Російське повномасштабне вторгнення суттєво трансформувало українське суспільство. Різні, часто травматичні досвіди проживання війни посилюють напругу в публічному просторі та створюють підґрунтя для загострення соціальних розломів. У цих умовах медійні платформи не лише виконують комунікативну функцію, а й стають середовищем, де формується інтерпретація подій, відтворюються та підсилюються уявлення про “своїх” і “чужих”.

Саме тому з липня 2025 року Громадянська мережа ОПОРА проводить системний моніторинг насильницької риторики в українському сегменті Telegram. У цьому звіті представлено результати кількісного аналізу за 8 місяців спостереження — з липня 2025 до лютого 2026 року включно. Ми відповімо на такі питання: чи є зростання насильницької риторики абсолютним (тобто її стає об'єктивно більше) або лише відносним — пов'язаним із загальним збільшенням потоку контенту? Які категорії насильницької риторики найбільш поширені, а які мають тенденцію до зростання? Чи однаково активні різні типи каналів (блогери, загальнонаціональні та локальні) у відтворенні насильницьких наративів?

Усе це має практичне значення для розуміння стану інформаційного середовища й оцінювання ризиків радикалізації у середньостроковій перспективі. Попередні якісні спостереження свідчать, що насильницька риторика не є маргінальним явищем у Telegram: вона системна, проявляється у різних формах і пов’язана з ключовими суспільними розломами: між владою і громадянами, військовими і цивільними, а також між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто виїхав. У цьому звіті ми доповнимо якісні спостереження кількісним виміром, що дозволить системно оцінити масштаби, динаміку і структуру поширення насильницької риторики.

Методологія

Це дослідження базується на систематичному спостереженні за публічною комунікацією в українських Telegram-каналах з метою виявлення контенту з ознаками насильницької риторики. У межах цього дослідження насильницька риторика розуміється як публічний контент, що прямо або опосередковано сприяє легітимації, нормалізації чи підбурюванню до насильства проти окремих осіб, груп або інституцій із політичних мотивів чи для досягнення політичної мети. Йдеться не лише про прямі заклики до застосування фізичної сили, а й про ширший спектр дискурсивних практик, які створюють сприятливе середовище для насильницьких дій щодо держави та інших людей. З-поміж іншого, ми шукали й прояви іншування різних суспільних груп, тобто виокремлення груп людей, які найчастіше піддаються приниженню чи висміюванню в інформаційному просторі, що знижує поріг для застосування насильства щодо таких груп.

Спостереження за проявами насильницької риторики у Telegram-каналах тривало з липня 2025 до лютого 2026 року й охопило 67 Telegram-каналів трьох типів: 15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів із найбільшою аудиторією, 6 каналів популярних блогерів та 46 регіональних анонімних новинних каналів — по два з кожної області, за винятком тимчасово окупованих територій (Луганської області та АР Крим).

Збір даних відбувався автоматизовано щомісяця. Перед аналізом масив очищали від службових сповіщень, зокрема повідомлень про повітряні тривоги. Для первинної класифікації використовувалася велика мовна модель Ollama Gemma 3: кожна публікація отримувала оцінку від 0.0 до 1.0, де 1.0 відповідає вираженому насильницькому чи ворожому змісту. До подальшого розгляду потрапляли дописи з оцінкою 0.2 і вище — такий поріг дозволяв охопити не лише відвертий хейтспіч, а й м'якші форми токсичної та дискредитаційної риторики. Якщо обсяг відібраних публікацій не перевищував 9 000, весь масив верифікували вручну. Якщо ж обсяг був більшим, дослідниці формували стратифіковану вибірку з пропорційним представленням різних каналів і часових проміжків, яка також пізніше перевіряли вручну. 

