Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?

Що таке електронна петиція

Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян, яке може бути адресоване органам державної чи місцевої влади.  

В Законі України “Про звернення громадян” визначений окремий порядок подання та розгляду таких звернень. Деталізований він у ст. 20 Статуту територіальної громади  та Положенні про електронні петиції на території Львівської міської територіальної громади  (далі — Положення про електронні петиції). Воно затверджене ухвалою  №5471 Львівської міської ради від 19 вересня 2019 року. Двічі до нього вносили зміни (8 липня 2021 року — ухвалою №1083 та 30 червня 2022 року — ухвалою №2161), покликані врегулювати окремі процедурні моменти. Раніше цей інструмент регулював Тимчасовий порядок подання на розгляд електронних петицій, затверджений ухвалою міської ради від 26 грудня 2016 року №1371.

Алгоритм подання електронної петиції

Для успішного розгляду петиції вона, відповідно до Положення про електронні петиції:

  1. має бути подана належним суб'єктом;
  2. її тема повинна відповідати виключній компетенції міської ради;
  3. має набрати більше 500 голосів. 

Автор петиції 

Подати петицію може громадянин(-ка) України, який(-а) досяг(-ла) 16-річного віку, зареєстрований(-а) у встановленому порядку, володіє нерухомим майном, офіційно працевлаштований(-а), навчається або народився(-лася) на території Львівської міської територіальної громади.

Важливим є уточнення про те, що особи, які мають право вносити на розгляд Львівської міської ради та її органів проєкти рішень з питань, що належать до їх відання (відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“) не можуть бути авторами електронної петиції. 

Попри те, що автором може бути лише фізична особа, на сайті Єдиної системи електронних петицій є петиції, зареєстровані від імені юридичної особи. Наприклад, автором петиції від 28 лютого 2022 року про заборону продажу алкогольних напоїв під час воєнного стану є КЗ ЛОР "Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ступеня".

Реєстрація

Аби подати чи підписати петицію, потрібно зареєструватися на сайті Єдиної системи електронних петицій, до якої Львів доєднався у лютому 2016 року. Обов'язковою зараз є авторизація через BankID або електронний цифровий підпис через єдиний кабінет. Цей етап авторизації був запроваджений не одразу, а після випадків виявлення “накручування” голосів навесні 2016 року (за петицію про звільнення Інни Свистун).

Тематика

Електронна петиція має стосуватися питань, розгляд та вирішення яких належать до виключної компетенції Львівської міської ради. Якщо Львівська міська рада вдже розглядала петицію з аналогічним змістом, нова петиція не буде допущена до збору підписів протягом календарного року. 

Після реєстрації петиції автором протягом 3 робочих днів її перевіряють працівники відділу партисипації департаменту “Секретаріат ради“ Львівської міської ради на відповідність Положенню про електронні петиції. Вони ж і приймають рішення про її публікацію чи відхилення.

Необхідна кількість голосів

Наразі для обов'язкового розгляду петиці\ Львівською міською радою її мають підтримати не менше як 500 мешканців громади протягом 60 днів з дня оприлюднення. Варто зауважити, що до грудня 2016 року необхідною була вдвічі більша кількість голосів — 1000. За даними, які озвучував міський голова, Львів є містом-мільйонником, тож для розгляду петиції зараз потрібно голоси менш ніж 0,05% мешканців міста. Якщо ж враховувати кількість працевлаштованих осіб, які не зареєстровані у місті, цей відсоток буде ще менший. Варто також зауважити, що після утворення Львівської міської територіальної громади кількість необхідних голосів не змінилася.

Процедура розгляду

Адміністрування електронних петицій належить до обов'язків департаменту “Секретаріат ради“. Відповідно до Положенню про електронні петиції, впродовж 5 робочих днів після набрання необхідної кількості голосів департамент готує проєкт ухвали про розгляд електронної петиції та оприлюднює його. Цей документ повинен бути включений до порядку денного найближчого або наступного за ним чергового пленарного засідання Львівської міської ради.

За наслідками розгляду електронної петиції міська рада може прийняти рішення про підтримку електронної петиції або її відхилення (якщо проголосувало менше половини депутатів від загального складу ради). Якщо ж на час завершення збору підписів питання, порушене в петиції, вирішене по суті, у Положенні передбачена окрема процедура про його врегулюванню. 

Всі інші петиції, які не набрали потрібної кількості голосів, розглядають у порядку звернень громадян відповідно до положень Закону України “Про звернення громадян”.

