Соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя, включаючи політичну сферу. Люди використовують їх, щоб висловлювати свою думку, співпрацювати, організовувати та протестувати. Політики та державні службовці також використовують соціальні мережі для просування своєї діяльності та спілкування з виборцями.

Однак соціальні мережі є не лише джерелом інформації, але й ресурсом для її поширення. Інструменти, які розробники та власники надають користувачам, можуть бути як і корисними, так і впливати на соціальні групи.

Про те, як соціальні мережі впливають на демократичні процеси, читайте у статті.

Демократичні процеси від Facebook до TikTok

2011 рік, Арабська весна (масові протести проти диктатури - ред.) була в розпалі. Антиурядові протести відбувалися в Тунісі, Єгипті, Лівії, Сирії та інших країнах Близького Сходу. Протестувальники закликали до демократичних змін і рівності. 

Масовість протестів, їх поширення, коментарі та думки протестувальників поширювалися в соціальних мережах - на той час це були Twitter і Facebook. Останній був основним інструментом для збору, координації та комунікації. 

Соціальні мережі стали настільки важливим інструментом для протестувальників, що в Єгипті в січні 2011 року, в розпал протестів, влада відключила інтернет, за допомогою якого єгиптяни координували свої дії і планували марші.

Арабська весна створила прецедент і показала, наскільки впливовими стали соціальні мережі для громадянського суспільства. Люди отримали можливість безпосередньо впливати на політику. Крім того, соціальні мережі стали одним із засобів масової інформації. 

Люди отримали можливість безпосередньо впливати на політику. Крім того, соціальні мережі стали засобом горизонтальної співпраці в громадах. 

Зростаюча популярність соціальних медіа також призвела до приходу політики в онлайн-середовище. Дональд Трамп використовував Twitter під час своєї президентської кампанії 2015-2016 років для безпосереднього спілкування зі своїми прихильниками. Це допомогло йому оминути медіа-посередників і донести свою позицію у власний спосіб, з використанням експресивної і навіть образливої лексики. 

Більше того, твіти Трампа на початку січня 2020 року, перед інавгурацією 46-го президента Джо Байдена, призвели до штурму Капітолію (насильницькі протести 2021 року, організовані прихильниками Трампа з метою змінити результати виборів 2020 року, на яких переміг Байден - ред.). У Twitter повідомили, що помітили збільшення кількості повідомлень з "агресивною риторикою" одразу після твітів Трампа про "фальсифікацію" виборів і закликів "боротися до кінця".

Як звичайні реакції на пости друзів допомагають політикам? 

Соціальні мережі також стали інструментом стратегічних комунікацій, де клієнти можуть спрямовувати потрібні їм наративи до потрібної аудиторії за допомогою таргетування та персоналізації керованої реклами. Дані користувачів та їхні "цифрові сліди" (особиста інформація, реакції на пости, особисті записи) використовуються для аналізу та впливу на емоції чи поведінку. 

У 2017 році газета The Guardian опублікувала інформацію про те, що британська консалтингова компанія Cambridge Analytica збирала дані користувачів Facebook і використовувала їх для таргетування політичних кампаній та впливу на їхні рішення. Компанія також запустила в соціальній мережі анкету, в якій користувачі могли добровільно надавати інформацію про себе для "академічних цілей". 

Послугами компанії користувалися кандидати в президенти США Тед Круз, Дональд Трамп і британські політики, які агітували за Brexit. 

Соціальні мережі самостійно збирають дані про своїх користувачів: персональні дані, місцезнаходження, повідомлення і пости, реакції на повідомлення і навіть інформацію про використовувані пристрої (смартфони, ноутбуки) і базу контактів користувача. 

У своїх умовах використання Facebook зазначає, що "використовує інформацію, щоб допомогти рекламодавцям виміряти ефективність реклами та послуг, а також зрозуміти типи людей, які користуються їхніми послугами". Таким чином соціальні мережі допомагають таргетувати рекламу, у тому числі політичну, на користувачів.

Аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Ольга Снопок вважає, що соціальні мережі зацікавлені в тому, щоб якомога довше утримувати увагу користувачів, а тому намагаються індивідуалізувати контент для кожної людини, і все це заради прибутку.

"Для того, щоб користувачі залишалися на платформах, вони повинні любити платформи та контент, викликати приємні емоції. Саме тому соціальні медіа використовують дві важливі складові - інформацію про всіх користувачів та алгоритми, які аналізують цю інформацію. І відповідно до характеристик чи вподобань кожного користувача, алгоритми обирають відео та пости, які мають сподобатися", - пояснює Ольга Снопок.

Винятково добре з цим справляється TikTok - платформа для поширення відеоконтенту, що належить китайській компанії ByteDance. TikTok відстежує взаємодію з потоком та окремими відео користувача, а також його місцезнаходження, персональні дані та повідомлення. Також у 2021 році експерти з кібербезпеки виявили, що TikTok може збирати голосову та візуальну інформацію для "рекламних рекомендацій та відеоефектів".  