У межах цього дослідження Громадянська мережа ОПОРА зосередилася на насильницькій риториці, спрямованій проти окремих громадян, соціальних груп, державної влади, інституцій. Аналіз сфокусований на публікаціях, які містять повідомлення про насильство, толерують або виправдовують агресію, а також формують образ “іншого” або підривають довіру до держави й інституцій. Ми відстежили весь контент, що сприяє маргіналізації різних груп населення, нормалізації порушення їхніх прав та приниження їхньої гідності, а також заклики до законодавчого обмеження їхніх прав та свобод і загалом виключення їх із політичного процесу. Також ми відстежили контент, що дискредитує й делегітимізує представників влади й державні інституції, як такий, що може бути використаний для ескалації протестів, державного перевороту, політичних замахів чи вбивств тощо. Нас цікавило, як насильницька риторика еволюціонує: від побутової дискримінації та проявів неповаги на підставі пережитого досвіду війни, релігійної чи етнічної належності, мови, політичних поглядів тощо до закликів бити чи вбивати для досягнення політичної мети. 

Більш детальний опис аналітичних категорій цього дослідження наведений в описі методології. Натомість результати моніторингу та приклади виявленого контенту можна переглянути у щомісячних звітах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень та лютий. У цьому звіті ми представимо кількісні результати дослідження за весь період спостереження.

Загальна динаміка використання насильницької риторики 

Загалом за період дослідження було опрацьовано понад 420 тис. дописів із 67 Telegram-каналів. Абсолютна більшість дописів містили новини, повідомлення про обстріли, відображали українське соціальне та політичне життя та не використовували риторики, яку ми в цьому дослідженні визначаємо як насильницьку. Втім, щомісяця від 1264 до 2729 дописів все ж містили ознаки насильницької риторики.

Як видно з Графіка 1, абсолютна кількість таких дописів суттєво варіювалася впродовж досліджуваного періоду. Найбільше їх зафіксовано у серпні 2025 року (2729), найменше — у жовтні того ж року (1264). Зростання у серпні було повʼязане з убивством Андрія Парубія 30 серпня 2025 року. З жовтня спостерігалося поступове зростання використання насильницької риторики Telegram-каналами: до лютого 2026 року кількість дописів збільшилася на 28% — з 1264 до 1616. 

Графік 1. Кількість дописів з ознаками насильницької риторики серед загального масиву (липень 2025 — лютий 2026)

Частка дописів із насильницькою риторикою від загального масиву публікацій впродовж досліджуваного періоду суттєво варіювалася (див. Графік 2). Найвищий показник зафіксовано у серпні 2025 року — 5,53%. У наступні місяці частка різко знизилася — до 2,88% у вересні та 2,37% у жовтні, після чого поступово зростала до 3,18% у лютому 2026 року. Середній показник за весь період становить 3,3%. Це свідчить, що така риторика є сталою характеристикою досліджуваного середовища, однак її відносний рівень реагує на резонансні події.

Графік 2. Динаміка частки контенту з ознаками насильницької риторики (липень 2025 — лютий 2026)

Найбільше повідомлень із насильницькою риторикою (див. Графік 3) опублікували локальні анонімні канали — 4991 допис, або 36,2% від загального масиву контенту з ознаками насильницької риторики за 8 місяців. Трохи менше припадає на блогерів — 4514 дописів (32,8%) і загальнонаціональні анонімні канали — 4269 дописів (31,0%). Як бачимо, існує певний паритет між різними типами Telegram-каналів: насильницька риторика відтворюється системно і на національному, і на локальному рівнях.

Графік 3. Розподіл кількості дописів з ознаками насильницької риторики за типом каналів (липень 2025 — лютий 2026)

Внесок різних типів каналів у загальний масив дописів з ознаками насильницької риторики не був однаковим упродовж усього періоду спостереження. Найпомітніші відмінності спостерігалися у липні та серпні 2025 року: локальні канали в ці місяці суттєво випереджали інших за кількістю дописів з ознаками насильницької риторики. Сплеск у липні здебільшого був пов'язаний із протестами за збереження незалежності НАБУ та САП. У серпні піку активності сприяло вбивство Андрія Парубія. З вересня розрив між типами каналів значно скоротився — і до кінця досліджуваного періоду загальнонаціональні канали, блогери та локальні канали публікували фактично однакову кількість такого контенту щомісяця (див. Графік 4). 

