Політична мапа Хмельницької області

Блок 1. Безпека

Загальний огляд безпекової ситуації в регіоні

Хмельницька область розташована на значній відстані від лінії фронту, у відносному тилу. Цей фактор є визначальним для суспільно-політичних та економічних процесів у регіоні в умовах повномасштабної війни. Однак, як і вся Україна, Хмельниччина залишається вразливою до ворожих ракетних і дронових атак. Під загрозою постійно перебуває важливий обʼєкт критичної інфраструктури — Хмельницька атомна електростанція (ХАЕС).  Зокрема, у заяві Генерального директора МАГАТЕ повідомлялося, що в ніч на 10 вересня 2025 року 9 російських безпілотників пролетіли на відстані близько 3 км від Хмельницької АЕС. Як заявили тоді в МАГАТЕ, такі випадки — серйозна загроза ядерній безпеці у світі. 

Систематичних ракетно-дронових атак зазнавало місто Старокостянтинів у Хмельницькому районі, розташоване за 40 км від обласного центру. На території цього населеного пункту розташована одна з найбільших в країні авіабаз. Від ворожих повітряних атак потерпають також енергетичні обʼєкти в області.

Політична активність та поведінка громадських і політичних гравців в умовах війни

У регіоні діє наказ Хмельницької ОВА та Хмельницького обласного ТЦК та СП “Про заборону проведення масових заходів” від 14 вересня 2022 року (зі змінами, внесеними 26 червня 2025 року). Відповідно до цього документа, заборонено “проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів, особливо за участі військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, крім релігійних заходів у приміщеннях культових споруд та прилеглих до них територій (за умови забезпечення можливості укриття усіх учасників на випадок оголошення про загрозу виникнення небезпечних ситуацій, зокрема отримання сигналу ‘Повітряна тривога’, розташованого в радіусі 500 м), проведення поховальних ритуалів, а також заходів, пов'язаних із вшануванням загиблих у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, інших заходів, затверджених/погоджених відповідними структурними підрозділами обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації)”. 

У наказі також зазначено, що для одержання дозволу на проведення масового заходу начальникам районних військових адміністрацій, необхідно не пізніше як за 10 днів до його проведення скерувати обґрунтовані звернення до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА з метою його подальшого розгляду на засіданні Ради оборони.

Як повідомили ОПОРІ в Департаменті інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації (далі — ОВА), станом на лютий 2026 року протягом останніх 6 місяців до них надійшло 37 зареєстрованих звернень щодо проведення масових заходів різного виду.

Тим часом у Хмельницькій міській раді у відповідь на запит ОПОРИ зазначили, що заборон чи обмежень на проведення масових заходів у громаді не запроваджували, а організація та проведення таких заходів регулюється Положенням про порядок організації та проведення масових заходів у місті Хмельницькому, затвердженим рішенням Хмельницької міської ради від 20 вересня 2017 року №28 (зі змінами). Упродовж минулих 6 місяців Хмельницька міська рада зареєструвала 58 звернень щодо дозволу на проведення масових заходів різного виду.

Отже, суттєвих перешкод для політичної та громадської активності в області немає. Упродовж 2025 року в регіоні відбувалися різноманітні заходи, зокрема за участі представників уряду, народних депутатів, обласної влади. Наприклад, 6 червня в Хмельницькому відбувся Регіональний форум “Омбудсман, влада, громадськість: об’єднуємо зусилля для захисту прав людей” (серед присутніх — народний депутат Володимир Ватрас); 26 червня — ​​форум “Ветерани & Бізнес” (відвідали, зокрема, заступник міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов, народний депутат Ігор Марчук); 21 жовтня стартувала дводенна міжрегіональна конференція “Як залучити резидентів у інноваційні економічні простори: індустріальні парки, технопарки, науково-технологічні хаби”; 10 грудня, у День прав людини,  — правозахисна конференція: “Громада як відправна точка захисту прав людини в Україні: Хмельниччина”.

 

Фото: Народний депутат України Володимир Ватрас під час регіонального форуму в Хмельницькому. Джерело: Facebook-сторінка Регіонального представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини у Хмельницькій області

Ситуація із замінованістю території регіону

Ще у 2023 році Хмельниччину називали однією з найбільш замінованих областей у західній частині України. На сьогодні такої інформації немає. Згідно з Інтерактивною мапою територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, були виявлені або ймовірно перебувають вибухонебезпечні предмети неподалік двох населених пунктів на півночі області: селища Понінка та села Михля.

Однак принагідно можна зазначити, що в області зросла кількість повідомлень про хибні замінування. Так, за інформацією Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Хмельницького відділу поліції, яку було надано Суспільному, упродовж 2025 року в Хмельницькому зареєстрували 235 кримінальних проваджень за відповідною статтею, що на 107 більше, ніж у 2024 році.

Частота та вплив повітряних тривог 

Від початку повномасштабної війни до 31 грудня 2025 року на Хмельниччині тривога лунала 1133 рази загальною тривалістю 1546,3 години. Найдовше, майже 11 годин (10 год 59 хв), — у ніч проти 28 жовтня 2024 року: тоді про небезпеку сигнал сповістив о 01:51, а відбій оголосили о 12:50. На території області того дня знищили 10 ворожих безпілотників. Люди не постраждали. Як повідомив голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, внаслідок атаки було пошкоджено вікна у житловому будинку, приміщення гаража й автомобіль.

Найчастіше від початку великої війни вибухи лунали в місті Старокостянтинів. Сервіс Air-alarms.in.ua, який підраховує відповідні повідомлення ЗМІ, інформує про 68 вибухів у цьому населеному пункті. Більш як удвічі менше (31) їх зафіксовано в обласному центрі.

У 2025 році сигнал повітряної тривоги на Хмельниччині вмикали 228 разів, а їх загальна тривалість становила 356,4 години. Найдовше тривога тривала 21 липня — майже 8 годин. За інформацією Air-alarms.in.ua, найчастіше, 23 рази, у 2025 році вибухи чули мешканці Старокостянтинова. Така увага ворога саме до цього населеного пункту пов'язана із розташуванням у місті стратегічного аеродрому — місця базування тактичної авіації.

Утім, порівняно з 2024 роком, сигналів про повітряну небезпеку в 2025-му стало менше: у 2024 році тривога на Хмельниччині звучала 355 разів, її загальна тривалість за рік сягнула 511,1 години. Повідомлення про вибухи у Старокостянтинові у медіа тоді також зʼявлялися частіше — 28 разів.

Частота та інтенсивність обстрілів на Хмельниччині 

Однак кількість тривог не означає зменшення інтенсивності обстрілів. Як свідчить сервіс ACLED (Ukraine Conflict Monitor), від початку повномасштабної війни область зазнала 88 ракетно-дронових атак, 35 із яких у 2025 році, 26 — у 2024-му. Найчастіше БПЛА й ракети росіяни спрямовували на Старокостянтинів. 

Здебільшого наслідками атак були руйнування житла, соціальної й критичної інфраструктури. Також були й людські жертви:

• 9 липня начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін повідомив про загибель людини у Хмельницькому районі. “Загибла людина 1960 року народження отримала смертельне поранення від уламків ворожого безпілотного літального апарата типу ‘Shahed’. По медичну допомогу звернулася жителька будинку, пошкодженого внаслідок атаки”, — написав очільник ОВА;
• найбільших людських втрат у 2025 році регіон зазнав у ніч на неділю, 25 травня. Внаслідок удару ворога четверо людей загинули, ще пʼятеро отримали осколкові поранення;
• у ніч на 3 вересня 2025 року загинув мешканець Хмельницького 1980 року народження;
• 23 грудня ​внаслідок ворожої атаки загинув чоловік 1953 року народження у Шепетівці.

Загалом із 24 лютого 2022 року в результаті російських повітряних ударів в Хмельницькому загинули 7 цивільних осіб, 2 співробітників ДСНС, поранень зазнали 138 людей. Такі дані оприлюднило у жовтні 2025 року місцеве видання “ВСІМ” на основі інформації відділу зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.

Руйнування критичної та цивільної інфраструктури внаслідок російської агресії

У Хмельницькій ОВА на запит ОПОРИ повідомили, що від початку повномасштабної війни пошкодження зафіксовано в різних секторах. Зокрема, зазнали руйнувань житловий фонд, заклади охорони здоровʼя та освіти, агропромисловий комплекс, критична інфраструктура:

• багатоповерхівки — 348; 
• приватні житлові будинки — 3420; 
• квартири — 2743; 
• готелі — 1; 
• гуртожитки — 10;
• об’єкти охорони здоров’я — 43;
• загальноосвітні школи — 50; 
• дитячі навчальні заклади — 30;
• інші навчальні заклади — 11;
• будівлі сільського господарства, лісництва та рибного господарства — 12; 
• будівлі промисловості — 129; 
• торгівельні будівлі — 19;
• об’єкти житлово-комунального господарства — 10.

Як повідомляла Хмельницька ОВА у відповідь на запит “Суспільне Хмельницький”, найбільших збитків у 2025 році через російські ракетно-дронові атаки зазнали Старокостянтинівська і Шепетівська громади області. Зокрема, в Старокостянтинівській громаді пошкоджено 282 індивідуальні житлові будинки та 146 квартир у 58 багатоквартирних будинках, а також заклади освіти, охорони здоровʼя, культури, обʼєкти житлово-комунального господарства та інші.

