Майже третина населення, які мають зареєстроване місце проживання фактично проживає за іншою адресою. Якщо врахувати також мільйони українців, які перебувають за кордоном, а також значну кількість громадян, залучених до сектору безпеки й оборони, можна припустити, що більше половини населення нині живуть не за виборчими адресами, які визначені у ДРВ. Про це говорили під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 21 липня 2026 у Львові.

Консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Львові Наталія Матківська презентувала дані масштабного соціологічного дослідження міграційних процесів, яке провела ОПОРА, та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України та опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним. Саме тому головна проблема Державного реєстру виборців сьогодні полягає не у відсутності даних, а в їхній неактуальності щодо місця фактичного проживання виборців.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців Львівської обласної державної адміністрації Зоряна Павлів деталізувала інформацію про механізм періодичного поновлення Державного реєстру виборців, взаємодію органів ведення Реєстру із суб'єктами подання відомостей, можливості виборців щодо перевірки та зміни своїх персональних даних через «Кабінет виборця» та шляхом особистого звернення, а також представила актуальні статистичні дані щодо ведення Реєстру та звернень виборців на Львівщині: «Державний реєстр виборців Львівщини сьогодні — це 1 904 059 записів про виборців. Щомісяця опрацьовується близько 14 тисяч змін у Реєстрі, інформацію подають понад 370 суб'єктів (органи реєстрації, органи місцевого самоврядування, суди, ДРАЦС, установи виконання покарань тощо)».

Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Разом із тим, актуалізація даних Державного реєстру виборців не означає проведення виборців найближчим часом. Старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРИ Ольга Коцюруба зазначила: «Перехідний період між завершенням воєнного стану і виборами точно потрібний, зараз в межах роботи парламентської робочої групи за основу для обговорення береться 6 місячний період. Цей термін закладений ще у 9-му раунді Діалогів Жана Моне (листопад 2023), де парламентські фракції домовились, що вибори не мають відбуватись раніше ніж через півроку після скасування воєнного стану. Той самий термін у січні 2026 року затвердила ЦВК у своїх законодавчих пропозиціях щодо повоєнних виборів. Це мінімум, необхідний для суто технічної підготовки, зокрема вирішення питань пов'язаних з реєстром виборців».

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.