Level up: як політики й партії (не) зможуть агітувати серед українців за кордоном

Згаяти годинку або попрокрастинувати, подивитись пізнавальні відео або отримати денну дозу крінжу - ось чому ви, швидше за все, заходите у тікток. І він радо підкине вам у рекомендації смішні відео з котиками, песиками, незграбними дітьми та багато чого іншого. тікток зробить все, аби ви сприймали його як соцмережу, де панує щастя, сміх добро та інші позитивні емоції. Та є у цієї китайської соцмережі й інша сторона, яку вона з усіх сил намагається приховати подалі від очей користувачів. Чому ви ніколи не дізнаєтесь в Тіктоці про уйгурів, але із великою ймовірністю наткнетеся на небезпечні челенджі та російське ІПСО? Розповідає аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок у своєму блозі. 

Аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок говорить, що великою проблемою у запобіганні подібним злочинам є закритість платформ, на яких контактують російські агенти з українцями, і небажання йти на контакт як з українською владою, так і з правоохоронцями окремо.

Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням. 

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин. Дослідження медіаспоживання українців відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року.

ОПОРА дослідила, які нові обмеження зʼявилися для іноземних рекламодавців у країнах, де нині перебуває найбільше українців, та спробувала відповісти на три ключові питання: Чи дозволяє законодавство певної країни транслювати політичну рекламу онлайн кандидату або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні? Чи є можливість у кандидата або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні, транслювати політичну рекламу онлайн з погляду політики певної соціальної мережі? Чи існують додаткові обмеження (наприклад, вартість) онлайн-агітації за кордоном для кандидатів чи партій, які братимуть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні?

Україна може адаптувати практики інших країн та інституцій Європейського Союзу щодо заборони використання TikTok держслужбовцями, чиновниками, правоохоронцями та народними депутатами, вважає Ольга Снопок.

ОПОРА вже традиційно слідкує за іноземним досвідом боротьби з інформаційними загрозами. Раніше ми розбиралися, як США регулює політичну рекламу та протидіє поширенню конспірологічних теорій. Цього разу ми дослідили, як соціальні мережі намагаються протидіяти дезінформації, створеній штучним інтелектом (ШІ). 

Соцмережі — місце, де українці зараз проводять чи не найбільше часу. Там вони читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам новий контент, й інколи це зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Про принципи налаштування стрічок в Meta, Х, TikTok та YouTube «Медіамейкер» поспілкувався з аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Снопок та YouTube-експертом Кирилом Євсеєвим. 

Соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя, включаючи політику. Люди використовують їх, щоб висловлювати свою думку, співпрацювати, організовувати та протестувати. Політики та державні службовці також використовують соціальні мережі для просування своєї діяльності та спілкування з виборцями. Однак соціальні мережі є не лише джерелом інформації, але й ресурсом для її поширення. Інструменти, які розробники та власники надають користувачам, можуть бути корисними та впливати на соціальні групи. Про те, як соціальні мережі впливають на демократичні процеси, читайте у статті.