З квітня 2024 до березня 2026 року Громадянська мережа ОПОРА провела серію фасилітованих діалогів у 6 країнах Європейського Союзу та Великій Британії. Один із діалогів відбувся у столиці Республіки Ірландія — Дубліні. Фасилітовані діалоги спрямовані на покращення залучення громадян та інтегрування їхніх думок у державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку.
Серед завдань, які ставила перед собою ОПОРА, були систематизація досвіду українських громад за кордоном, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами й громадянським суспільством України, а також вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України.
Ключовими питаннями, довкола яких було організоване центральне обговорення під час фасилітованих діалогів, були:
- Що поєднує вас з Україною, коли ви перебуваєте далеко від дому?
- Як і навіщо залучатися до суспільно-політичного життя України, перебуваючи за кордоном?
Крім цього, у завершальному блоці фасилітованого діалогу фасилітаторки просили учасників та учасниць анонімно дати письмову відповідь ще на два питання:
- Один виклик, з яким ви зіштовхуєтеся, перебуваючи за кордоном.
- Що вас стримує від повернення додому?
Отримані дані були деперсоніфіковані, переведені в електронний формат, оброблені та інтегровані в підсумковий аналітичний звіт дослідження. Аналіз результатів обговорень дозволив сформувати рекомендації, які сприятимуть вирішенню ключових потреб та допоможуть ірландському уряду під час розробки майбутніх політик, спрямованих на українських громадян.
Рекомендації
1. Забезпечення реалізації виборчих прав українців в Ірландії.
Більшість учасників фасилітованого діалогу наголошували на необхідності забезпечення умов для повноцінного залучення українців за кордоном до політичного життя країни, зокрема до участі у виборах. За словами опитаних, для того, аби виборчий процес за кордоном був легітимним і логістично можливим, необхідно розв’язати низку практичних та організаційних проблем. Перш за все, йшлося про створення механізму обміну інформацією з Україною про те, скільки українських громадян перебуває в Ірландії та у яких регіонах країни вони проживають, а також інформування виборців за кордоном про те, як вони можуть повністю реалізувати свої виборчі права.
Також респондент(-к)и порушували питання організаційної готовності до проведення виборів за кордоном: забезпечення належної кількості дільниць для голосування і їх безпеки та розвʼязання інших логістичних питань потребують тривалої підготовки, а недостатня підготовка, на думку опитаних, безпосередньо вплине на легітимність виборів. Також для участі українців за кордоном у виборах критично важливою є інформаційна підтримка на місцях.
1. Ініціювати або підтримати створення на рівні ЄС механізму обміну даними про українських громадян між державами-членами та Україною. Ірландія, як і інші держави ЄС, має дані про українських громадян через систему реєстрації тимчасового захисту. Відсутність сталого механізму обміну цими даними з Україною позбавляє Київ можливості системно планувати політики щодо власних громадян за кордоном, зокрема й майбутні виборчі процеси. Водночас з огляду на європейське законодавство, зокрема GDPR, передані дані не можуть містити особисті дані громадян, а лише агреговану інформацію. З огляду на це, необхідно:
1.1 Провести внутрішній аудит наявних даних. Визначити, які дані про українських громадян збираються в межах системи тимчасового захисту та в якому форматі вони зберігаються.
1.2 Провести консультації з українським урядом та інституціями, відповідальними за підготовку виборчого процесу (Верховна Рада України, Міністерство закордонних справ України, Центральна виборча комісія України). З'ясувати, які показники потрібні Києву для планування політик щодо власних громадян за кордоном, зокрема й для підготовки виборчого процесу.
1.3 Сприяти розробці механізму обміну даних між Україною і ЄС. На основі проведеної оцінки підтримати розробку на рівні ЄС механізму, що дозволить передавати Україні агреговані дані про її громадян та постійно оновлювати цю інформацію. Адвокатувати цю ініціативу в межах відповідних структур ЄС (Ради ЄС, Єврокомісії і Європейської ради із захисту даних).
