Полтавщина: як змінилася політична та економічна ситуація за останній рік?

Рівненська область постраждала від обстрілів. ВПО покидають регіон. Новий начальник ОВА віддалений від рівненського політикуму, натомість відсторонений голова Рівнеради не визнає поразку. "Європейська солідарність" втрачає позиції, тоді, як "Слуга народу" зміцнює вплив. 

Дніпропетровська область і її обласний центр – місто Дніпро, стали територією прихистку для багатьох українців із населених пунктів, які потрапили в зону інтенсивних боїв після початку повномасштабного вторгнення. Лише офіційно зареєстрованих переміщених осіб у місті понад 180 тисяч. Сюди релокувались і виробництва з тимчасово окупованих чи прифронтових територій. Ще з 2014 року Дніпро першим приймає поранених з передової, забезпечує реабілітацію військових, виділяє кошти на допомогу Збройним Силам України. За минулий 2023 рік місто серед лідерів в Україні за обсягом допомоги ЗСУ. Перше місце займає Київ, а на другій сходинці рейтингу Дніпро, який витратив на військові потреби 1,6 млрд гривень. Проте не все так однозначно та позитивно на Дніпропетровщині, як може здатися, на перший погляд. 

На другому році повномасштабної російсько-української війни життя у Львівській області та Львівській громаді більш-менш стабілізувалося. Порівняно з першим роком повномасштабної війни багато політичних процесів повернулися до довоєнного укладу, хоч і з урахуванням обставин «нової нормальності». Відновилася регулярна й відкрита робота Львівської обласної та міської рад, на зміну політичному консенсусу повернулись такі-сякі політичні дебати, конфлікти й протистояння. Актуальними залишилися проблеми, зумовлені повномасштабним вторгненням, але переважно вони стали частиною повсякденного порядку денного. Водночас пожвавилася дискусія про першочерговість бюджетних видатків у форматі «стадіони чи дрони» і розподіл податкових надходжень між місцевими й державним бюджетом, зокрема так званого «військового» ПДФО.

Після початку повномасштабного вторгнення Кіровоградщина стала притулком для внутрішньо переміщених осіб, прийняла 12 вищих навчальних закладів та понад 80 підприємств. Однак область зіштовхнулася із труднощами, щодо відновлення об’єктів після обстрілу. Не всі підприємства можуть продовжувати працювати через перебої з електрикою та загрозою ракетних обстрілів. 

Попри віддаленість від лінії фронту, Хмельницька область систематично зазнає ворожих атак з повітря. Здебільшого росіяни скеровують БПЛА та ракети на місто Старокостянтинів, що за 40 км від обласного центру. Тут розташована одна з найбільш обладнаних у країні авіабаз. Внаслідок цих атак зазнає ушкоджень цивільна інфраструктура, а з огляду на кількість знешкоджених вибухонебезпечних обʼєктів Хмельниччину називають однією з найбільш замінованих областей у західній частині України. 

Через транзитне розташування Вінниччини, а також той факт, що її територія не зазнавала окупації, після початку повномасштабного вторгнення ця область прийняла чимало внутрішньо переміщених осіб. Частина з них зупинялися тут на кілька днів, плануючи рухатись далі на захід, але багато залишилися в регіоні.

За останній рік у соціально-економічному становищі області та її політичному житті відбулися певні зміни. Вони не настільки разючі, але все ж демонструють “стриманий оптимізм”: економічний (зростає кількість сплачених податків, повертаються деякі релоковані підприємства і реєструються нові) і політичний (триває певне очищення депутатських корпусів міської та обласної рад). Наразі багато питань ще не вирішені (деокупація Кінбурнської коси, питне водопостачання Миколаєва), а й зміни у політичних вподобаннях миколаївців неможливо виміряти.