Соціально-економічний і політичний стан Миколаївської області: тенденції 2023 року

За останній рік у соціально-економічному становищі області та її політичному житті відбулися певні зміни. Вони не настільки разючі, але все ж демонструють “стриманий оптимізм”: економічний (зростає кількість сплачених податків, повертаються деякі релоковані підприємства і реєструються нові) і політичний (триває певне очищення депутатських корпусів міської та обласної рад). Наразі багато питань ще не вирішені (деокупація Кінбурнської коси, питне водопостачання Миколаєва), а й зміни у політичних вподобаннях миколаївців неможливо виміряти. Втім, політики місцевого рівня “пам’ятають” про перші повоєнні вибори і не забувають працювати на свій імідж. ОПОРА дослідила, як змінилася соціально-економічна та політична ситуація у Миколаївській області порівняно з 2022 роком, яких масштабів досягли руйнування інфраструктури, в яку суму оцінюють відновлення, чи запрацював бізнес, скільки ВПО приїхали в регіон, що відбувається у міській та обласній радах, чи змінився баланс політичних сил за останній рік, як працюють партійні організації й депутати.

Ми проаналізували інформацію з публічних джерел, а також офіційних відповідей органів державної влади та ОМС на наші запити.

Соціально-економічна ситуація в Миколаївській області

Безпека

Миколаївська область розташована на півдні України та межує з чотирма областями (на заході — з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на сході та північному сході — з Дніпропетровською, на південному сході — з Херсонською). За два роки після початку повномасштабного російського вторгнення вона все ще лишається прифронтовою.

Нині окупованими лишається 4% території області — Кінбурнська коса. Ця обставина неабияк ускладнює життя мешканцям населених пунктів узбережжя Миколаївщини (зокрема Очаківської та Куцурубської громад), оскільки вони постійно потерпають від мінометних та артилерійських обстрілів росіян, які окопалися на Кінбурні. Крім того, з 2024 року окупанти запускають звідти й FPVд-рони, що додатково погіршує ситуацію.

Наприкінці зими 2024 року в ЗМІ все частіше фігурує тема можливого російського контрнаступу на півдні України, і вже кілька разів начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім заперечував таку можливість. Наприклад, у програмі “Доросла розмова про війну. Тема з Мосейчук. 17 випуск”, яка вийшла в ефір 22 лютого 2024 року, він сказав, що зараз російський агресор не зможе окупувати українську територію так, як цк було 24 лютого 2022 року.

“Люди, коли цікавляться, чи буде, чи не буде наступ на Харків, на Миколаїв і т.д., їх цікавить, щоб не було такого, як було 24 лютого 2022 року, що вони (росіяни — ОПОРА) пробіжать 100 км за один день. Зараз таке неможливо. Якщо й будуть просування, то короткі — перепливуть річку тощо. Людей цікавить, чи не буде провалу, щоб вони встигли виїхати в безпечні місця. Я гадаю, що можу сказати зараз, що нема такої у росіян можливості, щоб був десь у нас такий провал, багато кілометрів аж до Києва. Це неможливо”.

4 березня 2024 року в своєму телеграм-каналі Віталій Кім знову торкнувся теми можливого контрнаступу росіян. За його словами, російські пропагандистські ЗМІ розповсюджують інформацію щодо начебто підготовки до евакуації чи вже самої евакуації чиновників із Херсонської області. Таку інформацію поширюють, оскільки будуються фортифікаційні споруди. 

“Зараз ми активно будуємо фортифікаційні споруди. Ніякої зради немає, ніякого наступу нема. Вони (росіяни — ОПОРА) це вкидують тому, що бояться, що ми щось будемо робити. А ми будемо, я думаю”, — сказав начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

Від початку повномасштабного вторгнення станом на 9 березня 2024 року у Миколаївській області пролунало 2943 повітряні тривоги, найдовша з яких — 31 березня 2022 року — тривала майже 8,5 годин.

І хоча порівняно з минулим роком кількість російських атак на населені пункти Миколаївської області зменшилася, кількість загиблих і постраждалих внаслідок артилерійських, авіаційних та ракетних ударів росіян збільшується. Якщо 2023 року було відомо про загибель щонайменше 251 людини та поранення щонайменше 522 людей (такі дані на той момент були зафіксовані в дослідженні Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” спільно з ГО “Агентство економічного розвитку” в межах глобальної ініціативи “Трибунал для путіна”), то станом на кінець 2023 року, як повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, у Миколаївській області загинуло щонайменше 367 людей та було поранено 690 людей. Звісно, ці цифри не остаточні — наприклад, внаслідок ракетного обстрілу Миколаєва 7 лютого 2024 року загинув працівник Миколаївської філії “Газмережі”. 

Також ці дані не враховують кількість постраждалих через підрив вибухонебезпечних предметів. Станом на 10 січня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення, за даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, внаслідок підриву на російських мінах і снарядах у Миколаївській області постраждало 73 людини.

Інфраструктурні втрати за два роки повномасштабного російського вторгнення

За даними “Швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за лютий 2022 — лютий 2023”, яку зробив Світовий банк, станом на 24 лютого 2023 року прямі збитки в Україні сягали понад 135 млрд дол. США. В оновленій “Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)”, оприлюдненій Світовим банком 15 лютого 2024 року, вказано, що пряма шкода Україні за майже дворічний період (від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року) сягнула майже 152 мільярдів доларів США.

Найбільші втрати, як і рік тому, зосереджені в прифронтових областях, зокрема Миколаївській. Втім, дещо змінилися суми. Зокрема, за інформацією ООН, загальні збитки Миколаївської області за майже два роки повномасштабного російського вторгнення такі: пошкодження — 5,6 млрд дол. США (така сама сума була зафіксована станом на лютий 2023 року — ОПОРА), втрати — 11,1 млрд.дол. США (станом на лютий 2023 року — 7,6 млрд дол.), потреби — 14,2 млрд.дол. США (станом на лютий 2023 року — 13,7 млрд дол.).

Збитки Миколаївської області станом на лютий 2023 року та початок 2024 року, млн доларів

Слід додати, що пошкодження — це прямі витрати на знищені або пошкоджені фізичні активи та інфраструктуру. Їх оцінюють у грошовому еквіваленті як витрати, оцінені на основі заміни або ремонту фізичних активів та інфраструктури, враховуючи зміну цін. Втрати — зміни в економічних потоках внаслідок війни. Їх оцінюють у грошовому еквіваленті (наприклад збільшені операційні витрати, втрата доходів для органів влади/приватного сектору тощо). Потреби — це кошти, необхідні для відновлення довоєнної нормальності, наприклад, на ремонт і відновлення. Сюди також входять витрати на впровадження нових принципів (покращення енергоефективності, модернізація та використання стандартів сталого розвитку), а також глобальна інфляція, сплеск цін через на обсяги будівництва тощо. Потреби оцінені згідно з ринковими цінами станом на 24 лютого 2023 року. Потреби не дорівнюють сумі збитків.

Крмі того, Миколаївщина лишається однією з найбільш замінованих областей. Втім, з лютого 2023 року дані ООН в цій сфері не змінилися — зараженими вибухонебезпечними предметами є 24,585 тис. кв. км, а на розмінування, за приблизними оцінками, знадобиться 236,5 млн доларів.

Дані про збитки цивільної інфраструктури і промисловості у Миколаївській ОВА не підраховані. “У департаменті економічного розвитку та регіональної політики облвійськадміністрації та Головному управлінні статистики у Миколаївській області відсутня інформація щодо збитків, нанесених російським вторгненням економіці Миколаївської області, у зв’язку з відсутністю повної поточної статистичної інформації та додаткові джерела невизначеності — тривалість та наслідки бойових дій — фактично унеможливлюють процес аналізу нанесених збитків”, — йдеться у відповіді Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОВА на запит ОПОРИ.

Наразі можемо казати тільки про збитки довкіллю внаслідок збройної російської агресі. За інформацією Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, на сьогодні їх сума по Миколаївській області сягає 90,6 млрд. грн.

Процес відновлення

Миколаївська область — одна з найбільш пошкоджених внаслідок російської військової агресії. У відповіді Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської ОВА на запит ОПОРИ вказано, що станом на 26 лютого 2024 року в області зруйновано 12748 об’єктів цивільної інфраструктури. 

Вже відновлено 30,9% зруйнованого — 3940 об’єктів. Це, зокрема. 244 зі 1579 зруйнованих багатоповерхівок, 683 із 7633 зруйнованих приватних житлових будинків, 71 із 159 шкіл, 35 із 108 дитсадків, 2 із 21 закладу вищої освіти, 18 із 184 закладів культури, 113 із 167 закладів охорони здоров’я, 13 із 81 адмінбудівлі, 2733 (100%) об’єктів ЖКГ, 22 зруйновані мости.

Кошти на відновлювальні роботи виділяли і з державного, і з обласного бюджетів. Так, з метою забезпечення відновлення приватних житлових будинків, які постраждали внаслідок військової агресії, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 670 для Миколаївської області було виділено 220 млн 531 тис. грн. на закупівлю будівельних матеріалів (покрівельні матеріали, металопластикові вікна, скло, листи ОБВ, плівка та інші) для аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах, пошкоджених унаслідок бойових дій. Додатково з резервного фонду обласного бюджету в 2022 році виділили 8,6 млн грн. на придбання будівельних матеріалів для першочергових аварійно-відновлювальних робіт. За рахунок цих матеріалів громадяни провели ремонт 1871 будівлі.

В 2023 році своїм розпорядженням начальник Миколаївської ОВА виділив з обласного бюджету 111 млн 260,6 тис. грн на 11 проєктів відновлення. У результаті відновлено 1 медичний заклад, 4 освітні заклади, 2 заклади соціального захисту населення, 4 заклади культури.

Згідно з вимогами постанови КМУ №118 “Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії” від 10.02.2023, 9 травня 2023 року Миколаївська ОВА подала документи на відновлення 5 об’єктів (3 лікарні та 2 школи). За результатами розгляду документів розпорядженням КМУ №534-р від 16.06.2023 Миколаївській ОВА виділили 626 млн 825 тис. 891 грн. Роботи відбуватимуться протягом 2023–2024 років.

Також, відповідно до постанови КМУ №608 від 16.06.2023, Миколаївській області передбачена субвенція в 170 042,872 тис. грн. 19 липня 2023 року на розгляд Мінінфраструктури скерували документи 11 проєктів (7 закладів охорони здоров’я, 3 заклади освіти та 1 ЦНАП), які планують відновити за рахунок цієї субвенціїю Також для ще 4 об’єктів (3 заклади охорони здоров’я й 1 заклад освіти) за ці кошти виготовлять проєктно-кошторисну документацію. 

З метою відновлення житлової інфраструктури уряд запровадив механізм надання компенсацій за зруйноване майно, який регулює постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381 “єВідновлення”. За повідомленням пресслужби Миколаївської ОВА, станом на 19 березня 2024 року з початку дії цієї програми мешканці Миколаївщини подали 6098 заяв на компенсації за пошкоджене майно. Відповідна комісія вже затвердила компенсації на суму 346 млн грн для 3365 заявників. А 3186 власникам житла вже виплатили компенсацій на загальну суму більше ніж 278 млн грн. Завдяки цим виплатам громадяни можуть відремонтувати своє житло, пошкоджене внаслідок обстрілів.

Крім того, за постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600 “Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об‘єкти нерухомого майна”, громадяни подали 629 заяв на купівлю майна в компенсацію за знищене майно. Після розгляду заявок комісія прийняла позитивні рішення щодо 353 об’єктів, власники яких отримали сертифікати на компенсацію на загальну суму понад 461 млн грн.

Відновлення водопостачання в Миколаєві

Як уже повідомляла ОПОРА, 12 квітня 2022 року Миколаїв залишився без питної води. Раніше її подавали водогоном Дніпро-Миколаїв, який окупанти підірвали в Киселівці на Херсонщині. Досі питання централізованого питного водопостачання не вирішене, оскільки доступу до точки забору води на Дніпрі немає. В мережу водопостачання міста спочатку подавали солону воду з лиману, яка пошкодила труби, тепер — уже прісну, але все ще технічну воду, яку не можна використовувати для пиття і готування їжі. Містяни носять питну воду з точок видачі — на інтерактивній мапі наприкінці 2023 року їх було 225.

Водночас у 2023 році в питанні відновлення питного водопостачання Миколаєва сталися зміни. Зокрема, про виділення на це коштів з державного бюджету 16 жовтня 2023 року розповіла в.о. директора департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва і супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОВА Світлана Григор’єва: 

“Відповідно до вимог Постанови №118 та Розпорядження КМУ №534, виділено кошти в сумі 626 млн 825 тис. 891 грн. Розпорядженням КМУ №688 було виділено додатково кошти на відновлення водопровідних мереж м.Миколаєва на 12 об’єктів було виділено кошти загальною сумою 669 млн 990 тис. 54 грн. Також Постановою КМУ № 608 Миколаївській області було надано субвенцію теж на відновлення в сумі 170 млн 474 тис. 17 грн. Також Розпорядженням КМУ з резервного фонду бюджету на станцію нульового підйому було виділено 274,6 млн грн. Окрім цього, ще однією Постановою КМУ №696 було виділено 341,8 млн грн на об’єкти, які було пошкоджено внаслідок підриву Каховської ГЕС. На сьогоднішній день внаслідок проведення комісійного обстеження ця сума буде коригуватися до 150 млн грн”.

Її заступник Олександр Нефьодов розповів про важливі об’єкти, замовником відновлення яких є департамент містобудування й архітектури ОВА: ”Важливий дуже об’єкт — реконструкція водогонів м. Миколаєва діаметрами 1000, 600 і 500 мм. Ці водогони будуть подавати питну воду до резервуарів м. Миколаєва, з яких вона буде постачатись до кінцевих споживачів — мешканців. Ще один важливий об’єкт — станція нульового підйому водогону Дніпро-Миколаїв, який на сьогодні обслідується нашими фахівцями, ведуться передпроєктні роботи, роботи по технічному обстеженню насосної станції, яка до повномасштабної війни подавала воду до Миколаєва. На жаль, на сьогоднішній день цей водогін не працює, він пошкоджений, ми займаємось його відновленням”.

Підкреслимо, що непроста ситуація з водою склалася тільки в Миколаєві. На решті території області проблем з постачанням води, тепла, газу та електроенергії немає, оскільки пошкодження (газопроводів, ЛЕП і т.п.) оперативно усувають відповідні структури.

