Харківщина залишається прифронтовою областю, бойові дії тривають в Куп’янському, Харківському та Вовчанському районах. Російська армія щодня обстрілює прикордоння, що призводить до великих жертв, руйнувань інфраструктури області та знелюднення населених пунктів регіону. Повноцінне відновлення регіону неможливе через постійні бої з ворожими військами, окупацію частини області та постійні спроби РФ розширити лінію фронту на інших ділянках області. Харківщина залишається однією з рекордсменок серед областей України за кількістю внутрішньо переміщених осіб. 

Робота обласної ради та міської ради Харкова продовжилась, але в зміненому форматі через безпекові питання та низку політичних конфліктів. Заборона партій «ОПЗЖ» та «Партії Шарія», а також внутрішній конфлікт в партії «Блок Кернеса – Успішний Харків» дещо змінили склад депутатського корпусу обраних рад,

Нижче розповідаємо про соціально-економічну ситуацію Харківщини після двох років повномасштабної війни та зміну політичного ландшафту регіону. 

Наслідки російського вторгнення

Протягом двох років повномасштабного вторгнення Харківщина постійно перебуває під російськими обстрілами. В перші дні були нанесені удари по місту Харків, в місті відбувались бої, а протягом березня 2022 року 22 з 56 територіальних громад Харківської області були окуповані Росією (в Чугуївському, Богодухівському, Ізюмському, Куп’янському, а також частині Харківського району). Більша частина регіону була деокупована в вересні-жовтні 2022 року. Протягом другої половини 2022 - першої половини 2024 рр. лінія фронту в Харківській області продовжує проходити в Куп’янському районі, який знаходиться під постійними обстрілами російської армії.

Новий етап збройного протистояння з Росією на Харківщині розпочався в травні 2024 року, коли війська РФ розпочали новий наступ на регіон – насамперед на місто Вовчанськ, яке розташоване в 5 км від кордону з РФ. Вовчанськ був окупований РФ в лютому 2022 року та звільнений українськими військовими в вересні 2022 року. Новий наступ РФ привів до того що з Вовчанську була оголошена нова хвиля евакуації мешканців: якщо станом на 2021 рік населення Вовчанську складала 19 тисяч людей, то на 10 травня 2024 року в місті проживало близько 3 тисяч людей, а вже 13 травня в населеному пункті залишилось лише близько 200 мешканців. Всього за тиждень (9-16 травня) з Вовчанського та Липецького напрямків евакуювали майже 9 тисяч людей. 

Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенанта Олександр Павлюк зазначив, що Росія має план щодо захоплення Харкова чи Сум, але наразі не має достатніх можливостей для реалізації цих планів. Харківщина в 2024 році стала регіоном, де Росія почала застосовувати нові види озброєнь: це як і покращені керовані авіаційні бомби (КАБ), які тепер здатні долітати до міста Харків, так і балістичні ракети південнокорейського виробництва. Так, 2 січня 2024 року, Росія застосувала для ударів по Харкову північнокорейські балістичній ракеті серії Hwasong-11, що згідно рішення ООН від 2006 року є порушенням ембарго на постачання зброї Північної Кореї. Керівник поліції Харківщини Володимир Тимошко також відзначає що з березня 2024 року Росія почала застосовувати по Харкову новий боєприпас УМПБ Д-30, який підвищує можливості РФ обстрілювати різні об’єкти в області. Керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков зазначає що Росія використовує Харківську область як «полігон для випробовування УМПБ Д-30». 22 травня 2024 ркоу внаслідок російського обстрілу постраждала друкарня «Фактор-друк» в Харкові, в результаті удари були вбиті 7 працівників, ще 22 – отримали поранення. «Фактор-друк» був відповідальний за більш ніж 70% друку українських книжок. 25 травня 2024 року росіяни вдарили в Харкові по будівельному гіпермаркету «Епіцентр», в результаті чого були вбиті 19 людей та ще 50 були поранені. 

Наразі Харківщина залишається прифронтовою областю, а бойові дії тривають в Куп’янському, Харківському та Вовчанському районах. Російська армія щодня обстрілює прикордоння, що призвело до того що в щонайменше 13 селах наразі повністю відсутні мешканці. 11 квітня була оголошена примусова евакуація родин з дітьми з прифронтових громад Богодухівського, Ізюмського та Харківського районів та Великобурлуцької та Вільхуватської громад Куп’янського району. 

Втрати за два роки повномасштабного російського вторгнення

За даними Національної Поліції в Харківській області з початку повномасштабного вторгнення на території Харківщині внаслідок війни загинули 2419 цивільних, з яких 87 — діти. 2023 рік  загинули 660 осіб, з яких 5 дітей. Майже за два місяці 2024 року внаслідок ворожих обстрілів загинули вже 56 громадян, серед яких 7 дітей. За два роки війни були поранені 3516 цивільних, з яких у 2023 році поранення отримали 687 громадян. У 2024 році вже 236 цивільних громадян отримали поранення внаслідок російських обстрілів.

З початку повномасштабного вторгнення органами досудового розслідування та дізнання ГУНП в Харківській області розпочато 16 855 кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом: 

  • 16614 - за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України;
  • 213 - за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
  • 23 - за ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань); 

За два роки слідчі та дізнавачі відкрили 1 532 кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних з колабораційною діяльністю. До суду з обвинувальними актами направлені 387 кримінальних проваджень.

За два роки повномасштабної війни, станом на лютий 2024 року, на Харківщині було зруйновано понад 43 тисячі об’єктів, повідомили в обласній військовій адміністрації. Зокрема, йдеться про 831 заклад освіти, 383 заклади культури, 347 медичних закладів, 6051 житлову багатоповерхівку, 19 480 приватних садиб. Міський голова Харкова Ігор Терехов зазначав що станом на початок 2024 року збитки від російських обстрілів сягнули вже 10 млрд доларів. 

Станом на грудень 2023 року, за словами речника ГУ ДСНС Євгена Василенка, досі залишаються замінованими 40% Харківської області — близько 1 мільйона 300 тисяч гектарів. Від початку повномасштабного вторгнення РФ сапери виявили та знешкодили понад 87 тисяч вибухонебезпечних предметів, а також обстежили понад 4 тисяч гектарів території та понад 3 тисячі кілометрів ліній електропередач на Харківщині. Також близько 40-45% лісів регіону наразі заміновано або пошкоджено пожежами внаслідок бойових дій. 

