Вступ

У лютому 2024 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що росіяни ведуть масштабну інформаційну операцію під назвою “Майдан-3”. У ГУР пояснили, що Кремль намагається послабити позиції ЗСУ на фронті шляхом дискредитації української влади: мовляв, президент і парламент нелегітимні, як і всі рішення, які вони ухвалюють. Справді, восени 2023 та навесні 2024 років українці мали б переобирати владу, але цього не сталося через законодавчу заборону на проведення виборів під час дії воєнного стану. Та й забезпечити повноцінне право громадян обирати і бути обраними в умовах активних бойових дій та регулярних обстрілів неможливо. Утім російська влада наполегливо намагається підірвати довіру до української влади як з боку самих українців, так і серед міжнародних партнерів. 

Громадянська мережа ОПОРА зазирнула в український сегмент соціальної мережі Х (Twitter) у піковий період розгортання цієї операції. Ми завантажили всі згадки імені Володимира Зеленського українською мовою за період з 1 до 31 травня 2024 року, отримавши 23 278 твітів. Із цього масиву ми одразу видалили 1855 новинних повідомлень українських медіа, а з фінальних 21 423 твітів сформували вибірку у 8 500 твітів, зваженою за кількістю твітів на день (тобто якщо у певний день було більше твітів у початковому датасеті, у вибірці було також пропорційно більше твітів за цей день).

Графік кількість твітів по даті:

 

Коротке резюме

У процесі аналізу відібраних повідомлень ми зафіксували 3 594 твітів, які містили дискредитацію Президента України — а це 42,3% всієї вибірки. У цьому дослідженні ми фокусувалися не на акаунтах, які поширювали дискредитуючі повідомлення, а на особливостях контенту в цілому. Наші дані показали: якщо у повідомленні згаданий Президент України, майже у половині випадків воно міститиме гостру критику його персони. Звісно, критика як така є конструктивним явищем і навіть запорукою демократичного процесу, а проговорення потреб унаочнює запити і погляди різних груп населення. Однак проаналізований нами контент виходить далеко за межі здорових дискусій. 

Перед тим, як описувати виокремлені дискредитаційні наративи, поділимося узагальненими висновками щодо цієї дискредитаційної кампанії.

  1. Дезінформація як така. Здавалося б, дискредитаційна кампанія — синонім дезінформації, але це не зовсім так. Дезінформація, тобто свідомо неправдиве повідомлення, автор якого має намір заподіяти шкоду його отримувачам, є лише однією зі складників дискредитаційної кампанії. Наприклад, багато користувачів, котрі свідомо або ні стали частиною досліджуваної нами кампанії, поширювали її ключовий дезінформаційний наратив, називаючи Володимира Зеленського “тимчасово виконуючим обовʼязки президента”. Ба більше, такі юзери часто закликали вважати недійсними будь-які документи, підписані ним. Якби ця кампанія була успішною, вона б дестабілізувала владну вертикаль та суспільство. Хоча українське законодавство однозначно забороняє вибори під час воєнного стану (з чим солідарні й наші міжнародні партнери), російські державні медіа і влада намагаються спотворити факти та покращити репутацію РФ як країни, що проводить вибори попри війну (хай навіть результати цих “виборів” абсолютно передбачувані). 
  2. Підважування легітимності інституцій замість переконування. Ще одна особливість цієї дискредитаційної кампанії полягає в тому, що вона не мала на меті переконати цільову аудиторію в правдивості певної версії подій (як, наприклад, це було зі спробами російської влади приховати свої злочини на Запорізькій АЕС). Натомість російські агенти впливу й інші учасники цієї кампанії (не важливо, брали вони в ній участь свідомо чи ні) прагнули підірвати довіру до демократичних інституцій в Україні як таких. Замість того, щоб переконувати в правдивості якогось факту чи події, агенти впливу намагалися змінити світогляд своїх цільових груп. Про це свідчать використані наративи: мовляв, чинна українська влада формує диктатуру, а в державі не працюють системи стримувань і противаг. Також учасники цієї кампанії спекулювали щодо вчинення Президентом і його командою злочинів різного рівня тяжкості, натякаючи на відсутність спроможних правоохоронної й судової систем, які могли б цим злочинам завадити. Врешті, центральний наратив щодо нелегітимності чинної влади теж “бʼє” в одну з підвалин демократії — змінність влади в законний і легітимний спосіб, а також передбачуваність процесів та процедур. У випадку успіху така кампанія не втрачає своєї результативності навіть після того, як увага до інфоприводу зникає, тобто дає довгостроковий ефект на прийняття рішень громадянами держави-жертви. 
  3. Посилення чутливих тем. Для нарощення емоційної напруги в наративах цієї кампанії використовують чутливі теми, які помітно впливають на повсякденне життя громадян і щодо яких немає загального консенсусу. Наприклад, дописувачі згадують тему мобілізації й ухиляння від неї, нарікаючи, що вона відбувається несправедливо/невчасно/корумповано/неефективно/тощо. Або розпалюють політичні конфлікти, протиставляючи чинного президента попередньому і принижуючи виборців, які у 2019 році віддали свої голоси за Зеленського. Подібні наративи покликані викликати гостру емоційну реакцію в найбільш болісних точках. І справа не лише в зниженні критичного мислення, коли емоції закипають: що більш гостру емоцію вдалося викликати агентам впливу та що більш неприємні асоціації закріплюються за цією темою, то з більшою ймовірністю людина намагатиметься уникати її в майбутньому. Також більшість зафіксованих нами твітів містили мову ненависті, що теж посилює емоційну реакцію. 
  4. Використання конспірології й теорії змов. Багато зафіксованих нами дискредитаційних постів містили різного роду конспірологічні тези — такі, які неможливо спростувати або підтвердити до кінця, адже вони спираються на твердження, які неможливо остаточно спростувати мовою фактів. Особливо плідна нива в цьому контексті — тези, що стосуються воєнних дій та управління військом, оскільки під час воєнного стану діє режим інформаційної тиші, а оборонні структури працюють закрито. Велика частина закидів зводилися до того, що або командування, або сам Зеленський, або його офіс, або ж усі разом “здали території ворогу” через підступну змову з Кремлем. Інколи такі твердження базувалися на правдивому факті, на який нашаровували різного рівня амбітності теорії змови: наприклад, факт народження головкома Сирського на території сучасної РФ використовували як доказ таємної змови української влади з росіянами заради збагачення. В умовах війни теорії змови особливо небезпечні, адже підігрівають тривогу: мовляв, існують якісь “вони”, які плетуть підступну змову проти “нас”, і хоч ми точно не знаємо, хто саме наші справжні “вороги”, ми знаємо напевне, що вони існують. До описаних вище тактик іноді додавалися маніпуляції фактами, у яких важко розібратися без спеціалізованих знань, а також насаджування недовіри до влади й мова ненависті щодо тригерних питань. 
  5. Метод “палаючого будинку”. Остання риса досліджуваної нами кампанії — мультиканальність. За період спостереження близько половини всіх твітів зі згадкою Володимира Зеленського містили дискредитацію. Використаний агресором метод “палаючого будинку” полягає у послідовному засміченні інформаційного простору наративами різного формату і рівня якості. Так, значна частина цих твітів не містять аргументів, а складаються винятково з нецензурної лексики чи мови ненависті. Такий спам формує дистанцію між користувачем і контентом, не вигідним ворогу. Іншими словами, через велику кількість дискредитаційних дописів агенти впливу намагаються максимально ускладнити шлях до конструктивної інформації.