Допомога від іноземних партнерів

Оскільки Миколаївщина лишається прифронтовим регіоном і потерпає від російських обстрілів, міжнародні партнери надають їй допомогу — техніку, обладнання, гуманітарну допомогу.

Наприклад, у липні 2023 року благодійний фонд “OpenDoorUkraine.NL” з Нідерландів заявив про плани відновити багатоквартирні будинки у Шевченківській громаді, які постраждали внаслідок російської агресії. На якій стадії реалізації перебуває цей проєкт нині, достеменно не відомо.

Втім, здебільшого така допомога ситуативна, часто це одноразові акції. Найбільш системно допомагає регіону Данія — країна взяла шефство над Миколаєвом і областю. Так, 21 червня 2022 року прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен по відеозв’язку взяла участь у засіданні українського парламенту. Вона підтримала надання Україні статусу кандидата у члени ЄС і підтвердила обіцянку допомогти відбудувати Миколаїв.

Наприкінці 2022 року Данія надала Миколаєву 50 систем для очищення води, а також 42 бойлери для громадських центрів. На початку 2023 року Данія передала поліції Миколаєва важливе приладдя на суму 2 млн євро. Станом на 7 березня 2023 року, за інформацією Миколаївської ОВА, на відновлення критичної інфраструктури регіону Данія вже надала допомогу у вигляді матеріалів та обладнання на суму понад 5 млн євро. У травні 2023 року Данія передала комунальним підприємствам Миколаєва 6 одиниць техніки.

Доволі багато отримало від Данії КП “Миколаївводоканал”. Це 7 надійних енергоекономних каналізаційних насосів данського виробництва, 5 км труб (спочатку 3 км, а потім ще 2 км). У липні 2023 року “Миколаївводоканал” отримав з Данії нову партію насосного обладнання. 

Станом на кінець травня 2023 року, як заявили у Миколаївській ОВА, завдяки співпраці з партнерами з Королівства Данія до Миколаївщини надійшла допомога на майже 20 млн євро.

В червні 2023 року Королівство Данія у співпраці з UNOPS (Управління ООН з обслуговування проєктів) передали постраждалим від обстрілів Шевченківській та Галицинівській громадам 2 нові екскаватори. 3 липня 2023 року Данія оголосила ще один пакет допомоги для області.

В серпні 2023 року Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні та Уряд Данії закупили 182 генератори для підтримки електропостачання Миколаївської області на суму в понад 220 тисяч доларів США (понад 8 млн грн).

У вересні 2023 року в межах програми підтримки Миколаївської області за співпраці Королівства Данія з UNOPS Миколаївщина отримала 4 сучасні сміттєвози для Веснянської, Снігурівської та Шевченківської громад, а 11 жовтня 2023 року — 4 самоскиди для Снігурівської, Первомайської селищної, Радсадівської та Горохівської громад. 11 жовтня ДП “Агенція місцевих доріг Миколаївської області” й Первомайська селищна громада отримали нові навантажувачі вантажомісткістю 2,5 т. 

Також у вересні Данія з UNOPS встановили нову водонапірну вежу у Галицинівській громаді, а в січні 2024 року подібна вежа з’явилась у селі Лимани. У вересні 2023 року Данія з UNOPS передали лісівникам області 5 насосних станцій для гасіння лісових пожеж, а обласній станції переливання крові — сучасне обладнання від данської фармацевтичної компанії та UNOPS.

6 листопада міністри Олександр Кубраков і Ден Йоргенсен очолили III засідання Керівного комітету партнерства між Миколаєвом та Данією. Вони затвердили новий пакет допомоги на суму понад 40 млн євро. 

Високі гості з Данії доволі часто відвідують Миколаїв. 30 січня 2023 року Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен ознайомилися з роботою пункту видачі питної води, обладнаний завдяки допомозі уряду Данії. А 29 листопада 2023 року Володимир Зеленський ознайомився з деталями реалізації програми патронату Данії над Миколаївщиною.

На День міста, у вересні 2023 року, Миколаїв відвідала делегація Посольства Королівства Данія в Україні на чолі з паном Олє Егбергом Міккельсеном, Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Данія в Україні. Відбулися дні Данії — масштабний велопробіг, презентація данського культурного проєкту та кіно просто неба. Крім цього, в Миколаєві відкрився перший приватний офіс данської компанії з управління та ризик-менеджменту Bright Bird.

В грудні 2023 року UNOPS за фінансової підтримки посольства Королівства Данія в Україні передали 8 громадам Миколаївщини 12 шкільних автобусів.

Вже у січні 2024 року Данія пообіцяла надати Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад $21 мільйон, а в березні стало відомо, що у гуртожитку Миколаївського аграрного університету за допомоги Данії вже встановлюють протипожежну сигналізацію.

26 січня 2024 року у Миколаєві відкрили канцелярію Посольства Королівства Данія в Україні.

18 березня 2024 року начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім в ефірі “Еспресо ТВ” сказав, що міжнародні партнери продовжують допомагати області, хоча обсяг допомоги зменшився.

“Допомога триває, але в меншому обсязі. За минулі роки (до 2024-го) обсяг допомоги міжнародних партнерів був більше 300 млн євро, з них 75,5 млн євро — від Данії. На цей рік було заплановано 40 млн євро — 20 точно акцептували щодо проєктів. І це вже не гуманітарні проекти, а більш інфраструктурні, бізнесові, щоб поновлювати робочі місця і організовувати податки. Данія, Європа розуміють нашу проблематику і намагаються включатися в проєкти, які зможуть створювати додаткову вартість саме на місцях. Я безмежно їм за це вдячний, і ми продовжуємо працювати на офіційному і неофіційному рівнях”, — сказав Віталій Кім.

Економічний стан регіону: робота бізнесу, релокація та повернення підприємств

Під повномасштабне російське вторгнення економіка регіону підлаштовується важко. Сальдо між релокованими в інші регіони підприємствами і підприємствами, зареєстрованими на території Миколаївщини в цей період, негативне.

За інформацією, наданою ОПОРІ у відповідь на запит до Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОВА, з початку повномасштабного вторгнення 620 підприємств змінили місце реєстрації з Миколаївської області на інші регіони. Водночас у Миколаївській області зареєструвалися 420 підприємств з інших регіонів. За інформацією Міністерства економіки України, в межах урядової програми релокації 19 підприємств повністю або частково перемістилися з Миколаївської області в інші безпечні регіони України.

Однак загалом кількість зареєстрованих платників податків у Миколаївській області зросла. Станом на 1 січня 2024 року, як повідомили в ГУ ДПС у Миколаївській області, на податковому обліку перебувало 102 817 платників податків (майже на 3 тис. більше порівняно з початком 2023 року), зокрема юридичних осіб — 51027, фізичних осіб-підприємців — 51790.

За 2023 рік податкові інспекції області взяли на облік 8887 нових суб’єктів господарської діяльності, з них 977 юридичних осіб і 7910 фізичних осіб-підприємців. Натомість припинено діяльність 5981 суб’єкта господарської діяльності, з них 471 юридичної особи та 5510 ФОПів.

Також зросли надходження до бюджетів всіх рівнів у 2023 році порівняно з 2022 роком. За інформацією ГУ ДПС у Миколаївській області, у 2023 році до бюджетів усіх рівнів мобілізовано 19,3 млрд грн податків і зборів, що на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Надходження до державного бюджету у 2023 році становили майже 7,8 млрд грн, що на 1,6 млрд грн більше, ніж у 2022-му.

Податківці назвали, за якими галузями суб’єкти господарювання дали надходження до державного бюджету:

• “Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування” — 44,6%;
• “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” — 9,8% (ріст порівняно з 2022 роком становить 395,6 млн грн);
• “Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря” — 6,9%;
• “Переробна промисловість” — 6,7% (ріст в порівнянні з 2022 роком склав 167,6 млн грн);
• “Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів” — 6,4% (ріст порівняно з 2022 роком становить 182,4 млн грн);
• “Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність” та “Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги” — по 3,6%;
• “Будівництво” — 2,3% (ріст порівняно з 2022 роком становить 108,5 млн грн).

Додамо, що кількість зареєстрованих платників податків зростає: станом на 1 березня 2024 року, за даними аналітичної звітності ДПС у контрольних органах Миколаївської області, на обліку вже перебуває 103 531 платників податків.

До повномасштабного вторгнення Миколаївська область була експортоорієнтованою, але після його початку вона втратила приблизно третину обсягу експорту/імпорту. Так, за даними ГУ статистики у Миколаївській області, у 2023 році експорт товарів становив 1000,7 млн дол. США, що на 39,1% менше, ніж у 2022 році, імпорту — 544,3 млн дол. (на 25,8% менше). Переважання експорту товарів над імпортом в 1,8 раза забезпечило позитивне сальдо зовнішньої торгівлі в обсязі 456,4 млн дол. Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 117 країн світу.

Основу товарної структури експорту становлять продукти рослинного походження, зокрема зернові культури — 59,4%, насіння і плоди олійних рослин — 14,5%. Питома вага жирів та олій тваринного й рослинного походження становила 14,9%, машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання — 4,5%.

Серед імпортованих товарів найбільша частка припадала на машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання (20,5%), мінеральні продукти (16,8%), продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (15,3%), готові харчові продукти (13,9%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби (13,4%).

Неможливо лишити поза увагою ситуацію в аграрному секторі Миколаївщини. Як заявила директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Олена Піскун на брифінгу 14 лютого 2024 року, за підсумками 2023 року виробництво валової продукції сільського господарства зросло на 24% порівняно з 2022 роком.

“В першу чергу цю динаміку досягнуто за рахунок рослинництва. Ми отримали 2023 року майже 2,4 млн тонн зерна, що на 265 тис. тонн більше, ніж попереднього року. З них 1,5 млн тонн пшениці, майже 900 тис.тонн соняшника (+майже 270 тис. тонн до 2022 року). Що позитивно — ми втричі збільшили виробництво овочів проти 2022 року, коли ми втратили можливість вирощувати ці врожаї. Виробництво картоплі на інших культур в принципі залишилося на тому ж рівні, однак врожайність була більшою”, — сказала Олена Піскун.

Таких показників вдалося досягти завдяки розмінуванню, вважає Олена Піскун. 

“Деокупація і розмінування дозволили повернутися до виробничої діяльності більше 100 підприємствам. Якщо в 2022 році працювали 2,5 тисячі сільськогосподарських підприємств, то в 2023 році — вже 2667. Ми впевнені, що і цього року ще більше підприємств повернуться до своєї діяльності після обстеження і розмінування забруднених земель”, – додала вона.

За словами директорки департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА, площа, яка потребувала обстеження і розмінування після деокупації, становила 288 тис. га (із загальної площі ріллі 1,7 млн га, з яких в довоєнні часи оброблялось 1,55 млн га). За цей час було обстежено 122 тис. га, з яких 22 тис. га потребували розмінування, і половина з цих земель було розміновано. Однак, як зауважила Олена Піскун, навіть на розмінованих землях можуть бути вибухонебезпечні предмети, бо ворог підступний. На цей рік заплановано обстежити і розмінувати 44 тис. га земель.

В галузі тваринництва працюють 100 сільськогосподарських підприємств, але поголів’я худоби скоротилося: великої рогатої худоби – на 4,4% (зараз 50,4 тис. голів), корів — на 2% (зараз 32 тис. голів), овець і кіз — на 1,9% (зараз 36 тис. голів), а птиці — на 11% (зараз налічується 1,3 млн голів). Також Олена Піскун зауважила, що 70-80% продукції тваринництва вирощується в домогосподарствах. Позитивно, що поголів’я худоби і птиці зросло саме в сільськогосподарських підприємствах, і ця тенденція зберігається.

Також директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА підкреслила, що збільшення виробництва валової продукції сільського господарства було б неможливим без підтримки міжнародних партнерів. 2738 малих і середніх агропідприємств області у 2023 році отримали від міжнародних партнерів допомогу у вигляді мінеральних добрив та посівного матеріалу. Значну підтримку надав і міжнародний благодійний фонд “Жнива перемоги” — 176 господарств отримали 1648 полімерних рукавів для зберігання зерна та 25 одиниць сільськогосподарської техніки (комбайни, посівна техніка, зернонавантажувачі).

Крім того, 473 сільськогосподарських підприємства отримали майже 2,4 млрд грн кредитних коштів за державною програмою “5-7-9”, а через Український державний фонд підтримки фермерських господарств 10 господарств області отримали 3,5 млн грн кредитних коштів.

Позитивно вплинуло на результати діяльності аграріїв і збільшення зрошувальних земель після деокупації і підтримки з бюджету: якщо у 2022 році зрошували тільки 2,9 тис. га, то у 2023 році — вже 16 тис. га. Цього року очікується, що площа зрошувальних земель зросте до 17-18 тис. га.

Також Олена Піскун сказала, що озимину посіяли на площі 522 тис. га, а ярий клин становитиме 830-880 тис. га:

“Це будуть наші традиційні культури — соняшник, кукурудза на зерно, ярий ячмінь. Збільшаться площі під овочами, і це дуже позитивно. Багато господарств виявляють сьогодні бажання змінити свою структуру сівозміни, зменшивши десь зернову групу, включивши до сівообороту овочеву продукцію, яка у зв’язку з проблемою в Херсонській області є більш рентабельною, більш ліквідною. А також багато господарств переходять на нішеві культури – льон, коріандр, просо, гірчиця, і вводять в свою сівозміну потроху, незначними площами, і це теж позитивно”, — сказала Олена Піскун.

Місцеві програми підтримки бізнесу та залучення інвестицій

У Миколаївській області діє низка ініціатив з підтримки бізнесу. За інформацією Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОВА (відповідь на наш запит), згідно з Програмою та Порядком використання коштів для надання фінансової підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва в Миколаївській області, затвердженим розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 12 червня 2023 року №232-р, передбачена фінансова підтримка бізнесу, зокрема:

• часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, які надають банківські установи на реалізацію проєктів суб’єктів малого і середнього підприємництва у розмірі 100% облікової ставки Національного банку України, що діяла на дату нарахування відсотків за користування кредитом, але не більше 200 тис. гри на бюджетний рік;
• компенсація вартості придбаних основних засобів (крім транспортних засобів для власного користування) суб’єктами малого і середнього підприємництва для розширення та збільшення обсягів виробництва товарів (надання послуг, виконання робіт), але не більше 30% їх вартості та не більше 200 тис. грн на бюджетний рік;
• компенсація суми кредиту на відбудову зруйнованих внаслідок військової агресії Російської Федерації основних засобів суб’єктів малого і середнього підприємництва, але не більше 30% суми кредиту та не більше 200 тис. грн на бюджетний рік;
• компенсація вартості витрат на переміщення виробничих потужностей суб’єктів малого і середнього підприємництва, які повернулися з місць релокації, зареєстрували своє місце перебування на території Миколаївської області та проводять тут підприємницьку діяльність, але не більше 50% їх вартості та не більше 200 тис. грн на бюджетний рік.

