Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

15 вересня 2026 року Європейський парламент 420 голосами “за” ухвалив Резолюцію про висновки та рекомендації Спеціального комітету щодо Європейського щита демократії. Документ є найповнішою на сьогодні позицією ЄП стосовно захисту демократичних інституцій Євросоюзу від іноземного втручання, гібридних атак і маніпулювання інформацією. Доповідачем щодо документа став Томас Тобе (Європейська народна партія, Швеція).

ОПОРА продовжує свій попередній матеріал про Європейський щит демократії та ризики іноземного втручання в Україні.

Загальна оцінка

Спеціальний комітет щодо Європейського щита демократії було створено рішенням Європарламенту у 2024 році, а безпосереднім предметом оцінки стало спільне повідомлення Європейської комісії та Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки “Європейський щит демократії: розширення можливостей сильних і стійких демократій”, яке запропонувало архітектуру Щита.

Позиція Європарламенту двояка, адже, з одного боку, він вітає появу такої комплексної ініціативи, а з іншого — прямо констатує: запропоновані заходи не відповідають необхідному рівню амбіцій, далекоглядності та спроможності. Ключова теза — м'які політичні заходи часто недостатні там, де демократичні цінності підривають навмисно, а довіра до Щита залежить не лише від нових ініціатив, а й від якості застосування наявного законодавства ЄС.

Росію визнано головною зовнішньою загрозою для європейської безпеки та демократичної цілісності. Європарламент повторює позицію, що Росія є державою — спонсором тероризму. Поряд із нею також названо Білорусь, Китай, Іран і Північну Корею. Гібридна війна — наголошено в резолюції — не зводиться до кібератак чи інформаційних операцій: вона охоплює економічний, технологічний і суспільний виміри протистояння. Окремо зафіксовано внутрішні вразливості у сфері верховенства права, як-от незалежність судової влади, медійний плюралізм, ефективність антикорупційних механізмів. За наведеними оцінками, річний бюджет Росії на пропаганду й дезінформацію сягає кількох мільярдів євро, і ЄС досі не протиставив цьому ані відповідного фінансування, ані дієвої стратегії, яка вимагає переходу від оборони до наступальних операцій.

Окремо Європарламент пропонує заснувати Європейський день готовності (European Preparedness Day) — із запропонованою датою 24 лютого, річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну як символом солідарності з нашою державою.

Виборча безпека і доброчесність

Захист доброчесності виборів на всіх рівнях ЄС, а також у країнах-кандидатах, визначено основною метою Щита. Він має передбачати низку заходів.

