Звіт про результати моніторингу виконання заходів Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій

Вступ. Методологія оцінювання

Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій (далі — ДКФДІ) була схвалена Кабінетом Міністрів України 14 травня 2025 року. ДКФДІ визначає пріоритетні напрями й цілі реформ у сферах забезпечення демократії, виборчих процесів, парламентаризму та функціонування громадянського суспільства. Для кожного напрямку в ДКФДІ сформульовано перелік заходів, які мають бути вжиті для досягнення цілей, а також строки їх виконання. Всі реформи розподілені у ДКФДІ на чотири групи, охоплені окремими розділами: "Загальна рамка демократії", "Виборчі процеси", "Функціонування парламентів у демократичній системі" та "Роль громадянського суспільства".

Протягом травня-липня 2026 року Громадянська мережа ОПОРА провела попереднє оцінювання стану реалізації реформ за всіма розділами ДКФДІ. У серпні 2026 року результати цього оцінювання були надані відповідним міністерствам, комітетам Верховної Ради України, іншим державним органам (Центральній виборчій комісії, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національній Раді України з питань телебачення і радіомовлення тощо), а також українським громадським та міжнародним організаціям для додаткової верифікації висловлення коментарів і пропозицій щодо вдосконалення самого звіту і результатів оцінювання стану виконання окремих заходів ДКФДІ. Переважна більшість пропозицій була врахована під час оновлення звіту, яке було завершено 15 жовтня 2026 року. Цей звіт також враховує зміни, які відбулись у напрямку реалізації заходів ДКФДІ за період між липнем і жовтнем 2026 року.

Оцінювання кожного заходу за кожним з розділом ДКФДІ проводилося за двома параметрами: важливістю заходу для досягнення цілей відповідної реформи та станом його виконання. Залежно від важливості заходу йому присвоювали вагу від 1 до 3 балів. Якщо виконання заходу дозволяє досягти суттєвого прогресу в імплементації реформи загалом (наприклад, удосконалення парламентського контролю або законодавчого процесу суттєво підвищує інституційну спроможність Верховної Ради) або є критичним для євроінтеграційного курсу України, то його "вага" становить 3 бали; якщо ж захід має другорядний вплив на реалізацію реформи (як-от проведення круглого столу чи інформаційної кампанії щодо новоприйнятого закону), то його вага становить 1 бал. Стан виконання заходу оцінювали за шкалою від 0 до 5 балів, де 0 балів відповідає повна відсутність будь-якої активності щодо його виконання, а 5 балам — його повне виконання відповідно до формулювання змісту цього заходу у ДКФДІ. При цьому з оцінювання були виключені заходи, виконання яких є неможливим без скасування воєнного стану або, у випадку виборів, — якщо захід має бути виконаний після початку виборчого процесу перших повоєнних виборів.

У цьому документі представлено результати проведеного моніторингу виконання ДКФДІ за всіма розділами Дорожньої карти станом на 15 жовтня 2026 року, а також сформульовано загальні рекомендації для підвищення ефективності реалізації ДКФДІ.

1. Загальна рамка демократії

Стан виконання заходів за розділом "Загальна рамка демократії" є найбільш незадовільним порівняно з усіма іншими заходами ДКФДІ, виконання яких було проаналізовано ОПОРОЮ в рамках проведеного моніторингу.

Єдиним успіхом у реалізації заходів за розділом “Загальна рамка демократії” стало схвалення Урядом стратегії реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану та внесення на розгляд Верховної Ради України кількох законопроєктів щодо розв’язання вузьких проблем місцевого самоврядування — наприклад, щодо розмежування повноважень між рівнями публічного врядування, забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану і щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів (законопроєкти №№ 14412, 14405, 15543). Однак і цей успіх є обмеженим — внесені законопроєкти не розв’язують усіх проблем діяльності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, урядова стратегія реформи місцевого самоврядування є недосконалою (і тому потребує подальших змін), а виконання цієї стратегії вимагає додаткового затвердження Мінвідновлення плану заходів для її виконання, який перебуває на етапі розробки.

У виконанні інших заходів цього розділу будь-який помітний прогрес відсутній узагалі. Замість відновлення функціонування місцевого самоврядування на контрольованих Україною територіях спостерігається тенденція до його звуження шляхом передачі повноважень органів місцевого самоврядування військовим адміністраціям. Періодичний перегляд обґрунтованості прав і свобод у зв'язку із запровадженням воєнного стану на центральному рівні не відбувається: для такого перегляду не створено правової основи, не визначено органу, який мав би його здійснювати, його повноваження, періодичність перегляду обмежень і порядок оформлення його результатів. Із початку серпня до 15 жовтня 2026 року жодних нових зрушень у виконанні заходів розділу не відбулося.

2. Виборчі процеси

У сфері виборчої реформи (Розділ ІІ ДКФДІ) найбільш помітними досягненнями стали: початок системного оновлення бази даних Державного реєстру виборців (ДРВ) у грудні 2025 року та внесення на розгляд парламенту кількох важливих законопроєктів: щодо реформи законодавства про політичні партії (№ 14289), щодо визначення винятків із цензу осілості та забезпечення дієвості гендерної квоти на виборах (№ 11300) і щодо підвищення ефективності контролю за фінансуванням виборчих кампаній (№11462). Водночас той факт, що жоден із них не був прийнятий навіть у першому читанні, ставить під сумнів наявність реальної політичної волі до впровадження як виборчої реформи, так і реформи партійного законодавства, зокрема питань фінансування політичних партій і виборчих кампаній.

Системне оновлення бази даних ДРВ має критичне значення для забезпечення реалізації виборцем права голосу, запобігання зловживанням під час проведення голосування й адміністрування виборів загалом. Однак повноцінне оновлення бази даних ДРВ ускладнюється низкою чинників: масовою міграцією виборців, окупацією частини території України, відсутністю даних про виборців на окупованих територіях, неможливістю функціонування органів ведення Реєстру на територіях, що потерпають від ведення бойових дій, відсутністю достовірних даних про кількість виборців за межами держави тощо. Без їх усунення база даних ДРВ і надалі потребуватиме актуалізації. Навіть у випадку проведення її комплексного оновлення актуальність і точність даних ДРВ має бути підтверджена зовнішнім незалежним аудитом. Правову основу для такого аудиту створено не було.

В реалізації інших важливих заходів у сфері виборчої роботи помітний прогрес відсутній. Рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства залишаються не виконаними парламентом, хоча Центральна виборча комісія напрацювала конкретні пропозиції щодо їх імплементації ще у 2025 році. Попри активну роль ЦВК у реалізації виборчої реформи, ця роль залишається обмеженою або через відсутність бюджетного фінансування (що не дозволяє ЦВК, зокрема, забезпечити створення територіальних представництв Комісії, забезпечити належне функціонування Центру підготовки учасників виборчих процесів та впровадити деякі інші зміни), або ж через відсутність подальших кроків з боку парламенту щодо підтримки та впровадження законодавчих пропозицій Комісії.

Багато надій на прогрес у сфері виборчої реформи покладали на Робочу групу з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період, створену Головою Верховної Ради України у грудні 2025 року. Робоча група мала напрацювати проєкт спеціального закону про порядок проведення перших повоєнних загальнодержавних виборів. Цей законопроєкт мав врахувати більшість рекомендацій Європейської комісії 2025 року — щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців і вимушено переміщених осіб, реформування регулювання політичної реклами, протидії дезінформації та кіберзагрозам, а також оновлення й аудиту даних ДРВ. Робоча група була сформована інклюзивно, а сім тематичних підгруп, утворених у її складі, у лютому-березні 2026 року напрацювали пропозиції до законопроєкту про перші повоєнні вибори. Однак із 5 травня 2026 року робота над цим законопроєктом не ведеться — засідань Робочої групи більше не проводили, хоча публічно керівництво парламенту декларувало, що триватиме робота над окремими тематичними напрямами (виборча система, оскарження порушень, люстрація виборних посадових осіб тощо). Втім, чіткого графіка роботи Робочої групи на найближчі місяці оприлюднено не було. Водночас, навіть якби вона фіналізувала проєкт спеціального закону про перші повоєнні вибори і такий проєкт був би узгоджений стейкхолдерами і внесений на розгляд Верховної Ради, це ще не означало б, що він був би швидко прийнятий у запропонованій Робочою групою редакції. Роль Робочої групи у реалізації виборчої реформи суттєво звужується тим, що її мандат поширюється лише на спеціальний ad hoc закон про порядок проведення перших повоєнних виборів, причому лише загальнодержавних. Предметом обговорень на засіданнях робочої групи не були питання перших повоєнних місцевих виборів, референдумів, імплементації виконання рекомендацій БДІПЛ за результатами спостереження за виборами (крім окремих питань, зокрема регулювання медіа у виборчому процесі та деяких інших).

3. Функціонування парламентів у демократичній системі

У сфері парламентської реформи (Розділ ІІІ ДКФДІ) досягнення є ще більш скромними, ніж у сфері реформування виборчого законодавства. Найбільший прогрес відбувся у напрямку підвищення прозорості роботи парламенту і забезпечення реалізації Закону "Про лобіювання в Україні". Забезпечення реалізації Закону “Про лобіювання в Україні”, хоч і формально відповідає ДКФДІ, на думку багатьох громадських організацій, створює значні ризики для функціонування громадянського суспільства, адже їхня законна діяльність із представництва загальносуспільних інтересів може тлумачитись як “комерційний інтерес” у розумінні цього Закону. У цьому випадку на них поширюватимуться непропорційно обтяжливі вимоги Закону щодо звітності, розкриття інформації про “лобістські” контакти, а самі громадські організації можуть стикнутися з обмеженнями у доступі до інформації та приміщень органів влади під приводом необхідності реєстрації як лобістів. Закон також створює ризик застосування до громадських організацій санкцій за нереєстрацію як суб’єктів лобістської діяльності. Попри наявність цих ризиків, будь-яких ініціатив щодо усунення в парламенті ініційовано не було — як і не було внесено законопроєктів, котрі б усували інші недоліки Закону, на які звертали увагу стейкхолдери під час обговорення його проєкту на засіданнях Робочої групи при профільному парламентському комітеті.

Серед інших досягнень — реєстрація в парламенті або прийняття у першому читанні законопроєктів, необхідних для реформи парламентської служби (законопроєкт № 4530), прискореної процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів (законопроєкти №№ 8242, 13653, 13653-1), а також внесення на розгляд Верховної Ради проєкту Етичного кодексу (законопроєкт № 8327). Однак, як і у випадку законопроєктів у сфері виборів, наявність політичної волі до їх прийняття викликає сумніви: деякі з них очікують розгляду понад 5 років і лише один із них (законопроєкт № 4530) був прийнятий у першому читанні.

Ключові завдання парламентської реформи — законодавче врегулювання статусу парламентської опозиції, підвищення якості законотворчого процесу, ефективності парламентського контролю, запобігання корупції та незаконним впливам на законодавчий процес — залишаються невиконаними. Відкладення введення в дію Закону "Про правотворчу діяльність" (рік після скасування воєнного стану) негативно впливає на впровадження ex ante та ex post моніторингу (хоча окремі парламентські комітети за підтримки Вестмінстерської фундації за демократію та/або у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив реалізують пілотні проєкти такого моніторингу), тоді як певні зрушення у напрямі запровадження процедур, необхідних для гармонізації українського законодавства з правом ЄС, все одно не можуть компенсувати відсутність комплексного законодавчого регулювання таких процедур на рівні законів України.

Як і у випадку виборчої реформи, для реалізації парламентської реформи й напрацювання законодавчих ініціатив у цій сфері Голова Верховної Ради ще у 2021 році утворив Робочу групу з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права. За майже 5 років, які минули після її утворення, основні результати роботи включають лише кілька законопроєктів (у тому числі вже згаданий проєкт № 8327), які, однак, не передбачають системної реформи законодавства у сфері парламентаризму. З початку серпня до 15 жовтня 2026 року будь-яких — навіть мінімальних — зрушень у реалізації парламентської реформи не відбулося.

4. Роль громадянського суспільства

Прогрес у реалізації заходів за розділом ДКФДІ "Роль громадянського суспільства", порівняно з іншими розділами Дорожньої карти, є найбільш помітним, хоча й залишається радше формальним, адже громадські організації на практиці стикаються з низкою перешкод, які мають негативний вплив на їх інституціоналізацію і функціонування, а також здійснення ними функцій контролю за діяльністю владних інституцій та участі у формуванні й реалізації публічної політики.

До ключових успіхів варто віднести принаймні формальне виконання більшої частини Плану заходів з реалізації у 2025–2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2025–2026 роки. Помітним також є прогрес у впровадженні програм навчання для публічних службовців і представників організацій громадянського суспільства щодо участі громадськості у прийнятті рішень органами влади (хоча цільова аудиторія та загальна інтенсивність такого навчання мають бути посилені), вжитті заходів щодо більш активного залучення недержавного сектору у надання соціальних послуг, звільнення всіх надавачів соціальних послуг від сплати ПДВ, впровадження додаткових податкових стимулів для благодійництва й підтримки волонтерської діяльності (зокрема, іноземних волонтерів), а також у сфері реалізації пілотних проєктів зі створення громадських асамблей. Важливим кроком на шляху зміцнення інструментів електронної взаємодії громадськості з органами влади стало введення у дослідну експлуатацію електронної платформи "ВзаємоДія".

Водночас реалізація низки важливих заходів розділу IV ДКФДІ перебуває на початковому етапі. Зокрема, у парламенті не було зареєстровано й ухвалено нової редакції Закону "Про органи самоорганізації населення". Загалом неефективними залишаються інструменти взаємодії між органами правопорядку (зокрема прокуратурою) і громадянським суспільством, а також інструменти громадського контролю за діяльністю цих органів. Повільними є темпи напрацювання підзаконних актів, необхідних для реалізації Закону "Про публічні консультації" (хоча законодавство дозволяє прийняття відповідних актів і після закінчення воєнного стану). Сам Закон “Про публічні консультації” також містить низку недоліків, зокрема не передбачає проведення публічних консультацій щодо законопроєктів, ініційованих народними депутатами. Необов’язковість таких консультацій дозволятиме Уряду вносити законопроєкти через окремих народних депутатів і, відповідно, обходити процедури їх погодження центральними органами виконавчої влади й уникати публічних консультацій щодо цих проєктів, нівелюючи позитиви цього Закону. Незадовільним залишається й стан імплементації рекомендацій Європейської Комісії щодо сприяння залученню й ефективній участі громадян та інститутів громадянського суспільства у процеси формування державної політики, оновлення процедур проведення конкурсів для проєктів неурядових організацій, реалізація яких відбувається за бюджетні кошти.

Основних перешкод у діяльності громадських організацій не усунуто, тоді як сама ДКФДІ переважно не передбачає конкретних, чітко визначених заходів щодо їх усунення. Зокрема, реєстрація громадських організацій через застосунок "Дія" на підставі модельного статуту відбувається як експеримент, який закінчиться у квітні 2027 року (для запровадження електронної реєстрації громадських об'єднань на постійній основі парламенту необхідно прийняти законопроєкт № 8084). Хоча громадські об'єднання у більшості випадків не мають кінцевих бенефіціарних власників, вони не звільнені від обов'язку визначати наявність або відсутність цих власників — на відміну від партій, професійних спілок, громадських об'єднань тощо — і, відповідно, повинні постійно оновлювати дані про себе у банках, де відкрито їхні рахунки. Під час перевірки клієнтів — громадських об'єднань банки орієнтуються на перевірку їхніх засновників, які після заснування організації не впливають на їхню діяльність і не володіють їхніми активами. Такий підхід не узгоджується з рекомендаціями FATF. Можливість проведення громадськими організаціями антикорупційних розслідувань, виявлення конфліктів інтересів і моніторингу доброчесності кандидатів на публічні посади суттєво звужує Закон України № 4576-IX від 21 серпня 2025 року, який запровадив обмеження доступу до даних у публічних реєстрах, зокрема щодо юридичних осіб та об’єктів нерухомості, під час воєнного стану і протягом року після його завершення: під приводом підвищення безпеки оборонних підприємств Закон фактично дозволяє приховувати їхнє фактичне розташування, а також скорочує обсяг інформації про права на нерухомість, вилучаючи точні адреси й кадастрові номери земельних ділянок.

Найбільш помітними зрушеннями у напрямку виконання заходів розділу IV ДКФДІ у період з серпня по жовтень 2026 року стали: внесення на розгляд парламенту законопроєкту № 16117 “Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом”, підготовленого в інклюзивний спосіб із залученням зацікавлених сторін та врахуванням європейських стандартів у відповідній сфері, прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 1031 щодо інституційної підтримки молодіжних і дитячих громадських об’єднань та початок відповідного конкурсу, а також формування у вересні 2026 року громадсько-урядової платформи для підготовки нової Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

5. Висновки

Основні досягнення у виконанні заходів ДКФДІ залишаються скромними й одиничними: більшість із них звелася до внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєктів, які передбачають досягнення вузьких цілей або розв’язання точкових проблем. Ба більше, у переважній більшості випадків жоден із внесених на розгляд парламенту важливих законопроєктів не був прийнятий навіть у першому читанні. Реалізацію багатьох ключових заходів ДКФДІ або взагалі не розпочато або їх реалізація перебуває на етапі планування чи підготовки пропозицій, які у майбутньому можуть бути покладені в основу відповідних законодавчих ініціатив. Так, за майже за третиною (28,57%) заходів усіх чотирьох розділів ДКФДІ будь-яка активність відсутня взагалі; 27,47% заходів перебувають на початковому етапі планування, тоді як частка виконаних або майже виконаних заходів загалом становить лише 14,29%.

Найменш успішним є впровадження реформ за розділом І ДКФДІ "Загальна рамка демократії" — за ним реформи запроваджено лише на 6,67%, тоді як найбільш успішною — реалізація реформ за розділом IV ДКФДІ "Роль громадянського суспільства" (реформи реалізовано на 41,89%). Темпи й активність впровадження реформ у сфері парламентаризму і виборів є незначними (загальний ступінь виконання заходів з урахуванням їх важливості становить 21,07% та 26,89% відповідно). Але навіть у найбільш успішному блоці реформ — щодо посилення ролі громадянського суспільства — низка важливих заходів, які б посилювали інституційну спроможність організацій громадянського суспільства, їхню роль у прийнятті публічних рішень і громадському контролі за діяльністю органів влади, залишається нереалізованою.

