Якби вибори в Україні відбувалися сьогодні, держава фактично не мала б інструментів, щоб протидіяти іноземному фінансуванню через криптовалюту. Це — лише одна з прогалин у протидії FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference) — іноземному інформаційному маніпулюванню та втручанню, тобто скоординованим діям іноземних держав, спрямованим на вплив на суспільну думку та політичні процеси. Про законодавчі прогалини та досвід партнерів говорили 6 листопада на форумі ОПОРИ «FIMI — загроза для української електоральної демократії: від розпізнавання до ефективної протидії».

Збільшення ресурсів на протидію, нові регуляторні правила та посилення суспільної стійкості створять передумови для проактивної протидії FIMI. Таку думку висловив член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін. За його словами, державі важливо перейти до заходів, які дають змогу завчасно виявляти й запобігати таким втручанням.

«Проактивні дії можуть передбачати порушення внутрішніх процесів тих, хто організовує кампанії з FIMI (як приклад — удари Сил оборони по Yandex), або обмеження операційного простору FIMI, адже йдеться не лише про платформи спільного доступу до інформації. Усюди, де є російська рука, вони будуть організовувати кампанії з втручання — супутникове та класичне мовлення, радіо, телебачення», — розповів член Нацради. Водночас, із його слів, у медійному просторі України зараз фіксуються поодинокі прояви FIMI.

Богдан Мохончук, радник із правових питань Громадянської мережі ОПОРА, наголосив на тому, що для встановлення походження іноземного характеру інформаційних маніпуляцій варто передусім аналізувати, звідки йдуть гроші. Саме тому питання регулювання віртуальних активів в Україні є надважливим. 

Своєю чергою Богдан Золотуха, представник Департаменту формування доброчесності політичних фінансів НАЗК, зауважив, що якби в Україні зараз проводили вибори, то інструменти для протидії іноземному фінансуванню в контексті FIMI були б фактично відсутні:

«Наше нинішнє законодавство заточене під методи незаконного фінансування, які існували 6–8 років тому. Йдеться, умовно кажучи, про ситуації з передачею коштів у валізах. Але розвиток технологій, зокрема поява криптовалюти, створили додаткові можливості — наприклад, для того, щоб держава-агресор заводила кошти в Україну. Надалі їх можуть конвертувати з цифрової валюти у звичайну й використовувати для фінансування політичних партій — як безпосередньо, так і через різні непрямі механізми. НАЗК є останнім рубежем у ланцюжку фінансування партій, але ми не досліджуємо походження коштів, оскільки це не передбачено в законодавстві. Саме тому, якщо в Україні не буде належного регулювання цифрової валюти, це матиме нищівний вплив на наступні вибори».

Оскільки за рівнем залученості криптовалюти до економіки держави Україна входить до чільної десятки у світі, то і регулювання цього питання мало б бути на відповідному рівні. Про це говорив Василь Луцик, проректор з наукової роботи Державного податкового університету:

«Закон про віртуальні активи, ухвалений у 2022 році, чинності так і не набув, а відсутність базового закону гальмує галузевий прогрес. Крім того, важливо, щоб правоохоронні органи, які вже тривалий час працюють із криптовалютою, розробили відповідні системні методики та інструкції. Вони знають, як виявляти ланцюжки й цифрові сліди, а також належним чином їх документувати, але потрібно, щоб ці механізми працювали не поодиноко, а як система». 

Про закордонний досвід протидії іноземному втручанню та уроки для України розповів юридичний радник International IDEA Богдан Бондаренко. За його словами, кейси виборів 2023–2024 років у Румунії та Молдові демонструють, як Росія використовувала абсолютно різні засоби в один і той самий проміжок часу: 

«Вони одночасно проводили TikTok-вибори в Румунії, а іншою рукою в Молдові намагалися послабити Маю Санду на парламентських виборах. Це приводить нас до думки, що на наступних виборах в Україні російські дії матимуть абсолютно інші наслідки. Природа й ідея втручань будуть тими самими, але комбінація засобів буде використана зовсім інша. Ми можемо розуміти, що є предметом атак, але інструментально протидіяти їм буде складно».

Сергій Савелій, радник з політичних і правових питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, говорив про заходи, яких зараз вживає Європейський Союз для протидії FIMI: 

«Уже зараз окремі інструменти ЄС доступні для України як для країни-кандидата. Наприклад, із 30 вересня Україна має окремий простір у системі швидкого оповіщення ЄС. Він діє як канал оперативного обміну між ЄС і державами-членами, зокрема стосовно загроз, що стосуються FIMI. Також із 13 жовтня країни-кандидати, асоційовані з Центром демократичної стійкості, можуть долучатися до проєктів на запрошення держав-членів. Інше питання, що в Україні. зокрема коли йдеться про взаємодію з нашими колегами в ЄС, кожен наш орган часто взаємодіє різними треками. Саме тому слід говорити про якусь певну єдину державну політику в цьому напрямку».

Мінна Вестлунд, фахівчиня з демократичного врядування та безпеки Академії Фольке Бернадотта, розповіла про досвід Швеції у протидії FIMI. Зокрема, у 2022 році при Міністерстві оборони країни створили Агентство психологічного захисту. 

«Відповідні функції та структури існували й раніше. Фактично йдеться про інституціоналізацію діяльності та механізмів, які вже були напрацьовані. Агентство психологічного захисту є частиною координаційної мережі, яку ми спеціально створили для підготовки до виборів. Це постійна офіційна мережа, в межах якої взаємодіють різні інституції. Важливо також розуміти, що це міністерство не працює самостійно. Його повноваження обмежуються протидією іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню. Воно не має мандату чи повноважень щодо внутрішніх процесів у країні. Саме тому воно значною мірою залежить від співпраці з іншими інституціями — поліцією, розвідувальними службами тощо», — розповіла Мінна Вестлунд.

Також вона додала, що в питанні готовності до виборів, виборчих процесів і захисту демократії міністерство тісно співпрацює зі Шведською виборчою комісією й іншими адміністративними структурами. «Це дуже важлива інституція, особливо в контексті протидії іноземним інформаційним маніпуляціям, але водночас вона є частиною ширшої мережі взаємодії. Ця мережа охоплює ширший спектр гібридних загроз і гібридної війни, адже йдеться також про інформаційну війну. Тому агентству необхідно тісно координувати свої дії з іншими учасниками, щоб не залишати поза увагою критично важливі сфери чи прогалини, якими згодом може скористатися Росія», — пояснила експертка.

Захід відбувся в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», що фінансується Департаментом закордонних справ і торгівлі Ірландії. Висловлені погляди не відображають офіційну політику Уряду Ірландії.