Графік 4. Кількість дописів з ознаками насильницької риторики за типом каналів, хронологічний вимір (липень 2025 — лютий 2026)

Втім, варто також враховувати, що групи каналів суттєво різняться за обсягом вибірки: 46 локальних, 15 загальнонаціональних і лише 6 блогерських. Якщо розглядати середню кількість дописів із насильницькою риторикою на один канал, блогери виходять на перший план із помітним відривом: 752 дописи на канал проти 285 у загальнонаціональних і 108 у локальних. 

Динаміка використання різних категорій насильницької риторики 

Дослідження охоплює понад 30 аналітичних категорій контенту. Для зручності порівняння й аналізу в межах цього звіту ми об'єднали їх у 5 ключових тем:

  • Іншування різних суспільних груп охоплює контент, що виокремлює певні групи людей як "чужих" або небажаних. До цієї теми належать мізогінія, гомофобія, ейджизм, ейблізм, дифамація, стереотипізація, сексизм та обʼєктивація, приниження за етнічною, расовою, релігійною, політичною або професійною ознаками, а також підкреслення регіональних відмінностей та дискредитація українців за кордоном.

  • Висвітлення насильства включає дописи, що описують або фіксують конкретні акти фізичного насильства — як у публічному просторі, так і в побутовому контексті — незалежно від того, чи супроводжуються вони схваленням та/або засудженням. До цієї теми належать категорії висвітлення насильства та висвітлення побутового насильства, а також заклики, погрози або толерантність до насильства.

  • Дегуманізаційна і принизлива риторика об'єднує контент, що позбавляє людей або групи людських рис, висміює їх або знецінює. До цієї теми належать категорії дегуманізації, демонізації, приниження та висміювання.

  • Дискредитація влади охоплює контент, спрямований на підрив довіри до державних інституцій та їхніх представників різних рівнів. До цієї теми ввійшли категорії дискредитації державної й місцевої влади, дискредитації інституцій та дискредитації політиків.

  • Дискредитація військових та мобілізації включає дописи, що підривають авторитет Збройних Сил України або делегітимізують мобілізацію як державну політику. До цієї теми ввійшли категорії дискредитації військових та дискредитації мобілізації.

Упродовж досліджуваного періоду найпоширенішою категорією насильницької риторики стало іншування різних суспільних груп — 6 125 дописів. На другому місці — дискредитація влади (5 166 дописів), на третьому — дегуманізаційна і принизлива риторика (3 276). Помітно менше зафіксовано дописів із висвітленням насильства (2 493) та дискредитацією військових і мобілізації (1 723). Така ієрархія категорій відображає ключові лінії напруги в українському інформаційному просторі в умовах війни: найбільше насильницької риторики спрямовано не на конкретних політиків чи інституції, а на суспільні групи — тих, кого зображають як "чужих", небажаних або морально менш вартісних. 

Графік 5. Кількість дописів з ознаками насильницької риторики за категоріями (липень 2025 — лютий 2026)

Щоденна динаміка насильницького контенту за категоріями підтверджує цю закономірність. Іншування різних суспільних груп домінує впродовж усього досліджуваного періоду — його лінія стабільно тримається вище за інші категорії. Найвищі піки зафіксовано у липні-серпні 2025 року, після чого рівень дещо знизився, але залишався стабільно високим до кінця періоду. Дискредитація влади та дискредитація військових і мобілізації теж присутні рівномірно, без різких провалів, впродовж усіх 8 місяців. Натомість дегуманізаційна риторика та висвітлення насильства були найменш представленими категоріями протягом усього періоду дослідження. Загалом графік підтверджує системність насильницької риторики: жодна з категорій не зникає повністю в жодному з місяців спостереження.

Графік 6. Динаміка насильницької риторики за категоріями (липень 2025 — лютий 2026)

Іншування різних суспільних груп є найпоширенішою категорією насильницької риторики впродовж усього досліджуваного періоду. Щоденна динаміка свідчить про його сталу присутність — навіть у найспокійніші періоди кількість таких дописів не опускалася нижче 10 (див. Графік 7). Водночас графік демонструє виражені піки: найвищі зафіксовано у серпні 2025 року — до 70 дописів на добу — та у лютому 2026 року. У серпні пікові значення здебільшого були повʼязані з іншуванням представників антикорупційних громадських організацій. У лютому ж здебільшого йшлося про іншування в контексті мобілізації — між “ухилянтами” і “заброньованими”. Загалом іншування є фоновою характеристикою досліджуваного інформаційного середовища, яка додатково посилюється у відповідь на резонансні події.

