Підготовка до повоєнних виборів потребує завчасних рішень, зокрема щодо актуалізації Державного реєстру виборців, забезпечення політичної участі українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб. Про це йшлося під час форуму Громадянської мережі ОПОРА «Легітимність повоєнних виборів починається з реєстру виборців», який пройшов у Києві 10 листопада. Захід зібрав представників дипломатичних відомств різних країн, народних депутатів, ЦВК, а також експертного середовища.

«Для того, щоб демократичний транзит влади у майбутньому відбувався мирно і безконфліктно, вся інфраструктура і процедури мають бути готові заздалегідь до початку виборчого процесу», — зазначила Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, на відкритті форуму.

За її словами, невіддільною частиною такої підготовки є розуміння того, де перебуває виборець: «Ми усвідомлюємо, що питання явки виборців — не політичне. Це питання легітимності виборчого процесу. Якщо участь у голосуванні або як виборці, або як кандидати не зможуть взяти ті групи, які є жертвами цієї війни, — такі вибори не будуть повноцінно інклюзивними».

Також, як пояснила Ольга Айвазовська, без системної підготовки повоєнні вибори можуть стати вразливими: «Без сценаріїв, без планів, без калькуляції ресурсів та інвестицій, які необхідні для цього перезавантаження, ми будемо мати мізерну легітимність самого процесу. Ми дамо можливість країні-агресору продовжувати закликати до негативних оцінок політичного життя всередині країни чи демократичних процесів в Україні в період правового режиму воєнного стану. Ми ризикуємо дати ворогу в руки інструмент для знецінення українського транзиту з війни в мир».

Голова правління ОПОРИ розповіла про низку досліджень, які провела організація, аби оцінити вплив міграції на актуальність даних Державного реєстру виборців. Ідеться про соціологічні опитування українців в Україні, за кордоном та в окремих макрорегіонах України про їхні міграційні плани й готовність оновлювати свої виборчі дані, аналіз даних мобільного оператора Vodafone про переміщення абонентів, інтерв’ю з представниками органів і груп, які беруть участь у формуванні, переданні чи використанні даних ДРВ, а також фокус-групові дослідження про користування сервісами Кабінету виборця та бар’єри і мотиви на шляху до актуалізації своїх виборчих даних. 

Дослідження проводили у тісній комунікації з Центральною виборчою комісією, у результаті чого фахівці ОПОРИ напрацювали дорожні карти. Саме тому, як зауважила Айвазовська, в наступний рік організація ввійде з розумінням, що саме можна зробити для того, щоб актуалізувати дані виборців навіть без доступу до їхньої приватної інформації. 

Наприкінці виступу Ольга Айвазовська закцентувала на потребі в просвітницькій роботі серед громадян України: «Якщо ми будемо боятися в період між виборами спілкуватися з українцями про необхідність участі в цьому процесі — через активну реєстрацію, зміну виборчої адреси, перевірку власних даних, — навряд чи ми досягнемо прийнятного й ефективного результату». 

Катрін Бухгольц, Постійна заступниця Посла Німеччини в Україні, погодилася, що підготовку до повоєнних виборів потрібно починати заздалегідь. 

«Що міцнішим буде фундамент для забезпечення вільних, чесних і безпечних виборів, то менш вразливою буде система до гібридних загроз, дестабілізації та дезінформації. До таких надійних підвалин, зокрема, належить належним чином упорядкований та інклюзивний Державний реєстр виборців. Німеччина підтримує важливу роботу ОПОРИ, спрямовану на підготовку до специфічних викликів, зумовлених війною», — сказала вона.

У Німеччині наразі проживає понад 1,3 мільйона українців, і очевидно, що чимало з них захочуть проголосувати. 

«Хоча кількість тих, хто має право голосу, наразі точно не відома, ми очікуємо, що сотні тисяч українців захочуть зареєструватися для участі у виборах — за умови, що матимуть таку можливість і доступ до виборчої дільниці. Тому вкрай важливо належним чином оновити реєстр виборців», — зауважила Бухгольц. 

Вона пояснила, що законодавство Німеччини не дозволяє передавати українській владі дані з німецького Центрального реєстру іноземних громадян. Отже, Україні необхідно шукати інші шляхи реєстрації виборців за кордоном та впроваджувати систему попереднього повідомлення. 

Під питанням лишаються й інші організаційні виклики: «На сьогодні українське законодавство передбачає голосування лише в дипломатичних представництвах України за кордоном. У випадку Німеччини йдеться про посольство в Берліні, консульства в Гамбурзі, Дюссельдорфі, Франкфурті, Мюнхені, а незабаром — і в Дрездені. Цілком імовірно, що навантаження на ці дипломатичні установи перевищить їхні можливості. Аналогічна ситуація спостерігатиметься і в інших європейських країнах. Коли з’являться передумови для проведення мирних виборів, у нас, імовірно, не буде багато часу на розгортання необхідної інфраструктури».

Постійна заступниця Посла зазначила, що поки Україна не може провести вибори, необхідно ретельно підготуватися до них, щоб підвищити їхню легітимність, наблизитися до стандартів ЄС та зробити українське суспільство ще стійкішим.

Ярослав Тимофєюк, керівник політичного відділу Представництва ЄС в Україні, у своєму виступі зазначив, що форум присвячений фундаментальному питанню: як гарантувати, що кожен українець зможе реалізувати своє виборче право, коли проведення виборів знову стане можливим?

«Мільйони українців були змушені покинути свої домівки — як у межах країни, так і за кордоном. Забезпечення їхніх виборчих прав стане величезним викликом, томк точний і надійний Державний реєстр виборців — це не просто технічне питання. Це фундамент легітимності виборів і довіри громадськості до демократії», — зазначив Тимофєюк. Із його слів, воєнний стан не означає, що підготовку до виборів слід відкладати до завершення війни. Навпаки, багато чого можна зробити вже зараз — і це також безпосередньо стосується процесу вступу України до ЄС.

Зокрема, Ярослав Тимофєюк згадав про звіт Європейської Комісії щодо розширення, оприлюднений минулого тижня, де наголошено на важливості Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій, яка передбачає 30 заходів, пов’язаних із виборами. 12 із них мають бути виконані до кінця цього року. Він також наполегливо закликав відновити роботу парламентської Робочої групи з питань повоєнних виборів, про що також ідеться у звіті Єврокомісії.

Захід відбувся в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.