У межах Програми розвитку малого і середнього підприємництва у Миколаївській області на 2021-2023 роки протягом 2023 року проведені конкурсні відбори на отримання фінансової підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва. За їх результатами у 2023 році 28 суб’єктів малого і середнього підприємництва Миколаївської області отримали фінансову підтримку на загальну суму 4,8 млн грн.

Додамо, що 20 березня 2024 року Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Всесвітня продовольча програма (ВПП) у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України розпочали програму підтримки фермерів Миколаївщини з очищення та відновлення сільськогосподарських ділянок площею від 3 до 300 га, які постраждали від військових дій.

Малі фермери Миколаївського і Баштанського районів можуть подати заявку на участь у програмі через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 21 квітня 2024 року. Заявки допоможуть визначити потреби аграріїв у розмінуванні та рекультивації земель, а також для відновлення виробництва. Фермери повинні будуть надати кадастрові дані орних земельних ділянок, які вважаються небезпечними, та відповісти на питання щодо оцінки своїх потреб. Це допоможе ФАО розробити відповідний формат підтримки. Важливо вказати в ДАРі всі геокадастрові номери земель, щодо яких фермери звертаються за підтримкою. Потім надана інформація буде додатково підтверджена за допомогою супутникових знімків. Відібраним фермерам нададуть підтримку з розмінування, де це можливо, а також виробничу допомогу.

Для залучення інвестицій у регіон у вересні 2023 року була створена Агенція регіонального розвитку Миколаївської області, яка з того часу встигла залучити 2 гранти. Про це 21 лютого 2024 року на пресбрифінгу розповіли в. о. директора Агенції Євген Бабков.

“Щоб підсилити роботу Агенції, наразі ми залучили гранти від Програми розвитку ООН в Україні. Це майже 100 тис. доларів. На ці кошти ми додатково змогли знайти проєкт-менеджерів, які будуть писати проєкти, щоб залучати інвестиції. Також у нас є ще один проєкт, який зараз на стадії контрактування, — це створення молодіжного центру в одній з громад Миколаївської області (це 10 тис.доларів)”, — сказав він.

Бабков додав, що на сьогодні підписано меморандум з міжнародною благодійною організацію щодо будівництва 60 модульних будинків з фундаментом у Первомайській і Шевченківській громадах.  Це, як вважають в Агенції, важливий крок для повернення додому біженців. 

Схожу роботу, але більш широкого спектру, виконує Комунальна установа “Агенція розвитку Миколаєва”, яка, за повідомленням “Укрінформу”, минулого року залучила на відновлення міста 305 млн грн донорських коштів. Наразі на базі агенції відкрито Офіс відновлення та розвитку Миколаєва, де працює низка експертів за різними напрямками. Вони допомагають бізнесу, установам і організаціям залучати донорські кошти на реалізацію проєктів енергоефективності, відбудову об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, розвиток малого та середнього бізнесу, зелений перехід, реінтеграцію ВПО та ветеранів, розвиток молодіжної політики, надання адмінпослуг тощо. За чотири місяці роботи Офісу відновлення вдалося реалізувати 12 проєктів для покращення життя міста, ще над 13 фахівці працюють. 

Додамо, що з квітня 2023 року у Миколаєві запустили Програму підтримки стійкості бізнесу “На шляху до відновлення”. Цей проєкт втілює Всеукраїнська громадська організація “Українська Асоціація Центрів Підтримки Бізнесу” спільно з Миколаївською міськрадою в межах програми “EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП”. Її фінансують Європейський Союз та уряд Німеччини, а реалізує німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Проєкт реалізовують у три етапи:

1. Діагностика відновлення: комплексне дослідження стану та реальних потреб підприємств малого і середнього бізнесу, зареєстрованих у Миколаєві, за галузями для визначення пріоритетних напрямків розробки стратегій відновлення й підтримки підприємництва в місті

2. Бізнес-діагностика: коротка консультаційна сесія, що дозволить оцінити стан, виклики та потреби підприємства, а за підсумками роботи консультанта — підібрати / запропонувати актуальні до поточного стану компанії бізнес-можливості, зважаючи на галузь та вид діяльності, а також рекомендувати грантові та кредитні програми і в подальшому інформувати про нові програми фінансування.

3. Поглиблений консалтинг: консалтингова підтримка підприємств за галузями відповідно до результатів діагностики та сформованих запитів для відновлення й розширення діяльності підприємств.

Результатом поглибленого консалтингу для компаній, зацікавлених у залученні прямих іноземних інвестицій, стануть розроблені інвестиційні картки для представлення на міжнародній конференції “Місто на хвилі” (реалізується в межах програми “Мери за економічне зростання” ПРООН) та подальшого включення до пакету пропозицій для інвесторів. Інші компанії зможуть отримати поглиблений консалтинг для розв’язання операційних чи стратегічних питань для відновлення / подальшого розвитку і розширення.

У проєкті працюватимуть сертифіковані фахівці Всеукраїнської асоціації консультантів з управління CMC-Ukraine, зокрема 11 консультантів у межах другого компоненту програми та 14 — у межах третього.

Програми мікрогрантів

На Миколаївщині діє урядовий проєкт “єРобота”. За 2023 рік 41 подавач з області отримав позитивне рішення Державного центру зайнятості, і сума грантових коштів сягнула майже 9 млн грн.

Також у регіоні діє грантова програма “Власна справа”. 114 підприємців Миколаївської області стали її переможцями та отримали від держави майже 27 млн грн на відкриття бізнесу чи розширення вже наявного. 24 січня 2024 року сертифікати на мікрогранти переможцям проєкту вручили начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім і директор Миколаївського обласного центру зайнятості Дмитро Оборонько. Завдяки програмі підприємці планують створити майже 240 нових робочих місць.

Найпопулярнішими сферами, в яких працюватимуть переможці, стали фізична та психологічна реабілітація після травм, геодезичні роботи, навчання і розвиток дітей, ремонт житла, виготовлення військового одягу й спорядження, технічне обслуговування і ремонт автотранспортних засобів, вирощування зернових культур, загальна медична практика, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування тощо.

Населення і міграційні процеси

Кількість населення Миколаївської області станом на 2023 і 2024 роки Державна служба статистики не оприлюднила. Єдина цифра, яка вказана на сайті, — це дані станом на 1 лютого 2022 року: тоді кількість населення Миколаївської області становила 1 090 492 осіб.

Станом на 20 лютого 2023 року 21 громада Миколаївщини входила до переліку прифронтових або окупованих територій (сформований Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на його основі мешканцям, що покинули ці території, виплачують допомогу як ВПО). В оновлений перелік станом на 25 січня 2024 року входить 25 громад Миколаївської області. 

У відповіді Департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОВА на наш зарит вказано, що станом на 21 лютого 2024 року на обліку в Миколаївській області перебували 129 355 внутрішньо переміщених осіб. Порівняно з періодом до 24 лютого 2022 року кількість ВПО зросла у 15,5 разів.

За інформацією, яку 27 лютого 2024 року на пресбрифінгу озвучила директорка департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОВА Оксана Єльчієва, із загальної кількості ВПО більше 76 тис. становлять жінки, більше 34 тис. — діти, 5 тис. — люди з особливими потребами, 10 тис. — літні людиу.

За словами Єльчієвої, більшість переселенців (більше 79 тис.) — це мешканці Миколаївської області, які переїхали з небезпечніших громад. Ще 32,9 тис. людей перемістилися з Херсонської області. Також на Миколаївщині є переселенці з Харківської, Запорізької і Донецької областей.

У Миколаєві живуть більше 48 тис. ВПО. Також переселенці знайшли прихисток у Вознесенську, Первомайську, Южноукраїнську і громадах поряд з Миколаєвом — Воскресенській селищній, Веснянській і Новоодеській. Загалом на сьогодні в Миколаївській області немає громади, у якій би не було ВПО, — підсумувала на брифінгу Оксана Єльчієва. 

За оперативною інформацією Інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики України, 203 395 мешканців Миколаївської області перемістилися в інші регіони України. Департамент соціального захисту населення Миколаївської облвійськадміністрації не має інформацією про кількість осіб, які повернулися в регіон.

Механізмів для підвищення мотивації населення не мігрувати за кордон не існує.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб 

На наш запит про програми підтримки ВПО в Департаменті соціального захисту населення Миколаївської ОВА нам повідомили, що в області затверджена Комплексна програма реалізації регіональної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року. До неї входить окремий розділ “Забезпечення працевлаштування внутрішньо переміщених осіб”.

Крім того, діють інші обласні програми, якими передбачено підтримку внутрішньо переміщених осіб. Це, наприклад, Комплексна програма соціального захисту населення “Турбота” на 2024- 2026 роки, Соціальна комплексна програма підтримки сім’ї, запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у Миколаївської області на період до 2026 року, Програма оздоровлення та відпочинку дітей Миколаївської області на 2024-2026 роки, Програма зайнятості населення Миколаївської області на період до 2026 року включно, Програма протидії торгівлі людьми на період до 2025 року в Миколаївській області.

Крім цього, розпорядженням начальника Миколаївської ОВА “Про створення міжвідомчої регіональної робочої групи з тимчасового розміщення та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб” від 11 квітня 2022 року №К2 144-р створено Міжвідомчу регіональну робочу групу з тимчасового розміщення та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб (далі — робоча група). Вона розв’язує нагальні питання тимчасового розміщення, життєзабезпечення та надання допомоги внутрішньо переміщеним особам. Розпорядженням Миколаївської ОВА від 3 травня 2022 року №К2 165-р “Про визначення потенційних місць для тимчасового розміщення осіб у закладах соціальної інфраструктури обласного підпорядкування Миколаївської області” затверджено перелік закладів соціальної інфраструктури, що фінансуються з обласного бюджету та використовуються для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тому числі людей з інвалідністю і літніх людей.

Комплексною програмою соціального захисту населення “Турбота” на 2024-2026 роки (розпорядження начальника Миколаївської ОВА від 17 листопада 2023 року №492-р) передбачено надання підтримки закладам соціальної інфраструктури обласного підпорядкування Миколаївської області для організації забезпечення умов проживання внутрішньо переміщених осіб під час дії воєнного стану в Україні. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 року №93О “Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб” розпорядженням начальника Миколаївської обласної військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року №456-р затверджено перелік місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Миколаївської області. Внутрішньо переміщені особи, які перебувають у місцях тимчасового проживання, забезпечені всім необхідним, - гарячим харчуванням, одягом, взуттям, засобами особистої гігієни тощо.

Крім того, розпорядженням начальника ОВА від 18 травня 2023 року №196-р утворено Координаційний центр підтримки цивільного населення при Миколаївській ОВА.

За інформацією директорки Департаменту соцзахисту населення Миколаївської ОВА Оксани Єльчієвої, яку вона озвучила 27 лютого 2024 року на пресбрифінгу, у 2023 році створена обласна Рада ВПО, яку очолила переселенка з міста Буча Альона Каптан. Рада проводить моніторинг місць тимчасового поселення ВПО (їх на території області створено 5, станом на 27 лютого 2024 року там проживало 322 особи). Також Рада моніторить потенційні місця тимчасового проживання ВПО. В громадах області є 106 об’єктів соціального тимчасового житла, в яких проживають понад 400 людей. Також 114 873 домовласники отримали 176 млн грн компенсації за прихисток ВПО. Отримали такі компенсації в сумі 24 млн грн і 43 комунальні установи. 

У 2023 році послугами Центру зайнятості скористались більше 1,5 тис. ВПО, а в цьому році було працевлаштовано близько 500 людей.

Додамо, що в Миколаєві, який прихистив найбільшу кількість ВПО, планують відремонтувати для них гуртожиток. Меморандум про це 27 лютого 2024 року підписали міськп рада й Німецьке товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Донор профінансує та виконає ремонтні роботи, а також облаштує приміщення необхідними меблями. Місто зі свого боку вестиме супровід цього проєкту щодо забезпечення проведення всіх експертиз.

Рівень безробіття, затребувані професії та ціни 

Послугами Миколаївського обласного центру зайнятості в 2023 році скористалися 26,7 тис. людей (із них 21,6 тис. мали статус безробітного). Центр оприлюднив 7,5 тис. вакансій, працевлаштував 5894 людини (з них 4710 безробітних). Професійне навчання проходили 884 людини, участь у громадських та інших тимчасових роботах брали 779 осіб. Допомогу по безробіттю отримували 11,9 тис. людей.

Кількість отримувачів послуг служби зайнятості і кількість безробітних станом на 1 січня 2024 року (порівняно з 1 січня 2023 року) зменшилася вполовину: послуги отримували 5103 особи (на 53,1% менше), кількість зареєстрованих у службі зайнятості безробітних становила 4755 осіб (на 52,3% менше), кількість безробітних, які отримували допомогу, — 1683 (на 53% менше).

На 1 вакансію станом на 1 січня 2024 року припадали 4 особи (на 23 особи менше, ніж 1 січня 2023 року). У загальній кількості зареєстрованих безробітних було 911 (20%) чоловіків та 3 794 (80% жінок). 25% зареєстрованих безробітних — віком до 35 років; 33% — віком від 35 до 44 років; 26% — віком від 45 до 55 років; 16% — понад 55 років. 27% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту; 44% — професійно-технічну; 29% — загальну середню освіту.

Станом на 1 січня 2024 року роботодавці заявили до служби зайнятості 1119 вакансій, що втричі перевищує минулорічний показник.

Біільшість вакансій пропонують установи державного управління й оборони (18,0%), підприємства у сферах транспорту й складського господарства (14,1%), охорони здоров'я (11,3%), підприємства переробної промисловості (9,6%), оптової та роздрібній торгівлі (8,9%).