Від початку повномасштабної війни в області пошкоджено або знищено 660 об’єктів електропостачання. 26 березня 2024 року міський голова Ігор Терехов повідомив що внаслідок російських ударів в Харкові були знищені ТЕЦ та всі трансформаторні підстанції, що призвело до дефіциту енергії в регіоні, впровадженні графіків електропостачання та передчасного закінчення опалювального сезону. Внаслідок руйнування ТЕЦ Харків втратив основні потужності генерування теплової та електричної енергії міста. 22 березня 2024 року війська РФ зруйнували Зміївську ТЕС – одну з найбільших на Харківщини, розташовану в Чугуївському районі. 

Харківська область регулярно потерпає від перебоїв газопостачання через російські обстріли. За 2024 рік РФ завдала щонайменше 80 пошкоджень газовій інфраструктурі Харківської області. 22 квітня 2024 року ударом ракети Х-59 росіяни знищили Харківську телевежу, намагаючись порушити процес телемовлення та зв’язку в регіоні. Міський голова Харкова називає таку політику РФ спланованою стратегію терору щодо харків’ян та наголошує що такі дії російської армії стали можливі через затримку американської допомоги і що планом РФ є «перетворити Харків на нове Алеппо». 

Процес відновлення регіону

Двома ключовими викликами при відновленні Харківської області є руйнування критичної і житлової інфраструктури регіону та постійні російські обстріли, які ускладнюють можливість відбудови. Наразі відсутня затверджена програма відбудови Харківської області чи міста Харків. Це продиктовано тим, що на території області тривають бої з РФ, російська війська контролюють частину населених пунктів в Куп’янському районі та роблять спроби просуватись в напрямку Вовчанську. В вересні 2023 року Харківська ОВА почала прийом пропозицій від громадськості для розробки «Програми комплексного відновлення Харківської області на період до 2027 року». Головним розробником Програми був визначений Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації. В травні 2024 року міська рада Харкова оголосила про конкурс на проект «Концепція Генерального плану міста Харків». Дану «Концепцію» планують створити в партнерстві з ЄЕК ООН, Фондом англійського архітектора Нормана Фостера та інститутом «Харківпроект». 

Насамперед, зусилля місцевої влади зосереджені на відновленні потужностей енергосистеми та забезпечення опалення житлових будинків. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначає що наразі міська влада планує встановити  60 модульних і твердопаливних котелень, понад 70 газових і 70 когенераційних установок, щоб подолати наслідки російських обстрілів і повністю перейти до системи децентралізації виробництва електроенергії та опалення населених пунктів області. Відновлення енергетичної інфраструктури Харківщини фінансується як з державних, так і місцевих, та міжнародних джерел. Так, для відбудови енергетики використовуються кошти з Фонду підтримки енергетики України. Фонд був створений навесні 2022 року за підтримки єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон та дозволяє іноземним урядам та організаціям, так само як і приватним донорам, виділяти кошти на відновлення енергетичного сектору в Україні. Окрім цього, після зруйнування Харківської ТЕЦ в березні 2024 року, Харківська міська рада внесла зміни в бюджет міста щоб виділити додаткові 870 млн грн на відновлення зруйнованих об’єктів комунальної теплоенергетики. В квітні 2024 року дев’ять регіонів (Херсонська область, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Київська, Волинська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Сумська) передали Харківщині понад 1000 генераторів різних потужностей.

В обласній військовій адміністрації повідомили, що станом на 1 січня 2024 року коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії відновлено 32 багатоквартирні житлові будинки, шість медичних закладів. Понад 1,3 тисячі об’єктів відновлено за кошти міжнародних донорів. Більшість з них – приватні будинки, але також є багатоповерхівки, заклади освіти та медицини. Місцеві бюджети профінансували відновлення 153 багатоповерхівок.

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії в своєму плані відбудові об’єктів Харківщини на 2024 рік зазначає, що планується відновлення 33 багатоквартирних будинків та гуртожитків, а також 31 заклад освіти, а також реконструкція водогону в Чугуївській громаді, відбудова 3 медичних закладів та 3 адміністративних будівель. Також в грудні 2023 року з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для потреб комунальників Харківської області закупили 38 екскаваторів, самоскидів з кранами-маніпуляторами та сміттєвозів, вартість спецтранспорту склала 228 млн грн. 

Харківщина є одним з лідерів по реалізації програми «єВідновлення». Станом на 1 травня 2024 року житловими сертифікатами скористалися 356 людей, зокрема придбали 277 квартир та 79 приватних житлових будинків. Вартість придбаного житла становить 595 мільйонів гривень, з них оплачено житловими сертифікатами – 584,5 мільйона гривень. Загалом комісіями сформовано 1835 сертифікатів з надання компенсації за знищене майно на суму 2,6 мільярада гривень. Відновлення на Харківщині прямо пов’язано з будівництвом нового житла. Регіональне управління статистики повідомляє, що у 2023 році в Харківській області прийняли в експлуатацію 4135 квартир, у тому числі у міській місцевості – 3893, у сільській – 242 (260,6 тисячі м² загальної площі житлових будівель) – це у 6 разів більше, ніж у 2022 році. Відбудова Харківщини реалізується за допомогою різних джерел. Так, майже 1,2 млрд. грн. надійшло до місцевого бюджету Харкова з держбюджету в рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку «Проекту розвитку міської інфраструктури – 2». 

Для офлайн навчання в Харкові міська влада зосередила свої зусилля на забезпеченні шкільного навчання в харківському метро та будівництві підземних шкіл. До 1 вересня в Харкові планують побудувати ще 3–4 підземні школи. За словами міського голови Ігоря Терехова, одна така школа розрахована на 450 учнів в одну зміну, а навчання планується в дві зміни. 

Допомога у відновленні від іноземних партнерів

Масштаби руйнування житлового фонду та критичної інфраструктури на Харківщині зумовили необхідність залучення допомоги для іноземних партнерів. 

Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив що за 2022-23 роки Харківська область отримала $4,4 мільйона міжнародної допомоги. Організації та програми ООН надали гуманітарну допомогу регіону на суму понад 2 мільйони доларів США. Зокрема, Всесвітня продовольча програма ООН в Україні надала допомогу на 631,6 тисячі доларів, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) — на 518,2 тисячі доларів, Програма Розвитку ООН в Україні (ПРООН) — на 182,3 тисячі доларів, а Міжнародна організація з міграції (МОМ) — на 419,3 тисячі доларів. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило $838 тис. Ще 761 тис. виділило Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Міжнародний Комітет Червоного Хреста виділив $660 тис. Також 81,5 тисячі доларів гуманітарної допомоги надало Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). Окрім того, 154 тисячі доларів США допомоги отримано від Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії. Директор Комунальної установи «Офіс реформ Харкова» Дмитро Давільянц заявив що за перші 3 місяці різноманітні міжнародні фонди інвестували в відбудову Харкова понад 5 млн доларів. 

