Інформаційне втручання Росії може негативно позначитися на політичних процесах, стабільності суспільства та його стійкості в довгостроковій перспективі — особливо якщо не буде налагоджено ефективної співпраці між зацікавленими сторонами в Україні, а також якщо ми не матимемо якісних прогнозів, що дозволять працювати з цими викликами на випередження, — зазначила Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, під час відкриття форуму «FIMI — загроза для української електоральної демократії: від розпізнавання до ефективної протидії» 6 листопада.

«Якщо новинні повідомлення викликають у вас негативні емоційні реакції, насамперед замисліться: кому вигідно, щоб ви відреагували саме так», — зауважила Айвазовська. 

Також вона навела приклади країн, де існує чимало позитивних ініціатив, спрямованих на протидію іноземному впливу. «Це дає надію: будь-які дослідження чи стратегічні інструменти, розроблені для створення системи захисту — чи то від когнітивної війни в Україні, чи то від російського втручання в політичні та виборчі процеси, чи то для зміцнення стійкості суспільства — будуть успішними за умови, що інвестиції в них будуть своєчасними та ефективними», — додала Айвазовська. 

Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Орла Макбрін під час свого виступу насамперед відзначила значний прогрес України на шляху до ЄС та подякувала Громадянській мережі ОПОРА й іншим партнерам серед неурядових організацій за підготовку Тіньового звіту щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань. 

Говорячи про протидію FIMI, дипломатка зауважила:  «Можна впевнено сказати, що дезінформація та поширення неправдивих відомостей — це справжнє лихо нашого часу. Це явище існувало завжди: вигадані історії, спроби переконати людей у ​​чомусь або маніпулювати ними — дуже давні інструменти, якими користуються недобросовісні суб’єкти в різних суспільствах. Однак у сучасну епоху вони набули нових масштабів і нових форм, особливо з появою штучного інтелекту».

Крім того, Орла Макбрін підсвітила важливий аспект — люди, які стали жертвами такого обману, згодом почуваються нерозумними. «Якщо ви починаєте пряму атаку зі словами «це неправда», люди не хочуть почуватися дурнями. Тому набагато ефективніше діяти інакше: запропонувати розібратися, як саме “готується ця страва”. Звідки взялася ця інформація? Хто її створив? Хто за неї заплатив? Які в них інтереси? Хто ці люди? Чому вони хочуть, щоб ви повірили в цю історію? Так ви залучаєте людину до спільного процесу дослідження».

За її словами, аналіз дезінформації вимагає глибокої експертизи, дотримання стандартів розслідування й ретельної перевірки джерел. Як наслідок, ті, хто викриває дезінформацію, завжди перебувають у невигідному становищі.

Ніна Обермаєр, керівниця регіональної команди зі стратегічних комунікацій у складі робочої групи Європейської служби зовнішніх зв’язків, наголосила на потребі застосування загальносуспільного підходу для протидії FIMI. За її словами, уряд, громадянське суспільство, незалежні медіа та приватний сектор мають об'єднатися навколо спільного розуміння загрози, адже саме це дозволить їм діяти скоординовано. А оскільки інформаційні операції не зважають на національні кордони, без міжнародної співпраці не обійтися. 

Також, як зазначила Обермаєр, просто розвінчувати дезінформацію вже недостатньо. «Як ви знаєте краще за будь-кого іншого, жодну війну ніколи не виграли лише оборонними методами. Нам потрібні і щит, і меч. Думаю, разом ми стаємо дедалі ефективнішими в передбаченні, виявленні та аналізі загроз».

Спікерка переконана, що з цими загрозами можна ефективно боротися. «Нам потрібно працювати над завчасною стратегічною комунікацією та пребанкінгом, щоб ширше й швидше виявляти інформаційні маніпуляції, реагувати на них і нейтралізувати їх», — додала Обермаєр.

Звіт ОПОРИ «Іноземні інформаційні маніпуляції (FIMI) у політику і вибори: ознаки, приклади та висновки для України» презентували Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань, та Богдан Мохончук, радник з правових питань організації.

Юристи підкреслили, що єдиного визначення іноземного втручання не існує. Однак підходи Єврокомісії, Європарламенту, законодавства США, Австралії, Канади й Організації економічного співробітництва та розвитку мають спільні риси: втручання може здійснювати держава безпосередньо або через посередників, а спосіб діяльності характеризується прихованістю й оманливістю. Відмінності в регулюваннях різних країн стосуються об’єкта і того, чи є незаконність обов’язковою ознакою для кваліфікації певних дій як втручання. 

Крім того, форми втручання варто відмежовувати від сфер, у які воно здійснюється. Наприклад, FIMI, іноземне фінансове втручання (FFI) та кібервтручання є формами, кожна з яких використовує власні методи й конкретні дії. Фінансування є наскрізним індикатором втручання: у широкому розумінні — як забезпечення будь-якої його форми, у вузькому — як заведення іноземних коштів на рахунки партій чи кандидатів.

Для України на перших повоєнних виборах актуальними можуть бути ризики таких FIMI-операцій: делегітимація результатів виборів та окремих етапів процесу; дискредитація органів влади, зокрема адміністрування виборів; дискредитація спостерігачів разом із псевдоспостереженням та виснаженням ресурсів моніторингових місій; дискредитація партій і кандидатів; поляризація суспільства; підкуп та залякування виборців. Зрештою, з початком післявоєнного виборчого циклу слід очікувати не лише нових методів, а й насамперед масштабування апробованих — із підвищеною увагою до питань безпеки і реалізації виборчих прав окремих категорій осіб (військовослужбовців, ВПО, громадян за кордоном).

Повний текст звіту ОПОРИ «Іноземні інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) у політику і вибори: ознаки, приклади та висновки для України» читайте за посиланням: https://oporaua.org/vybory/inozemni-informaciyni-manipulyaciyi-ta-vtruchannya-fimi-u-politiku-i-vibori-oznaki-prikladi-ta-visnovki-dlya-ukrayini-26276

Захід відбувся в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», що фінансується Департаментом закордонних справ і торгівлі Ірландії. Висловлені погляди не відображають офіційну політику Уряду Ірландії.