Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

4 листопада 2026 року Європейська Комісія оприлюднила щорічний Пакет про розширення. Його представили єврокомісарка з питань розширення Марта Кос і Висока представниця ЄС Кая Каллас. До пакета входить Звіт про Україну 2026, що охоплює період з 1 вересня 2025 року до 1 вересня 2026 року.

Єврокомісія зараховує Україну до держав-кандидатів, які найбільше просунулися на шляху до членства. Протягом 2026 року Україна відкрила переговорні кластери 1, 2, 3 і 6 та виконала умови для відкриття всіх інших кластерів. Водночас Єврокомісія закликає прискорити реформи. 

Повоєнні вибори: Єврокомісія відзначає прогрес, але очікує законодавчих рішень

За оцінкою Єврокомісії, демократичні інституції України загалом зберігають стабільність, попри війну й пов’язані з нею обмеження. Через заборону виборів в умовах воєнного стану протягом звітного періоду їх не проводили. Оцінюючи готовність до повоєнного волевиявлення, Єврокомісія зазначає, що загальна правова база залишається в цілому сприятливою для організації демократичних виборів, щойно воєнний стан буде скасовано й обставини дозволять запустити виборчий процес. Водночас Комісія вказує на потребу в коригуванні законодавства з огляду на виклики, пов'язані з війною.

Комісія фіксує певний прогрес у підготовці до перших повоєнних виборів. Ключовим документом у цій сфері вона називає Дорожню карту щодо функціонування демократичних інституцій.

У грудні 2025 року Верховна Рада створила спеціальну робочу групу з напрацювання законодавства про повоєнні вибори. До неї ввійшли представники кількох політичних сил і громадських організацій. Група опрацьовує адміністративні та безпекові аспекти виборчого процесу, а також питання виборчих прав вразливих груп громадян. Змістовою основою для її роботи звіт називає Постанову ЦВК № 1 від січня 2026 року. Очікуваним результатом цієї роботи Єврокомісія бачить ухвалення парламентом законодавства, узгодженого з європейськими і міжнародними демократичними стандартами та правом ЄС, зокрема Регламентом (ЄС) 2024/900 про прозорість і таргетування політичної реклами.

Серед досягнень у підготовці до повоєнних виборів Єврокомісія відзначає й інші кроки Центральної виборчої комісії. Так, ЦВК відновила публічні сервіси Державного реєстру виборців, тож громадяни знову можуть оновлювати свої виборчі дані. Окрему увагу Єврокомісія приділяє інформаційній безпеці виборів. У липні 2026 року ЦВК ухвалила концепцію протидії іноземному маніпулюванню інформацією та втручанню (FIMI) у вибори. Водночас Європейська Комісія наголошує, що цю концепцію потрібно буде послідовно впроваджувати.

У звіті також відзначено системну роботу ЦВК з міжнародними стандартами. У жовтні 2025 року ЦВК комплексно оцінила рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ і ухвалила постанову № 48, що містить законодавчі пропозиції та механізм регулярного моніторингу їх виконання. Цю роботу продовжив проведений у грудні 2025 року інклюзивний експертний діалог щодо невиконаних рекомендацій, зокрема для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю. 

Крім того, ЦВК затвердила свою комунікаційну стратегію. Вона має стати інструментом інформування виборців про зміни в організації виборчого процесу.  Нагадаємо, що у звіті ОПОРИ за результатами моніторингу виконання заходів Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій зазначалося: потенціал стратегії можна повніше розкрити, якщо доповнити її чіткими індикаторами виконання та механізмами оцінювання результатів.

Водночас Єврокомісія звернула увагу на завершення семирічного строку повноважень членів ЦВК у жовтні 2026 року та наголосила на необхідності своєчасного оновлення її складу, щоб уникнути правових, політичних і репутаційних ризиків. 

На тлі застереження Єврокомісії варто звернути увагу на висновки Тіньового звіту щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань. У ньому констатовано, що чинна процедура призначення членів ЦВК не забезпечує дотримання принципів незалежності, професійної компетентності та доброчесності. Законодавство не передбачає відкритого конкурсу на посади членів Комісії. Немає вимог щодо публічного оголошення добору, публічних співбесід, рейтингового оцінювання кандидатів чи участі незалежної конкурсної комісії. З огляду на це, Тіньовий звіт рекомендує запровадити прозорі конкурсні процедури формування складу ЦВК, які враховували б професійну компетентність, доброчесність і репутацію кандидатів. Як додаткову гарантію незалежності Комісії Тіньовий звіт пропонує виключити можливість одночасного дострокового припинення повноважень усього її складу.