Досвід львів'ян у поданні електронних петицій

Ми проаналізували петиції до Львіської міської ради, оприлюднені на сайті https://petition.e-dem.ua/lviv, а також дані, наведені Департаментом “Секретаріат ради” на вебпорталі відкритих даних Львова. Ми також звернулися до “Секретаріату ради” з інформаційним запитом на актуальні дані про петиціяї, однак у відповіді нам порадили користуватися вищевказаними джерелами.

Львів'яни почали активно користуватися цим інструментом у 2016 році, подавши аж 788 петицій. Їх доволі детально аналізували журналісти. Однак вже в наступному році кількість електронних петицій різко знизилася. В умовах воєнного стану вона скоротилася вдвічі у 2022 році і втричі у 2023 році (порівняно з 2021 роком).

Директорка департаменту “Секретаріат ради” Львівської міської ради Марта Рудницька так прокоментувала спад популярності електронних петицій: “Такий інструмент громадської участі, як електронна петиція, з одного боку, є доволі ефективним та зручним, а з іншого — вимагає чимало часу і зусиль в контексті збору необхідної кількості підписів, комунікації з громадою та голосування шляхом авторизації через систему BankId. Іншими словами, цей інструмент використовують тоді, коли вирішити проблему швидше й простіше неможливо. Зниження популярності електронних петицій варто розглядати як позитивний показник. Ймовірно, відбулося покращення комунікації між громадою і виконавчими органами, деякі проблеми було вирішено, інші можна вирішити шляхом громадського звернення, без збору підписів і тривалого очікування.” 

Щороку частину петицій відхиляли на етапі модерації. Серед причин — невідповідність вимогам до змісту: питання не належали до виключної компетенції Львівської міської ради, у них згадували імена фізичних чи юридичних осіб приватного права, питання стосувалися припинення роботи підприємств чи звільнення посадових осіб. Незначна частина електронних петицій (7) були відхилені на прохання авторів. 

Загалом з 2016 року мешканці підтримали 145 електронних петицій. Як помітно з графіка, найбільше їх було в 2019 році — 53 петиції, тобто майже 20% від усіх, що були опубліковані на сайті того року. У 2020 році жителі громади підтримали 18% зареєстрованих петицій, у 2021 році — 14%, 2022 — 3%, 2023 — 13%.

У відповідному розділі на сайті Львівської міської ради є інформація про 10 дорожніх карт, що стосуються реалізації електронних петицій, однак всі вони стосуються періоду до 2021 року включно. 

Марта Рудницька, директорка департаменту “Секретаріат ради” Львівської міської ради, прокоментувала: ⁠”Розробка дорожніх карт електронних петицій належить до компетенції виконавчого органу, який був визначений відповідальним за підготовку дорожньої карти реалізації петиції відповідною Ухвалою. Варто зазначити, що розробка дорожньої карти — часто складний і тривалий процес. Положенням не встановлено термін, у який виконавчий орган повинен опублікувати дорожню карту”.

Однак Микола Рябика, автор петиції Львову потрібен план дій для протидії негоді, яку депутати підтримали в листопаді 2021 року, зазначив інше: “Після підтримки електронної петиції в залі Львівської міської ради протягом 30 днів, відповідно до ухвали, мала бути розроблена дорожня карта реалізації цієї петиції. Однак ні протягом місяця, ні до сьогодні її не існує. Ба більше, не було сформовано навіть робочої групи для її розробки”.

Тематика петицій

Протягом усіх 8 років існування інструменту петицій простежується тенденція у тематиці звернень — найбільше мешканці просять звернути увагу на благоустрій, транспорт і дороги. Після початку повномасштабного вторгнення ця тенденція майже не змінилася, але додалося петицій про перейменування вулиць, заборону використання російської мови та правопорядок. Утім, жодна з них не набрала більше 500 голосів. 

При цьому автори часто подають петиції тоді, коли триває збір підписів за аналогічні петиції. Так, наприклад, було 3 петиції про перейменування вулиці Чайковського — перейменувати на вул. Героїв Бучі (13.04.22 — 11 голосів), перейменувати на вул. В. Барвінського (22.04.22 — 47 голосів), перейменувати на вул. імені Василя Барвінського (09.07.22 — 12 голосів).

Були серед поданих та підтриманих петицій і цілком протилежні за змістом — про демонтаж пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Євгена Маланюка (30.08.21 — 502 голоси) та проти знесення скульптури Франца Ксавера Вольфґанґа Моцарта на цій площі (25.11.21 — 623 голоси). До слова, обидві досі не розглянуті.

