22 жовтня в Києві відбувся X Український жіночий конгрес. Під час панельної дискусії «Від винятків до нових стандартів... і назад» представники громадянського суспільства та народні депутати обговорили реалії та перспективи участі жінок у політиці, виклики для досягнення гендерного балансу, вплив маскулінізації на державне управління в умовах війни, а також виклики токсичного медіасередовища й анонімних Telegram-каналів для жінок-лідерок.

«Перехідний період під час активної фази війни — це можливість показати нові тренди з боку політичних сил, які вже існують, і створити рамку, яка забезпечить належні умови для політичної участі жінок в період ad hoc виборів після режиму припинення вогню, — заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, відкриваючи дискусію. — Партійні інституції як організації мають монополію на висування кандидатів на майбутніх парламентських виборах, а також на місцевих виборах у більшості територіальних громад. Від них, від їхньої політичної волі, залежить дуже багато: чи справді жінки братимуть участь не лише в розподілі обов'язків, а й у розподілі ресурсів, можливостей впливу і влади». 

На тлі вкрай низької суспільної довіри до політичних партій експерти й лідери політичних сил, представлених у парламенті, обговорили необхідність залучення жінок до інститутів, які мають представницькі мандати, та реалізації першочергових суспільних пріоритетів на практиці.

Зокрема, на думку Першого заступника Голови Верховної Ради, голови партії “Слуга народу» Олександра Корнієнка, перспективним є запровадження гендерного квотування в керівних органах партії. Відповідні новації запропоновані у законопроєкті про політичні партії, співавтором якого він є. 

Гендерне квотування в керівних органах партії може бути інструментом, який дозволить жінками системно реалізовувати політичні ініціативи. “Коли раз на п'ять років ми шукаємо жінок у списки — це одна стабільність. Але коли є постійна можливість реалізовувати політичну активність у рамках партії, і це закріплено в законі — це вже зовсім інша якість», — розповів він.

Також, за його словами, в парламенті триває дискусія щодо збереження гендерних квот під час реформування виборчого законодавства. «Наразі триває дискусія щодо виборчої системи та рівня партизації — як у бік збільшення, так і в бік зменшення порогу мажоритарки. Для нас принципово важливо не втратити інструменти забезпечення гендерних квот, адже на мажоритарних виборах формально застосовувати квоти значно складніше. Нам потрібні ефективні компенсаторні механізми для підтримки жіночого лідерства на всіх рівнях», — сказав Олександр Корнієнко.

Народна депутатка, Голова ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко акцентувала на можливостях нового Виборчого кодексу та персональних квот на місцевому й національному рівнях. «В Україні прийнятий новий Виборчий кодекс. Він сильний, він для лідерів: там є квота, і якщо ти береш свої голоси виборців у регіоні, ти стаєш депутатом незалежно від того, на яке місце в списку тебе поставила партія», — сказала Тимошенко.

Під час дискусії Ольга Айвазовська як модераторка звернула особливу увагу на проблему реалізації виборчих прав мільйонів громадян, переважно жінок із дітьми, які через війну вимушено виїхали за кордон. У відповідь Юлія Тимошенко сказала, що згідно з Конституцією українці за кордоном мають право голосу, але вибори мають відбуватися на території України щонайменше за 6 місяців після завершення війни, аби люди встигли повернутися додому. Водночас організацію тисяч дільниць за кордоном із друком бюлетенів на місці лідерка “Батьківщини” назвала складною для контролю з боку партій.

Народна депутатка, співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко підкреслила важливість реального впливу жінок на прийняття рішень та протидії гендерно зумовленому хейту.

«У нас із 37 000 партійців 59% — це жінки. Але ми можемо прийняти мільйон законів, а насправді жінки повинні бути за столом переговорів і приймати рішення. Поки ми не зламаємо стереотип, що ми не просто в команді, а впливаємо на прийняття рішень, нічого не зміниться», — додала Геращенко.

Директорка Національного демократичного інституту (NDI) в Україні Олена Єна представила соціологічні дані, які демонструють високий суспільний запит на участь жінок у політиці, та звернула увагу на бар'єри, з якими вони стикаються, особливо ветеранки.

«73% громадян вважають недостатнім гендерний баланс у політиці. Є потужний суспільний запит на жінок у політиці, але під час повномасштабного вторгнення відбувається відкат унаслідок мілітаризації й маскулінізації суспільства. Багато жінок хочуть іти в політику, і більшість із них раніше в політиці участі не брали. Водночас знання громадян про те, які існують перешкоди для жінок в політиці, дуже послабилися. Особливою категорією є ветеранки, які, розмірковуючи про політику, частіше стикаються з проблемами невидимості, невизнання та сімейного навантаження, ніж чоловіки-ветерани», — підкреслила директорка NDI.

Народний депутат України від фракції «Голос» Ярослав Железняк звернув увагу на вплив дезінформації та маніпуляцій на політичне середовище і необхідність збереження квотування.

«Коли відкриваються анонімні Telegram-канали, там чітко видно різницю в чорному піарі щодо чоловіків і жінок: відкриваються ворота в пекло з сексизмом. Вони апелюють до найпростіших стереотипних речей, що точно не сприяє залученню адекватних людей і жінок у політику. Проти цього довгостроково працюють лише культура та збереження гендерних квот» , — зазначив він.

У підсумку Ольга Айвазовська наголосила, що політична культура не виникає на рівному місці: спочатку мають змінитися норми й законодавство, потім — практики, і лише згодом формується нова культура. «Якщо очікувати, що політична культура самостійно подолає виклики соцмереж, штучного інтелекту, хейту й дезінформації, то демократичний процес програє. Гендерні квоти довели свою ефективність, але потребують подальшого доопрацювання, зокрема ухвалення законопроєкту № 11300 щодо протидії сексизму у виборчих процесах та забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді України та місцевих радах», — додала Ольга Айвазовська.