Соціальні мережі вже давно стали невіддільною частиною нашого життя: прокинулися — читаємо новини у Facebook, є вільна хвилина — спілкуємося у WhatsApp, переглядаємо меми в іInstagram чи дивимося відео на YouTube або в TikTok. За даними дослідження ОПОРИ, аж 73% українців отримують новини саме з соціальних мереж, а це більш ніж ⅔ населення нашої країни.
Людство винайшло багато соціальних мереж, і ви точно користуєтеся деякими з них. Але сьогодні ми поговоримо про TikTok і Telegram, бо саме вони часто стають епіцентром гучних конфліктів, судових тяганин, підозр у зборі особистих даних та навіть стеженні за користувачами. Наприклад, TikTok неодноразово потрапляв під критику через зв’язки з Китаєм, що викликало занепокоєння урядів по всьому світу, особливо у США та Європі. А Telegram викликає сумніви через можливі зв'язки з російськими спецслужбами, просування дезінформації та продаж нелегальних товарів.
Популярність обох платформ продовжує зростати, а разом з нею — і ризики для користувачів. Що ж з ними не так та чому важливо бути обережними щоразу, коли збираєтесь запостити фоточку або переглянути смішний відосик?
В Україні Telegram є найбільш популярною соцмережею, і саме навколо неї останнім часом точиться найбільше суперечок. Деякі активісти і політики пропонують заборонити її, що викликає обурення серед звичайних користувачів та блогерів, які саме через Telegram збирають мільйонні донати на дрони та інші потреби українського війська. Чому ж він може бути небезпечним для українців?
Telegram створив російський бізнесмен Павєл Дуров у 2013 році, одразу після того, як пішов зі свого першого успішного проєкту "ВКонтакте". А пішов він звідти нібито через тиск російських спецслужб, які вимагали від нього розкрити особисті дані адміністраторів українських груп Євромайдану.
І хоча Дуров постійно наголошує на незалежності Telegram від будь-яких державних структур, у багатьох розслідувачів є обґрунтовані підозри щодо цього, особливо на тлі чуток про контакти самого Дурова з різними політиками та олігархами, зокрема й російськими. Наприклад, на самому початку свого розвитку соцмережа використовувала гроші, отримані від банку "ВТБ" і деяких російських олігархів, серед яких — Роман Абрамович та Алішер Усманов.
У 2018 році російська влада планувала заборонити Telegram через поширення “екстремістського і терористичного контенту”. Як умову продовження роботи ФСБ вимагала від Дурова передати спецслужбі ключі шифрування, які дали б можливість читати усе листування користувачів. Після довгих перемовин із керівництвом Telegram та кількох невдалих спроб блокування уряд РФ раптово передумав і навіть подякував керівництву соцмережі за співпрацю. Тож чи отримали російські спецслужби доступ до даних, і якщо так, то до яких саме, — питання залишається відкритим.
Однак якщо ви хочете почитати листування інших користувачів, Telegram не буде вам заважати. Інші месенджери, наприклад WhatsApp чи Signal, містять вбудоване наскрізне шифрування, яке гарантує, що прочитати повідомлення можете лише ви та відправник, а інші люди, які спробують зазирнути у вашу переписку, побачать там лише набір символів. У Telegram ця функція також доступна, але не діє автоматично. А це означає, що якщо ви не подбали про безпеку свого чату, доступ до нього може отримати майже будь-хто.
Крім того, Telegram зберігає доволі багато даних про своїх користувачів: списки контактів, тип пристрою, геолокацію, не анонімізує все це та може навіть використовувати для стеження.
А найголовніше, що Telegram — один з основних майданчиків поширення дезінформації. На відміну від інших соціальних мереж, він не має жодних політик модерування контенту. Тож навіть якщо ви продаєте зброю, пропагуєте насильство чи розміщуєте жорстокі відео, Telegram спокійно дозволить вам усе це робити. У країнах Заходу Telegram узагалі поступово стає новим даркнетом — там його використовують для координування протестів радикалів та продажу незаконних речовин.
Не варто забувати й про те, що Telegram не заблокований у Росії. А означає, що ІПСО, боти та агенти ФСБ — ваші найкращі друзі. І хоча інколи Telegram, здається, йде на контакт з українською владою та блокує деякі проросійські канали на території України, багато з них усе ще лишаються доступними, що викликає логічне запитання: а чи це справжня співпраця, чи просто спроба уникнути заборони месенджера в Україні?
Тепер про TikTok. У західних країнах, зокрема й у Сполучених Штатах, TikTok сприймають як велику загрозу. Однак він небезпечний і для нас — елементарно з тієї причини, що дані, які збирає соцмережа, опиняються в руках китайської влади, яка є союзником РФ.
Творці TikTok ще в далекому 2018 році заявляли про поглиблення співпраці з китайською владою для просування соціалістичного погляду на світ. До речі, таку заяву очільник ByteDance (ця компанія володіє TikTok'ом) зробив одразу після того, як китайський уряд намагався заборонити інші продукти компанії.
В Китаї ж не існує по-справжньому приватного бізнесу. В будь-якій компанії має існувати осередок компартії із трьома-чотирма її членами. І хоча держава контролює лише 1% акцій ByteDance, цього цілком достатньо, аби мати повний доступ до внутрішньої інформації компанії
Ба більше, у листопаді 2023 року Forbes писав, що державні органи Китаю отримали доступ до внутрішнього інструменту ByteDance, який дозволяє контролювати трафік і дає доступ до особистої інформації користувачів. Як результат — китайська влада почала використовувати TikTok для шпигунства.
Найбільш гучна історія, повʼязана з цим — це стеження за репортером Financial Times, який писав про зв’язки розробників з компартією Китаю. Злиті аудіозаписи внутрішніх зустрічей команди TikTok підтвердили, що її співробітники неодноразово отримували доступ до закритих даних про американських користувачів та їхні номери телефонів.
ТikTok, звісно ж, усе це заперечує. Однак, згідно з законодавством Китаю, всі громадяни країни повинні “підтримувати, допомагати та співпрацювати” з національною розвідкою. Таким чином, уряд Китаю може юридично змусити ByteDance передавати йому дані користувачів та використовувати їх для впливу на внутрішню політику інших країн. І Україна тут не є винятком.
Telegram допомагає збирати мільйонні донати, а TikTok — говорити з людьми під російською окупацією. Однак загрози, які несуть ці соціальні мережі, — цілком реальні, тож нам потрібно якимось чином врегулювати їхню діяльність.
Найбільш ефективний спосіб це зробити — адаптувати українське законодавство до законодавства ЄС у сфері діджитал. Воно включає захист приватних даних користувачів, протидіє дезінформації та незаконному контенту в соціальних мережах, регулює політичну рекламу тощо.
А поки цього не сталося, відповідальність за споживання інформації у цих соцмережах лежить на кожному з нас. Тож фільтруйте інформацію, яку споживаєте та відповідально ставтеся до власного інформаційного поля.