6. Рекомендації

Верховна Рада України має прискорити розгляд та прийняття в цілому законопроєктів, які передбачають реалізацію заходів ДКФДІ, зокрема законопроєктів №№ 8084, 8242, 8327, 11300, 11462, 12111, 14289, 15165, 16117. Їх доопрацювання після прийняття у першому читанні має відбуватися відкрито із залученням всіх зацікавлених сторін.
Парламенту та/або Уряду варто пріоритизувати законодавче врегулювання таких питань:

за розділом І "Загальна рамка демократії": 1) створення правової основи для періодичного перегляду обмежень прав і свобод людини у період дії режиму воєнного стану (що включає визначення органу, уповноваженого здійснювати такий перегляд, його повноважень, періодичності перегляду та порядку оформлення його результатів); 2) визначення підстав утворення військових адміністрацій; 3) забезпечення функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та проведення його комплексної реформи шляхом прийняття необхідних законодавчих актів;
за розділом ІІ "Виборчі процеси": 1) прискорення прийняття спеціального ad hoc закону про порядок проведення перших повоєнних загальнодержавних та місцевих виборів з урахуванням рекомендацій Звіту Європейської комісії щодо України за 2025 рік; 2) продовження комплексного оновлення Державного реєстру виборів, визначення порядку проведення його незалежного зовнішнього аудиту та проведення аудиту перед початком виборчого процесу перших повоєнних виборів; 3) визначення підстав та порядку прийняття рішень щодо неможливості проведення виборів на певній частині території України у зв'язку з безпековими та іншими чинниками; 3) внесення змін до Виборчого кодексу та суміжних законодавчих актів, які передбачатимуть розв’язання проблем, виявлених у ході попередніх виборчих кампаній 2019–2020 років та виконання відповідних рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ (щодо забезпечення виборчих прав окремих груп виборців, посилення професіоналізму і незалежності виборчої адміністрації, проведення реформи фінансування виборчих кампаній, перегляду підстав скасування виборів/визнання їх недійсними, удосконалення процедур оскарження та системи санкцій за виборчі порушення тощо); 4) суттєве і системне оновлення законодавства про політичні партії, зокрема у напрямі його увідповіднення до європейських стандартів, підвищення прозорості фінансування партій та виборчих кампаній, створення дієвих механізмів запобігання корупції у сфері фінансування партій і виборчих кампаній (що передбачає прийняття в цілому законопроєктів №№ 14289 та 11462, а також внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту щодо вдосконалення регулювання відповідальності за порушення у сфері фінансування партій та виборчих кампаній, підготовленого робочою групою з представників громадських організацій, експертів, представників НАЗК та інших зацікавлених сторін);
за розділом ІІІ "Функціонування парламентів у демократичній системі": 1) проведення внутрішньої реформи парламенту, вдосконалення процедур парламентського контролю й підзвітності уряду, реформування законодавчого процесу відповідно до рекомендацій Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи й підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса; 2) подальше розширення сфери застосування пілотних проєктів ex ante та ex post моніторингу парламентськими комітетами, комплексне законодавче врегулювання особливостей розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроєктів; 3) запровадження дієвих механізмів запобігання корупції та забезпечення доброчесності у парламентській діяльності; 4) врегулювання статусу парламентської більшості (коаліції депутатських фракцій і груп) та опозиції у Верховній Раді України (приведення Регламенту Верховної Ради України у відповідність до поточної редакції Конституції України, визначення в Регламенті прав і гарантій діяльності опозиції, порядку формування коаліції, зміни її складу та припинення діяльності, юридичних фактів, які підтверджують набуття або втрату фракцією прав коаліції, порядку обчислення строку для формування коаліції тощо);
за розділом IV "Роль громадянського суспільства": 1) усунення практичних перешкод для реєстрації та фінансово-господарської діяльності громадських організацій — забезпечення реєстрації громадських об'єднань онлайн (що передбачає прийняття парламентом законопроєкту № 8084), включення громадських і благодійних об'єднань до переліку винятків з обов’язку визначати наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників у юридичних осіб, усунення обмежень доступу до публічних реєстрів тощо; 2) прискорення фіналізації проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027–2032 роки та урядового Плану дій для її реалізації із залученням в їх розробку організацій громадянського суспільства та з урахуванням воєнних викликів, практичних перешкод і проблем, з якими стикаються неурядові організації; 3) подальше зміцнення інститутів громадянського суспільства шляхом стимулювання благодійної та волонтерської діяльності, посилення конкурентних умов на ринку соціальних послуг та розширення доступу неурядових організацій до "урядових грантів" — програм фінансування проєктів організацій громадянського суспільства за рахунок бюджетних коштів, звуження можливостей для застосування заходів протидії легалізації незаконних доходів (наприклад, у формі блокування рахунків) до неурядових організацій, які здійснюють законну діяльність; 4) впровадження інструментів ефективного громадського контролю за діяльністю органів правопорядку, зокрема прокуратури, а також механізмів ефективної взаємодії цих органів з громадськістю; 5) удосконалення Закону "Про публічні консультації" (зокрема, в частині запровадження обов'язкових публічних консультацій щодо законопроєктів, внесених народними депутатами України), створення підзаконної бази для його належної реалізації, а також належної законодавчої основи для розвитку демократії на місцевому рівні та діяльності органів самоорганізації населення; 6) запровадження ефективних механізмів залучення малопредставлених груп до прийняття рішень на центральному та місцевому рівнях; 7) забезпечення захисту осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом (що передбачає прийняття в цілому як закону законопроєкту № 16117).

Основну роль у законодавчому забезпеченні реформ у сфері парламентаризму та виборів варто відвести вже створеним Головою Верховної Ради України робочим групам: Робочій групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період та Робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права. Діяльність цих груп має відбуватися прозоро та із залученням всіх зацікавлених сторін, а мандат — поширюватися на всі проблеми, які потребують законодавчого врегулювання в процесі здійснення цих двох реформ.

Додаток 1. Стан виконання заходів Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій

І. ЗАГАЛЬНА РАМКА ДЕМОКРАТІЇ

Номер, назва заходу ДКФДІ	Строк виконання заходу	Оцінка (бал)	Коментарі/обґрунтування
І.1.1. Забезпечено періодичний перегляд обґрунтованості та пропорційності тимчасових обмежень основоположних прав і свобод, застосованих для здійснення заходів правового режиму воєнного стану на всіх етапах ухвалення рішень щодо його продовження або скасування	У період дії правового режиму воєнного стану	0 балів	Періодичний перегляд обґрунтованості та пропорційності тимчасових обмежень основоположних прав і свобод потребує створення правової основи для такого перегляду, визначення органу, уповноваженого здійснювати такий перегляд, його функцій і повноважень, вимог до оформлення результатів перегляду та періодичності самого перегляду. Будь-яких кроків у напрямку створення такої правової бази здійснено не було. У Звіті Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ наголошено, що відповідний перегляд відбувається на регулярній основі, однак зміст такого перегляду, згідно зі Звітом, фактично зводиться до встановлення нових обмежень відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану" або застосування вже запроваджених (проведення перевірок документів, транспортних засобів, вивезення населення, примусове видворення іноземців, залучення працездатних громадян до суспільно корисних робіт тощо). Під час ухвалення рішень про продовження воєнного стану, обмеження встановлюють рамково у формі перерахування конституційних прав, які обмежуються. Значна кількість конкретних обмежень також встановлюється органами, які безпосередньої участі у прийнятті рішень про продовження воєнного стану не беруть, шо без належного регулювання та контролю дозволяє широко тлумачити зміст допустимих обмежень. Прикладом може бути неоднорідна практика встановлення правил проведення мирних зібрань на регіональному рівні. Таким чином, передбачене ДКФДІ завдання виконано не було.
І.1.2. Визначено особливості функціонування місцевого самоврядування на контрольованих Україною територіях в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням безпекових умов та інших викликів	IV квартал 2026 р., але не пізніше припинення або скасування правового режиму воєнного стану	1 бал	12 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1748 "Деякі питання реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі". У постанові визначено перелік проблем, які потребують розв'язання в процесі реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також шляхи розв'язання цих проблем. Водночас у Постанові відсутнє цілісне концептуальне бачення відновлення та продовження реформи місцевого самоврядування. В рамках реалізації цієї Постанови на розгляд Верховної Ради України було внесено два законопроєкти — № 14412 від 30 січня 2026 року "Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування" (прийнятий у першому читанні 7 квітня 2026 року; передбачає зміни до низки законів щодо конкретизації повноважень місцевих рад на відповідних рівнях урядування) та законопроєкт № 14405 від 27 січня 2026 року "Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану" (передбачає зниження вимог до кворуму в місцевих радах; можливість припинення повноважень голови громади рішенням місцевої ради (2/3 голосів); утворення військових адміністрацій у випадку зменшення складу ради понад визначений законом мінімум тощо). Законопроєкт № 14405 у першому читанні не розглядався (його включено до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України, а 10 вересня 2026 року головний комітет рекомендував прийняти його у першому читанні). Однак навіть у випадку їх прийняття в цілому ці законопроєкти все одно не розв’язуватимуть ключових проблем, визначених Постановою Кабінету Міністрів № 1748, тоді як сама Постанова потребує суттєвого корегування. На реалізацію Постанови Міністерство з відновлення, інфраструктури і транспорту України підготувало проєкт Плану заходів щодо реалізації особливостей реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі. Також Міністерство провело публічні консультації щодо цього проєкту (у рамках яких отримало близько 130 зауважень та пропозицій). У зв'язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, проведеною Урядом у липні 2026 року, узгодження й затвердження Кабінетом Міністрів цього плану затягнулось, і станом на жовтень 2026 року проєкт Плану затверджений не був. 21 серпня 2026 року на розгляд Верховної Ради України було внесено проєкт Закону № 15543 щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів. Законопроєкт визначає особливості укладення трудових договорів із працівниками військових адміністрацій населених пунктів, передбачає поширення на них дії Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” у період перебування на відповідних посадах тощо. Однак документ не визначає механізмів відновлення місцевого самоврядування й чітких підстав утворення військових адміністрацій, тобто не забезпечує досягнення цілей заходу І.1.2. ДКФДІ. Хоча законопроєкт включений до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України поточного скликання, станом на жовтень 2026 року в першому читанні його не розглядали.
І.2.4. Забезпечено відновлення та належне функціонування місцевого самоврядування на контрольованих Україною територіях з урахуванням безпекових умов, стану деокупованих територій та інших викликів	Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану (відповідно до вимог закону та з урахуванням безпекових умов, стану деокупованих територій)	0 балів	На підконтрольних Україні територіях спостерігається тенденція не до відновлення і забезпечення функціонування місцевого самоврядування, а навпаки, до утворення військових адміністрацій, які здійснюють всі або частину повноважень місцевого самоврядування. Такі адміністрації утворюють не лише у громадах поблизу лінії бойового зіткнення, а й у громадах, де місцеве самоврядування функціонує (Одеса, 2025 рік). Відсутність чітко визначених законом підстав фактично створює можливості для утворення військових адміністрацій у будь-яких громадах, що може посилювати централізацію державної влади та призводити до конфліктів між місцевим самоврядуванням і відповідною адміністрацією (такі конфлікти зафіксовані в Сумах, Чернігові й деяких інших громадах). Будь-яких законодавчих ініціатив, які б передбачали уточнення підстав утворення військових адміністрацій (насамперед у ст. 4 Закону “Про правовий режим воєнного стану”), а також відновлення діяльності органів місцевого самоврядування у відносно "безпечних" громадах станом на жовтень 2026 року підготовлено та/або зареєстровано у парламенті не було.

Номер, назва заходу ДКФДІ

Строк виконання заходу

Оцінка (бал)

Коментарі/обґрунтування

І.1.1. Забезпечено періодичний перегляд обґрунтованості та пропорційності тимчасових обмежень основоположних прав і свобод, застосованих для здійснення заходів правового режиму воєнного стану на всіх етапах ухвалення рішень щодо його продовження або скасування

У період дії правового режиму воєнного стану

0 балів

Періодичний перегляд обґрунтованості та пропорційності тимчасових обмежень основоположних прав і свобод потребує створення правової основи для такого перегляду, визначення органу, уповноваженого здійснювати такий перегляд, його функцій і повноважень, вимог до оформлення результатів перегляду та періодичності самого перегляду. Будь-яких кроків у напрямку створення такої правової бази здійснено не було. У Звіті Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ наголошено, що відповідний перегляд відбувається на регулярній основі, однак зміст такого перегляду, згідно зі Звітом, фактично зводиться до встановлення нових обмежень відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану" або застосування вже запроваджених (проведення перевірок документів, транспортних засобів, вивезення населення, примусове видворення іноземців, залучення працездатних громадян до суспільно корисних робіт тощо). Під час ухвалення рішень про продовження воєнного стану, обмеження встановлюють рамково у формі перерахування конституційних прав, які обмежуються. Значна кількість конкретних обмежень також встановлюється органами, які безпосередньої участі у прийнятті рішень про продовження воєнного стану не беруть, шо без належного регулювання та контролю дозволяє широко тлумачити зміст допустимих обмежень. Прикладом може бути неоднорідна практика встановлення правил проведення мирних зібрань на регіональному рівні. Таким чином, передбачене ДКФДІ завдання виконано не було.

І.1.2. Визначено особливості функціонування місцевого самоврядування на контрольованих Україною територіях в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням безпекових умов та інших викликів

IV квартал 2026 р., але не пізніше припинення або скасування правового режиму воєнного стану

1 бал

12 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1748 "Деякі питання реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі". У постанові визначено перелік проблем, які потребують розв'язання в процесі реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також шляхи розв'язання цих проблем. Водночас у Постанові відсутнє цілісне концептуальне бачення відновлення та продовження реформи місцевого самоврядування.

В рамках реалізації цієї Постанови на розгляд Верховної Ради України було внесено два законопроєкти — № 14412 від 30 січня 2026 року "Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування" (прийнятий у першому читанні 7 квітня 2026 року; передбачає зміни до низки законів щодо конкретизації повноважень місцевих рад на відповідних рівнях урядування) та законопроєкт № 14405 від 27 січня 2026 року "Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану" (передбачає зниження вимог до кворуму в місцевих радах; можливість припинення повноважень голови громади рішенням місцевої ради (2/3 голосів); утворення військових адміністрацій у випадку зменшення складу ради понад визначений законом мінімум тощо). Законопроєкт № 14405 у першому читанні не розглядався (його включено до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України, а 10 вересня 2026 року головний комітет рекомендував прийняти його у першому читанні).

Однак навіть у випадку їх прийняття в цілому ці законопроєкти все одно не розв’язуватимуть ключових проблем, визначених Постановою Кабінету Міністрів № 1748, тоді як сама Постанова потребує суттєвого корегування. На реалізацію Постанови Міністерство з відновлення, інфраструктури і транспорту України підготувало проєкт Плану заходів щодо реалізації особливостей реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі. Також Міністерство провело публічні консультації щодо цього проєкту (у рамках яких отримало близько 130 зауважень та пропозицій). У зв'язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, проведеною Урядом у липні 2026 року, узгодження й затвердження Кабінетом Міністрів цього плану затягнулось, і станом на жовтень 2026 року проєкт Плану затверджений не був.

21 серпня 2026 року на розгляд Верховної Ради України було внесено проєкт Закону № 15543 щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів. Законопроєкт визначає особливості укладення трудових договорів із працівниками військових адміністрацій населених пунктів, передбачає поширення на них дії Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” у період перебування на відповідних посадах тощо. Однак документ не визначає механізмів відновлення місцевого самоврядування й чітких підстав утворення військових адміністрацій, тобто не забезпечує досягнення цілей заходу І.1.2. ДКФДІ. Хоча законопроєкт включений до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України поточного скликання, станом на жовтень 2026 року в першому читанні його не розглядали.

І.2.4. Забезпечено відновлення та належне функціонування місцевого самоврядування на контрольованих Україною територіях з урахуванням безпекових умов, стану деокупованих територій та інших викликів

Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану (відповідно до вимог закону та з урахуванням безпекових умов, стану деокупованих територій)

0 балів

На підконтрольних Україні територіях спостерігається тенденція не до відновлення і забезпечення функціонування місцевого самоврядування, а навпаки, до утворення військових адміністрацій, які здійснюють всі або частину повноважень місцевого самоврядування. Такі адміністрації утворюють не лише у громадах поблизу лінії бойового зіткнення, а й у громадах, де місцеве самоврядування функціонує (Одеса, 2025 рік). Відсутність чітко визначених законом підстав фактично створює можливості для утворення військових адміністрацій у будь-яких громадах, що може посилювати централізацію державної влади та призводити до конфліктів між місцевим самоврядуванням і відповідною адміністрацією (такі конфлікти зафіксовані в Сумах, Чернігові й деяких інших громадах). Будь-яких законодавчих ініціатив, які б передбачали уточнення підстав утворення військових адміністрацій (насамперед у ст. 4 Закону “Про правовий режим воєнного стану”), а також відновлення діяльності органів місцевого самоврядування у відносно "безпечних" громадах станом на жовтень 2026 року підготовлено та/або зареєстровано у парламенті не було.

