У парламенті знайдуться голоси для законопроєкту про перші повоєнні вибори в Україні, коли всі сім робочих підгруп дійдуть консенсусу щодо низки питань: цензу осілості, статті, яка визначає право балотуватися, голосування українців за кордоном та інших. Таку думку висловила Олена Шуляк, народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на панельній дискусії “Стійкість системи та система стійкості для організації захищених чесних виборів” в межах форуму ОПОРИ 23 березня. 

Як одна з очільниць парламентської підгрупи  з питань адміністрування виборів та виборчої інфраструктури вона зазначила, що з 23 пропозицій було підтримано 5, зокрема обмеження пасивного виборчого права для людей, які скоїли певні злочини, наприклад проти основ національної безпеки, зміни до Кодексу адміністративного судочинства, пропозиції щодо роботи Міжвідомчої групи для протидії іноземному втручанню, та періоду підготовки до виборів.

“Ми розуміємо, що можуть бути різні ситуації. Навіть якщо буде мир і будуть виконані всі умови безпеки, наш скажений сусід може робити все, що завгодно. Потрібно чітко регламентувати, як будуть працювати виборчі дільниці, комісії, що робити з виборчою документацією, хто відповідає за її збереження. Це технічні речі, але без них забезпечити чесні вибори практично неможливо”, — пояснила Шуляк. 

Багато дискусій стосуються зміни виборчої системи: “Ми вирішили, що це питання політичне, тому його потрібно винести на велику групу. Поки що ніхто не зможе сказати ні на рівні підгруп, ні в парламенті, чи буде зміна виборчої системи”, — додала депутатка. Серед інших питань, які досі обговорюють, — інформація, яку має надавати кандидат про себе в бюлетені, хто саме має право балотуватися, а також питання послаблення цензу осілості. 

“Що більше в нас буде можливостей залучити громадян до виборчого процесу, то кращими будуть результати виборів”, — вважає Шуляк.

Гарантувати мільйонам українців, які вимушено виїхали з України, право взяти участь у виборах за чинним законодавством неможливо. Саме тому одна з робочих парламентських підгруп підтримала пропозицію ЦВК створювати тимчасові виборчі дільниці поза межами закордонних дипломатичних установ. Це дозволить створити необхідні умови для голосування, розповів Олександр Карасевич, державний секретар МЗС України. 

“Налаштування цієї мережі для голосування — це тривалий процес, і його тривалість буде зумовлена низкою чинників. Спершу ми маємо зрозуміти, де розміщені громадяни, які хочуть взяти участь у виборах. По-друге, треба буде знайти потенційні приміщення, які можуть бути орендовані”, — пояснив дипломат. 

Держава в особі МЗС має звернутися до офіційних структур іноземних держав і просити у них дозволу на організацію виборів поза межами українських дипломатичних установ. Зі слів Карасевича, вже є сигнали від низки держав, що цей процес погодження може займати до 3 місяців. Ще в частині держав законодавство яких забороняє відкриття таких дільниць — але це факт, із яким Україна має працювати. 

“Десь наші партнери ідуть нам назустріч, пропонують якісь цікаві нововведення, як-от в Чехії, де спочатку вони були дуже обережні і сказали: ‘Ні, цього не можна взагалі’. І це їхня відповідь не Україні, а будь-якому іноземному партнеру. Але ми їх просимо знайти якісь креативні рішення”, — підсумував представник МЗС.

Міністерство ніколи не стикалося з викликом організації такого масштабного голосування. Зі слів Олександра Карасевича, у відомстві оцінюють, що потрібно буде відкривати сотні нових дільниць, тож уже зараз розробляють норми, аби МЗС отримало додаткове фінансування якомога швидше.

Щодо подовження часу для голосування за кордоном, Карасевич розповів про кілька опцій: “Можна дозволити голосування у той самий день, але зі збільшеним часовим проміжком для дільниць, утворених поза межами дипломатичних установ. У дільницях на території дипломатичних установ голосування могло б тривати протягом вихідних.  Це як мінімум подвоїть пропускну спроможність цих дільниць”. 

Членкиня ЦВК Вікторія Глущенко пояснила, що створення додаткових виборчих дільниць за кордоном прямо пов’язане з тим, скільки громадян заздалегідь заявлять про своє бажання проголосувати. За її словами, важливо донести до кожного виборця інформацію про необхідність активної реєстрації. Від цього залежить, наскільки якісно буде сформований список виборців.

