Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала практику залучення мешканців Львівської міської територіальної громади до формування місцевих політик та рішень. Основний акцент робився на період 2021-2023 роки, щоб розуміти вплив воєнного стану на долученість мешканців.

У Львівській міській територіальній громаді доступний широкий спектр інструментів

участі, які регулює Статут територіальної громади та/або окремі спеціальні положення. Серед таких інструментів — громадські слухання, консультації з громадськістю, електронні петиції, громадський бюджет, місцеві ініціативи, загальні збори за місцем проживання, а також індивідуальні й колективні звернення громадян, громадські і наглядові ради, тематичні робочі групи.

Періодом найбільш активного використання інструментів участі у Львівській громаді були 2016–2020 роки. Від початку пандемії COVID-19 у 2020 році, а згодом — повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року спостерігається стрімке падіння показників використання інструментів участі. Ця негативна тенденція триває й донині. Зменшився не лише перелік інструментів участі, якими користуються львів’яни, а й кількісні показники активності мешканців.

Громадські слухання

Кількість щорічних громадських слухань (ініційованих різними суб'єктами) у Львівській громаді поступово зменшувалася — з 48 у 2018 році до 15 у 2023-му. Найменшу їх кількість — 10 — зареєстровано у 2022 році. Варто також зауважити, що існувала велика перерва у проведенні слухань між 2020 та 2021 роками. Останні слухання у 2020 році відбулися на початку березня, а перші слухання у 2021 році — аж у травні.

Зробити висновки про врахування поданих мешканцями пропозицій важко, адже з 26 слухань 2 визнані такими, що не відбулися, а щодо 10 немає матеріалів про розгляд поданих пропозицій. Зокрема, немає результатів наймасовіших слухань — про будівництво сміттєпереробного заводу, трьох слухань про тарифи на перевезення в громадському транспорті.

У 2020 мешканці крайній раз  ініціювали ГС — щодо альтернативи будівництва багатоквартирного будинку. Раніше, у 2019 році, таких слухань було 15, а у 2018 році — 10

Ця тенденція може бути індикатором того, що громадські слухання щонайменше не працюють як активний партисипативний інструмент — з різних причин він не має популярності й довіри серед мешканців, які не переконані, що за його посередництвом можна впливати на рішення.

В 2024 році маємо позитивну тенденцію до збільшення кількості громадських слухань, які є обов'язковою частиною громадського обговорення містобудівної документації. 

Місцеві ініціативи

Протягом 2021-2023 років у Львівській міській раді зареєстрована лише одна місцева ініціатива (жовтень 2023 року). Загалом, з 2017 року їх було лише 9. 

Цей інструмент участі не працює активно, і причину варто шукати радше не в нормативній базі, а в ставленні львів’ян. Можливо, воно склалося через те, що цей інструмент вимагає зусиль, зокрема для збору 500 підписів і підготовки пакету документів — тобто розтягнутий у часі результат робить місцеві ініціативи не надто популярними. Натомість львів'яни мають альтернативу у вигляді електронних петицій, де також необхідна підтримка 500 мешканців, однак процедура не вимагає підготовки пакету документів, а також розширює коло осіб, які можуть її підтримати (місцеву ініціативу можуть підтримати лише зареєстровані мешканці громади, а петицію — також ті, хто тут працює чи навчається).

Загальні збори

У Львівській територіальній громаді цей інструмент не використовується зовсім. Очевидно, через процедурну складність їх організації (одночасно зібрати половину повнолітніх мешканців певної території). Відповідно до ст. 29 Статуту громади результатом загальних зборів може бути прийняте рішення зборів, а також - досягнута згода щодо ініціювання і подання проєкту громадського бюджету, колективного звернення чи електронної петиції, внесення місцевої ініціативи, проведення громадського слухання. Однак для ініціювання вказаних інструментів не є обов'язковими вищезазначені вимоги до рішення загальних зборів, тобто усі їх можна використати і без попередньої організації загальних зборів.

Електронні петиції

Львів’яни почали досить активно користуватися цим інструментом у 2016 році, подавши найбільшу за весь час кількість петицій — 788. Однак вже в наступному році кількість петицій різко знизилася. В умовах воєнного стану їх стало ще менше: вдвічі — у 2022 році і втричі — у 2023 році (порівняно з кількістю петицій 2021 року)

Разом з тим, доволі небагато електронних петицій набирають необхідну підтримку. Так, з 2016 року мешканці загалом підтримали 145 електронних петицій. Найбільше їх підтримали у 2019 році — 53, що становить майже 20% від усіх, які були опубліковані на сайті того року. У 2020 році мешканці підтримали 18% зареєстрованих петицій, у 2021 році — 14%, 2022 — 3%, 2023 — 13%.

Протягом усіх 8 років існування електронних петицій простежується чітка тенденція щодо тем звернень: найбільше мешканці просять звернути увагу на благоустрій, транспорт і дороги, впровадження електронного квитка. Після початку повномасштабного вторгнення ця тенденція майже не змінилася — лише додалося петицій про перейменування вулиць, заборону використання російської мови, та посилення правопорядку.

Донедавна дорожні карти реалізації підтриманих петицій публікувалися лише у відповідному розділі на інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради. На сайті  електронних петицій такої інформації не було. Слід зазначити, що протягом останніх місяців кількість оприлюднених дорожніх карт збільшилася і тепер вони розміщуються також під відповідною петицією на сайті E-dem. Щодо петицій, які не набрали необхідну кількість голосів удосконалена процедура їх розгляду як звернення громадян.