2. Розпочати завчасну координацію з Україною щодо підготовки інфраструктури для проведення українських виборів на території Ірландії. Організація виборів за кордоном є логістично складним процесом, що потребує тривалої підготовки з урахуванням місцевої адміністративної специфіки. За оцінками учасників(-ць) діалогу, за умови збереження кількості українців в Ірландії на тому ж рівні, як є зараз, виникне потреба у відкритті додаткових виборчих дільниць поза межами Посольства України в Ірландії. Водночас з огляду на юридичні, безпекові та логістичні труднощі, підготовку до цього процесу варто почати заздалегідь, ще до оголошення дати виборів в Україні. Таким чином, необхідно:
2.1 Налагодити офіційний канал комунікації між Ірландією й Україною для підготовки виборчого процесу. Визначити, яке відомство може відповідати за організацію виборів з боку Ірландії, й налагодити його пряму взаємодію з українськими органами державної влади, що безпосередньо відповідають за організацію виборчого процесу, зокрема з Центральною виборчою комісією України.
2.2 Визначити ключові напрямки підготовчої роботи. Спільно з українською стороною окреслити основні сфери, що потребують підготовчої роботи: правове підґрунтя для проведення виборів на території Ірландії, необхідна кількість виборчих дільниць, логістика виборчих бюлетенів, реєстрація виборців, інформаційний супровід виборчого процесу тощо.
2.3 Провести дослідження української громади в Ірландії. Використати наявні дані системи тимчасового захисту, дані щодо зміни виборчої адреси українськими громадянами, а також (у випадку прийняття відповідного законодавства українською владою) дані активної реєстрації українських громадян на вибори для визначення регіонів із найвищою концентрацією громадян України, які мають право голосу. На основі цих даних визначити потенційні проблемні зони у кожному графстві: значна віддаленість приміщень виборчих дільниць, відсутність інформаційної інфраструктури, безпекові чи логістичні ризики для проведення голосування тощо.
2.4 Розпочати підготовку ключових елементів виборчої інфраструктури. Провести попередню інвентаризацію придатних приміщень для голосування (державні установи, школи, громадські центри) з урахуванням вимог до доступності та безпекові фактори; визначити потреби в персоналі та можливості залучення до нього громадян Ірландії (зокрема для виконання технічних функцій у межах виборчого процесу); опрацювати логістику доставлення і зберігання виборчих матеріалів; а також окреслити підходи до інформування виборців про місця та порядок голосування.
2.5 Провести консультації з правоохоронними органами Ірландії щодо забезпечення безпеки під час процесу голосування, а також протидії злочинам проти виборчих прав. Залучити Garda Síochána до обговорення потенційної охорони виборчого процесу в Ірландії, зокрема охорони виборчих дільниць, протидії можливим провокаціям та потенційним порушенням українського виборчого законодавства, як-от тиску на виборців або підкупу виборців.
2.6 Провести аудит адміністративних процедур. Визначити, які дозволи, погодження і нормативні акти є необхідними для організації іноземних виборів на території Ірландії та скласти реалістичний таймлайн їх отримання.
3. В межах виборчого процесу сприяти інформаційному забезпеченню виборів в Ірландії. Брак доступної інформації про порядок реєстрації, вимоги до документів та логістику голосування може знизити явку і підважити легітимність виборчого процесу. З огляду на це, необхідно:
3.1 У співпраці з українською стороною визначити ключові потреби в інформуванні українських виборців в Ірландії. Спільно з Центральною виборчою комісією України з'ясувати, поширення якої інформації є найбільш критичним для виборчого процесу та які прогалини в поінформованості громади існують на сьогодні.
3.2 Забезпечити правову ясність щодо допустимих форм виборчої агітації на території Ірландії. Провести аналіз ірландського законодавства на предмет допустимих форм агітації у межах іноземних виборів та завчасно до початку агітаційного періоду надати українській стороні й учасникам виборчого процесу чіткі роз'яснення щодо дозволених рамок агітації на території Ірландії.
3.3 Забезпечити вчасне поширення ключової інформації про виборчий процес. У співпраці з українською стороною залучити наявні інформаційні канали: ірландські медіа, місцеві органи влади, інструменти онлайн-реклами, аби українські виборці вчасно отримували інформацію про дати виборчого процесу, необхідні документи, розташування виборчих дільниць і процедуру голосування.