Політика

Теми політики, розвитку держави та її позиціювання на міжнародній арені згадані в 2213 твітах. Зокрема, користувачі критикували рішення Володимира Зеленського і стверджували, що йому не можна довіряти, адже він (як і його команда) не вміє або не хоче виконувати свою роботу. Також на порядку денному були питання корупції у вищих ешелонах влади, “залежності” Зеленського від впливових політичних та фінансових кіл усередині країни і за її межами та невдоволення тим, що влада начебто ігнорує законодавство України.

Говорячи про слова і вчинки Володимира Зеленського, що мали місце до повномасштабного вторгнення, користувачі Х згадували озвучені ним ще до президентської каденції заклики “перестати стріляти”, “закінчити війну у своїй голові” та “зійтись посередині”. 

Коли ж ідеться про період після початку великої війни, користувачі писали, що в Україні не проводять реформ (навіть вели відлік днів, коли в країні “нічого не робилося для вступу в ЄС”), немає боротьби з олігархатом, а “фундаментальні проблеми країни не вирішуються роками”. Також Президента критикували за будівництво доріг, у той час як ЗСУ та ГУР задля розробки ПЗ мають “принижуватися і ‘подарунки’ розігрувати”. Згадували й недосконалу інформаційну політику: наполягали, що потрібно закрити “зомбомарафон” і “пропагандистські канали #агента кремля #зеленського”, а також закликали до створення “українських ботоферм для нівеляції російських”. Понад те, багато коментаторів переконані, що в Україні немає свободи слова — людей начебто саджають за ґрати через правду про Володимира Зеленського, а “влада відкрито називає ворогами тих, хто її критикує”. 

Економічна політика Зеленського також не влаштовувала користувачів: прибуткові раніше держпідприємства “після приходу зеленського знову пішли в глибокий мінус”, країна тепер живе винятково коштом західних країн, бідності, як в Україні, “немає ніде, може тільки в Африці”, а борги, які набрав Зеленський, українці “будуть сплачувати мінімум 50 років”. Деякі з цих тверджень є навіть доволі справедливими, однак вони не враховують контексту, в якому опинилась Україна. Спершу через пандемію економіка нашої держави ослабла, а як тільки почала відновлюватися, розпочалося повномасштабне російське вторгнення. І саме Росія, яка щодня знищує українську енергетику, підприємства та вбиває українців, винна у зростанні бідності та потреб України у зовнішніх кредитах і грантах, справді критично важливих для українського бюджету. 

Особливий гнів користувачів викликала відставка Валерія Залужного, яка нібито перешкоджає вступу України до НАТО, та призначення на його місце Олександра Сирського. Коли йдеться про мобілізацію, то, за словами дописувачів, Володимир Зеленський “гальмує всі потуги народу України та ЗСУ в проведенні мобілізації”, “віддає накази ТЦКашникам”, через дії яких “системно помирають люди”. Також Президента звинувачували у “кришуванні” злочинів працівників ТЦК, вбивствах чоловіків на кордоні й мобілізації хворих на “туберкульоз та олігофренію”. Окремо згадували заборону на виїзд чоловіків призовного віку: за словами користувачів, замість “безвізу Зеленський зробив безвиїзд”, адже розумів, “якби зеленський не закрив кордони, то всі українці по безвізу звалили б”. 

