Згаяти годинку або попрокрастинувати, подивитись пізнавальні відео або отримати денну дозу крінжу — ось чому ви, швидше за все, заходите у тікток. І він радо підкине вам у рекомендації смішні відео з котиками, песиками, незграбними дітьми та багато чого іншого. Тікток зробить все, аби ви сприймали його як соцмережу, де панує щастя, сміх добро та інші позитивні емоції.
Та є у цієї китайської соцмережі й інша сторона, яку вона з усіх сил намагається приховати подалі від очей користувачів.
Чому ви ніколи не дізнаєтесь в Тіктоці про уйгурів, але із великою ймовірністю наткнетеся на небезпечні челенджі та російське ІПСО? Розповідає аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок у своєму блозі.
Як тікток вирішує, що ви будете дивитись
Як ви вже знаєте, серцем будь-якої соціальної мережі є алгоритм, який визначає, що саме ви побачите у своїх стрічках. Він аналізує десятки ваших характеристик, починаючи від статі та віку, і закінчуючи тим, як довго ви дивились смішні відео про єнотів, наприклад. І ось знаючи все це, тікток підкидає наступні відео, які, скоріш за все, вам сподобаються і змусять знову зайти у додаток, коли буде час.
Та є ще один важливий момент: алгоритми визначають не лише те, що побачите конкретно ви, а й що саме стане популярним у тіктоці. При цьому тikтok не надто сильно переймається про те, який саме контент стає популярним — головне, аби його багато дивилися, лайкали та знімали знову і знову. Через це у вашій стрічці можуть зʼявитися шкідливі та навіть небезпечні тренди.
Одним з таких трендів може бути так званий Benadryl challenge, який став популярним серед підлітків В Штатах у 2020 році. Його суть в тому, аби випити 12-14 піґулок цього протиалергійного, що значно перевищує рекомендовану дозу, що, своєю чергою, викликає галюцинації, які підлітки і знімали на відео. Tikтok почав реагувати на цей небезпечний тренд лише у 2023 році, коли внаслідок передозування загинула вже друга дитина і про це написали усі провідні американські ЗМІ.
У той же період починав набирати популярність такий собі blackout challenge. Його учасники затримували дихання або навмисне стискали шию, доки не втрачали свідомість, паралельно записуючи це все на відео. За даними Bloomberg, цей челендж забрав життя щонайменше 15 дітей молодше 12 років.
Керівництво тіктоку намагалося усіляко відмежовуватись від челенджу, заявляючи, що діти дізнались про нього точно не через тікток, а з інших джерел. Так також наголошували, що проблема не в конкретній соціальній мережі, а в способі роботи соціальних мереж загалом. Мовляв, у всьому винні алгоритми, якими послуговується кожна соціальна мережа у світі, тож вини тікток у цій ситуації немає.
Алгоритми й дійсно можуть стати причиною появи у вашій стрічці надто депресивних і радикальних відео. Якщо ви затримуєтеся на сумному або тривожному контенті, TikTok думає, що вам це подобається і пропонує більше такого контенту. Дослідження декількох міжнародних видань, серед яких Нью-Йорк Таймс та Вашингтон пост, показали, що якщо довго дивитись депресивний контент у Тіктоці, він рано чи пізно почне показувати вам навіть заклики до негативних дій щодо себе, навіть якщо такі відео суперечать правилам платформи.
І хоча тікток відкидав усі звинувачення у тому, що саме контент з цієї соцмережі призвів до трагічних наслідків, насправді соцмережа має усі можливості контролювати видачу контенту у стрічці.
Так-так, йдеться про ту саму сумнозвісну модерацію контенту, яка з одного боку має чистити вашу стрічку від контенту, який суперечить політиці компанії, а з іншого — дозволяє тіктоку видаляти або приховувати те, що не відповідає його інтересам чи політикам. Прикладом цього є ставлення соцмережі до теми уйгурів.
Уйгури — це народ тюркського походження, який в основному проживає в межах Сіньцзян-Уйгурського автономного району в Китаї. За різними підрахунками на території Піднебесної проживає від 10 до 11 мільйонів Уйгурів, вони мають власну мову, сповідують іслам, а своїми традиціями та культурою дуже близькі до казахів.