  • Визнання виборчої інфраструктури критичною. Комісії пропонується переглянути Директиву про стійкість критичних суб'єктів (CER), щоб включити виборчу інфраструктуру до переліку основних надавачів послуг публічної адміністрації, а також відобразити аналогічні положення в Директиві щодо кібербезпеки (NIS2) та настановах Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки (ENISA). До того ж рекомендовано розширити щорічний звіт про стан верховенства права, зокрема включити до нього показники захищеності виборчих процесів, інституційних противаг і правових гарантій проти гібридного зовнішнього втручання.
  • Безпека політиків. Кампанії ненависті, залякування й насильство, що ускладнюють участь кандидатів у публічній дискусії, визнано загрозою демократії, тому вітається зобов'язання Комісії подати рекомендації щодо безпеки в політиці. Окремо засуджено дезінформаційні кампанії через діпфейки та несанкціонований сексуалізований контент, використовувані для залякування кандидаток, і шахрайську рекламу, що привласнює ідентичність політиків.
  • Фінансування партій та виборчих фондів. В частині фінансування партій та виборчих фондів Європарламент: 
    • вимагає суворого застосування заходів проти проксі-фінансування (підставного донорства), в тому числі через занепокоєння фінансуванням екстремістських рухів у ЄС з боку третіх країн; 
    • наполягає на повній імплементації Директиви про протидію відмиванню коштів у частині доступу до реєстрів кінцевих бенефіціарних власників; 
    • наголошує, що політична реклама та політична комунікація в онлайн-середовищі мають бути повністю прозорими (зокрема особа спонсора та джерела фінансування);
    • констатує, що деякі підрозділи фінансової розвідки не мають належного мандата для передачі компетентним національним та європейським органам інформації щодо фактів втручання у вибори, і закликає держави-члени обмінюватися передовим досвідом у сфері нагляду за фінансуванням політичних партій;
    • вітає оновлений регламент щодо фінансування європейських політичних партій і фондів, ключовим положенням якого є пряма заборона для партій з-поза меж ЄС мати право вето або контроль над європейськими партійними структурами;
    • закликає Комісію оцінити потребу розширення ролі, мандата і ресурсів Органу з питань європейських політичних партій та політичних фондів (APPF) для подальшого посилення координації дій національних органів влади та інституцій ЄС, а також підкреслює необхідність зміцнення співпраці між APPF та ECNE.
  • Регулювання криптоактивів.Окремим пунктом як ключову вразливість для підставного та прихованого іноземного донорства визнано анонімність і транскордонність криптовалют. Пропонується застосувати до пожертв у криптоактивах стандарт прозорості ”знай свого донора” на рівні з традиційними фінансами і внесками, а також адаптувати нагляд у межах регламентів AML та про ринки криптоактивів MiCA за координації мережі ECNE.
  • Розбудова національних виборчих мереж та стрес-тести. Європарламент наголошує на потребі забезпечення синергії у взаємодії органів державної влади та експертних установ, а також закликає Комісію та держави-члени спрямувати зусилля на системний розвиток і масштабування навчань зі стрес-тестування виборчих процесів на національному і транскордонному рівнях на основі практичного досвіду та уроків попередніх виборчих циклів.
  • Протидія шпигунству та інституційній інфільтрації. Фіксується зростання доказів іноземного втручання та шпигунства проти політичних інституцій ЄС та держав-членів. Саме тому необхідно посилити кадрову безпеку під час перевірки персоналу (ризики зв’язків з авторитарними режимами) та розслідування фактів витоку розвідувальної інформації й шпигунства на користь Росії (зокрема звинувачень щодо угорських урядовців).
  • Реформа ECNE. Необхідно переглянути ресурси і штат Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки, створити постійну моніторингову групу для нагляду за виконанням рекомендацій Комісії щодо інклюзивних і стійких виборчих процесів, ширше залучати країни-кандидати, Європарламент та APPF як постійних партнерів.

Європейський центр демократичної стійкості

Європарламент вітає ідею утворення єдиного Центру, але констатує, що йому бракує чіткого мандата, закріпленого правовим актом, власних бюджетних ресурсів, персоналу, структури врядування та часових рамок. Звідси головне застереження — Центр не повинен стати ще одним “хабом” чи “платформою” серед багатьох, дублюючи роботу й розпорошуючи бюджети. Він має працювати як агрегатор і консолідатор наявних інструментів на рівні ЄС, що вимагає вжиття низки кроків.

  • Правовий акт про заснування. Він необхідний для Центру як структурно автономної інституції ЄС із чітким статутом, структурою врядування і механізмами парламентського контролю.
  • Обов'язкова участь держав-членів. Добровільність, закладена в пропозиції Єврокомісії, ризикує законсервувати фрагментовану архітектуру з різними рівнями захисту. Має передбачатися участь представників кожної держави-члена, а також Європарламенту.
  • Інтеграція наявних інструментів до кінця 2026 року. Йдеться про операційну відповідальність за посилену Систему швидкого сповіщення (Rapid Alert System), єдину базу даних розвідувальної інформації про FIMI на основі ресурсу EUvsDisinfo, Європейську мережу співпраці щодо виборів (ECNE) та Робочу групу Комісії з дезінформації та стратегічних комунікацій.
  • Забезпечення операційних, а не лише аналітичних спроможностей. Існує гостра потреба у виявленні операцій FIMI та протидії їм, розбудові спроможностей і операційної бази, що перетворює аналіз загроз на вчасні дії — особливо напередодні та під час виборів. Потрібен стабільний мультидисциплінарний персонал (аналітики FIMI, фахівці з OSINT, кібербезпеки та відстеження фінансів) і повноваження для координації транскордонних оперативних груп.
  • Оцінка системних ризиків. Така оцінка має здійснюватися відповідно до Акта про цифрові послуги (DSA), Європейського акта про свободу медіа (EMFA), Регламенту про прозорість політичної реклами (TTPA) та Акта про ШІ. Висновки мають відображатися у щорічному звіті про верховенство права.
  • Достатнє й передбачуване фінансування — окремий бюджетний рядок і перехідне фінансування до початку фінансового періоду 2028–2034 років.