Іншим напрямком кампанії була міжнародна політика: користувачі засуджували публічну критику Зеленським Байдена, спекулювали через нібито недостатнє використання можливостей лендлізу з українського боку та “відмову” від введення на територію України союзних військ Франції (хоча досі не зрозуміло, чи хтось із французької влади справді пропонував залучити іноземні війська на цьому етапі російсько-української війни). 

Багато дописів присвячені спробам Президента розпочати шлях до мирних перемовин (адже, як писали деякі користувачі, “росіяни б перестали вбивати українців, якби політики домовилися”). Йшлося і про те, що “формула миру” є нездійсненною, безпекові угоди “не дають жодної безпеки”, а сам Зеленський не може підписувати мирну угоду з РФ, адже “є сумнів щодо [його] легітимності”. Особливо дісталося “саміту миру”, що відбувався 15-16 червня 2024 року в Швейцарії. Дописувачі глузували з відмов лідерів окремих країн світу брати участь у цій події та називали її “дипломатичним провалом”, говорили про її беззмістовність через відсутність представників РФ та казали, що “це не саміт миру, а саміт продовження війни”. 

Коментатори одностайно сходилися на думці, що Володимир Зеленський “знищує демократію” та “перетворив державу на машину страху для своїх громадян”. Президента закликали піти у відставку, адже так “він міг би зробити більше для перемоги України”, а у випадку відмови погрожували його “позбутися”. Врешті, користувачі Х писали, що “Зеленський діями силовиків, ТЦК, обмеженнями прав і свобод, систематичним порушенням Конституції підбурює людей до бунту” та закликали інших “триматися, адже час відплати настане”.

Крім того, багато користувачів говорили, що не довіряють Володимиру Зеленському, бо він або не хоче, або не вміє робити свою роботу. Дописувачі вказували, що “складні часи вимагають простих, однак ефективних рішень”, а “Зеленський на такі рішення не спроможний”. Також писали, що він не здатний до самостійних дій, не вміє пристосовуватися та виживати у складних політичних умовах, не вміє вести перемовини та розрізняти, де справжні друзі, а де вороги (останній висновок виник через контакти українського МЗС із Китаєм). Дописувачі нарікали, що через Зеленського Україна не зможе втримати власну державність, адже він “некомпетентний у справах війни”, ігнорує “роботу державних інститутів” та втратив довіру суспільства і легітимність всередині України й за її межами. 

Згадували також, що Президенту бракує практики і знань. Його діяльність характеризували як “злочин, замаскований під некомпетентність”, закликаючи “змінити неефективну владу, яка не витягує війну”. Серед причин недовіри користувачі Х називали те, що Зеленський “зумів допустити другий етап війни”, “вбив 100 000 українців і здав [росіянам] полк "Азов" та 2 батальйони морської піхоти” в Маріуполі, не забезпечив евакуацію людей із тимчасово окупованих територій і будує в Україні концтабір, знищує опозицію та не хоче перемоги України, адже отримує вигоду з війни, беручи на себе жодної відповідальності. Якщо повідомлення про концтабір та вбивства сотень тисяч українців не надто викликають довіру, то інші твердження можуть здаватися справедливими. Зокрема, обмеження опозиційних медіа — не надто гарна практика для демократичної держави, але твердження про побудову авторитаризму та знищення опозиції в Україні також є значним перебільшенням.

Не оминула критика й команду Зеленського. Її називали “шапіто”, “команда зрадників, провокаторів і дурнів”, “банда”, “зелені гниди”, “кримінальне злочинне угруповання” тощо. Зокрема, писали про те, що в команді Президента багато проросійських агентів: мовляв, Володимир Зеленський оточений “прокацапськими прихвостнями”, які раніше працювали на Януковича, а зараз “виявляються корупціонерами, колаборантами і зрадниками”, “мародерять гуманітарку, розміновують кордони, накатують дороги для окупанта” та прагнуть не перемоги України, а “виконання оманських договорняків із патрушевим”. Також команду Зеленського підозрювали у зв'язках з ФСБ, натякаючи, що саме через це влада не обмежує діяльність УПЦ МП, а росіяни дізнаються, де розташовані склади зброї, яку Україна отримала від заходу. 

Діставалося команді Президента й через підтримку його ініціатив або недостатню роботу парламенту для перемоги: згадували про ракетні програми, незбудовані фортифікації, зміну правил торгівлі ліками тощо. Оточення Зеленського звинувачували в корупційних схемах: йшлося про таємничі документи, в яких “сума розкрадання і збитків державі через дії команди Зеленського оцінена в $12,6 млрд”, натякали на “закінчення епохи бідності” серед вищого керівництва держави і те, що вони “йшли до влади, щоб побороти корупцію, а вийшло так що очолили та ще й вдосконалили”, а також закликали “конфіскувати [у влади] всі рахунки та майно, намародерене за 5 років”. 

Чи не найбільше критики стосувалося Андрія Єрмака: його звинувачували у захопленні влади і зловживанні нею, “великому крадівництві, некомпетентності та отриманні вигоди від війни. Вже традиційно йому закидали роботу на РФ — передачу даних російським спецслужбам та плани “віддати половину України ворогу”. А от на питанні, що робити з командою Президента, користувачі Х розходилися: одні казали, що їх необхідно арештувати, віддати під суд та вигнати з території України, інші ж пропонували обміняти їх на полонених українських військових чи просто розстріляти.

Ще одна тема, яка зринає серед згадок про політичні рішення Президента, — корупція. У 704 твітах, де йшлося про цю проблему, користувачі писали, що Володимир Зеленський і його команда є “неефективними та корумпованими”, що “Україна ще не бачила такого масштабного розкрадання бюджетних коштів”, а самого Президента “потрібно притягти до відповідальності”. Корупцію (але не російські обстріли) також називали основною причиною відсутності електроенергії в Україні. 