У професійному розрізі ринок вакансій виглядає так:

• 21,1% професіоналів (інженер, спеціаліст державної служби (місцевого самоврядування), державний виконавець, юрисконсульт, лікар загальної сімейної практики, лікар-терапевт);
• 19,9% кваліфікованих робітників з інструментом (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, електрогазозварник, швачка, брошурувальник, слюсар-сантехник);
• 18,7% фахівців (фахівець, бухгалтер, сестра медична (брат медичний), електрик дільниці, майстер виробничого навчання);
• 11,5% робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водій, токар, машиніст екскаватора, машиніст дробильних машин, водій трамвая, водій тролейбуса);
• 8,2% представників найпростіших професій (підсобний робітник, вантажник, прибиральник територій, прибиральник службових приміщень, сторож, кухонний робітник);
• 7,2% службовців і керівників (начальник відділення зв'язку, заступник начальника відділу, головний економіст, керуючий відділенням, начальник відділу, завідувач сектору);
• 6,5% працівників сфери торгівлі та послуг (продавець, кухар, охоронник, продавець-консультант, помічник вихователя, молодша медична сестра (молодший медичний брат), соціальний робітник);
• 5,0% технічних службовців (листоноша (поштар), касир торгівельного залу, сортувальник поштових відправлень, оператор поштового зв'язку);
• 1,9% кваліфікованих робітників сільського, лісового та рибного господарства (озеленювач, робітник з догляду за тваринами, робітник на лісокультурних роботах, санітар, свинар, лісоруб).

За даними сайту Work.ua, у 2024 році середня заробітна плата, яку пропонували роботодавці в Миколаєві, становила 17 031 грн, тоді як рік тому вона була 13 064 грн. Натомість шукачі роботи в середньому вказують у резюме як очікувану оплату праці 19 912 грн (рік тому — 17 495 грн.).

Натомість дані Миколаївського обласного центру зайнятості про зарплатню відрізняються: станом на 1 січня 2024 року середня заробітна плата у вакансіях становила 10 534 грн.

Наразі неможливо визначити, яка частка працездатного населення проживає в області та як змінилося це співвідношення за останній рік, — такої статистики ніхто не веде.

Також ГУ статистики у Миколаївській області не “показує” інфляцію за рік, а подає ці дані помісячно. Наприклад, інфляція на споживчому ринку Миколаївської області в січні 2024 р. порівняно з груднем 2023 р. становила 0,8%.

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у січні 2024 року зросли на 1,9%. Найбільше здорожчали овочі — на 23,1%. На 8,0–2,8% зросли ціни на яловичину, фруктові соки, молоко, фрукти, рибу та продукти з риби. При цьому яйця подешевшали на 16,2%, крупи гречані — на 8,8%, сало — на 4,5%, олія соняшникова і рис — на 3,7%, цукор — на 2,7%. Алкогольні напої й тютюнові вироби стали коштувати на 0,7% (більше під впливом здорожчання тютюнових виробів на 2,6%).

Одяг і взуття стали обходитися споживачам на 5,9% менше через акційні знижки на товари зимового асортименту. У сфері охорони здоров’я ціни підвищилися на 1,9% через здорожчання послуг лікарень на 2,9%, амбулаторних послуг — на 2,3% та фармацевтичної продукції — на 1,6%. Ціни на транспорт знизилися на 1,9% за рахунок подешевшання газу скрапленого для автомобілів на 15,8%, бензину А-92, А-95, дизельного пального — на 3,5–2,8%.

Рівень сприйняття місцевої влади

Згідно з даними 8-го Муніціпального опитування IRI, проведеного в квітні-травні 2023 року, 44% мешканців Миколаєва вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку. Така ж кількість опитаних вважає, що справи йдуть неправильно. 56% опитаних заявили, що за останні 12 місяців економічне становище їхньої сім’ї погіршилося.

Якість послуг, які надає міська влада, в середньому оцінили на “задовільно”: тільки 14% сказали, що послуга зі збору сміття надається погано; 21% опитаних низько оцінили якість медичних послуг; 15% — послуги транспорту; 11% були незадоволені вуличним освітленням; 44% — дорогами; 43% — розвитком промисловості; 29% — послугами вищих навчальних закладів; 27% — шкіл; 25% — дитсадків; 14% — поліцією; 29% — водопостачанням; 27% — екологією; 14% — опаленням; 39% — доступом для людей з інвалідністю; 29% — соцзахистом; менше 1% — послугами з електропостачання; 2% — постачанням газу; 47% — облаштуванням бомбосховищ. 

Діяльність місцевої влади не схвалювали 40% опитаних. Також 40% не схвалювали діяльність міського голови, 14% не схвалювали діяльність Миколаївської ОВА.

Вилучення “військового” ПДФО з бюджету обласного центру

Під час розгляду проєкту міського бюджету на 2024 рік на сесії Миколаївської міськради 23 грудня 2023 року директорка департаменту фінансів Миколаївської міськради Віра Святелик зауважила, що через вилучення “військового” ПДФО місто втратило близько 2,7 млрд грн. Дотація з державного бюджету, яка б мала компенсувати вилучення військового ПДФО, становила лише 419 млн грн. Вона одразу назвала 2024 рік “важким роком, роком виживання”.

Директор Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради Дмитро Бездольний запевнив депутатів, що “на 2024 рік не планується нових об’єктів з укладання бруківки”, відзначивши, що для ремонту тротуарів чи пішохідних зон будуть використовувати асфальтову крихту.

“Боюсь, у нас все буде дуже погано, що ми будемо ходити з протягнутою рукою і просити, щоб заплатити за комуналку. Але ми будемо старатись… Ми переглядаємо кількість кадрів — працівників органів місцевого самоврядування, зараз будемо по мінімуму опалювати, освітлювати. Будемо ‘різати зарплату, комуналку і т.д. Не жили багато, нема чого й починати”, — сказав тоді миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич.

Додамо, що депутат Миколаївської міськради й начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім 18 вересня 2023 року в ефірі національного телемарафону підтримав ініціативу забрати ПДФО військових з місцевих бюджетів.

“Наша область — прифронтова. І в нас до війни було 42% військового ПДФО, тут дислокувалося дуже багато бригад. Тому, коли в нас відійде ПДФО, спроможності, мабуть, буде менше. Як я розумію, Уряд буде компенсувати це зворотніми дотаціями, допомагати регіонам у прифронтовій зоні. Але навіть попри те, що зміняться наші бюджети, навіть попри те, що нам дуже важко — бізнес передислоковується, немає податків тощо, я підтримую повністю, тому що ці гроші йдуть на вітчизняне озброєння. І це пріоритет №1. А ми тут затягнемо пояси та будемо працювати. На зарплати всім вистачить, на соціальні потреби всім вистачить. Не буде грошей на проєкти розвитку, на барабани і бруківку. У нас їх нема в області, скажімо так. Але я підтримую повністю цю ініціативу”, — сказав тоді Віталій Кім.

Згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО “Бюджети розвитку чи війни: як змінилася фінансова спроможність громад”, у Миколаївській області утворено 52 громади, які в 2023 році отримали 712 млн грн базової дотації з державного бюджету. Деякі громади були настільки спроможними, що здійснювали реверсну дотацію державному бюджету, і ця сума по Миколаївській області минулого року сягнула 273 млн грн. Одна з громад області дотаційна на понад 50%.

Бюджети Миколаєва та області: доходи, видатки, і чи є різниця

Прийняті у 2023 та 2024 роках проєкти бюджетів Миколаївської міської територіальної громади не дуже відрізняються за обсягами. Так, показники міського бюджету на 2023 рік, затверджені на сесії міської ради 22 листопада 2022 року, визначені так: доходи бюджету Миколаївської міської територіальної громади — 4 млрд 849 млн 251 тис. 188 грн, у тому числі доходи загального фонду бюджету — 4 млрд 770 млн 807,3 тис. грн, доходи спеціального фонду бюджету — 78 млн 443 тис. 888 грн. Видатки бюджету Миколаївської міської територіальної громади планували на 5 млрд 117 млн 102 тис. 452 грн, у тому числі видатки загального фонду бюджету — 4 млрд 117 млн 625 тис. 691 грн, видатки спеціального фонду бюджету — 999 млн 476 тис. 761 грн.

Міський бюджет на 2024 рік, прийнятий 23 грудня 2023 року, був визначений у таких обсягах: доходи в сумі 4 млрд 894 млн 105 тис. 561 грн (у тому числі доходи загального фонду бюджету — 4 млрд. 650 млн 519 тис. 226 грн, спеціального фонду бюджету — 243 млн 586 тис. 335 грн), а видатки — 5 млрд 102 млн 959 тис. 31 грн (у тому числі видатки загального фонду бюджету — 3 млрд 676 млн 660 тис. 195 грн, спеціального фонду бюджету — 1 млрд 426 млн 298 тис. 836 грн).

Видатки, заплановані в первинних варіантах прийнятих бюджетів міста:

Як бачимо, у 2024 році видатки суттєво скоротилися у всіх галузях, крім освіти — за рахунок освітньої субвенції, яка надходить з державного бюджету. Також на запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійних лих (наслідків обстрілів) у 2024 році виділили 79,3 млн грн, що майже вчетверо більше, ніж було заплановано на 2023 рік.

Вже два роки поспіль бюджет Миколаївської області затверджують не на сесії Миколаївської обласної ради, а розпорядженням начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма.

Так, 22 листопада 2022 року був затверджений бюджет Миколаївської області на 2023 рік. Про основні його показники повідомили в пресслужбі Миколаївської ОВА з посиланням на інформацію департаменту фінансів, оскільки це розпорядження так і не було оприлюднене на сайті Миколаївської ОВА.

Надходження податків і зборів до обласного бюджету на 2023 рік прогнозували в сумі 1 млрд 654 млн 357,5 тис. грн (загальний фонд — 1 млрд 535 млн 831,2 тис. грн, спеціальний фонд — 118 млн 526,3 тис. грн). Видаткова частина обласного бюджету (з урахуванням субвенцій з державного бюджету) була визначена в розмірі 2 млрд 103 млн 268,725 тис. грн, у тому числі видатки загального фонду 1 млрд 582 млн 635 тис. грн та спеціального фонду — 520 млн 633,725 тис. грн. Порівняно з затвердженим бюджетом 2022 року, обсяг видатків проєкту 2023 року зменшили на 795,8 млн грн. На це вплинуло в основному зменшення обсягів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету.

Бюджет Миколаївської області на 2024 рік затверджений розпорядженням голови Миколаївської ОВА. Документ про бюджет області на 2024 рік опублікований на сайті Миколаївської ОВА.

Доходи обласного бюджету на 2024 рік затверджені в сумі 2 млрд 124 млн 568 тис. 244 грн (доходи загального фонду  — 1 991 938 400 грн, доходи спеціального фонду — 132 629 844 грн); видатки — у сумі 2 млрд 124 млн 564 тис. 244 грн (видатки загального фонду — 1 989 538 400 грн, видатки спеціального фонду — 135 025 844 грн).

Заплановані проектами бюджетів видатки:

Як бачимо, бюджет Миколаївської області на 2024 рік затверджено трохи в більшому об’ємі, ніж на 2023-й, тому суми видатків на основні галузі незначно зросли.

Бруківка замість дронів і “Гроші на ЗСУ”

Згідно з дослідженням Forbes, у 2023 році надходження військового ПДФО до бюджету міста Миколаєва становило 2 млрд 610 млн грн, при цьому тільки 29 млн грн було закладено в бюджеті міста на допомогу ЗСУ, а на благоустрій — 627 млн грн.

За інформацією Центру журналістських розслідувань Nikcenter.org, щонайменше у 60 млн грн бюджету Миколаєва обійшлися роботи з укладання тротуарної плитки в 2023 році. Як показав аналіз двох сотень закупівель департаментів та районних адміністрацій Миколаївської міськради, проведений журналістом Центру, в 2023 році миколаївські чиновники підписали пів сотні контрактів із підрядниками, що передбачають укладання бруківки на площі 39,5 тис. кв. м.

Вартість усіх договорів на ремонт вулиць, внутрішньоквартальних проїздів та тротуарів, які укладені департаментами та районними адміністраціями з 1 січня до 20 листопада 2023 року, становить понад 500 млн грн. Тобто бруківка становила тільки 12% від загальних витрат. 

На другому році повномасштабної війни найбільшим замовником облаштування плиткою тротуарів у Миколаєві очікувано став департамент житлово-комунального господарства (директор — Дмитро Бездольний). На частку ДЖКГ прийшлося більше половини всієї бруківки — понад 27 тис. кв. м.

На другому місці — адміністрація Заводського району (керівник — Віктор Дмитрук), яка уклала угоди на 7 тис. кв. м тротуарної плитки. В Інгульському (голова — Ганна Ременнікова) та Корабельному (керівник — Олександр Цуканов) районах ці замовлення були значно меншими: 3,3 та 2,4 тис. кв. м відповідно. 

Адміністрація Центрального району (керівник — Олександр Береза) цього року не замовляла укладання тротуарної плитки, натомість активно замінювала асфальт. 

28 жовтня 2023 року в Миколаєві відбулася перша акція “Гроші на ЗСУ”, учасники якої вимагали не вкладати бюджетні кошти в бруківку, а віддавати їх на допомогу ЗСУ. В той самий день начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім сказав на брифінгу, що Миколаївщина — лідер у використанні небюджетних коштів для розв’язання різних проблем.

“В області за цей рік витрачено на ЗСУ 1,2 млрд грн — зі всіх ОТГ і так далі, приблизно. Я вже перейшов від співпраці з окремими підрозділами до співпраці з комбригами, більше року. От мені, наприклад, дзвонить 79-ка: ‘Потрібна швидка допомога’. Добре, який батальйон? 10-й. Дзвоню комбригу, а він каже: не потрібна ‘швидка’, я тільки передав. Люди є різні, військові теж різні. Всі заявки ми задовольняємо. По дронах я вже не пишу. На минулому тижні ми передали 30 ‘мавіків’ ОУВ ‘Херсон’, два тижні тому — ще 30, і у мене є ще в запасі трохи. І це нуль бюджетних коштів. Нащо витрачати бюджетні кошти, якщо ми передаємо набагато більше, ніж будь-які області, за не бюджетні кошти?” — розповів тоді Віталій Кім.

Сказала своє слово і міська влада. Після другої акції “Гроші на ЗСУ”, яка відбулася 4 листопада 2023 року, перший заступник миколаївського міського голови Віталій Луков у програмі “Діалог” на ТРК “МАРТ” висловив думку, що акції “Гроші на ЗСУ” “хтось організовує або якимось чином впливає”, можливо, навіть ворог.

