Громадська участь у Львівській територіальній громаді в умовах воєнного стану: виклики та шляхи їх подолання

У Статуті міста Львів прописані шість найпоширеніших форм безпосередньої участі мешканців міста: консультації з громадськістю, громадські слухання, електронні петиції, місцеві ініціативи, громадський бюджет і загальні збори громадян за місцем проживання. Деякими інструментами можуть користуватися лише мешканці громади, іншими — й ті, хто проживає без реєстрації чи працює в її межах. Також відрізняється вік, з якого мешканці можуть скористатися ріщними інструментами участі. У 2020 році ОПОРА вже аналізувала застосування інструментів участі у Львові, а цьогоріч ми дослідили, як вони працюють в умовах воєнного стану. Про практику реалізації електронних петицій, громадських слухань і консультацій з громадськістю, а також використання партисипативних інструментів у Жовківській міській територіальній громаді ОПОРА детально розповіла в попередніх публікаціях. Нині ж ми проаналізуємо інші форми участі й згадаємо про практику роботи наглядових і громадських рад у Львівській міській раді.

Громадяни України можуть реалізувати право на участь у місцевому самоврядуванні територіальних громад, де втни мешкають. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки активно мешканці Жовківської міської територіальної громади використовують інструменти громадської участі. Цей аналіз є продовженням аналогічного дослідження партисипативних практик у Львівській громаді, окремі результати якого вже опубліковані на нашому сайті. 

Консультації з громадськістю — це інструмент громадської участі, в якому мешканці міста можуть бути лише учасниками, але не ініціаторами. Проведення консультацій регулюють Статут територіальної громади м. Львова і Положення про порядок проведення консультацій з громадськістю у Львівській міській територіальній громаді (в редакції квітня 2021 року, далі — Положення). Ці документи містять взаємно суперечливі тези щодо деяких питарнь.

Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?

Прагнучи дослідити такий механізм громадської участі, як електронні петиції, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася з автором петиції “Львову потрібен план дій для протидії негоді”. Микола Рябика — виконавчий директор громадської організації “Плато”. 07 липня 2021 року петиція за його авторства була опублікована на порталі e-DEM. Вона набрала необхідну кількість голосів 3 вересня 2021 року.  Минуло більше двох років після того, як депутати Львівської міської ради підтримали цю петицію на засіданні 4 листопада 2021 року. Здається, вона мала б бути реалізованою — хоча б частково. Однак автор петиції констатує протилежне.

як повномасштабна війна впливає на зміну бюджетної політики місцевого самоврядування. Зокрема, ми проаналізували видатки і доходи бюджету Львівської громади на основі відкритих даних про виконання бюджетів за 2020, 2021 і 2022 роки, уточненого плану на 2023 рік (з документа, який інформує про виконання бюджету ЛМТГ за 9 місяців 2023 року) та проєктних показників на 2024 рік, схвалених виконкомом. Також ми спілкувалися з представниками міської ради та обласної військової адміністрації.