Крім того, Президенту дорікали через призначення нефахових людей на державні посади, припускали, що “план Зеленського — давати красти друзям мільярди”, говорили, що у нього “був шанс війни в історію, але він обрав бабло”. Деякі користувачі також писали, що інші країни не хочуть підтримувати Україну через масштабну корупцію, адже отримані від США кошти “потрапляють під розпил” (утім, Штати продовжують давати гроші корумпованій українській владі, аби згодом виправдати програш України корупцією), а “ніхто з притомних цивілізованих країн не буде себе марати зустріччю з… мародером”. 

Втім, найчастіше в нашій вибірці траплялися гнівні дописи про те, що Володимир Зеленський створив надзвичайно корумповану систему, яку тримає “під особистим контролем” та якої “не було за всі часи Незалежності”. За словами дописувачів, у цій системі гроші крадуть перш за все сам Президент і голова його офісу Андрій Єрмак, а також військове керівництво і працівники ТЦК, які “купують собі літаки”. Причиною створення такої системи називають відсутність покарання за корупцію (“грабуєш країну, а максимум за це — оцінка народом на виборах”) та роботу української влади на користь РФ (адже все, що потрібно Зеленському, — отримати від Путіна “гарантії його особистої безпеки та недоторканості після того, як він залишить свою посаду і виїде за кордон проїдати вкрадені в Україні мільйони”). Пропонують користувачі і рішення цієї проблеми: “повернення України у правове поле”, а згодом — “арешт та довічне ув'язнення з повною конфіскацією майна всієї банди зеленського-єрмака-татарова та пов'язаних з ними осіб”. 

А от думка про те, що Володимир Зеленський — не самостійний політик, а лише маріонетка, яка виконує накази інших політиків або олігархів, виявилася не дуже популярною. Серед 64 твітів, в яких траплялася ця ідея, більшість писали про залежність Зеленського від чинного керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Останнього користувачі Х називали “справжнім володарем влади”, “незаконно виконуючим обовʼязки президента України”, “кротом ФСБ РФ”, який навіть усі поїздки Президента “узгоджує із РФ”,, а Зеленського — “найнятим актором”, “маріонеткою” та “державним зрадником”, який віддав владу в руки голови ОП. Шукаючи причин такої “залежності”, деякі коментатори припускали, що Володимир Зеленський боїться Єрмака, бо той “може розповісти про Оман”. 

Втім, голова ОП — не єдиний претендент на посаду “ляльковода”. За словами користувачів Х, і Зеленський, і сам Єрмак є ставлениками Ігоря Коломойського — справжнього “тіньового президента України”. Коментатори навіть порівнювали ситуацію в Україні з фільмом “Парфумер”, адже “люди зомбовані владою та думають, що Україною керують Зеленський та Єрмак і не розуміють, що вони лише люди Коломойського”. Далі ж погляди користувачів розділилися: одні писали, що Президент насправді виконує прямі накази Володимира Путіна, інші ж говорили, що він насправді підкоряється країнам Заходу, залежить тільки від їхньої волі й виконує роль “прокладки для непопулярних законів під час війни”.

Окремо користувачі підкреслювали, що українська влада й особисто Президент ігнорують законодавство, нехтують Конституцією та волею народу. Деякі дописувачі обурювалися, що “режим Зеленського” має “елементи позаконституційного обмеження конституційних прав і свобод українського народу”, адже “Зеленського конституція та закони не хвилюють”. Також користувачі Х писали, що “Зеленський та Єрмак будують поліцейську державу, де силовим структурам надані безмежні права, при повному нехтувані Конституцією”, а блогер Мирослав Олешко (Myroslav Oleshko), який дуже активно критикував політику Президента протягом усього періоду дослідження, писав, що “ніхто не хоче жити в країні, де конституція не працює”.

Війна

Тема війни згадана в 1203 твітах нашої вибірки. Загальна тенденція її появи подібна до згадок теми політики. Основна відмінність полягає у тому, що до ключових піків згадок теми війни 17, 21 та 25 травня інтенсивність її обговорення була дещо нижчою, ніж теми політики. 

Дискредитувати особу Президента користувачі намагалися через критику його рішень щодо управління Збройними Силами — такий зміст мали близько половини твітів цієї категорії. Попри велику кількість дописів, перелік претензій користувачів досить обмежений: Зеленському закидали проблеми з забезпеченням ЗСУ (як базових потреб, так і озброєння), розмінуванням прикордонних територій та відсутністю укріплень. 

Більшість повідомлень сформульовані як агресивні запитання у форматі “Де *підставте бажане*?” (ракети, системи ППО, фортифікації тощо). Також користувачі висловлювали припущення, як могло статися, що Україні не вистачає цих пріоритетних (за рейтингом укртві) речей. Підбірка гіпотез, утім, доволі скупа: одні коментатори звинувачують владу в бажанні збагатитися на війні та пропонують різні варіанти цього збагачення. Деякі закидають, що “після розпилів на “Великому будівництві” або інших способів незаконного збагачення бюджетними коштами на зброю грошей уже не вистачило. Також спекулюють, що відсутність власного озброєння — це свідомий задум Зеленського та його Офісу, щоб довше на ній збагачуватися і загалом користуватися перевагами концентрації влади за умов воєнного стану. Деякі нарікають, що в України досі немає ракет власного виробництва, адже Зеленський “закатав всі гроші в асфальт”, а натомість міг би “не стояти з простягнутою рукою перед Заходом, а перестати красти і виділити гроші потужним виробникам”. Деякі писали про те, що Володимир Зеленський має побудувати “власні ракети з намародереного в українців за 5 років” і використовувати їх для ударів по Росії. За цими спекуляціями спостерігаємо натяки на вже знайомі нам наративи про “диктатуру Зеленського”, які раніше, напередодні ухвалення урядом США рішення про продовження фінансової підтримки України, використовували для дискредитації української влади.