Одним з найбільш активних напрямків міжнародної допомоги на Харківщині є допомога у відбудові зруйнованого житла та цивільної інфраструктури. Як зазначив заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов, наразі «Карітас Україна» надає допомогу для ремонту 500 будинків у Харківській області. Посол Німеччини Мартін Єґер заявив що Німеччина профінансує відновлення 500 вибитих вікон в Харківському університеті імені Каразіна, який постраждав в результаті російського обстріла міста. 

4 квітня 2024 року Харківська міська рада підписала Меморандум з ПРООН про поглиблення співпраці у напрямку відновлення пошкодженої інфраструктури та підвищення енергоефективності міста. Польовий операційний офіцер Тедді Лепоськи УВКБ ООН заявив, що станом на березень 2024 УВКБ ООН через підрядника планує відремонтує 530 домогосподарств в Харківській області, ще 300 – забезпечить будматеріалами. Також планується встановлення модульних каркасних будинків для людей, чиї домівки були зруйновані внаслідок збройної агресії РФ. Основною ж формою допомоги з боку УВКБ ООН продовжує залишатись надання фінансової допомоги внутрішньо переміщеним особам та постраждалим в результаті обстрілів в Харківській області. В 2024 році грошову допомогу у розмірі 3600 гривень впродовж 3 місяців в Харківській області УВКБ ООН планує надати близько 32 тисячам громадян. В березні 2024 року Всесвітня продовольча програма ООН та Швейцарський фонд протимінної діяльності FSD Ukraine придбали три українські машини для розмінування Харківської області.

Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун на зустрічі з Харківською ОВА заявила, що одним з ключових викликів регіону є необхідність розмінування. Своєю чергою ООН планує допомогти створити систему взаємодії міжнародних організацій, які готові допомогти Україні з розмінуванням. Допомогу в розмінуванні Харківщини надає й Міжнародна організація з гуманітарного розмінування The HALO Trust. Так, в травні 2024 року The HALO Trust розмінувала та передала у користування 6 ділянок у Чугуївському та Ізюмському районах площею понад 45 гектарів. Також фонд The HALO Trust передали для саперів ДСНС Харківщини машини важкого типу для перевезення вибухонебезпечних предметів. В квітні 2024 року для Харківщини також була передана машина механізованого розмінування від PFRU (Chemonics International). Чугуївська територіальна громада отримала допомогу на понад 10,3 мільйона гривень. У межах співпраці Чугуївської міської територіальної громади та Chemonics International, яка реалізує проєкт PFRU,  замінили вікна в будівлі Чугуївської центральної лікарні та закладі освіти, які були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів. Також передали медзакладу пральні та сушильні машини, протиударну плівку на вікна. 

Окремо варто розглянути участь міжнародних організацій та іноземних урядів в відновленні енергомережі Харківщини, яка майже повністю була знищена в результаті обстрілів в березні 2024 року. В співпраці з Міненерго та Комітетом Верховної Ради з енергетики Проєкт енергетичної безпеки USAID в Україні розгортає мережу малої та середньої когенерації та передав в Харківську область 6 когенераційних установок (КГУ). В березні 2024 року Міністерство інфраструктури України організувало візит міжнародної делегації послів Данії та Естонії, заступників дипломатичних місій Франції, Швеції та високопосадовців ООН до Харкова для консультацій про способи допомоги для захисту української енергомережі. 

Міністерство енергетики повідомило, що в квітні 2024 року Харківщина отримала від міжнародних донорів 9 потужних генераторів та 715 портативних бензинових генераторів, а також проводи, роз’єднувачі та інше енергетичне устаткування, потрібне для відновлювальних робіт. Також в квітні 2024 року Харківська ОВА та Представники Посольства Чеської Республіки обговорили плани чеських підприємців виготовляти газові та дизельні генератори та передати їх Харківщині, щоб підготувати регіон до наступного опалювального сезону. 15 травня 2024 року про свої наміри надати Харківщині 12-14 модульних котелень заявили представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста під час своєї зустрічі з ОВА регіону. 12-14 модульних котелень потенційно можуть забезпечити опаленням близько 24 тисяч домогосподарств.

7 травня 2024 року у співпраці з Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та організацією «Право на захист» для переселенців Харківської області відкрили перший адаптаційний простір «Свій» в Харкові. В адаптаційному центрі ВПО зможуть отримати послуги юристі, центру зайнятості, муніципальних служб Харкова та міжнародних організацій, психологів, пройти курси професійної перепідготовки. 

Через неможливість проведення офлайн-навчання в школах Харкова, міська влада залучила міжнародні організації до покращення якості онлайн освіти. Проект ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України, Фундації Олени Зеленської у координації з Харківською ОВА, за фінансової підтримки Європейського Союзу та  Глобального партнерства заради освіти (GPE) надали 10 848 планшетів, хромбуків та ноутбуків для організації дистанційного навчання в 34 громадах Харківської області. Фонд Говарда Баффета планує влітку 2024 року побудувати фабрику-кухню для забезпечення школярів обідами, щоб можна було розпочати офлайн навчання в Лозівському та Красноградському районах (тих районах області, які не знаходяться під постійними російськими обстрілами). Враховуючи практику будівництва підземних шкіл в місті Харків, керівник литовських програм Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс заявив, що Литва також готова допомогти з розширенням мережі підземних шкіл для забезпечення безпеки учнів. 

Місцеві програми підтримки бізнесу та залучення інвестицій

2 роки повномасштабного вторгнення суттєво вплинули на розвиток економіки регіону. За оцінкою фінансової спроможності громад від проекту «ULEAD з Європою», Харківщина посіла 10 місце серед областей України за підсумками другого року війни. Втім, багато залежить і від розташування громади – деякі райони Харківської області отримали суттєво кращі показники фінспроможності, аніж інші (насамперед, через безпекові фактори). Наприклад, усі громади Красноградського та Лозівського районів відносяться до високого та оптимального рівнів, тоді як Куп’янський район не має жодної громади з високим рівнем фінансової спроможності.

Щоб забезпечити розвиток бізнесу в регіоні, Харківська міська рада прийняла рішення згідно з яким  з 1 квітня по 30 червня 2024 року для фізичних, юридичних осіб і підприємців у Харкові було скасовано податок на землю та нерухомість. Крім того, платникам єдиного податку четвертої групи надано стовідсоткове зменшення податкових зобов’язань.

