Теги: дезінформація
Як окупанти знищують українську культуру на сході України
Полювання на українську літературу, вбивства культурних діячів та перетворення історичних місць на пам'ятки радянської епохи — непоправні злочини окупантів. Про те, як росіяни стирають українську ідентичність з культурного простору та переписують історію, читайте у матеріалі. Українська культурна спадщина, багата і неповторна, стала об'єктом систематичного знищення з боку росії на тимчасово окупованих територіях сходу України ще з 2014 року. У цій статті Східний Варіант спільно з аналітикинею Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Снопок розгляне серію злочинів, вчинених проти культурної спадщини України на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини й дослідить їх наслідки для самоідентифікації українського народу.
Знешкодити цифрову отруту: як ЄС готується протидіяти дезінформації під час виборів у Європарламент 
2024 рік можна назвати справжнім святом демократії, адже в щонайменше 64 країнах світу відбудуться вибори, і братимуть участь у них майже 49% населення світу. Зокрема, владу обиратимуть країни-партнери України: США, Литва, Південна Корея тощо. Також надзвичайно важливими є вибори до Європейського парламенту. Впродовж 6–9 червня виборці 27 країн голосуватимуть за 720 депутатів. Очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель зауважив, що ці вибори — “ключова ціль” для дезінформаційних кампаній, особливо російських. ОПОРА розібралася, як ЄС готується до майбутніх виборів до Європарламенту, які ризики становить передвиборча дезінформація у ЄС для України та які уроки може винести Україна для підготовки до післявоєнних виборів. 
Росія провадить системну політику, яка може свідчити про намір знищити український народ як такий — звіт ОПОРИ
У дискусіях про те, як довести вчинення Росією геноциду, переважно наводять аргументи про фізичне знищення, депортації й насилля щодо населення окупованих територій. Водночас русифікація й індоктринація, спрямовані на заперечення ідентичності українців в окупації, — це системна політика, яка може свідчити про намір знищити український народ як такий.  Ми дослідили законодавчі акти РФ, публічні заяви представників російської влади та місцевих колаборантів, свідчення з російських та проросійських медіа на ТОТ, заяви української влади та правоохоронних органів, а також проросійські місцеві телеграм-канали і сторінки “ВКонтакте”. Цей звіт — одна з перших спроб охарактеризувати культурну політику в так званих “Л/ДНР” з 2014 р., а також описати “кримський сценарій” культурної окупації, який наразі впроваджують на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Луганської й Донецької областей.
ДОСЛІДЖЕННЯ. Міцні обійми Пушкіна: культурна політика росіян на тимчасово окупованих територіях України
Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні не- поправних втрат Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі. Цей звіт — одна з перших спроб охарактеризувати культурну політику в так званих “Л/ДНР” з 2014 р., а також описати “кримський сценарій” культурної окупації, який наразі впроваджують на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Луганської й Донецької областей.
На кого Кремль перекладає відповідальність за вбивство Навального та що думають "хороші росіяни"
Для українців Навальний – доволі суперечлива фігура. З одного боку, він критикував режим Путіна, а з іншого – підігрував риториці Кремля про Україну. Для Заходу ж, який одвічно намагається знайти "хороших росіян", аби побудувати політичний діалог, він був символом опозиції й найбільшою загрозою для нинішнього авторитарного режиму. Ймовірно, що і в Кремлі Навального вважали небезпечним. Спершу його не допустили до виборів, потім спробували вбити, а згодом посадили у в'язницю, з якої йому не вдалося вийти живим. Вбивство або доведення до смерті "опозиційного" політика вчергове продемонструвало, що Росія – давно не демократія, а путінський режим страшенно боїться втратити контроль над політичним процесом. Відтак, Кремль копіює тактику гітлерівської Німеччини й очищує внутрішнє політичне поле від уявних "ворогів".
Вгору