“Чомусь так сталось, що ці акції відбуваються саме зараз, і одночасно в усіх громадах України. Це однозначно наводить на думку, що це хтось організовує або якимось чином впливає. Цієї акції не було на початку фінансового року, коли було легко все змінити і використати кошти. Коли ми маємо кінець фінансового року, як би ми не хотіли, — це певні процеси сесійні і так далі, потім ідуть тендерні закупівлі… Ці кошти фізично військові частини не зможуть використати — ті кошти, які ми, наприклад, дамо в грудні, зараз, на вимогу. Крім того, Верховна Рада прийняла рішення за нас, забравши ці кошти в нас (мається на увазі військове ПДФО — прим. ОПОРИ), нам не потрібно думати, давати чи не давати, — їх вже немає”, — сказав Віталій Луков.

Також перший заступник міського голови нагадав, що існує багато органів, зокрема громадських, які контролюють видатки міськради, і додав, що ця тема може бути “підігріта” ворогом:

“Ворог використовує не тільки прямолінійну тактику інформаційної боротьби. Вони знають болісні теми і їх просто підігрівають. А ми інколи, думаючи, що працюємо на благо країни, наші дії призводять до послаблення обороноздатності, особливо в той момент, коли, на жаль, багато хто починає втомлюватися від війни, — і хлопці в окопах, і ті, хто втік від війни, вони втомлюються тікати і починають шукати причини і розгойдувати країну зсередини. Тому ми маємо бути дуже виваженими”.

Чи долучається Миколаївська міська рада до фінансування ЗСУ?

У 2023 році з бюджету міста Миколаєва на допомогу Силам оборони виділили 506,5 млн грн. Про це йдеться в звіті, який 4 січня 2024 року на пресконференції презентував мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Зокрема, 277,7 млн грн виділили на покращення матеріально-технічної бази військових частин, 244 млн грн — на забезпечення військових житлом, 40 млн грн — на фінансування КП “Миколаївська обласна варта”, 14,8 млн грн — на харчування.

“На початку війни (повномасштабного вторгнення — прим. ОПОРИ) ми почали купляти те, що їм (військовим частинам — прим. ОПОРИ) потрібно. Після розуміння, що їм і нам буде простіше, ми прийняли рішення, що передаємо субвенцію, а вони користуються нею самостійно. Треба зазначити, що не всі гроші було використано ними, так як вони також мають різні бюрократичні процедури. Тому на останній сесії, яка відбулася в грудні 2023 року, ми продовжили дію цих субвенцій. Таким чином, вони (гроші — прим. ОПОРИ) не повернулися наприкінці року до місцевого бюджету, а залишились у цих частин, і вони їх зможуть використати, не очікуючи кінця року”, — сказав Олександр Сєнкевич.

За рахунок міського бюджету придбали 17 автівок для різних військових підрозділів, 8 позашляховиків для ГУР, 5 пікапів для 123-ї бригади ТрО, 415 дронів для 123-ї бригади ТрО і засоби зв’язку на 600 тис. грн.

Також по 44 запитах від військових частин передали комунальне майно на суму 90 млн грн, у тому числі 10 легкових авто, 33 автобуси (з них 21 мікроавтобус), 12 одиниць комунальної техніки, 10 вантажно-пасажирських авто, 8 вантажних авто, 16 автомобілів швидкої допомоги.

Миколаївський міський голова окремо зупинився на допомозі Силам оборони від працівників міської ради. Загалом, під час флешмобу вони зібрали близько 2 млн грн, за які закупили та передали військовим кілька човнів, “Мавіків”, ноутбуки та рації.

На сесії Миколаївської міськради 25 січня 2024 року депутати прийняли низку рішень про допомогу ЗСУ. Проєкти рішень не оприлюднені на сайті міськради, оскільки, за словами доповідачки з цього блоку питань — заступниці начальника управління комунального майна Миколаївської міської ради Тетяни Дмитрової, “інформація, яка міститься в цих проєктах рішень, потребує захисту від розголошення та не передбачає оприлюднення при дії правового режиму військового стану на офіційному сайті Миколаївської міської ради”.

Так, одне рішення стосувалося об’єкту, в якому розташовані певні підрозділи, два рішення передбачають надання ЗСУ транспортних засобів, і ще одним рішенням уточнена інформація щодо вже переданого генератора (його балансова вартість).

“Загальна сума, на яку надана допомога ЗСУ шляхом цих рішень, сягає 17 млн 629 тис. грн”, – зауважила Тетяна Дмитрова.

Її слова доповнив міський голова Олександр Сєнкевич: “Це відповідь на це, чи продовжимо ми допомагати військовим. І от саме зараз, сьогодні ми вирішуємо питання про передачу об’єктів на суму більше 17 млн грн.”

Наприкінці січня 2024 року громада Миколаєва передала бійцям ГУР — про це повідомив мер міста. На початку лютого 2024 року Миколаївська міська організація профспілки працівників освіти, профспілкові комітети закладів освіти міста передали ЗСУ три дрони-камікадзе, акумулятори до них, хімічні грілки, а також малюнки, поробки й обереги, зроблені дітьми.

Голова постійної депутатської комісії Миколаївської міськради з питань економічної і інвестиційної політики, планування, бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку, підприємництва, наповнення бюджету та використання бюджетних коштів Федір Панченко 28 лютого 2024 року на своїй фейсбук-сторінці повідомив: “Трохи про бюджет та війну. Від початку повномасштабного вторгнення Миколаїв безпосередньо з міського бюджету спрямував на підтримку ЗСУ 714 млн грн. Крім цього, у 2023 році на ці цілі Миколаїв перерахував 740 млн грн до державного бюджету, а в 2024 році перерахує ще 2,7 млрд грн. Це величезна сума для миколаївського бюджету”.

29 лютого 2024 року депутати Миколаївської міськради внесли зміни й доповнення до Комплексної програми сприяння оборонній та мобілізаційній готовності Миколаєва на 2021-2024 роки, якоими продовжили можливість надання допомоги ЗСУ. Цього року програма передбачала виділення 200 млн грн на підтримку армії, але миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич запропонував збільшити можливості її фінансування до 500 млн грн.

Як повідомив мер, рішення про збільшення бюджетування програми депутати розглянули під час засідання бюджетної комісії. Він пояснив, що наповнення програми надалі будуть шукати під час перерозподілу бюджетних коштів, також зможуть використовувати кошти окремих комунальних підприємств, які будуть зекономлені, зокрема внаслідок співпраці з міжнародними партнерами.

Загалом у 2023 року на допомогу військовим з бюджетів всіх рівнів Миколаївської області і завдяки благодійникам виділили 1,2 млрд.грн. Про це на брифінгу, присвяченому підсумкам року, розповів начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

“457 млн грн (на допомогу військовим — прим. ОПОРИ) було виділено з обласного бюджету. Разом з областю 1,2 млрд грн виділили на допомогу військовим по різних програмах. Це не враховуючи того, що перші місяців 5 йшло терміново, це те, що [забезпечено] актами, стало на баланс чи поза балансом військових частин. Якщо порівнювати наш бюджет і нашу допомогу — ресурсність у нас була погана, а допомога… Все, щоб забезпечити боєздатність військових частин”, — сказав Кім.

Залишається додати, що влада ніяк не комунікує долученість до допомоги ЗСУ з громадськістю, а співпрацює напряму з військовими частинами щодо їхніх потреб і запитів.

Також багато допомоги йде на підрозділи ЗСУ через благодійників, але назвати бодай хоч приблизну суму нереально. Наприклад, за підтримки міжнародних благодійників з Узбекистану й Німеччини представники благодійного фонду “Возко” передали автомобіль пікап Mitsubishi L200 підрозділу генерала-майора Дмитра Марченка. 3 травня 2023 року начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім та генерал-майор Дмитро Марченко оглянули переданий автомобіль. Також 28 жовтня 2023 року Віталій Кім показав автівки для укріплення “миколаївської” ППО. Відео він розмістив у своїх акаунтах у соцмережах.

Політична ситуація в області та обласному центрі

Представництво політичних сил у місцевих радах області 

В Миколаївській області офіційно зареєстровано 259 політичних партій, але на місцевих виборах депутатські мандати отримали представники 20 партій. 

“Слуга народу” має 312 депутатів та посади керівників місцевих державних адміністрацій (Віталій Кім — голова Миколаївської ОВА, депутат Миколаївської міськради, Іван Кухта — голова Снігурівської МВА, депутат Миколаївської облради, Раміль Агабеков — заступник голови Миколаївської РДА, депутат Миколаївської міськради, 15 голів місцевих рад та інші). Партя веде активну політичну діяльність, працюють громадські приймальні депутатів. 

“Наш край” здобув 225 мандатів, але партія не веде активної політичної діяльності.

“Опозиційна платформа — За життя” має 195 депутатів. Хоча цч партія була офіційно заборонена, її депутати продовжують свою діяльність. 

“Європейську Солідарність” представляють 115 депутатів. Більшість із них ведуть активну політичну діяльність, зустрічаються з виборцями та налагоджують взаємодію з громадськими організаціями.

“За майбутнє” здобула 85 депутатів, але в публічному просторі інформації про діяльність партії практично немає. 

“Пропозиція” отримала 51 депутатський портфель. Місцеві осередки цієї партії не ведуть відокремленої політичної діяльності на регіональному рівні;

ВО “Батьківщина” має 90 депутатів, але не представленп в обласній та міській радах.

“Партія Шарія” отримала 5 мандатів у Миколаївській міській раді, але з другої половини 2022 року депутати перестали публікувати інформацію про свою діяльність, а їхня активність у раді суттєво знизилася. Партія заборонена на законодавчому рівні.

Також у радах області представлені й інші партії: Аграрна партія України — 23; “Перемога” — 2, “Ліва опозиція” — 6, “Миколаївці” — 5, “Народний Рух України” — 2, “Опозиційний блок” — 5, “Розумна сила” — 2, “Разом сила” — 3, “Сила людей” — 4, “Українська народна партія” — 3, “Радикальна партія України” — 4; “Українська стратегія Гройсмана” — 4. Через самовисування до місцевих рад пройшли 296 осіб. Всього у 2020 році обрано 1437 депутатів. 

З початком повномасштабного вторгнення народні обранці обрали для себе різні шляхи: одні взяли до рук зброю й стали на захист України, інші почали (продовжили) активно волонтерити, деякі виїхали за кордон або знизили до мінімуму участь у роботі місцевих рад Врешті, частина з них склали мандати, але є і такі, кого занесено в базу “Миротворця”. Більшість політичних партій у зв’язку з воєнним станом не займаються політичною діяльністю, а натомість скеровують свій капітал (економічний і людський) на волонтерство.

У 2023 році керівний склад органів місцевого самоврядування і державних адміністрацій помітно не змінився, але відбулися ротації в депутатському корпусі Миколаївської обласної ради.

Найбільш обговорюваними питаннями на рівні області у 2023 році стали:

• передання військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного;
• відновлення питного водопостачання в м. Миколаєві;
• екологічна ситуація в місті й області, наслідки військової агресії РФ;
• безпекова ситуація (зокрема забезпечення укриттів у навчальних закладах); 
• збільшення допомоги ЗСУ;
• робочі місця.

Діяльність виборних органів влади

Миколаївська міська рада поточного скликання сформована у 2020 році за результатами чергових місцевих виборів у складі 54 депутатів. До неї ввійшли представники таких партій: “Опозиційна платформа — За життя” — 17 депутатів, “Пропозиція” — 12, “Слуга народу” — 9, “Європейська Солідарність” і “Партія Шарія” — по 5, “Наш край” — 4. Відповідно до регламенту міської ради, в ній були створені фракції майже всіх політичних партій, крім “Наш край”, депутати якої, ймовірно, через внутрішні протиріччя, фракції не створили. 

Миколаївським міським головою став представник партії “Пропозиція” Олександр Сєнкевич, який у другому турі переміг представника “Опозиційної платформи — За життя” Владислава Чайку. Секретарем міської ради обрали партії “Пропозиція” Дмитра Фалька.

Після початку повномасштабної війни фракція партії "Партія Шарія" в міській раді припинила діяльність. Офіційний лист про це надійшов на початку липня. “Листом від 23 липня 2022 року депутат Миколаївської міської ради Артем Ільюк повідомив про відсутність фракції ПП “Опозиційна платформа — за життя” у Миколаївській міській раді, а депутати міської ради, що входили до її складу, є позафракційними”, — повідомило у відповідь на наш запит в Управління апарату Миколаївської міської ради.

У 2023 році Миколаївська міська рада 17 разів збиралася на засідання, які відбувалися в дистанційному форматі. Однак деякі депутати не відвідали жодного засідання. Це Руслан Москаленко, Максим Невінчанний і Владислав Чайка з “ОПЗЖ”, а також Сергій Танасов з “ЄС”. 16 засідань пропустили Андрій Євролаєв (“Пропозиція”) і Тетяна Кравчук (“Партія Шарія”), 15 — Олег Третяк (“ОПЗЖ”), 14 — Лариса Дробот, Олександр Ковтун та Андрій Кучеренко (“Партія Шарія”), 12 — Олег Афанасьєв (“ОПЗЖ”), Анатолій Петров (“Пропозиція”) і, Рустамджан Садрідінов (“Наш край”).

У всіх пленарних засіданнях міської ради взяли участь Марія Грачова, Максим Коваленко, Федір Панченко і Дмитро Фалько від партії “Пропозиція”, Євген Прудник та Артем Хачатурян від “ОПЗЖ”, а також Олександр Розумний зі “Слуги народу”,

У 2023 році заяв про складання депутатських повноважень оприлюднено не було. Однак 29 лютого 2024 року міська рада позбавила Максима Невінчанного депутатського мандату через несплату аліментів, що, за словами Євгена Юзвака, директора юрдепартаменту міської ради, є цілком законною підставою для такого рішення. Однак варто зазначити, що мандат в Невінчанного залишається, адже не було рішення Миколаївської міської територіальної виборчої комісії, яка востаннє збиралася в січні 2022 року.

Миколаївська обласна рада поточного скликання сформована у 2020 році за результатами чергових місцевих виборів у складі 64 депутатів. До неї ввійшли представники таких партій: “Опозиційна платформа — За життя” — 18 депутатів, “Слуга народу” — 16, ПП “Наш край” — 10, ПП “Європейська Солідарність” — 8, “Пропозиція” — 7, “За майбутнє” — 5. Відповідно до регламенту, були створені фракції всіх політичних партій, обраних до ради. 