ІІ. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС

Номер, назва заходу ДКФДІ	Строк виконання заходу	Оцінка (бал)	Коментарі/обґрунтування
ІІ.А.1.1. Внесено зміни до виборчого законодавства України з метою забезпечення активних і пасивних виборчих прав громадян з урахуванням негативних наслідків, спричинених військовою агресією Російської Федерації	До початку виборчого процесу	1 бал	26 грудня 2025 року Головою Верховної Ради України було створено Робочу групу з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період (Робоча група), до складу якої ввійшли представники парламентських фракцій, міністерств та інших органів державної влади (зокрема й ЦВК), правоохоронних органів, громадських організацій та наукових установ. У складі Робочої групи було утворено 7 тематичних робочих підгруп для напрацювання пропозицій щодо врегулювання окремих питань, пов'язаних із підготовкою до перших повоєнних виборів (адміністрування, виборчі права військовослужбовців тощо). Основою подальших обговорень став підготовлений ЦВК законопроєкт щодо особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні від 7 січня 2026 року (далі — проєкт ЦВК) і попередні напрацювання у сфері виборчої реформи, розроблені протягом 2022–2025 років. З травня 2026 року і до жовтня 2026 року засідання Робочої групи не проводились. Забезпечення активного виборчого права потребує актуалізації даних Державного реєстру виборців (ДРВ), адже саме на основі його даних формуються списки виборців. Відповідно, від точності цих даних значною мірою залежить, чи зможуть виборці належним чином реалізувати свої виборчі права. Між тим, 1.4 мільйони виборців взагалі не мають виборчих адрес, тоді як і ЦВК, і неурядові організації прямо визнають існування суттєвих розбіжностей між даними Реєстру щодо виборчих адрес виборців та їх фактичним місцем проживання. Ці розбіжності зумовлені як веденням бойових дій (окупація територій, руйнування інфраструктури), так і масовою міграцією виборців. Хоча у 2025 році ЦВК розпочала поновлення бази Реєстру, він все одно залишається неактуальним/неповним. У 2025 році Європейська комісія віднесла оновлення й аудит Державного реєстру виборців до одного з 4 пріоритетів виборчої реформи. Однак станом на жовтень 2026 року Робоча група так і не напрацювала законопроєкт, який би дозволяв створити правову основу для належної актуалізації бази даних ДРВ та провести її незалежний аудит — було напрацьовано лише деякі пропозиції щодо врегулювання цих питань (з травня 2026 року засідань Робочої групи взагалі не проводили). Конституція України встановлює 5- та 10-річний ценз осілості для балотування на виборах, відповідно, народних депутатів України та Президента. Внаслідок масового виїзду громадян України за кордон відразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, значна їх частина не зможе балотуватись на загальнодержавних виборах через невідповідність цьому цензу. Винятки з цензів осілості передбачено у законопроєктах №11300 від 27.05.2024 та №11300-1 від 05.06.2024, однак жоден із них не був прийнятий у першому читанні. Створення належних умов для балотування на виборах також потребує підвищення доступності виборчих процедур — цифровізації виборчого процесу (у тому числі забезпечення можливості подання документів для реєстрації кандидатів в електронній формі), проведення чіткішого розмежування між підставами для відмови у реєстрації кандидатів та підставами для уточнення поданих для реєстрації кандидатів документів, запровадження більш дієвих механізмів забезпечення представництва у виборних органах жінок, виборців з інвалідністю, представників національних меншин (корінних народів), проведення експертної дискусії щодо доцільності самовисування кандидатів на виборах за пропорційною системою (принаймні на місцевих виборах), перегляду розміру виборчих застав у бік зменшення (зокрема, на виборах Президента України) та підстав їх повернення тощо. Оскільки Робоча група так і не напрацювала проєкт закону про перші повоєнні вибори, ці проблеми залишаються невирішеними.
ІІ.А.1.2. Визначено на законодавчому рівні об’єктивні критерії та порядок ухвалення рішення щодо можливості або неможливості проведення виборів на окремих територіях України	До початку виборчого процесу	1 бал	За проєктом ЦВК, процедура та критерії проведення первинної безпекової оцінки, а також критерії й порядок ухвалення рішення щодо проведення або непроведення виборів, мають визначатись окремим законом. Хоча в межах Робочої групи ці питання й обговорювали, відповідний законопроєкт нею фіналізовано не було.
ІІ.А.2.1. Внесено зміни до законодавства України, спрямовані на імплементацію рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ, наданих за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, а також стандартів Європейського Союзу, в тому числі Рекомендації Комісії (ЄС) 2023/2829 від 12.12.2023 щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі та посилення європейського характеру та ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту, зокрема, з метою забезпечення стабільності виборчого законодавства, підвищення спроможності виборчих комісій, у тому числі щодо професіоналізації членів виборчих комісій та забезпечення їх незалежності, посилення законодавчих положень щодо відповідальності за виборчі правопорушення, посилення таємниці голосування виборців. Запроваджено законодавчі гарантії і процедури, які сприяють інклюзії та рівності можливостей	До початку виборчого процесу	1 ба	3 жовтня 2025 року ЦВК прийняла постанову “Про заходи щодо врахування рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні” № 48. Документ пропонує зміни до законодавства задля врахування рекомендацій БДІПЛ/ОБСЄ. Пропозиції ЦВК були схвалені підкомітетом Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, однак після їх схвалення конкретних законопроєктів для реалізації цих рекомендацій суб'єктами права законодавчої ініціативи на розгляд парламенту внесено не було. Окремі рекомендації БДІПЛ/ОБСЄ також опрацьовувала Робоча група, але вони не були оформлені у фіналізований і погоджений законопроєкт. Для забезпечення інклюзивності виборів 24 квітня 2025 року ЦВК прийняла постанову “Про Порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) у приміщенні для голосування”, тоді як для виконання Рекомендації Комісії (ЄС) 2023/2829 від 12.12.2023 щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі, посилення європейського характеру й ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту 14 липня 2026 ЦВК прийняла постанову № 41 "Про схвалення Концепції Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні". Хоча прийняття цієї Постанови є позитивним кроком у напрямі протидії іноземному втручанню у вибори, створення ефективних механізмів протидії такому втручанню потребує внесення комплексних змін до виборчого та суміжного законодавства, прийняття яких залежить не від ЦВК, а Верховної Ради. Механізми протидії зовнішньому втручанню у вибори стали предметом обговорення в рамках діяльності парламентської Робочої групи, однак, знову ж таки, не були відображені у погодженому її учасниками законопроєкті.
ІІ.А.2.3. Проведено інклюзивний експертний діалог із залученням за можливості представників ОБСЄ/БДІПЛ щодо опрацювання з урахуванням положень Конституції України питань, порушених у рекомендаціях ОБСЄ/БДІПЛ, зокрема щодо реалізації виборчих прав у зв’язку з інтелектуальними або психосоціальними порушеннями, визнання результатів виборів недійсними та перерахунку голосів виборців, а також вироблення подальших кроків щодо їх врегулювання	IV квартал 2025 р.	3 бали	Для виконання цього заходу 15 грудня 2025 року ЦВК організувала і провела інклюзивний експертний діалог “На шляху до ЄС: Огляд рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ щодо виборів в Україні”, який, зокрема, стосувався стану виконання рекомендацій БДІПЛ/ОБСЄ; визнання голосування на виборчій дільниці недійсним та перерахунку голосів виборців; забезпечення реалізації виборчих прав осіб з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями. В діалозі взяли участь національні (представники парламенту, ЦВК, КМУ, Верховного Суду, інститутів громадянського суспільства) та зарубіжні стейкхолдери (представники БДІПЛ/ОБСЄ, ЄС). За результатами діалогу ЦВК опублікувала звіт, у якому наведено концептуальні рекомендації щодо напрямків розв’язання обговорених проблем. Разом з тим, напрацювання чітких подальших кроків для законодавчого врегулювання обговорених під час заходу проблем потребує продовження інклюзивного експертного діалогу вже на рівні парламенту, наприклад у рамках діяльності Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Хоча окремі рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства (зокрема щодо підстав і процедур визнання голосування і результатів виборів недійсними) і обговорювали в межах Робочої групи, конкретних і узгоджених законодавчих пропозицій щодо їх відображення у Виборчому кодексі або спеціальному законі про перші повоєнні вибори нею сформульовано не було. Експертний діалог щодо реалізації виборчих прав у зв’язку з інтелектуальними або психосоціальними порушеннями взагалі не вийшов за рамки експертних обговорень, ініційованих ЦВК та (в частині забезпечення громадянських прав цієї категорії осіб) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тобто не був продовжений на рівні Робочої групи.
ІІ.А.3.1. Забезпечено розроблення в інклюзивний спосіб комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії для післявоєнних виборів в Україні, яка визначає, зокрема, її завдання, а також питання принципів побудови комунікацій, цільових аудиторій та каналів комунікацій	IV квартал 2025 р.	3 бали	Комунікаційна стратегія ЦВК на післявоєнних виборах в Україні затверджена постановою ЦВК від 23.12.2025 № 70 за результатами інклюзивних обговорень із залученням зацікавлених сторін. Хоча затвердження цієї Стратегії є позитивним кроком у напрямі побудови ефективної комунікації ЦВК з виборцями, медіа, організаціями громадянського суспільства й іншими стейкхолдерами, а також проведення Комісією оцінки реальних потреб виборців і потенційних загроз, що можуть негативно вплинути на реалізацію комунікаційної політики ЦВК, ефективність реалізації Стратегії під час підготовки та проведення перших повоєнних виборів можна було б суттєво підвищити визначенням у ній чітких, вимірюваних, досяжних, релевантних, окреслених у часі індикаторів її виконання, а також механізмів оцінки успішності реалізації Стратегії та її окремих компонентів. Це може бути здійснено як шляхом внесення змін до самої Стратегії з урахуванням викликів, які існуватимуть на момент припинення/скасування режиму воєнного стану, так і шляхом затвердження ЦВК (до початку виборчого процесу перших повоєнних виборів) окремого Плану заходів з реалізації Стратегії.
ІІ.А.4.1. Забезпечено функціонування Державного реєстру виборців та його електронних сервісів з урахуванням безпекових факторів та вимог щодо кіберзахисту	IV квартал 2026 р.	4 бали	Відновлення функціонування Державного реєстру виборців тривало з 2022 до 2025 року. Перед відновленням функціонування системи ДРВ ЦВК провела комплекс організаційних і технологічних заходів, спрямованих на підвищення рівня кіберзахищеності його системи та мінімізацію безпекових ризиків. Згідно з наданою ЦВК інформацією, Комісія на постійній основі здійснює заходи із забезпечення та підвищення рівня кіберзахисту ДРВ. В рамках відновлення ДРВ також було поновлено й функціонування електронних сервісів ЦВК. Крім того, підготовлений ЦВК проєкт закону про перші повоєнні вибори передбачає більш активне використання електронних сервісів при взаємодії органів ведення ДРВ з виборцями, зокрема можливість подання заяв про зміну виборчої адреси та тимчасову зміну місця голосування з використанням мобільного застосунку або порталу “Дія”. Хоча ЦВК виконала передбачені заходом ДКФДІ кроки для забезпечення функціонування ДРВ та його електронних сервісів з урахуванням безпекових факторів і кіберзахисту, реальний ступінь захищеності Реєстру потребує незалежної зовнішньої сертифікації/оцінки, для проведення якої необхідно створити правову основу та визначити джерела її фінансування.
ІІ.А.4.2. Створено і впроваджено (поетапно, з урахуванням наданого фінансування) Єдину автоматизовану інформаційно-аналітичну систему Центральної виборчої комісії (ЄІАС ЦВК), включно з новими електронними сервісами для виборців, кандидатів, політичних партій і виборчих комісій, а також надійним кіберзахистом	IV квартал 2027 р.	1 бал	У 2021 році ЦВК схвалила Концепцію створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС). У 2026 році до неї було внесено зміни та затверджено Архітектурні принципи ЄІАС. За інформацією ЦВК, протягом 2023–2026 років створення цієї системи держава не фінансувала. 7 лютого 2026 року ЦВК затвердила Технічні вимоги до створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Центральної виборчої комісії (І етап). На цьому етапі передбачено створення автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем з організації підготовки і проведення загальнодержавних виборів, управління доступом та інформаційної безпеки; створення автоматизованих інформаційних систем "Учасники виборчих процесів та процесів референдуму", "Електронні сервіси" тощо. 9 березня 2026 року ЦВК та International IDEA підписали Протокол про порозуміння і співпрацю в рамках проєкту "U-VOTE — Українці голосують: Організація надійних виборів", яким передбачено підтримку в поетапному створенні ЄІАС ЦВК, закупівлю відповідного програмного забезпечення тощо.
ІІ.А.4.3. Забезпечено функціонування (поетапно, з урахуванням наданого фінансування) Центру підготовки учасників виборчих процесів як юридичної особи публічного права	IV квартал 2027 р.	1 бал	Створення Центру підготовки учасників виборчих процесів передбачено статтею 35-1 Закону "Про Центральну виборчу комісію", а розробка концепції його утворення і функціонування, формування юридичної бази для його утворення та роботи, а також безпосереднє утворення Центру передбачені ще Стратегічним планом ЦВК на 2020–2025 роки (Постанова ЦВК від 11 червня 2020 року № 102). 14 січня 2022 року ЦВК було прийнято Постанову № 4, якою схвалено Концепцію утворення та функціонування Центру підготовки учасників виборчих процесів, безпосередньо утворено сам Центр та затверджено Положення про нього. У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України врегулював умови оплати праці його працівників (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2026 № 585). Водночас спробам ЦВК забезпечити повноцінне функціонування Центру перешкоджає відсутність у Державному бюджеті коштів на забезпечення його інституціоналізації та функціонування. Через брак бюджетного фінансування ЦВК не змогла призначити його керівника, затвердити штатну структуру, бюджет, та розпочати реалізацію навчальних програм (хоча Комісія і вжила деяких заходів для забезпечення функціонування Центру навіть в умовах відсутності бюджетного фінансування, зокрема розв’язано питання забезпечення Центру відповідним приміщенням, опрацьовано документи для проведення конкурсного відбору його керівника, розглянуто питання забезпечення діяльності Центру за рахунок коштів, виділених у Державному бюджеті на діяльність Комісії тощо).
ІІ.А.4.4. Забезпечено функціонування (поетапно, з урахуванням наданого фінансування) представництв Центральної виборчої комісії	IV квартал 2027 р.	1 бал	Основні засади утворення та функціонування регіональних та територіальних представництв ЦВК визначено Законом "Про Центральну виборчу комісію", тоді як повноваження представництв (у випадку їх створення) — Виборчим кодексом. Створення представництв ЦВК також передбачалось Стратегічним планом ЦВК на 2020–2025 роки. Однак із 2020 року (до 2026 року включно) дію положень статті 35 Закону "Про Центральну виборчу комісію" щодо створення представництв ЦВК щорічно зупиняли законами про Державний бюджет України на відповідний рік, а бюджетні запити ЦВК щодо фінансування потреб, пов'язаних з утворенням і функціонуванням регіональних і територіальних представництв, Кабінет Міністрів та Верховна Рада фактично ігнорували. Відповідно, інституціоналізація, створення й підтримка функціонування таких представництв за відсутності бюджетного фінансування є неможливими. У зв'язку з цим ЦВК зосереджується на підготовчій роботі, пов'язаній із їх створенням (опрацювання концептуальних підходів щодо їх створення тощо).
ІІ.А.4.5. Удосконалено процедуру формування Центральної виборчої комісії з метою посилення її безперервності, професіоналізму та доброчесності	IV квартал 2027 р.	0 балів	Жодного законопроєкту щодо вдосконалення процедури формування ЦВК з метою посилення її безперервності, професіоналізму та доброчесності станом на жовтень 2026 року у парламенті зареєстровано не було. Реформування ЦВК не обговорюється і в рамках діяльності парламентської Робочої групи, утвореної у грудні 2026 року.
ІІ.А.5.1. Набрав чинності Закон України, який забезпечує відповідність партійного законодавства ключовим міжнародним стандартам та попереднім рекомендаціям Венеційської Комісії і ОБСЄ	IV квартал 2027 р.	2 бали	10 грудня 2025 року в парламенті зареєстрували проєкт нової редакції закону про політичні партії (№ 14289). Він був розроблений спільно ЦВК, НАЗК, представниками ОПОРИ, IFES та інших організацій. Проєкт передбачає суттєві зміни процедури утворення, регулювання діяльності, фінансування і заборони політичних партій. 30 грудня 2025 року також було зареєстровано альтернативний проєкт нової редакції закону про політичні партії (№ 14289-1). Цей альтернативний проєкт отримав негативну оцінку з боку НАЗК, Комітету з питань свободи слова, а також експертів. Хоча законопроєкт № 14289 значною мірою приводить регулювання діяльності політичних партій у відповідність до європейських стандартів, включений до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України і має статус євроінтеграційного, станом на жовтень 2026 року він навіть не був розглянутий головним комітетом (Комітет Верховної Ради України з питань правової політики) та 11 з 12 парламентських комітетів, до яких він був направлений для отримання висновку.
ІІ.B.2.1. Набрали чинності зміни до виборчого законодавства щодо визначення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення єдиним регулятором для всіх видів медіа у виборчому процесі; поширення правил офлайн-агітації на онлайн-агітацію (політична реклама, контенті обмеження, фінансування з фондів субʼєктів виборчого процесу, маркування); регулювання агітації у нелінійних аудіовізуальних медіа (онлайн-кінотеатри, ОТТ-сервіси тощо) відповідно до законодавства Європейського Союзу (acquis), зокрема Європейського акту про свободу медіа, Акту про цифрові послуги та Регламенту (ЄС) 2024/900 Європейського Парламенту та Ради від 13.03.2024 про прозорість та таргетування політичної реклами	IV квартал 2026 р.	1 бал	27 грудня 2022 року на розгляд Верховної Ради України було внесено законопроєкт № 8310, який передбачає розв’язання найбільш суттєвих проблем у регулюванні передвиборної агітації. Проєкт визначає поняття прихованої агітації; регулює здійснення агітації в інтернеті, визначає Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення єдиним органом контролю у сфері інформаційного забезпечення виборів та здійснення агітації тощо. Головний комітет у 2023 році рекомендував парламенту прийняти законопроєкт у першому читанні, однак, попри його євроінтеграційний статус та рекомендацію головного комітету, станом на жовтень 2026 року він у першому читанні не розглядався. Парламентська Робоча група взяла цей проєкт в основу обговорень подальших реформ у сфері регулювання передвиборної агітації/політичної реклами, однак з травня до вересня 2026 року засідань Робочої групи більше не проводили, і погоджений та фіналізований законопроєкт за результатами її роботи напрацьований так і не був.
ІІ.B.2.2. Правила щодо політичної реклами були упорядковані з метою усунення чинних суперечностей між різними законами та забезпечення загальної прозорості, взявши за основу Регламент (ЄС) 2024/900 Європейського Парламенту та Ради від 13.03.2024 про прозорість та таргетування політичної реклами, а також Рекомендації Комісії (ЄС) 2023/2829 від 12.12.2023 щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі та посилення європейського характеру та ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту	IV квартал 2027 р.	0 балів	Комплексний законопроєкт щодо увідповіднення регулювання політичної реклами до Регламенту (ЄС) 2024/900 та Рекомендацій Комісії (ЄС) 2023/2829 станом на жовтень 2026 року підготовлений не був.
ІІ.B.3.1. Набрав чинності Закон України, який підсилює гарантії інституційної спроможності медійного регулятора, і забезпечено фінансування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для виконання функцій єдиного регулятора для всіх видів медіа, що сприяє ефективному, своєчасному та відкритому виконанню рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення	IV квартал 2026 р.	1 бал	Закон "Про медіа", який набрав чинності 30 березня 2023 року, передбачив імплементацію положень Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) в частині посилення гарантій інституційної спроможності медійного регулятора. 10 жовтня 2024 року в парламенті також було зареєстровано законопроєкт № 12111 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа", спрямований на подальше зміцнення незалежності та інституційної спроможності медіарегулятора в контексті повної імплементації статті 30 AVMSD та узгодження українського законодавства зі статтею 7 Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Законопроєкт закріплює додаткові гарантії оплати праці членів та апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в період дії воєнного стану відповідно до Закону “Про медіа”, а не окремої постанови уряду (на практиці регулювання оплати їх праці Урядом призводило до неодноразового призупинення норм щодо оплати праці законами про Державний бюджет України на 2023–2026 роки), скасовує обов'язковість реєстрації актів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (Нацради) Міністерством юстиції тощо. Законопроєкт був прийнятий у першому читанні ще 5 грудня 2024 року; підготовлений до другого читання, однак з того часу у другому читанні розглянутий не був. У межах діяльності підгрупи “Забезпечення належних гарантій функціонування публічних медіа та медійного регулятора” експертної робочої групи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з метою приведення українського законодавства у відповідність до Європейського акта про свободу медіа (EMFA), також розробляються зміни до Закону України “Про медіа”, спрямовані на забезпечення Національної ради достатніми фінансовими ресурсами. Разом з тим, ця робота поки що не призвела до напрацювання узгодженого проєкту відповідних змін, який міг би бути внесений на розгляд Верховної Ради.
ІІ.C.1.1. На законодавчому рівні, з метою виконання рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ та Венеційської комісії, визначено єдиний незалежний наглядовий орган контролю (аналізу) фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на всіх типах виборів, який має достатні для цього повноваження та інституційну спроможність	IV квартал 2026 р.	2 бали	5 серпня 2024 року в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 11462, який передбачає удосконалення правил фінансування виборчих кампаній та контролю за їх фінансуванням. Проєкт розроблявся спільно ЦВК, НАЗК, представниками ОПОРИ, IFES та інших організацій. Проєкт визначає НАЗК єдиним органом контролю за фінансуванням виборчих кампаній, запроваджує ризикоорієнтований підхід до аналізу звітності про надходження і використання коштів виборчих фондів (критерії ризикованості затверджуватиме НАЗК) тощо. За понад 2 роки після його реєстрації парламент так і не розглянув цей законопроєкт у першому читанні (ба більше, законопроєкт не був розглянутий навіть головним комітетом).
ІІ.C.1.2. На законодавчому рівні запроваджено застосування ризикоорієнтованого підходу до аналізу звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів на виборах народних депутатів України та місцевих виборах з урахуванням ризиків фінансовогосподарської та іншої діяльності	IV квартал 2026 р.	2 бали	Ризикоорієнтований підхід до аналізу фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів передбачено законопроєктом № 11462 (див. аналіз виконання заходу ІІ.C.1.1.), однак станом на жовтень 2026 року цей законопроєкт у першому читанні прийнятий не був.
ІІ.C.1.3. Впроваджено зміни до законодавства, якими розширено функціональні можливості реєстру POLITDATA як електронного сервісу для подання, перевірки (в тому числі автоматизованої) і оприлюднення звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів на всіх типах виборів	IV квартал 2026 р.	2 бали	Законопроєкт № 11462 (див. аналіз виконання заходу ІІ.C.1.1.) передбачає електронне формування і подання звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів у відповідний електронний Реєстр, запровадження автоматизованого логічного та арифметичного контролю правильності їх складання. Відомості Реєстру про рух коштів на поточних рахунках виборчих фондів, звіти про надходження і використання коштів виборчих фондів, за законопроєктом, підлягатимуть оприлюдненню. При цьому, відповідна інформація відображатиметься у форматі, що дозволятиме її машинозчитування. Станом на жовтень 2026 року цей законопроєкт у першому читанні прийнятий не був.
ІІ.C.1.4. Впроваджено зміни до законодавства, які забезпечують доступ виборців до інформації про рух коштів про надходження і використання коштів виборчих фондів на всіх типах виборів, що розміщується у публічній частині реєстру POLITDATA	IV квартал 2026 р.	2 бали	Законопроєкт № 11462 (див. аналіз виконання заходу ІІ.C.1.1.) передбачає доступ виборців до інформації про рух коштів про надходження і використання коштів виборчих фондів на всіх типах виборів. Ця інформація відображатиметься у форматі, що дозволятиме його машинозчитування. Станом на жовтень 2026 року цей законопроєкт у першому читанні прийнятий не був.
ІІ.C.1.5. Проведено інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо нової процедури звітування виборчих фондів із заінтересованими сторонами	IV квартал 2026 р.	0 балів	Для проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо нової процедури звітування виборчих фондів необхідне запровадження цієї процедури на законодавчому рівні. Станом на жовтень 2026 року законопроєкт № 11462, який передбачає запровадження цієї нової процедури, парламентом прийнятий не був (див. аналіз виконання заходу ІІ.C.1.1.).
ІІ.C.2.1. На законодавчому рівні визначено заборони щодо використання політичними партіями коштів державного фінансування	IV квартал 2026 р.	2 бали	Законопроєкт № 14289 (див. аналіз виконання заходу ІІ.А.5.1.) передбачає перелік заборон щодо використання політичними партіями коштів державного фінансування. Станом на жовтень 2026 року він не був розглянутий навіть у першому читанні.
ІІ.C.2.2. Впроваджено зміни до законодавства, спрямовані на зменшення ризику прихованого фінансування політичних партій та виборчих кампаній	IV квартал 2026 р.	1 бал	У парламенті зареєстровано законопроєкт № 14289 (більш детально див. аналіз виконання заходів ІІ.А.5.1., ІІ.C.1.1.), який обмежує розмір внесків на підтримку політичних партій та до виборчих фондів 20 відсотками сукупного доходу за останні 5 календарних років. Проєктом також пропонується заборонити громадським об’єднанням, благодійним і релігійним організаціям здійснювати внески на підтримку політичних партій, а також передбачити, що фінансування політичних партій можуть здійснювати фізичні особи лише за рахунок власних коштів, отриманих із законних джерел, а юридичні особи — за рахунок доходу від законної діяльності. Проєкт передбачає застосування аналогічного підходу і до негрошових внесків, зокрема фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії. Ці положення спрямовані на запобігання фінансовому посередництву, яке дає змогу приховувати реальних донорів політичних партій, порушує принцип рівності учасників виборчого і політичного процесів та дозволяє обходити встановлені законодавством обмеження. Разом з тим, станом на жовтень 2026 року законопроєкт у першому читанні прийнятий так і не був. Для вдосконалення регулювання юридичної відповідальності за порушення у сфері фінансування партій і виборчих кампаній у вересні 2025 року Громадянська мережа ОПОРА також ініціювала створення робочої групи для підготовки відповідного законопроєкту. До її складу увійшли представники НАЗК, ЦВК, правоохоронних органів, експерти. Підготовлений робочою групою законопроєкт було представлено під час круглого столу 16 лютого 2026 року. Він передбачає декриміналізацію більшості правопорушень; криміналізацію найбільш небезпечних порушень; забезпечення притягнення до відповідальності “організаторів мереж” незаконного фінансування та “підставних донорів”; посилення відповідальності за іноземне фінансування тощо. Однак станом на жовтень 2026 року цей законопроєкт не було зареєстровано в парламенті.
ІІ.C.2.3. Впроваджено зміни до законодавства якими передбачено можливість здійснення наглядовим органом моніторингу як системи постійного спостереження за фінансово-господарською та іншою діяльністю політичних партій, шляхом отримання інформації від громадськості, залучення на договірних засадах окремих моніторингових груп, використання програмних засобів для збору та систематизації інформації з метою ідентифікації ризиків, які можуть мати вплив на достовірність і повноту відомостей, відображених у звітах політичних партій, у тому числі на предмет здійснення внесків у негрошові формі	IV квартал 2026 р.	1 бал	Виконання заходу ДКФДІ (крім залучення на договірних засадах моніторингових груп) передбачено законопроєктом № 14289 (див. аналіз виконання заходу ІІ.А.5.1.), однак у першому читанні цей проєкт прийнятий не був.
ІІ.C.2.4. Проведено інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо нових правил фінансування політичних партій і використання ними коштів державного фінансування із заінтересованими сторонами	IV квартал 2026 р.	0 балів	Для проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії необхідне запровадження відповідних нових правил. Необхідні законодавчі зміни прийнято не було.
ІІ.C.3.1. На законодавчому рівні визначено чіткі юридичні склади правопорушень за діяння у сфері фінансування політичних партій і виборчих кампаній, які, залежно від ступеню суспільної небезпеки, є об’єктом адміністративної та кримінальної відповідальності з визначенням конкретного суб’єкту відповідальності	IV квартал 2026 р.	1 бал	Для вдосконалення регулювання юридичної відповідальності за порушення у сфері фінансування партій і виборчих кампаній, у вересні 2025 року Громадянська мережа ОПОРА ініціювала створення робочої групи для підготовки відповідного законопроєкту. До її складу увійшли представники НАЗК, ЦВК, правоохоронних органів, експерти. Підготовлений робочою групою законопроєкт було представлено під час круглого столу 16 лютого 2026 року. Він передбачає декриміналізацію більшості правопорушень; криміналізацію найбільш небезпечних порушень; забезпечення притягнення до відповідальності “організаторів мереж” незаконного фінансування та “підставних донорів”; посилення відповідальності за іноземне фінансування тощо. Разом з тим, напрацьований робочою групою законопроєкт станом на жовтень 2026 року на розгляд парламенту внесено так і не було.
ІІ.C.3.2. Внесено зміни до законодавства, якими запроваджено більш пропорційні (збалансовані) та дієві санкції за вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній	IV квартал 2026 р.	1 бал	Проєкт відповідних законодавчих змін було підготовлено (більш детально див. аналіз виконання заходу ІІ.C.3.1.), однак станом на жовтень 2026 року він не був зареєстрований у парламенті.
ІІ.C.3.3. Проведено інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо нововведень у відповідальності за правопорушення у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній	IV квартал 2026 р.	0 балів	Оскільки зміни до законодавства щодо відповідальності за порушення у сфері фінансування партій та виборчих кампаній прийнято не було, інформаційно-роз'яснювальна кампанія щодо відповідних нововведень не проводилась.

