переслідує християн. Водночас на тимчасово окупованих територіях загарбники зачищають усі церкви — крім тих, які готові перейти в пряме керівництво Російської православної церкви (РПЦ). Остання в Росії має статус фактично офіційної державної релігії. Докладно про релігійну ситуацію на ТОТ України читайте в матеріалі Громадянської мережі ОПОРА.

Інавгураційний Саміт миру в Швейцарії, запланований на червень цього року, – довгоочікувана подія, на яку українська влада покладає багато надій. Вона може дати політичний поштовх для досягнення сталого миру в Україні, який, втім, не входить у плани Кремля.Аби зірвати подію, Росія, по-перше, дискредитує саму ідею її проведення: мовляв, це буде захід заради світлин, на якому нічого не вирішать. По-друге, в Кремлі хочуть максимально скоротити кількість країн, які візьмуть участь у саміті, зокрема серед держав так званого "Глобального півдня" (Латинська Америка, Африка й Південна Азія), що мають колоніальне минуле. Працюючи з ними, Росія зображує війну в Україні як боротьбу проти західного панування і колоніальної політики. По-третє, щоб зменшити привабливість запропонованих Києвом мирних ініціатив, у Москві формують образ України як державу-терориста.