Головою обласної ради 52 голосами депутати обрали Ганну Замазєєву з партії “Слуга народу”, заступником  — Володимира Фроленка (“ОПЗЖ”). 

У 2023 році керівництво ради змінилося: Ганна Замазєєва склала мандат, отримавши посаду голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Ще будучи головою облради, на початку засідання 9 березня вона проінформувала депутатів, що підписала розпорядження про звільнення з посади першого заступника голови облради Володимира Фроленка (“ОПЗЖ”) згідно з приписом Національного агентства з питань запобігання корупції.

На позачерговій сесії обласної ради 16 березня 2023 року депутати обрали головою Антона Табунщика (“Слуга народу”), який був першим заступником голови. 

У 2023 році Миколаївська обласна рада провела 5 сесій, на яких ухвалила 91 рішення. 4 засідання відбулися в режимі відеоконференції, одне (16 березня 2023 року) — офлайн. Утім, на нього журналістів не запросили, через неможливість гарантувати безпеку. 

“Сьогодні в Миколаєві відбулася сесія обласної ради. Депутатів уперше за рік зібрали в одній залі, щоб обрати нове керівництво ради. Облрада проголосувала за призначення “слуги народу” Антона Табунщика на посаду першого заступника ради, а фактично її нового керівника, оскільки теперішня очільниця Ганна Замазєєва тепер працюватиме в Державному агентстві з питань енергоефективності. Сесія проходила в таємному режимі. Ні громадськість, ні медіа не мали можливості бути присутніми на засіданні: місце проведення тримали в таємниці, трансляція засідання не велася”, — повідомила представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерина Середа.

Жодного засідання облради не відвідали Тетяна Демченко й Олег Козлов (“ОПЗЖ”). Лише в одному засіданні взяв участь Олег Солтис (“ОПЗЖ”); два засідання відвідали Тахір Садрідінов і Олег Маляренко (“Наш край”), Руслан Пересунько і Вікторія Москаленко (“Європейська Солідарність”), Віра Миронова (“Пропозиція”), Андрій Головчанський (“ОПЗЖ”). 

У всіх засіданнях взяли участь Денис Андрєєв, Євген Горбуров, Ірина Підпала і Тетяна Потапенко (“ОПЗЖ”), Валерій Бєдний, Володимир Висоцький, Віталій Гомерський, Ігор Кіч, Іван Кухта, Владислав Мартиченко, Ігор Мухарський, Владислав Невеселий, Володимир Погадаєв, Віталій Порхун, Ігор Савченко, Антон Табуншик та Ірина Шабільянова (“Слуга народу”), Іван Білоус, Андрій Волков, Олександр Мосін і Сергій Шульгач(“Пропозиція”), Ольга Григор’єва, Оксана Калюжна й Олександр Пліткін (“За майбутнє”), Надія Іванова і Юрій Кормишкін (“Наш край”).

У протоколі засідання облради 9 березня 2023 року йдеться про створення депутатської групи “За життя та Україну” з 9 депутатів: Денис Андрєєв, Головчанський Андрій, Євген Горбуров, Олег Козлов, Людмила Кошова, Ірина Підпала, Тетяна Потапенко, Олег Солтис, Андрій Фат’янов (уповноважена особа групи) — всі ці депутати обрані від “Опозиційної платформи — За життя”. Станом на 7 березня 2024 року до групи входять 7 депутатів: Денис Андрєєв, Головчанський Андрій, Олег Козлов, Людмила Кошова, Олег Солтис, Андрій Фат’янов, Володимир Фроленко.

18 листопада на засіданні фракції політичної партії “Слуга народу” в обласній раді голова фракції Ігор Кіч склав повноваження у звʼязку з новим місцем роботи в Одеській області. Депутати обрали нового голову фракції — Віталія Порхуна, члена політради партії, члена комісії з питань промислової політики, підприємництва, транспортної інфраструктури, водногосподарського комплексу, енергетики та енергозбереження, зв’язку та цифровізації. Заступником голови фракції обрали Володимира Погадаєва, члена комісії з питань спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та архітектури. 

Відбулися зміни і в кількісному складі облради — він скоротився з 64 до 61 депутатів. За власними заявами в 2023 році достроково припинили повноваження Євген Ігнатенко (“Слуга народу”), Михайло Талпа (“ЄС”), Олена Донченко (“Наш край”), Олександр Потьомкін, Юрій Крет, Олександр Сіроштан (“ОПЗЖ”).

14 вересня на позачерговому засіданні сесії облради депутатські мандати отримали Сергій Чорний (“Європейська солідарність”), який зайняв місце Михайла Талпи; Володимир Поточняк (“Наш край!) — замість Олени Донченко. 14 грудня мандат отримала Олена Геращенко, яка зайняла місце Ганни Замазєєвої (“Слуга народу”) Замість депутатів від “ОПЗЖ”, які склали мандати, до обласної ради наступні за чергою не зайшли, оскільки немає законно затвердженої процедури у випадку судової заборони діяльності політичної партії.

Звітуючи про свою діяльність у 2023 році, Миколаївська обласна рада вказала на прийняття 91 рішення в різних галузях, координацію роботи постійних депутатських комісій та некомерційних підприємств галузі охорони здоров’я. Крім того, рада організувала роботу комісії з надання допомоги дітям військовослужбовців ЗСУ, які перебувають або перебували у полоні, а також з питань надання адресної грошової допомоги мешканцям Миколаївської області. Звітує обласна рада й про допомогу постраждалим територіальним громадам, налагодження міжнародної комунікації та управління комунальним майном. 

Комунікації між основними центрами прийняття рішень в області (обласною адміністрацією, обласною радою, міським головою обласного центру і радою обласного центру) залишилися на рівні 2022 року. Конфліктів регіональної влади з центральними органами державної влади (Президентом, урядом, парламентом) немаєі.

В інтерв’ю для LIGA.net міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич так прокоментував взаємодіє з Офісом Президента:

“Робота міського голови — це постійна загроза. Коли тебе один раз лякають — ти боїшся, другий раз — ти звикаєш, третій — не зважаєш. Тобто ці загрози постійно є. Країна еволюціонує, але методи впливу можновладців не міняються. Ці ‘папочки’ правоохоронних органів — їх можна завжди назбирати, бо щоразу, коли ви ставите підпис, який тягне за собою витрати, ви одразу підпадаєте під ризик. У мене немає конфлікту з Офісом Президента. Мало того, коли президент приїжджає до Миколаєва, то ми маємо прямий контакт. Останній раз ми з ним навіть сперечалися. Мені потім сказали — ти що, сперечаєшся з Президентом? Але я вважаю, що потрібно Президенту казати правду, не тримати його в теплій ванні. А по-друге, коли він запитав, чи все у нас добре, я йому розповів про наші проблеми. Тому коли б він приїхав наступного разу і побачив проблеми, він би мене запитав — а чому ти мені раніше про це не казав? Тому сьогодні я йому пояснив наслідки, проблеми. Ми трошки посперечалися. Але врешті всі вийшли, потиснули один одному руки й почали думати, як цю проблему розв’язати. Власне, мій візит до міністра фінансів — це наслідок зустрічі з Президентом”.

Зміни балансу сил в органах місцевого самоврядування та корупційні скандали

У складі органів місцевого самоврядування області й обласного центру відбуваються зміни. Так, управління молоді Миколаївської міської ради очолив Арсен Гаспарян, помічник народного депутата Олександра Гайду від “Слуги народу”. Натомість його попередник на посаді Олександр Рябенко, депутат від партії “Пропозиція” у Миколаївській районній раді, тепер працює заступником в Департаменті праці та соціального захисту населення м. Миколаєва, начальником управління праці, надання соціальних послуг та сімейної політики. 

Також у 2023 році при Миколаївській обласній раді було створено Агенцію регіонального розвитку Миколаївської області, яку очолив Євген Бабков, який був помічником народного депутата України Ігоря Копитіна (“Слуга народу”) й керівником Миколаївської міської територіальної виборчої комісії у 2020 році. Варто зазначити, що з 2022 року Євген Бабков за рішенням ЦВК не очолює вказану комісію, але цей колегіальний орган ще не заслухав присягу новопризначеної голови, тому формально відповідальність усе ще лежить на Бабкові. Відповідно до постанови ЦВК, головою Миколаївської міьскої територіальної виборчої комісії призначили помічницю Ігоря Копитіна Юлію Волчан (“Слуга народу”).

У квітні 2023 року Микола Капацина, депутат Миколаївської міської ради від “Слуги народу”, обійняв посаду почесного Консула Данії у місті Миколаєві. 

31 транвя 2023 року заступником голови Миколаївської районної військової адміністрації призначили Раміля Агабекова, депутата Миколаївської міської ради від “Слуги народу”

Під час чергової сесії Южноукраїнської міської ради 16 червня 2022 року депутати визнали незадовільною роботу мера Валерія Онуфрієнка, обраного від партії “Слуга народу”, і достроково припинили його повноваження. З того часу він у судовому порядку оскаржує це рішення. 19 грудня 2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Южноукраїнської міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови. Однак міськрада подала апеляцію в П’ятий апеляційний адміністративний суд, розгляд якої призначили спочатку на 20 лютого 2024 року і далі перенесли на 13 березня. Станом на 7 березня 2024 року виконувати обов’язки міського голови став секретар Южноукраїнської міської ради Денис Кравченко, обраний до місцевої ради від партії “Пропозиція”. Вже 19 березня Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв остаточне рішення, яким Валерія Онуфрієнко повернули на посаду міського голови Южноукраїнська.

З цього приводу народний депутат Артем Чорноморов написав на своїй фейсбук-сторінці: “Бачив коментар Віталія Олександровича Кіма стосовно усунення секретаря міста Южноукраїнська. Я б навіть сказав, що це рейдерське захоплення влади в місті, на території якого знаходиться об’єкт критичної інфраструктури. …Мені чудово відомо, хто з керівництва області керував рейдерським захопленням влади в Южноукраїнську, які для цього були вчинені дії та хто займався бездіяльністю. Всім причетним до цього процесу хочу нагадати цитату відомого українського “філософа” “Життя — це супермаркет, бери що завгодно, але памʼятай, що попереду чекає каса”.

Натомість у Вознесенську суд відсторонив від посади секретаря міськради Вікторію Бальцер, представницю партії “Слуга народу”, лідерку руху “Зе!Жінки” у Миколаївській області, яку підозрюють у наживі на закупівлях для військових. Як зазначено в ухвалі Жовтневого районного суду Миколаївської області, Вікторія Бальцер розробила план розтрати коштів “спільно з невстановленими на даний час службовими особами”, керувала й узгоджувала дії інших підозрюваних у справі.

У травні 2023 року СБУ затримала віцемера Вознесенська, якого підозрюєють у розкраданні бюджетних коштів на закупівлі оборонної продукції. На підставі зібраних доказів першому заступнику мера і трьом його спільникам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах). Правоохоронці не називали імені підозрюваних, але на сайті Вознесенської територіальної громади зазначено, що першим заступником мера є Андрій Жуков. У 2020 році він балотувався до Вознесенської міської ради від “Слуги народу”, у 2015-му — від партії “Відродження”.

В інтерв’ю виданню “День за днем” народний депутат України Артем Чорноморов (“Слуга народу”), обраний по 131 виборчому окрузі з центром у Вознесенську, зазначив:

“Підозра — це не вирок, це говорить про те, що людина іде в суд, де буде вирішуватися. З однієї сторони — правоохоронні органи і прокуратура як орган, який виступає звинуваченням, і людина, яка зі своїм адвокатом буде відстоювати своє чесне ім’я і правомірність підозри. На превеликий жаль, на сьогодні висвітлили цю новину так, ніби людина вже винна. Що втратить місто — я вам скажу, це, на мою думку, один з найталановитіших людей Вознесенського району. Він вирішив питання паркування, він з мером займався благоустроєм, тому оцінювати зараз правопорушення, яке йому інкримінують, я не можу, це вирішить суд. Але моя думка як спеціаліста, я вважаю, що це людина була на своєму місці. Особливо те, що вона зробила для міста Вознесенськ”. 

21 лютого 2023 року Кабмін погодив звільнення Сергія Шурабури з посади голови Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області. У червні 2023 року, після корупційних скандалів із чиновниками м.Вознесенськ, Володимир Зеленський підписав Розпорядження про звільнення Сергія Шурабури згідно з поданою ним заявою.

Крім цього, у можливій розтраті чи привласнення бюджетних коштів підозрюють Олександра Пліткіна, депутата Миколаївської обласної ради (“За майбутнє”), директора КНП “Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня”. Однак начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім зазначив, що наразі не бачить криміналу навколо справи з надання медичної допомоги недоношеним дітям у Миколаївській обласній дитячій лікарні, де проходили обшуки (за матеріалами справи, у лікарні була завищена кількість дітей).

Розподіл політичних впливів в обласній військовій адміністрації

Ознайомитися з офіційними даними про керівництво обласної військової адміністрації на сайті установи неможливо — відповідний розділ не працює. Однак, відповідно до публічної інформації, структура Миколаївської ОВА у 2023 році виглядає так:

• Начальник ОВА — Віталій Кім, призначений Указом Президента №№517/2020 головою Миколаївської ОДА, з 24 лютого 2022 року продовжив очолювати область у статусі начальника Миколаївської обласної військової адміністрації: 
• Заступник очільника ОДА з питань розвитку інфраструктури, будівництва, екології, житлово–комунального господарства та цивільного захисту — Валентин Гайдаржи.
• Перший заступник голови ОДА — Георгій Решетілов.
• Заступник з питань фінансів та економічного розвитку, децентралізації - Микола Марінов, заступник із соціальних, гуманітарних питань, надання адміністративних послуг та розвитку громадянського суспільства — Олександр Трайтлі.
• Заступник з питань культури, національностей та релігій — Юрій Гранатуров. 
• Керівник апарату Миколаївської ОДА (ОВА) — В’ячеслав Бонь.

Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім був першим номером у списку кандидатів від “Слуги народу” по округу №6 в Миколаївську міську раду на місцевих виборах 2020 року і став її депутатом, а також очолював штаб “Слуги народу” в Миколаєві на цих виборах.

