Громадянська мережа ОПОРА провела онлайн презентацію звіту щодо залучення мешканців Жовківської міської територіальної громади до формування місцевих політик та рішень. Нашою метою було з'ясувати, як вплинуло на механізми громадської участі повномасштабне вторгнення. Тож основний акцент приділявся аналізу практик  у період 2021—2023 років.

Жовківська громада у 2021 році стала однією з 25 в Україні, які співпрацювали з проєктом USAID “Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування”. Серед завдань цього проєкту було створення механізмів, які допоможуть громадянам відігравати дедалі більшу роль у місцевому самоврядуванні. Тож ми проаналізували як нормативну, так і практичну частину цих механізмів у громаді — як мешканці можуть впливати на місцеві проблеми через  електронні петиції, громадські слухання, збори громадян, місцеві ініціативи, громадський бюджет та публічні консультації та як реалізовують ці можливості.

“Можемо констатувати, що Жовківська міська територіальна громада є добрим прикладом напрацювання нормативного регулювання інструментів участі для залучення мешканців до впливу на рішення місцевого самоврядування. Водночас ця громада є й прикладом слабкого застосування цих можливостей на практиці. Попри оновлену нормативну базу, у 2021–2023 роках жовківчани майже не застосовували інструменти участі для впливу на розв’язання місцевих питань. За цей період у місті не провели жодної громадської консультації, загальних зборів і не зареєстрували жодної електронної петиції чи місцевої ініціативи,” — зазначила Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області.

За останні три роки не відбулося жодного громадського слухання, ініційованого мешканцями. Натомість відбулося сорок два обов'язкових громадських слухань, які є частиною громадських обговорень щодо містобудівної документації. Однак, протоколів цих слухань на сайті немає. На запит ОПОРИ надали лише дванадцять із них, не вказавши причини відсутності інших. Проаналізувавши наявні протоколи, робимо висновок, що жовківчани нечасто відвідують слухання — у 7 з 12 протоколів вказано на відсутність представників громадськості, в інших слуханнях брали участь від 2 до 4 мешканців. Переважно ж учасниками слухань є представники відділів та управлінь Жовківської міської ради і розробника проєкту.

Також протягом 2021–2023 років у Жовківській міській територіальній громаді не скликали загальних зборів . “За інформацією міської ради, яку ОПОРА отримала у відповідь на запит, загальні збори за місцем проживання систематично відбуваються в старостинських округах, однак їх протоколи міській раді не подаються, — зазначила Наталія Матківська.  — Це є порушенням процедури, визначеної у відповідному Положенні. Адже сканований протокол з додатками має бути розміщений на сайті ради, а пропозиції, викладені в ньому, розглянуті на найближчому засіданні ради чи її виконавчого комітету”.

Локальне положення про громадські консультації визначає перелік питань, прийняття яких потребує консультацій з громадськістю. Однак за інформацією міської ради, громадські консультації в період 2021—2023 років не проводилися. Тож можемо констатувати, що місцева рада не дотримується відповідних норм положення або ж неналежно документує їх.

Наприклад, серед питань, які обов'язково мають обговорювати з громадськістю, є стратегія розвитку територіальної громади. Нещодавно за допомогою експертів була розроблена Стратегія розвитку Жовківської міської громади. Серед новинних повідомлень на сайті міськради є інформація про проведення засідань робочих груп за участі мешканців, що свідчить про проведення консультацій, однак неналежне їх документування та повідомлення про результати.

Очевидно, що значний негативний вплив на застосування інструментів громадської участі має повномасштабне вторгнення і запровадження воєнного стану. Разом з тим, міській раді потрібно докладати більше зусиль до інформування мешканців  усієї територіальної громади про можливості такого впливу і переглянути підхід до часу проведення заходів, які передбачають залучення громадян. Для того, щоб вони працювали й приносили загальну користь, необхідне розуміння як мешканців, так і працівників місцевого самоврядування про спільну додану вартість їх використання — коли витрачені час і зусилля мають покращити якість та інклюзивність прийнятого рішення.

Місцевій владі варто шукати сфери успішного практичного застосування окремих інструментів участі та проводити роз’яснювально-адвокативну роботу серед мешканців громади, зокрема за межами Жовкви. Крім того, необхідно належно інформувати громадян про проведення партисипативних заходів та оприлюднювати у відкритому доступі всі матеріали, пов’язані з ними — проєкти рішень, протоколи засідань / зборів / консультацій / слухань, а також результатів, реалізованих за їх підсумками рішень. Нещодавно розроблена експертами Стратегія розвитку Жовківської міської громади могла б стати поштовхом до розвитку демократичних процесів громадської участі.

Звіт “Дослідження практик залучення мешканців до розв'язання проблем місцевого значення. Жовківська міська територіальна громада”.

Контакти:

Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області, [email protected], 0976407790

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).