Дискусійною є пропозиція оцінити доцільність механізму фінансування, до якого як донорів залучили б великих постачальників послуг інформаційного суспільства, чия діяльність створює системний ризик для демократичної цілісності. Хоча передбачається необхідність максимально сильних гарантій незалежності й відсутності конфлікту інтересів, конкретні механізми втілення таких гарантій залишаються невідомими.

Цифрова стійкість: перехід від правил до примусу

Парламент наполягає на повній імплементації всього цифрового acquis — Акта про цифрові послуги (DSA), Акта про цифрові ринки (DMA), Регламенту про таргетинг та прозорість політичної реклами (TTPA), Акта про ШІ (AI Act) та Акта про свободу медіа (EMFA). Суворе, послідовне й вчасне правозастосування визначено основою європейського цифрового суверенітету та стримування і має бути передумовою для функціонування на єдиному ринку.

  • Рекомендаційні алгоритми. Європарламент висловлює серйозну стурбованість тим, що рекомендаційні алгоритми окремих дуже великих онлайн-платформ (VLOPs, зокрема X, TikTok та Instagram), керуючись економічними вигодами, орієнтуються на посилення поляризуючого або оманливого контенту, що створює системні ризики для громадського дискурсу та виборчих процесів. Статті 34 і 35 DSA зобов'язують платформи оцінювати й пом'якшувати такі ризики. Комісії пропонують застосовувати тимчасові заходи — аж до обмеження систем із рекомендаційними алгоритмами. Наголошено на обов'язку платформ пропонувати щонайменше один варіант системи з рекомендаційними алгоритмами без профілювання.
  • Правозастосування. Резолюція вітає завершення розслідування щодо порушення платформою X зобов'язань щодо прозорості за DSA та штраф у розмірі 120 млн євро, а також рішення щодо розслідування інтеграції Grok AI в X. Комісію закликають прискорити решту розслідувань, зокрема щодо Meta, і якнайшвидше завершити розслідування стосовно дотримання TikTok вимог DSA у зв'язку з іноземним втручанням у президентські вибори в Румунії 2024 року. Окремий блок присвячено Telegram — Європарламент закликає терміново завершити оцінку його користувацької бази для визначення статусу дуже великої онлайн-платформи (VLOP), розслідувати можливу роль у втручанні у вибори та поширенні дезінформації, зокрема з'ясувати можливі зв'язки з російськими спецслужбами, стан безпеки серверів і практики обробки даних.
  • Боти й автентичність. Резолюція наголошує на потребі протидіяти скоординованій неавтентичній поведінці, не скасовуючи анонімності в інтернеті, що є критично важливою для журналістів, активістів, викривачів і політичних опонентів авторитарних режимів.
  • Штучний інтелект. Європарламент просить систематично розслідувати приховані дезінформаційні кампанії, спрямовані на експлуатацію генеративних систем ШІ, зокрема діяльність московської мережі “Правда” та маніпуляції з Grok (xAI), і уточнити обов'язки щодо маркування згенерованого ШІ контенту за ст. 50 AI Act. Окремо зафіксовано занепокоєння висновками нідерландського органу із захисту даних про те, що чат-боти з ШІ можуть надавати упереджені та ненадійні поради щодо голосування.
  • Демонетизація дезінформації. Дезінформацію неможливо демонетизувати, поки самі практики монетизації недостатньо прозорі. Платформи мають щонайменше раз на рік публічно розкривати потоки монетизації та їхніх бенефіціарів, а монетизація контенту підсанкційних суб'єктів має розглядатися як системний ризик. Окремо резолюція засуджує адресні санкції та спроби примусу з боку адміністрації США щодо суб'єктів ЄС, залучених до формування та застосування DSA, зокрема щодо колишнього єврокомісара.
  • Свобода вираження поглядів. Щит має захищати її і онлайн, і офлайн. Водночас резолюція містить важливе концептуальне уточнення — свобода вираження поглядів створена для захисту людей, а не машин чи програмного забезпечення з неавтентичною поведінкою (ШІ-ботів та автоматизованих систем, що імітують реальних користувачів). Захист свободи слова не може бути приводом для толерування незаконного контенту чи гібридних операцій авторитарних режимів.