Неочікувано часто Зеленського звинувачували в підступній змові з росіянами — мовляв, влада “готувала Україну до здачі росіянам”, тому погіршувала стан війська, а нині російська армія має успіхи на фронті, бо їм сприяє українська влада. Крім того, дописувачі переконували інших у тому, що перед вторгненням Президент сприяв збагаченню та приходу до влади Віктора Медведчука і просував російські наративи про “громадянську війну в Україні”. У багатьох дописах траплялося обурення тим, що Зеленський “навіть після візиту директора ЦРУ” не попередив суспільство про вторгнення Росії, а згодом закликав людей на окупованих територіях чинити опір окупантам, чим наражав їх на небезпеку. 

Іншим свідченням підступної змови Президента України з Кремлем називали те, що Україна не завдає ударів по Кримському мосту чи Кремлю, продає Росії титанову руду для виготовлення ракет і “клаптик за клаптиком здає українську землю кремлівському господарю”. Траплялися й конспірологічні теорії про те, що РФ оголосила Володимира Зеленського у розшук, аби той міг “випити шампанського із Путіним”, а сама РФ не обстрілює ті міста, де перебуває Зеленський. Крім того, дописувачі зазначали, що метою Президента є “вбити якнайбільше українців, а залишок здати московитам”, здійснити геноцид українського народу — мовляв, саме задля цього він занижує кількість загиблих українців, саботує ведення війни та забороняє стріляти по території РФ. Час від часу Зеленського навіть прямо називали державним зрадником, що “винний у смертях сотень тисяч українців”, та закликали судити його у Гаазькому трибуналі. 

Також дописувачі пояснювали, як саме Зеленський (нагадуємо, особисто він) готував українські території для росіян. Тут, зокрема, пригадують “Велике будівництво”: мовляв, він “будував дороги окупантам” і “прокладав асфальт танкам”. Подекуди звучить версія, що Кремль наказав Зеленському вбити якомога більше українців, тому всі поразки на фронті чи проблеми в управлінні військом — це виконання вказівок “московських кураторів”. 

Час від часу юзери згадують “нищення усіх ракетних програм” як доказ того, що особисто Зеленський є “поплічником Путіна”. Найбільш імовірно, під “знищенням” мається на увазі тимчасове зниження фінансування ВПК на початку президентського терміну Володимира Зеленського. Писали й про те, що незадовго до вторгнення Зеленський “відводив війська, розміновував території, зупинив оборонну і ракетну програми”, чим “послабив країну і зробив вторгнення більш ймовірним”, адже “дав [Путіну] підстави вважати, що вторгнення буде легким і швидким”. 

У цьому ж контексті згадують фортифікації. Коментатори писали, що замість будівництва оборонних споруд гроші на них розкрадають як на рівні вищого керівництва держави, так і на місцевому рівні, а війна та загибель людей “не спиняють зеленського та його слуг у своєму бажанні набивати свої кишені грошима народу”. Так, відсутність, за оцінками твітерян, фортифікаційних споруд прирівнюють до державної зради, а “вкрадені на фортифікаціях гроші” — до “мародерства”. Нерідко питання фортифікацій використовують як доказ того, що Зеленський і його команда сидять на зарплаті в Кремля й тому заздалегідь звільняли шлях російській армії. 

Також як свідчення “державної зради” наводять так звані “розмінування” прикордоння — юзери Х і досі розкручують сумнозвісне “хто розмінував Чонгар?” Якщо точніше, поки триває офіційне розслідування подій, що відбувалися на Півдні Україні протягом перших тижнів повномасштабного вторгнення, багато користувачів заявляють, що Зеленський ледь не особисто проводив розмінування. У цьому ж контексті лунають риторичні питання, чому ворог не підірвався на мінних полях на Донеччині й Харківщині: дописувачі впевнені, що розмінування цих територій справді відбулося, причому за прямим наказом Зеленського, щоб впустити російську армію на територію України.

І навіть буцімто “втрату легітимності” Зеленським (за версією російської пропаганди), коментатори використовують як аргумент його звʼязків із російською владою. Логіка аргумента, втім, відрізняється: одні стверджують, що Зеленському вдається триматися на осаді винятково завдяки роботі на Кремль, а інші — що “і так нелегітимному” Зеленському вже немає що втрачати, тому він буде і “армію розкрадати”, і “українців в крові топити”. Приблизно у половині таких дезінформаційних повідомлень “нелегітимність” Зеленського згадана разом зі звинуваченнями у державній зраді. Прикметно, що юзери переважно не доводять, чому Зеленський є “нелегітимним”, а натомість згадують “втрату легітимності” як доведений факт, яким намагаються пояснити всі інші “гріхи” Президента. 