ІІІ. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАРЛАМЕНТІВ У ДЕМОКРАТИЧНІЙ СИСТЕМІ

Номер, назва заходу ДКФДІ	Строк виконання заходу	Оцінка (бал)	Коментарі/обґрунтування
ІІІ.А.1.1. Здійснено реалізацію Закону України “Про лобіювання” шляхом забезпечення функціонування Реєстру прозорості; розробки та прийняття підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; впровадження цього Закону та удосконалення законодавчого регулювання лобіювання з дотриманням основоположних прав та цінностей	III квартал 2027 р.	3 бали	Реєстр прозорості створений у 2025 році та функціонує в повному обсязі; станом на 12 жовтня 2026 року в ньому було зареєстровано 211 суб'єктів лобіювання, з яких 169 — діючі. Для забезпечення реалізації Закону "Про лобіювання в Україні" (далі — Закон) ним прямо передбачено прийняття двох підзаконних актів — Положення про Реєстр прозорості та Правил етичної поведінки суб'єктів лобіювання. Обидва акти було прийнято; їх зміст відповідає вимогам Закону "Про лобіювання в Україні". У 2025 році НАЗК також роз'яснило особливості застосування Закону. Законом передбачено здійснення моніторингу дотримання законодавства про лобіювання. Порядок проведення такого моніторингу було затверджено Наказом НАЗК № 303/25 від 3.10.2025 р. Хоча НАЗК проводило консультації з громадськістю щодо проєкту Порядку у серпні 2025 року, а сам він після його затвердження був зареєстрований Міністерством юстиції України (реєстрація фактично підтвердила його відповідність Конституції та законам України), сам по собі факт його затвердження органом, який його реалізовуватиме може створювати потенційний конфлікт інтересів в діяльності регулятора, адже НАЗК, по суті, саме для себе визначає порядок здійснення ним контролю за дотриманням законодавства про лобіювання (перелік документів, які використовуються для моніторингу, межі власних контрольних повноважень, строки надання пояснень об'єктами моніторингу тощо) та засади відносин із суб'єктами, діяльність яких НАЗК контролює (щоправда, потенційного конфлікту інтересів НАЗК тут не вбачає). Хоча Закон був об'єктом критики з боку неурядових організацій, зокрема через невідповідність праву ЄС, з моменту затвердження ДКФДІ його не переглядали. На розгляд ВРУ було внесено кілька законопроєктів (№№ 13339, 13339-1), які передбачали усунення окремих недоліків чинного Закону, однак не розв’язання його ключових проблем. 4 вересня 2025 року ці законопроєкти взагалі було знято з розгляду. Невиконаною залишається рекомендація OECD щодо законодавчого визначення правил поведінки осіб, які надають експертну підтримку процесу вироблення публічної політики. Таким чином, прогрес у виконанні заходу ДКФДІ залишається обмеженим: Реєстр прозорості створено, його функціонування забезпечено; прийнято необхідні для реалізації Закону "Про лобіювання в Україні" підзаконні акти, однак зміни до Закону "Про лобіювання в Україні", які б усували його ключові недоліки та приводили б його положення у відповідність до міжнародних стандартів/права ЄС, внесено не було.
ІІІ.А.1.2. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство, спрямоване на удосконалення процедур звітування Уряду в межах парламентського контролю з урахуванням принципів державного управління (SIGMA, 2023)	IV квартал 2027 р.	0 балів	Протягом 2023–2025 років на розгляд Верховної Ради України було внесено низку законопроєктів, які передбачають певні удосконалення процедур звітування Уряду перед Верховною Радою України: проєкт Закону № 3195 від 10 березня 2020 року (пропонує закріпити обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про його діяльність при розгляді питання про його звільнення (підставою якого було його особиста заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України та на пленарному засіданні Верховної Ради України, врегулювати порядок подання такого звіту та його розгляду). 17 грудня 2025 року закон було прийнято і відправлено на підпис Президенту, однак станом на жовтень 2026 року Президент не застосував до нього право вето і не підписав прийнятий закон; проєкт Закону № 9670 від 1 вересня 2023 року (передбачав можливість прийняття парламентом рішення про заслуховування звітів та доповідей державних органів і посадових осіб за пропозицією 150 народних депутатів; станом на жовтень 2026 року у першому читанні не розглядався, хоч і був включений до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України ІХ скликання); проєкт Закону № 13012 від 11 лютого 2025 року (пропонує визначити порядок виступів запрошених посадових осіб на пленарних засіданнях парламенту, підстави їх відсутності на засіданні у випадку запрошення, порядок поставлення усних запитань запрошеним посадовим особам тощо). Передбачені проєктом положення не повністю узгоджуються з Конституцією; у першому читанні законопроєкт не розглядався, однак Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував відхилити його); проєкт Закону № 13012-1 від 26 лютого 2025 року (визначає порядок запрошення на пленарне засідання Верховної Ради України посадових чи службових осіб; підстави для відсутності на пленарному засіданні Верховної Ради України запрошених посадових чи службових осіб; порядок розгляду питання про заслуховування посадової чи службової особи, запрошеної на пленарне засідання або присутність якої вимагається Верховною Радою України). Передбачені проєктом положення не повністю узгоджуються з Конституцією; у першому читанні законопроєкт не розглядався, однак Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував прийняти його у першому читанні. Разом з тим, ці проєкти не передбачають приведення процедур звітування уряду у відповідність до принципів державного управління SIGMA — вони регулюють лише окремі вузькі процедурні аспекти підзвітності Уряду перед парламентом.
ІІІ.А.1.3. Затверджено і впроваджено Комунікаційну стратегію Верховної Ради України на 2025-2028 роки, спрямовану на розширення існуючих та запровадження нових каналів комунікацій Верховної Ради України з внутрішніми та зовнішніми аудиторіями	IV квартал 2027 р.	0 балів	Після припинення дії Комунікаційної стратегії Верховної Ради України на 2017–2021 роки нової Комунікаційної стратегії парламенту розроблено та прийнято не було; будь-яких публічних обговорень її проєкту (чи хоча б ключових положень цього документа) станом на жовтень 2026 року не проводилось.
ІІІ.А.1.4. Розроблено, прийнято та впроваджено Стратегію формування інноваційного цифрового Парламенту у Верховній Раді України на 2025 – 2028 роки. Реалізовано стратегічні завдання і проекти цієї Стратегії (open Parliament, innovative Parliament, smart Parliament, green Parliament, safe Parliament). Досягнуто повної прозорості та підзвітності перед виборцями відповідно до критеріїв, визначених цією Стратегією	IV квартал 2027 р.	1 бал	Згідно зі Звітом Міністерства юстиції України про стан виконання ДКФДІ, Апарат Верховної Ради України завершив розробку проєкту Стратегії формування інноваційного цифрового Парламенту у Верховній Раді України та до 15 квітня 2026 року мав подати його на затвердження керівництву Верховної Ради України. Публічні обговорення цього проєкту не проводились, у відкритому доступі проєкт відсутній, і станом на жовтень 2026 року його затверджено не було. Крім проєкту Стратегії також було впроваджено парламентські додатки, які підтримуються на вебсайті Верховної Ради України; у 2017 році — створено “Електронний кабінет громадянина”, який дозволяє громадянам здійснювати комунікацію з народними депутатами (надсилати звернення, запити на публічну інформацію тощо). За умови відсутності затвердженої Стратегії вплив цих заходів є обмеженим. Оскільки проєкт Стратегії не затверджено, її стратегічні завдання і проєкти не реалізовано.
ІІІ.А.1.5. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство щодо спеціальної процедури підготовки, ініціювання, розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроектів	IV квартал 2025 р.	2 бали	У 2022 році Верховною Радою України було прийнято Постанову №2483-ІХ, яка визначила адаптацію українського законодавства до права ЄС одним із пріоритетів роботи Верховної Ради, а уряд — основним ініціатором євроінтеграційних законопроєктів. Постанова запровадила проведення експертизи на відповідність праву ЄС проєктів законів до другого читання та зобов’язала парламентські комітети створити у своєму складі підкомітети з питань євроінтеграції. Цією постановою Верховна Рада також доручила Кабінету Міністрів забезпечити офіційні переклади актів законодавства ЄС і створення єдиної інформаційної бази з питань адаптації законодавства. 11 червня 2026 року Верховна Рада України також прийняла Постанову № 4912-IX “Про парламентську підтримку переговорного процесу про набуття Україною членства в Європейському Союзі”. Ця Постанова є важливим елементом подальшої інституціоналізації парламентського супроводу переговорного процесу та нормативно закріпила низку механізмів взаємодії Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України у сфері європейської інтеграції: врахування комітетами Верховної Ради України завдань і заходів Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу та її складових частин під час формування пропозицій до плану законопроєктної роботи Верховної Ради України; узгоджене опрацювання Кабінетом Міністрів України спільно з комітетами Верховної Ради України законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) та виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції; інформування Верховної Ради України та відповідних парламентських комітетів про результати консультацій з інституціями Європейського Союзу щодо змісту євроінтеграційних законопроєктів; щоквартальне подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України звітів про стан виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС та про поточний стан переговорів щодо набуття Україною членства в Європейському Союзі; невідкладне інформування Верховної Ради України про рішення органів Європейського Союзу та окремі позиції держав – членів ЄС, що мають значення для переговорного процесу; запровадження спеціальної позначки “євроінтеграційний” для відповідних законопроєктів. Разом з тим, хоча Постанови № 2483-IX та 4912-IX і створюють нормативну основу для євроінтеграційної перевірки законопроєктів, координації парламентської та урядової роботи у процесі адаптації законодавства України до права ЄС і супроводу переговорів щодо членства України в ЄС, вони все ж не усувають необхідність прийняття комплексних законодавчих змін щодо спеціальної процедури підготовки, ініціювання, розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроєктів. 28 листопада 2022 року Голова Верховної Ради України та його заступники (у статусі народних депутатів як суб’єктів права законодавчої ініціативи) внесли на розгляд парламенту проєкт Закону № 8242. Він закріплює пріоритет Кабінету Міністрів України у внесенні на розгляд парламенту євроінтеграційних законопроєктів; передбачає включення таких законопроєктів до порядку денного позачергово без голосування; розширює перелік документів, які мають подаватись разом із законопроєктом (включення до такого переліку таблиці відповідності законопроєкту актам права ЄС); встановлює обов’язковість перекладу актів права ЄС визначеною Кабінетом Міністрів установою тощо. Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України у 2023 році рекомендував прийняти законопроєкт у першому читанні. Хоча проєкт і включено до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України поточного скликання, у першому читанні він прийнятий не був. Крім цього, законопроєкту, в парламенті зареєстровано два інших законопроєкти, які передбачають запровадження спеціальної процедури підготовки, ініціювання, розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроєктів. Так, законопроєкт № 13653 від 17 серпня 2025 року та законопроєкт № 13653-1 від 1 вересня 2025 року пропонують запровадити прискорену процедуру розгляду євроінтеграційних законопроєктів за процедурою одного (першого читання), їх включення до порядку денного Верховної Ради без голосування, посилення ролі Кабінету Міністрів в ініціюванні таких проєктів, скорочення строків подання пропозицій/поправок до таких законопроєктів тощо. Основна відмінність між ними полягає у тому, що законопроєкт № 13653-1 закріплює за профільним парламентським комітетом з питань європейської інтеграції право встановлювати статус законопроєкту як євроінтеграційного. Суттєвими недоліками обох законопроєктів є те, що вони не передбачають залучення організацій громадянського суспільства й експертної спільноти до розробки євроінтеграційних законопроєктів. Станом на жовтень 2026 року жоден з цих проєктів не був розглянутий головним комітетом і, відповідно, у першому читанні прийнятий не був.
ІІІ.А.1.6. З огляду на рівень загроз забезпечено адаптивний перегляд обмежень для громадськості та журналістів, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України та її органів, що обумовлені дією правового режиму воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації	Протягом дії правового режиму воєнного стану	3 бали	8 травня 2024 року Голова Верховної Ради України підписав розпорядження про допуск журналістів до парламенту після ухвалення постанови про часткове відновлення доступу до нього, тоді як 14 січня 2025 року Верховною Радою України було прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації". Він набув чинності 20 січня 2026 року. Закон закріпив можливість проведення засідань комітетів у режимі відеоконференції з трансляцією, обов'язкову публікацію відеозапису відкритого засідання протягом доби після його завершення, оприлюднення порядку денного і законопроєктів за 24 години до засідання комітету, публікацію протоколів та стенограм не пізніше наступного робочого дня, а також право журналістів і громадськості відвідувати відкриті засідання комітетів, у тому числі дистанційно, без додаткової акредитації. Разом з тим, передбачені Законом механізми посилення прозорості передбачені лише для парламентських комітетів та органів місцевого самоврядування, однак не парламенту загалом та інших органів Верховної Ради України. 4 вересня 2025 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 4597-IX “Про деякі питання висвітлення діяльності Верховної Ради України дев’ятого скликання”, яка відновила прямі трансляції відкритих пленарних засідань в умовах воєнного стану. Разом з тим, адаптивний перегляд обмежень для громадськості й журналістів означає періодичність такого перегляду, визначення органів, уповноважених здійснювати такий перегляд, порядок врахування такими органами безпекової ситуації та інших чинників, які впливають на зміст обмежень для громадськості та журналістів. Ця періодичність, перелік відповідних органів, їх повноваження та порядок адаптивного перегляду на законодавчому рівні не визначені.
ІІІ.А.1.7. У зв’язку з неможливістю проведення прийому з фізичною присутністю громадян через безпекові виклики, запроваджено цифрові формати, що забезпечують комунікацію посадових осіб Верховної Ради України з громадянами	Протягом дії правового режиму воєнного стану	4 бали	Порядок особистого прийому громадян у Верховній Раді України визначено Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 5 березня 2021 року. З часу прийняття зміни до цього розпорядження були внесені лише один раз — 29 грудня 2022 року. З розміщеної на вебсайті Верховної Ради України інформації випливає, що останні прийоми громадян у парламенті відбулися у березні 2020 року; графіки такого прийому не оприлюднені; посилання на форму запису на особистий прийом є неактивним. Разом з тим, на вебсайті Верховної Ради України у 2017 році було створено “Електронний кабінет громадянина”, який дозволяє будь-якому громадянину (за умови реєстрації з використанням електронного цифрового підпису) подавати електронні звернення, слідкувати за їх статусом, брати участь у громадському обговоренні законопроєктів, подавати електронні петиції та запити на публічну інформацію. Ці канали комунікації є ефективною заміною прийомам громадян, однак їх використання може бути ускладненим для громадян, які не мають досвіду використання IT інструментів (наприклад, для людей похилого віку тощо).
ІІІ.А.1.8. Удосконалено практику застосування скорочених процедур домірно до потреб, особливо в повоєнному контексті	Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану (з урахуванням дії особливого періоду)	0 балів	4 вересня 2019 року на розгляд Верховної Ради України було внесено проєкт закону № 2060. Він визначає максимальний строк між підготовкою висновку головного комітету на законопроєкт та розглядом законопроєкту парламентом; передбачає обмеження застосування процедури скороченого розгляду законопроєктів та кількості питань, які можуть розглядатись протягом тижня за скороченою процедурою обговорення не більш ніж 5 питаннями; закріплює заборону прийняття законопроєктів у першому читанні та, одночасно, в цілому. Хоча законопроєкт включено до порядку денного 16 сесії Верховної Ради України поточного скликання, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України у 2020 році рекомендував повернути його на доопрацювання. Таким чином, шанси на його прийняття у першому читанні є мінімальними. Будь-яких змін у практиці застосування скорочених процедур розгляду законопроєктів у період після ухвалення ДКФДІ і станом на жовтень 2026 року не відбулось.
ІІІ.В.1.1. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство про правила поведінки народних депутатів України (Кодекс парламентської етики) відповідно до рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ, GRECO і Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб	IV квартал 2027 р.	2 бали	24 листопада 2021 року Розпорядженням Голови Верховної Ради України було створено Робочу групу з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права. Підгрупою "Статус депутатів. Етичний кодекс" у складі цієї Робочої групи було підготовлено проєкт Етичного кодексу. Цей проєкт готувався із залученням представників депутатських фракцій і груп, громадських організацій (Громадянська мережа ОПОРА, Лабораторія законодавчих ініціатив тощо) та був внесений на розгляд парламенту 30 грудня 2022 року (проєкт № 8327). ОПОРА та Лабораторія законодавчих ініціатив вважають, що проєкт є позитивним кроком у напрямі врегулювання правил поведінки народних депутатів. Він не містить недоліків, які б не могли бути усунуті після його прийняття у першому читанні. 11 березня 2026 року законопроєкт було доопрацьовано та внесено на розгляд парламенту, однак у першому читанні він прийнятий так і не був, хоча й був включений до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України 9 скликання.
ІІІ.В.1.2. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство про політику подарунків відповідно до рекомендацій GRECO	IV квартал 2027 р.	0 балів	Обмеження щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, закріплено у статті 23 Закону "Про запобігання корупції". Величина дозволених подарунків за цим Законом є високою (сумарно 4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб на рік від однієї особи або групи осіб), тоді як встановлені обмеження можуть бути легко обійдені (наприклад, через поділ подарунка між декількома дарувальниками чи фіктивне отримання подарунків від близьких осіб, для яких не встановлено будь-яких обмежень щодо здійснення подарунків). У парламенті не зареєстровано будь-яких законопроєктів, які б передбачали перегляд наявного регулювання політики подарунків відповідно до рекомендацій GRECO.
ІІІ.В.1.3. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство про вдосконалення моніторингу дотримання обмежень після припинення повноважень народних депутатів України щодо уповноваженого органу, засобів і порядку здійснення такого моніторингу та відповідальність за порушення обмежень	IV квартал 2027 р.	0 балів	Обмеження після припинення повноважень народних депутатів та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, передбачені статтею 26 Закону "Про запобігання корупції"; повноваженнями щодо контролю за їх дотриманням закріплено за НАЗК. Ці обмеження можуть бути обійдені (наприклад, народний депутат може фактично представляти інтереси іншої особи у справах, де іншою стороною є Верховна Рада, через підставну особу або використовувати інформацію, отриману у зв'язку з депутатською діяльністю, для тіньового лобіювання бізнес-інтересів тощо). Законопроєкти, які б вдосконалювали моніторинг дотримання відповідних обмежень або переглядали самі обмеження для народних депутатів України підготовлено та зареєстровано не було.
ІІІ.В.1.4. Розроблено, прийнято і впроваджено зміни до Закону України “Про комітети Верховної Ради України” щодо вдосконалення правил подолання конфлікту інтересів, відповідно до рекомендацій GRECO, зокрема, щодо участі народного депутата України – члена відповідного комітету в обговоренні та прийнятті рішень на засіданні комітету з питань, щодо яких у нього наявний конфлікт інтересів	IV квартал 2027 р.	0 балів	Народний депутат може брати участь в обговоренні питань на пленарних засіданнях Верховної Ради та голосувати за умови публічного оголошення про наявність конфлікту інтересів (статті 31-1 та 37 Регламенту Верховної Ради України). Цей механізм врегулювання конфлікту інтересів є недосконалим, оскільки ніяк не обмежує участь депутатів у розв'язанні питань, щодо яких у них існує конфлікт інтересів. У Законі "Про комітети Верховної Ради України" взагалі відсутні будь-які специфічні положення щодо регулювання конфлікту інтересів — такий конфлікт регулюється загальним Законом "Про запобігання корупції" (статті 28, 35-1 Закону). Однак його положення не можуть ефективно застосовуватись щодо народних депутатів України через відсутність моніторингу приватних інтересів, системи виявлення реальних або потенційних конфліктів інтересів та невизначеність способів врегулювання таких конфліктів. Будь-яких змін до Закону "Про комітети Верховної Ради України" щодо врегулювання конфлікту інтересів у депутатській діяльності у зв'язку з розглядом комітетами питань, віднесених до їх компетенції, підготовлено та зареєстровано не було. Законопроєкт № 8327 від 30 грудня 2022 року (більш детально див. аналіз виконання заходу ІІІ.В.1.1. ДКФДІ) декларує принцип доброчесності народних депутатів України, однак не містить положень щодо порядку врегулювання конфлікту інтересів у депутатській діяльності.
ІІІ.С.1.1. Розроблено, прийнято і впроваджено оновлену Постанову Верховної Ради України щодо внутрішньої реформи і підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб та викликів у організації роботи Верховної Ради України, пов’язаних з військовою агресією Російської Федерації та її наслідками	IV квартал 2027 р.	0 балів	17 березня 2016 року парламент прийняв Постанову "Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України". За оцінками Лабораторії законодавчих ініціатив, з 52 рекомендацій Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленою Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, станом на липень 2021 року було виконано лише 45.7% рекомендацій, причому переважно частково. У 2022–2023 роках Робоча група з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права вирішила напрацювати пропозиції щодо оновлення Постанови Верховної Ради України 2016 року до кінця грудня 2022 року, однак проєкту оновленої постанови станом на жовтень 2026 року підготовлено так і не було.