Медіа та інформаційна доброчесність

Захист незалежних медіа в резолюції названо центральною частиною Щита, що включає низку взаємопов’язаних заходів. 

  • Імплементація EMFA. Державам-членам потрібно швидко імплементувати Європейський акт про свободу медіа (EMFA), а Комісії — забезпечити застосування його положень, зокрема щодо обов'язку платформ не допускати безпідставного видалення чи обмеження переглядів редакційного контенту.
  • Фінансова стійкість медіа. Європарламент вітає програму Media Resilience і закликає стимулювати рекламодавців підтримувати довірені європейські медіа й використовувати контекстну рекламу замість поведінкового таргетування, оскільки падіння медіатрафіку викликає занепокоєння.
  • Безпека журналістів. Пропонується оновити рекомендації Комісії щодо безпеки журналістів і протидії SLAPP (стратегічні позови проти участі громадськості), а державам-членам — розглянути можливість впровадження в кримінальне право спеціальних обтяжувальних обставин за злочини проти журналістів, вчинені у зв'язку з професійною діяльністю. EMFA суворо забороняє державам-членам застосовувати інтрузивне стеження (шпигунське програмне забезпечення) щодо медіа, крім випадків загроз національній безпеці. Стеження за журналістами Європарламент кваліфікує як порушення ст. 7, 8 та 11 Хартії основоположних прав ЄС.
  • Суспільні медіа. Захист суспільного мовлення від політичного втручання названо фундаментальним, а спроби підірвати його незалежність — раннім індикатором демократичного занепаду.
  • Фактчекінг. Підтримується ідея створення Європейської мережі фактчекерів за умови суворих стандартів політичної нейтральності, незалежності від платформ і методологічної об'єктивності, з окремим наголосом на необхідності підтримки таких мереж у країнах-кандидатах.

Громадянське суспільство, наука і культура

Європарламент вітає Стратегію ЄС щодо громадянського суспільства як важливий перший крок, який потребує амбітнішого продовження. Платформа громадянського суспільства та онлайн-центр знань про громадський простір мають допомогти в координації протидії гібридним загрозам, FIMI й транснаціональним репресіям. Окремо наголошено на важливій ролі громадянського суспільства у країнах-кандидатах.

Підтримано запропоновану Комісією директиву щодо представництва інтересів від імені третіх країн, оскільки спільні правила в цій сфері можуть сприяти підзвітності та довірі до процесу прийняття рішень у ЄС шляхом посилення прозорості впливу країн, що не входять до його складу. Тому Європарламент закликає завершити законодавчий процес з цього питання без зволікань. Водночас підкреслено, що заходи фінансової прозорості не повинні використовуватися для стигматизації законної діяльності громадянського суспільства.

У культурному вимірі резолюція наголошує на потребі протидіяти фальсифікаціям історичних фактів і засуджує історичний ревізіонізм російського режиму та використання спотворених наративів для заперечення суверенітету раніше поневолених націй і виправдання зовнішнього втручання.

Санкції як інструмент захисту демократії

Санкції проти осіб та державних і недержавних суб'єктів, залучених до підриву демократичної цілісності ЄС, Європарламент розглядає як обов'язковий елемент інструментарію Щита. Крім цього, в Резолюції передбачено необхідність таких кроків:

  • поступовий перехід до голосування кваліфікованою більшістю в Раді щодо рішень спільної зовнішньої та безпекової політики, зокрема санкцій;
  • розширення санкційного режиму на фінансових і технічних посередників, які підтримують дезінформацію, кібератаки та втручання у вибори, зокрема криптобіржі, рекламні мережі, хостинг-провайдерів, а також заборона російським кібернайманцям користуватися розміщеними в ЄС послугами хостингу, доменів і хмарних сервісів;
  • санкції проти проксі-мереж Росії у третіх країнах — в Африці, на Близькому Сході, у Латинській Америці, зокрема медіа, логістичні вузли, структури, пов'язані з “Вагнером”, у тому числі розширення санкцій проти суб'єктів із третіх країн, насамперед Китаю, відповідальних за обхід санкцій;
  • публічне викриття та санкції щодо політиків чи лобістів у ЄС, яких приховано фінансує Москва;
  • ідентифікація та розкриття держав, з яких відбувається втручання, а не лише окремих осіб чи компаній, також вітається віднесення Росії до переліку високоризикових третіх країн у рамках протидії відмиванню коштів, а додатково Комісії пропонується оцінити доцільність віднесення до них Білорусі;
  • посилення ролі Європейської прокуратури (EPPO) з поширенням мандата на розслідування порушень санкцій;
  • засудження політично мотивованих чорних списків і візових заборон з боку іноземних урядів, насамперед Росії, проти громадян ЄС, журналістів, представників громадянського суспільства та депутатів Європарламенту.

Захист критичної інфраструктури

Цей розділ є чи не найбільш радикальним, оскільки констатує необхідність застосування більш жорстких заходів, а також перехід від оборонної до наступальної активності проти Росії.

Європарламент рішуче засуджує дронові й інші повітряні вторгнення проти критичної інфраструктури (аеропортів, портів, військових баз, прикордонних і енергетичних об'єктів), зокрема з боку Росії та Білорусі, і закликає держави-члени скоординовано реагувати на будь-яке порушення повітряного простору, зокрема шляхом збиття літальних апаратів і дронів. Окремо Комісії та державам-членам пропонують працювати над програмами обміну знаннями з Україною та спільним навчанням і сертифікацією операторів дронів з огляду на здобутий в Україні досвід сучасної війни.

Ще одна принципова теза — низка гібридних дій Росії проти ЄС дорівнює державному тероризму, навіть якщо не досягає порога збройного нападу. Саме тому слід застосовувати всі доступні правові рамки боротьби з тероризмом, а ЄС має терміново перейти від режиму оборони до активного стримування. Державам-членам пропонують оцінити правові й операційні рамки для пропорційних наступальних заходів проти логістичної та цифрової інфраструктури, що стоїть за дестабілізаційною діяльністю Москви, і пришвидшити підтримку України у зміцненні її наступальних кіберспроможностей.

Інші елементи розділу включають:

  • протидію “тіньовому флоту” Росії, скоординоване загальноєвропейське тлумачення Конвенції ООН з морського права, створення європейських хабів морської безпеки в Чорному, Північному та Балтійському морях, захист підводних кабелів з опертям на австралійський досвід “зон захисту кабелів”;
  • занепокоєння глушінням і підміною сигналів GPS з боку Росії та Білорусі, визнання окремою загрозою операції “хакерство на замовлення”;
  • занепокоєння домінуванням американських Big Tech компаній у цифровій інфраструктурі, дата-центрах, виробництві напівпровідників, ШІ (як ілюстрацію наведено призупинення обслуговування підсанкційних співробітників Міжнародного кримінального суду компаніями Microsoft, Visa і Mastercard);
  • проблему використання обладнання з високоризикових третіх країн, зокрема китайські сонячні інвертори з можливістю віддаленого доступу;
  • прискорене розгортання систем захищеного зв'язку IRIS2 та Європейської системи критичних комунікацій із наданням цих спроможностей Україні й Тайваню.

Україна й Молдова як носії цінного досвіду

Парламент наголошує на потребі посилення зовнішнього виміру Щита, зокрема через розбудову спроможностей країн-кандидатів протидіяти FIMI, гібридному втручанню та транснаціональним репресіям.

Що важливо для України — Щит має працювати як двосторонній механізм обміну експертизою, у якому ЄС переймає успішні моделі швидкого реагування, рамки цивільно-військової співпраці та механізми виявлення у реальному часі. Прямо зазначено: “ЄС має чому повчитися в стійкості Молдови та України”.