Хоч і незначна відносно загального масиву, але все ж частина коментарів дублює наративи, які ми вже бачили серед англомовної авдиторії. У таких повідомленнях Володимира Зеленського прямо називають “диктатором” та “узурпатором”, закидають йому звинувачення в “державній зраді” та “воєнних злочинах”, а подекуди й проводять причинно-наслідковий звʼязок: мовляв, Зеленський узурпує владу, адже, як тільки він втратить президентське крісло, то стане підсудним за скоєні злочини. Серед останніх юзери називають уже знайомі нам “державну зраду” у вигляді “співпраці з росією” та корупцію, яку вони називають “мародерством” тощо.

Суспільство

Поза війною, політичними темами і відвертим хейтом Володимира Зеленського, користувачі Х час від часу писали про українців загалом, опозиційні партії та політиків і розколи всередині суспільства. У нашій вибірці трапилося 302 твіти зі згадками цих тем.

У цьому контексті користувачі часто згадували опозиційні партії та політиків, зокрема Петра Порошенка. Деякі дописувачі стверджували, що колишній президент був набагато гіршим за нинішнього: мовляв, саме його рішення привели до влади Зеленського, сам він збагатився на війні, і “ніколи знову” не можна допустити його до влади. Інші юзери писали, що між Зеленським і Порошенком немає жодної різниці: обидва начебто є корупціонерами, брехунами та фашистами. Втім, таких дописів була меншість. 

Натомість набагато більше користувачів Х писали, що Петро Порошенко був політиком такого рівня, якого Зеленський ніколи не зможе досягнути. Саме Порошенко, за словами дописувачів, “зберіг, зміцнив та захистив від повномасштабного вторгнення” Україну, ніколи б не допустив війни та не пішов би на капітуляцію, забезпечив би набагато вищий рівень життя, “вигриз безвіз і томос” та допомагає війську зараз. Натомість суспільство, на думку дописувачів, несправедливо звинувачує колишнього президента фактично в усьому, тоді як повнота влади залишається у команди Зеленського. А от якби Петро Порошенко залишався при владі, то, як вважають користувачі, ЗСУ були б набагато потужніші, економіка була би сильніша, Україна б деокупувала свої території, сама могла забезпечити себе зброєю, побудувала би потужні лінії укріплень, не відводила б війська, обстрілювала б територію РФ, військкомати були б переповнені добровольцями, а повномасштабне вторгнення й взагалі б не сталося.

Крім схвалення чи претензій до політиків різного штибу, юзери висловлювали своє негативне ставлення до основного джерела влади в Україні — українського народу, а якщо точніше — до конкретної його частини, яку називали кодовим словосполученням “виборці Зеленського”. Коментарі щодо них здебільшого хейтерські й не містять жодних аргументів, зате багаті на нецензурну лексику. Наприклад, людей, що голосували за Володимира Зеленського, називали “стадом”, “фанатиками”, “місцевими суїцидниками”, “розумово відсталими”, звинувачували у тому, що вони “віддали країну задарма” і ”не мають не мають жодного морального та інтелектуального права засуджувати” Сталіна та його прибічників, адже й самі “демократичним шляхом привели до влади організовану злочинність”. Багато коментарів ставили під сумнів інтелект “виборців Зеленського”: їх називали “дурачками”, “тупими”, “дегенератами”, “наївними”, людьми, що вони “мають інтелект дворічної дитини” та “самі себе перемудрили”, адже “не бачать взаємозвʼязку між тим, як голосують, і як живуть”. Крім того, у них іронічно запитували, чому зараз вони не почуваються піднесено і святково, оскільки на виборах 2019 року вони нібито самі підтримали корупцію й некомпетентність у владі. 

Апогеєм цих звинувачень стали твердження про те, що всі “виборці Зеленського” свідомо прагнули дружніх відносин з РФ, відмови від прозахідного політичного курсу та знищення української оборонної промисловості, а зараз підтримують Путіна, захищають російську церкву в Україні та “допомагають владі задурювати населення”. Також користувачі Х писали, що люди, які голосували за Володимира Зеленського, “надумали собі, як москву штурмують”, а натомість “не йдуть на фронт” “воювати під командуванням свого незрівнянного лідера Зеленського”, ухиляються від військової служби чи незаконно перетинають український кордон, бо “наголосували, а розгрібати мають інші”.

Іноді користувачі Х стверджують, що нібито влада й особисто президент Зеленський намагаються розколоти українське суспільство. Найчастіше тут пишуть про президентські вибори 2019 року та, здається, безкінечну боротьбу Володимира Зеленського із Петром Порошенком. Дописувачі наполягали, що ще у 2019 році тодішній кандидат у президенти Зеленський намагався розділити українське суспільство, а “Порошенко став ворогом і винуватцем у всіх бідах”. Зараз, бідкаються користувачі Х, “українців знову і знову намагаються розділити на тих, хто за Зеленського, і тих, хто проти нього”. Крім того, на думку юзерів, влада робить особливий акцент на тому, щоб сіяти розбрат між українцями в Україні й за кордоном, а також між цивільними та військовими.

Вибори

Головна тема, повʼязана з президентськими виборами, — це їхня відсутність через воєнний стан. У мирний час президентські вибори мали б відбутися 31 березня 2024 року — 5 років каденції президента Володимира Зеленського минули 20 травня 2024 року. У звʼязку з цим користувачі обговорювали відсутність виборів, нібито втрату легітимності Зеленським та “узурпацію влади” президентом. Ми зафіксували 1550 твітів зі згадками цих тем. 

Основна тема обговорень, повʼязаних із (не)проведенням виборів, — це втрата легітимності Зеленським. Багато користувачів стверджують, що навесні 2024 року він втратив свої президентські повноваження, і будь-які його подальші дії — це узурпація влади. Однак дата, коли Президент втратив свою легітимність, різниться.

