Безпека, прозорість фінансування та протидія російському втручанню — такі пріоритети визначили учасники форуму “Перші повоєнні вибори в Україні: у пошуках балансу свободи справедливості та безпеки”, який ОПОРА разом із Львівським національним університетом ім. І.Франка провела 31 березня у Львові. Представники влади і громадського сектору презентували власне бачення того, як слід адаптувати виборче законодавство до сучасних українських реалій. Зокрема, обговорювали створення системи оцінки безпекових ризиків на деокупованих територіях і запровадження “запобіжників” проти кандидатів-колаборантів, аби гарантувати не лише демократичність, а й стійкість виборчого процесу.

“Ми сьогодні говоримо не просто про вибори, а про те, яким буде майбутнє нашої української демократії. Перед нами усіма стоїть величезне завдання — знайти баланс між свободою і безпекою, між тим, як правильно забезпечити виборчі права і врахувати всі ризики, які будуть стосуватися саме післявоєнного періоду”, — сказала на відкритті заходу голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України Олена Шуляк, представляючи напрацювання парламентської Робочої групи з підготовки змін до законодавства для проведення повоєнних виборів.

За її словами, уже є бачення процедури визначення можливості чи неможливості проведення виборів на конкретних територіях на підставі комплексної оцінки безпекових умов: “Ідеться про триступеневу модель ухвалення рішень, коли Кабінет Міністрів буде проводити комплексну оцінку безпекових умов. Верховна Рада на підставі цієї оцінки буде приймати політичні рішення, а суд буде забезпечувати швидкий ефективний контроль за законністю виконання такого рішення”, — зазначила Олена Шуляк.

“Є важливе розуміння: вибори можливі лише після завершення війни та остаточного припинення бойових дій. І навіть тоді державі потрібен час на підготовку — орієнтовно кілька місяців, щоб відновити інфраструктуру, оновити реєстри, створити безпечні умови для голосування. — зазначив в.о. голови Львівської облради Юрій Холод. — Водночас виклики, які стоять перед нами, безпрецедентні. У першу чергу, це безпека, це участь мільйонів українців за кордоном, це реалізація виборчих прав наших військових, це також питання внутрішньо переміщених осіб, відновлення зруйнованої виборчої інфраструктури, актуалізації Державного реєстру виборців”.

Керівниця офісу Посольства Великої Британії у Львові Світлана Яворська зазначила: “Демократичні засади і свободи, в тому числі виборчі свободи громадян, інклюзивність, забезпечення вільного вибору всіх і верховенства права — це ті цінності, які об'єднують Велику Британію і Україну. Україна і Велика Британія є великими партнерами на багато років. Перша річниця сторічного партнерства вже відбулася. Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє і сподіваємося на успішні діалоги на всіх рівнях: місцевому, регіональному, національному”.

“Центральна виборча комісія, розробляючи законопроєкт, який став основою для обговорень у парламентській Робочій групі, зосередилася на питаннях організації виборчого процесу, упорядкування Державного реєстру виборців, організації волевиявлення у закордонному виборчому окрузі”, — повідомив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик. Він додав, що діяльність Державного реєстру виборців повністю відновлена, він регулярно оновлюється по всій території, підконтрольній уряду України, і за кордоном. 

Однак, за словами Дубовика, в контексті актуалізації даних ДРВ існує низка проблем: “Державний реєстр виборців, на жаль, не є рівнозначним списку виборців. ДРВ формується з тих цифр, які є в державних реєстрах, але адекватність державних реєстрів — трохи інше питання, пов'язане з потребою волевиявлення виборців”.

Також посадовець зазначив, що низка політично чутливих питань, зокрема відповідальність людей, які можуть бути потенційними кандидатами, за співпрацю з державою-агресором, потребують подальшої дискусії.

“За межами активного обговорення поки що залишаються виборча система, яка, безумовно, є політично чутливим питанням. Від відповіді на нього залежить багато організаційних моментів, як-от функціонування політичної інфраструктури, підготовка політичних партій до майбутніх виборчих перегонів. Так само досить чутливим залишається питання запобігання іноземному втручанню”, — зазначив Сергій Дубовик. 