ІІІ.С.1.2. Відповідно до демократичних стандартів відносин між парламентською більшістю і меншістю (опозицією), напрацьованих Європейською Комісією “Демократія через право” (Венеційською Комісією), у тому числі щодо забезпечення дотримання принципу пропорційного розподілу керівних посад у Верховній Раді України та її комітетах, розроблено, прийнято і впроваджено законодавство про діяльність коаліції депутатських фракцій і забезпечення врахування інтересів парламентської меншості (опозиції)	IV квартал 2027 р.	0 балів	У Верховній Раді України було зареєстровано декілька законопроєктів про статус парламентської опозиції та окремих прав парламентської меншості: проєкт Закону № 1211 від 30 серпня 2019 року. Хоча законопроєкт визначає поняття парламентської опозиції та її права, він закріплює статус опозиції за найбільшою фракцією, яка не увійшла до парламентської більшості та оголосила про опозиційну діяльність. Окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції; він містить і низку інших недоліків. За результатами розгляду законопроєкту Головне науково-експертне управління Верховної Ради України рекомендувало відхилити законопроєкт. Законопроєкт включено до порядку чергової сесії Верховної Ради України, однак у першому читанні він не розглядався. Ймовірність його прийняття парламентом у першому читанні є мінімальною; законопроєкт № 1211-1 від 12 вересня 2019 року. Законопроєкт передбачає закріплення статусу опозиції за більшістю народних депутатів, які не ввійшли до парламентської більшості/коаліції та оголосили заяву про вступ у парламентську опозицію. Фракції, групи та народні депутати, які не увійшли ні до опозиції, ні до більшості, не отримують будь-яких додаткових прав у зв’язку зі здійсненням парламентом своїх повноважень. Як і законопроєкт № 1211, він містить низку положень, що не відповідають Конституції та є недосконалими. За результатами розгляду законопроєкту Головне науково-експертне управління Верховної Ради України рекомендувало відхилити законопроєкт. Законопроєкт включено до порядку чергової сесії Верховної Ради України, однак у першому читанні він не розглядався. законопроєкт № 12166 від 29 жовтня 2024 року. Законопроєкт передбачає підготовку порядку денного пленарних засідань Апаратом Верховної Ради України з урахуванням пропозицій фракцій та груп, які не входять до парламентської більшості (коаліції депутатських фракцій та груп), а також відведення окремого дня для розгляду питань, запропонованих такими фракціями та групами. Законопроєкт включено до порядку чергової сесії Верховної Ради України, однак у першому читанні він не розглядався. законопроєкт № 12166-1 від 14 листопада 2024 року. Проєкт пропонує надати право депутатським фракціям (депутатським групам) подавати пропозиції до проєкту порядку денного сесії Верховної Ради України та тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту. Законопроєкт включено до порядку чергової сесії Верховної Ради України, однак у першому читанні він не розглядався. законопроєкт № 12199 від 13 листопада 2024 року. Законопроєкт передбачає визначення прав позафракційних депутатів у законодавчому процесі (право на виступ із заявами, оголошеннями і пропозиціями в окремий день пленарних засідань, право на подання пропозицій до календарного плану роботи сесії та планів календарних засідань тощо). Законопроєкт включено до порядку чергової сесії Верховної Ради України, однак у першому читанні він не розглядався. Законопроєкти №№ 2011 та 1211-1 містять суттєві недоліки і суперечать як Конституції, так і міжнародним стандартам, тоді як інші законопроєкти регламентують лише вузькі аспекти опозиційної діяльності, не передбачаючи комплексного врегулювання статусу опозиції.
ІІІ.С.1.3. Розроблено, прийнято і впроваджено зміни до Регламенту Верховної Ради України, Законів України “Про комітети Верховної Ради України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про центральні органи виконавчої влади” щодо порядку здійснення оцінки впливу законопроектів та правового моніторингу прийнятих законів (ex post), а також з метою реалізації інших положень Закону України “Про правотворчу діяльність”	IV квартал 2027 р.	1 бал	Проведення оцінки впливу законопроєктів та правового моніторингу прийнятих законів було запроваджено Законом "Про правотворчу діяльність" (статті 30, 67-70 Закону), який також вніс відповідні зміни до Закону "Про комітети Верховної Ради України" щодо підготовки та затвердження парламентом планів правового моніторингу та проведення такого моніторингу парламентськими комітетами. Разом з тим, Закон "Про правотворчу діяльність" буде введений в дію лише через рік після припинення або скасування в Україні воєнного стану. Проведення оцінки впливу проєкту нормативно-правового акту Законом "Про правотворчу діяльність" регламентується лише рамково — Закон визначає лише предмет такої оцінки (актуальність і важливість проблеми, яка потребує врегулювання; альтернативні шляхи розв’язання цієї проблеми; показники, за якими оцінюється вплив проєкту на суспільні відносини; оптимальний шлях розв'язання проблеми тощо) та суб'єктів її проведення (якими є суб'єкти правотворчої ініціативи); однак при цьому він не визначає механізми верифікації проведеної оцінки впливу. За умови відсутності додаткового законодавчого регулювання цих питань і механізмів протидії законодавчому спаму, проведення оцінки впливу законопроєктів може перетворитися на звичайну формальність, що підтверджується і наявними формальними підходами до підготовки пояснювальних записок до законопроєктів (за Законом, оцінка впливу законопроєкту включатиметься до пояснювальних записок до законопроєктів). Будь-яких проєктів змін до Закону "Про правотворчу діяльність" та відповідного суміжного законодавства (Регламенту Верховної Ради України, додаткових змін до Закону "Про комітети Верховної Ради України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади" тощо), які б деталізували положення Закону "Про правотворчу дільність" в частині здійснення ex ante та ex post моніторингу або заповнювали відповідні прогалини Закону, станом на жовтень 2026 року підготовлено та прийнято не було. Згідно зі Звітом Міністерства юстиції України про стан виконання Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, Наказом Міністерства юстиції України від 19 вересня 2025 року № 934/7 було утворено робочу групу щодо розробки рекомендацій стосовно застосування загальних правил техніки нормопроєктування та підготовки інших актів, пов’язаних з виконанням положень Закону України “Про правотворчу діяльність”, а також з урахуванням заходів, передбачених Дорожніми картами (“Удосконалення Закону України “Про правотворчу діяльність” та “Прийняття проєктів актів, спрямованих на реалізацію Закону України “Про правотворчу діяльність”), до складу якої увійшли представники Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України та міністерств, а також міжнародні експерти. Зміни до відповідних законів розроблятимуться цією Робочою групою. У відкритому доступі інформація про діяльність цієї Робочої групи відсутня. Дослідницька служба парламенту спільно з Центром політико-правових реформ підготувала Путівник постзаконодавчого контролю. Декілька документів щодо проведення ex ante та ex post моніторингу підготувала також Лабораторія законодавчих ініціатив (Посібник з методології оцінки законодавчого впливу (Друга редакція, 2025 рік), Посібник із підготовки оцінки законодавчого впливу 2022 року; Методологія оцінки законодавчого впливу). У 2017 році Вестмінстерська фундація за демократію підготувала Посібник з постзаконодавчого контролю, а у 2023 році — мануал "Парламентські інновації через постзаконодавчий контроль", які використовуються при проведенні ex post моніторингів парламентами низки держав світу (в Україні — у процесі підготовки звітів за результатами ex post моніторингу; більш детально див. аналіз виконання заходу ІІІ.С.1.4. ДКФДІ). Хоча підготовка цих документів є позитивним кроком у напрямі запровадження ex ante та ex post моніторингів, вони є рекомендаційними і не можуть усунути проблем і прогалин у законодавчому регулюванні цих моніторингів.
ІІІ.С.1.4. Впроваджено передбачений Законом України “Про правотворчу діяльність” механізм правового моніторингу (ex post) як систематичну комплексну контрольну діяльність, спрямовану на відстеження, аналіз та оцінку реалізації прийнятих законів	Впродовж 3 років з дня введення в дію Закону України “Про правотворчу діяльність”	2 бали	Хоча Закон "Про правотворчу діяльність" (зокрема і в частині ex post моніторингу) буде введений у дію через рік після скасування/припинення воєнного стану, на практиці низка комітетів Верховної Ради України самостійно або у співпраці з громадськими організаціями (Лабораторія законодавчих ініціатив та інші) та проєктами міжнародної технічної допомоги (Вестмінстерська фундація за демократію) з 2021 року впроваджують пілотні проєкти з ex post моніторингу. Серед прикладів – підготовлені за підтримки та участі Вестмінстерської фундації за демократію: Узагальнення результатів дослідження ефективності впровадження Закону України “Про міжнародне територіальне співробітництво України” від 23 квітня 2024 року №3668-ІХ (Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, 2026 рік); Аналіз ефективності реалізації положень Закону "Про основні засади молодіжної політики" (Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту, 2024 рік); Аналіз ефективності реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення умов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку, 2024 рік); Аналіз ефективності реалізації положень Закону України "Про ринок природного газу" (Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, 2024 рік); Короткий огляд дослідження практики застосування та ефективності Закону України "Про енергетичну ефективність" (Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, 2023 рік); Звіт за результатами проведеного на запит Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування дослідження практики застосування та ефективності законодавства з організації надання адміністративних послуг (2022 рік) тощо. Водночас через відкладення терміну введення у дію Закону "Про правотворчу діяльність" проведення ex post моніторингів практикується далеко не всіма комітетами, і навіть у тих комітетах, які проводять такі моніторинги та готують відповідні звіти за їх результатами, моніторинги все одно здійснюються лише щодо певних законів, тобто не мають періодичного та системного характеру. З іншого боку, сам факт їх проведення є помітним прогресом у напрямі запровадження системного та якісного постзаконодавчого моніторингу, особливо з урахуванням того, що до скасування воєнного стану їх проведення є правом, а не обов'язком відповідних парламентських комітетів.
ІІІ.С.1.5. Розроблено, прийнято і впроваджено законодавство про удосконалення законодавчого процесу (включно з вирішенням проблеми “законодавчого спаму” та посиленням спроможності парламентських комітетів здійснювати обов'язкові експертизи законопроектів) з урахуванням кращих практик та рекомендацій Венеційської комісії та Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб	IV квартал 2027 р.	0 балів	Протягом 2019–2021 років на розгляд парламенту було внесено кілька законопроєктів щодо вдосконалення регулювання окремих вузьких аспектів законодавчого процесу: законопроєкт № 2060 від 4 вересня 2019 року (проєкт визначає максимальний строк між підготовкою висновку головного комітету на законопроєкт та розглядом законопроєкту парламентом; передбачає обмеження застосування процедури скороченого розгляду законопроєктів та кількості питань, які можуть розглядатись протягом тижня за скороченою процедурою обговорення не більш ніж 5 питаннями; закріплює заборону прийняття законопроєктів у першому читанні та, одночасно, в цілому). Законопроєкт включено до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України поточного скликання, однак станом на жовтень 2026 року у першому читанні він розглянутий не був (Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України у 2020 році рекомендував повернути його на доопрацювання); законопроєкт № 3830 від 10 липня 2020 року передбачає залучення головного комітету та Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до підготовки остаточної редакції законопроєкту до його розгляду у другому читанні. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував повернути його на доопрацювання; у першому читанні законопроєкт не розглядався; законопроєкт № 6165 від 11 жовтня 2021 року пропонує запровадити оцінку наслідків впливу законопроєктів на економіку та соціальну сферу. Проєкт включено до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України 9 скликання, однак у першому читанні він не розглядався. Хоча ці законопроєкти і передбачають розв'язання певних проблем законодавчого процесу, жоден з них не пропонує комплексного рішення проблеми законодавчого спаму та посилення спроможності парламентських комітетів у проведенні експертизи законопроєктів. Крім того, ймовірність їх прийняття (з урахуванням позиції Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України) у запропонованій редакції є мінімальною.
ІІІ.С.1.6. Розроблено, прийнято та впроваджено законодавство про забезпечення ефективності роботи Верховної Ради України в умовах воєнного стану або надзвичайного стану (організація роботи, висвітлення діяльності, забезпечення доступу громадян до документів тощо)	IV квартал 2027 р.	2 бали	З травня 2025 року на розгляд Верховної Ради України було внесено декілька законопроєктів, спрямованих на усунення окремих проблем законотворчого процесу (наприклад, законопроєкт № 15256 від 18 травня 2026 року, який визначає процедуру опублікування законів у випадку їх непідписання Президентом у встановлений строк і неповернення до Верховної Ради з пропозиціями Президента; № 15135 від 6 квітня 2026 року та № 15330 від 15 червня 2026 року щодо обов'язкової оцінки конституційності проєктів на етапі їх попереднього розгляду), однак жоден з них не стосувався підвищення ефективності роботи Верховної Ради України саме в умовах воєнного стану та не був прийнятий у першому читанні. 14 січня 2025 року парламентом було прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації", який набув чинності 20 січня 2026 року (більш детально див. аналіз виконання заходів ІІІ.А.1.6. та ІІІ.С.1.5.).
ІІІ.С.1.7. Розроблено, прийнято та впроваджено законодавство про проведення гендерно-правової експертизи законопроектів	IV квартал 2027 р.	2 бали	2 лютого 2021 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України було внесено проєкт закону № 5005 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації та дотримання етики народним депутатом України". Законопроєкт передбачає механізми забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків при формуванні складу парламентських комітетів, запровадження гендерних квот при розподілі керівних посад у комітетах, обов'язковість проведення гендерної експертизи законопроєктів. 14 грудня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував прийняти цей законопроєкт у першому читанні, однак у першому читанні законопроєкт не розглядався (хоча і був включений до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України 9 скликання).
ІІІ.С.1.8. Прийнято та впроваджено законодавство про створення і функціонування парламентської служби, спроможної ефективно забезпечувати роботу Верховної Ради України	IV квартал 2026 р.	2 бали	21 грудня 2020 року група народних депутатів України внесла на розгляд парламенту проєкт Закону "Про парламентську службу" (№4530). Хоча законопроєкт є кроком уперед у напрямку створення парламентської служби, низка його положень містить суттєві недоліки, які не можуть бути усунуті в процесі підготовки до другого читання: він не передбачає переосмислення ролі Апарату Верховної Ради у відносинах з Верховною Радою України, зберігає контроль Голови Верховної Ради України на Керівником Апарату парламенту, передбачає відмінний від загального (встановленого для Апарату парламенту) порядок проходження служби у парламентських комітетах та збереження подвійного підпорядкування секретаріатів комітетів голові комітету і Керівнику Апарату Верховної Ради України тощо. Законопроєкт був прийнятий у першому читанні 28 січня 2021 року та в другому читанні не розглядався; порівняльна таблиця проєкту до другого читання підготовлена не була. П'ятирічна затримка в розгляді законопроєкту може свідчити про низький рівень його пріоритетності і відсутність реальної політичної волі до реформи парламентської служби.
ІІІ.С.1.9. У Верховній Раді Україні створено Офіс нормопроектування, завданням якого є надання допомоги народним депутатам України в реалізації їхньої законодавчої ініціативи, зокрема: підготовлено концепцію функціонування Офісу нормопроектування з урахуванням кращого міжнародного досвіду; підготовлено та прийнято нормативні документи щодо діяльності Офісу нормопроектування, комплектування та навчання його персоналу; забезпечено поетапну реалізацію компетенцій Офісу нормопроектування (підготовки пропозицій і поправок до законопроектів, а в перспективі – законопроектів)	IV квартал 2027 р.	0 балів	У 2023 році Програма "РАДА: наступне покоління" USAID підготувала Концепцію створення Офісу нормопроєктування при Апараті Верховної Ради України. Широкого обговорення цієї Концепції із залученням всіх зацікавлених сторін не проводилось: програма "Рада: наступне покоління" лише організувала у квітні 2024 року один воркшоп "Аспекти цифровізації нормопроєктування" та провела інформаційну кампанію на своїй сторінці у Facebook (березень-травень 2023 року) щодо досвіду функціонування закордонних офісів нормопроєктування. Під час обговорення реалізації Закону "Про правотворчу діяльність" 12 квітня 2024 року, Голова Верховної Ради заявив про необхідність створення Офісу нормопроєктування та Бюджетного офісу, однак будь-яких кроків у напрямі реалізації цих заяв із того часу зроблено не було.
ІІІ.С.1.10. Розроблено, прийнято та впроваджено зміни до Закону України “Про публічні консультації” щодо поширення його вимог на законопроекти народних депутатів України	IV квартал 2027 р.	0 балів	На етапі розгляду проєкту Закону "Про публічні консультації" низка громадських організацій наголошувала на необхідності поширення його вимог на законопроєкти народних депутатів України, однак у прийнятому законі цю пропозицію враховано не було. Законопроєкти, які б передбачали усунення цього недоліку, публічно не обговорювались та не вносились на розгляд Верховної Ради України.
ІІІ.С.1.11. Розроблено, прийнято і впроваджено оновлене законодавче регулювання про помічників народних депутатів України щодо їхньої реєстрації та подання ними декларацій	IV квартал 2027 р.	0 балів	Після виключення у 2020 році помічників-консультантів народних депутатів з переліку суб'єктів декларування та з-під дії інших антикорупційних обмежень, будь-яких законодавчих ініціатив, які б передбачали відновлення дії скасованих норм підготовлено не було. Не було підготовлено і будь-яких інших змін до законодавства, які б оновлювали регулювання статусу помічників народних депутатів України.
ІІІ.С.1.12. Прийнято та впроваджено комплексне законодавство, що забезпечує: порядок визначення пріоритетних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та відповідних невідкладних законопроектів; подання таблиці відповідності до кожного євроінтеграційного законопроекту; здійснення додаткових експертиз всіх нових законодавчих пропозицій (законопроектів, поправок, пропозицій до законопроектів, що готуються до першого та наступних читань), які стосуються європейської інтеграції та ініціюються народними депутатами України; переклад відповідного закону однією з мов Європейського Союзу протягом місяця з дня його прийняття	IV квартал 2026 р.	4 бали	1 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (Постанова Кабінету Міністрів України № 438). Національна програма створює системну рамку для планування, координації та моніторингу виконання Україною зобов'язань щодо адаптації національного законодавства до права ЄС. Постановою прямо встановлено, що ДКФДІ, поряд з іншими дорожніми картами в межах кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”, є складовою частиною Національної програми. Також 11 червня 2026 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 4912-IX “Про парламентську підтримку переговорного процесу про набуття Україною членства в Європейському Союзі”, яка стала важливим елементом подальшої інституціоналізації парламентського супроводу переговорного процесу та нормативно закріпила низку механізмів взаємодії Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України у сфері європейської інтеграції (більш детально див. аналіз виконання заходу ІІІ.А.1.5. ДКФДІ). Серед іншого, Постанова запровадила механізм парламентського супроводу виконання Національної програми, у тому числі шляхом її врахування комітетами при формуванні пропозицій до плану законопроєктної роботи та запровадження щоквартального звітування Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про стан її виконання. Хоча затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу та прийняття Верховною Радою України Постанови № 4912-IX не тотожні прийняттю та впровадженню комплексного законодавства, передбаченого заходом ІІІ.С.1.12. ДКФДІ, вони все ж є помітним кроком уперед у напрямі забезпечення реалізації цього заходу. На розгляд Верховної Ради України також було внесено кілька законопроєктів, які передбачають виконання відповідного заходу ДКФДІ, зокрема законопроєкти №№ 8242, 13653 та 13653-1 (більш детально див. аналіз виконання заходу ІІІ.А.1.5. ДКФДІ). Хоча законопроєкти №№ 13653 та 13653-1 були розглянуті Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, цей Комітет не є головним з їх підготовки та попереднього розгляду, а тому – не може вплинути на швидкість їх розгляду та прийняття парламентом (головним комітетом щодо цих двох законопроєктів є Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України).
ІІІ.С.2.1. Розроблено, прийнято і впроваджено комплексне законодавство про забезпечення ефективного парламентського контролю за формуванням Урядом політики та забезпечення узгодженості політики і законодавства	IV квартал 2027 р.	0 балів	10 березня 2020 року в парламенті було зареєстровано проєкт Закону № 3195, який пропонує закріпити обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про його діяльність при розгляді питання про його звільнення (підставою якого було його особиста заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України та на пленарному засіданні Верховної Ради України, врегулювати порядок подання такого звіту та його розгляду. 17 грудня 2025 року закон було прийнято і відправлено на підпис Президенту, однак станом на жовтень 2026 року Президент не застосував до нього право вето і не підписав прийнятий закон. Водночас цей законопроєкт не передбачає комплексного забезпечення ефективного парламентського контролю за формуванням Урядом політики та забезпечення узгодженості політики і законодавства. Будь-яких інших проєктів законодавчих актів, які б передбачали виконання заходу ДКФДІ, підготовлено не було.
ІІІ.С.3.1.У Верховній Раді України створено фінансовобюджетний офіс, основними завданнями якого є підготовка для народних депутатів України аналітичної інформації та надання їм допомоги з питань публічних фінансів при опрацюванні законопроектів, аналізі та оцінці реалізації прийнятих законів, розробці законодавчих ініціатив з відповідними фінансово- економічними обґрунтуваннями	IV квартал 2027 р.	1 бал	Ідею створення Парламентського бюджетного офісу обговорюють ще з 2021 року, однак далі опитувань народних депутатів щодо необхідності його створення (програма "РАДА: нове покоління", 2024 рік), розміщення декількох колонок в електронних медіа народним депутатом Павлом Фроловим ("Слуга народу"), обговорень концепції створення цього Офісу в січні 2025 року та підготовки Дослідницькою службою Верховної Ради інформаційної довідки щодо його створення, реалізація цієї ідеї не знайшла: будь-яких комплексних законопроєктів щодо створення цього Офісу та його статусу підготовлено та зареєстровано у парламенті не було.

