Протягом останніх років телеграм став однією з основних платформ поширення російської пропаганди й дезінформації — перш за все через відсутність цензури та слабку модерацію контенту. І хоча цей сервіс популярний переважно в Україні та РФ, ним користуються й в інших країнах. Втім, у телеграмі на іноземців чатують проросійські канали, які транслюють вигідні Кремлю наративи. Громадянська мережа ОПОРА дослідила проросійські телеграм-канали, які працюють на західну аудиторію, і зв’язки між ними. 

Нині мільйони українців вимушено перебувають за кордоном через повномасштабну російську агресію. Ця цифра продовжує зростати. За даними української прикордонної служби, близько 40 тисяч громадян України безповоротно виїжджають за її межі щомісяця. За підрахунками ООН цифри ще більші — понад 200 тисяч. І хоч різні інституції дають різну оцінку, зрозуміло, що демографічна та міграційна ситуація в Україні вкрай тяжка. Повернення мільйонів українців додому вимагатиме значних зусиль України й держав-партнерів зі створення сприятливих безпекових, гуманітарних та економічних умов. Звісно, є й сподівання на те, що, можливо, у вересні ситуація покращиться, зокрема через настання "шкільного сезону", але комплексні рішення потрібні вже тепер. У цьому блозі ОПОРА зібрала підрахунки демографічної ситуації в Україні від різних інституцій.

Минулого тижня (11–17 вересня) російський диктатор Владімір Путін зустрівся зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином, який підтримав Кремль у “священній боротьбі” з "гегемоністичними силами”. Втім, РФ та КНДР ніяких угод не підписали – принаймні офіційно. Також росіяни вкотре заявили, що нібито готові до мирних переговорів, але не забули й про ультиматуми – Україна має погодитися з окупацією частини своїх територій. Рада Європи ухвалила декларацію з принципами прозорого й ефективного функціонування створеного раніше Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Декілька членів ЄС, які межують з країною-агресором, заборонили в'їзд на свою територію автомобілям з російськими номерами. Україна ж за допомогою морських дронів системно атакує російський Чорноморський флот. Загалом Сили Оборони знищили або пошкодили більш як 20 військові кораблів Росії, у тому числі 5 на минулому тижні. Серед них: великий десантний корабель “Мінськ” та підводний човен “Ростов-на-Дону”.

Більше 100 громадських організацій підписали заяву щодо неможливості проведення виборів в активній фазі війни та закликають міжнародних партнерів збільшувати підтримку України, щоб війна закінчилась якнайшвидшою перемогою, а демократичні вибори стали можливими. 

Вибори і повномасштабна війна — несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов'язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану. 

Минулого тижня (4–10 вересня) відбулися переговори президентів Туреччини та Росії, де Владімір Путін допустив повернення Росії  до "зернової угоди", якщо вимоги його країни будуть виконані. Зокрема відбудеться послаблення санкцій на російських сільськогосподарський сектор. 9–10 вересня у Нью-Делі (Індія) відбувся саміт лідерів країн "Великої двадцятки" G-20, учасники якого в підсумку ухвалили компромісну заяву щодо України.  Вірменія провела спільні військові навчання з США, що викликало гнівну реакцію Кремля, як і той факт, що США передали Україні снаряди зі збагаченим ураном. В Офісі Президента України розкритикували Комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, назвавши її висновки про відсутність достатніх доказів здійсненого Росією геноциду в Україні "політичною беззубістю" та "непрямим заохоченням злочинця". 

Нещодавнє дослідження, проведене Громадянською мережею ОПОРА, опитувало українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, про їхні мотиви повернутися додому. Дослідження показало, що більшість українців за кордоном планують повернутися додому, причому мешканці великих міст висловлюють більше бажання повернутися, ніж мешканці менших населених пунктів. Дослідження також виявляє суб'єктивні чинники їхнього бажання повернутися.

Маркетингова стратегія месенджера "Телеграм" – позиціонування себе як майданчика тотальної свободи слова у відповідь на політики модерації інших платформ спільного доступу, наприклад, Фейсбуку, Інстаграму чи Твіттеру. Телеграм сприймає модерацію контенту як філософське питання етики та моралі, ніби будь-яке втручання має функцію винятково “виховання” користувачів. Втім, це філософське питання має цілком реальні наслідки на практиці.

Минулого тижня (28 серпня – 3 вересня) військова інфраструктура Російської Федерації зазнала масштабних ударів українськими дронами. Для протидії цим атакам росіяни переплановують організацію ППО, оголяючи свої кордони в інших місцях, а також планують збільшити виробництво засобів протиповітряної оборони. Кремль продовжує використовувати інформаційні операції як один з пріоритетних засобів ведення війни. Для обгрунтування провалів у захисті власної території, дискредитації України й посилення конфліктів у європейському суспільстві Росія безперервно сіє дезінформацію. Натомість Україна працює над імплементацією Формули миру та запуском переговорів про членство нашої країни в ЄС вже в поточному році. Не менш важливим фокусом лишається розвиток українського військово-промислово комплексу (ВПК), нарощування спільного з європейськими країнами виробництва зброї, а також нейтралізація російської пропаганди, зокрема в державах Африки.