У Шепетівській громаді пошкоджено 228 багатоквартирних і приватних житлових будинків та 13 об'єктів соціальної інфраструктури, серед яких заклади освіти, охорони здоров'я, культури та спорту, адміністративні будинки, об'єкти житлово-комунального господарства. 

Відновлювальні роботи виконували коштом бюджетів громад і благодійних організацій. З обласного бюджету на ліквідацію наслідків ракетних обстрілів для закладів, що фінансуються з обласного бюджету, було спрямовано 976 тис. грн. 

В Управлінні цивільного захисту населення й охорони праці Хмельницької міської ради у відповідь на запит ОПОРИ розповіли, що в громаді від початку повномасштабної війни пошкоджено:

• 117 багатоквартирних та 343 приватних будинків;
• 8 закладів дошкільної освіти;
• 19 закладів загальної середньої освіти;
• 6 закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
• 9 об’єктів закладів охорони здоров’я;
• 9 об’єктів закладів культури, зокрема 7 приміщень клубних закладів і центрів культури й дозвілля, 2 бібліотеки — філії Централізованої бібліотечної системи;
• 49 об’єктів залізниці (будівель), відновлено — 23;
• 10 промислово-підприємницьких об’єктів.

Усі приміщення закладів освіти, пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ, уже відновлені. Будівлі закладів культури відновлено за бюджетні кошти, крім приміщень клубів у селах Волиця й Черепова, які вже перебували в аварійному стані та були непридатними до нормальної експлуатації ще до пошкодження внаслідок вибухової хвилі 13 травня 2023 року. 8 об’єктів закладів охорони здоров’я відновлено за власні кошти підприємств, для 1 об’єкта закладу охорони здоров’я виготовлено проєктно-кошторисну документацію.

В управлінні зазначили, що для ліквідації наслідків ракетних обстрілів передбачені кошти міського бюджету. Також використовують ресурси державної програми допомоги за пошкоджене та знищене житло “єВідновлення” і залучають кошти благодійних організацій.

Проблеми з постачанням електрики, води, тепла і газу 

У 2025 році в області не фіксували критичних проблем із постачанням електрики, води, тепла та газу. Після обстрілів восени 2025 року на Хмельниччині діяли графіки відключення світла, які публікували на сайті та в соцмережах Хмельницькобленерго, а також у місцевих групах та каналах у соцмережах.

Як розповів міський голова Хмельницького Олександр Симчишин в інтервʼю виданню “Апостроф”, уникати серйозних проблем із тепло- та водопостачанням в обласному центрі вдається завдяки тому, що місто має 25 когенераційних установок, які виробляють майже 14 МВт електроенергії. За словами міського очільника, Хмельницька громада — серед  лідерів за обсягом когенерації серед українських міст.  А медичні заклади міста забезпечені генераторами великої потужності.

Як і у всій країні, значно ускладнилась ситуація з електропостачанням у Хмельницькому на початку 2026 року, після масштабних обстрілів. Це стало причиною того, що 21 січня 2026 року жителі обласного центру вийшли на мітинг. Мітингувальники перекрили вулицю Камʼянецьку в обласному центрі, вимагаючи від місцевої влади відновити електропостачання та змінити графіки вимкнення електрики. Цей випадок широко висвітлювали українські медіа, а російські пропагандисти використовували ситуацію на власну користь, провокуючи внутрішні конфлікти серед українців внаслідок зміщення фокуса зі справжніх винуватців ситуації на українську владу та енергетиків.  

Уже наступного дня, 22 січня, Олександр Симчишин вийшов у прямий ефір зі своєї сторінки у Facebook, щоб пояснити містянам повноваження міської влади у сфері енергозабезпечення та справжні причини ситуації.

Укриття

Інформація про кількість укриттів в області відрізняється в різних джерелах. Так, у Переліку захисних споруд цивільного захисту, розташованих на території Хмельницької області, що розміщений на сайті Хмельницької обласної військової адміністрації, зазначено 623 адреси укриттів. Зокрема, 24 адреси з переліку — у Хмельницькій міській громаді, 9 із зазначених захисних споруд перебувають у приватній власності, інші — в комунальній та державній. 

Водночас за інформацією, яку Хмельницька ОВА надала “Суспільному” в листопаді 2025 року, ​​загалом в області налічується 3084 захисні споруди. Обласний фонд захисних споруд складається зі 122 сховищ, 738 протирадіаційних укриттів, двох споруд подвійного призначення та 2222 найпростіших укриттів. Майже 95% із цих укриттів можуть використовуватись населенням — а це 2923 споруд.

Схожа кількість зазначена в ​​Інформаційній системі “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту”. Згідно з нею, в області налічується 2967 укриттів, із яких:

• 2115 у Хмельницькому районі;
• 247 в Шепетівському;
• 605 у Камʼянець-Подільському.

Інформацію про захисні споруди (тип укриття, його адресу, місткість, площу, форму власності) розміщено також на Офіційному геопорталі Хмельницької міської ради.

 

Скриншот з Офіційного геопорталу Хмельницької міської ради

Задля забезпеченості доступності найпростіших укриттів під час повітряної тривоги в обласному центрі діє програма “Моє укриття”, започаткована у 2024-му й продовжена на 2026 рік. Її завдання — поточні ремонти та встановлення дверей в укриттях багатоповерхівок за бюджетні кошти. Такі двері автоматично відчинятимуть під час повітряної тривоги й зачинятимуть після відбою. Планується також розробити новий мобільний додаток для мешканців. На програму передбачено 40 млн грн, зокрема 30 млн грн із місцевого бюджету.

Водночас до реалізації цієї програми є й зауваження. Моніторингова група Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області протягом жовтня 2025 року відвідала 11 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в Хмельницькому. Монітори засвідчили заміну вхідних дверей на сучасні металеві з електронною системою керування, ремонт аварійних ділянок внутрішньобудинкових мереж в укриттях, облаштованих у підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків. З-поміж системних недоліків вказали на те, що більшість укриттів у багатоквартирних будинках не обладнані необхідною кількістю місць для сидіння, резервами питної води, аптечками та первинними засобами пожежогасіння, що може ускладнити надання домедичної допомоги і ліквідацію загорянь у разі надзвичайної ситуації. Утім, така ситуація, за оцінкою моніторів, є типовою й для інших населених пунктів області. Недоліками укриттів, розташованих у закладах освіти, назвали відсутність безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також нестачу мінімального запасу харчових продуктів, аптечок і вогнегасників.

 

Скриншот із Facebook-сторінки Представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини у Хмельницькій області

Серед масштабних проєктів укриттів в області та місті можна згадати будівництво сховища для Хмельницької обласної дитячої лікарні, на яке ще у 2024 році з державного бюджету було виділено понад 100 млн грн, частка співфінансування з обласного бюджету склала майже 44 млн грн. Також виділяли кошти на укриття в міському перинатальному центрі, площа якого становить 1000 кв. м, а вартість робіт сягнула понад 17 млн 800 тис. грн. І якщо укриття міського перинатального центру вже функціонує, то будівництво сховища обласної дитячої лікарні на 400 осіб, яке планували завершити до кінця 2024 року, все ще триває. 

Соціальний капітал та бюджетні пріоритети

Демографічна ситуація в області за останні роки (2022–2025 рр.)

Після реформи децентралізації у 2020 році населені пункти Хмельницької області, яка раніше налічувала 20 районів, обʼєднали в три райони: Хмельницький (27 територіальних громад), Камʼянець-Подільський (15 територіальних громад) і Шепетівський (18 територіальних громад). Як зазначено на сайті Хмельницької ОВА, серед 60 громад 13 є міськими, 22 — селищними, 25 — сільськими. У регіоні є 1451 населений пункт: міських — 37, сільських — 1414.

Від початку повномасштабної війни Державна служба статистики України не оприлюднює даних про кількість наявного населення в регіонах, а також не має змоги обчислювати відсоток  працездатного населення. Однак, згідно з інформацією Держстату, станом на 1 січня 2022 року на Хмельниччині мешкало 1 228,83 тис. осіб. А за звітами роботи Мінʼюсту можна також простежити, що кількість реєстрацій народжень, смертей та шлюбів в області щороку зменшується.

Кількість реєстрацій народжень, смертей та шлюбів на Хмельниччині

Підтримка внутрішньо переміщених осіб

За інформацією Державної прикордонної служби, за 2025 рік 290,3 тис. українців виїхали за кордон і не повернулися. Скільки серед них мешканців Хмельниччини — наразі не відомо.

Водночас, за інформацією Хмельницької ОВА, станом на лютий 2026 року в області обліковано 117 680 внутрішньо переміщених осіб. Якщо порівнювати з минулими періодами, то кількість зареєстрованих ВПО зменшилася: станом на квітень 2024 року в області налічувалося 126 566 внутрішньо переміщених осіб. 

Як і раніше, згідно з даними Мінсоцполітики, більшість вимушених переселенців — це жінки (60,9 %), а найчисленнішими віковими групами є діти й молодь (від 0 до 20 років та від 31 до 40 років).

Кількість ВПО безпосередньо в Хмельницькій територіальній громаді дещо зменшилася. На початок 2026 року тут було зареєстровано 32 228 внутрішніх переселенців. Про це ОПОРІ повідомили у відповідь на запит. А станом на 1 квітня 2024 року в регіоні налічувалося 34 850 ВПО. Однак, за словами міського очільника, фактично мешкають у громаді 22–24 тис. внутрішніх переселенців. 