ІV. РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Номер, назва заходу ДКФДІ	Строк виконання заходу	Оцінка (бал)	Коментарі/обґрунтування
IV.A.1.1. Затверджено та забезпечено виконання плану заходів на 2025 – 2026 роки щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки, затвердженої Указом Президента України від 27.09.2021 № 487, в якому визначені заходи, спрямовані на виконання завдань Національної стратегії з питань громадської участі, створення сприятливих умов для формування та діяльності інститутів громадянського суспільства, їх участі у соціально-економічному розвитку, міжсекторальної співпраці, а також строки та індикатори виконання заходів	IV квартал 2026 р.	4 бали	План заходів з реалізації у 2025–2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2025–2026 роки було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 246-р. Хоча План був підготовлений у співпраці з організаціями громадянського суспільства, він не повністю відображає реальні виклики, з якими стикаються організації громадянського суспільства (наприклад, в частині регулювання фінансово-господарської діяльності, напрямів використання коштів тощо для громадських організацій у ряді випадків є більш жорстким, ніж для бізнесу). У Плані заходів визначено перелік заходів на виконання Стратегії, для кожного заходу — строк його виконання, партнерів у виконанні (зокрема серед громадських організацій і міжнародних донорів/проєктів міжнародної технічної допомоги), індикатори виконання та очікувані результати. З Інформації Секретаріату Кабінету Міністрів про стан виконання Плану заходів станом на 1 січня 2026 року (інформація за наступний період моніторингу виконання Плану заходів не оприлюднювалась) випливає, що більшість заходів Плану виконуються у повному обсязі і своєчасно, однак деякі заходи не виконуються взагалі або виконуються із затримкою. Реалізація низки заходів ускладнюється браком міжнародного фінансування на цілі, пов'язані з розвитком громадянського суспільства, уповільненням роботи парламенту та євроінтеграційних процесів, частими змінами у складі Уряду та прийняттям законів у редакціях, які не були погоджені з організаціями громадянського суспільства. Представники українських громадських організацій наголошували на тому, що не всі заходи Плану були виконані, що сама Стратегія та План заходів є застарілими і не відповідають викликам воєнного часу, а також підкреслювали потребу в проведенні аудиту виконання Плану перед розробкою нової Національної стратегії та нового Плану заходів з її реалізації.
IV.A.1.2. Затверджено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027 – 2032 роки, що за результатами проведення публічних консультацій визначатиме основні напрями та завдання органів публічної влади для сприяння розвитку громадянського суспільства і подальшого посилення сприятливого середовища для громадянського суспільства в Україні	I квартал 2027 р.	1 бал	Згідно зі Звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026 року, в І кварталі 2026 року підготовка проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027–2032 роки перебувала на початковому етапі (проведення зустрічей представників Секретаріату Кабінету Міністрів з представниками міжнародних організацій для обговорення питань, пов'язаних з розробкою проєкту Стратегії тощо). 12 червня 2026 року ІСАР "Єднання" розпочало збір пропозицій організацій громадянського суспільства щодо пріоритетів проєкту Стратегії. ІСАР "Єднання", Програма підтримки ОБСЄ для України у партнерстві з Секретаріатом Кабінету Міністрів України влітку 2026 року провели попереднє дослідження ключових потреб, викликів і тенденцій у діяльності організацій громадянського суспільства, результати якого, згідно з інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів, буде покладено в основу напрацювання проєкту нової Національної стратегії. Ці результати було представлено під час вебінару "Нова Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства: потреби громадського сектору та нові виклики" 17 вересня 2026 року. Окремі представники неурядових організацій звертали увагу на те, що підготовка проєкту Національної стратегії загалом є недостатньо відкритою та інклюзивною. Для забезпечення прозорості й інклюзивності процесу її підготовки 17 вересня 2026 року Секретаріат Кабінету Міністрів оголосив про формування громадсько-урядової платформи для підготовки Стратегії та запросив заінтересованих учасників долучитися до цієї платформи.
IV.A.1.3. Затверджено та забезпечено виконання плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027 – 2032 роки	IV квартал 2027 р.	0 балів	Оскільки станом на жовтень 2026 року підготовка проєкту Національної стратегії тривала, План заходів щодо її реалізації підготовлений і затверджений не був.
IV.A.2.1. Вивчено практику застосування стандартів Європейського Союзу та Ради Європи щодо стратегічних позовів проти участі громадськості та національного законодавства щодо забезпечення захисту фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у громадській діяльності з питань, що становлять суспільний інтерес, включаючи журналістів, видавців, медіа, викривачів, правозахисників, митців, науковців і дослідників, а також громадських об’єднань, професійних спілок та інших інститутів громадянського суспільства, від судових проваджень, ініційованих з метою перешкоджання їх публічній діяльності та підготовлено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства	IV квартал 2026 р.	5 балів	25 червня 2025 року за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова була створена спеціальна Робоча група з напрацювання ефективних механізмів протидії стратегічним позовам проти участі громадськості (SLAPP-позовів). Робоча група мала запропонувати чітке законодавче визначення SLAPP-позову, розробити правові гарантії запобігання зловживанню процесуальними правами, запровадити процедурні механізми захисту від відповідних судових зловживань. До складу Робочої групи увійшли 25 членів: представники громадських організацій, Омбудсмена, медіаексперти, юристи, народні депутати та інші зацікавлені сторони. Робоча група вивчила досвід ЄС та Ради Європи у відповідній сфері та, за словами одного з членів Робочої групи, намагалась адаптувати його до національного законодавства та судової практики. 7 квітня 2026 року Робоча група оголосила про початок публічних консультацій щодо підготовленого нею законопроєкту "Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами" зі строком подання пропозицій до 25 квітня 2026 року. 10 липня 2026 року у Національній Раді України з питань телебачення і радіомовлення було презентовано результати проведених публічних консультацій.
IV.A.2.2. Внесено зміни до законодавства з метою його гармонізації з Директивою (ЄС) 2024/1069 Європейського Парламенту та Ради від 11.04.2024 про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами (“Стратегічні позови проти участі громадськості”)	IV квартал 2027 р.	2 бали	30 вересня 2026 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт № 16117 “Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом”. 1 жовтня 2026 року його було направлено на розгляд профільного парламентського комітету. У першому читанні законопроєкт станом на жовтень 2026 року не розглядався. Окремі тенденції у законотворчій діяльності є несумісними як із цим законопроєктом, так і зі стандартами ЄС та Ради Європи у сфері протидії SLAPP-позовам — 21 вересня 2025 року у парламенті було зареєстровано проєкт Закону № 14057 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги другої". Цей проєкт передбачав розширення можливостей для судового блокування матеріалів ще до їх публікації, запроваджував надмірно широке за змістом право на відповідь та дозволяв блокувати вебсторінки онлайн-медіа як засіб захисту порушених особистих прав. Цей проєкт отримав критичну оцінку з боку громадських організацій і 28 квітня 2026 року був знятий з розгляду.
IV.A.2.3. Забезпечено усунення потенційних та реальних перешкод і захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами відповідно до стандартів Європейського Союзу та Ради Європи щодо стратегічних позовів проти участі громадськості	Постійно	0 балів	13 лютого 2025 року для суддів місцевих та апеляційних судів було проведено семінар "Право і медіа: судова практика в умовах цифрових трансформацій", в ході якого суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк виступив з презентацією-лекцією на тему "SLAPP-позови як виклик правосуддю: інструменти ідентифікації, юридичні підходи та захист права на свободу вираження поглядів". Разом з тим, ця лекція не є правовою позицією Верховного Суду і не може вплинути на ефективність правозастосовної практики з цих питань. Згідно зі Звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026 року, в І кварталі 2026 року виконання заходу не здійснювалось. Його належне виконання взагалі є неможливим до прийняття законопроєкту "Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом” як закону. Між тим, цей проєкт було лише зареєстровано у Верховній Раді України, і в першому читанні його не розглядали (більш детально див. аналіз виконання заходу IV.A.2.2.).
IV.B.1.1. Запроваджено єдині підходи до забезпечення реалізації права громадян на громадський нагляд шляхом розроблення і затвердження типового положення про раду громадського контролю при органах правопорядку та прокуратури	IV квартал 2025 р.	0 балів	Ради громадського контролю діють при низці органів правопорядку (ДБР, НАБУ тощо — положення про такі ради були затверджені ще на початку 2020 років). Однак єдиного підходу до визначення їх статусу, повноважень, взаємовідносин з органами, при яких їх було створено, вироблено так і не було. При Офісі Генерального прокурора і місцевих прокуратурах такі ради громадського контролю створені не були. Станом на жовтень 2026 року типове положення про раду громадського контролю при органах правопорядку і прокуратури розроблено/презентовано на публічних заходах та затверджено не було.
IV.B.2.1. Із залученням інститутів громадянського суспільства опрацьовано питання удосконалення конкурсних процедур з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, зокрема, в частині переліку витрат для реалізації програм (проектів, заходів) та складових витрат на реалізацію програм (проектів, заходів) та внесено зміни у відповідні накази Міністерства соціальної політики України, Міністерства молоді та спорту України і Міністерства у справах ветеранів України	IV квартал 2026 р.	1 бал	Порядок проведення конкурсу з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1049. Протягом 2025 та 2026 років системних змін, які б передбачали удосконалення конкурсних процедур з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, зокрема, в частині переліку витрат для реалізації програм (проєктів, заходів) та складових витрат на реалізацію програм (проєктів, заходів) підготовлено не було — і проєкти таких змін з інститутами громадянського суспільства не обговорювались. Чи не єдиними зрушеннями у напрямку виконання заходу ДКФДІ стало прийняття 1 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України Постанови № 1252 "Про затвердження Порядку надання державної підтримки молодіжним та дитячим громадським об’єднанням, іншим суб’єктам молодіжної роботи шляхом надання бюджетних грантів як проєктної підтримки за рахунок коштів державного бюджету, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", а також Постанови № 1031 від 19 серпня 2026 року “Про затвердження Порядку надання державної підтримки молодіжним та дитячим громадським об’єднанням шляхом надання бюджетних грантів як інституційної підтримки за рахунок коштів державного бюджету та внесення зміни до пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів державної молодіжної політики та утвердження української національної та громадянської ідентичності”. Передбачені Постановою № 1252 зміни стосуються специфіки фінансування проєктів у молодіжній сфері, але загальний механізм конкурсів нею змінено не було. Постановою № 1031 запроваджено бюджетні гранти як інституційну підтримку молодіжних і дитячих громадських об’єднань. Прийом конкурсних пропозицій завершився 23 вересня 2026 року; також було оприлюднено реєстри отриманих заявок і технічного відбору з урахуванням доопрацювань. 18 березня 2026 році Мінмолоді також було уточнено (Наказ Мінмолоді № 1548) правила конкурсного відбору і виділення бюджетних коштів об'єднанням спортивного спрямування — визначено критерії надання відповідної підтримки, умови її надання, перелік витрат, що можуть фінансуватись, вимоги до учасників конкурсів, допустимі напрями і статті витрат, критерії оцінки конкурсних пропозицій. Наказ забезпечує реалізацію базової Постанови Кабінету Міністрів України № 1049, однак не змінює основних передбачених нею процедур. Мінсоцполітики та Мінветеранів в проведенні конкурсів застосовують загальний порядок їх проведення, передбачений Постановою Кабінету міністрів України № 1049.
IV.B.2.2. Організовано та проведено навчальні заходи для представників інститутів громадянського суспільства з питань підготовки програм (проектів, заходів) для участі у конкурсах	Постійно до IV кварталу 2026 р.	3 бали	Міністерства у справах ветеранів України, соціальної політики та праці, молоді та спорту України, а також обласні (Київська міська) державні адміністрації періодично проводять навчальні заходи для представників громадських організацій з питань підготовки грантових заявок, участі у конкурсах тощо (онлайн практикуми для громадських об'єднань ветеранів Міністерства у справах ветеранів України "Грантрайтинг: як ідею перетворити на конкурентоспроможну проєктну пропозицію", вебінари того ж Міністерства у 2024 році з підвищення спроможностей громадських організацій ветеранів у 2024 році тощо, тренінги з фандрейзингу для громадських організацій, що проводились у 2025 році Міністерством культури тощо). Основною проблемою проведення цих заходів є те, що вони орієнтовані на невеликі групи учасників (у переважній більшості — кілька десятків учасників), проводяться не всіма міністерствами та державними адміністраціями і присвячуються точковим/вузьким питанням (збір донатів, написання грантових заявок тощо), тобто цим заходам бракує системності й охоплення великої аудиторії учасників. Проведення заходів також залежить від наявності недержавного фінансування (у багатьох випадках міністерства проводили їх за підтримки ІСАР "Єднання")
IV.B.2.3. Проведено навчальні заходи для представників органів виконавчої влади з питань організації та проведення конкурсів з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства	Постійно до IV кварталу 2026 р.	3 бали	В рамках реалізації заходу ДКФДІ Мінмолоді у квітні 2025 року провело Всеукраїнський семінар-тренінг "Співпраця" для 55 представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, молодіжних центрів щодо використання електронної системи проведення конкурсів (модуль "Е-конкурси" платформи "ВзаємоДія"), а Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю на власному вебсайті розмістив навчальні матеріали, записи вебінарів та роз'яснення з цих питань. Навчальні заходи з питань організації та проведення конкурсів також проводили обласні державні адміністрації (наприклад, у 2025 році Волинська обласна державна адміністрація проводила тематичне навчання для 200 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; аналогічні заходи проводили також Житомирська, Сумська, Чернігівська, Тернопільська, Рівненська й інші обласні державні адміністрації). Водночас охоплення навчальними заходами державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування залишається невисоким і стосується не всіх аспектів організації та проведення конкурсів (значна увага зміщена в бік особливостей проведення е-конкурсів).
IV.B.2.4. Із залученням інститутів громадянського суспільства опрацьовано питання щодо удосконалення механізму підтримки на конкурсних засадах громадських об'єднань осіб з інвалідністю та ветеранів війни, внесено зміни до нормативно-правових актів	Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану (з урахуванням дії особливого періоду)	0 балів	Порядок проведення конкурсу з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю та ветеранів війни, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1049, дія якої поширюється на конкурси для всіх інститутів громадянського суспільства без окремої диференціації. Оскільки будь-яких системних змін до цієї Постанови станом на жовтень 2026 року не опрацьовувалось (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.B.2.1.), не було визначено і специфіку механізмів підтримки на конкурсних засадах громадських об'єднань осіб з інвалідністю та ветеранів війни
IV.B.2.5. Із залученням інститутів громадянського суспільства, розроблено і впроваджено законодавство про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, спрямоване на реалізацію положень Рекомендацій FATF та EBA, в частині запровадження цілеспрямованих, пропорційних та ризик-орієнтованих заходів, що не порушують і не перешкоджають законній діяльності неприбуткових організацій	IV квартал 2027 р.	1 бал	Оскільки засновники ГО не мають часток чи паїв у капіталі, а майно належить самій організації, більшість громадських організацій об’єктивно не мають кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" закріплено перелік винятків з обов’язку визначати наявність або відсутність КБВ у юридичних осіб (політичні партії, професійні спілки, творчі спілки, організації роботодавців, адвокатські об'єднання тощо). Громадські обʼєднання та благодійні організації до цього переліку не входять, що створює необхідність постійного оновлення ними даних у банку, де відкрито їх рахунки. З іншого боку, оновлення цих даних супроводжується значними правовими та практичними труднощами через невідповідність підходів фінансового моніторингу, розрахованих на комерційні компанії, специфіці неприбуткового сектору. Головна проблема полягає в тому, що класичний критерій прямого вирішального впливу (володіння часткою не менше 25% капіталу) до громадських об'єднань застосувати неможливо, оскільки вони не мають статутного капіталу чи часток володіння. Відповідно до розʼяснень Міністерства юстиції, більшість громадських об'єднань взагалі не мають КБВ, однак все одно зобовʼязані подавати структуру власності та офіційно фіксувати в ЄДР статус “КБВ відсутній” з обґрунтуванням причини. Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу орієнтує банки при перевірці клієнта — неприбуткової організації на перевірку її засновників, тоді як функція засновника фактично вичерпується після державної реєстрації юридичної особи. цей підхід не узгоджується з рекомендаціями FATF, які в разі об’єктивної неможливості встановити КБВ пропонують орієнтуватися на осіб, що фактично здійснюють значний контроль і приймають стратегічні рішення (керівників та членів колегіальних органів управління), а не на формальний майновий критерій. Станом на жовтень 2026 року проєкт змін до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, спрямований на реалізацію положень Рекомендацій FATF та EBA в частині запровадження цілеспрямованих, пропорційних та ризикоорієнтованих заходів, що не порушують і не перешкоджають законній діяльності неприбуткових організацій (який, зокрема, передбачав би вирішення наведених вище проблем), підготовлено не було. Згідно зі Звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026, 26 березня 2026 року Міністерством фінансів було проведено робочу зустріч за участю представників Національного банку України, Державної служби фінансового моніторингу України, Міністерства юстиції України і Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) для обговорення етапів та напрацювання подальших кроків у напрямі розробки відповідних законодавчих змін. У квітні 2025 року ЦЕДЕМ спільно з Академією фінансового моніторингу за підтримки Офісу Ради Європи запустили навчальний курс із фінансового моніторингу громадського сектору, тоді як у грудні 2025 року Держфінмоніторинг підготував типологічне дослідження "Ризики та загрози легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму в умовах військової агресії російської федерації — 2025" (окремий розділ дослідження присвячений використанню неприбуткових організацій у незаконній діяльності та зловживанням благодійною допомогою). ЦЕДЕМ також підготував низку досліджень і рекомендацій щодо перевірки партнерів/донорів, мінімізації ризиків блокування діяльності громадських організацій, типову політику громадської організації щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, однак усі ці документи та ініціативи так і не вилились у напрацювання проєкту необхідних законодавчих змін.