Протягом січня-листопада 2023 року понад 13,1 тисяч фізичних осіб-підприємців виявили бажання офіційно зареєстрували бізнес у Харкові. За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області, станом на 1 грудня кількість фізичних осіб-підприємців у Харкові склала майже 119 тис. осіб. Протягом січня-листопада 2023 року припинили діяльність 13,7 тис. фізичних осіб-підприємців. За даними Опендатабот майже 2,4 тисячі ФОПів, які відкрилися на Харківщині в 2023 році, припинили роботу тут. За січень-квітень 2024 року за даними Опендатабот в Харківській області було відкрито 4888 ФОПів. Так, Харківщина увійшла до п’ятірки областей за новими відкритими бізнесами. 

Для відновлення роботи агрокомпаній в регіоні Кабінет Міністрів України затвердив 80% відшкодування вартості послуг державних та приватних операторів з розмінування для аграріїв. 630 підприємств агропромислового комплексу Харківської області зазнали пошкоджень та частково або повністю не працюють через повномасштабне вторгнення, проте, яка частина з них відновила свою роботу та змогла розмінувати територію наразі невідомо. 

В квітні 2024 року Кабінет Міністрів України збільшив розмір гранту за програмою «Власна справа», який можуть отримати підприємці на старт або розвиток власної справи на Харківщині, до 500 тисяч гривень. Раніше розмір гранту складав 250 тисяч гривень. 1 квітня 2023 року в Харківській області запустили всеукраїнський проект «єРобота». Проєкт дозволяє отримати мікро-грант для відкриття власної справи. 

Також на Харківщині діють і міжнародні програми підтримки місцевого бізнесу. Німецька міжнародна гуманітарна організація Help – Hilfe zur Selbsthilfe надає підприємцям Харківської області, які мають крафтовий бізнес (столярство, виготовлення прикрас, гончарство тощо) або підприємства сфери послуг (прибирання, догляд за будинками, ландшафтні послуги, фітнес, краса тощо) безповоротний грант до 105 тисяч гривень. 

PFRU (Chemonics International) реалізує декілька програм допомоги в відновленні бізнеса Харківщини. Спільно з Bureau of Investment Programs реалізується проект навчання ветеранів-власників малого та середнього бізнесу в Чугуївської та Чкаловської ОТГ. 

Населення і міграційні процеси

Напередодні повномасштабного вторгнення, наприкінці 2021 року, населення Харківської області становило близько 2,6 мільйона людей, з них у Харкові проживали близько 1,4 мільйона людей. Так, за даними міського голови Ігоря Терехова, в березні-квітні 2022 року, під час боїв за місто населення складало не більше 400 тисяч людей. Після деокупації більшої частини Харківської області у вересні 2022 року значна частина жителів повернулась в регіон. Станом на березень 2023 року, за даними голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, ця цифра склала не більше 1,9 мільйона. За інформацією харківської міськради, в місті Харків станом на жовтень 2023 року проживало більше 1 мільйона людей. Окремо варто зазначити, що внаслідок постійних російських обстрілів, станом на лютий 2024 року, на Харківщині з’явилися 76 населених пунктів, зовсім покинутих мешканцями через війну.

За даними Міністерства соціальної політики Харківщина є однією з рекордсменок серед областей України за кількістю внутрішньо переміщених осіб (разом з Дніпропетровською та Київською областями). Загалом в управліннях соціального захисту Харківської області населення станом на липень 2023 року на обліку перебували 485,5 тисячі внутрішньо переміщених осіб, з них 417,6 тисячі людей зареєструвалися після 24 лютого 2022 року (127 тисяч пенсіонерів та 87,2 тисячі дітей). До березня 2024 року кількість ВПО зареєстрованих в регіоні збільшилась до 528 тисяч людей. У Харківській області до 1 березня 2024 року виплати ВПО отримували 320 тисяч людей, після змін в законодавстві ця кількість зменшилась до 118 тисяч осіб. На Харківщині міська влада організувала 54 місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. 

В Харкові станом на початок травня 2024 року офіційно зареєстровано більше 200 тисяч переселенців, але міський голова Ігор Терехов стверджує що справжня кількість ВПО в місті складає більше 500 тисяч людей, оскільки значна частина людей не реєструє свій офіційний статус. 7 травня 2024 року у співпраці з Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та організацією «Право на захист» для переселенців Харківської області відкрили перший адаптаційний простір «Свій» в Харкові. В адаптаційному центрі ВПО зможуть отримати послуги юристі, центру зайнятості, муніципальних служб Харкова та міжнародних організацій, психологів, пройти курси професійної перепідготовки. 

Економічний стан регіону: робота бізнесу, ринок праці та виклики 

За даними Головного управління статистики в Харківській області за підсумками 2023 року експорт товарів становив $778 мільйонів, тоді як імпорт – $1,544 мільярд. Порівняно із попереднім роком експорт зменшився на 11,6%, а імпорт збільшився на 23,3%. 

Основними товарами, що експортувалися:

  • продукти рослинного походження – 31,1% від обсягу експорту;
  • машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання – 15,0%;
  • жири та олії тваринного або рослинного походження – 13,7%;
  • готові харчові продукти – 11,2%;

В 2024 році дещо відновлюється рівень надходжень від Харківської митниці до Державного бюджету України. За словами керівника Харківської митниці Андрія Танцерова в січні-квітні 2024 року Харківська митниця перерахувала в бюджет 941 млн грн, що в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року більше на 294 млн грн або на 45,5% (січень-квітень 2023 – 646,9 млн грн). На сьогоднішній день в зоні діяльності Харківської митниці функціонують митні пости "Харків-товарний", "Барабашово" та "Бабаї". 

Рівень безробіття в Харківській області в травні 2022 року був зафіксований на рівні 16,6%, в травні 2023 року – на рівні 10%, а в лютому 2024 року безробіття в регіоні складало 7,5%. Найбільший рівень безробіття в деокупованих районах Харківської області, що також стає додаткових фактором внутрішньої міграції всередині харківського регіону. З усіх зареєстрованих безробітних 13,3% є ВПО, більше ніж 70% - це жінки. Середня зарплата, яка пропонується харківськими роботодавцями, за даними Харківського обласного центру зайнятості, складає 10134 грн. Окремо варто зазначити що в області діє програма для адаптації, професійного навчання та трудовлаштування внутрішньо переміщених осіб, яких в області рекордна кількість в Україні. Існує програма компенсації витрат роботодавців на оплату праці переселенців, у першій половині 2023 році на Харківщині цією програмою підтримки скористалися 170 роботодавців, які працевлаштували 377 ВПО, однак темпи цієї програми не пропорціональні викликам, з якими стикнулась Харківщина.