У регіоні діяла ​​обласна комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб у Хмельницькій області на 2024–2025 роки, яка передбачала формування фондів житла для тимчасового проживання та забезпечення житлових прав ВПО, покращення їх соціальної підтримки, забезпечення доступу до медичних послуг, створення умов для реалізації права на освіту, сприяння працевлаштуванню і передбачала фінансування у сумі майже 75 млн грн (Додаток 7 до наказу ОВА “Про обласний бюджет Хмельницької області на 2025 рік”). Зазначимо, що в проєкті обласного бюджету на 2026 рік на підтримку внутрішньо переміщених осіб заплановано витратити 76,5 млн грн.

У Хмельницькій міській територіальній громаді комплексну програму “Піклування” на 2022–2026 роки доповнено розділом “Підтримка внутрішньо переміщених осіб”, що передбачає відповідні заходи (рішення Хмельницької міської ради від 21.12.2022 року № 31). З бюджету громади у 2025 році на підтримку внутрішньо переміщених осіб було витрачено 5,7 млн грн.

Крім того, в Хмельницькій громаді впроваджується інвестиційний проєкт із будівництва багатоквартирного житла для ВПО, зокрема на вул. Озерна, 6/2-Г. Проєкт реалізується в межах програми “Житло для ВПО та відновлення звільнених міст в Україні, Компонент II”, яку фінансує Європейський Союз, а впроваджує Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) у кількох регіонах України. Хмельницький отримав у межах програми грантове фінансування у розмірі 8,4 млн євро. Проєкт передбачає зведення двох секцій каскадних житлових будинків висотністю від 5 до 8 поверхів. Загалом у них буде 156 квартир (114 однокімнатних та 42 двокімнатні).

 

Будівництво житла для ВПО у Хмельницькому. Джерело: сайт Хмельницької міської ради

Як зазначив міський голова Хмельницького Олександр Симчишин, активна фаза будівництва розпочалася з середини 2025 року, а згідно з документами завершити його мають у вересні 2026 року. Мер також повідомив, що завдяки ще одному проєкту NEFCO більш як 200 осіб заселили у фактично нові кімнати та квартири з меблями та технікою.

Важливим кроком для інтеграції внутрішніх переселенців у громаду стало визначення права ВПО брати участь у всіх формах участі громадян у місцевому самоврядуванні в Статуті Хмельницької міської територіальної громади. У статті 43 зазначено: “З метою забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння їх інтеграції за новим місцем проживання на території громади, створення можливостей для участі у громадському житті громади, налагодження дієвого діалогу внутрішньо переміщених осіб з Хмельницькою міською владою та її виконавчими органами  міська рада утворює Координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб. Внутрішньо переміщені особи, що взяті на облік на території громади, можуть без обмежень, з правом голосу, брати участь в усіх формах участі громадян у місцевому самоврядуванні, передбачених цим Статутом”.

Зайнятість населення на Хмельниччині

За інформацією Хмельницького обласного центру зайнятості, упродовж 2025 року його послугами скористалися 28,2 тис. громадян, із них 14,9 тис. успішно знайшли роботу.

Крім того, безробітні проходили професійне навчання для здобуття нових навичок (1,9 тис. осіб), отримували ваучери на навчання, що дозволило їм безоплатно підвищити кваліфікацію або змінити професію (1380 осіб). Зрештою, 494 мешканці області отримали мікрогранти на розвиток бізнесу за програмою “Власна справа” і програмами підтримки захисників. Для порівняння: у 2024 році послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалися понад 25 тис. жителів Хмельницької області, забезпечено роботою понад 12 тис. громадян, більш як 500 мешканців області отримали гранти на розвиток бізнесу.

У 2025 році в базі даних обласного центру зайнятості налічувалось 20,8 тис. вакансій. Найбільш затребуваними професіями залишалися швачки, водії, продавці, кухарі, бухгалтери, лікарі та кваліфіковані робітники (слюсарі, монтери колії).

Станом на 1 січня 2026 року статус зареєстрованого безробітного мали 2,8 тис. громадян, серед яких значну частину становили внутрішньо переміщені особи —  556  осіб, а також учасники бойових дій — 170 осіб.

Як свідчать дані Головного управління статистики в області, середня заробітна плата на Хмельниччині станом на грудень 2025 року склала 25 764 грн. Найвищою вона була у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 60 519 грн, а найнижчою — у сфері функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури — 14 260 грн.

За інформацією сайту Work.ua, середня заробітна плата в області, яку вказують роботодавці, що розміщують вакансії на ресурсі, становила 24 810 грн в грудні 2025 року. Натомість самі шукачі роботи хотіли отримувати в середньому 38 655 грн. Торік у грудні ці цифри були суттєво меншими: 19 782 грн та 23 071 грн відповідно.

Бюджет Хмельницької області та обласного центру 

Згідно з інформацією про виконання обласного бюджету на 2025 рік, оприлюдненою на сайті ОВА, за рік до бюджету області надійшло 3 млрд 821 млн грн доходів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів), що, порівняно з 2024-м, більше на 9,3%, або на 323,7 млн грн. Найвагомішим за обсягами джерелом наповнення дохідної частини місцевих бюджетів області стали податок та збір на доходи фізичних осіб — 1 млрд 864,6 млн грн. 

Зокрема, до загального фонду обласного бюджету торік надійшло (без урахування міжбюджетних трансфертів) 2 млрд 162,8 млн грн, що, порівняно з 2024 роком, більше на 23,1%, або на 405 млн 964 тис. грн. До спеціального фонду (без врахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 421,5 млн грн, що на 14,1 млн грн, або на 3,5%, більше ніж за 2024 рік. Обсяг трансфертів із державного бюджету, отриманих обласним бюджетом за 2025 рік, сягнув 1 млрд 201,9 млн грн (на 105 млн грн, або на 8,0%, менше ніж за 2024 рік). Сума субвенцій із бюджетів територіальних громад області становила у 2025 році 34,9 млн грн.

З-поміж пріоритетних напрямів видатків — освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення, охорона здоровʼя.

Як повідомили в ОВА у відповідь на запит ОПОРИ, у 2025 році на фінансування Сил безпеки й оборони було виділено 1 232,9 млн грн, із них кошти обласного бюджету сягнули 281,9 млн грн, кошти територіальних громад — 951,0 млн грн. Станом на 1 лютого 2026 року в місцевих бюджетах Хмельниччини на 2026 рік на відповідні програми передбачено 443,8 млн грн, із них кошти обласного бюджету становлять 28,3 млн грн, кошти громад — 415,5 млн грн. Однак, як зазначають посадовці, у процесі виконання місцевих бюджетів обсяг фінансування, спрямованого на підтримку Сил безпеки та оборони, зростатиме внаслідок розподілу вільного залишку коштів, який утворився на початок року, а також можливого перевиконання дохідної частини бюджету.

За 2025 рік зведений обсяг доходів бюджету Хмельницької міської територіальної громади, як ідеться на сайті міської ради, сягнув 5 млрд 841 млн грн, зокрема: по загальному фонду —  5 млрд 347,6 млн грн  та по спеціальному фонду — 493,4 млн грн. Відсоток виконання зведеного обсягу доходів бюджету громади за 2025 рік до планових призначень дорівнює 104,8%. 

У структурі  доходів загального фонду бюджету за 2025 рік  найбільша питома вага належить податку на доходи фізичних осіб (2 млрд 439,8 млн грн, або 45,6 %) та єдиному податку (869,4 млн грн, або 16,3%).

Головні напрямки видатків Хмельницької громади у 2025 році — освіта, соціальний захист, житлово-комунальне господарство.

Видатки з бюджетів Хмельницької області та Хмельницької територіальної громади у 2023–2025 роках

Загалом, попри повномасштабну війну, і обласній, і міській владі в Хмельницькому вдається досягати прогнозованих показників у наповненні бюджету і навіть дещо їх перевищувати.  При цьому міський голова Хмельницького зазначав, що через вилучення “військового” податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) бюджет громади втратив 2,8 млрд грн. 

Пріоритетом фінансування в умовах воєнного стану Хмельницька міська рада визначила підтримку сектору оборони. Так, торік на Сили оборони спрямували 774,1 млн грн, зокрема:

• субвенції на підтримку Сил безпеки та оборони, а також силових та інших структур з бюджету громади — 288,1 млн грн;
• через головного розпорядника бюджетних коштів — виконавчий комітет Хмельницької міської ради — було придбано і передано для військових частин дрони, коптери, РЕБ різних модифікацій, інше спецобладнання та спецзасоби на суму 144,2 млн грн;
• коштом місцевих програм надавалася безпосередня фінансова підтримка військовим, зокрема через матеріальну допомогу та інші виплати на загальну суму 341,8 млн грн.

Додатково місцева влада звільнила військові формування від обов’язкових платежів до бюджету громади, які вони використали на свої оборонні потреби, це склало 72,6 млн грн.

Крім того, на запит ОПОРИ у Хмельницької міській територіальній громаді повідомили, що тут прийняті Програма підтримки Сил безпеки та оборони України на 2026 рік (затверджена рішенням 58-ї сесії Хмельницької міської ради від 18 грудня 2025 року №2) на суму 450 млн грн і Програма грантової підтримки інноваційних проєктів для підвищення обороноздатності України на 2026–2027 роки (затверджена рішенням 58-ї сесії Хмельницької міської ради від 18 грудня 2025 року №17) на загальну суму 32 млн грн. Суми за цими програмами будуть коригувати після уточнення бюджету громади, що дозволить збільшити обсяг їх фінансування. Загалом у базовому бюджеті громади на 2026 рік передбачено 552 млн грн на реалізацію заходів, повʼязаних із підтримкою Сил безпеки та оборони, соціальний супровід ветеранів і їхніх сімей тощо.