Основна аудиторія TikTok - це користувачі віком 18-24 роки, що становить понад 36%. Це одна з причин, чому Європейська комісія, уряди Канади та США занепокоєні тим, що TikTok може бути використаний для впливу на демократичні процеси.

Радикалізація демократичних процесів у соціальних мережах

Збір інформації про користувачів став для організацій та окремих осіб інструментом радикалізації політичних і соціальних процесів. Після аналізу профілю на людину націлюється відповідний контент. Чим частіше користувач взаємодіє з контентом, тим більше він його бачить, і тим більше він опиняється в "луна-камері" - середовищі, де він зустрічає лише інформацію або думки, які відображають і підсилюють його власні.

Ольга Снопок каже, що закрите середовище може швидко спровокувати радикалізацію політичних настроїв користувача.

"Певному користувачеві, наприклад, не подобається ідея закриття кордонів для чоловіків під час воєнного стану. Оскільки йому цікаво про це чути і дізнаватися, він лайкає пости з критикою закриття кордонів. Користувач буде споживати такий контент все більше і більше, підписуючись на різні видання або лідерів думок, які заперечують необхідність закриття кордонів. Зрештою, він потрапляє в закриту спільноту, і йому здається, що всі навколо вважають, що закриття кордонів - це погана ідея. У такій закритій спільноті людям легше радикалізуватися, створювати теорії змови і домовлятися про дії. Саме на цьому принципі ґрунтується TikTok", - пояснює Снопок.

Дослідники з Університету Роугемптона вважають, що люди проводять все більше часу в соціальних мережах - до дев'яти годин на день - і, отже, частіше потрапляють у закриті простори. А почуття приналежності створює "потенційний каталізатор для споживання, прийняття та інтеграції радикальної ідеології".

"Для впливу на український інформаційний простір Росія використовує соціальні мережі, які не модерують контент (Telegram) або толерантно ставляться до Росії (TikTok). Вони просувають тему переговорів та намагаються дестабілізувати ситуацію всередині країни. Основна мета таких впливів - зруйнувати єдність в українському суспільстві та готовність до боротьби, посіяти зневіру, виявити людей, які "вагаються" і готові співпрацювати з ворогом", - пояснює Ольга Снопок.

Хайп-демократія 

Форми поширення контенту та швидкість зміни трендів у соціальних мережах призводять до того, що користувачі все менше звертають увагу на певну інформацію та перенасичуються нею. Щоб привернути увагу, творці контенту, особливо політики, все частіше використовують популістську риторику: гасла замість пояснень, персоналізовану риторику та заклики замість діалогу. У такий спосіб вони групують навколо себе прихильників, використовуючи алгоритми та "камери відлуння". Вони також створюють образ "сильного лідера", який не боїться "говорити прямо" - майже фашистська тактика. 

Лаура Джейкобс, постдокторська дослідниця кафедри політичної комунікації та журналістики Антверпенського університету, пояснює зростання такого контенту так: політики створюють тренд у соціальних мережах, який швидко підхоплюють автоматизовані алгоритми. Популістський зміст повідомлення висвітлюється у ЗМІ, що сприяє його подальшому поширенню. 

Це так звана стратегія "хайпу" - швидке зростання в соціальних мережах з подальшим поширенням у ЗМІ за допомогою популістських заяв. Її використання впливає не лише на політичні кампанії, а й на політичну активність загалом. Дослідники eMarketer дійшли висновку, що звичайні вертикальні відео та популістська ворожа риторика є більш ефективними для таргетингу. 

Оскільки основним контентом є вертикальні короткі відео, TikTok вже стає лідером серед інструментів політичних кампаній. Політики йдуть туди за молодою аудиторією, яка схильна реагувати на швидкі тренди та персоналізовану риторику. Саме так молодь радикалізується. 

Група дослідників комунікацій з Гентського університету та Лувенського католицького університету вважають, що більше половини молодих людей у Бельгії та Франції у віці від 15 до 21 року піддаються впливу радикальних ідей і висловлюють бажання брати активну участь у насильницьких політичних протестах. 

Це пояснюється "низькою соціальною інтеграцією серед молоді та бажанням знайти однодумців у соціальних мережах". Такі думки не мають нічого спільного з динамікою в їхніх сім'ях. Більшість сімей не дотримуються певних релігійних переконань чи практик; лише 16% респондентів належать до робітничого класу.

Вчені-комунікативісти з Гентського університету вважають, що проблему радикалізації молоді можна подолати лише за допомогою системного підходу до запобігання радикалізації. Необхідно розпізнати групу людей, особливо підлітків, які можуть стати радикально налаштованими в майбутньому, і працювати з причинами потенційної радикалізації. 

Радикалізація починається з відчуття соціальної несправедливості та низької інтеграції в суспільство.

Цю проблему можна вирішити за допомогою місцевої соціальної політики, індивідуально адаптованої до потреб кожної групи. Екстремізм часто пов'язаний з особистим досвідом і місцевими обставинами, тому краще і швидше розпізнавати його на місцевому рівні.

Оригінал статті: Svidomi.in.ua

Авторка: Марія Патока