Харківщина стала регіоном-лідером по кількості залучених безробітних до проєкту «Армія відновлення», метою якого стало залучення людей до відбудови та суспільно корисних робіт. За даними Державної служби зайнятості, в Харківській області до «Армії відновлення» доєднались 22 129 людей. Вони залучались до заготівлі дров, укріплення блок постів. 

Основними викликами на ринку праці в Харківщині продовжують бути замінованість територій для аграрних підприємств, релокація виробництв та нестача кваліфікованих кадрів. За даними Центра зайнятості найбільша нестача кадрів зараз, близько 70% вакансій — це робітничі професії. Понад 70% всіх людей, хто є на обліку в нашій службі як безробітні — це жінки, найбільше потребують будівельників, слюсарів, зварювальників, електриків, педагогів та державних службовців. 

Бюджети Харкова: доходи, видатки і пріоритети 

Обсяг видатків бюджету Харківської міської територіальної громади на 2024 рік обчислений в сумі 17 млрд грн. Найбільш питому вагу у видатковій частині загального фонду бюджету Харківської міської територіальної громади (37,4%) складають видатки соціальної спрямованості (6,4 млрд грн). Видатки на житлово-комунальне господарство складуть 4,2 млрд грн, на забезпечення стабільного функціонування сфери охорони здоров’я заплановано спрямувати 3,6 млрд грн, на транспортну інфраструктуру - 2,5 млрд грн. На відновлення зруйнованих об’єктів критичної інфраструктури передбачено 1,2 мільярда гривень. 

30 квітня 2024 року на позачерговій сесії Харківської міської ради змінили бюджет міста на 2024 рік. Збільшили видатки на відновлення зруйнованих об’єктів комунальної теплоенергетики — на 870 млн грн, а також на будівництво захисних споруд на території шкіл — на 138,3 млн грн та захист цивільного населення та підвищення рівня громадської безпеки — 16,8 млн грн. 

За словами міського голови Харкова Ігоря Терехова Харків не отримає протягом 2024 року 3,4 млрд грн (приблизно 22% бюджету міста) через залучення ПДФО військовослужбовців із доходів місцевих бюджетів до державного. Проте, Ігор Терехов також зазначив, що він досягнув домовленості з урядом про те, що цей дефіцит буде покритий субвенцією на відновлення житлової інфраструктури міста. 

“Гроші на ЗСУ”

Міський голова Харкова Ігор Терехов в листопаді 2023 року заявив, що протягом 2022-2023 року Харківська міська рада виділила 825 млн грн на ЗСУ, з них 474 млн – в 2023 році, і гроші виділялись конкретним частинам після їх звернення. Водночас видання Forbes опублікувало матеріал про те, скільки обласні центри витратили на фінансування тероборони і за їх даними Харків не витрачав бюджетних коштів на ТрО. Ігор Терехов відповів виданню Forbes, що місто фінансує ЗСУ через інші статті бюджету. 

В бюджеті Харкова на 2024 рік була затверджена програма з розвитку цивільного захисту, публічної безпеки та територіальної оборони – на неї виділили 81,3 млн. грн. 30 квітня 2024 року на позачерговій сесії Харківської міської ради на 47,5 млн грн збільшили видатки на заходи цивільного захисту, територіальної оборони та допомогу військовим.  

В 2023-2024 рр. в Харкові проводили ряд протестних акцій «Гроші на ЗСУ», ціллю яких були заклики до місцевої влади направляти більше ресурсів на фінансування української армії та забезпечення громадської безпеки. Серед вимог протестуючих до міської влади Харкова – публічна прозорість фінансування ЗСУ, в січні 2024 року активісти зібрали 300 підписів під зверненням. 

У 2024 році в Харкові планують висадити близько 1,7 млн квітів. За словами директора СКП “Харківзеленбуд” Дмитра Поздєєва, з метою економії клумби прикрасять на 700-800 тис. квітів менше, ніж у довоєнний час. В квітні 2024 року Ігор Терехов заявив, що в Харкові в будь-яких умовах продовжать висаджувати квіти та витрачатись на утримання парків, оскільки «коли військові приїздять в місто вони відчувають психологічне розвантаження від доглянутого міста». Також Ігор Терехов заявляв, що ті хто проти виділення грошей на озеленення міста – «насправді не харків’яни». В 2021 році Харківська міська рада витратила на закупівлю 884 тисяч квіток у 2021 році близько 14 млн гривень. 

Варто зазначити, що в липні 2023 року Ігор Терехов зазначав, що усі необов'язкові тендери будуть скасовані і міська рада скасувала два тендери на озеленення територій, догляд за зеленими насадженнями та прибирання і підмітання вулиць. На ці послуги планували витратити 63 млн 342 тисячі 500 гривень. 

13 квітня 2024 року місцеві жителі Харкова зібралися біля «Дзеркального струменю», щоби привернути увагу до нещодавнього тендеру ремонту шпилю альтанки на 1 мільйон гривень, вони закликали міську владу направити ці кошти на допомогу ЗСУ. Також у Харкові хочуть витратити майже 5 млн грн на застосунок для картки харків’янина. Загалом станом на березень 2024 року містянам роздали 442 тисячі карток.

У 2023 році з резервного фонду державного бюджету Харківщині виділено на будівництво фортифікаційних споруд 1 361 582 311 гривень. Водночас з обласного бюджету Харківської області на здійснення заходів щодо зміцнення обороноздатності регіону в січні-вересні 2023 року на низку програм територіальної оборони, протидії терористичній діяльності, забезпечення публічної безпеки й порядку та протидії злочинності, розвитку цивільного захисту, економічного і соціального розвитку регіону виділили 566,7 мільйона гривень. Через суспільний резонанс після просування російських військ через кордон в Харківській області 22 травня 2024 року у Верховній Раді була створена Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) щодо використання коштів, виділених на фортифікації. 21 травня 2024 року на засідання Харківської обласної ради переспрямовано 60 млн. грн. із Програми щодо розвитку місцевого самоврядування на підтримку сил безпеки й оборони України.

22 з 56 громад Харківської області в 2023 році мали місцеві програми, націлені на підвищенні обороноздатності українського війська. Найбільше у відсотках до загальних витрат бюджету спрямовували на підтримку обороноздатності Золочівська громада — майже 6%, Куп’янська – 4, 25%, Красноградська – 4,1%, Старовіріська – 3,8%, Південноміська – 2,55%. 