Підтримка та розвиток бізнесу

Для стимулювання місцевого підприємництва в регіоні діє Програма розвитку малого та середнього підприємництва Хмельницької області на 2024-2026 роки (затверджена наказом Хмельницької ОВА від 8 грудня 2023 року №320/2023-н). У її фокусі — пільгове кредитування інвестиційних проєктів за пріоритетними напрямками. На фінансову підтримку з обласного бюджету можуть претендувати як місцеві підприємці, так і релокований бізнес. Фінансують інвестиційні проєкти через Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області. Як повідомили ОПОРІ в ОВА, для релокованих підприємств встановлено пільгову ставку фінансово-кредитної підтримки. Кредитний портфель на 2026 рік попередньо становить 5,3 млн грн.

За інформацією від ОВА, станом на початок 2026 року в Хмельницькій області продовжують працювати 52 релоковані підприємства.

Водночас кількість бізнесів, які переміщувалися на Хмельниччину, зменшилася. Якщо у 2024 році, за інформацією Опендатабот, в область прибуло 165 бізнесів, то у 2025 році — 71. При цьому 79 бізнесів виїхали з Хмельниччини.

Зрештою, впродовж 2022–2025 років діяла Програма розвитку підприємництва Хмельницької міської територіальної громади  (затверджена рішенням сесії міської ради від 15 грудня 2021 року №9). У межах цієї ініціативи проводили конкурсний відбір бізнес-ідей та стартапів, надавали пряму фінансову допомогу суб’єктам господарювання, популяризували культуру підприємництва в громаді.

Крім того, міська влада Хмельницького активно розвиває міжнародне співробітництво. За словами міського голови Олександра Симчишина, це допомагає залучати грантові кошти для ВПО та на інші потреби. Зокрема, як повідомляв медіа міський очільник, за останніх півтора року за грантові гроші для міста придбали 30 тролейбусів і мають отримати ще 14. Коштами грантової допомоги в місто залучили близько 1,2 млрд грн за останні три роки. 

Блок 2. Політичний ландшафт з 2019 до 2022 р. 

Результати виборів та формування коаліцій

Президентські вибори 2019 року та вплив на область

На Хмельниччині беззаперечним лідером президентських перегонів 2019 року був Володимир Зеленський. У першому турі виборів він отримав 24,89% голосів, випередивши Юлію Тимошенко (17,59%) і Петра Порошенка (16,63%). У другому турі підтримка Володимира Зеленського серед виборців області сягнула 70,8%, натомість Петро Порошенко отримав 26,83% голосів виборців.

Цікаво, що на президентських виборах у 2014 році 56,26% мешканців Хмельницької області голосували за Петра Порошенка. Ще 16,95% жителів проголосували тоді за Юлію Тимошенко, 11,82% — за Олега Ляшка.

Після перемоги на виборах Володимира Зеленського головою ОДА став Дмитро Габінет, кандидат юридичних наук, який працював на кафедрі теорії й історії держави та права Хмельницького університету управління та права. Також він був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата від “Слуги народу” Миколи Стефанчука. Призначення відбулося у листопаді 2019 року. 

Першим заступником голови ОДА став Роман Примуш, який до того очолював обласну Агенцію регіонального розвитку та був помічником депутата облради Віталія Олуйка (обирався від політичної партії “За конкретні справи”), заступником — Сергій Ткачук, який раніше викладав у Хмельницькому центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. 

До слова, нині Роман Примуш є заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, а Сергій Ткачук очолює Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Уже за рік, у листопаді 2020-го, Дмитра Габінета звільнили. Як він тоді зазначав у коментарі місцевому виданню “Незалежний громадський портал”, об’єктивних причин для цього, на його думку, не було, адже за більшістю показників Хмельницька область займала чільні  позиції. Під час пресконференції Дмитро Габінет назвав винуватцями свого звільнення народних депутатів, вказівки яких він відмовлявся виконувати: “Як з правлячої коаліції, так і не з правлячої коаліції”, — цитувало ексочільника ОДА видання “ВСІМ”.

Після Дмитра Габінета головою ОДА став Сергій Гамалій, який обіймав цю посаду до березня 2023 року. Він родом із Камʼянця-Подільського, раніше був підприємцем і до призначення головою ОДА працював у держорганах. Його звільнили вже після початку повномасштабної війни. Тоді в деяких медіа зʼявилася інформація про складення на нього протоколу про водіння в нетверезому стані. Водночас в Указі Президента зазначено, що з посади Сергій Гамалій пішов згідно з поданою ним заявою, а справу про керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння Першотравневий районний суд Чернівців згодом закрив. Нині Сергій Гамалій — радник голови СБУ. 

Позачергові парламентські вибори 2019 року

За результатами позачергових парламентських виборів 2019 року, в Хмельницькій області найбільше голосів виборців отримала партія “Слуга народу” (46,77%). До трійки лідерів увійшли також ВО “Батьківщина” (10,67%) та “Радикальна партія Олега Ляшка” (7,3%).

У мажоритарних округах Хмельниччини переможцями стали представники партії “Слуга народу” Микола Стефанчук (ВО №187), Олена Копанчук (ВО №189), Олексій Жмеренецький (ВО №190) та Ігор Марчук (ВО №193), а також самовисуванці, які згодом долучилися до депутатської групи “Партія ‘За майбутнє’” Сергій Лабазюк (ВО №188), Олександр Герега (ВО №192) і Віктор Бондар (ВО №191). І якщо нардепів від партії “Слуга народу” обрали до українського парламенту вперше, то інші троє депутатів стали переможцями у своїх виборчих округах уже втретє.

Місцеві вибори 2020 року. Хмельницька обласна рада

На місцевих виборах 2019 року до складу Хмельницької обласної ради ввійшли представники 7 політичних сил: “За майбутнє” (13 депутатів), “Команда Симчишина” (13), “За конкретні справи” (10), “Слуга народу” (10), ВО “Батьківщина” (7), “Європейська Солідарність” (7) і “Радикальна партія Олега Ляшка” (4). 

Головою Хмельницької обласної ради було обрано представницю партії “За майбутнє” Віолету Лабазюк, яка є дружиною нардепа-мажоритарника обраному по ВО №188, Сергія Лабазюка. Заступниками голови ради стали представник “Команди Симчишина” Володимир Гончарук та висуванець “Європейської Солідарності” Валентин Соколюк. 

Тоді рішення “Команди Симчишина” не висувати свого кандидата на голову облради прокоментував Володимир Гончарук. На своїй сторінці у Facebook він написав: “Таке рішення було прийняте оскільки кількості голосів за нашого кандидата не було достатньо для обрання (КС має лише 13 голосів при потребі 33). Чому ‘КС’ вирішила пропонувати свого першого заступника саме в такій конструкції? Вважаємо таку конструкцію найоптимальнішою з можливих”.

 

Скриншот зі сторінки Володимира Гончарука у Facebook

Він також зазначив, що говорити про утворення коаліції в обласній раді не варто. Утім дещо інші висновки можна було зробити, проаналізувавши склад комісій обласної ради: 6 із 8 профільних комісій очолили представники партій “За майбутнє”, “Команда Симчишина” та “Європейська Солідарність” — кожній із фракцій дісталося по 2 керівні посади. 

Місцеві вибори 2020 року. Хмельницька міська рада

У результаті місцевих виборів 2020 року посаду міського голови Хмельницького вдруге здобув Олександр Симчишин, який балотувався від партії “Свобода”. Він отримав майже 87% голосів виборців вже в першому турі й став одним із найпопулярніших міських голів України. У міській раді найбільше мандатів (26 із 42) дісталося політичній партії його імені — “Команді Симчишина”. Партії “За майбутнє”, “Слуга народу”, “Європейська Солідарність” та ВО “Батьківщина” отримали по 4 мандати.

Як бачимо, команда міського голови отримала в міській раді монобільшість, що дозволило забезпечити сталу підтримку своїх ініціатив. Посада секретаря ради дісталася Віталію Діденку. Він балотувався на парламентських виборах від команди Симчишина, яка на той час ще не була політичною партією, однак програв вибори кандидату від “Слуги народу” Миколі Стефанчуку.

Серед депутатів від партії міського голови були керівники комунальних підприємств, працівники управлінь і департаментів міської ради. Зокрема, до складу ради увійшли  директори комунальних підприємств “Хмельницька інфекційна лікарня”, “Хмельницька міська дитяча лікарня”, “Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1”, “Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2”, Хмельницького комунального підприємства “Міськсвітло”, “Управляючої муніципальної компанії ‘Озерна’”, комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста, очільниця Хмельницького навчально-виховного комплексу № 31, начальник управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради й двоє головних спеціалістів різних підрозділів ради.

Крім того, три постійні депутатські комісії міської ради очолили представники “Команди Симчишина”. Це комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища; з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації; з питань роботи житлово-комунального господарства, приватизації та використання майна територіальної громади міста.

​​Двоє заступників міського голови, Микола Ваврищук та Василь Новачок, висувалися від політичної сили “Команда Симчишина”. А Михайло Кривак був секретарем міської ради попереднього скликання (2015–2020 рр.), також лояльного до Олександра Симчишина. 

Загалом діяльність обласної й міської рад до початку повномасштабної війни не позначилася гучними скандалами або чварами між фракціями, а важливі рішення ухвалювали без конфліктів. Так само в публічному просторі не фіксувалося протистояння з ОДА чи центральною владою.