Окремою наскрізною темою електронних петицій є вартість проїзду в громадському транспорті та впровадження електронного квитка. Однією з перших, у лютому 2016 року, була зареєстрована петиція про запровадження системи електронного квитка у міському транспорті, яка набрала 1364 голоси. В травні 2019 року мешканці підтримали петицію про безготівковий розрахунок у громадському транспорті. Обидві були підтримані депутатами. В лютому 2021 року —з’явилася петиція про зменшення вартості проїзду у Громадському транспорті у м Львові, а саме на автобусних перевезеннях. Однак депутати не підтримали її в червні 2021 року. В травні 2021 була зареєстрована петиція про зменшення вартості проїзду в громадському транспорті до 5 гривень, а вже аз місяць — про зменшення вартості проїзду до 7 грн. Ці петиції отримали 253 і 117 голосів громадян відповідно.

Тема електронного квитка і вартості проїзду у громадському транспорті у Львові резонансна і через це надто обширна, щоб проаналізувати її в цьому матеріалі. Ми плануємо детальніше розглянути цю проблему в нашому наступному матеріалі.

 

Розгляд петицій Львівською міською радою

Відповідно до Положення про електронні петиції, після набрання необхідної кількості голосів упродовж 5 робочих днів має бути підготовлений проєкт ухвали про розгляд електронної петиції. А на найближчому або наступному за ним черговому пленарному засіданні міської ради таку ухвалу мають розглянути депутати. Однак, проаналізувавши електронні петиції, які отримали підтримку мешканців протягом останніх трьох років, можемо констатувати, що розгляд петицій відбувається з порушенням цих термінів.

Микола Рябика, автор петиції Львову потрібен план дій для протидії негоді, яку депутати підтримали в листопаді 2021 року, говорить: “Розгляд моєї петиції не внесли до порядку денного наступної після набрання підписів сесії й не проінформували мене про це. Дорожня карта ні протягом місяця, ні до сьогодні не була розроблена. За цей час я як автор петиції скерував 5 запитів на інформацію до виконавців про стан підготовки дорожньої карти, на які отримав 3 відповіді. Фактично по цій петиції ми наразі нічого не маємо. Прикро, але з часу депутатського голосування жодної комунікації щодо петиції з нами не відбувається ні з боку ‘Секретаріату ради’, ні з боку затверджених виконавців. Тобто це питання поставили на паузу і, мабуть, забули про нього”.

Детальніше про історію реалізації цієї петиції читайте в інтерв’ю з автором.

У 2022 році необхідну кількість голосів набрали 2 петиції. Перша з них — “Про дозвіл на продаж алкогольних напоїв міцністю до 20% у м.Львів для підтримки економіки країни у воєнний час (зареєстрована у березні 2022 року). Раніше, 28 лютого 2022 року, була зареєстрована протилежна за змістом петиція — “Про заборону продажу алкогольних напоїв під час воєнного стану”, однак вона не набрала необхідної кількості голосів. Пізніше, у травні 2022 року, була зареєстрована ще одна петиція про дозвіл на продаж алкоголю, яка набрала тільки 3 голоси. Відповідь на підтриману мешканцями петицію мала бути надана до 23 липня 2022 року. Попри те, що рішення по суті цього питання прийняте, ні на сайті електронних петицій, ні в переліку відкритих даних ЛМР ця петиція не позначена як така, на яку надано відповідь.

Друга петиція, підтримана мешканцями у 2022 році, — Організація пішохідного переходу на перехресті вулиць Рубчака — Стрийська, зареєстрована 27 травня 2022 року. Однак депутати розглянули її аж за рік після набрання необхідної кількості голосів — в липні 2023 року. За результатами розгляду петицію підтримали, а Департаменту містобудування доручили у 30-ти денний строк розробити дорожню карту її реалізаціїї, однак твона досі не опублікована. Важливо зауважити, що мешканці Львова неодноразово зверталися і на гарячу лінію щодо організації такого пішохідного переходу (як до підписання петиції, такі і після), але пішохідного переходу на вказаному перехресті досі немає.

У 2023 році 5 електронних петицій набрали необхідну кількість голосів. І лише щодо 1 з них є відповідь.

Петиція про створення скверу по вулиці Пасічна — єдина з поданих у 2023 році, яку розглянули депутати Львівської міської ради. Її зареєстрували 28 березня. 6 липня на засіданні депутати підтримали петицію і знову доручили Департаменту містобудування у 30-ти денний строк розробити дорожню карту її реалізації. Наразі така дорожня картка не оприлюднена.