Його перший заступник Георгій Решетілов балотувався в Миколаївську обласну раду в 2020 році за списками “Слуги народу”, але не пройшов. Інший заступник, Юрій Гранатуров, очолює обласну організацію партї “За майбутнє”. На місцевих виборах 2020 року він безуспішно балотувався на посаду мера Миколаєва. Ще троє заступників голови ОВА — Валентин Гайдаржи, Микола Маринов та Олександр Трайтлі — не пов’язані з жодною партією. За час повномасштабного вторгнення ніхто з них не брав участі в партійній діяльності.

В’ячеслав Бонь у 2014 році був депутатом і заступником голови Миколаївської обласної партійної організації “Фронт змін” — “Народного фронту”. У 2015 році призначений заступником керівника Миколаївської ОДА, у 2016-му виконував обов'язки голови Миколаївської ОДА. В 2019 році він став тимчасовим виконувачем обов'язків Миколаївського ОДА та був першим заступником голови облдержадміністрації. Згідно з декларацією, поданою ним за 2021 рік, він претендував на посаду начальника управління з питань оборонної та мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації. З 2022 року обіймає посаду керівника апарату обласної державної адміністрації. Наразі політичну активність не проявляє та в публічній площині не фігурує, крім офіційних заходів, пов’язаних із виконанням ним посадових обов’язків.

Військові адміністрації та виявлення осіб, винних у злочинах проти держави

У 2023 році на Миколаївщині не створювали нових військових адміністрацій, але продовжують діяти створені раніше обласна та районні військові адміністрації. 

Наприкінці 2022 року Указом Президента України №778/2022 “Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Миколаївській області” утворено Горохівську сільську військову адміністрацію Баштанського району (розпорядження №303/2022-рп, керівник — Радіон Завадський); Первомайську селищну військову адміністрацію Миколаївського району (розпорядження №304/2022-рп, керівник — Максим Коровай); Снігурівську міську військову адміністрацію Баштанського району (розпорядження №305/2022-рп керівник — Іван Кухта, депутат Миколаївської обласної ради від партії “Слуга народу”). Ці громади були деокуповані, але їх голови через різні обставини не могли продовжувати виконувати свої повноваження. 

У 2023 році нових випадків державної зради та колабораціонізму з-поміж впливових осіб області в публічній площині не зафіксовано.

Однак, відповідно до інформації про результати діяльності органів Миколаївської обласної прокуратури на території Миколаївської області, за 12 місjяців 2023 року загалом обліковано 13 805 кримінальних правопорушень, що на 17,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року (11 728), але менше динаміки по державі (+31,1%). Водночас в області знизилася кількість кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України на 50,7% (202 проти 410 у 2022 році). Зокрема, помітно скоротилася кількість випадків посягання на територіальну цілісність і недоторканість України — на 88,4% (з 258 у 2022 році до 44) та державної зради — на 88,4% (30 проти 47 у 2022 році).

У 2023 році зафіксоввно 12 фактів перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, 17 правопорушень щодо несанкціонованого поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Правоохоронні органи області викрили 81 факт колабораційної діяльності (проти 60 у 2022 році).

За інформацією Миколаївської обласної прокуратури, до суду скеровано:

• 2 обвинувальні акти у завершених за процедурою спеціального досудового розслідування 2 кримінальних провадженнях стосовно 6 осіб за фактом вчинення у складі організованих злочинних груп колабораційної діяльності стосовно голови та заступників голови так званої “ВЦА Снігурівського району Херсонської області” та їх 3 поплічників за фактом участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України — місті Снігурівка та Снігурівському районі;
• 5 обвинувальних актів за державну зраду, зокрема стосовно посадовця КП “Миколаївська ритуальна служба” (директор — Олександр Сагайдак), який сприяв діяльності окупаційних військ РФ, розташованих на території тимчасово окупованого м. Херсона, співпрацював із представниками спецслужб РФ, за їх завданням вчиняв дії, направлені на завдання шкоди державній безпеці України, надсилаючи представнику спецслужб списки загиблих військовослужбовців ЗСУ, персональні дані та контактні номери мобільних телефонів співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців ЗСУ, інформацію щодо оборонних та фортифікаційних споруд у місті;
• 37 обвинувальних актів за колабораційну діяльність.

Відповідно до матеріалів, зібраних ГО “Миколаївський центр журналістських розслідувань”, у березні 2023 року співробітника Очаківської міської ради Едуарда Шевченка затримала Служба безпеки України за звинуваченням у співпраці з РФ та спробі завербувати міського голову Очакова. Йому оголосили підозру за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану. В лютому 2024 році Заводський районний суд Миколаєва почав розгляд справи. Раніше обвинувачений займав посаду командира 73-го морського центру Сил спеціальних операцій. З початком повномасштабної війни він почав передавати інформацію про наслідки ракетних та артилерійських ударів по місту Очаків. Також обвинувачений звітував про результати ударів по 73-му морському центру ССО. Зазначимо, що Едуард Шевченко — лицар ордена Богдана Хмельницького, повний кавалер ордена “За мужність”. Був також довіреною особою кандидата в народні депутати Ігоря Дятлова. 

28 червня 2023 року судді Приморського районного суду Одеси виніс вирок колишньому керівнику Миколаївської окружної прокуратури Геннадію Герману, обвинуваченому в державній зраді під час воєнного стану. Його засудили до довічного увʼязнення, а все майно за рішенням суду конфіскували. Служба безпеки України затримала Германа 5 квітня 2022 року. Слідство встановило, що він почав співпрацювати з Росією 4 березня 2022 року. Колишній правоохоронець надсилав ворогу дані про російських військовослужбовців, які потрапили в полон, про кількість загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, свої особисті спостереження за соціально-побутовою й оперативною обстановкою в Миколаєві: стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої колишніх та чинних співробітників правоохоронних органів. Завдяки Герману ворог отримував паролі для проходження блокпостів та інформацію про роботу ДСНС, зокрема тієї, яка стосувалася ліквідації наслідків ворожих обстрілів.

У серпні 2023 року ЗМІ оприлюднили інформацію про ймовірний зв’язок між депутатом Миколаївської обласної ради від партії “Наш край”, членом виконкому Миколаївської міської ради Юрієм Кормишкіним із колаборантом із Херсонщини Володимиром Сальдо. Відомо, що у 2020 році, у розпал судових розбірок щодо “віджатого” Сальдом майна ПАТ "Херсонбуду" (до якого входить і пансіонат "Прибій") 90% бази відпочинку були переписані на першу дружину бізнесмена Тетяну Кормишкіну, а згодом на самого Юрія Кормишкіна. Інформації про відкриті щодо нього кримінальні провадження немає.

Регіональне представництво у Верховній Раді

У 2019 році депутатами-мажоритарниками по Миколаївській області були обрані: Олександр Пасічний, Ігор Копитін, Олександр Гайду, Ігор Негулевський, Артем Чорноморов та Максим Дирдін. Усі вони є представниками фракції “Слуга народу”.

Вихідцями з Миколаївської області є також депутати, обрані за партійними списками, а саме Ірина Кормишкіна (до 2023 року — Аллахвердієва, після одруження з Юрієм Кормишкіним депутатом Миколаївської обласної ради, голови обласної організації партії “Наш край”, взяла його прізвище), Олена Мошенець та Давид Арахамія (“Слуга народу”). 

Олег Волошин — уродженець Миколаєва і представник “Опозиційної платформи — За життя” склав депутатський мандат та отримав заочну підозру у державній зраді. Як свідчать матеріали слідства, протягом 2020-2021 років він сприяв військово-політичному керівництву РФ у підривній діяльності проти України. Зокрема, Волошин цілеспрямовано маніпулював суспільною думкою українців в інтересах країни-агресора — подавав викривлену інформацію про військово-політичну й  соціальну сферу нашої держави у своїх виступах та інтерв’ю. Ця та інша діяльність Волошина доводить, що він свідомо діяв на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Наразі екснардеп переховується від правосуддя.

У 2023 році одним з головних питань порядку денного нардепів на Миколаївщині було передання “військового ПДФО” в держбюджет (законопроект №10037). 29 вересня на сесії Миколаївської міської ради був присутній народний депутат України Артем Чорноморов. Він розкритикував Міністерство фінансів через рішення забрати з бюджету Миколаєва податки на доходи, які сплачують військові. Нардеп зазначив, що місто має саме вирішувати, куди витрачати ці кошти. Він також зауважив, що не підтримує бюджетний кодекс на 2024 рік без правильного зонального поділення областей.

Водночас, на думку Віталія Кіма депутата Миколаївської міської ради від “Слуги народу” й начальника Миколаївської ОВА, вилучення ПДФО є вкладом Миколаївської області в перемогу України. “За планом на 2024 рік Миколаївська область недоотримає 2 мільярди гривень. Але я це дивлюсь як на вклад нашої області у розмірі 2 мільярди гривень у спільні 100 мільярдів гривень, які будуть акумульовані у виробництво вітчизняного озброєння та боєприпасів”, — пояснив він.

Місцеві депутати усіх рівнів від “Європейської Солідарності” заявили про категорично незгоду з вилученням коштів із місцевих бюджетів. Вони аргументували свою позицію тим, що це фактично знищить місцеве самоврядування та децентралізацію. Також вони підкреслювали, що, згідно з цим закопроєктом, забраний в громад ПДФО піде не на Міністерство Оборони, а на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

Однак 20 вересня всі народні обранці від Миколаївської області, які були присутні на засіданні Верховної Ради, проголосували “за” відповідне рішення (Максим Дирдін, Артем Чорноморов, Ігор Негулевський, Олександр Гайду, Олександр Пасічний, Олена Мошенець, Давид Арахімія). Натомість Ігор Копитін та Ірина Кормишкіна під час цього голосування були відсутні. 

Народні депутати-мажоритарники продовжують працювати на округах, інформувати виборців про свою роботу в парламенті та іншу діяльність. Наприклад, Олександр Пасічний поєднує депутатську діяльність із керівництвом Миколаївською обласною організацією партії “Слуга народу”. Традиційно він підтримує спортивні ініціативи, зокрема змагання, організовані Асоціацією футболу Миколаївської області яку він очолює. Також депутат проводить робочі зустрічі з представниками місцевої й державної влади. Кількісних даних про проведені прийоми громадян та зустрічі немає (відповідь на звернення до депутата ми не отримали).

Олександ Гайду оприлюднює інформацію про роботу на окрузі в соціальній мережі “Фейсбук”. Більшість його дописів стосуються безпосередньо парламентської роботи та профільних питань аграрного сектору. Кількісних даних про проведені прийоми громадян та зустрічі немає (відповідь на звернення до депутата ми не отримали).

Ігор Копитін разом із помічниками-консультантами інформує про роботу на окрузі: надання продуктових наборів, привітання зі святами дітей, допомогу волонтерським організаціям (наприклад, передачу тканини для виготовлення маскувальних сіток) та вирішення проблем комунальних закладів (облаштування септику для миколаївської гімназії №16), а також залучення позабюджетних коштів на вирішення проблем округу (три "швидкі" для Галицинівської, Шевченківській та Мішково-Погорілівської громади. Кількісних даних про проведені прийоми громадян та зустрічі немає (відповідь на звернення до депутата ми не отримали).

Ігор Негулевський на своїй сторінці у фейсбуці систематично рпоширює публікації Володимира Зеленського, про відновлення об’єктів інфраструктури Баштанського району. Публікації про безпосередню роботу на окрузі були на початку другої половини 2023 року, коли депутат відвідав смт Казанка і с. Мурахівка, Через перерву в публікаціях з 6 січня до 8 липня 2023 року про його діяльність у цей період нічого не відомо. Кількісних даних про проведені прийоми громадян та зустрічі немає (відповідь на звернення до депутата ми не отримали).

Артем Чорноморов демонструє обізнаність зі справами округу, зокрема реагуючи на кримінальні провадження щодо чиновників міста Вознесенськ та ситуації навколо южноукраїнського міського голови. Водночас можна простежити ймовірну суперечлтвість його позиції щодо “військового ПДФО”: на сесії Миколаївської міської ради він зазначив, що місто має саме вирішувати, куди витрачати ці кошти, і виступав із поправками до законопроекту, а в результаті проголосував “за” вилучення цих коштів до державної скарбниці. Кількісних даних про проведені прийоми громадян та зустрічі немає (відповідь на звернення до депутата ми не отримали).

Максим Дирдін оприлюднив звіт про свою роботу на окрузі та волонтерську діяльність, згідно з яким він провів 48 зустрічей і 132 особисті прийоми. Також він вказав, що 1607 сімей отримали допомогу в “Банку одягу” (гуманітарна допомога вживаним одягом — прим. ОПОРИ ), 1328 осіб отримали продуктові набори, 12 транспортних засобів передано на потреби військових та громад. Максим Дирдін систематично інформує про свою парламентську діяльність та роботу на окрузі через фейсбук. Також важливим питанням на окрузі депутата стало перейменування міста Первомайськ. Він зазначив: “Ще 3 роки тому я виступав на сесії Первомайської міської ради і наголошував на обов’язковості врахування думки мешканців Первомайська у процесі перейменування. Це питання має вирішувати громада та її жителі, а не місцеві чиновники”. Власну думку депутат продемонстрував, позначивши у фейсбуці назву місті Богополь. 

Нижче наводимо звіти Максима Дирдіна за 2022 та 2023 роки, які він надав ОПОРІ у відповідь на звернення. 

Інституційна спроможність активних політичних партій, візити партійних лідерів

Політична партія “Слуга народу” має значний депутатський ресурс в області: 312 місцевих депутатів та 9 народних депутатів України. На сайті партії в регіональних новинах оприлюднена інформація про діяльність миколаївського осередку. На сторінці в соціальній мережі “Фейсбук” виходять загальноукраїнські й регіональні новини, є інформація про депутатську діяльність та партійні сателіти — “Зе!Жінки” в Миколаєві (очолює Тетяна Домбровська, голова фракції партії “Слуга народу” в міськраді Миколаєва), “Зе!Жінки” в області (керівниця — Вікторія Бальцер, депутатка Вознесенської міської ради, тимчасво відсторонена від повноважень секретаря ради) та “Зе!Молодіжка” (лідер — Раміль Агабеков заступник голови Миколаївської районної державної адміністрації, депутат Миколаївської міської ради від “Слуги народу”). 

