Минулого тижня (4–10 вересня) відбулися переговори президентів Туреччини та Росії, де Владімір Путін допустив повернення Росії  до "зернової угоди", якщо вимоги його країни будуть виконані. Зокрема відбудеться послаблення санкцій на російських сільськогосподарський сектор. 9–10 вересня у Нью-Делі (Індія) відбувся саміт лідерів країн "Великої двадцятки" G-20, учасники якого в підсумку ухвалили компромісну заяву щодо України.  Вірменія провела спільні військові навчання з США, що викликало гнівну реакцію Кремля, як і той факт, що США передали Україні снаряди зі збагаченим ураном. В Офісі Президента України розкритикували Комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, назвавши її висновки про відсутність достатніх доказів здійсненого Росією геноциду в Україні "політичною беззубістю" та "непрямим заохоченням злочинця". 

Маркетингова стратегія месенджера "Телеграм" – позиціонування себе як майданчика тотальної свободи слова у відповідь на політики модерації інших платформ спільного доступу, наприклад, Фейсбуку, Інстаграму чи Твіттеру. Телеграм сприймає модерацію контенту як філософське питання етики та моралі, ніби будь-яке втручання має функцію винятково “виховання” користувачів. Втім, це філософське питання має цілком реальні наслідки на практиці.

Минулого тижня (21–27 серпня) Україна посилила відносини з балканськими країнами, які на саміті в Афінах підтримали євроінтеграційний курс і територіальну цілісність нашої держави. Попри шалений тиск Росії, все більше країн засвідчують повагу до неподільності суверенної української території, що також відобразилось на третьому саміті Кримської платформи. Натомість Росія втрачає вплив на міжнародну політику. Покладені великі надії на саміт БРІКС не справдили очікувань агресора. Країни-учасниці саміту не стали грати на догоду Кремлю і просувати шаблонні наративи про війну в Україні. Водночас українські війська продовжують звільняти окуповану територію і перебувають на порозі прориву. Все більша кількість вибухів на території Росії, знищення стратегічних об’єктів агресора та висадка українських військових в окупованому Криму свідчать про неминучість провалу авантюри Путіна в Україні.  Врешті, дедалі більше країн погоджуються підтримати гарантії безпеки України та долучитись до навчань українських пілотів на винищувачах F-16.   

Росія оштрафувала Google на 3 млн рублів – близько 30 тис євро – за те, що компанія не видалила так звані “фейкові новини” про російсько-українську війну.

Твіттер гальмує завантаження певних новинних сайтів та соціальних мереж при переході за прямим посиланням. 

Минулого тижня (14–20 серпня) важливою новиною стало рішення Данії й Нідерландів передати Україні 61 літак F-16. Також українські пілоти вже почали тестові випробування на шведських літаках Gripens, що в перспективі дасть можливість отримати й ці винищувачі 4-го покоління. Тим часом Російська Федерація продовжила ракетний терор України, обстрілявши низку населених пунктів. Цинічні удари російських терористів свідчать, що слід посилювати боротьбу з обходом санкцій, позаяк РФ використовує для обстрілів ракети, виготовлені цього року.

Хочемо нагадати, що "Телеграм" — незахищена і непрозора платформа, яка може зробити будь-що з даними, які ви передаєте через неї, або з інформацією про своїх користувачів. Будьте обережні і ставтесь до гігієни в інтернеті максимально серйозно, адже зараз це один із вимірів, де росіяни активно ведуть боротьбу. 

дея створити спеціальний орган для протидії інформаційним операціям виникла у Швеції ще у 2014 році – після того, як Росія анексувала Крим. Тоді шведи зрозуміли, що проукраїнська позиція ставить їх під ризик посилених інформаційних атак з боку Росії та підвищення соціальної напруги серед шведського суспільства. Ідею створення Агентства сприйняли неоднозначно через занепокоєння, що цей орган може перетворитися на інструмент владної цензури. Втім, до компетенції Агентства входить лише робота з контентом, знегенерованим поза межами Швеції.

ОПОРА вирішила перевірити, як вплинули на звички медіаспоживання українців тривалі відключення світла та звʼязку, безкінечний потік величезної кількості новин та продовження спроб Російської Федерації втручатися до нашого інформаційного простору. Тож ми повторили минулорічне дослідження та поставили респондентам три ключові питання: через які канали вони отримують інформацію; якими соціальними мережами найчастіше користуються; яким джерелам інформації довіряють найбільше.