Інші 4 петиції, підтримані у 2023 році досі мають статус “на розгляді”:

  1. Петиція про заборону висотної забудови і створення парку в мікрорайоні «Під Голоском» — зареєстрована 31 липня 2023 року, набрала 509 голосів, однак досі в категорії тих, на які триває збір підписів (хоча підписати її неможливо, адже термін збору підписів закінчився);
  2. Заборона висотної забудови території приватного сектору в межах вулиць Підстригача-Сокільницька-Стрийська — зареєстрована 13 листопада 2023 року, набрала 520 голосів, відповідь мала бути надана до кінця січня 2024 року;
  3. Капітальний ремонт частини дороги по вулиці Трускавецька при ЖК “Ренуар” (Княгині Ольги 122А) — зареєстрована 6 листопада 2023 року, набрала 509 голосів, відповідь мала бути надана до 1 лютого 2024 року;
  4. Розширення скверу в селищі Брюховичі на вул. Львівській поряд з Храмом св. Терези від дитяти Ісуса — зареєстрована 29 листопада 2023 року, набрала 527 голосів, відповідь мала бути надана до кінця лютого.

У 2021 році мешканці підтримали аж 19 петицій, 5 із них підтримали й депутати:

  1. Зупинити руйнування громадського простору, знищення соціальної інфраструктури та локального бізнесу на Сихові
  2. Львову потрібен план дій для протидії негоді
  3. Надання субсидій приватним ветеринарним клінікам на стерилізацію безпритульних котів
  4. Передбачити збереження кам'яниці Стеткевича, включаючи наявний фасад, поверховість та розумні межі навколо неї, при видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво на ділянці
  5. Побудова крематорію у Львові до 2025 року

Три були відхилені:

  1. Заборонити реалізацією алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива в межах м. Львова
  2. Зменшення вартості проїзду у Громадському транспорті у м Львові, а саме на автобусних перевезеннях
  3. Повна ліквідація парковки перед “Гранд Готелем” (проспект Свободи 13)

Ще одинадцять досі залишаються у статусі “на розгляді”, що підтверджує факт порушення строків розгляду підтриманих петицій у раді.

Попри те, що не підтримані мешканцями петиції мають розглядатися як звичайні звернення громадян, на сайті електронних петицій відповіді на такі звернення не публікують (тексти відповідей є лише за 2016 рік). Чи надсилають такі відповіді авторам — невідомо, однак факт відсутності їх на відповідному сайті підтверджує, що цьому приділяють недостатньо уваги.

Марта Рудницька, директорка департаменту “Секретаріат ради” ЛМР, пояснила: “Петиції, які не набрали необхідну кількість голосів, розглядаються як звернення громадян. Раніше ми не публікували відповіді на такі петиції на порталі e-DEM. Ми скеровували електронну петицію профільним виконавчим органам, а відповідь на неї надходила адресно автору. Ми прийняли рішення про публікацію відповідей на порталі у 2023 році, але через масштабний збій платформи було втрачено доступ до великої частини петицій, що надійшли раніше. На жаль, попри обіцянки розробників відновити всі електронні петиції, до сьогодні цього не відбулося. Зараз ми працюємо над тим, щоб опублікувати те, що є”.

Якщо підсумувати результати аналізу використання електронних петицій протягом останніх 8 років (з 2016 року), зокрема у 2021–2024 роках, то можна констатувати, що, попри активний початок користування цим інструментом, він не утвердився серед мешканців Львівської громади як дієвий інструмент громадської участі. Щонайменше його неналежно адмініструють, також часто не дотримуються процедури інформування й оприлюднення результатів розгляду підтриманих і непідтриманих петицій. Через це щороку кількість зареєстрованих петицій зменшується.

Більшість авторів не поширюють своїх петицій у соціальних мережах чи через інші канали, що в результаті призводить до невеликої кількості підписантів. Деякі автори навіть самі не підписують власних петицій. За 2023 рік середня кількість підписантів петицій (які не набрали 500 голосів) становить 40 осіб (в 2021 році — 68 осіб). Дуже невелика кількість петицій поширюється через місцеві новинні портали, які дають можливість поінформувати більшу кількість осіб.

Переважну більшість петицій, підтриманих мешканцями, міська рада розглядає з великим запізненням або не розглядає взагалі. І навіть щодо тих поодиноких петицій, які депутати все ж розглянули, немає належної практики контролю і реалізації виконавчими органами. Незрозумілою залишається й ситуація з переважною більшістю електронних петицій, які не набрали 500 голосів і які мали бути розглянуті у порядку звернень громадян. Ймовірно, всі ці фактори і призводять до зневіри мешканців у цьому інструменті громадської участі.