Бюджет Харківської області на 2024 рік передбачає 464 мільйони гривень на реалізацію програми територіальної оборони Харківщини (в цілому бюджет області складається з видатків на рівні 4,9 млрд гривень). Також на Харківщині прийняли Комплексну програму підтримки Захисників і Захисниць України на 2024-2028 роки. За цією програмою передбачено фінансування 95,2 мільйони гривень на наступний рік.

Політична ситуація в області та обласному центрі

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну поставило органи влади та обрані ради Харківщини перед безліччю викликів. Незважаючи на це, робота обласної ради та міської ради Харкова продовжилась, але в зміненому форматі – як через побоювання безпеки, так і через низку політичних конфліктів. Заборона партій «ОПЗЖ» та «Партії Шарія» (і розпад їх фракцій), а також внутрішній конфлікт в партії «Блок Кернеса – Успішний Харків» дещо змінили склад депутатського корпусу обраних рад, а також продемонстрували основні протиріччя в політичних силах, спричинених російським вторгненням – насамперед, необхідністю чіткої артикуляції проукраїнської позиції політиків. Партійна дисципліна та відвідуваність сесій обласної та міської ради в цілому залишились на рівні до повномасштабного вторгнення, коли в середньому 10-12% депутатського складу пропускали сесії.   

За результатами місцевих виборів 2020 року, до Харківської обласної ради, яка складається з 120 депутатів, були обрані представники 5 політичних партій: «Блок Кернеса-Успішний Харків!» (46 депутатів), «Опозиційна платформа-За життя» (29), «Слуга народу» (17), «Блок Світличної «Разом!» (17), «Європейська солідарність» (11). Головою Харківської обласної ради був Артур Товмасян (партія «Слуга народу»), який пішов в відставку в серпні 2021 року і був замінений Тетяною Єгоровою-Луценко (партія «Слуга народу»). 

За результатами місцевих виборів 2020 року до складу Харківської міської ради 8-го скликання ввійшли представники 6 політичних партій: більшість отримала партія «Блок Кернеса – Успішний Харків» із результатом у 34 депутата, «Опозиційна платформа За життя» – 19 депутатів, «Європейська солідарність» отримала 9 депутатських місць, так само як і партія «Слуга народу” – також 9 депутатів, «Партія Шарія» – 7 депутатів і 6 депутатів від «Блоку Світличної». З початком повномасштабного російського вторгнення, склад партійного керівництва в постійних комісіях Харківської міської ради не зазнав кардинальних змін – всі 11 голів залишились на своїх посадах.

Позачергові вибори Харківського міського голови відбулися за декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення – 31 жовтня 2021 року. Причиною призначення позачергових виборів стала смерть попереднього міського голови Генадія Кернеса, про яку було оголошено 16 грудня 2020 року. 1 листопада 2021 року Міська територіальна виборча комісія оголосила Ігоря Терехова обраним міським головою. 

Робота міської та обласної рад 

В 2023 році Харківська міська рада 8 скликання провела 8 сесій. Всі сесії проводилися дистанційно, оскільки будівля міської ради була пошкоджена російським обстрілом 2 березня 2022 року. За січень-травень 2024 року Харківська міська рада провела 5 дистанційних засідань. Основні напрямки роботи харківської міської ради складаються з організації роботи та фінансування комунальних підприємств міста, збереження існуючого бізнесу в місті (наприклад, скасування податків для частини підприємців регіону), формування програм адаптації для ВПО, перейменування об’єктів топоніміки, пов’язаних з Росією та СРСР. Одним з ключових напрямків діяльності Харківської міської ради також стала і організація та залучення міжнародних партнерів до відбудови та реконструкції міста, яке продовжує страждати від російських обстрілів. Для більш швидкого та якісного впливу на відновлення міста Харківська міська рада створила Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції. Наразі в Харківській міській раді відсутній постійний секретар і кожну сесію міської ради цю роль виконують два депутати, яких колегіально обирають. Вакантність такої посади ймовірно може свідчити про намагання міського голови закріпити в своїх руках процедурний контроль над прийняттям рішень в міській раді.  

Харківська обласна рада в 2023 році провела 6 сесій. Всі вони були проведені дистанційно, оскільки в результаті ракетного удару 1 березня 2022 року була знищена будівля Харківської ОДА. За січень-травень 2024 року Харківська обласна рада провела 3 дистанційні засідання. Серед основних питань, які розглядає обласна рада Харківської області варто відзначити забезпечення доступу до освіти, декомунізацію назв населених пунктів області (наприклад, перейменування села Першотравневе Чугуївського району). Окрім цього, Харківська обласна рада прийняла Програму підтримки внутрішньо переміщених осіб в Харківській області на 2023 – 2027 роки, яка покликана допомогти більш як 500 тисяч ВПО, які переїхали в межах Харківської області в 2022-2024 рр. 

Очільниця Харківської обласної ради від «Слуги Народу» Тетяна Єгорова-Луценко тісно співпрацює як з головою ОВА Олегом Синєгубовим, так і проводить самостійну міжнародну діяльність як президентка Української асоціації районних та обласних рад. Зокрема, Тетяна Єгорова-Луценко приймала участь в пленарній сесії Комітету регіонів ЄС як представниця українських регіонів.

Діяльність військових адміністрацій 

В Харківській області створено 27 військових адміністрацій. З 13 сільських громад Харківщини в 10 з них були створені військові адміністрації. Також військові адміністрації були створені в 11 з 26 селищних громад області та 6 міських з 17 громад в області. 1 жовтня 2022 року на Харківщині указами Президента були створені перші 13 військових адміністрацій: в Чугуєві, Липцях, Малинівській громаді, Циркунах, Рогані, Дергачах, Великому Бурлуці, Осколі, Вільхівскій селищній громаді, Ізюмі, Балаклеї, Золочові та Борівській селищній громаді. 27 жовтня 2022 року були створені Вовчанська, Дворічанська, Кіндрашівська, Куньєвська, Купʼянська, Петропавлівська, Печенізька, Чкаловська військові адміністрації. 24 грудня 2022 року були призначені голови військових адміністрацій Старого Салтова, Шевченково, Савинської селищної громади, Вільхуватки та Курилівки. 6 червня 2023 року була створена Наталинська сільська військова адміністрація. 18 з 27 військових адміністрацій на Харківщині очолені головами цих громад, які були обрані до початку повномасштабного вторгнення. Нові особи були призначені в тих населених пунктах, голови яких пішли на співпрацю з російськими окупантами чи були усунені від виконання своїх обов’язків. Так, Балаклійську міську ВА очолив Віталій Карабанов – голова Балаклійської РДА (партія «Слуга народу»). Вовчанську міську ВА очолив Тамаз Гамбарашвілі – голова Золочівської РДА (партія «Слуга народу»), а Куп’янську міську ВА Андрій Беседін – голова фракції ПП «Слуга Народу» в Борівській селищній раді. Варто зазначити що голови громад, які виграли вибори в 2020 році від забороненої партії «ОПЗЖ» також були призначені головами ВА в тих громадах, в яких були обрані раніше. Це Галина Турбаба (яка утримувалась в російському полоні 3 місяці) в Дворічанській громаді та Марія Черненко в Роганській громаді. 