Найголовніше те, що з 2014 року уйгури зазнають жорсткого переслідування з боку китайської влади, яка під гаслами “боротьби з тероризмом” відправляє представників цього народу в так звані «центри професійної освіти та навчання». Саме ці інноваційні центри, до яких людей без пояснення причини забирають прямо з вулиці, ви бачите перед собою. Імовірно, китайська влада дуже турбується про освіченість та професійність уйгурів. Жарт, якщо що. А люди, які “навчалися” у таких центрах розповідали, що над ними знущалися, змушували кожен день повторювати комуністичну пропаганду та відмовитись від своєї культури, мови та віри.
І саме це так ретельно намагається приховати від очей всього світу тікток. У листопаді 2019 року із однією з користувачок цієї соцмережі трапився випадок, який змусив світ з новою силою заговорити про порушення прав уйгурів. І трапилося це саме в Тіктоці.
Наприклад, Фероза Азіз опублікувала відео, в якому, як часто це буває у Тіктоці, демонструвала урок макіяжу паралельно розповідаючи різні історії. Але на цей раз вона заговорила не про побачення, шкільні уроки чи стосунки із батьками, а вирішила звернути увагу своїх глядачів на переслідування уйгурів у Китаї. Відео, яке опублікувала дівчина, швидко стало вірусним та набрало понад 1,4 мільйона переглядів. У ньому вона згадала про репресії проти уйгурів з боку влади Китаю та ті самі «центри професійної освіти та навчання», які, по суті і є концентраційними таборами.
Та як на це відео відреагував тікток?
Після його публікації акаунт Ферози тимчасово заблокували, а компанія почала виправдовуватись, що сталося це через попередні порушення правил соцмережі, а не через критику політики китайської влади.
Та після того, як дівчина спробувала створити новий акаунт, соцмережа знову заблокувала його, щойно Фероза згадала про уйгурів. Коли ж ця історія набула широкого розголосу, тікток перепросив та намагався довести, що видалив відео нібито через “помилку модерації”, а обидва акаунти заблокував через те, що спочатку Азіз “опублікувала відео із зображенням Усами бен Ладена”, а потім - через обмеження у політиці соцмережі, яка забороняє користувачам вдруге створити акаунт на одному й тому ж пристрої.
Але чи звучить це переконливо? Для нас — не дуже. Наразі аккаунт Ферози у тікток не активний, останні відео вона публікувала у далекому 2020 році, а на сторінці досі вказано, що дівчині 19 років, хоча зараз їй вже 22. Тож, можна припустити, що доступу до аккаунту дівчина вже не має та записувати мейкап-відео, розповідаючи своїй аудиторії про проблеми уйгурів, вона не має змоги.
Та все ж, що все це означає для користувачів з України?
Тікток декларує, що він захищає український інформаційний простір, співпрацює з українською владою та й взагалі завжди був осередком правди та доброчесності. Але насправді кожен українець, хто хоч раз користувався цією соцмережею, натрапляв там, як мінімум, на російську дезінформацію.
Як нещодавно дізналося видання Тексти, росіяни активно присутні в українському сегменті тікток: створюють десятки ботоферм та просувають корисні для себе ідеї. Вони не тільки пишуть тисячі коментарів, але й створюють власні відео, в яких дискредитують українську владу, ТЦК і намагаються розколоти українське суспільство.
Крім того, росіяни використовують тікток для того, аби просувати свій контент. Особливо добре це працює з уривками російського кіно та гумористичними шоу, які дуже активно просочуються в український сегмент соцмережі.
Чи модерує тікток діджитал-непотріб?
На жаль ні, адже цей контент й досі приносить багато лайків і переглядів. І якщо з гумористичними шоу цей вплив трохи менш помітний, то уривки російських новин або телепередач можуть добряче впливати на українське суспільство, особливо на молодь, яка так активно користується соцмережею.
Натомість тікток час від часу блокує та видаляє контент, який публікують українські автори: так, на початку вторгнення він блокував повідомлення про Бучу від Детектор медіа, згодом не дозволяв нічого публікувати про Азов, а зараз час від часу видаляє відео українських військових, які розповідають про війну. Мовляв, юзери не хочуть бачити занадто жорстокий контент.