IV.B.3.1. Прийнято постанову Кабінету Міністрів України щодо залучення (закупівлі) соціальних послуг у надавачів соціальних послуг недержавного сектору за кошти державного бюджету	IV квартал 2026 р.	4 бали	14 січня 2026 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг", якою було затверджено Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку (case management), а також внесено зміни до низки інших постанов Уряду, які стосуються порядку закупівлі соціальних послуг у надавачів соціальних послуг недержавного сектору за кошти державного бюджету (зокрема, постанов щодо критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, порядку здійснення контролю за додержанням вимог Закону України "Про соціальні послуги", порядку встановлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, порядку моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг тощо). Ця Постанова є частиною реформи соціального захисту, децентралізації та посилення ролі громад у наданні соціальних послуг. Її основними позитивами є встановлення чітких правил залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг через договори та соціальне замовлення, забезпечення доступу відповідних організацій до бюджетного фінансування, підвищення професійних стандартів надання послуг недержавним сектором та перехід від пасивної допомоги до активного супроводу. Разом з тим, Постанова містить і низку недоліків: посилює адміністративне навантаження на недержавний сектор (звітність, забезпечення відповідності критеріям), ставить надавачів послуг у залежність від фінансової спроможності громад, створює ризик формального застосування конкурсів і конкуренції з комунальними установами, а також потенційно надмірного регулювання недержавних надавачів. 25 червня 2025 року Уряд також прийняв Постанову "Про реалізацію експериментального проєкту із закупівлі соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю", яка запустила дворічний експериментальний проєкт апробації нової соціальної послуги — комплексного розвитку та догляду за дітьми з інвалідністю. Постанова є частиною ширшої реформи системи соціальних послуг (демонополізація, принцип "гроші ходять за дитиною", залучення недержавного сектору у надання соціальних послуг), однак передбачений нею проєкт є обмеженим (громади визначаються Фондом соціального захисту людей з інвалідністю; експеримент стосується лише однієї послуги і є обмеженим у часі), залежить від бюджетних асигнувань і спроможності надавачів, потребує якісного моніторингу і координації з освітніми послугами.
IV.B.3.2. Із залученням інститутів громадянського суспільства опрацьовано питання встановлення однакових правил оподаткування податком на додану вартість соціальних послуг надавачів державного та недержавного секторів і подано Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції	IV квартал 2025 р.	5 балів	18 червня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я шляхом укладення договорів керованого доступу". Цей Закон, серед іншого, передбачив єдине звільнення від ПДВ для соціальних послуг усіх надавачів, включених до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Підготовка законопроєкту відбувалася із залученням громадських організацій, зокрема Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД).
IV.B.4.1. Забезпечено оцінку ефективності механізмів податкового стимулювання благодійної діяльності та фінансової підтримки інститутів громадянського суспільства громадянами та суб’єктами господарювання, а також аналіз відповідного досвіду держав-членів Європейського Союзу та підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих механізмів в Україні	IV квартал 2027 р.	4 бали	Згідно зі звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026 року, Державна податкова служба України у 2025 році підготувала аналітичну інформацію про ефективність застосування механізмів податкового стимулювання благодійної діяльності, зокрема порогового значення обсягу коштів, вартості товарів, робіт і послуг, безоплатно переданих неприбутковим організаціям. Оцінку впливу відповідних механізмів на бюджетні надходження здійснено на основі даних декларування податку на прибуток підприємств за 2024 рік з урахуванням показників оподатковуваного прибутку за 2023 рік. У межах аналізу змодельовано три сценарії підвищення встановленого ліміту (з 4 % до 8 %, 10 % та 15 %), що дозволило оцінити потенційний фіскальний ефект та вплив на стимулювання благодійної діяльності. 25 лютого 2025 року було прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану", який збільшив ліміт для платників податку на прибуток підприємств до 8% оподатковуваного доходу попереднього року (замість 4%) на благодійну допомогу, за умови, що понад 4% спрямовано саме благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (положення діє до кінця року скасування режиму воєнного стану). Повноцінна оцінка ефективності застосування цього ліміту буде можлива лише у 2026 році за результатами річного декларування податку на прибуток (тобто за даними 2025 року). Міністерство фінансів спільно з ДПС і громадськими організаціями (УНЦПД, ЦЕДЕМ, ІСАР "Єднання", Український форум благодійників) у 2025 році опрацювало питання ефективності податкових стимулів для благодійності, однак подальша "відсоткова філантропія" (збільшення лімітів) не була підтримана Міністерством фінансів через потенційно високі бюджетні втрати від зменшення надходжень від податку на прибуток підприємств.
IV.B.5.1. Затверджено та забезпечено виконання Державної цільової програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року, що передбачає заходи, спрямовані на підвищення рівня інституційної спроможності організацій, що залучають волонтерів, налагодження їх ефективного діалогу з органами державної влади, територіальними громадами, створення умов для посилення соціального захисту та розширення соціальних гарантій для волонтерів, підвищення значущості волонтерства у суспільстві	IV квартал 2027 р.	4 бали	29 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Державну цільову соціальну програму з розвитку волонтерської діяльності на період до 2030 року. Забезпечення виконання програми контролюватиметься через подання центральними органами виконавчої влади й обласними (Київською міською, військовими) адміністраціями Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності інформації про стан її виконання (до 1 лютого кожного року). Перший публічний звіт про виконання програми, відповідно, буде доступний лише у першому кварталі 2027 року. Розробка Програми здійснювалась Міністерством соціальної політики у взаємодії з громадськими організаціями (ЦЕДЕМ, УНЦПД тощо). Хоча Програма має низку суттєвих переваг, вона містить і низку недоліків/ризиків: передбачає надмірне звітне й адміністративне навантаження на організації громадянського суспільства, нерівний доступ до державної підтримки, створює ризик централізації та зменшення автономії організацій громадянського суспільства внаслідок посилення ролі центральних органів виконавчої влади у координації волонтерства, передбачає невизначеність механізмів захисту волонтерів у зонах ризику тощо. На думку УНЦПД, програма має значний потенціал для зміцнення волонтерського руху в Україні, однак її результативність залежатиме від якості її імплементації, оцінити яку буде можливо вже у 2027 році.
IV.B.5.2. Із залученням інститутів громадянського суспільства опрацьовано питання спрощення умов для довгострокового перебування в Україні волонтерів – іноземців та працівників гуманітарних неурядових організацій – іноземців, у тому числі можливості вдосконалення відповідного міграційного законодавства, а також внесено на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції	IV квартал 2025 р.	4 бали	11 березня 2025 року на розгляд Верховної Ради України було внесено проєкт Закону № 13071 "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану". Він був прийнятий як закон 12 березня 2026 року, підписаний Президентом України та набув чинності 1 липня 2026 року. Закон скасував обов'язковість отримання довгострокової візи типу D для оформлення посвідки на тимчасове проживання (ПТП) — ПТП можна оформити без виїзду з України безпосередньо в територіальному органі ДМС або центрі надання адміністративних послуг за місцем проживання. Спрощення поширюється на іноземців/апатридів, які працюють у представництвах іноземних юридичних осіб — отримувачів гуманітарної допомоги, учасників міжнародних/регіональних волонтерських програм та осіб, залучених до діяльності організацій, що працюють з волонтерами. Спрощення діятиме протягом усього періоду воєнного стану та протягом року після його припинення/скасування. Основними недоліками прийнятого закону є відсутність регулювання порядку надання дозволів на працевлаштування, потенційні труднощі з підтвердженням статусу гуманітарної та волонтерської організації, складнощі міжвідомчої координації між ДМС, МВС, ДПСУ та Мінсоцполітики. На думку УНЦПД, ефективність запропонованих законом нововведень залежатиме від узгодженості підзаконних актів і адміністративної практики їх застосування, оцінити яку неможливо з огляду за короткий термін, що минув після набрання Законом чинності.
IV.C.1.1. З метою впровадження інноваційних форм участі у формуванні державної політики, вирішення питань місцевого значення, сприяння плюралізму та підзвітності прийняття рішень, а також сприяння захисту та просуванню безпечного та сприятливого середовища для інститутів громадянського суспільства, забезпечено прийняття законодавства для врахування Рекомендацій Європейської Комісії від 12.12.2023 C(2023) 8627 щодо сприяння залученню та ефективній участі громадян та інститутів громадянського суспільства в процесах формування державної політики, Рекомендації CM/Rec(2023)6 Комітету міністрів Ради Європи до держав-членів про дорадчу демократію, Рекомендації CM/Rec(2018)4 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо участі громадян у місцевому громадському житті та інших	IV квартал 2026 р.	1 бал	Наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2025 № 1894/7 утворено робочу групу з виконання заходів, передбачених планом заходів з реалізації у 2025–2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.03.2025 № 246, та Дорожніми картами з питань верховенства права, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління (зокрема щодо імплементації Закону України “Про публічні консультації” та впровадження європейських стандартів з питань громадської участі у національне законодавство). До її складу ввійшли представники державних інституцій, громадських організацій, міжнародні експерти. Крім цього, відповідно до Звіту Міністерства юстиції, здійснюється опрацювання позицій заінтересованих органів щодо доцільності внесення змін до національного законодавства. З цією метою Міністерство юстиції звернулося до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України (з липня 2026 року — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України), Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проханням надати відповідні пропозиції. Втім, широкого інформування у відкритих джерелах про результати роботи цієї групи не відбулося, як і не було оприлюднено концепції відповідних законодавчих змін, порівняльної таблиці відповідності національного законодавства рекомендаціям Європейської Комісії та Комітету Міністрів Ради Європи, а також будь-якого проєкту нормативно-правового акта, підготовленого за результатами роботи Міжвідомчої робочої групи. Поточний стан виконання заходу ДКФДІ свідчить про високу ймовірність недотримання строку його реалізації, визначеного ДКФДІ.
IV.C.1.2. Забезпечено вивчення досвіду Європейського Союзу і його держав-членів з впровадження інструментів деліберативної демократії (громадянські асамблеї та інше) та сприяння їх популяризації в Україні	IV квартал 2026 р.	3 бали	Вивчення та поширення досвіду ЄС і Ради Європи щодо деліберативних механізмів у 2025–2026 роках здійснювалося передусім через практичне пілотування. Офіс Ради Європи в Україні у рамках проєкту “Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України” (Плану дій РЄ для України на 2023–2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”) підтримав проведення перших в Україні громадських асамблей. Перші підтримані Радою Європи громадські асамблеї в Україні були створені й припинили діяльність у Звягельській та Славутицькій громадах у 2024 році. У Звягелі учасники Асамблеї розробили бачення розвитку громадських просторів та адвокаційний план для відповідних ініціатив, створили вісім ініціативних груп та запропонували ідею створення громадської організації, яка мала зосередитись на покращенні громадських просторів, залученні фінансування та участі у відповідних заходах. У Славутичі Асамблея розробила перелік практичних пропозицій щодо покращення політики управління відходами в громаді, який був переданий місцевій владі. У 2025–2026 роках Рада Європи підтримала новий цикл із трьох асамблей — у м. Рівне, Оболонському районі міста Києва та Львівській агломерації, що об'єднала 13 громад. Навесні 2026 року свою роботу завершили дві пілотні асамблеї: у Рівненській громаді учасники підготували 20 рекомендацій щодо умов для залишення молоді у громаді, а в Оболонському районі Києва — 24 рекомендації щодо підтримки ветеранів та їхніх сімей. У липні 2026 року завершила свою роботу громадська асамблея Львівської агломерації, яка напрацювала 19 рекомендацій щодо збереження водних ресурсів. Для пілотних заходів застосовувалась методологія деліберативної демократії, апробована в державах-членах ЄС, що дозволило поєднати вивчення закордонного досвіду з практичним впровадженням. На урядовому сайті в рубриці “Рекомендації та кращі практики” було розміщено матеріали щодо інструментів деліберативної демократії, але їх відображення є недостатньо структурованим, а інформація про міжнародні стандарти та кращі закордонні практики відображена переважно англійською мовою. Попри очевидний прогрес, масштаби пілотування залишаються обмеженими — за три роки реалізації заходу проведено асамблеї лише у трьох локаціях. Водночас проведені асамблеї залишаються пілотними, а узагальнений методичний документ щодо порядку запровадження громадських асамблей, їхнього фінансування, врахування рекомендацій та масштабування їх утворення та діяльності не підготовлено.
IV.C.2.1. Положення Закону України “Про публічні консультації” імплементовано, зокрема, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” та затверджено методичні рекомендації щодо порядку підготовки щорічного звіту про проведення публічних консультацій та його показників	Протягом 12 місяців з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану	1 бал	Міністерство юстиції України, у тому числі з метою імплементації Закону України “Про публічні консультації”, утворило робочу групу (детальніше див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.1.1.). Утім, змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” станом на жовтень 2026 року прийнято не було. Певною мірою це пов’язано з тим, що Закон “Про публічні консультації” набуде чинності лише за 12 місяців після скасування воєнного стану (Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити підготовку відповідних нормативних актів до набрання Законом чинності, тобто може підготувати їх вже після скасування воєнного стану).
IV.C.2.2. Розроблено та поширено роз’яснення і рекомендації для державних службовців, депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування щодо стандартів і кращих практик проведення консультацій з громадськістю (публічних консультацій)	IV квартал 2026 р.	1 бал	Мінрозвитку (з липня 2026 року — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) 17 листопада 2025 року оприлюднило Методичні рекомендації щодо підготовки Статуту територіальної громади, які містять рекомендації щодо залучення жителів і встановлення стандартів консультацій з громадськістю. Програма USAID “РАДА: наступне покоління” в рамках реалізації проєкту “Модельний комітет” у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розробила Методичні рекомендації щодо проведення публічних консультацій (відповідно до Закону України “Про публічні консультації”). Втім, згадані рекомендації є секторальними або неофіційними. Комплексних офіційних роз'яснень і рекомендацій для відповідної цільової групи затверджено й поширено не було.
IV.C.2.3. Проведено навчання державних службовців, депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування щодо стандартів і кращих практик проведення публічних консультацій	Постійно	4 бали	Протягом 2025–2026 років проведено низку навчальних заходів для державних службовців, депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування щодо стандартів і кращих практик проведення публічних консультацій: онлайн-курс "Діалог та публічні консультації: як співпрацювати з громадянським суспільством ефективно" (платформа SKOVORODA, НаУКМА; 7 модулів тривалістю 60 годин; курс орієнтований на публічних службовців та представників громадянського суспільства); короткострокові навчальні програми Дніпровського центру професійної підготовки та Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.3.3.); тренінг "Публічні консультації в дії" для помічників-консультантів народних депутатів України (захід проводив Реанімаційний пакет реформ 27 квітня 2026, подія тривала 3 години); вивчення практик публічних консультацій в рамках ширших програм підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Вищої школи публічного управління (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.3.3.). Попри суттєвий прогрес у напрямку підвищення обізнаності публічних службовців щодо практик проведення публічних консультацій, навчальними заходами охоплено не всіх публічних службовців, тоді як участь у такому навчанні депутатів місцевих рад є скоріше винятком, аніж загальною практикою
IV.C.2.4. Проведено інформаційні заходи для громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнес асоціацій з питань публічних консультацій	Постійно	3 бали	У сфері публічних консультацій для громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій у 2025–2026 роках була проведена низка навчальних та інформаційних заходів: онлайн-курс "Діалог та публічні консультації: як співпрацювати з громадянським суспільством ефективно" (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.2.3.); тренінг "Робота з дилемами та полярностями у діалоговому підході до взаємодії з громадськістю" тренінг "Ефективні комунікації та асистивні технології для залучення до публічних консультацій" тренінг "Неформалізовані форми публічних консультацій"; консультаційні зустрічі та навчальні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності щодо механізмів громадської участі та публічних консультацій, проведені протягом 2025–2026 років. Рівень охоплення громадськості/інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій цими заходами є помітно нижчим, ніж рівень охоплення публічних службовців (проведені заходи орієнтовані у першу чергу на державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування). На місцевому рівні освітні/інформаційні заходи проводяться з різною періодичністю, щодо різних питань та відносно вузького кола учасників.
IV.C.2.5. Впроваджено онлайн-платформу для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства	Через 3 місяці з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану	3 бали	Станом на жовтень 2026 року завдання ДКФДІ частково виконано шляхом запуску у дослідну експлуатацію електронної платформи "ВзаємоДія: Провідник у світ е-демократії". Платформа передбачає можливість електронної участі у конкурсах проєктів інститутів громадянського суспільства, які отримали фінансову підтримку, та можливість надсилання петицій до органів місцевого самоврядування (тобто станом на жовтень 2026 року було запущено 2 її модулі платформи). У розробці перебували модулі "Простір урядової інформації", "Простір е-консультацій", "Простір е-опитувань", "Простір е-звернень та е-запитів", "Простір громадських рад", "Простір громадського бюджету". У червні 2026 року Мінцифри презентувало концепцію функціонування цієї платформи на вебпорталі "Дія", що дозволяє об'єднати всі електронні сервіси в одному місці. Концепція платформи розроблена із залученням організацій громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
IV.C.3.1. Положення Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування” імплементовано, зокрема, розроблено проекти нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію зазначеного Закону	IV квартал 2026 р.	1 бал	Закон України від 9 травня 2024 року № 3703-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування” набув чинності 8 січня 2025 року. Він вносить зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” й деталізує порядок реалізації форм громадської участі — загальних зборів жителів, місцевих ініціатив, громадських слухань і громадського оцінювання посадових осіб. Законом передбачено, що Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання ним чинності зобов'язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог. Органам місцевого самоврядування встановлено строк до 1 січня 2027 року для затвердження або оновлення статутів територіальних громад. Мінрозвитку (з липня 2026 року — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) 17 листопада 2025 року презентувало й оприлюднило Методичні рекомендації щодо підготовки Статуту територіальної громади. Документ є корисним практичним орієнтиром для громад, однак належить до категорії методичних, а не нормативно-правових актів (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.3.2.). Підзаконних актів, спрямованих безпосередньо на імплементацію Закону № 3703-IX, розроблено та прийнято не було. Тим самим вимогу Закону щодо місячного строку приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність фактично не виконано. Поточний стан виконання заходу свідчить про недотримання строку його реалізації, визначеного ДКФДІ.