Головою ВА Харківської області продовжує залишатись призначений в грудні 2021 році Олег Синєгубов, який наразі є одним з ключових публічних спікерів щодо як військової, так і гуманітарної ситуації на Харківщини. Олег Синєгубов як голова ВА представляє президентську вертикаль управління та займається питаннями безпеки в регіоні, комунікує перебіг військових дій в області, займається наданням соціальної допомоги та взаємодії з міжнародними організаціями та благодійними фондами. Харківська ОВА також відповідальна за контроль над розмінування звільнених територій, будівництвом фортифікаційних споруд в Харківській області, евакуації мешканців з прикордонних районів, на яких з травня 2024 року поновились бойові дії. 

Протягом 2023 року в складі ОВА відбулись зміни. В вересні 2023 року заступницею голови Харківської ОВА була призначена Олена Логвинова, яка є двоюрідною сестрою народного депутата від партії «Слуга народу» Павла Якименка, який також родом з Харківщини. 

В листопаді 2023 року зі своєї посади заступника начальника Харківської ОВА з мобілізаційної підготовки та безпекових питань був звільнений Олександр Скакун, який до 2017 року працював в СБУ в Харківській області. Офіційною причиною звільнення була зазначена неефективна робота на посаді та прогули. Журналісти проекту «Наші гроші» заявляли, що Олександр Скакун є бенефеціаром нелегальних нефтепереробних заводів в Харківській області (“AES Group”). До призначення Олега Синєгубова головою ОВА Олександр Скакун виконував обов’язки голови ОВА та більш як 20 крупних місцевих бізнесменів в 2021 році писали відкритий лист до Володимира Зеленського з проханням призначити Скакуна постійним головою ОВА. Звільнення Олександра Скакуна з посади заступника голови ОВА ймовірно свідчить про зменшення його впливу в регіоні та вертикалі влади. 

На Харківщині сильні політичні позиції мають й ряд військових, дотичних до політичних та оборонних процесів в регіоні. Це Костянтин Немічев – голова Харківського осередку партії “Національний корпус”, командир спецпідрозділу “KRAKEN», колишній кандидат в народні депутати та мери Харкова. Публічну діяльність веде й генерал Сергій Мельник – заступник командувача оперативного угрупування Харків, начальник Харківського гарнізону. Варто відзначити й Всеволода Кожемяко – командира добровольчого батальйону «Хартія», який був створений в березні 2022 року та пізніше переформатований в 13-ту бригаду НГУ «Хартія». Публічні військові діячі взаємодіють з військово-політичним керівництвом регіону. 

Ігор Терехов як міський голова Харкова публічно заявляє про хороші стосунки з Офісом Президента і про підтримку з боку президента Володимира Зеленського (варто зазначити, що на виборах міського голови в 2021 році партія «Слуга народу» в Харкові не висувала свого кандидата). 6 березня 2020 року указом Президента України Ігор Терехов був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня за “вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності”. Публічно позитивні та робочі стосунки склались і між Ігорем Тереховим та Олегом Синєгубовим, які публічно мають розбіжності лише щодо невеликої кількості питань забезпечення життєдіяльності міста – наприклад, щодо необхідності будівництва тимчасового житла для ВПО та тих містян, житло яких було знищено чи пошкоджено (Ігор Терехов виступає проти будівництва тимчасового житла). 

Регіональне представництво у Верховній Раді

Від Харківської області в Верховну Раду в 2019 році було обрано 14 депутатів-мажоритарників. Станом на 2024 рік діючими народними обранцями залишились 13 – Дмитро Шенцев, обраний як самовисуванець (раніше з партії ОПЗЖ) склав свій мандат в вересні 2022 року за «сімейними обставинами). 12 з 14 народних депутатів-мажоритарників були обрані від партії «Слуга народу»: Марія Мецензева, Олександр Куницький, Андрій Одарченко, Вікторія Кінзбурська, Юрій Здебський, Олександр Бакумов, Євген Пивоваров, Дмитро Любота, Олександр Літвінов, Олексій Красов, Дмитро Микиша та Олексій Кучер (який згодом склав мандат та замість нього була обрана Юлія Світлична як самовисуванка). 

Таким чином, наразі Харківщина в Верховній Раді представлена 11 депутатами від партії «Слуга народу» та 2 самовисуванцями: Юлією Світличною та Олександром Фельдманом (який в Верховній Раді доєднався до фракції «Опозиційна платформа – за життя», але з початком повномасштабної війни вийшов з фракції та продовжив роботу як самовисуванець). До повномасштабного вторгнення Олександр Фельдман володів бізнес активами на Харківщині (насамперед, ринок «Барабашово» та «Фельдман Екопарк»), які суттєво постраждали від російських обстрілів. Серед 11 депутатів обраних від партії «Слуга народу» немає єдності щодо голосування та участі депутатів в житті регіону: в 2021 році Дмитро Микиша та Олександр Бакумов в Верховній Раді доєднались до депутатської групи «Розумна політика», але не вийшли з фракції «Слуга народу». 

Серед депутатів-мажоритарників всі народні обранці (окрім Олександра Куницького) працюють як в Верховній Раді, так і в своїх округах на Харківщині. На міжнародній арені активно працює народна депутатка Марія Мезенцева (округ 168, місто Харків), яка є головою української делегації в ПАРЄ. 

Інституційна спроможність партій під час війни 

Найбільш розбудованими та активними серед політичних партій в Харківській області наразі є політичні сили «Слуга народу» та «Європейська солідарність». Протягом 2023 рік кількість осередків політичної партії чи партійне керівництво не зазнало серйозних змін чи внутрішніх конфліктів, які б впливали на інституційну спроможність політичних сил в регіоні. 