Інші елементи Щита:

  • перехід від ситуативної підтримки до системної довгострокової допомоги країнам-кандидатам і сусідам (Західні Балкани, Молдова, Україна, Вірменія, Грузія) у розбудові інституційної, правової та громадянської стійкості;
  • створення регіональних хабів EDMO (Європейської обсерваторії цифрових медіа) для країн-кандидатів і сусідів за моделлю наявного хабу для Молдови, а також регіональних координаційних центрів протидії FIMI;
  • особливий фокус на допомозі у сфері виборчої доброчесності в країнах-кандидатах, зокрема з огляду на припинення фінансування USAID;
  • включення команд моніторингу та реагування на FIMI до місій Спільної політики безпеки і оборони за моделлю EUPM Moldova;
  • занепокоєння діями окремих держав-членів, зокрема колишнього уряду “Фідес” в Угорщині — нерозслідування проникнень російських кіберакторів, блокування допомоги Україні, узгодження з російськими позиціями у зовнішній політиці ЄС;
  • підтримка розвитку спроможностей наступальних інформаційних операцій і поширення достовірної інформації серед населення авторитарних режимів, насамперед Росії та Білорусі.

Значення для України

По-перше, ЄС визнає передовий досвід України. На рівні резолюції Європарламенту виразно сформульовано, що обмін досвідом має бути двостороннім, а ЄС має чому вчитися у стійкості України та Молдови. Заклик до програм передачі знань з Україною та спільного навчання операторів дронів, як і пропозиція надати Україні доступ до систем захищеного зв'язку IRIS2 та прискорити підтримку її наступальних кіберспроможностей, є конкретними заходами стримування РФ.

По-друге, документ пропонує доступ до конкретних інструментів. Резолюція послідовно вимагає системного, а не ситуативного залучення країн-кандидатів: регіональні хаби EDMO, підтримка мереж фактчекерів, допомога у сфері виборчої доброчесності, включення до експертних мереж Щита, демонетизація дезінформації — і це не повний перелік. Окремо зафіксовано потребу компенсувати наслідки припинення американського фінансування демократичних програм. Для української громадянської спільноти це означає, що відкривається вікно для інституційної, а не проєктної співпраці, яка, втім, залежатиме від фінансової рамки ЄС на 2028–2034 роки.

По-третє, конкретизовано вимоги для вступу. Резолюція недвозначно пов'язує підтримку країн-кандидатів з імплементацією реформ і відчутними результатами. Кроки, окреслені у попередньому матеріалі, залишаються актуальними й отримали більш чіткі орієнтири:

  • Гармонізація з цифровим acquis. DSA, AI Act, TTPA та EMFA — інструменти, довкола яких ЄС вибудовує всю архітектуру захисту. Українське законодавство про рекламу, вибори та політичні партії досі не регулює політичну рекламу поза виборчим періодом і не містить рамки щодо використання штучного інтелекту.
  • Прозорість політичних фінансів. Акцент на реєстрах кінцевих бенефіціарних власників, проксі-фінансуванні та застосуванні принципу “знай свого донора” до криптоактивів прямо стосується прогалин в українському регулюванні — чинне законодавство не дає інструментів для відстеження політичних внесків у криптоактивах, а юридична відповідальність за приховане іноземне фінансування і використання підставних донорів залишається неефективною.
  • Інституційна координація. Теза Європарламенту про необхідність єдиного Центру з чітким мандатом замість розпорошених структур — пряма аналогія з ситуацією в Україні, де повноваження щодо протидії іноземному втручанню розподілені між різними органами без ефективної координації.
  • Безпека політиків та учасників виборів. Кампанії ненависті, залякування й політичне насильство можуть проявлятися особливо гостро під час післявоєнних виборів в Україні, тому питання зовнішньої та внутрішньої безпеки повинно постійно залишатися на порядку денному.

Втім, усе ще залишаються відкритими чимало питань, від яких залежатиме практична вага Резолюції та Щита загалом. Зокрема, правовий акт про заснування Центру демократичної стійкості ще належить запропонувати, і невідомо, чи погодиться Комісія на обов'язкову участь держав-членів. Крім цього, не визначено ані обсягів фінансування Щита на 2028–2034 роки, ані долі механізму внесків від великих платформ. Резолюція є політичною, а не зобов'язальною — її вплив залежатиме від того, наскільки послідовно Комісія та Рада перетворять ці рекомендації на законодавчі пропозиції, що не скасовує її цінності, зокрема як орієнтира для України як країни-кандидата на вступ до ЄС.