Політичні партії, права опозиції та гендерне представництво

За оцінкою Єврокомісії, потребує комплексного оновлення законодавство про політичні партії, зокрема процедури притягнення партій до відповідальності за порушення правил фінансування. Хоча чинне законодавство вже передбачає відповідальність за такі порушення, ці механізми необхідно вдосконалити.

Варто зазначити, що 10 грудня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 14289 «Про політичні партії», який передбачає комплексне оновлення правового регулювання створення, діяльності та фінансування політичних партій. До його розробки були залучені й представники ОПОРИ. Водночас законопроєкт досі не ухвалений навіть у першому читанні. Детальніше про його положення та відмінності від альтернативного законопроєкту № 14289-1 йдеться в юридичній довідці ОПОРИ.

Крім цього, за координації Громадянської мережі ОПОРА спільно з представниками державних органів та експертами було розроблено законопроєкт щодо вдосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил політичного фінансування. Документ передбачає розмежування відповідальності залежно від тяжкості правопорушень, удосконалення санкцій та протидію незаконному фінансуванню політичних партій і виборчих кампаній. Водночас законопроєкт досі не зареєстровано у Верховній Раді України.

Нагадаємо, що реформа політичного фінансування є також частиною Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій, яку Єврокомісія називає ключовим програмним документом для просування виборчої реформи в Україні. Однак, як свідчить моніторинг ОПОРИ, заходи, реалізацію яких заплановано до кінця IV кварталу 2026 року, зокрема щодо реформи політичного фінансування та вдосконалення регулювання медіа у виборчій кампанії, досі не виконано, тож визначені Дорожньою картою строки опиняються під загрозою зриву.

Окремо Єврокомісія наголосила на необхідності забезпечення прав парламентської опозиції, констатувавши, що законодавчих ініціатив, спрямованих на їх врегулювання, досі не було розроблено або зареєстровано.

Єврокомісія також звертає увагу на недостатню представленість жінок у політичному житті та процесах ухвалення рішень. За наведеними у звіті даними, частка жінок серед народних депутатів України становить лише 21,8% (85 із 390 депутатів).

На необхідності вдосконалення механізмів забезпечення гендерної рівності наголошувала й ОПОРА у своєму дослідженні виборчих прав жінок, а Тіньовий звіт-2026 визначає конкретні кроки для досягнення гендерного балансу у виборчих процесах і діяльності партій: від посилення гендерних квот до фінансових стимулів для партій. Серед основних рекомендацій — запровадження дієвих санкцій за недотримання гендерних квот, забезпечення їх дотримання не лише під час висування кандидатів, а й на наступних етапах виборчого процесу, а також посилення протидії сексизму під час передвиборної агітації. Частину цих змін передбачає законопроєкт № 11300. Однак ще в серпні 2024 року профільний парламентський підкомітет не підтримав його ухвалення за основу та рекомендував комітету підготувати доопрацьований законопроєкт. Попри включення законопроєкту № 11300 до порядку денного парламентської сесії в лютому 2026 року, публічної інформації про підготовку доопрацьованої редакції наразі немає.

Тяглість пріоритетів і виклики для наступного звіту

Звіт 2026 року варто читати разом із торішнім. Пріоритети, які Єврокомісія визначила у 2025 році, не втратили актуальності, а нові оцінки їх доповнюють і розширюють. 

Зокрема, у звіті за 2025 рік Єврокомісія наголошувала на проблемах забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном і військовослужбовців, а також звертала увагу на необхідність аудиту й актуалізації даних Державного реєстру виборців, протидії кіберзагрозам і дезінформації, забезпечення свободи та плюралізму медіа, а також реформування правил політичної реклами. Детальніше про це читайте у матеріалі ОПОРИ «Єврокомісія надала оцінку прогресу реформ в Україні за 2025 рік». 

У своєму звіті 2025 року ЄК констатувала відсутність активної парламентської робочої групи, яка би працювала над виборчою реформою. Цього року ситуація змінилася. Створення у грудні 2025 року спеціальної парламентської робочої групи Єврокомісія відносить до ключових результатів року і зазначає, що органи влади активізували роботу над виборчими реформами.

Водночас Тіньовий звіт-2026 фіксує, що з травня 2026 року засідань Робочої групи не проводили, і вона так і не фіналізувала проєкт спеціального закону про перші повоєнні вибори. Наступний звіт Єврокомісії оцінюватиме вже не саме створення робочої групи, а результати її діяльності. Без відновлення її роботи та підготовки законопроєкту Україна ризикує не підтвердити прогрес, зафіксований цього року.

Детальний аналіз пріоритетів у сфері виборів, діяльності парламенту і політичних партій містить Тіньовий звіт-2026. Його підготувала коаліція громадських організацій за координації Лабораторії законодавчих ініціатив, до якої входить і Громадянська мережа ОПОРА. Цьогоріч документ уперше охопив напрям «Функціонування демократичних інституцій».