IV.C.3.2. Розроблено методичні рекомендації щодо сприяння залученню жителів до вирішення питань місцевого значення, розвитку форм місцевої демократії, регламентування відповідних питань у статутах територіальних громад та інших документах органів місцевого самоврядування та їх виконання, застосування відповідних форм військовими адміністраціями та тимчасовими адміністраціями особливого періоду	IV квартал 2026 р.	4 бали	Міністерство розвитку громад та територій України (після реорганізації системи центральних органів виконавчої влади у липні 2026 року — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) у 2025 році утворило Робочу групу, яка за участю Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” підготувала Методичні рекомендації щодо підготовки Статуту територіальної громади. Методичні рекомендації включають статут територіальної громади, зразки положень (про місцеві ініціативи, громадські слухання тощо), а також низку рекомендацій (щодо створення доступних інформаційних матеріалів, для начальників військових адміністрацій щодо застосування форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення тощо). 17 листопада 2025 року Мінрозвитку (Мінвідновлення) провело публічну презентацію документа за участю народних депутатів, представників органів виконавчої влади, асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських та міжнародних організацій, територіальних громад і профільних експертів. Згідно з наданою Мінвідновлення інформацією, станом на жовтень 2026 року Міністерство розробляло методичні рекомендації для обласних та районних рад щодо сприяння залученню жителів до вирішення питань місцевого значення, розвитку форм місцевої демократії, а також щодо підготовки положення про порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування в сільських, селищних та міських територіальних громадах. Мінвідновлення проводить щоквартальний моніторинг стану реалізації Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування”, однак результати такого мониторингу надаються за запитом (тобто не оприлюднюються щоквартально). Дієвість моніторингу знижує те, що деякі місцеві ради не надають інформацію про стан реалізації зазначеного Закону. Наприклад, станом на 1 липня 2026 року лише 1332 (з 1469) сільські, селищні, міські ради поінформували про застосування форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. З них 45,8% повідомили, що затвердили статути територіальних громад, 54,2% — не затвердили, однак із цих 54,2% громад 34,7% прийняли рішення про розроблення статутів, 35,4% громад утворили відповідні робочі групи, 29,5% проводять збір пропозицій для підготовки статутів. На виконання Закону “Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування” регламенти місцевих рад оновили (або працюють над їх оновленням) близько 18,5% рад. Повільні темпи роботи місцевих рад над статутами громад та відповідними змінами до регламентів певною мірою знижують дієвість реалізації Методичних рекомендацій та ставлять під сумнів спроможність органів місцевого самоврядування затвердити/оновити статути до законодавчо визначеного терміну (1 січня 2027 року). Крім того, методичні рекомендації переважно стосуються підготовки статутів територіальних громад і не містять окремої комплексної моделі застосування форм громадської участі військовими адміністраціями й тимчасовими адміністраціями протягом особливого періоду.
IV.C.3.3. Проведено навчання державних службовців, депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування щодо різних форм та інструментів залучення громадськості до прийняття рішень	Постійно	4 бали	Дніпровський центр професійної підготовки за погодженням із Національним агентством державної служби (НАДС) проводить постійне навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за програмою "Публічні консультації та залучення громадськості до прийняття рішень". Навчальні програми є короткостроковими (5 днів; двічі на місяць), проводяться дистанційно та орієнтовані на посади державної служби категорій "Б" та "В", а також IV-VII категорії посад в органах місцевого самоврядування. Щомісячно участь у навчанні можуть взяти до 100 державних службовців/посадових осіб місцевого самоврядування (по 50 місць для кожного курсу). Подібну короткострокову програму ("Публічні консультації: реалізація Закону України "Про публічні консультації" органами посадовими особами місцевого самоврядування") за погодженням із НАДС реалізує Волинський регіональний центр підвищення кваліфікації. Питання організації публічних консультацій також включені до програм підвищення кваліфікації Вищої школи публічного управління — за цими програмами лише у ІІ-IV кварталах 2025 року пройшло навчання 1619 державних службовців та 2043 посадові особи місцевого самоврядування, а у І кварталі 2026 року (згідно зі звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026) — 1788 державних службовців, 1142 посадові особи місцевого самоврядування та 32 депутати місцевих рад. Декілька навчальних заходів щодо інструментів залучення громадськості до прийняття рішень у 2025 році організував Секретаріат Кабінету Міністрів за підтримки міжнародних донорів (ПРООН, Програма підтримки ОБСЄ для України): навчальний курс "Діалог та публічні консультації: як співпрацювати з громадянським суспільством ефективно", тренінг "Ефективні комунікації та асистивні технології для залучення до публічних консультацій", онлайн-семінари для представників державних адміністрацій в Дніпропетровській та Одеській областях. Разом з тим, проведеним навчанням охоплюється лише порівняно невелика частка публічних службовців. Участь у проведенні навчання депутатів місцевих рад є скоріше винятком, аніж усталеною практикою.
IV.C.3.4. Проведено інформаційні заходи для громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнес асоціацій з питань застосування форм та інструментів громадської участі	Постійно	3 бали	Більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.2.4.
IV.C.3.5. Створено умови для більшого залучення до прийняття державних рішень, вирішення питань місцевого значення молоді та дітей, національних меншин, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення (підготовлено рекомендації щодо залучення відповідних груп, у тому числі включення до складу консультативних та дорадчих органів, проведення публічних консультацій з урахуванням принципів інклюзивності та доступності тощо)	IV квартал 2026 р.	3 бали	Найпомітнішим кроком на центральному рівні стало прийняття Кабінетом Міністрів України 10 грудня 2025 року постанови № 1627, якою затверджено Типове положення про молодіжну раду при центральному органі виконавчої влади. Документ визначає єдині підходи до утворення та діяльності молодіжних рад при міністерствах і передбачає участь молоді (14–35 років) у розробленні нормативних актів, моніторингу й формуванні молодіжної політики; окремо передбачено врахування потреб молоді з числа осіб з інвалідністю та представників національних меншин. Мінрозвитку (з липня 2026 року — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) у 2025 році утворило власну Молодіжну раду. Основним механізмом участі осіб з інвалідністю у прийнятті рішень є Рада безбар'єрності при Кабінеті Міністрів України — постійний консультативно-дорадчий орган, до складу якого входять представники ОГС, міжнародних організацій та центральних органів виконавчої влади. У травні 2026 року було оновлено склад Ради (Розпорядження № 487-р від 22.05.2026). 25 березня 2025 року Розпорядженням № 374-р Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року. Механізм участі ВПО у розв’язанні місцевих питань базується на двох паралельних інструментах: спеціалізованих радах з питань ВПО при місцевих органах влади (станом на жовтень 2026 року по всій Україні функціонувало 882 такі ради, Уряд затвердив Положення про Ради з питань ВПО) та розширенні загальних прав участі ВПО через набрання чинності Законом № 3703-IX, за яким ВПО офіційно визнаються жителями громад, у яких проживають. Щодо національних меншин на центральному рівні функціонує Рада громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України — постійний консультативно-дорадчий орган при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). У 2026 році було внесено зміни до Положення про Раду громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Крім того, у 2025 році ДЕСС ініціювала проведення Всеукраїнського форуму національних меншин (спільнот) і корінних народів України — нового майданчика для широкого консультування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2026 року № 231-р затверджено операційний план реалізації Ромської стратегії на 2026–2028 роки, який передбачає залучення ромської молоді та ромських громадських організацій до діяльності колегіальних, консультативних і дорадчих органів, а також проведення консультацій із відповідними громадськими об’єднаннями. Крім того, операційним планом реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на 2025–2027 роки передбачено участь представниць громадських об’єднань, які репрезентують різні групи жінок, у формуванні, реалізації та моніторингу державної політики. Таким чином, найбільш вимірюваний індикатор заходу — підготовку рекомендації щодо залучення відповідних груп — виконано не було.
IV.C.4.1. Проведено інформаційний аудит публічної інформації, що знаходиться у володінні розпорядників інформації, з метою аналізу розпорядником інформації наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні, для її подальшого оприлюднення у формі відкритих даних	IV квартал 2025 р.	1 бали	Обов'язок щорічного проведення інформаційного аудиту встановлено Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835). Відповідно до Положення, проведення інформаційного аудиту є обов’язковим та здійснюється щонайменше один раз на рік, тому за 2025 рік розпорядники мали виконати його до кінця IV кварталу. Результати аудиту підлягають обов'язковому оприлюдненню на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (Портал), а Мінцифри затвердило рекомендації щодо оприлюднення відповідних наборів даних. На Порталі в розділі “Розпорядники” відображається 1174 сторінки в пошуку, на кожній з яких відображено 10 розпорядників (на останній — одного) — тобто 11741 розпорядник. Водночас за запитом “Результати аудиту” відображається лише 108 наборів даних (у Звіті Міністерства юстиції зазначено, що станом на 25.12.2025 оприлюднено 103 набори даних). Це свідчить про досить обмежену кількість розпорядників, які провели інформаційний аудит публічної інформації. Тобто необхідні інструменти (Портал, Положення, рекомендації) було запроваджено, а відповідний обовʼязок закріплено — проте для його ефективного виконання всіма розпорядниками необхідне здійснення контролю, щонайменше аналіз та оприлюднення інформації про тих, хто цей обовʼязок не виконав.
IV.C.4.2. Забезпечено оприлюднення наборів даних високої цінності на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних з урахуванням вимог Директиви (ЄС) Європейського Парламенту і Ради 2019/1024 від 20.06.2019 про відкриті дані та повторне використання інформації публічного сектору	IV квартал 2027 р.	3 бали	Набори даних високої цінності визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21 жовтня 2015 року. Постанова зобов'язує 37 розпорядників оприлюднити конкретні 83 набори даних високої цінності. Серед найбільших обсягів — Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (10 наборів), Вища кваліфікаційна комісія суддів України (9 наборів), Міністерство юстиції України (8 наборів) тощо. Згідно з даними Офісу ефективного регулювання BRDO (остання доступна інформація станом на жовтень 2026 року), станом на кінець 2025 року 24 з 37 розпорядників оприлюднили всі передбачені для них набори даних високої цінності; загалом було оприлюднено 62 з 83 наборів даних. Водночас, згідно зі Звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026 року, станом на кінець І кварталу 2026 року виконання заходу перебувало на початковому етапі — імплементація в українське законодавство Імплементаційного регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2023/138 від 21.12.2022 року, яким встановлюється перелік конкретних наборів даних високої цінності та порядок їх оприлюднення, перебувала на етапі планування, тоді як окремі набори даних високої цінності (наприклад, дані, що належать до сфери відповідальності Державної податкової служби України (зокрема фінансова звітність та інформація про податковий борг), тимчасово обмежені в доступі з міркувань безпеки в умовах воєнного стану. Згідно з даними Офісу ефективного регулювання BRDO, окремі набори даних оновлюються із затримкою; актуальною проблемою залишається розробка API для доступу до даних, без чого є неможливою повна імплементація Директиви (ЄС) Європейського Парламенту і Ради 2019/1024 від 20.06.2019 про відкриті дані та повторне використання інформації публічного сектору.
IV.C.5.1. Розроблено та проведено інформаційні кампанії з метою підвищення обізнаності громадськості щодо різних аспектів діяльності органів правопорядку та прокуратури, громадян ознайомлено з інструментами здійснення демократичного цивільного контролю за діяльністю органів правопорядку та прокуратури	Постійно	3 бали	Упродовж 2025–2026 років органи правопорядку та прокуратура активно проводили інформаційну діяльність через цифрові канали. Офіс Генерального прокурора щоденно публікує на своєму вебсайті та в офіційних соціальних мережах (Facebook, Telegram, YouTube, X) дані про результати роботи прокуратури, щорічні звіти, статистику кримінальних проваджень та інтерактивні аналітичні сервіси. Також функціонує портал “Стоп Тиск” — спеціальний інструмент для фіксації фактів тиску правоохоронних органів на бізнес, що є конкретним механізмом цивільного контролю. МВС реалізувало кампанії “Вмикай безпеку” й “Інші ми”, а також просуває постійну програму “Поліцейський офіцер громади”, яка передбачає, зокрема, звітування поліцейського перед громадою. Також НАЗК провело інформаційну кампанію “Інструменти громадського контролю”, спрямовану на роз'яснення механізмів нагляду за органами влади. Хоча ця кампанія стосується нагляду за органами влади загалом (а не лише правоохоронних), вона безпосередньо релевантна до завдань заходу ДКФДІ. Попри регулярність і значний масштаб комунікаційної активності, основна частина кампаній зосереджена на загальному висвітленні діяльності правоохоронних органів і формуванні довіри громадян, а не на цілеспрямованому роз'ясненні інструментів демократичного цивільного контролю. Доцільно впроваджувати більше комплексних кампаній та навчальних програм, орієнтованих саме на навчання громадян механізмам нагляду за правоохоронцями та прокуратурою.
IV.C.5.2. Створено міжвідомчі робочі групи і впроваджено інші механізми взаємодії між громадянським суспільством і органами прокуратури для визначення основних напрямів та проблем щодо запобігання та протидії злочинності на місцевому рівні	IV квартал 2026 р.	1 бал	11 серпня 2023 року Наказом Генерального прокурора № 224 було затверджено Концепцію взаємодії органів прокуратури з громадами ("Прокурор громади"). Вона передбачає створення міжвідомчої робочої групи з питань взаємодії державних органів, неурядових організацій, міжнародних партнерів та бізнес-асоціацій щодо реалізації завдань цієї Концепції, створення в Офісі Генерального прокурора структурного підрозділу, відповідального за управління і координацію реалізації Концепції в регіонах, визначення пілотних регіонів для реалізації Концепції, визначення планів реалізації Концепції для кожного регіону тощо. Пілотний проєкт "Прокурор громади" було запущено у 4 прокуратурах (Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Галицька окружна прокуратура м. Львова, Болградська окружна прокуратура в Одеській області та Бучанська окружна прокуратура у Київській області; у кожній прокуратурі призначено по 3 прокурори громади). Оцінка ефективності роботи громадських прокурорів не проводилась, тоді як проведення пілотного експерименту обмежено чотирма прокуратурами. Станом на жовтень 2026 року міжвідомчі робочі групи функціонували лише в деяких прокуратурах, при цьому вони спеціалізуються на окремих проблемах (підліткова злочинність і захист інтересів дітей в Одеській і деяких інших обласних прокуратурах, протидія злочинам в екологічній сфері в Чернігівській обласній прокуратурі, розслідування злочинів проти журналістів в Закарпатській обласній прокуратурі тощо). При цьому до складу відповідних міжвідомчих груп зазвичай входять представники не громадських організацій, а органів правопорядку (МВС, СБУ, ДБР, ДПСУ тощо). Згідно зі Звітом Міністерства юстиції про стан виконання ДКФДІ за І квартал 2026 року, станом на кінець І кварталу створення міжвідомчих груп і впровадження інших механізмів взаємодії між громадянським суспільством та прокуратурою перебувало на "початковому етапі", тобто на етапі узагальнення пропозицій підрозділів Офісу Генерального прокурора щодо створення відповідних груп.
IV.C.6.1. Ухвалено зміни до Закону України “Про органи самоорганізації населення” щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення в частині спрощення процедури їх створення, визначення повноважень і території діяльності, усунення неточностей щодо порядку створення і строку повноважень цих органів та їх персонального складу, легалізації органів самоорганізації населення, уточнення порядку припинення повноважень їх персонального складу, а також припинення органів самоорганізації населення	IV квартал 2025 р.	2 бали	18 листопада 2021 року на розгляд парламенту було внесено проєкт Закону № 6319 "Про внесення змін до Закону України "Про органи самоорганізації населення" щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення". Законопроєкт передбачав комплексне оновлення Закону "Про органи самоорганізації населення", уточнення статусу і рівнів органів самоорганізації населення, узгодження системи цих органів з адміністративно-територіальним устроєм, спрощення порядку створення та формування складу таких органів, визначення порядку їх припинення тощо. У 2023 році парламент прийняв законопроєкт у першому читанні, однак 11 березня 2026 року у другому читанні законопроєкт прийнятий не був і, відповідно, він вважається відхиленим. 10 квітня 2026 року групою народних депутатів України (Р. Стефанчук, О. Корнієнко та ін.) на розгляд парламенту було подано проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення правових умов діяльності органів самоорганізації населення" (№ 15165), який, по суті, являв собою оновлену версію відхиленого законопроєкту № 6319. Комітет з питань організації державної влади рекомендував прийняти законопроєкт у першому читанні, однак станом на жовтень 2026 року він у першому читанні прийнятий не був (хоч і був включений до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України). Законопроєкт підтримується організаціями громадянського суспільства.
IV.C.6.2. Підготовлено та поширено роз’яснення і рекомендацій, проведено навчання для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо особливостей порядку організації, діяльності та припинення органів самоорганізації населення	IV квартал 2027 р.	0 балів	Оскільки проєкт Закону № 15165 прийнятий не був (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.6.1.), роз’яснення і рекомендації щодо особливостей порядку організації, діяльності та припинення органів самоорганізації населення, підготовлені не були і навчання для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з цих питань не проводилось.
IV.C.6.3. Проведено інформаційні заходи для жителів щодо роз’яснення порядку організації, діяльності та припинення органів самоорганізації населення	З дати набуття чинності змін до Закону України “Про органи самоорганізації населення” по IV квартал 2027 р.	0 балів	Оскільки проєкт Закону № 15165 прийнятий не був (більш детально див. аналіз виконання заходу ДКФДІ IV.C.6.1.), інформаційні кампанії для жителів щодо порядку організації, діяльності та припинення органів самоорганізації населення не проводились.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», що фінансується Департаментом закордонних справ і торгівлі Ірландії. Однак висловлені в ньому погляди не відображають офіційну політику Уряду Ірландії.