Громадянська мережа ОПОРА розпочала системне відстеження насильницької риторики, яка може створити ґрунт для появи політично вмотивованого насильства. У цьому дослідженні ми проаналізували контент в українському сегменті Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 регіональних анонімних каналів та 6 каналів блогерів) за серпень 2025 року. Ми прагнули виявити риторику, яка може сприяти виключенню певних груп із суспільно-політичного життя: від висміювання й приниження до прямих закликів до насильства. У центрі нашого аналізу — не лише окремі випадки агресивної чи дискримінаційної комунікації, а й ширші процеси, які формують сприятливе середовище для радикалізації. Також ми відстежуємо зміцнення недовіри до державних інституцій і посилення поділів між “правильними” і “неправильними” українцями через розширення груп, яких маргіналізують у публічному просторі.

На четвертий рік повномасштабного вторгнення українці повернулися до активних онлайн- та офлайн-суперечок на чутливі суспільні теми. Градус таких дискусій додатково зростає через травматичний воєнний досвід, погіршення економічного становища і загальне виснаження від постійної небезпеки та невизначеності. Дискусії про політичне минуле, теперішнє і майбутнє переростають у поділи на “поганих” і “хороших”, “правильних” і “неправильних” українців. Усе це — плідний ґрунт для радикалізації різних суспільних груп. Коли в інформаційному просторі нормалізують дискримінацію, сегрегацію й насильство, зростає ризик появи політичного насильства — ворожих, агресивних або насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненням прямо або опосередковано вплинути на політичні процеси в країні або на систему її управління. ОПОРА проаналізувала український сегмент Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 анонімних регіональних каналів та 5 каналів блогерів), щоб зʼясувати, чи є насильницька риторика системним явищем, а також виявити, кого й за що маргіналізують у публічному просторі.

У квітні 2025 року Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження соціальної згуртованості українського суспільства. Ми вивчали вразливі групи українського суспільства (ветеранів та їхні родини, переселенців, українців за кордоном і людей з інвалідністю) та барʼєри, з якими їм доводиться боротися. У цьому матеріалі ми розповімо, чи справді люди з інвалідністю можуть безперешкодно ставати політиками, голосувати на виборах і долучатися до громадського активізму.

Увага медіа (якщо вона є) прикута переважно до відомих і публічних людей, а інші представники груп залишаються невидимими.«Про нас не говорять»: як медіа пишуть про невидимі групи українського суспільства і як це виправити

Протягом останніх кількох тижнів тема виборів не сходить із перших шпальт не лише українських, а й міжнародних видань. Новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що рейтинг Володимира Зеленського становить 4%, тож Україні слід якнайшвидше провести вибори. Поки джерела даних очільника Білого дому залишаються невідомими, ми достеменно знаємо, що 63% українців не підтримують проведення будь-яких виборів до завершення війни. Також понад 400 українських громадських організацій підтримали заяву Громадянської мережі ОПОРА про неможливість проведення виборів без сталого миру.

Cічень показав, що зв’язок між політичними силами й tech-компаніями зростає. Цукерберг послабив політику модерації в Meta у відповідь на президентство Трампа, а той, своєю чергою, вплинув на долю TikTok, відтермінувавши його блокування в США. Змінюється саме розуміння ролі соцмереж: у фокусі вже не інтереси користувачів, а політичні умови, від яких залежить бачення компаній. Які мотиви насправді мав Цукерберг та якими будуть наслідки зміни політики модерації? Лаба розбирає кейс разом з Ольгою Снопок, аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА. 

У першій частині розповідаємо, як за допомогою шкали афективної поляризації ми тестували взаємне ставлення представників різних груп одне до одного. У другій частині ми намагалися зʼясувати, чи впливає належність до певної соціальної групи на ставлення до людини. Для цього було застосовано віньєткове дослідження (різновид експерименту, що дає змогу вивчати оцінки респондентами гіпотетичних ситуацій або персонажів).

Наступні вибори в Україні будуть історичними, оскільки визначать її майбутнє на багато років. За їхнім проведенням пильно стежитиме цілий світ, тож наша держава буде зобов’язана зробити все, щоб виборчий процес відповідав міжнародним стандартам, зокрема у сфері прозорості передвиборчої агітації. Продуктивним рішенням може стати співпраця з європейськими регуляторами, що дозволить українським партіям та кандидатам долучитися до європейського онлайн-простору і забезпечити доступ до "білої" агітації. Такий підхід дасть можливість державним органам і громадським організаціям контролювати агітацію за кордоном та відстежувати витрати на неї. Все це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення прозорості, підзвітності, та, зрештою, й легітимності майбутнього виборчого процесу в Україні й за її межами.

TokTok і Telegram часто стають епіцентром гучних конфліктів, судових тяганин, підозр у зборі особистих даних та навіть стеженні за користувачами. Наприклад, TikTok неодноразово потрапляв під критику через зв’язки з Китаєм, що викликало занепокоєння урядів по всьому світу, особливо у США та Європі. А Telegram викликає сумніви через можливі зв'язки з російськими спецслужбами, просування дезінформації та продаж нелегальних товарів. 

Згаяти годинку або попрокрастинувати, подивитись пізнавальні відео або отримати денну дозу крінжу - ось чому ви, швидше за все, заходите у тікток. І він радо підкине вам у рекомендації смішні відео з котиками, песиками, незграбними дітьми та багато чого іншого. тікток зробить все, аби ви сприймали його як соцмережу, де панує щастя, сміх добро та інші позитивні емоції. Та є у цієї китайської соцмережі й інша сторона, яку вона з усіх сил намагається приховати подалі від очей користувачів. Чому ви ніколи не дізнаєтесь в Тіктоці про уйгурів, але із великою ймовірністю наткнетеся на небезпечні челенджі та російське ІПСО? Розповідає аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок у своєму блозі. 

Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням. 

У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.