Зло має сотні відтінків та само розвінчується, якщо цьому огидному явищу дати певні умови. Такі умови були надані новою адміністрацією в США і саме це дуже мобілізує європейців.

Таким чином, кожне політичне утворення — це певний баланс. Але ми так і не почали дискусію про те, який баланс потрібен нам? Ми — анархічне суспільство, де дуже велику роль відіграє демос, в Росії абсолютно по-іншому — в Росії демосу, народу, немає. Наскільки нам потрібна сильно централізована вертикаль? Чи зробити нам парламентську республіку, де не буде президента, а тільки парламент? Мені здається, це буде крах України, бо наша стихія сама по собі анархічно демосна і ми маємо її чимось збалансувати.

Вихід США зі складу Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України, до якого входили прокурори, що збирали попередні докази про очевидний злочин росіян не був неочікуваним в світлі всіх інших подій. Також США ніколи не були великими прихильниками Міжнародного кримінального суду і їх активна робота була винятково частиною політичного рішення, а не стратегічним завданням.

Нам доведеться більш ефективно захищати власну електоральну демократію, якщо тиск на Україну продовжуватиметься одночасно і з Вашингтону, і з Москви. Я досі переконана, що сьогоднішні лідери обох держав не розуміють ані України, ані українського суспільства. Якщо щодо стратегічного ворога - це добре для України. Росіяни завжди недооцінювали наше суспільство. Вони були впевнені, що їх вітатимуть з квітами в 2022 році, бо вони ж вклали стільки коштів в політичний ландшафт, але не склалось; вони були впевнені, що на Майдані - люди за американські гроші, а всі протести будь-де, то не голос людей взагалі, а лише пропагандистська картинка "режиму", тому їх марш колонами була не дурість, а самообман та завищені показники успішності їх лоялістів та агентів тут. 

Михайло Гончар — український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека». Має понад 20 років професійного досвіду у сфері досліджень енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних і безпекових відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Про ситуацію в енергетичній системі України експерт розмовляв з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською у відеопроєкті «Сила вибору».

Росіяни завжди weaponising (використовують, як зброю) вибори і це дешевший та легший метод маніпуляцій, хоча і не завжди ефективний для них. Вони програли в Україні вибори неодноразово з їх репрезентантами, але очікують отримати неймовірний подарунок, щоб загнати нас в процес, який перетворять на хаос та нас же звинуватять у всіх гріхах проти демократії. Світ постправди він такий, що диктатор хоче вчити Україну демократії. Але хороша новина для нас в тому, що якщо ми мобілізуємось, то виграємо цю битву, як і раніше неодноразово.

У 2023 році, коли ми мали першу хвилю натяків, що Україна повинна організувати вибори, щоб зберегти свій демократичний статус, ОПОРА разом з 200 неурядових організацій виступила проти та навела ключові аргументи, чому вибори під час активної фази війни є небезпечними. З того часу не змінилась ані законодавча база, ані виклики, ані покращилось питання безпеки, чи не було надано Україні реальних гарантій сприяння.

Падіння на початку грудня режиму Башара Асада в Сирії однозначно є однією з найважливіших світових подій року, що минає. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, на момент падіння режиму Башара Асада перебував у робочому відрядженні в Йорданії, яка межує з Сирією. У розмові з Ольгою Айвазовською на каналі Говорить ОПОРА Ігор Семиволос говорить про історичні передумови падіння режиму Асада, про наслідки цих подій для арабських держав, Близького Сходу та Європи, про поразку Росії в Сирії та про вигоди від цієї ситуації для України. «Я дуже сподіваюся, що врешті-решт виграє сирійський народ, але це, скоріше, благі наміри», — зазначив директор Центру близькосхідних досліджень у відеопроєкті «Сила вибору». Детальніше його аналіз подій в Сирії та про їхні наслідки для світу читайте на LB.ua.

Ірина Ліщинська — срібна призерка Чемпіонату світу з легкої атлетики 2007 року й Олімпійських ігор 2008-го. На початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон, але повернулася до України, щоб тренувати дорослих і дітей. Втрати українського спорту через війну, відсутність належної інфраструктури, використання росіянами спорту, щоб посилити свої позиції — ці й інші теми Ірина розкрила в інтерв’ю голові правління Громадської мережі ОПОРА Ользі Айвазовській для проєкту «Сила вибору». 

Хибно сподіватися, що Росія, яка роками намагалася нав’язати свій політичний порядок денний Україні, не використає всі можливі інструменти під час повоєнних виборів. Цей наступ буде реалізовуватися в окремих сферах: безпека, політика, фінанси та інформація. Ймовірно, Росія продовжуватиме притаманну їй політику підтримки проросійських кандидатів і партій, фінансуючи передвиборчі кампанії й залучаючи значні ресурси та людей до їхньої реалізації.

Іванна Коберник — співзасновниця громадських організацій «Смарт освіта» і «Батьківський контроль», створених, щоб просувати якісні зміни системи шкільної освіти в Україні. Вона долучилася до реформування сфери на посаді радниці двох міністерок освіти — Лілії Гриневич та Ганни Новосад. «Є дуже багато безпрецедентного героїзму, самовідданості, допомоги, підтримки, великих зусиль. І водночас є інша сторона, де в системі освіти можна стикнутися з байдужістю, порушеннями, нехтуванням базових прав і інтересів», — зазначила експертка про сучасний стан української освіти у розмові з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською у відеопроєкті «Сила вибору».

«Українське суспільство часто є індиферентним, не надто розуміється на ідеологіях, не має яскраво вираженої думки з приводу багатьох політичних питань. Але воно здатне побачити лідера й рольову модель і потрохи формувати свою думку», — зазначив він у розмові з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською у відеопроєкті «Сила вибору».