Для повоєнних виборів критично важливо, щоб вони відбулися з дотриманням Конституції України. Це буде суперечити позиції держави-агресора, яка на багатьох майданчиках говорить про концепцію failed state, наголосив декан факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Володимир Венгер.

“Я дуже тішуся, що українське суспільство станом на зараз вже не дискутує на цю тему, а всі вважають, що передумова вільних, чесних, демократичних виборів має бути виконана. Це означає, що вибори не можуть відбутися ні через тиждень, ні через місяць відразу після воєнного стану”,  — сказав він.

Аналітик ОПОРИ Андрій Савчук представив дані, які демонструють масштаб викликів, перед якими стоїть Україна в контексті підготовки до перших повоєнних виборів. Зокрема, у Державному реєстрі виборців загалом налічується 34,16 млн виборців, при цьому 3,8 млн із них — це внутрішньо переміщені особи, а 3,25 млн перебувають під тимчасовим захистом у ЄС. Також близько 800-900 тис. громадян України залучені до військової служби. Всі ці категорії потребують специфічних регулювань, які б забезпечили повноцінну реалізацію їхніх виборчих прав. Зрештою, 1,45 млн виборців, чиї дані є в ДРВ, узагалі не мають виборчої адреси.

Крім того, учасники форуму обговорили потребу дотримання правового балансу у створенні законодавчих вимог і налагодженні системної взаємодії органів влади для реагування на спектр викликів, пов'язаних із зовнішнім втручанням: у кібербезпеці, інфомедійній площині, фінансуванні виборчих кампаній. 

Соцмережі й технології, які ставлять під сумнів реальність як таку, зокрема діпфейки та ШІ-згенерований контент — нові фактори, які впливатимуть на виборчий процес, зауважив Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права. 

“Коли постає питання регулятора, а в Україні на виборах таких два — ЦВК та Нацрада з питань теле- і радіомовлення — то, наприклад, Мeta (компанія-власник Facebook та Instagram) не визнає їх як регуляторів, тож поки ми не є членами ЄС, скористатися інфраструктурою Єврокомісії у нас не вийде”, — пояснив Розкладай.

У питанні інформаційної безпеки в ОПОРІ схиляються до того, що мають бути механізми озброєної демократії, але це треба робити збалансовано, щоб одночасно не створювати непропорційних обмежень, — зазначила старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба.

Павло Романюк, радник з правових питань ОПОРИ, наголосив на конституційно-правових дискусіях, які виникають, коли йдеться про гарантування виборчих прав. Насамперед це питання “м'якої люстрації” для тих, хто захоче балотуватися, механізми обмеження виборчих прав, пом'якшення цензу осілості, недостатність виборчої інфраструктури для українців за кордоном, кількаденне голосування тощо.

Тарас Подвірний, представник Офісу Уповноваженого у Львівській області, згадав про вимоги Європейського Союзу, яким Україна має відповідати: “До того часу, як ми прийдемо до повоєнних виборів, ми можливо, вже будемо членами ЄС, яке має надзвичайно жорстке законодавство у сфері захисту персональних даних”. 

Ще один виклик повоєнних виборів — доступність, адже чимало приміщень для голосування зруйновані, а в багатьох населених пунктах немає інфраструктури, де можна проводити агітацію тощо: “Частка наших громадян, які будуть потребувати архітектурної доступності, значно виросла порівняно з попередніми виборам. Кожна дільниця має це забезпечити”, — додав посадовець.

Членкиня ЦВК Вікторія Глущенко своєю чергою підкреслила необхідність перехідного періоду тривалістю в 6 місяців для підготовки повоєнних виборів. “Буде чимало непопулярних рішень, але вони повинні бути прийняті, щоб ми зберегли демократичні здобутки України та нашу державність”. 

У ЦВК вже говорили, що провести вибори на ТОТ або відкрити виборчі дільниці на території ворожих держав неможливо, однак виборці повинні мати можливість проголосувати в інших місцях, — додала Глущенко.

Резюмуючи, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету ім. І. Франка, докторка юридичних наук, професорка Олена Бориславська зазначила, що така публічна дискусія демонструє зрілість українського суспільства та здатність реагувати на виклики в умовах повномасштабного вторгнення, не вдаючись до деструктивних сценаріїв.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.