Питання можливих виборів в Україні знову опинилося в центрі уваги після оприлюднення російсько-американського мирного плану. Але для їх проведення, за словами Ольги Айвазовської, голови правління Громадянської мережі ОПОРА, усе ще потрібна масштабна підготовча робота.
L’Express: План із 28 пунктів, представлений минулого тижня, передбачає проведення виборів протягом 100 днів після можливого підписання угоди про припинення вогню. Чи справді це можливо зробити за такий короткий час?
Ольга Айвазовська: Зовсім ні. На жаль, Україна не мала можливості проводити вибори від початку російського вторгнення, і наші спроможності зробити це зараз менші, ніж були в минулому. Це пояснюється надзвичайно великою кількістю викликів, з якими довелося б зіткнутися при організації голосування в нинішньому контексті. Перш за все, нам необхідно запровадити спеціальне виборче законодавство, яке дозволить гарантувати безпеку голосування в усіх його аспектах. Наразі, наприклад, близько 30% території України заміновано, що робить логістику надзвичайно проблематичною – хоча б з огляду на транспортування виборчих бюлетенів та матеріалів до дня голосування. Це ж законодавство, до того ж, воно повинно передбачити інструменти для визначення того, де виборчий процес є можливим, адже багато громад частково або повністю зруйновані.
Особливо це стосується місцевих виборів, оскільки в деяких районах залишилося лише 10% виборців, що ставить під загрозу репрезентативність обраних органів влади. Паралельно багато фізичної інфраструктури, як-от виборчі дільниці, було знищено під час війни. Крім того, нам бракує кадрових ресурсів для організації виборів. Отже, необхідно буде підготувати багато нового персоналу, щоб люди набули необхідних навичок і змогли реагувати на потенційні ризики, які можуть виникнути. Сьогодні ніщо не гарантує, що виборчий процес зможе відбутися нормально, якщо Росія спробує втрутитися у вибори шляхом атак або дезінформації. Тому виборчий процес дуже відрізнятиметься від того, яким він міг бути до початку війни, і де-факто вимагатиме додаткових інвестицій.
L’Express: Отже, виборчу систему доведеться переглянути докорінно…
Ольга Айвазовська: Абсолютно. Фізичний захист кандидатів, виборчих дільниць, запровадження протоколів кібербезпеки достатнього рівня для державних виборчих баз даних – все це потребує ресурсів і часу. Однак Україна ще не розпочала цей процес. На даний момент ніхто не знає, про які саме вибори йдеться в цьому російсько-американському мирному плані. Чи мається на увазі президентські вибори в межах 100 днів? Якщо це справді так, то це означає, що у нас залишиться лише 10 днів, щоб організувати весь виборчий процес, адже зазвичай президентські кампанії тривають 90 днів. Це, звісно, неможливо.
Ще раз наголошу: все доведеться починати з нуля. Деякі виборчі округи, які раніше використовувалися під час парламентських виборів, сьогодні опинилися на окупованій території. Отже, чинне законодавство більше не пристосоване для проведення виборів у короткостроковій перспективі, тому що війна докорінно змінила умови здійснення волевиявлення. Організація виборів, які будуть належним чином захищені і підготовлені, вимагатиме значних ресурсів, яких українська держава наразі зовсім не має.
L’Express: Скільки часу потрібно Україні, щоб організувати вибори у разі припинення бойових дій?
Ольга Айвазовська: Згідно з нашою «дорожньою картою», якщо ситуація не погіршиться, це неможливо раніше ніж за щонайменше пів року, а то й за рік. Для порівняння можна поглянути на приклади з минулого. Після війни на Балканах перед новими виборами було передбачено дев’ятимісячний термін. Однак та країна не була такою великою, як Україна, і інфраструктура там не зазнала таких руйнувань, як у нас.
L’Express: Міграції, спричинені війною, теж ускладнюють ситуацію…
Ольга Айвазовська: Авжеж. Державний реєстр виборців не оновлювався протягом останніх чотирьох років. Його було закрито після початку повномасштабного вторгнення, і інформація про виборців більше не є актуальною з огляду на масштаби як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій. Водночас вкрай необхідно передбачити достатньо часу, щоб усі громадяни, яких це стосується, могли подати заявку на зміну виборчої адреси. А йдеться про мільйони людей. Наразі понад 10 мільйонів виборців живуть за межами територій, контрольованих українським урядом, за місцем реєстрації. Це становить понад 30% загального виборчого корпусу. Для того щоб оновити Державний реєстр виборців, потрібна інформаційна кампанія та мобілізація, а також достатній час, аби кожен виборець міг актуалізувати свої дані.