Графік 7. Щоденна кількість дописів зі згадками іншування різних соціальних груп (липень 2025 — лютий 2026).

Дискредитація влади також була присутня рівномірно впродовж усього досліджуваного періоду (див. Графік 8). Найвищий пік — до 75 дописів на добу — зафіксовано у липні 2025 року, під час протестів за збереження незалежності НАБУ і САП. У серпні та вересні антикорупційна політика також лишалася у фокусі обговорень, тож дискредитація влади теж трималася на високому рівні. З жовтня рівень дискредитації влади дещо знизився і стабілізувався в діапазоні 10–40 дописів на добу, однак наприкінці січня — на початку лютого 2026 року знову зріс — імовірно, у зв’язку з активізацією переговорного треку і тривалими відключеннями електроенергії через російські обстріли. Загалом графік демонструє ту саму закономірність, що й іншування: стала фонова присутність із періодичними сплесками, прив'язаними до конкретних подій.

Графік 8. Щоденна кількість дописів із дискредитацією влади (липень 2025 - лютий 2026).

Дегуманізаційна риторика демонструє виразний низхідний тренд упродовж досліджуваного періоду (див. Графік 9). Найвищі показники зафіксовано у липні-серпні 2025 року — до 50 дописів на добу. Важливо зауважити, що сплески цієї теми в основному відбувалися за рахунок категорій приниження та висміювання, натомість демонізація та дегуманізація протягом усього періоду спостереження залишалися на рівні 1–10 дописів на добу. У вересні рівень дегуманізаційної риторики поступово знижувався і з жовтня стабілізувався на помітно нижчих значеннях, здебільшого в діапазоні 5–20 дописів на добу. Невеликий сплеск спостерігається наприкінці січня та у лютому 2026 року, однак він не досягає рівнів початку періоду спостереження. Така динаміка відрізняє дегуманізаційну риторику від іншування й дискредитації влади, які залишаються стабільно присутніми протягом усіх 8 місяців.

Графік 9. Щоденна кількість дописів із дегуманізаційною риторикою (липень 2025 — лютий 2026).

Висвітлення насильства має найбільш виражений подієвий характер серед усіх категорій. Графік 10 демонструє один різкий пік наприкінці серпня 2025 року — до 87 дописів на добу, — який майже вдвічі перевищує всі інші значення за весь період спостереження. Цей сплеск безпосередньо пов'язаний з убивством Андрія Парубія. Після нього рівень висвітлення насильства різко впав і протягом вересня-грудня тримався на мінімальних значеннях — здебільшого 5–15 дописів на добу. З січня 2026 року спостерігалося поступове зростання, але без виражених піків — здебільшого у зв’язку з появою активних проявів насильства щодо працівників ТЦК і спротиву мобілізації. На відміну від іншування чи дискредитації влади, висвітлення насильства реагує переважно на конкретні події, а не відтворюється як фоновий контент.

Графік 10. Щоденна кількість дописів із висвітленням насильства (липень 2025 — лютий 2026).

Дискредитація військових та мобілізації є найменш численною категорією, однак демонструє зовсім іншу динаміку (див. Графік 11). На відміну від більшості інших категорій, які мали найвищі показники на початку періоду спостереження, ця категорія виявляє тенденцію до зростання: найвищі піки зафіксовано не в липні-серпні 2025 року, а в січні-лютому 2026-го — до 28 дописів на добу. Впродовж жовтня-листопада її рівень був мінімальним, а з грудня почав стабільно зростати. Така динаміка свідчить про посилення риторики навколо мобілізації мірою того, як питання мобілізації ставало все гострішим у публічному дискурсі.

