Як забезпечити військовослужбовцям і військовослужбовицям повну реалізацію права голосувати і бути обраними, а також захистити виборчий процес від російського втручання — про це говорили під час публічної дискусії на форумі “Виклики електоральної демократії через велику війну”, який Громадянська мережа ОПОРА провела 23 березня у Києві.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар зауважив, що майбутні вибори вирізнятимуться масштабом руйнувань і кількістю громадян, залучених до виконання військового обов'язку. “Це все означає, що ми повинні зосередити увагу на тому, щоб права військовослужбовців — як активні, так і пасивні — були забезпечені на належному рівні. Через умови невизначеності процес ускладнений, але робота триває. Ці питання обговорюються, і позитивний посил від усіх учасників, які намагаються конструктивно знайти найбільш оптимальні рішення для цих проблем, є гарним показником взаємодії всіх зацікавлених у цьому питанні сторін. Поки військові захищають державу на фронті, ми зобов'язані захистити їхні права вже тут і зараз”, — наголосив він.  

За його словами, одним із найбільш дискусійних питань залишається створення спеціальних виборчих дільниць для військових.“Задля уникнення зловживань ОПОРА пропонувала впровадження додаткових критеріїв для утворення таких дільниць. Прозорість і відкритість виборчого процесу веде до довіри до його результатів”, — зазначив Плукар.

Народний депутат із фракції “Голос” Роман Лозинський, який очолює парламентську підгрупу з питань виборчих прав військовослужбовців, підкреслив, що дуже важливо, аби своє слово у цій дискусії висловив парламент. “Якщо парламент відмовиться від спецдільниць і не буде шукати інструментів для того, щоб мінімізувати ризики і зробити процес прозорим, це виглядатиме так: ‘Ви виконуєте завдання, тому проголосувати не зможете, але дякуємо за службу’. Тому ця частина — одна з найважливіших”, — сказав він.

Перші повоєнні вибори треба адаптувати до умов воєнної демократії, вважає Тарас Радь, військовослужбовець ЗСУ, ексаналітик ОПОРИ, який модерував дискусію.“Довоєнна стара, — назвімо її ‘вегетаріанська’ — демократія часто неспроможна ефективно, оперативно і превентивно реагувати на виклики війни та безпекові загрози”, — зазначив Радь. 

Старша аналітикиня Центру ініціатив фонду “Повернись живим” Марія Кучеренко звернула увагу на інший ключовий виклик — саме розуміння “повоєнності”.“Що таке ‘повоєнність’ у нашому розумінні? Якщо ми говоримо про вибори за умов лише припинення вогню, то про повну безпеку і не йдеться. Припинення вогню не дорівнює врегулюванню”, — наголосила вона.

За її словами, паралельно з безпекою необхідно аналізувати російські впливи на політичні процеси: “Впливи Російської Федерації, які сьогодні транслюються у політичному ландшафті, є проблемою не лише нашої держави. Ми бачимо, що зараз відбувається в Європі, бачимо вплив російських політтехнологів. Так, це лайливе слово в середовищі, але в російському випадку ми говоримо саме про політтехнологів, які можуть змінити цілий геополітичний ландшафт окремих континентів. Щоб впливати на геополітичну ситуацію, РФ інколи не потрібен батальйон бойовиків — достатньо одного політтехнолога. Тому компонент аналізу їхніх інформаційних впливів має бути присутнім і оновленим під вимоги сьогодення”, — зазначила Кучеренко, додавши, що важливу роль тут має відігравати аналітична спільнота громадянського суспільства.

Про приклади зовнішнього втручання нагадала старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба. Вона зазначила, що втручання РФ у вибори в Молдові вже зафіксоване у звітах ОБСЄ, а його інструменти швидко змінюються — від банківських схем до криптовалют. Вона також навела приклад Угорщини, де, за даними розслідування The Washington Post, російські структури планували інформаційну операцію для впливу на виборчий дискурс.

“Так, у Європейському Союзі напрацьовують протидію російським втручанням, але ці процеси відбуваються дуже повільно. У 2022 році був створений спеціальний комітет Європейського Союзу з питань іноземного втручання у демократичні процеси в ЄС. Місяць тому запрацював Європейський центр демократичної стійкості. Все це дуже гарно виглядає на папері. Однак усе-таки в Європейського Союзу ще є час, а в нас його вже немає. Тому нам доведеться самостійно винаходити механізм протидії російському втручанню”, — підкреслила Коцюруба.

Щодо викликів у сфері безпеки під час проведення перших повоєнних виборів, то Віталій Плукар також застеріг, що які б умови створені не були — сусід, тобто РФ, нікуди не дінеться і загроза з боку Росії залишатиметься. “Замість танків будуть маніпулятивні кампанії, фінансування політичних гравців. Замість ракет — інформаційні вкиди, дезінформація, спроби дестабілізувати суспільство і підірвати легітимність виборчого процесу. На ці виклики ми маємо бути готові відповісти. Коли до цього будуть залучені всі органи — від Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення до НАЗК, СБУ, Держфінмоніторингу тощо — коли система запрацює в умовах міжвідомчої координації, тоді ми подолаємо ці ризики і демократія дійсно буде готова себе захистити”, — зазначив він.

Саме тому, додала Марія Кучеренко, важливим інструментом протидії є виявлення фінансування таких впливів: “У будь-яких інформаційних проєктах, які викликають у суспільства або силових структур підозру, потрібно чітко доводити вертикаль фінансування з боку РФ. Якщо ми доводимо вертикаль фінансування цих проєктів ворогом, у нас автоматично відпадає питання про те, чи можемо ми втручатися у роботу цього медійного ресурсу, чи не можемо. Це, до речі, буде класним запобіжником від питань наших партнерів про те, чи не порушуємо ми свободу слова, чи не порушуємо якісь інші права. Комбінація активностей держави і громадянського суспільства тут буде дуже доречною”. 

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.