L’Express: Власне, щонайменше 7 мільйонів українців виїхали за кордон від початку повномасштабного вторгнення. Як забезпечити їхнє виборче право?
Ольга Айвазовська: Це надважливе питання, адже було б украй згубно, якби українці, що зараз проживають за кордоном (а це понад 20% населення України), не мали можливості проголосувати. У Польщі, наприклад, наразі доступні лише чотири виборчі дільниці, тоді як там проживає майже мільйон українців. Це пояснюється тим, що згідно з чинним законодавством лише посольства або консульства можуть забезпечувати голосування за кордоном. Тож важливо подбати, щоб достатня кількість об’єктів інфраструктури за межами України надали можливість проголосувати.
В іншому разі, якщо 20% населення фізично не матиме можливості проголосувати, ці вибори не будуть достатньо інклюзивними, щоб їх можна було назвати демократичними, вільними та справедливими. Відтак Україна повинна укласти двосторонні угоди з кожною країною – такими як Франція, Німеччина, Польща та всіма іншими, що готові підтримати цей процес – аби відкрити більше виборчих дільниць поза межами посольств. Крім того, ми могли б доповнити цей механізм системою дострокового голосування, щоб громадяни могли відвідати виборчі дільниці впродовж усього тижня. Такий метод існує і застосовується в багатьох країнах, але не в Україні.
L’Express: Нині майже мільйон українців служать у лавах армії. Чи справді можливо, щоб вони всі змогли взяти участь у голосуванні?
Ольга Айвазовська: Це ще одна складність, і, на жаль, не існує жодного чарівного рішення. Усе залежатиме від місця їхньої дислокації та виконуваних ними завдань на момент голосування. Якщо вони перебувають поблизу лінії фронту, навряд чи вони зможуть проголосувати – що порушує питання репрезентативності. Для тих, хто буде трохи в тилу, можна було б, навпаки, відкрити спеціальні виборчі дільниці або надати їм окремі часові проміжки, щоб проголосувати на звичайних цивільних дільницях. Реалізація права голосу для всіх груп населення має бути основоположним принципом перших повоєнних виборів, адже легітимність обраних представників залежатиме від повноти участі у голосуванні.
Інша проблема щодо громадян, які нині служать у війську – забезпечити їм можливість висувати свої кандидатури, якщо вони цього забажають, особливо на парламентських чи місцевих виборах. Наразі це неможливо для військовослужбовців на службі. Слід пам’ятати, що п’ять років тому 95% теперішніх військовослужбовців були цивільними, тож ми повинні надати їм шанс взяти участь. Інклюзивний процес був би дієвим інструментом запобігання конфліктам у суспільстві, оскільки всі, хто сьогодні вкладає своє життя та ресурси у безпеку й оборону країни, повинні мати можливість бути почутими.
L’Express: Яким був би ризик російського втручання, якби після припинення вогню в Україні відбулися вибори?
Ольга Айвазовська: Ризик російського втручання становить 100%. Росія систематично використовувала політичні процеси в Україні, щоб забезпечити лояльність певних груп при владі. Можна навести приклад колишнього депутата Віктора Медведчука, який був одним із головних провідників Путіна на українській політичній арені. Після повномасштабного вторгнення Росія вкладатиме ще більше ресурсів, щоб спробувати політично окупувати Україну – так само, як вона робить це у Грузії.
Москва прагнутиме максимально поляризувати суспільство і розпалити ворожнечу між різними групами населення. Отже, можна очікувати цілу низку дій проти виборчої інфраструктури, навіть прямих нападів на окремих кандидатів з метою підірвати довіру до належного перебігу виборчого процесу.
L’Express: Конкретно, яким чином вона могла б діяти?
Ольга Айвазовська: Росіяни досконало опанували мистецтво політичних маніпуляцій – що ми й побачили під час багатьох нещодавніх виборів у Європі. Наприклад, у Молдові Росія використала месенджер Telegram, щоб вербувати агентів впливу, готових за винагороду служити її інтересам.
Ба більше, ми також бачили в Румунії, як вона задіяла всі соціальні мережі для втручання у вибори. Ці спроби з великими труднощами були зупинені румунською виборчою комісією. Україна повинна винести уроки з останніх виборчих кампаній у сусідніх країнах і створити систему захисту від цих потенційних ризиків. Захист виборчого процесу від будь-якого російського втручання буде питанням надзвичайної важливості.
ПЕРШОДРУК: L’Express