Бюджет участі 

Громадський бюджет є прикладом дієвого інструмента участі протягом усього періоду його реалізації як за рівнем залученості мешканців, так і результатами взаємодії громади з місцевою владою. 

У Львівській громаді успішно реалізували чимало проєктів, завдяки яким усі мешканці або їх частина можуть користуватися додатковими благами. Це і обладнання для медичних закладів, і реконструкція спортзалів чи їдалень, і проєкти просторового розвитку, і елементи благоустрою, сквери та паркові зони. 

З кожним наступним роком реалізації громадського бюджету зростала не лише кількість людей, які брали участь у голосуванні, і загальний розмір громадського бюджету, а й кількість поданих проєктів. Загальна їх вартість утричі перевищувала суму коштів, передбачених на реалізацію громадського бюджету.

У зв’язку з дією в Україні воєнного стану виконавчий комітет вирішив не проводити громадський бюджет у 2022, 2023 роках. Наразі відбувається реалізація проєктів-переможців 2021 року  та деяких проектів попередніх років.

У грудні 2023 року було напрацьовано проєкт положення про волонтерський бюджет, який міг би слугувати альтернативою або способом адаптації громадського бюджету в умовах воєнного стану. Кошти міського бюджету пропонували виділяти волонтерським організаціям, які допомагають силам безпеки і оборони. В процесі громадського обговорення цей задум трансформувався в ідею інституційної підтримки волонтерських організацій, яка б дозволила їм підтримувати сталу діяльність.  Разом з тим, наразі не вдалося дійти консенсусу щодо того, як саме надавати допомогу організаціям і на які пріоритети. 

Консультації з громадськістю

Перші громадські консультації у Львові відбулися у листопаді 2017 року і стосувалися вони нової редакції Статуту міста. Найбільше консультацій за весь досліджуваний період провели у наступному, 2018 році — 38, потім щорічно їх кількість зменшувалася. Протягом останніх трьох років сумарно відбулася 21 консультація з громадськістю. Найменше їх було у 2022 році — 2, а в 2023 році — 6. За перший квартал 2024 року проведено вже 5 консультацій з громадськістю, тож є надія, що цьогоріч їх кількість почне зростати.

25 із 26 консультацій, проведених з 2021 року були ініційовані виконавчими органами. Лише одну консультацію ініціювала постійна депутатська комісія фінансів та планування бюджету Львівської міської ради.

Тематика консультацій зумовлена обов'язковістю їх проведення з певних питань. Саме тому найбільше їх відбулося щодо затвердження переліку об’єктів, видатки на які будуть проводитись за рахунок бюджету розвитку Львівської міської територіальної громади (4 документи), тарифів на перевезення — 5 документів), благоустрою — 8.

Є серед документів і проєкти програм — Комплексної екологічної програми на 2024– 2028 роки для Львівської міської територіальної громади і Програми соціально- економічного та культурного розвитку Львівської міської територіальної громади на 2024–2026 роки”

Мешканці не дуже активно беруть участь у консультаціях. Із 25 запропонованих для консультацій проєктів документів щодо 10 не надходило жодних письмових чи електронних звернень. Ще щодо 3 інформації немає, адже не опублікований звіт про проведення консультацій.

Якщо під час консультацій відбувалося публічне представлення й обговорення проєкту документа з можливістю подавати усні пропозиції, мешканці активніше користувалися такою можливістю. Наприклад, під час представлення проєкту Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади було озвучено 36 усних пропозицій (7 з яких пізніше врахували).

Висновки

Після повномасштабного вторгнення показники використання інструментів участі у Львівській громаді стрімко знизилися. З одного боку, це стало продовженням попередньої негативної тенденції унаслідок пандемії, а з іншого — обставини воєнного часу продовжують негативно впливати на падіння популярності інструментів участі. Зменшився не лише перелік інструментів участі, якими користуються львів’яни, а й кількісні показники активності мешканців.

Суб’єктивний аспект цієї проблеми зводиться до двох факторів. По-перше, мешканці Львівської громади менше використовують інструменти участі через власний попередній досвід — партисипативні практики часто є тривалими у часі і потребують чималих зусиль, але натомість нерідко є рекомендаційними і не завершуються розв'язанням проблеми чи прийняттям необхідного рішення на рівні органів місцевого самоврядування. Водночас існують інші, менш часовитратні способи розв'язувати місцеві проблеми — звернення на “Гарячу лінію міста”, індивідуальне чи колективне звернення громадян, звернення до депутатів Львівської міської ради тощо.

По-друге, виконавчі органи Львівської міської ради недостатньо активно працюють з адвокацією наявних інструментів участі, способів та навичок їх використання, а також з належним інформуванням про поточні проблеми, які можна розв’язати із залученням мешканців. Питання полягає в тому, хто більше зацікавлений у партисипативних практиках — мешканці громади, які хочуть розв'язувати актуальні для них проблеми, чи місцеві ради, які мають бути зацікавлені, щоб проблеми були вирішені з урахуванням якомога більшого кола зацікавлених сторін? Якщо кожен із цих суб’єктів сподіватиметься на самостійну ініціативу іншого, це призводитиме до того, що інструменти участі втратять популярність. Тож відкриті й прозорі органи місцевого самоврядування мають бути локомотивами застосування наявних інструментів участі.

Контакти:

Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області, [email protected], 0976407790

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у дев`яти  цільових громадах (м. Рівне, м. Здолбунів, м. Івано-Франківськ, м. Тлумач, м. Львів, м.Жовква, м. Полтава, м. Обухів, м. Миронівка).