 Так, втрату легітимності Зеленським 1 квітня 2024 року згадують щонайменше у 27 твітах. Текст 13 з цих публікацій супроводжується однаковим закінченням — “державний зрадник, мародер та вбивця 500 000 українців”. Інші ж пишуть, що Зеленський втратив повноваження 21 травня 2024 року і не повинен підписувати жодних документів після цієї дати, бо будь-який із них можна буде оскаржити в суді. До того ж усі, хто виконуватиме його накази, порушуватиме закон, адже такі документи начебто не мають жодної юридичної сили та є злочинними.

Водночас Зеленського називають “тимчасовим виконувачем повноважень президента”. Однак, оскільки політик не визнав цього статусу, “політичні експерти” в Х вважають, що він захопив владу та сам призначив себе на повторний президентський термін. Для того, щоб виправити ситуацію, Зеленський повинен передати повноваження голові Верховної Ради. А якщо він цього не зробить, то вважатиметься узурпатором. Утім, для окремих користувачів Х і Верховна Рада нелегітимна, а лише є “кримінальним злочинним угрупованням московської банди зеленського-єрмака-татарова, які працюють на знищення України на замовлення кремля”. Є й ті, хто зневірився повністю, стверджуючи, що в Україні вся влада “прострочена”. Врешті, ще одна група користувачів вважає, що Зеленському потрібно передати владу Стефанчуку, а самому “піти в ліс”.

На думку більшості користувачів Х, Зеленський нелегітимний, бо так каже Конституція. Президент нібито може виконувати свої повноваження “тільки на 5 років без жодних «але»”, а дати висновок про його подальшу легітимність чи нелегітимність може тільки Конституційний Суд, який, на превеликий жаль, “мовчить”. Юзери впевнені, що для того, щоб підтвердити свій статус Президента, політик нібито повинен був надіслати запит до суду, але чомусь цього не зробив. А доки немає висновку КСУ, доти деякі користувачі вважатимуть Зеленського нелегітимним.

Також користувачі апелюють до тексту Конституції, кажучи, що президентський термін триває лише 5 років, а інших часових рамок Основний Закон не пропонує. Інші аргументують узурпацію влади тим, що під час воєнного стану заборонено проводити вибори до ВРУ, а прямої заборони на проведення президентських виборів у тексті Конституції немає. Однак, на жаль, багато користувачів Х упевнені, що Президенту просто глибоко байдуже на Конституцію, тож звинувачують і його, і Верховну Раду в тому, що ті нічого не зробили, щоб “виправити” ситуацію. 

Які ще наслідки юзери Х бачать у відтермінуванні виборів та нібито втраті легітимності Президента? По-перше, вони передрікають кінець партнерським і союзницьким стосункам України з “простроченим президентом”. По-друге, для деяких закінчення повноважень Зеленського — це причина всіх майбутніх і наявних проблем. Один із користувачів стверджує, що через нелегітимність та узурпацію влади Зеленським Україна стає “неспроможною державою” (failed state), а сам політик робить із країни “щось гірше за Іран і кацапію…”. Також, на думку користувачів Х, Зеленський має не лише звільнити президентське крісло, а й бути покараним: зокрема, на нього пропонують накласти “американські санкції”. 

Війну деякі користувачі Х вважають способом Зеленського відтермінувати вибори. На їхню думку, Зеленський разом зі своєю командою має вирішити, як проводити вибори, а не “відморожуватися”. До того ж, як стверджують користувачі, президентство Зеленського — це абсурд, адже базується на “законі про воєнний стан”, який можна продовжувати незліченну кількість разів. Для окремих дописувачів не важливо навіть те, що вибори в умовах воєнного стану заборонені — для них Зеленський все одно більше не легітимний президент. Деякі користувачі також дивуються, чому не можна провести вибори лише на підконтрольних уряду України територіях, адже, як вони пишуть, так вже робили після 2014 року, та й сам Зеленський, зрештою, став президентом без урахування голосів з ТОТ. 

Дещо схоже відбувається з іншими проблемними питаннями. Як стверджують юзери, в Україні вимикають електроенергію не через російські обстріли, а щоб люди менше критикували владу. Або ж, як пишуть в Х, політики використовують чутливі питання (такі як податок на бездітність), аби відвернути увагу від узурпації влади президентом. 

Утім, користувачі Х майже не говорять про складність організації виборів під час війни і законодавчу заборону на їх проведення в таких умовах. Однак для критиків Президента усі, хто кажуть, що проводити вибори не можна, автоматично стають “зелеботами”.

Деякі користувачі риторично запитують, чи вважається “захопленням влади” те, що Зеленський не залишає свою посаду, а також впевнено стверджують, що він уже не віддасть владу. Твіттеряни переконані, що навіть якби вибори відбулися найближчим часом, Зеленський все одно навіки залишиться узурпатором, адже він не відмовився від влади, коли його час вийшов. 

Окремі юзери писали, що СБУ мало б заарештувати “банду Зеленського та його Єрмаків”, і ті б розповіли, “як планували узурпувати владу після 21.05.24”. Звинувачували чинну владу й у тому, що вона нібито допомагає “своєму кремлівському хазяїну знищувати Україну і масово вбивати українців зсередини”. Чинного президента порівнюють з Віктором Януковичем, і кажуть, що замінити його можна нібито лише через “третій майдан”. 