3.4 Залучити представників української громади в Ірландії до комунікаційної роботи. Надати можливість членам української спільноти, які мають досвід роботи на виборах, долучитися до роботи з координування зв'язку між офіційними структурами й виборцями та інформування українських виборців щодо перебігу виборчого процесу в Ірландії.
2. Сприяння економічній діяльності українців в Ірландії.
Учасники(-ці) діалогу відзначали, що економічна діяльність — важливий інструмент підтримки України та засіб збереження зв'язку з нею. Представники української громади в Ірландії говорили, що зацікавлені у створенні бізнесу та просуванні українських товарів на ірландському ринку, однак стикаються з регуляторними, логістичними та мовними бар'єрами, які суттєво обмежують їхні можливості. З огляду на це, необхідно:
1. Сприяти доступу українських підприємців до наявних ірландських програм підтримки малого бізнесу. Багато учасників діалогу відзначали, що прагнуть започаткувати власну справу в Ірландії. Втім, ключовим бар'єром для створення та розвитку бізнесу для них залишається мовний: багато українців не знають англійської мови на рівні, достатньому для самостійної навігації в підприємницькому середовищі. Ще одним барʼєром є брак інформації про програми підтримки малого бізнесу, доступні для українців в Ірландії. З огляду на це, необхідно:
1.1 Вивчити доступність для українців наявних програм підтримки малого бізнесу. Визначити, які державні й недержавні програми підтримки підприємництва є доступними для українських громадян в Ірландії та з'ясувати, які бар'єри перешкоджають їх використанню.
1.2 Організувати інформування української громади про доступні програми підтримки. Поширювати інформацію про наявні програми підтримки малого бізнесу та необхідні документи й дозволи через інформаційні канали, якими користується українська громада в Ірландії.
1.3 Забезпечити українськомовний супровід на ключових етапах започаткування бізнесу. Організувати доступ до українськомовної підтримки під час реєстрації бізнесу і взаємодії з державними органами, зокрема шляхом залучення перекладачів або партнерства з українськими організаціями в Ірландії.
1.4 У співпраці з українським урядом забезпечити правову ясність щодо подвійного оподаткування. Узгодити позиції щодо подвійного оподаткування з українським урядом, підготувати доступні українськомовні роз'яснення щодо правил оподаткування для українців, які працюють або провадять підприємницьку діяльність в Ірландії, та поширити їх через наявні канали комунікації з громадою.
1.5 Сприяти поширенню інформації про українськомовні бізнеси в Ірландії. Підтримати створення або поширення переліку наявних українськомовних підприємств та забезпечити його розповсюдження через центри зайнятості та місцеві українські організації, що полегшить доступ до ринку праці для українців із недостатнім рівнем знання англійської мови.
2. Сприяти спрощенню доступу українських товарів на ірландський ринок. За словами представників української громади в Ірландії, українська продукція має потенціал для просування на ірландському ринку, однак чинні законодавчі та логістичні обмеження ускладнюють її просування та стримують економічну активність спільноти. Водночас опитані відзначають, що спрощення доступу до українських товарів є елементом розширення економічного партнерства між Ірландією та Україною. З огляду на це, необхідно:
2.1 Провести аналіз наявних бар'єрів. Визначити, які законодавчі, митні й логістичні обмеження перешкоджають доступу українських товарів на ірландський ринок, та зʼясувати, які з них можна усунути на національному рівні, а які потребують змін на рівні ЄС.
2.2 Розробити адресні заходи підтримки. На основі проведеного аналізу визначити практичні кроки зі спрощення доступу українських товарів до ринку, зокрема щодо скорочення адміністративних процедур для українського малого бізнесу.
3. Сприяння адаптації та інтеграції українців в Ірландії.
Учасники(-ці) діалогу багато говорили про складнощі адаптації в новому середовищі, труднощі з опануванням мови на рівні, достатньому для безперешкодної комунікації й працевлаштування, а також, як наслідок, проблеми з інтеграцією в ірландське суспільство. За словами респондентів, найпомітнішу підтримку (матеріальну і психологічну) в період адаптації їм надала українська спільнота, яка вже перебувала в Ірландії.
