Строки проведення наступних місцевих виборів залишаються невизначеними. Поточні підходи до організації повоєнного виборчого процесу передбачають призначення загальнодержавних виборів не раніше ніж за 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану. Такий період є обґрунтованим з огляду на безпекові й організаційні виклики, однак він також означає подальшу роботу місцевих рад у нинішньому складі протягом невизначеного часу. Саме тому з’являються законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення стабільності роботи органів місцевого самоврядування. Зокрема, законопроєкт №14405 пропонує встановити особливості діяльності рад під час воєнного стану і протягом 6 місяців після його завершення. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, як органи місцевого самоврядування виконують свої повноваження в умовах воєнного стану. Предметом аналізу стали повноважність і фактична функціональність 46 місцевих рад, сформованих за пропорційною системою, в складі яких є значна кількість депутатів, обраних від нині заборонених партій.

18 листопада 2025 року за №14230 у Верховній Раді України зареєстрували Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування (далі — законопроєкт). Оскільки деякі положення законопроєкту стосуються сфери діяльності й експертизи Громадянської мережі ОПОРА, ми проаналізували цей документ. 

Близько 6 років робоча група за участю представників ОПОРИ працювала над новою редакцією Закону “Про політичні партії”. Врешті, 10 грудня 2025 року було зареєстровано законопроєкт № 14289, який презентували 17 грудня. Детальніше про ключові положення законопроєкту про політичні партії ОПОРА розповідатиме в наступних публікаціях. 

26 жовтня 2025 року в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори. Однак через російську агресію та запроваджений унаслідок неї правовий режим воєнного стану провести їх неможливо. Законодавство не містить ні прямої норми щодо автоматичного продовження повноважень ОМС у разі неможливості провести вибори, ні положення про припинення повноважень чинних органів до обрання нових. У зв'язку з цим виникають питання щодо правового виміру легітимності органів місцевого самоврядування та безперервності їхньої влади в умовах воєнного стану. У цьому матеріалі ОПОРА намагається знайти відповіді на сенситивні запитання з цього приводу.

За повідомленнями у медіа, Верховна Рада планувала 18 листопада звільнити міністрів юстиції та енергетики, які фігурують у масштабному корупційному скандалі навколо "Енергоатому". Процедура припинення повноважень членів Кабінету Міністрів ґрунтується на положеннях Конституції України та Закону України "Про Кабінет Міністрів України", які детальніше розглянуто в цьому матеріалі.

22 вересня 2025 року за № 14063 у Верховній Раді України зареєстрували Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, звільнення працівників та інших особливостей трудових відносин на період дії режиму воєнного стану (далі — законопроєкт). Оскільки деякі положення законопроєкту стосуються сфери діяльності й експертизи Громадянської мережі ОПОРА, вважаємо за необхідне їх проаналізувати.

Ситуація навколо припинення громадянства міського голови Одеси Геннадія Труханова викликала широкий резонанс. ОПОРА проаналізувала, які наслідки для місцевої влади Одеси може мати указ про припинення українського громадства Труханова, як має діяти міськрада, а також проаналізуали факт створення в місті військової адміністрації.

ОПОРА продовжує рубрику знайомства з новим законодавством у форматі відповідей на найпоширеніші запитання. Сьогодні у фокусі нашої уваги — Закон України “Про лобіювання”, що набув чинності 1 вересня 2025 року.  Підготовка цього тексту додатково зумовлена тим, що процес розробки закону відбувався поспіхом. Тоді 260 організацій приєдналися до заяви щодо необхідності забезпечення прозорих, змістовних та інклюзивних публічних консультацій щодо законопроєктів про лобіювання.  В підсумку можливості для маніпулювання окремими положеннями закону в ході правозастосовної практики все ж залишилися. Саме тому ОПОРА звернулася з проханням розʼяснити деякі його положення до НАЗК. В основу наведених тез ми поклали положення Закону “Про лобіювання”, матеріали НАЗК, його відповідь на наш запит, а також власну експертизу в цій сфері.

Повоєнні вибори в Україні стануть не лише символом відновлення демократії, але й головною мішенню для гібридних атак з боку Росії. Інформаційні кампанії, кібератаки та приховане фінансування – це інструменти, якими агресор намагатиметься вплинути на волевиявлення українців. Ці загрози зумовлюють пошук відповіді на одне з ключових запитань:: які юридичні зобов'язання має держава у боротьбі з таким втручанням? Нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бредшоу та інші проти Сполученого Королівства", ухвалене 22 липня 2025 року, дає деякі відповіді на це і створює важливий прецедент для захисту української демократії.

10 липня 2025 року група народних депутатів із фракцій “Батьківщина” та “Слуга народу” зареєструвала законопроєкт №13464, який передбачає зміни в організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів. Громадянська мережа ОПОРА підготувала аналіз цієї законодавчої ініціативи, оцінивши потенційні наслідки запропонованих змін. 

Чи може політична партія позбавити мандата народного депутата лише через вихід із фракції? Це питання роками залишалося в сірій зоні українського конституційного права. Уперше з моменту запровадження так званого імперативного мандата його відповідність європейським стандартам оцінив Європейський суд з прав людини. У справі «Томенко проти України» Суд визнав, що дострокове припинення повноважень народного депутата порушило право на вільні вибори та принцип верховенства права. Ідеться не просто про рішення на користь одного політика — а про системну проблему, що стосується балансу між партійною дисципліною і свободою парламентського представництва. Це рішення має всі ознаки прецеденту, який змінює підходи до розуміння мандата в Україні.

Нині у Верховній Раді України 397 народних депутатів із 450. І через це є об'єктивні виклики, пов'язані з прийняттям рішень і досягненням консенсусу. У матеріалі проаналізовано, як можна заміщувати вакантні посади у ВР і яка кількість депутатів критична для функціонування парламенту.