Графік 11. Щоденна кількість дописів із дискредитацією військових та мобілізації (липень 2025 — лютий 2026).

Найбільш активні джерела насильницької риторики

Як уже зазначалося вище, найбільший внесок у продукування насильницької риторики зробили локальні анонімні канали: за 8 місяців вони опублікували 4991 допис, або 36,2% від загального масиву контенту з ознаками насильницької риторики. Трохи менше припадає на блогерів — 4514 дописів (32,8%) і загальнонаціональні анонімні канали — 4269 дописів (31,0%). Утім, як уже також ішлося вище, блогери є непропорційно активними джерелами насильницької риторики — в розрахунку на один канал вони публікують майже втричі більше такого контенту, ніж загальнонаціональні, і всемеро більше, ніж локальні канали.

Серед самих блогерів розрив також виражений: абсолютним лідером є Мирослав Олешко — за час дослідження блогер опублікував 2186 дописів з ознаками насильницької риторики. На другому місці опинився Анатолій Шарій із 1443 дописами. Ігор Лаченков значно відстає від двох лідерів — 582 дописи. Решта блогерів — Андрій Смолій (155), Сергій Стерненко (126) та Юрій Бутусов (22) — представлені помітно скромніше. Таким чином, більша частина всієї насильницької риторики серед блогерів припадає лише на два канали (див. Графік 12).

Графік 12. Кількість дописів з ознаками насильницької риторики, опублікованих блогерами (липень 2025 — лютий 2026).

Серед загальнонаціональних анонімних каналів лідером за кількістю насильницької риторики є “Батальйон ‘Монако’" — 806 дописів за весь період спостереження. Це майже вдвічі більше, ніж у наступного за ним INSIDER UA (478), і вдвічі більше, ніж у більшості інших каналів цієї групи. На другому і третьому місцях — “Україна Online: Новини” (420) і “Труха Україна” (407), які демонструють схожі показники. Близькі значення також в “Україна 24/7” (370) та “Україна Сейчас” (369). Решта десять каналів — від “Times of Ukraine: Новини” (271) до “ППО-News” (43) — утворюють рівномірно спадний "хвіст" із показниками використання насильницької риторики у менш ніж 300 дописів за весь період спостереження. Порівняно з групою блогерів, де два канали акумулювали понад половину всього контенту, загальнонаціональні канали розподілені дещо рівномірніше. Водночас кількість насильницького контенту у каналі “Батальйон ‘Монако’" залишається значною й потребує окремої уваги (див. Графік 13).

Графік 13. Кількість дописів з ознаками насильницької риторики, опублікованих загальнонаціональними анонімними каналами (липень 2025 — лютий 2026).

Серед локальних анонімних каналів домінування одного актора ще більш помітне, ніж в інших групах (див. Графік 14). Канал “Ху**ва Одеса” опублікував 1 007 дописів із насильницькою риторикою — майже вдвічі більше, ніж у “Славянськ/Краматорськ”, який опинився на другому місці (557). Далі йдуть “ХОРОШІ ЧЕРНІВЦІ” (329) та “Дніпро Оперативний” (328) з близькими показниками. “Одесса INFO” замикає першу п'ятірку (176). Решта каналів утворює довгий спадний хвіст: від “Львівич | Новини” (152) і “Труха Львів” (136) до найменш активних каналів із показниками нижче 30 дописів. Примітно, що мережа каналів “Труха” представлена фактично в усіх регіонах України і сукупно формує значний обсяг контенту, хоча жоден з них окремо не потрапляє до чільної п’ятірки. Наприкінці рейтингу — переважно менші регіональні канали з показниками від 7 до 30 дописів з ознаками насильницької риторики за весь досліджуваний період.

Графік 14. 15 локальних анонімних каналів із найбільшою кількістю дописів з ознаками насильницької риторики (липень 2025 — лютий 2026).

Найбільш активні джерела насильницької риторики за категоріями

Загальний рейтинг активності каналів дає уявлення про те, які з них публікують найбільше насильницької риторики. Втім, не менш важливо розуміти, які канали домінують у кожній із п'яти категорій насильницької риторики окремо — адже один і той самий канал може бути лідером в іншуванні, але майже не з'являтися в категорії дискредитації влади, і навпаки. У цьому розділі ми розглянемо чільну десятку найактивніших каналів за кожною з категорій насильницької риторики.