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 рр. 

Баланс сил 

Військові адміністрації

На початку повномасштабної війни в області було створено 3 районні військові адміністрації: у Камʼянець-Подільському, Хмельницькому і Шепетівському районах. Єдина військова адміністрація на рівні громад — це Нетішинська міська військова адміністрація Шепетівського району. Її створили 13 жовтня 2023 року Указом Президента № 690/2023. 

Очолив військову адміністрацію в Нетішині Григорій Олендра, який раніше працював начальником Кам’янець-Подільського міського відділу Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області. Під час брифінгу після свого призначення Олендра зазначив, що утворення МВА пов’язане з розташуванням на території Нетішина об’єкта критичної інфраструктури — Хмельницької атомної електростанції, яка потребує посиленої охорони.

Хмельницьку обласну військову адміністрацію з грудня 2020 до березня 2023 року очолював Сергій Гамалій, про якого ми вже згадували в цьому дослідженні. Після його звільнення понад рік область була без керівника — його обовʼязки виконував перший заступник Сергій Тюрін. Лише 2 травня 2024 року Президент України призначив його головою Хмельницької ОВА. 

В умовах воєнного стану діяльність ОВА спрямована на забезпечення стабільної роботи інфраструктури, соціальних служб, медичної й освітньої галузей, економічний розвиток регіону, забезпечення обороноздатності, зокрема через підтримку Сил оборони, захист прав громадян, формування і виконання бюджету. Фактично ОВА перетворилася на центр оперативного управління, а її роль у регіоні стала домінантною. Натомість вага і вплив обласної ради значно зменшилися, часто до номінальних функцій. Про це, зокрема, зазначали регіональні експерти, яких опитала ОПОРА. 

Водночас, якщо говорити про обласний центр, проявів обмеження автономії місцевої влади чи повʼязаних із цим конфліктів не фіксувалося. Своєрідним запобіжником для цього може слугувати високий рівень довіри мешканців громади до її очільника Олександра Симчишина, якому вдається зберігати високі позиції міста в рейтингах прозорості та демонструвати постійну активну підтримку ЗСУ, а також розташування міста у глибокому тилу.

Хмельницька обласна рада

Суттєвих змін у функціонуванні Хмельницької обласної ради після початку повномасштабної війни не відбулося. Як повідомили ОПОРІ в обласній раді, з 24 лютого 2022 року до 31 січня 2026-го розформування депутатських фракцій не було, а кількість депутатів становить 64 особи. З моменту обрання ради дотепер посади заступників посідають Володимир Гончарук (“Команда Симчишина”) й Валентин Соколюк (“Європейська Солідарність”), практично незмінним залишився і розподіл керівних посад у постійних депутатських комісіях.

Дострокове припинення повноважень депутатів обласної ради від початку її формування відбулося двічі. Зокрема, у 2023 році було достроково припинено повноваження депутата Руслана Пшибельського (фракція “За конкретні справи”) у звʼязку зі смертю; а у 2024 році — депутатки Тетяни Крупи, відкликаної за народною ініціативою після гучного корупційного скандалу.

Відкликання за народною ініціативою Тетяни Крупи, яку звинуватили у незаконному збагаченні під час перебування на посаді голови Хмельницької МСЕК, ініціювала обласна організація партії “Слуга народу”, від якої та була обрана. На підставі цього Хмельницька обласна територіальна виборча комісія ухвалила постанову від 20 листопада 2024 року №80 “Про визнання обраним депутатом Хмельницької обласної ради наступного за черговістю кандидата в депутати в територіальному виборчому окрузі № 1 за територіальним виборчим списком Хмельницької обласної організації Політичної партії ‘Слуга Народу’”. 

​​”Ми відкликали Тетяну Крупу із депутатського складу обласної ради. Як і зазначали в нашій заяві 4 жовтня — ми висловлюємо нульову толерантність до корупції, і таким людям не місце в органах місцевого самоврядування. Своїми діями Тетяна Крупа дискредитувала принципи партії ‘Слуга Народу’ та положення виборчої програми нашої організації”, — так прокоментував рішення політичної сили голова Хмельницької обласної організації політичної партії “Слуга народу” Сергій Мандзій.

Замінили Руслана Пшибельського і Тетяну Крупу Ілля Логін та Олександр Кравцов відповідно.

Хмельницька міська рада

Стабільною залишається ситуація в Хмельницькій міській раді. Політична сила міського голови Олександра Симчишина й надалі зберігає монобільшість, що дозволяє практично одностайно ухвалювати необхідні рішення. У складі фракції “Команда Симчишина” й далі перебувають очільники комунальних підприємств і працівники структурних підрозділів ради, а розподіл керівних посад у постійних комісіях не зазнав змін.

Як ідеться у відповіді міської ради на запит ОПОРИ, дострокове припинення повноважень депутатів міської ради від початку її формування відбулося вісім разів. Зокрема, у 2020 році Василь Новачок (“Команда Симчишина”) та Лілія Панчук (“Команда Симчишина”) припинили повноваження депутатів через призначення на посади, зайняття яких не сумісне з виконанням депутатських обовʼязків. У 2023 році Сергій Костецький (“За майбутнє), Анна Маєвська (“Команда Симчишина”) та Сергій Бабій (“За майбутнє”) склали депутатські повноваження за особистими заявами. У 2024 році у звʼязку з обранням депутатом ВРУ достроково перестав бути депутатом міської ради Богдан Лукашук (ВО “Батьківщина”).

На зміну цим депутатам до міської ради зайшли Максим Мураховський (“Команда Симчишина”), Анастасія Мельник (“Команда Симчишина”), Сергій Бабій (“За майбутнє”), Роман Цимбалюк (“Команда Симчишина”), Мая Онищук (“За майбутнє”), Лілія Маршал (ВО “Батьківщина”). 

Упродовж 2025 року міська рада припинила повноваження двох депутатів від партії “Слуга народу”: Романа Ужви — у зв’язку з призначенням його на посаду заступника голови Хмельницької ОВА та Інни Ящук — у зв’язку з призначенням її державним секретарем Міністерства внутрішніх справ України. Замість них депутатами міськради Хмельницька міська ТВК зареєструвада Олександра Красовського й Андрія Біньковського, однак на момент підготовки дослідження своїх повноважень вони ще не набули.

Функціональна спроможність рад 

У 2025 році Хмельницька обласна рада провела 5 сесій в офлайн-режимі: у лютому, березні, червні, вересні та листопаді. Рішення, прийняті під час засідань, опубліковані на офіційному вебсайті ради. Трансляції 4 із 5 засідань можна переглянути на YouTube-каналі ради. Депутати здебільшого дисципліновано відвідують засідання. Найгірша відвідуваність у Руслана Петльованого (“За конкретні справи”), Олександра Співака (“Європейська Солідарність”), Олександра Корнійчука (“Радикальна партія Олега Ляшка”), Світлани Павлишиної (“За конкретні справи”).  Троє депутатів — Віктор Бурлик (“Команда Симчишина”), Аліна Коваль (“Європейська Солідарність”) і Сергій Яковлев (ВО “Батьківщина”) — приєдналися до українського війська.

Як повідомляв Інститут масової інформації, доступ до приміщень Хмельницької обласної ради, яка розташована в одній будівлі з ОВА, обмежений. Потрапити сюди можна за перепусткою, службовим посвідченням працівника, депутата облради, посвідченням особи окремих категорій представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування або установ, які розташовані в будівлі. Журналісти можуть відвідувати приміщення з дозволу голови облради, заступників та керівників структурних підрозділів або керівників установ за наявності паспорта, військового квитка або посвідчення з фотокарткою. 

Депутати Хмельницької міської ради впродовж 2025 року збиралися на сесійні засідання 11 разів. Сесії відбувалися офлайн, а їх трансляції доступні для перегляду. Рішення ради опубліковані на її офіційному сайті. Попри наявність у складі ради 40 депутатів, на сесії зазвичай присутні близько 30:

• 48-ма сесія від 23.01.2025 року — 29 депутатів;
• 49-та сесія від 21.02.2025 року — 28 депутатів;
• 50-та сесія від 5.03.2025 року — 30 депутатів;
• 51-ша сесія від 27.03.2025 року — 32 депутати;
• 52-га сесія від 9.05.2025 року — 28 депутатів;
• 53-тя сесія від 21.05.2025 року — 30 депутатів;
• 54-та сесія від 27.06. 2025 року — 26 депутатів;
• 55-та сесія від 11.09.2025 року — 29 депутатів;
• 56-та сесія від 25.09.2025 року — 30 депутатів;
• 57-ма сесія від 20.11.2025 року — 31 депутат;
• 58-ма сесія від 18.12.2025 року — 31 депутат.

Водночас рішення здебільшого ухвалюють майже одностайно.

Доступ до міської ради регулюють Правила пропускного режиму до адміністративних приміщень, які перебувають у користуванні Хмельницької міської ради. “На наради, засідання та інші заходи можна потрапити за списками,  які готують організатори, працівники структурних підрозділів виконавчого комітету Хмельницької міської ради”, — йдеться у матеріалі Інституту масової інформації.

Ключові політичні гравці

Ключовими політичними гравцями на теренах Хмельницької області можна назвати керівників органів державної влади, місцевого самоврядування, народних депутатів, представників місцевих бізнес-еліт.