«Європейська солідарність» зберігає активність в Харківському регіоні, центр політичної активності продовжує знаходитись в місті Харків. Діє молодіжна організація «Солідарна молодь», яка концентрується на залученні молоді до волонтерства, політичних акцій. 23 березня 2023 року в Харкові відкрився «Гончаренко центр». З 2021 року «Гончаренко центри» функціонували в Дергачах та Рогані Харківської області. «Гончаренко центри» фактично є хабом політичної активності для прибічників партії «Європейська солідарність», також в центрах проводяться благодійні заходи, розважальні та навчальні гуртки для дітей. «Гончаренко центри» використовуються для підвищення впізнаваності та популярності як політичної партії «Європейська солідарність», так і особисто народного депутата Олексія Гончаренка. На Харківщину з візитами до військових, які знаходяться на лінії бойового зіткнення, приїздить і лідер партії «ЄС» Петро Порошенко.  В 2022 році представники партії “Європейська Солідарність” створили в Харкові гуманітарний хаб “Схід-Захід”, який організовує зустрічі партійців з виборцями та надає допомогу цивільним і військовим.

Місцеві осередки партії «Слуга народу» в Харківській області діють в таких містах як Харків, Богодухів, Ізюм, Лозова, Чугуїв та Красноград. Партійні представники не тільки приймають участь в роботі місцевого самоврядування, але й організовують заходи під власним політичним брендом. Так, заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько був залучений до заходу, організованого Харківською обласною організацією партії «Слуга Народу» в Краснограді з родинами військовослужбовців. Натомість Президент України Володимир Зеленський часто відвідує Харківщину, проте публічно не приймає активної участі в роботі політичної сили в регіоні. Під час своїх візитів в Харківську область Володимир Зеленський переважно зустрічається з міським головою Харкова Ігорем Тереховим, головою ОВА Олегом Синєгубовим, військовими, інспектує підземну школу в харківському метро, зустрічається з місцевими бізнесменами чи відвідує з іноземними журналістами місця російських атак (в травні Володимир Зеленський дав інтерв’ю на зруйнованому виробництві «Фактор-Друк» в Харкові).  Голова обласної організації політичної партії «Слуга народу», народний депутат-списочник Павло Сушко часто відвідує регіон та зазначає що протягом 2023 року він об’їздив та провів прийоми громадян в усіх 56 громадах Харківщини. 

На Харківщині продовжує активно розвиватись молодіжний рух партії «Слуга народу» – «ЗеМолодіжка». Учасники руху спільно з місцевими та народними депутатами від партії «Слуга народу» проводять офлайн та онлайн заходи в ході яких вивчають медіа грамотність, обговорюють досвід окупації регіону та відновлення Харківщини, процес залучення молоді в самоуправління та місцеву політику. Окрім цього, в квітні 2024 року учасники руху «ЗеМолодіжка» прийняли участь в всеукраїнському Youth Media Forum, задачею якого є формування сталої комунікації між різними регіонами «»ЗеМолодіжки». В листопаді 2023 року рух «ЗеМолодіжка» також проводив в Харкові і Youth Political Forum, на якому обговорювали участь молоді в місцевій політиці під час війни. 

Тетяна-Єгорова Луценко також є головою Харківського руху “Зе!Жінки”. Задачею руху є популяризація жіночого лідерства як в політичних процесах, так і в підприємництві та культурі. Приміром в листопаді 2023 року у Харкові відбувся форум жіночого крила партії “Слуга Народу”, який був покликаний допомогти учасницям руху поділитись досвідом своєї діяльності під час війни. 

Діяльність «політичних» благодійних фондів 

З початком повномасштабної війни зросла активність різноманітних благодійних фондів на Харківщині. На початку вторгнення волонтери концентрувались на допомозі жителям в евакуації в більш безпечні регіони області чи країни. З часом відбулась переорієнтація фондів на забезпечення людей продуктами та будівельними матеріалами, в тих регіонах, які найбільше постраждали від російських обстрілів чи були звільнені від окупації.

Серед політично афілійованих благодійних фондів варто відзначити фонди народних депутатів з Харківщини. Народний депутат Євген Пивоваров (обраний від партії «Слуга народу» в окрузі № 175) активно проводить благодійну діяльність за допомогою свого іменного фонду. Діяльність фонду зосереджена насамперед на наданні матеріальної та медичної допомоги жителям деокупованих територій (які входять до виборчого округу депутата), а також передачі спорядження для ЗСУ. Фонд тісно співпрацює з ОВА (передають разом медичне обладнання, публікації про це розміщуються на сайті ОВА). 

Харківська обласна рада співпрацює з «Благодійним фондом Павла Сушка» – народного депутата від партії «Слуга народу» (по списку). Взаємодія відбувається через передачу в медичні заклади генераторів, роздачу людям продуктових наборів в брендованих коробках з іменем народного депутата тощо. Павло Сушко також є головою Харківської обласної організації партії «Слуга Народу».

Благодійний фонд «Твій Харків», заснований народним депутатом Павлом Якименко (обраний по списку партії «Слуга народу») займається евакуацією людей, доставкою продуктів для військослужбовців.

Олександр Фельдман (народний депутат-мажоритарник «ОПЗЖ», обраний на окрузі № 174), чий фонд активно діяв на Харківщині останні 15 років, і під час повномасштабного вторгнення продовжив свою діяльність. Пресс-служба «Фонду Олександра Фельдмана» заявляє про більш як 600 тисяч продуктових наборів, які були роздані харків’янам та переселенцям в області. 

«Благодійний фонд Дмитра Шенцева» (депутата-мажоритарника від партії «ОПЗЖ») роздавав продуктові набори навесні 2022 року у Харкові та селах Чугуївського району, але наразі фонд неактивний. 

На Харківщині також діє і «Фонд Порошенка» (заснований народним депутатом від «ЄС» Петром Порошенко), який привозить медичне обладнання для регіону. В Харкові діє «Гончаренко центр», засновником якого є народний депутат Олексій Гончаренко (партія «Європейська Солідарність»). В центрі проводять благодійні заходи та безкоштовні уроки для дітей. 

Окремо треба відзначити благодійні фонди, пов’язані з місцевими політиками. 4 серпня 2022 року була створена координаційна рада волонтерів при Харківському міському голові. 27 жовтня 2022 року була створена «Рада Волонтерів» – самостійний орган, який координує свою діяльність з Харківської обласною військовою адміністрацією. До Ради волонтерів увійшла, наприклад, Валентина Бондар, депутатка Харківської міськради від політичної партії «Блок Кернеса – Успішний Харків» – директорка благодійного фонду «Колохати». Також варто відзначити засновницю благодійного фонду «Незламний Харків» – Марію Зайцева, яка була обрана депутаткою Харківської районної ради від партії «Блок Світличної "Разом!» і очолює постійну комісію з інформаційної політики.