Окремі користувачі рахували дні “неконституційного режиму Зеленського”. Ось, наприклад, 39 доба, а ось тут 49-та і 154-та. Веде підрахунок анонімний канал “tZE inform”, який ще з січня 2018 року російською мовою поливає брудом Зеленського і його команду. Всі публікації цього каналу (який має ще акаунт на “Медіумі” та блог) — це маніпулятивні висловлювання та критика діяльності державних органів, Президента й окремих політичних осіб. Але творці цього ресурсу намагаються вдавати, що за їхніми аргументами стоїть велика аналітична робота.

Юзери Х також стверджують, що частина політичних рішень Президента прийняті для піару. Дії військового командування, як і призначення офіцерів на різні посади, мають на меті підняття рейтингів Зеленського. За словами користувачів, він шоумен, який уникає розмов на важливі теми. Передача F-16, на думку користувачів Х, — теж піар, адже партнери їх абсолютно точно не передадуть у найближчі роки. Українська “формула миру” — теж піар влади, “результатом якого мають бути бурхливі аплодисменти Зеленському”.

Хейтспіч

Врешті, ми зафіксували 2002 твіти, основною темою яких є висміювання чинного Президента. 

Уїдливі коментарі часто стосуються не лише професійності та рішень Президента, а і його особистого життя, зовнішності та попередньої кар’єри. Наприклад, Зеленського без жодних пояснень обзивають нецензурними словами або ж переходять на особисті образи: мовляв, він брехун і покидьок, зрадник, від якого немає користі, а до того ж ще й занадто самовпевнений. Трапляються й доволі саркастичні жарти: Зеленського пропонують замінити на чат GPT та сміються, що ШІ не здатний повторити “лексикон” Зеленського. Деякі жартують, що насправді його вже намагались замінити, але модель виявилася кращою за оригінал.

Критикують Президента і за воєнно-політичні рішення. Так, наприклад, часто пригадують “шашлики Зеленського”, що є “кодовою назвою” того самого заспокійливого відео, на якому за місяць до повномасштабного вторгнення Президент закликав не панікувати. 

Зеленському дорікають й так званими “Оманськими домовленостями” і називають його “оманським туристом”. У 2022 році видання “Схеми” виявило, що Зеленський і Микола Патрушев перебували в Маскаті (Оман) одночасно. Офіційно Президент відпочивав з родиною і не мав проводити жодних робочих зустрічей. Також журналісти стверджують, що Зеленський згодом полетів тим самим літаком, яким Патрушев прибув до Оману. В ОП не стали коментувати цей інцидент. Деякі інтернет-користувачі вважають, що на тому відпочинку Зеленський міг про “щось” домовлятися із російським силовиком.

Президента також критикують за те, що він не донатить власні гроші на армію, називають його “ухилянтом” та закликають “піти на фронт”. 

Користувачі мережі піддають під сумнів дієздатність президента — нібито він не здатний сам керувати країною. Зокрема, вони часто підіграють старим вигадкам ворожої пропаганди про проблеми з наркотиками. До того ж користувачі мережі згадують про діда Зеленського, який нібито працював у Комітеті державної безпеки СРСР. Про “діда КГБіста” юзери згадують, коли хочуть наголосити на мовбито антиукраїнських настроях Президента. 

Також Зеленського критикують через можливе недоцільне використання державних коштів. Як приклад юзери наводять маніпуляцію про виділення 450 млн грн на дослідження пінгвінів. Інформацію поширив відомий проросійський блогер Анатолій Шарій, якого підозрюють у держзраді. Ці гроші, як стверджує пропагандист, будуть використані неналежно (їх, за версією Шарія, нібито витратять на вино і шоколад). Анонімні телеграм-канали та деякі медіа рознесли спотворену Шарієм новину, а звідти її, швидше за все, підхопили в Х. Утім, насправді ці гроші виділили на дослідження Антарктики та закриття потреб українських полярників. 

Часто користувачі звертаються до минулого Зеленського як актора в “Кварталі 95” та “Лізі Сміху”, називаючи його “клоуном”, який окупував Україну. Президенту закидають також те, що він жахливо ставиться до українців. Деякі користувачі пишуть, що Зеленський як мінімум з 2019 грається Україною у “танчікі” (щоб це не означало), а також риторично запитують, коли Зеленський запровадить кріпацтво. 

Врешті, окремі користувачі закликають вбити президента та його родину або ж пропонують по завершенню війни притягнути їх до відповідальності за державну зраду шляхом смертної кари, яка в Україні й більшості країн світу, на щастя, заборонена. Трапляються й спекуляції, що Зеленський планує перетворити Україну на концтабір, де громадяни не мають свободи, а їхні життя підпорядковані його особистим інтересам — таку гіпотетичну ситуацію не деякі користувачі називають “країною мрій Зеленського”. 

Як бачимо, користувачі Х не надто добирають слів, аби полаяти Президента як за його вчинки, так і за речі, які від нього не залежать. Іронічні, саркастичні, інколи безпідставні жарти та висміювання формують не найкращий образ Зеленського як політика. Крім того, публікації часто спрямовані не лише на те, щоб висловити власне невдоволення Президентом, а й щоб переконати інших у його (не завжди реальних) вадах чи помилках. Водночас, крім неприємних, але доволі невинних жартів та звинувачень, у мережі трапляються й радикальні та навіть екстремістські дописи із закликами розправи над Зеленським та його родиною.

Авторки:

  • Ольга Бєдовська
  • Анастасія Романюк
  • Ольга Снопок