Виконавча влада

Внаслідок централізації влади в умовах воєнного стану суттєво посилився вплив начальника Хмельницької ОВА. Нині цю посаду обіймає Сергій Тюрін, призначений у 2024 році. Під час війни представник президентської вертикалі фактично є головною фігурою в області, але на тлі постійних змін керівників ОВА все ж варто говорити, що йдеться радше про посаду, а не про конкретну персону. 

З-поміж представників влади посилила свої позиції перша заступниця голови ОВА Оксана Вжешневська, яка курує значний блок адміністративних питань.

Важливими гравцями можна назвати також начальників районних та міської військових адміністрацій в області. Це голова Хмельницької РВА Костянтин Кордонський, Шепетівської — Олексій Глушаков, Камʼянець-Подільської — Олександр Анур’єв та Нетішинської міської — Григорій Олендра. Утім, серед ключових політичних гравців експерти, з якими спілкувалася ОПОРА, не називали керівників військових адміністрацій. 

Місцеве самоврядування

Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького, має суттєвий вплив завдяки високому рівню підтримки мешканців, зокрема на виборах 2020 року, та міцній політичній позиції: його партія “Команда Симчишина” формує монобільшість в міській раді та має значну вагу в обласній раді (13 мандатів) і посаду заступника її голови. 

Голова Хмельницької обласної ради, представниця партії “За майбутнє” Віолета Лабазюк, попри деяке послаблення свого впливу через зростання ролі ОВА, продовжує координувати роботу депутатського корпусу та представляє одну з потужних політико-економічних груп регіону (Сергій Лабазюк, нардеп-мажоритарник від Хмельниччини і чоловік Віолети Лабазюк, є почесним президентом агрохолдингу VITAGRO, а генеральним директором групи компаній VITAGRO є брат депутата Петро Лабазюк).

Певний політичний вплив у своїх громадах зберігають міські голови районних центрів Хмельниччини — Віталій Бузиль у Шепетівці та Михайло Посітко у Камʼянці-Подільському. Утім, їхні позиції в умовах війни послабилися через соціально-економічні фактори, зокрема брак фінансування для розв'язання соціально-побутових проблем мешканців.

Народні депутати

У Верховній Раді Хмельниччина представлена низкою фігур, які можуть впливати на політичні процеси та розподіл ресурсів в області. Це передусім:

• Олександр Герега — народний депутат, співзасновник мережі “Епіцентр” і партії “За конкретні справи”, яка має стійке представництво в низці громад області. Попри те, що Олександр Герега останнім часом менше фігурує в публічному просторі, його позиції стабільно високі завдяки діяльності представників його політичної сили. Важливими факторами також є наявність фінансового ресурсу. Крім того, Герегу повʼязують із телеканалом “Перший Подільський”, який працює в обласному центрі;
• Сергій Лабазюк — народний депутат від партії “За майбутнє”, почесний президент агрохолдингу VITAGRO. Попри судові процеси за звинуваченням у корупції, обранець залишається серед ключових гравців політичного й економічного життя області. Сергія Лабазюка пов'язують із телеканалом “ТВ7+”, де він буває частим гостем;
• представники партії “Слуга народу”, насамперед народний депутат Микола Стефанчук (виборчий округ №187), брат спікера ВРУ Руслана Стефанчука; а також Сергій Мандзій, який пройшов до парламенту за партійним списком і нині очолює Хмельницьку обласну організацію партії “Слуга народу”. Як представники пропрезидентської політичної сили зберігають свій вплив народні депутати Ігор Марчук (виборчий округ №193) та Олена Копанчук (виборчий округ №189), а також Володимир Ватрас та Юрій Заславський, обрані за партійними списками.

Щодо інших депутатів від області, які пройшли до парламенту за списками партії (Богдан Лукашук, ВО “Батьківщина”) та в мажоритарних округах (Олексій Жмеренецький, “Слуга народу”, виборчий округ №190), то їхній вплив не такий помітний. А позафракційний нині Віктор Бондар, обраний від виборчого округу №191, який є фігурантом справи про розкрадання коштів при закупівлях АТ “Укрзалізниця”, фактично втратив свої позиції.

Помітною фігурою в області залишається начальник Хмельницької ОВА у 2020–2023 рр. Сергій Гамалій, який нині є радником голови СБУ. Він часто зʼявляється у публічному просторі, дотичний до організації благодійних ініціатив на підтримку ЗСУ. 

Активність політичних партій 

У Хмельницькій обласній раді представлені 7 політичних сил: “За майбутнє”, “Команда Симчишина”, “За конкретні справи” та “Слуга народу”, ВО “Батьківщина”, “Європейська Солідарність” і “Радикальна партія Олега Ляшка”. А у міській раді обласного центру наявні представники 5 партій:”Команди Симчишина”, “За майбутнє”, ВО “Батьківщина”, “Слуга народу” і “Європейської Солідарності”. 

Найбільш активними серед названих політичних сил є “Команда Симчишина” і “Слуга народу”. Найчастіше на сторінці “Команди_Симчишина” у соцмережах публікують інформацію про діяльність міського голови Хмельницького, зокрема про передачу допомоги для військових. 

Натомість дописи на сторінці “Слуга Народу — Хмельниччина” зʼявляються значно частіше і вони більш різноманітні: йдеться про звітування депутатів від політичної сили у громадах, діяльність народних депутатів в області, загальні партійні новини, підтримку Збройних Сил України тощо. Активно комунікує діяльність партії в регіоні нардеп Сергій Мандзій, який очолює обласний партійний осередок. Власні соцмережі ведуть жіноче (”ЗеЖінки Хмельниччина”) та молодіжне (“ЗеМолодіжка Хмельницький”) крила партії: вони повідомляють про участь у регіональних та всеукраїнських подіях, роботу в молодіжній раді, організацію різних акцій. 

На сторінці “Європейська Солідарність Хмельниччина” бачимо переважно критику дій чинної влади від загальноукраїнських лідерів партії. Дописів про активність партійних осередків в області небагато. Поодинокі повідомлення стосуються, зокрема, подій, у яких бере участь заступник голови обласної ради Валентин Соколюк.

Хмельницька обласна партійна організація “Батьківщини” відновила активність у Facebook. На сторінці повідомляють про активності місцевих партійців, а також про діяльність лідерки політичної сили Юлії Тимошенко.

Неактивні соцмережі партій “За МАЙБУТНЄ” Хмельниччина» та “ЗА Конкретні Справи”, однак про діяльність партійних осередків останньої можна дізнатися з новин на сайті. 

Звітів депутатів обласної ради у відкритому доступі на сайті ради відшукати не вдалося, однак у профілях більшості депутатів вказані адреси приймалень і електронні пошти. 

Натомість на сайті Хмельницької міської ради розміщено інформацію про звітування місцевих обранців про роботу в місцевій раді, а в профілях більшості депутатів, окрім контактів приймалень та графіків їх роботи, є також звіт про роботу за 2024 рік.

 

Скриншот із сайту Хмельницької міської ради

Медіаландшафт

Після початку повномасштабного вторгнення у медіапросторі Хмельниччини, як і загалом в українському медіапросторі, відбулося зміщення в бік оперативного інформування, насамперед через Telegram. У цій ситуації традиційні медіа, які, хоч і почали активно створювати та вести свої канали, поступилися оперативністю анонімним паблікам, які публікують новини без належних перевірок і підтвердження їх достовірності. 

Серед викликів, з якими зіткнулися місцеві медійники, за даними Інституту масової інформації, — воєнні ризики, кадрові втрати, фінансова нестабільність і високе навантаження на команди, криза ринку реклами, ресурсний голод (деякі видання постійно перебувають у пошуку ресурсів на свою діяльність). Помітною тенденцією стало також погіршення доступу до публічної інформації. Під приводом воєнного стану посадовці іноді обмежують доступ до засідань різних органів або відмовляються відповідати на деякі запити.

Наслідками такої ситуації стають неоплачувані відпустки, у які змушені йти журналісти, низькі гонорари, скорочення напрямів діяльності й тем, зосередження лише на найбільш популярних форматах. Утім, попри складні умови, жодне з великих з великих медіа області не припинило своєї діяльності. Навпаки, зʼявляються нові онлайн-видання, радіо. 

Щоб вийти з кризової ситуації, медіа намагаються залучати донати від читачів (“Лінза”), розробляють стратегії монетизації (“Є”), шукають грантову підтримку.

Після того, як Україну залишили американські донори, ситуацію в медіапросторі області також дослідив Інститут масової інформації. Згідно з їхніми даними, окремі редакції (наприклад “ЖАР.INFO”) заморозили частину проєктів. Утім, позаяк більшість грантодавців, і не лише USAID, в умовах повномасштабної війни здебільшого орієнтувалися на підтримку медіа 3 прифронтових регіонах, то кардинально ситуація не змінилася, хоч і надалі залишається непростою. 

На Мапу рекомендованих медіа, створену Інститутом масової інформації та “Детектор медіа”, занесено 7 медіа з області: 

• телеканал “Суспільне Хмельницький”;
• ТРК “Місто”; 
• центр журналістських розслідувань “ЖАР.INFO”;
• інтернет-видання “Суспільне Хмельницький”;
• інтернет-видання “Городок.City”;
• “Є”;
• “Українське радіо: Хмельницький”.

З-поміж інших відомих медіа області — “ВСІМ”, “Незалежний громадський портал”, “ХМ-Інсайд”, “Сайт міста Шепетівка”, телеканали “ТВ7+” і “33 канал”.