Водночас опитані відзначили кілька проблем, що постають перед українцями в ірландському контексті. Перш за все, йдеться про фрагментованість інформаційного середовища громади: наявні канали комунікації (Telegram-чати, YouTube-канали, онлайн-радіо та інші платформи) функціонують розпорошено і не забезпечують системного охоплення громади. Також згадували про потребу в спільних фізичних просторах, які сприятимуть кращій комунікації всередині громади. З огляду на це, необхідно:
1. Сприяти створенню єдиного інформаційного простору для української громади в Ірландії. Розпорошеність інформації про державні, громадські та локальні ініціативи ускладнює доступ українців до наявних ресурсів і послуг, а також перешкоджає координації всередині громади. З огляду на це, необхідно:
1.1 Підтримати створення єдиної інформаційної онлайн-платформи. Хоча розробка онлайн-платформи є завданням української сторони, Ірландії варто долучитися до наповнення ресурсу, який акумулюватиме актуальну інформацію про державні послуги, громадські ініціативи та локальні заходи, адаптовану для українців в різних регіонах Ірландії.
1.2 Залучити наявні українські організації до розробки та наповнення платформи. Співпрацювати з організаціями, які вже працюють з українською громадою в Ірландії та акумулюють її запити, щоб забезпечити релевантність платформи для її користувачів.
2. Сприяти розвитку української громади та українських студентських ініціатив в Ірландії. Відсутність постійних фізичних просторів, які могли б слугувати центром для зустрічей і діяльності громади, є однією з важливих проблем української громади в Ірландії. За словами респондентів, без власних приміщень для зустрічей їм важче зберегти культурну ідентичність українців, інтегруватися в ірландське суспільство та підтримувати соціальні зв'язки всередині громади. З огляду на це, необхідно:
2.1 Визначити потреби громади у фізичних просторах. З'ясувати, які громади у регіонах Ірландії найбільше потребують облаштування приміщень та оцінити наявні можливості для їх створення або виділення.
2.2 Забезпечити організаційну підтримку громадських просторів. Розглянути механізми підтримки створення ц утримання фізичних просторів для діяльності громади, зокрема через наявні програми фінансування громадських ініціатив.
4. Підтримка просвітницької діяльності українців в Ірландії.
Українці в Ірландії відчувають потребу інформувати ірландське суспільство про війну в Україні, українську історію та культуру. За словами опитаних, значна частина місцевого населення й досі не усвідомлює подібностей між історією України та Ірландії та важливості деколонізації для обох країн. Підтримка просвітницьких ініціатив української громади сприятиме формуванню адекватного сприйняття російсько-української війни ірландським суспільством та підтримці проукраїнського дискурсу в Ірландії. Саме тому необхідно:
1. Підтримувати освітні й культурні ініціативи української громади, спрямовані на інформування ірландського суспільства про війну в Україні, її історію та культуру. Поглиблення розуміння ірландським суспільством українського контексту сприяє формуванню тривалої суспільної підтримки України та зміцненню зв'язків між двома народами. З огляду на це, необхідно:
1.1 Визначити наявні ініціативи і потенційні точки підтримки. Організувати обговорення з українською громадою в Ірландії, в межах якого з'ясувати, які освітні та культурні заходи спільнота вже реалізує, а де підтримка з боку Ірландії була б найбільш доцільною.
1.2 Надавати організаційну та інформаційну підтримку публічним заходам. Сприяти проведенню публічних дискусій, культурних подій та інформаційних кампаній, організованих українською громадою, зокрема через інформування ірландської спільноти про проведення таких заходів.
1.3 Сприяти партнерству між культурними й освітніми установами Ірландії та українськими громадськими організаціями. Підтримати налагодження співпраці між українськими організаціями й ірландськими університетами, бібліотеками та іншими громадськими інституціями для розширення охоплення та підвищення впливу таких ініціатив.
Читайте також по цій темі:
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ і торгівлі Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Ірландії.