У категорії іншування різних суспільних груп абсолютним лідером є блог Мирослава Олешка — понад 1300 дописів, що більш ніж удвічі перевищує показники наступних у рейтингу каналів. На другому і третьому місцях — “Ху**ва Одеса” (близько 530) й канал Анатолія Шарія (близько 500), далі — “Батальйон ‘Монако’" (близько 430). Решта каналів у першій десятці — “Труха Україна”, “Славянськ/Краматорськ”, “Україна 24/7”, INSIDER UA, “ХОРОШІ ЧЕРНІВЦІ” й “Україна Online: Новини” — демонструють значно нижчі показники в діапазоні 150–230 дописів. Показово, що до першої десятки потрапили представники всіх трьох типів каналів — блогери, загальнонаціональні та локальні, — що підтверджує системність цієї категорії риторики (див. Графік 15).

Графік 15. 10 каналів із найбільшою кількістю дописів з ознаками іншування різних суспільних груп (липень 2025 — лютий 2026).

У категорії дискредитації влади перші два місця впевнено посідають блогери — Мирослав Олешко (1 456 дописів) та Анатолій Шарій (1 072). Разом вони акумулюють більш як половину всього контенту цієї категорії серед першої десятки. На третьому місці — блогерський канал “Лачен пише” (320), після якого бачимо різкий спад. Решта сім каналів — INSIDER UA (248), “Батальйон ‘Монако’" (211), “Україна Сейчас” (201), “Славянськ/Краматорськ” (171), “Україна Online: Новини” (156), “Times of Ukraine: Новини” (130) й “Україна 24/7” (122) — демонструють значно нижчі показники. Примітно, що серед чільної десятки каналів із дискредитацією влади локальні представлені лише одним — “Славянськ/Краматорськ”, а решту позицій ділять між собою блогери і загальнонаціональні канали (див. Графік 16).

Графік 16. 10 каналів із найбільшою кількістю дописів з ознаками дискредитації влади (липень 2025 — лютий 2026).

У категорії приниження й дегуманізації ситуація подібна: перші два місця посідають Мирослав Олешко (близько 950 дописів) та Анатолій Шарій (близько 830), які разом акумулюють більшість контенту цієї категорії серед перших десяти каналів. Після них — різкий спад: “Ху**ва Одеса” (близько 210), “Лачен пише” (близько 155) та “Дніпро Оперативний” (близько 115) утворюють другу групу. Решта каналів — “Батальйон ‘Монако’", “Славянськ/Краматорськ”, “Україна Online: Новини”, “Труха Україна” й INSIDER UA — демонструють невисокі показники в діапазоні 60–90 дописів. Ця категорія є найбільш сконцентрованою: два блогери визначають її характер більше, ніж будь-якої іншої категорії (див. Графік 17).

Графік 17. 10 каналів із найбільшою кількістю дописів з ознаками приниження і дегуманізації (липень 2025 — лютий 2026).

Категорія висвітлення насильства має принципово інший профіль лідерів. Тут на першому місці — локальний канал “Ху**ва Одеса” (308 дописів), а не блогери. Це майже вдвічі більше, ніж у Мирослава Олешка (на другому місці зі 152 дописами). Далі йдуть “Батальйон ‘Монако’" (124) та “Дніпро Оперативний” (101). Анатолій Шарій у цій категорії посідає лише п'яте місце (89) — на відміну від дискредитації влади та дегуманізації, де він стабільно перебував на другому. Решта каналів — “Труха Україна”, “Одесса INFO”, “Україна Online: Новини”, “Україна 24/7” та “Славянськ/Краматорськ” — демонструють показники в діапазоні 60–82 дописів. Така картина підтверджує, що висвітлення насильства — це передусім контент локальних і новинних каналів, а не блогерів (див. Графік 18).

Графік 18. 10 каналів із найбільшою кількістю дописів із висвітленням насильства (липень 2025 — лютий 2026).

