У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.

Громадянська мережа ОПОРА задокументувала й описала ключові риси культурної політики Російської Федерації у так званих “ДНР” та “ЛНР” у 2014–2022 роках. Основою дослідження стали майже 11 тисяч дописів на сторінці “міністерства культури” т.зв. “ДНР” у соціальній мережі “ВКонтакте”, дописи “міністерства культури ЛНР”, а також публікації місцевих, всеукраїнських і міжнародних ЗМІ. У цьому матеріалі ми простежимо системну політику руйнування української ідентичності населення окупованих частин Донеччини й Луганщини та заміщення її російською шляхом знищення культурного простору.

Нещодавнє дослідження, проведене Громадянською мережею ОПОРА, опитувало українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, про їхні мотиви повернутися додому. Дослідження показало, що більшість українців за кордоном планують повернутися додому, причому мешканці великих міст висловлюють більше бажання повернутися, ніж мешканці менших населених пунктів. Дослідження також виявляє суб'єктивні чинники їхнього бажання повернутися.

Дезінформаційний наратив Карлсона про “диктатуру Зеленського” та “скасування виборів” швидко підхопили й інші американські діячі, зокрема членкиня Палати Представників США Марджорі Тейлор Грін та журналіст Глен Грінвальд. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, хто ще доклався до дискредитаційної кампанії в американському сегменті твіттеру і фейсбуку та які ключові дезінформаційні наративи щодо українських виборів ширяться в цих соцмережах.

ОПОРА вирішила перевірити, як вплинули на звички медіаспоживання українців тривалі відключення світла та звʼязку, безкінечний потік величезної кількості новин та продовження спроб Російської Федерації втручатися до нашого інформаційного простору. Тож ми повторили минулорічне дослідження та поставили респондентам три ключові питання: через які канали вони отримують інформацію; якими соціальними мережами найчастіше користуються; яким джерелам інформації довіряють найбільше.

За даними нещодавнього дослідження Громадянської мережі ОПОРА, нині за кордоном перебуває понад 8 млн українців — приблизно 20% населення. Суспільна думка неоднозначна: більшість розуміє і підтримує тих, хто виїхав; однак час від часу в інтернет-дискусіях бачимо коментарі, мовляв, співвітчизники за кордоном забули про українську ідентичність, тому назад їх можна вже не чекати. Громадянська мережа ОПОРА вирішила розрубати цей гордіїв вузол і запитала в самих переселенців, чи цікавляться вони подіями на Батьківщині і чи планують повернутися. Ми ініціювали велике соціологічне дослідження громадсько-політичної активності та медіаспоживання українців за кордоном. Опитування проводила Соціологічна група “Рейтинг” з 8 квітня до 19 травня 2023 року в 7 країнах світу (Велика Британія, Ізраїль, Іспанія, Німеччина, США, Угорщина та Чехія).

У цьому дослідженні ми вкотре доводимо, що український онлайн-простір має справу з дезінформаційними кампаніями. Вони відбуваються одразу на двох рівнях: (1) спершу створюють координовану мережу сайтів, де публікують маніпулятивні або дезінформаційні повідомлення, які згодом (2) розповсюджують через схожі мережі сторінок у фейсбуці. Аби Україна могла ефективно протидіяти таким кампаніям, необхідна не лише співпраця української влади та соцмереж, а й пильність самих українських користувачів.

діджитал-агітація закордоном

Наскільки опозиційною є російська «опозиція»? Які ідеї її представники транслюють у медіа, зокрема українських, куди їх запрошують навіть після більш як року повномасштабної війни? І як їхня діяльність впливає на думку іноземців, а отже, і ставлення до російсько-української війни? Відповіді на ці питання шукала команда ОПОРИ, проводячи ґрунтовне дослідження медіаактивності росіян, які позиціонують себе опозицією чинній владі Росії. Мета цієї розвідки — з’ясувати, чим насправді є російська «оп...

Громадянська мережа ОПОРА дослідила, як Росія затягує користувачів на тимчасово окупованих територіях до власного інформаційного простору, створює альтернативну реальність та намагається зробити ВКонтакте основним способом комунікації.

Вже цієї неділі, 14 травня, у Туреччині відбудуться президентські й парламентські вибори. Нинішній президент Реджеп Таїп Ердоган очолює країну вже два десятиліття: упродовж 2003-2014 років він був премʼєр-міністром (тоді Туреччина була парламентською республікою і премʼєр мав більше повноважень, ніж президент), а у 2014 та 2018 роках році його обирали президентом. І хоча Конституція Туреччини забороняє балотуватися на цю посаду більш ніж двічі, цьогоріч Ердоган знову змагатиметься за президен...

24 квітня стало відомо, що Твіттер надав золоту галочку і тег “офіційна організація” ультраправій партії Britain First. Також верифікацію блакитною галочкою й тегом “офіційний бізнес-користувач” отримав лідер партії Пол Голдінг. Це означає, що публікації самої партії та її лідера, будуть частіше зʼявлятись у твіттер-стрічках та отримуватимуть вищі рейтинги порівняно з іншими користувачами.