Блок 4. Політичні конфлікти

З огляду на розподіл сил у Хмельницькій обласній та міській радах і сильні позиції міського голови Хмельницького, про що ми вже зазначали в нашому дослідженні, у публічній площині конфліктів між цими політичними гравцями, а також між ними та Хмельницькою ОВА не фіксувалося. Водночас варто згадати про політичні конфлікти у Камʼянці-Подільському і Нетішині.

Політична ситуація в Камʼянці-Подільському непроста від початку вступу на посаду міського голови Михайла Посітка (ВО “Свобода”). Тоді в міській раді сформувалася потужна опозиція до міського голови та депутатів від ВО “Свобода”. Опозиційна депутатська група “Ми — кам’янчани” складалася з майже двох десятків осіб, об’єднавши представників чотирьох партій (“Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, “За конкретні справи” і “Рідне місто”), які на виборах підтримували кандидатуру колишнього нардепа від округу №193 з центром у Камʼянці-Подільському Володимира Мельниченка. 

Через постійні чвари та суперечки в міській раді міський голова довго не міг призначити секретаря ради та змінити заступників, а у 2022 році навіть хотів ініціювати розпуск ради, оскільки депутати не змогли прийняти бюджет. 

Наразі градус протистояння відчутно зменшився — принаймні в публічній площині. Утім, як повідомляло “Суспільне Хмельницький”, зі скаргою на Михайла Посітка до НАЗК звертався депутат Кам'янець-Подільської міськради Сергій Самсонюк, якого в лютому 2021 року обирали секретарем міської ради, але Михайло Посітко ветував на це рішення. 

Про суть справи можна дізнатися з повідомлення прокуратури у квітні 2024 року, в якому зазначалося, що “міський голова на пленарному засіданні сесії міської ради не повідомив про реальний конфлікт інтересів та брав участь у голосуванні про кадрові призначення людини, яка спонсорувала його виборчий фонд під час муніципальних виборів”. Йшлося про нинішнього секретаря міської ради Ірину Шелепницьку. 

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд визнав Михайла Посітка винним за ст. 172-7 КУпАП, а Хмельницький апеляційний суд залишив це рішення без змін. Міський голова мав сплатити 6800 грн штрафу, а також його мали внести до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Однак у лютому 2025 року з медіа стало відомо, що Кам'янець-Подільський міськрайонний суд закрив справу проти Михайла Посітка на підставі відсутності складу правопорушення. Суд зробив висновок, що вину міського голови не підтверджують наявні у справі й надані суду докази. На час підготовки дослідження ОПОРИ нової інформації у цій справі не було.

Міський голова Нетішина Олександр Супрунюк, який втретє посів цю посаду, в грудні 2024 року отримав підозру в службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Йому інкримінували закупівлю дронів за завищеними цінами. Як пояснювала у коментарі “Суспільне Хмельницький” речниця Управління СБУ в Хмельницькій області, загальна вартість укладених контрактів становила 16,4 млн грн, і при цьому майже третину вказаної суми привласнив директор компанії-виробника. За її словами, міський голова, підписавши акти прийняття-передання, не переконався в якості поставленої продукції та завдав збитків державі на суму понад 6 млн грн. Міського голову відсторонили від посади та відправили під нічний домашній арешт.

Сам Олександр Супрунюк у своєму відеозверненні повʼязав підозру з тим, що планував відрядження до Києва і зустріч з представниками комітету ВРУ з питань оборони та СБУ щодо безпідставності введення військової адміністрації в Нетішині та зловживань, які, на думку міського голови, відбуваються в місті.

22 серпня 2025 року проти Олександра Супрунюка відкрили ще одне кримінальне провадження — за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Міському голові Нетішина інкримінують закупівлю квадрокоптерів неналежної якості, внаслідок чого державі було завдано шкоди на суму 1,2 млн грн. 

Вже 17 грудня 2025 року Нетішинський міський суд не продовжив відсторонення Олександра Супрунюка від посади міського голови. Як повідомив у своєму відеозверненні міський голова Нетішина, 19 січня 2026 року він фактично повернувся до виконання своїх обовʼязків.

Вище ми вже згадували про ситуацію зі звільненням начальника ОВА Сергія Гамалія, який, за інформацією деяких місцевих медіа, пішов із посади після складення на нього протоколу про водіння в нетверезому стані. Однак згодом адвокати Сергія Гамалія довели, що поліція неправильно склала протокол, тож Першотравневий районний суд Чернівців закрив відповідну справу.

Корупційні скандали

Протягом останніх років Хмельницька область фігурувала у цілій низці резонансних справ, що стосуються корупції. Серед найбільш гучних — підозра в незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК, отримання інвалідності працівниками прокуратури, а також підозри у корупційних діях, висунуті народним обранцям від області Сергію Лабазюку та Віктору Бондарю.

Справа ексголови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи щодо незаконного збагачення

Найгучнішим корупційним скандалом в області та одним із найгучніших в Україні стала справа колишньої очільниці Хмельницької МСЕК та ексдепутатки Хмельницької обласної ради від партії “Слуга народу” (партія відкликала її зі складу депутатів ради після скандалу) Тетяни Крупи. 

“НАБУ і САП завершили досудове розслідування за підозрою колишньої голови Хмельницької МСЕК, ексдепутатки Хмельницької обласної ради, її чоловіка та сина. За версією слідства, керівниця КЗОЗ ‘Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи’, яка також є депутатом обласної ради, у 2020–2024 роках незаконно збагатилася на 160 млн грн, залучивши до схеми свого чоловіка та сина. Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого — за сприяння чоловіка — вивезла за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках”, — повідомили в жовтні 2025 року в Telegram-каналі НАБУ.

У вересні 2025 року Тетяні Крупі, яка перебувала під вартою, змінили запобіжний захід — на заставу у 20 млн грн, хоча спершу сума застави становила 500 млн грн. Після того відбулося ще кілька послаблень: якщо спершу жінка могла пересуватися лише в межах Хмельницької й Тернопільської областей, то станом на лютий 2026 року в Тетяни Крупи немає обмежень у пересуванні територією України, однак вона має повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та здати до уповноваженого органу паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну (крім паспорта громадянина України).

Крім того, НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на понад 19 млн грн та декларування недостовірних відомостей на понад 44 млн грн у декларації за 2022 рік сина Тетяни Крупи — Олександра Крупи, колишнього начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. “За результатами встановлених фактів НАЗК склало обґрунтовані висновки за ознаками ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) для доєднання до матеріалів розпочатого раніше кримінального провадження”, — повідомило НАЗК. За наданими матеріалами НАБУ розпочало кримінальне провадження.

Справа нардепа Віктора Бондаря щодо заволодіння коштами АТ “Укрзалізниця”

У січні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру Віктору Бондарю, чинному народному депутату України від виборчого округу №191 на Хмельниччині. Правоохоронці називають нардепа співкерівником організованої групи, викритої на заволодінні коштами АТ “Укрзалізниця” під час закупівлі кабельно-провідникової продукції. За даними слідства, зазначають на сайті НАБУ, підозрюваний та його спільник-підприємець, розробили схему, яка передбачала постачання продукції АТ “Укрзалізниця” за завищеними цінами. Протягом 2021–2022 рр. у тендерах “УЗ” на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. Внаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд. Дії співорганізатора групи кваліфіковано за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. 

Вищий антикорупційний суд визначив Віктору Бондарю заставу в розмірі 100 млн грн. Однак депутат не вніс її вчасно і перебував у СІЗО. У липні ВАКС продовжив строк тримання під вартою Бондара та зменшив розмір його застави до 36,33 млн. Наприкінці серпня 2025 року цю суму внесли. Досудове розслідування справи завершене.

Справа нардепа Сергія Лабазюка 

У 2023 році НАБУ повідомило про викриття народного депутата Сергія Лабазюка на пропозиції неправомірної вигоди. “У серпні 2023 року він звернувся до топпосадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 млрд грн. За це пообіцяв ‘винагороду’ у розмірі 3–5 % від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії. Після надходження 50 млн грн за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України народний обранець через довірену особу надав викривачу-топпосадовцю Державного агентства відновлення обіцяний відсоток у сумі 150 тис. дол. США”, — йшлося в інформації НАБУ. 

21 травня 2024 року прокурор САП скерував до суду обвинувальний акт стосовно Сергія Лабазюка та його спільника за підозрою в наданні хабаря Віцепрем'єр-міністру — Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури Олександру Кубракову і голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

На момент підготовки дослідження (лютий 2026 року) триває розгляд справи у Вищому антикорупційному суді.

Справа хмельницьких прокурорів щодо оформлення інвалідності

У жовтні 2024 року у виданні “Цензор” зʼявилася інформація, що 51 прокурор із Хмельниччини, зокрема й обласний прокурор Олексій Олійник, оформили інвалідність, до чого може бути причетна Тетяна Крупа. На публікацію відреагував Офіс Генерального прокурора, зазначивши, що Генеральний прокурор підписав наказ про проведення службового розслідування, яке охоплюватиме перевірку інформації, яка стосується не лише Хмельницької обласної прокуратури, а й інших органів прокуратури. 

Одразу після поширення цієї інформації Олексій Олійник звільнився з обласної прокуратури за власним бажанням. 

У результаті перевірки зʼясувалося, що 67 прокурорів з Хмельницької області мали інвалідність.

Як повідомляє “Суспільне Хмельницький”, із жовтня 2024 року наказами Генерального прокурора з адміністративних посад в органах Хмельницької обласної прокуратури за власним бажанням звільнено 25 прокурорів, які мали статус осіб з інвалідністю. Станом на червень 2025 року з органів прокуратури Хмельниччини звільнили ще 7 прокурорів, які мали групу інвалідності.

