У першій частині розповідаємо, як за допомогою шкали афективної поляризації ми тестували взаємне ставлення представників різних груп одне до одного. У другій частині ми намагалися зʼясувати, чи впливає належність до певної соціальної групи на ставлення до людини. Для цього було застосовано віньєткове дослідження (різновид експерименту, що дає змогу вивчати оцінки респондентами гіпотетичних ситуацій або персонажів).

Наступні вибори в Україні будуть історичними, оскільки визначать її майбутнє на багато років. За їхнім проведенням пильно стежитиме цілий світ, тож наша держава буде зобов’язана зробити все, щоб виборчий процес відповідав міжнародним стандартам, зокрема у сфері прозорості передвиборчої агітації. Продуктивним рішенням може стати співпраця з європейськими регуляторами, що дозволить українським партіям та кандидатам долучитися до європейського онлайн-простору і забезпечити доступ до "білої" агітації. Такий підхід дасть можливість державним органам і громадським організаціям контролювати агітацію за кордоном та відстежувати витрати на неї. Все це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення прозорості, підзвітності, та, зрештою, й легітимності майбутнього виборчого процесу в Україні й за її межами.

TokTok і Telegram часто стають епіцентром гучних конфліктів, судових тяганин, підозр у зборі особистих даних та навіть стеженні за користувачами. Наприклад, TikTok неодноразово потрапляв під критику через зв’язки з Китаєм, що викликало занепокоєння урядів по всьому світу, особливо у США та Європі. А Telegram викликає сумніви через можливі зв'язки з російськими спецслужбами, просування дезінформації та продаж нелегальних товарів. 

Згаяти годинку або попрокрастинувати, подивитись пізнавальні відео або отримати денну дозу крінжу - ось чому ви, швидше за все, заходите у тікток. І він радо підкине вам у рекомендації смішні відео з котиками, песиками, незграбними дітьми та багато чого іншого. тікток зробить все, аби ви сприймали його як соцмережу, де панує щастя, сміх добро та інші позитивні емоції. Та є у цієї китайської соцмережі й інша сторона, яку вона з усіх сил намагається приховати подалі від очей користувачів. Чому ви ніколи не дізнаєтесь в Тіктоці про уйгурів, але із великою ймовірністю наткнетеся на небезпечні челенджі та російське ІПСО? Розповідає аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок у своєму блозі. 

Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням. 

У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.

Громадянська мережа ОПОРА задокументувала й описала ключові риси культурної політики Російської Федерації у так званих “ДНР” та “ЛНР” у 2014–2022 роках. Основою дослідження стали майже 11 тисяч дописів на сторінці “міністерства культури” т.зв. “ДНР” у соціальній мережі “ВКонтакте”, дописи “міністерства культури ЛНР”, а також публікації місцевих, всеукраїнських і міжнародних ЗМІ. У цьому матеріалі ми простежимо системну політику руйнування української ідентичності населення окупованих частин Донеччини й Луганщини та заміщення її російською шляхом знищення культурного простору.

Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні непоправних втрат. Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське. Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі.

Нещодавнє дослідження, проведене Громадянською мережею ОПОРА, опитувало українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, про їхні мотиви повернутися додому. Дослідження показало, що більшість українців за кордоном планують повернутися додому, причому мешканці великих міст висловлюють більше бажання повернутися, ніж мешканці менших населених пунктів. Дослідження також виявляє суб'єктивні чинники їхнього бажання повернутися.

Дезінформаційний наратив Карлсона про “диктатуру Зеленського” та “скасування виборів” швидко підхопили й інші американські діячі, зокрема членкиня Палати Представників США Марджорі Тейлор Грін та журналіст Глен Грінвальд. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, хто ще доклався до дискредитаційної кампанії в американському сегменті твіттеру і фейсбуку та які ключові дезінформаційні наративи щодо українських виборів ширяться в цих соцмережах.

ОПОРА вирішила перевірити, як вплинули на звички медіаспоживання українців тривалі відключення світла та звʼязку, безкінечний потік величезної кількості новин та продовження спроб Російської Федерації втручатися до нашого інформаційного простору. Тож ми повторили минулорічне дослідження та поставили респондентам три ключові питання: через які канали вони отримують інформацію; якими соціальними мережами найчастіше користуються; яким джерелам інформації довіряють найбільше.

За даними нещодавнього дослідження Громадянської мережі ОПОРА, нині за кордоном перебуває понад 8 млн українців — приблизно 20% населення. Суспільна думка неоднозначна: більшість розуміє і підтримує тих, хто виїхав; однак час від часу в інтернет-дискусіях бачимо коментарі, мовляв, співвітчизники за кордоном забули про українську ідентичність, тому назад їх можна вже не чекати. Громадянська мережа ОПОРА вирішила розрубати цей гордіїв вузол і запитала в самих переселенців, чи цікавляться вони подіями на Батьківщині і чи планують повернутися. Ми ініціювали велике соціологічне дослідження громадсько-політичної активності та медіаспоживання українців за кордоном. Опитування проводила Соціологічна група “Рейтинг” з 8 квітня до 19 травня 2023 року в 7 країнах світу (Велика Британія, Ізраїль, Іспанія, Німеччина, США, Угорщина та Чехія).