Попри те, що електронні сервіси Державного реєстру виборців уже доступні і громадяни можуть змінювати виборчу адресу онлайн, скористалися цією послугою дуже небагато людей: “На жаль, кількість осіб, які б уже це зробили, незначна — це навіть не тисячі. Тому запрошую всіх виборців змінювати виборчу адресу, актуалізовувати свої дані й допомагати таким чином не лише Центральній виборчій комісії, а й загалом державі Україна організувати вибори відповідно до міжнародних стандартів”, — сказала Глущенко. 

Представниця ЦВК також наголосила, що якісно організовані вибори — це завжди дорого, особливо коли йдеться про інклюзивність. Для України побудова системи стійкості означає не лише ремонт зруйнованих дільниць, а й захист інформаційного простору 

“Найбільш витратним і водночас критичним кластером є функціонування інформаційно-аналітичної системи ЦВК, яка має вистояти в умовах гібридних загроз та іноземного втручання”, — додала Глущенко. 

Захистом від іноземного втручання на рівні політичних партій є прозорість, цифровізація звітності та залучення невеликих внесків від значної кількості виборців. На цьому наголосив керівник апарату Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Ігор Хохич. За його словами, минулого року запрацювала модернізована система POLITDATA 2.0, яка забезпечує максимальну прозорість звітів політичних партій. 

“Коли ми маємо справу зі стосами паперів, їх дуже складно розібрати і проаналізувати. Натомість оцифровані дані дозволяють виявляти аномалії. Наприклад, коли в один день  протягом пів години 40 людей, які є студентами або пенсіонерами і не мають відповідних доходів, перераховують на рахунок партії по 10 тис. грн. Це те, що лежить на поверхні»”, — пояснив керівник апарату НАЗК. Він додав, що український досвід фандрейзингу на потреби Збройних Сил України може стати прикладом для фінансування політичних сил. 

“Це якраз той ключик, який дозволяє забезпечити максимальну незалежність політпартії. Коли сотні тисяч виборців підтримують партію невеликими внесками, вони фактично ‘голосують грошима’. Це гарантує партії незалежність, на відміну від ситуацій, коли мільйонні суми заводить один олігарх чи іноземний донор”, — зазначив Хохич. 

Богдан Мохончук, радник з правових питань ОПОРИ під час свого виступу закцентував на проблемі підставних донорів та  відповідальності. Він навів приклад Румунії з Кіліаном Джорджеску, де використовували криптовалюту, лідерів думок і внутрішні валюти соцмереж. Саме тому ОПОРА створила майданчик із представників різних органів — ЦВК, НАЗК, представників правоохоронних органів, щоб знайти відповіді на такі запитання: що таке іноземний актив, іноземне втручання, хто це має розслідувати, як бути з віртуальними активами тощо. 

“Хочеться вірити, що на наступних виборах ми не стикнемося з ситуацією, як в Румунії, і що РФ не вдасться зламати нас. Це виклик, на який Європа і світ не мають відповіді. Можливо, ми маємо бути першими на цьому рубежі”, — додав Мохончук.

Масштаби руйнування виборчої інфраструктури, відсутність доріг, людського ресурсу чи зв’язку робить неможливим проведення виборів на окремих територіях.  Критерії, за якими будуть визначати, де можливо провести голосування, відображені у відповідному законопроєкті, розповіла Аліна Загоруйко, народна депутатка, очільниця робочої підгрупи ВР щодо напрацювання критеріїв безпеки. 

“Будуть території, де буде складно провести вибори, але ми як держава намагатимемося зробити все, щоб вибори там все-таки відбулися. Законопроєкт передбачає можливість не просто прийняття рішення про неможливість організувати вибори, а визначення конкретних дільниць, де голосування неможливе. Це потрібно, щоб якомога більша кількість українців змогли реалізувати своє виборче право”, — сказала вона.

Окремо Загоруйко пояснила, що одночасне проведення виборів та референдуму заборонено. “Мені важко говорити про референдум до того моменту, поки я не зрозумію його предмет. Яке питання буде виноситися? Бо від цього залежить усе — від того хто ініціює цей референдум, до того як він має проводитися”. 

На думку депутатки, наслідки референдуму можуть бути доволі негативними, адже він може поляризувати суспільство. Перш ніж проводити референдум, потрібно ретельно проаналізувати всі ризики та визначити, чи він дійсно необхідний, додала депутатка. 

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.