У категорії дискредитації військових та мобілізації домінування одного актора є найбільш виразним. Мирослав Олешко опублікував 621 такий допис — більше, ніж наступні чотири канали разом. Анатолій Шарій на другому місці (142), далі з мінімальним відривом — “Ху**ва Одеса” (122) та “Батальйон ‘Монако’" (120). Решта каналів — “Славянськ/Краматорськ” (68), “Україна 24/7” (63), “Одесса INFO” (40), “ХОРОШІ ЧЕРНІВЦІ” (32), “Всевидящее ОКО” (28) і “Times of Ukraine: Новини” (24) — демонструють суттєво нижчі показники. Примітно, що саме в цій категорії перша десятка найбільш різноманітна за типами каналів: тут представлені блогери, загальнонаціональні та локальні канали з різних регіонів (див. Графік 19).

Графік 19. 10 каналів із найбільшою кількістю дописів з ознаками дискредитації військових та мобілізації (липень 2025 — лютий 2026).

Висновки

Насильницька риторика є сталою характеристикою українського сегмента Telegram, а не ситуативною реакцією на окремі події. Упродовж 8 місяців спостереження частка такого контенту від загального масиву публікацій коливалася в діапазоні від 2,37% (жовтень 2025) до 5,53% (серпень 2025), становлячи в середньому близько 3,3% щомісяця. Після пікових значень у серпні 2025 року частка різко знизилася і з жовтня стабілізувалася на рівні близько 2,5–3%, а потім поступово зростала до лютого 2026 року. Абсолютна кількість дописів із насильницькою риторикою також зростала з жовтня (+28% до лютого 2026 року), що радше відображає загальне збільшення обсягу контенту, ніж радикалізацію середовища. Водночас стала присутність такого контенту протягом усього досліджуваного періоду сама по собі є тривожним сигналом та потребує уваги з боку української влади.

Динаміка насильницької риторики має подвійну природу: з одного боку, вона реагує на резонансні події (як-от протести або вбивства), з іншого — зберігає фонову присутність незалежно від інформаційних приводів. Це особливо помітно в таких категоріях, як іншування соціальних груп та дискредитація влади, які залишаються стабільно високими протягом усього періоду спостереження.

Найпоширенішою категорією насильницької риторики є іншування різних суспільних груп — 6125 дописів за весь період. Це свідчить, що ключовою лінією напруги в інформаційному просторі є не критика інституцій, а передусім конструювання образу “іншого” — груп, які подаються як небажані, менш вартісні або загрозливі. Дискредитація влади посідає стабільне друге місце (5166 дописів) та проявляється як стійкий наратив, що активізується у моменти політичної напруги, але не зникає між ними. Натомість дискредитація військових та мобілізації, попри найнижчі абсолютні показники, є єдиною категорією з виразним висхідним трендом — що може свідчити про загострення суспільної напруги навколо питань мобілізації.

Насильницьку риторику відтворюють усі типи каналів — як загальнонаціональні, так і локальні та блогерські — без суттєвого домінування одного сегмента. Втім, попри формальний паритет між трьома типами каналів за абсолютними показниками, блогери є непропорційно активними джерелами насильницької риторики: 752 дописи на канал проти 285 у загальнонаціональних і 108 у локальних. При цьому концентрація контенту серед блогерів надзвичайно висока — два канали, Мирослава Олешка й Анатолія Шарія, акумулюють понад половину всієї насильницької риторики цієї групи. 

Різні категорії насильницької риторики мають різний профіль джерел. Блогери домінують у дискредитації влади та дегуманізаційній риториці; локальні й новинні канали — у висвітленні насильства. Риторика навколо мобілізації поширена найрівномірніше — серед каналів усіх типів та в усіх регіонах України.

Загалом отримані результати свідчать, що насильницька риторика в Telegram не лише відображає наявні соціальні напруги, а й активно їх підсилює, формуючи середовище, в якому поляризація може поглиблюватися. Це створює додаткові ризики для соціальної згуртованості та може сприяти радикалізації суспільства у середньостроковій перспективі.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.