Результатом службового розслідування щодо правомірності отримання інвалідності прокурорами Хмельницької області керівнику Хмельницької окружної прокуратури оголосили підозру за ч. 5 ст. 190 “Шахрайство” Кримінального кодексу України. За даними слідства, він незаконно отримав статус особи з інвалідністю II групи, в результаті чого “заволодів понад одним мільйоном гривень пенсійних виплат”. У цій справі є ще один підозрюваний — член колишньої Кам'янець-Подільської МСЕК, якого підозрюють за ч. 1 ст. 28 і ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Як повідомило “Суспільне Хмельницький” на початку березня 2026 року, станом на кінець лютого 2026 року чотирьом із 68 працівників прокуратури Хмельницької області підтвердили групу інвалідності під час перевірки їхніх медико-експертних справ у Міністерстві охорони здоров’я. Ще 33 працівникам після перевірки скасували групу інвалідності, а інформацію про них передали правоохоронцям. Такі дані журналісти отримали у МОЗ у відповідь на інформаційний запит.

Справа депутатки Хмельницької міської ради Світлани Баранської щодо незаконного збагачення

У жовтні 2024 року ДБР звинуватило депутатку Хмельницької міської ради Світлану Баранську (“Європейська Солідарність”) в незаконному збагаченні. Як писали місцеві медіа, в неї знайшли незадекларовані 1,5 млн доларів США та обʼєкти нерухомості. 

“Жінка у своїй декларації взагалі не вказала наявність у неї готівки. Водночас під час обшуків у індивідуальних банківських комірках, відкритих на її ім’я, та за місцем її роботи правоохоронці вилучили понад 1,5 млн доларів США у різній валюті. Слідчі Бюро розслідують кримінальне провадження щодо оборудок на Хмельницькій митниці під час виконання угод приватною компанією, директором якої нині є депутатка”, — повідомили в Telegram-каналі ДБР.

10 жовтня 2024 року Світлану Баранську арештували із правом внесення застави майже 50 млн грн. За інформацією хмельницького видання “ВСІМ”, 4 грудня 2024 року Печерський районний суд Києва зменшив заставу до близько 9,9 млн грн. За неї внесли кошти, і вона вийшла із СІЗО. 

Станом на жовтень 2025 року депутатка внесла зміни у свої декларації за 2022–2024 роки.

Блок 5. Політично-соціальна активність в регіоні 

Політична активність

Упродовж 2025 року на Хмельниччині зберігався помірний рівень політичної активності. Відкритих розмов про підготовку місцевих політиків до повоєнних виборів не зафіксовано.

У публічній площині помітними залишалися ключові політичні сили, як-от “Команда Симчишина” та пропрезидентська політична партія “Слуга народу”. На локальному рівні, у населених пунктах округу нардепа Олександра Гереги, традиційну активність демонструвала партія “За конкретні справи”. 

Значно активніше про свою діяльність почали інформувати в соцмережах представники обласного осередку ВО “Батьківщина” (сторінка організації не оновлювалася майже весь 2024 рік). Така активність може бути частково зумовлена тим, що в грудні 2024 року хмельничанин і представник цієї політичної партії Богдан Лукашук прийняв присягу народного депутата України.

Серед головних каналів комунікації партій — соціальні мережі. Зовнішньої реклами місцеві політики не розміщували. Головні теми, які найчастіше комунікують політичні сили, — підтримка війська, соціальні ініціативи. Якщо інформація про допомогу ЗСУ звучить від більшості політичних гравців, то соціальні проєкти стали прерогативою сил, представлених у місцевій владі, що мають реальні важелі впливу та бюджетний ресурс.

Водночас такий ресурс дає додаткові можливості для піару. Наприклад, на партійних сторінках повідомляють про проєкти, реалізовані за кошти місцевого бюджету, чи виділення фінансування на підтримку Сил Оборони. Те саме стосується й міського голови Хмельницького Олександра Симчишина і начальника ОВА Сергія Тюріна, в чиїх соцмережах публікують, зокрема, дописи про передачу ними допомоги для захисників.

 

Джерело: Telegram-канал Олександра Симчишина

 

Джерело: Telegram-канал Сергія Тюріна

Можна також відзначити, що за відсутності місцевих опитувань чи рейтингів влада використовує альтернативні методи підтвердження своєї ефективності, як-от всеукраїнські дослідження. Наприклад, на сайті Хмельницької міської ради поширювали інформацію про те, що у 2025 році програма “Прозорі міста” від Transparency International Ukraine оцінила відкритість 11 українських міст, серед яких Хмельницький посів 4-те місце. 

Зрештою, каналами поширення інформації залишаються традиційні ЗМІ. Зокрема, обласна влада, за інформацією ІМІ, у 2025 році планувала витратити 645 тис. грн на висвітлення своєї діяльності в місцевих медіа. А Хмельницька міська рада використовує для інформування про свою роботу муніципальний телеканал “Місто”.

Неурядові організації та благодійні фонди

Новим помітним проєктом в області стала громадська організація “Захист держав”. Як зазначає сама організація на своїй Facebook-сторінці, вона “обʼєднує патріотів, які мають чітке бачення трансформації України, спираються на практичний досвід, пропонують конкретні механізми змін, готові брати відповідальність за результат”. Очолила Хмельницький обласний осередок ГО «Захист держави» хмельницька адвокатка, депутатка обласної ради від ВО «Батьківщина» Оксана Каденко. 

Як свідчить інформація на сторінці організації, до питань, якими опікується “Захист держави” належать соціальний захист ветеранів, ВПО, підтримка дружин захисників. З огляду на високу активність організації, розгалуженість її по Україні та за словами експертів, з якими спілкувалася ОПОРА, можна припускати, що цей проєкт із часом переросте у політичний.

З-поміж благодійних фондів, які діють на Хмельниччині та повʼязані з відомими політиками, варто назвати Благодійний фонд сімʼї Лабазюк “Ми поруч”, засновником якого є нардеп Сергій Лабазюк, його дружина, голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк, і брат, депутат Хмельницької обласної ради Петро Лабазюк. Повідомлення про різноманітні соціальні ініціативи фонду публікують на сторінці “Віолета Лабазюк — офіційна сторінка”.

Акції та мітинги у Хмельницькому

Від початку повномасштабної війни у Хмельницькому не фіксувалося масштабних акцій протесту. Водночас вже близько року з ініціативи ГО “Захист — об'єднання волонтерів” й за підтримки інших активістів та волонтерів у місті відбувається акція “Вшануй”, щоб нагадувати містянам про загальнонаціональну хвилину мовчання. 

Крім того, у центрі Хмельницького регулярно відбуваються акції на підтримку військовополонених полку із “Азов” та захисників “Азовсталі”, які перебувають у російському полоні, — “Поверніть героїв з полону. Знайдіть безвісти зниклих”.

Щодо політичних акцій, то місцеві жителі брали участь у “картонкових протестах” у липні 2025 року. Разом з мешканцями інших регіонів України хмельничани, переважно молодь, протестували проти ухвалення Верховною Радою законопроєкту про обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За інформацією місцевих медіа, до протесту 23 липня долучилася понад сотня учасників. 

Мітинг проти відключення електроенергії відбувся у Хмельницькому в січні 2026 року.

Військово-громадська діяльність

Попри те що тема підтримки Сил безпеки й оборони і ветеранів постійно звучить від місцевих політиків, самі захисники наразі не є активно залученими до політичного життя регіону. За словами експертів, з якими спілкувалася ОПОРА, це може бути зумовлено відмінностями в пріоритетах, адже наразі головне для військових — захистити державу від ворога. 

Зокрема, не мають можливості систематично долучатися до політичного життя Хмельниччини депутати Хмельницької обласної та міської рад, які зараз перебувають на службі, про що свідчить надана обласною радою інформація про відвідування сесій. З-поміж місцевих обранців про службу повідомляв Віталій Підгайчук (“Команда Симчишина”), серед обласних, як ми уже писали, —  Віктор Бурлик (“Команда Симчишина”), Аліна Коваль (“Європейська Солідарність”) і Сергій Яковлев (ВО “Батьківщина”).

Для підтримки військових, які повертаються зі служби, в області діє низка державних і неурядових проєктів. Так, згідно з Мапою ветеранських організацій, яку створили в межах Програми реінтеграції ветеранів, на Хмельниччині функціонує понад 240 таких організацій.

До найбільш відомих в області належить Громадська організація “Захист — об'єднання волонтерів”, яку очолює ветеранка Катерина Луцик (вона також є керівницею КЗ “Ветеранський простір»” Хмельницької міської ради). Організація займається підтримкою ветеранів, їхніх рідних, сімей загиблих захисників. На забезпеченні потреб військових з 2014 року зосереджений Благодійний фонд “Волонтери Поділля”. 

Загалом, попри віддаленість Хмельницької області від лінії фронту, війна є визначальною в усіх сферах життєдіяльності регіону. І в обласному центрі, і в інших населених пунктах розміщено чимало реклами військових підрозділів, а щотижневі акції на підтримку військовополонених та заходи з вшанування пам'яті полеглих Героїв стали невіддільною частиною життя мешканців Хмельницького. При цьому, як показує дослідження, статус відносно безпечного тилового регіону дозволяє області зберігати звичну динаміку соціально-політичного життя.

 

 

 

Джерело: ОПОРА

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.