Загалом партія активно працює: проводить заходи, підтримує соціальні ініціативи, надає гуманітарну допомогу тощо. Наприклад, 16 грудня 2023 року відбувся форум ЗеМолодіжки “Молодь у політиці”, який відвідали депутати обласної та міської рад і державні службовці. На заході відбулися дискусії про переваги участі молоді в політиці для розвитку країни, роль молоді в розвитку міжнародного іміджу держави тощо. Подібні заходи відбувалися протягом року. 

За інформацією, опублікованою на сайті партії у липні 2023 року, “майже у всіх районах області відкриті та працюють партійні офіси. Люди звертаються туди за допомогою у вирішенні актуальних питань. Наразі триває робота з організації роботи офісу у Вознесенському районі” . Для уточнення інформації ми скерували звернення на електронну скриньку, вказану на сайті партії, але отримали автоматичну відповідь: “Ваше повідомлення не доставлено на адресу mykolaivskyi_office@sluga–narodu.com, оскільки не вдалося знайти домен sluga–narodu.com. Перевірте, чи немає в адресі помилок або зайвих пробілів, і повторіть спробу”. 

Миколаївська територіальна організація партії “Європейська Солідарність” продовжує політичну діяльність, об’єднавши її із волонтерством та співпрацею з громадськими об'єднаннями. Про свою діяльність вона інформує на вебсайті та сторінках у соцмережах. Так, на сторінці партії “Європейська Солідарність — Миколаївщина” бачимо заяви політичних лідерів партії та передруки загальнонаціональних і регіональних новин, привітання із святами тощо. Частково висвітлюється діяльність депутатів місцевих рад, їхня волонтерська активність. 23 грудня 2023 року відбулися збори партії, про що теж була зроблена публікація. 

Миколаївська обласна організація “ЄС” у квітні 2023 року опублікувала заклик долучатися до партійної команди та розмістила коротку гугл-форму “Анкета на вступ до партії ЄС у Миколаївській області”.

У листопаді минулого року партія запустила програму стажувань для молоді в міжнародному та молодіжному відділах партії, визначивши такі критерії для участі: “Кандидати повинні поділяти цінності політичної партії ‘Європейська Солідарність’ і мати чітке уявлення про її політичну спрямованість”, а також прагнути брати участь у політичних процесах і високі комунікативні навички. Також у 2023 році до Міжнародного дня молоді Фонд Порошенка оголосив грантову підтримку для організацій і громадських об’єднань, які поділяють цінності Фонду. Миколаївські організації до переліку переможців не увійшли, також не відомо, чи подавали вони заявки. 

Окремо депутати від партії в місцевих радах заявили про категорично незгоду з вилученням коштів з місцевих бюджетів та подавали відповідні звернення до Президента і Верховної Ради. Наприклад, за ініціативи фракції “ЄС” у Южноукраїнській міській раді вимагали скликали позачергову сесію, до порядку денного якої мадл ввійти питання щодо вилучення коштів з місцевих бюджетів. Однак депутатам повідомили, що секретар міської ради перебуває на лікарняному. 28 вересня 2023 року на засіданні бюджетної комісії міської ради депутати від партії “Слуга народу” не проголосували за включення в порядок денний питання “Про скликання позачергової сесії комісією міської ради”. Категорично з цього приводу висловилася й депутатка Миколаївської міської ради Олена Кісельова:“Поки одних бомбили, інші робили хороші дороги”. 

Також партійці проводять спортивні заходи та реалізують соціальні ініціативи:

• “за ініціативи депутатів Новоодеської міської ради від ‘ЄС’ Валерія Андреєва та Олени Хлівної-Андреєвої був проведений турнір команд з лазертагу, що викликало неабиякі емоції, яких ‘не спостерігали майже 2 роки!’”. 

• за підтримки депутатки Вікторії Москаленко у Воскресенську відкрили музей історії. “Перші експонати — речі наших земляків-воскресенців, які віддали життя за Незалежність України, вже на почесному місці”, — зазначено в дописі.
• активісти партії долучаються до волонтерської діяльності ГО “Справа Громад”.
• надається благодійна допомога через БО "Благодійний фонд “Берегиня Південь”, який очолює депутатка Южноукраїнської міської ради Людмила Самчинська.

На Миколаївщину приїжджають партійні лідери, зокрема народний депутат від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко. Останній зустрічався з партійним активом, а 24 березня минулого року в Миколаївській обласній універсально-науковій бібліотеці відбувся форум волонтерів “Взаємодія волонтерів — опора ЗСУ”, в якому взяли участь волонтери, міський голова Олександр Сєнкевич, народний депутат Олексій Гончаренко, представники податкової, МНС та громадських організацій. 

Змін у керівництві територіальної організації партії у 2023 році не було. Її, як і раніше, очолює Максим Саврасов, народний депутат України. 

Крім того, у відповідь на наше звернення партія повідомила, що в області діють її районні, міські та первинні осередки — всього 60 організацій. Із ними можна сконтактувати через єдину електронну скриньку [email protected] або/та через сторінки в соціальній мережі “Фейсбук”. Також у відповідь на наш запит в.о. голови Миколаївської територіальної організації партії Максим Саврасов, чинний народний депутат України, вказав: “Діяльність партійних осередків та членів партії нині спрямована на волонтерську діяльність (плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, в'язання шкарпеток, виготовлення буржуйок, збір та передача необхідного для наших захисників тощо); надання юридичних консультацій для населення, в тому числі військовослужбовців та їх родин, підтримка внутрішньо-переміщених осіб, взаємодія з волонтерами громади; проведення заходів в громадах, де є можливість, присвячених до знаменних і пам'ятних дат; комунікація та робота в громадах з місцевими депутатами”. 

Миколаївська обласна організація політичної партії “Всеукраїнське об’єднання ‘Батьківщина’” діє з 1999 року, має сталий електорат та прихильників. На місцевих виборах 2020 року отримала 90 депутатських мандатів, але жодного — у Миколаївській обласній та Миколаївській міській раді. 

З 2020 року змінилося три керівники обласної організації партії: у 2020 році ним був Вадим Підберезняк, у 2022 — Кирило Люєв, у 2023 — Тимур Глушко (в. о. голови). З 2021 року в стані припинення перебувають усі районні та міські осередки партії, про що в системі YouControl присутні 27 записів. Втім, миколаївський обласний осередок не перебуває в процесі припинення.

На своїй фейсбук-сторінці, яка має 63 тис. підписників, миколаївська організація ВО “Батьківщина” майже не повідомляє про роботу осередку й партії в цілому. Наповнення сторінки малоінформативне і складається з привітань зі святами, передруків публікацій Юлії Тимошенко й дописів про загальну ситуацію в Україні. Також є дописи про надання гуманітарної допомоги, зокрема лікарням області, анонс щодо надання стипендії імені Юлії Тимошенко для вступу до найпрестижнішої Школи бізнесу й економіки Португалії (про його результати інформації немає).

Партійні лідери проводять зустрічі з населенням регіону:

• 7 квітня Юлія Тимошенко представила нового голову ВО “Батьківщина” в області Тимура Глушка та з робочим візитом відвідала лікарні; 
• 18 серпня Валерій Дубіль. народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань здоровʼя нації, разом з волонтерами Благодійного фонду молодіжної ініціативи “Надія” відвідав миколаївські лікарні
• 28 грудня Юлія Тимошенко відвідала Миколаїв, де розповіла про нововведення у сфері охорони здоров’я.

Партія “Пропозиція”, за даними системи YouСontrol, має 2 осередки в області: Миколаївська міська організація, очолювана Анатолієм Жигайлом, і Миколаївська обласна організація, яку очолює Дмитро Маляренко. Фейсбук-сторінка “Пропозиція Миколаїв” не оновлюється з 20 лютого 2022 року. Деякі депутати-“пропозиціонери” (наприклад Дмитро Січко і Федір Панченко) інформують про власну діяльність окремо на своїх сторінках, але без прив’язки до політичної сили. На наше звернення про інституційну спроможність партії відповіді ми не отримали. 

Обласні осередки політичних партій “За майбутнє” та “Наш край” не ведуть публічної діяльності, про їхню інституційну спроможність інформації в системі YouControl немає.

Як бачимо, політичні партії та лідери наразі активно не проявляють виблорчих амбіцій. Однак у відповідь на наше питання, якою була б ситуація, якби вибори відбулися в найближчу неділю, докторка політичних наук Наталія Ніколаєнко спрогнозувала:

“Наразі на політичному полі Миколаївщини немає нових гравців, але є затребуваність у них. Ситуація складається так, що якби сьогодні відбулися вибори, то міським головою Миколаєва знов обрали б Олександра Сєнкевича — активна частина населення міста виїхала, а пенсіонери, які становили б більшість виборців, віддали перевагу знайомому обличчю і ймовірному ‘гречкосійству’. Для перемоги було б достатньо ще кількох фільмів (цикл документальних фільмів “Миколаїв — місто герой” — прим. ОПОРИ) та політичних агітаторів. Конкуренцію йому міг би скласти Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА, та люди, наближені до нього, але це вже рівень парламентських і місцевих виборів. Юрій Гранатуров також потенційно може взяти участь у виборах, але граючи не на перемогу, а на відтягування голосів”.

Активні благодійні фонди, пов'язані з місцевими чи національними політиками

З початком повномасштабної агресії в Миколаєві та області активізувалися благодійні фонди та громадські організації, які допомагають тим, хто цього потребує. Є випадки кооперації волонтерів між собою, а є проєкти, представниками яких стають політичні діячі. 

Благодійний фонд "Світлі справи", амбасадоркою і співзасновницею якого є Ганна Замазєєва, голова Державного агентства з енергоефективності України, екскерівниця Миколаївської обласної організації “Слуги народу” й ексголова Миколаївської обласної ради, заснований у грудні 2020 року. Його кінцевий бенефіціар — Ярмак Володимир Володимирович, якому належить ФГ “Олена”, частку акцій якого, згідно з її декларацією за 2021 рік, має Ганна Замазєєва. На сторінку фонду підписані 655 читачів. Зі звітом про діяльність фонду можна ознайомитися за посиланням.

Благодійний фонд “Щедрик” заснували Наталя Горбенко, Олександр Мосін (депутат Миколаївської облради від “Пропозиції”) та Сергій Колесник, депутат Миколаївської районної ради від цієї ж партії. Як зазначено на сайті організації, “Завдяки синергії зусиль були створені серйозні передумови для залучення максимальної кількості ресурсів для мешканців Миколаївщини та Херсонщини”. Про свою роботу організація інформує на сторінці у фейсбуці.

Благодійний фонд Юрій Кормишкіна зареєстрований 3 червня 2022 року. Окремої вебсторінки організація не має, але інформація про благодійну діяльність (не від імені фонду) є на сторінці підприємства “ПАЕК”, що належить Кормишкіну.

ГО “Ресурсний центр громадських ініціатив” очолює депутатка Миколаївської районної ради Ганна Ганжул, екскерівниця Агенції розвитку Миколаєва (залишила посаду 1 червня 2023 року, наразі займається коучингом з медитації, про що зазначено на її сторінці в інстаграмі) Організація реалізувала проєкт “100 стипендій для волонтерів Миколаєва та регіону”, в якому взяли участь понад 180 представників волонтерської спільноти. 

Миколаївський обласний Гуманітарний штаб Благодійного фонду Сергія Притули розпочав роботу 7 червня 2022 року. Він роздає дитяче харчування, підгузки, гігієнічні засоби, продуктові набори, їжу, готову до вживання, допомагає військовим та їхнім родинам, а також ВПО. Це іменний фонд Сергія Притули, громадського діяча, політика та бізнесмена, який працює на волонтерській ниві з 2014 року. 

Гончаренко центр Миколаїв education and culture розпочав роботу 20 травня 2022 року. Він допомагає переселенцям, багатодітним родинам, пенсіонерам і звичайним миколаївцям, військовим та їхнім родинам, роздає чисту питну воду, дитяче харчування, ліки від застуди та одяг. Тут також збирають кришки від поліетиленових пляшок, консервні банки на окопні свічки, скляні банки для приготування заготовок, проводять безкоштовні курси англійської мови для школярів та всіх охочих. Цей осередок відкрив Олексій Гончаренко, народний депутат України від партії “Європейська Солідарність”.

Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Петра Порошенка” діє на Миколаївщині через ГО "Справа Громад", представниками якої переважно є активісти та члени партії “Європейська Солідарність”. У фокусі діяльності — продукти харчування, засоби гігієни, допомога військовим та їхнім родинам, ВПО. Крім того, Петро Порошенко особисто передав у Миколаїв мобільну автоматичну котельню.

Благодійний фонд “З добром до людей” створений у 2015 році. Його керівниця — Катерина Трегубова, журналістка, була помічницею народного депутата України VIII скликання Олександра Жолобецького від БПП “Солідарність” по 129 виборчому округу. Фонд створений за ініціативи нардепа, а його засновником є Валентин Заруба, колишній  помічник-консультант депутата. Фонд надає благодійну допомогу в сферах охорони здоров'я та соціального захисту людей, сприянні обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного чи воєнного стану. З лютого 2022 року фонд працює з малозабезпеченими верствами населення, внутрішньо переміщеними особами, медичними установами, частинами ЗСУ, що перебувають. 

У системі YouControl зазначено, що за адресою цього фонду також зареєстрована  Благодійна організація БФ Олександра Жолобецького “З добром до людей”, засновницею якого є Олена Жолобецька, дружина нардепа.

Миколаївська благодійна асоціація “Мир через духовне відродження”, співзасновниками якої є Людмила Фалько, очільниця партійної організації “Нашого краю”, помічниця депутата Миколаївської міської ради Тахіра Садрідінова, та Рустамджан Садрідінов  (депутат Миколаївської міської ради) і Сергій Кантор. Як видно з інформації на фейсбук-сторінці асоціації, вона систематично надає допомогу різним верствам населення. 

Представництво громадської організації “Вільні та вірні” у Миколаївській області зареєстроване 22 вересня 2023 року та очолюване Рустамджаном Садрідіновим, депутатом Миколаївської міської ради від партії “Наш край”. Ця організація є філіалом ГО “Вільні та вірні”, яку заснував ексголова Миколаївського СБУ Віталій Герсак, фігурант розслідування hromadske. Також вищезазначена ГО організувала конференцію “Створення дієвої ветеранської політики в Україні”, де ексслужбовець намагався залучити кошти від донорів. Про діяльність організації в Миколаївській області інформації немає.

Про інші громадські об’єднання, що мають стосунок до місцевих депутатів, можна дізнатися з політичної карти Миколаївської області за 2022 рік.