15 травня 2026 року Комітет міністрів Ради Європи схвалив Розширену часткову угоду щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Ця угода фактично запускає формування інституційної архітектури майбутнього трибуналу та створює юридичну основу для його подальшого функціонування. Зокрема, йдеться про запуск Керівного комітету (Steering Committee), який відповідатиме за практичну підготовку трибуналу – напрацювання статутних документів, процедур, структури органів, механізмів фінансування та участі держав. Крім того, формат Enlarged Partial Agreement відкриває можливість державам офіційно долучатися до цього механізму в межах Ради Європи.

Це рішення можна розцінювати як перехід до формування окремого міжнародного механізму кримінальної відповідальності за сам факт розв’язання агресивної війни проти України. Йдеться насамперед про притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва РФ за планування, підготовку, ініціювання та здійснення акту агресії.

Необхідність створення спеціального трибуналу зумовлена обмеженнями юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. Відповідно до статті 15 bis Римського статуту, Суд не здійснює юрисдикцію щодо злочину агресії, вчиненого громадянами держави, яка не є учасницею Статуту, або на території такої держави, якщо відсутнє окреме рішення Ради Безпеки ООН. На момент початку російської агресії ані Російська Федерація, ані Україна не були державами-учасницями Римського статуту, а механізм Ради Безпеки ООН є фактично заблокованим через право вето РФ. Саме тому виникла потреба у створенні окремого міжнародного механізму щодо злочину агресії.

При цьому важливо, що практичне документування та підготовка матеріалів щодо злочину агресії фактично вже здійснюються. Зокрема, у Гаазі працює International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine (ICPA), створений на базі Eurojust, який акумулює докази та координує підготовку майбутніх проваджень щодо злочину агресії. Тому створення трибуналу означатиме не початок роботи «з нуля», а перехід до інституційного оформлення та подальшої реалізації вже напрацьованих механізмів розслідування.  

Наступним етапом має стати так звана фаза Skeleton Tribunal – перехідний етап формування «каркасу» майбутнього трибуналу. На цьому етапі у Гаазі формуватимуть базову інституційну структуру: обиратимуть суддів до реєстру трибуналу, призначатимуть реєстратора, формуватимуть апарат, затверджуватимуть процесуальні правила, укладатимуть міжнародні угоди про співпрацю та створюватимуть адміністративну й технічну інфраструктуру. Водночас сам трибунал на цій стадії ще не здійснюватиме правосуддя по суті, а завершуватиме підготовку до повноцінного запуску механізму.

Після завершення підготовчого етапу трибунал має перейти до фази full-fledged Tribunal – повноцінного функціонування інституції із здійсненням юрисдикції щодо злочину агресії. Йдеться про проведення розслідувань, висунення обвинувачень, судові провадження та ухвалення вироків. До цього моменту мають бути сформовані всі ключові органи трибуналу, забезпечені постійна інфраструктура, механізми міжнародної співпраці та безпекові гарантії для функціонування інституції.

Важливо, що спеціальний трибунал не замінює Міжнародний кримінальний суд, а доповнює його юрисдикцію. МКС уже розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності та інші міжнародні злочини, вчинені у контексті війни проти України. Видача ордерів на арешт Володимира Путіна, Марії Львової-Бєлової, Сергія Шойгу, Валерія Герасимова та інших представників російського керівництва є важливим етапом міжнародного кримінального переслідування, однак сама по собі не є тотожною притягненню до кримінальної відповідальності чи винесенню обвинувального вироку.

Водночас створення спецтрибуналу має важливе юридичне та політичне значення, оскільки формує окремий міжнародний механізм відповідальності саме за злочин агресії. Після Нюрнберзького трибуналу цей злочин розглядають як «верховний міжнародний злочин», що створює передумови для вчинення всіх інших міжнародних злочинів. Формування такого механізму за підтримки Ради Європи та широкої міжнародної коаліції держав також посилює перспективи подальшого міжнародного переслідування представників вищого керівництва РФ.
 

Більше матеріалів ОПОРИ по цій темі: