ОПОРА продовжує вивчати інструменти громадської участі у Львівській міській територіальній громаді, аби виявити, наскільки ефективно вони допомагають розв’язувати місцеві проблеми. 

У Статуті міста Львів прописані шість найпоширеніших форм безпосередньої участі мешканців міста: консультації з громадськістю, громадські слухання, електронні петиції, місцеві ініціативи, громадський бюджет і загальні збори громадян за місцем проживання. Деякими інструментами можуть користуватися лише мешканці громади, іншими — й ті, хто проживає без реєстрації чи працює в її межах. Також відрізняється вік, з якого мешканці можуть скористатися ріщними інструментами участі.

У 2020 році ОПОРА вже аналізувала застосування інструментів участі у Львові, а цьогоріч ми дослідили, як вони працюють в умовах воєнного стану. Про практику реалізації електронних петицій, громадських слухань і консультацій з громадськістю, а також використання партисипативних інструментів у Жовківській міській територіальній громаді ОПОРА детально розповіла в попередніх публікаціях. Нині ж ми проаналізуємо інші форми участі й згадаємо про практику роботи наглядових і громадських рад у Львівській міській раді.

Місцеві ініціативи

Місцева ініціатива — це офіційна письмова пропозиція членів громади, подана на розгляд міській раді для подальшого прийняття рішення. Попередньо її протягом 600 днів мають підтримати (підписати) більш ніж 500 членів територіальної громади. Згідно з попередньою редакцією Статуту міста, необхідна кількість голосів була більшою — 750. Наразі ж терміни збору підписів та їх кількість для місцевих ініціатив фактично такі самі, як і для голосування за електронні петиції Також місцева ініціатива може супроводжуватися поданням проєкту ухвали міської ради. 


Детальну процедуру розгляду місцевих ініціатив досі регулює тимчасове положення, прийняте ще в травні 2017 року, до затвердження нової редакції Статуту.  

Остання місцева ініціатива була зареєстрована у Львівській міській раді у жовтні 2023 року і стосувалася зменшення ставки оподаткування за 1 кв. м понаднормової площі (перенесення с. Малехів з 1-ї до 3-ї зони розташування об'єктів житлової нерухомості, понаднормова площа яких оподатковується). Рішення щодо підтримання цієї місцевої ініціативи міська рада прийняла в листопаді 2023 року, а чинності воно набере лише 1 січня 2025 року.

Загалом за весь час існування такої можливості (з травня 2017 року) у Львівській міській громаді зареєстрували 9 місцевих ініціатив. Перші дві з них, подані у 2017 році, стосувалися збільшення витрат на фінансування проєктів громадського бюджету й були відхилені. Ще три ініціативи пропонували провести капітальні ремонти (огорож навколо закладів дошкільної освіти та народного дому), і всі їх міська рада підтримала, як і ініціативу щодо надання громадському простору за адресою вул. О. Кульчицької 18 статусу скверу. Натомість не були підтримані ініціативи про збереження комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки у Залізничному районі м. Львова і заборони будівництва сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій 13.

Загальні збори

У загальних зборах можуть брати участь члени громади, які проживають на території, де проводяться збори (у межах житлового комплексу, вулиці, кварталу тощо). Ініціювати їх може група з трьох та більше осіб, які є мешканцями цієї території. Про проведення загальних зборів громадян ініціативна група має поінформувати Львівську міську раду, подавши повідомлення до Центру надання адміністративних послуг.

Важливо, що для прийняття рішення участь у загальних зборах мають взяти не менше половини повнолітніх членів громади, які є громадянами України та проживають на території, де проводяться загальні збори. Саме ж рішення приймають більшістю від присутніх на зборах.

Місцева влада зобов’язана розглянути рішення загальних зборів громадян протягом 30 робочих днів з дня його отримання. Ці рішення повинні бути враховані органами та посадовими особами місцевого самоврядування, враховані частково або відхилені з мотивованим поясненням причин такого рішення.

Зважаючи на очевидну складність організації загальних зборів, жителі громади не використовують цей інструмент.

Відповідно до статті 29 Статуту міста, результатом загальних зборів також може бути досягнення згоди щодо ініціювання і подання проєкту громадського бюджету, колективного звернення чи електронної петиції, внесення місцевої ініціативи, проведення громадського слухання. Для цього не є обов'язковими вищезазначені вимоги до рішення загальних зборів. Однак усі перелічені тут інструменти громадської участі можна використати і без попередньої організації загальних зборів. 

Натомість у місті активно проводять загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, однак їх регулює Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”.  

Громадський бюджет

Громадський бюджет є прикладом успішного і дієвого інструмента участі як за рівнем залученості мешканців, так і за результатами взаємодії громади з місцевою владою. Однак, звісно, окремі зауваження до його процедури є.

Завдяки громадському бюджету мешканці громади безпосередньо беруть участь у визначенні пріоритетів фінансування з міського бюджету. Цей інструмент, запроваджений у 2016 році, щорічно набирав обертів і в кількості мешканців, які брали участь у голосуванні, і в обсягу виділених коштів. Детальна інформація про всі проєкти представлена на окремій платформі.

 

Первинне Положення про громадський бюджет прийняли в 2016 році, а наразі чинним є Положення в редакції 2021 року. У 2022-му, у зв’язку з дією воєнного стану, виконавчий комітет вирішив не проводити громадський бюджет. Аналогічне рішення прийняли і в 2023 році. Серед аргументів було дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року №590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану“. Разом з тим, у деяких обласних центрах реалізацію цього інструменту відновили минулоріч або цьогоріч, адаптувавши його до потреб воєнного часу, зокрема підтримки волонтерських ініціатив.

У 2021 році на конкурс у Львівській громаді подали 254 проєкти, серед яких 101 визнали переможцями. На їх реалізацію виділили 77 758 984 грн. Втім, станом на березень 2024 року реалізовано всього 18 проєктів на загальну суму 17 096 239 грн.

Разом з тим, існує ще низка проєктів 2020 та попередніх років, які так і не були реалізовані. Загальна сума на їх реалізацію сктановить 29 млн грн.

У грудні 2023 року було напрацьовано проєкт положення про волонтерський бюджет, який міг би слугувати альтернативою або способом адаптації громадського бюджету в умовах воєнного стану — кошти пропонували виділяти волонтерським організаціям, які допомагають силам безпеки й оборони. Однак у процесі громадського обговорення і дискусій цей задум трансформувався в ідею інституційної підтримки волонтерських організацій, яка б дозволила їм підтримувати сталу діяльність. Разом з тим, наразі немає консенсусу в розумінні того, яким саме організаціям варто надавати допомогу і на яку діяльність, щоб такий інструмент бюджетної підтримки отримав схвалення депутатського корпусу. Наразі від ідеї співфінансування Львівською міською радою волонтерських зборів на придбання військового обладнання відмовилися через складність і тривалість процедури, але й кінцевого бачення того, як має виглядати механізм надання інституційної підтримки для волонтерських організацій, теж немає.

Інші інструменти громадської участі

Крім згаданих вище інструментів участі, застосовують і інші, з меншою чи вибірковою залученістю мешканців. Зокрема, представників громадськості залучають до робочих груп. Інститут міста періодично ініціює дослідження — як соціологічні, так і онлайн-опитування — аби врахувати думку мешканців і виробити місцеву політику з певних питань. Також діють програми співфінансування для мешканців (наприклад для ремонту вікон і балконів у житлових будинках, розташованих на території історичного ареалу м.Львова).

Наглядові ради. Питання створення наглядових рад у комунальних підприємствах міста особливо актуальне для підприємств, які тривалий час є збитковими і потребують великих дотацій. Хоча про необхідність створення таких рад говорять давно, сам процес відбувається вкрай повільно.

У травні 2023 року депутати прийняли ухвалу, яка врегульовує управління комунальними підприємствами. Було затверджено порядок утворення наглядових рад, призначення їх членів і вимоги до них. 

У цій же ухвалі вирішили реалізувати пілотний проєкт щодо створення наглядових рад в ЛМКП "Львівводоканал" та ЛКП "Львівсвітло”. І хоча конкурси для відбору членів наглядової ради обох підприємств оголосили одночасно, наразі наглядова рада створена лише на одному з них — у лютому 2024 року було затверджено склад наглядової ради ЛМКП “Львівводоканал”. До неї ввійшли четверо людей, серед яких керівниця водоканалу міста Орхус у Данії. 

Уляна Пак, членкиня конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору наглядових рад до обох підприємств, пояснює цю ситуацію так: “Процес відбору кандидатів до наглядової ради ЛКП ‘Львівсвітло’ зупинили. Кваліфікація і компетенції кандидатів, які подали заяви на конкурс, не відповідали всім пріоритетним завданням, які стоять перед підприємством. Варто розуміти, що вимоги до членів кожної наглядової ради є різні і залежать від виду підприємства та мети, яку ми ставимо перед майбутньою радою. Основною та першочерговою метою часто є не прибуток, а надання соціальних послуг — наприклад забезпечення людей водою. Також члени наглядової ради повинні бути незалежними, і через низку нормативно визначених обмежень деякі компетентні кандидати не могли бути обрані. Відбір членів наглядової ради ЛКП ‘Львівсвітло’ плануємо відновити в жовтні, оголосивши новий конкурс. 

На мою думку, створення наглядових рад іде повільним, але впевненим темпом. Тривалим і дискутивним був процес визначення виключних повноважень членів ради, затвердження вимог до їхніх членів, порядок їх призначення, обрання та звільнення керівника підприємства. Потрібно розуміти, що члени наглядової ради — це наймані працівники, яким ми платимо заробітну плату, тож наше завдання — не швидко вибрати склад ради, а обрати людей, які могли б розвинути комунальне підприємство”.

Перший склад наглядової ради комунального підприємства “Інститут міста” затверджений у 2009 році. Наразі до неї входять 10 осіб, затверджені рішенням ради у квітні 2021 року. Згідно з протоколами засідань, які відбуваються переважно раз в рік, членам наглядової ради звітують про роботу установи і представляють план роботи на наступний період. Втім, у 2023 році наглядова рада засідання не проводила.

Громадські ради. Аналізуючи інформацію про громадські ради при виконавчих органах, можемо констатувати, що більшість із них наразі не проводять засідання (останній за датою — протокол громадської ради при управлінні спорту Департаменту розвитку ЛМР за березень 2023 рік). Більшість із протоколів датовані 2017 роком, коли вони були створені. 

Висновки

Форми участі мешканців територіальної громади Львова у місцевому самоврядування доволі різноманітні. З проаналізованих тут інструментів участі, які визначені Статутом територіальної громади, два є малодієвими — місцеві ініціативи та загальні збори.  Перший інструмент не користується великим попитом, адже за багатьма факторами він є аналогічним до електронних петицій. Відрізняється лише спосіб фіксації підтримки — підпис на сайті чи на паперовому аркуші. Очевидно, в умовах воєнного стану мешканцям простіше підтримати пропозицію в електронному форматі. Також важливо, що є позитивні приклади підтримки електронних петицій радою. Своєю чергою загальні збори мешканців — процедурно складний інструмент. Одночасно зібрати половину повнолітніх мешканців, які проживають на території проведення зборів, дуже непросто, особливо в умовах воєнного стану.

Громадський бюджет, навпаки, є прикладом інструмента участі, успішного протягом усього періоду його реалізації. Щороку залученість мешканців збільшувалася. У 2021 році, коли востаннє проводили голосування за його проєкти, участь у ньому взяли 145,5 тис. людей — близько 19% мешканців громади. Однак, на жаль, у зв'язку з дією в Україні воєнного стану конкурс призупинили. Для адаптації цього інструмента до нинішніх умов обоворюєть проєкт волонтерського бюджету, але наразі немає чіткої перспективи, коли його можуть затвердити.